Дозировка
При метастазах в кости распространенных злокачественных опухолей и миеломной болезни взрослым и пациентам пожилого возраста рекомендуемая доза препарата составляет 4 мг. Перед введением препарата разводят концентрат (содержимое 1 флакона) в 100 мл раствора для инфузий, не содержащего кальций (0.9% раствор натрия хлорида или 5% раствор декстрозы). Зомету вводят в/в капельно; длительность инфузии - не менее 15 мин. Кратность назначения - каждые 3-4 недели. Пациентам также следует дополнительно назначить кальций внутрь в дозе 500 мг / и витамин D внутрь в дозе 400 МЕ/ При гиперкальциемии, обусловленной злокачественной опухолью (концентрация кальция с коррекцией по уровню альбумина ?12 мг/дл или 3 ммоль/л), взрослым и пациентам пожилого возраста рекомендуемая доза препарата составляет 4 мг. Перед введением препарата разводят концентрат (содержимое 1 флакона) в 100 мл раствора для инфузий, не содержащего кальций (0.9% раствор натрия хлорида или 5% раствор декстрозы). Зомету вводят в/в капельно; длительность инфузии - не менее 15 мин. Для обеспечения адекватной гидратации пациента рекомендуется введение физиологического раствора перед, параллельно или после инфузии Зометы. Решение о лечении Зометой гиперкальциемии, обусловленной злокачественной опухолью, у пациентов с выраженными нарушениями функции почек следует принимать только после тщательной оценки риска применения препарата и ожидаемой пользы терапии. Пациентам, у которых концентрация креатинина в сыворотке составляет <400 мкмоль/л или <4.5 мг/дл, не требуется коррекции режима дозирования. При метастазах в кости распространенных злокачественных опухолей и миеломной болезни доза Зометы зависит от исходного уровня КК, рассчитанного по формуле Кокрофта. Не рекомендуют применять Зомету у пациентов с тяжелыми нарушениями функции почек (значения КК<30 мл/мин). Рекомендуемые дозы у пациентов с легкими или умеренными нарушениями функции почек (значения КК 30-60 мл/мин) приведены ниже.
Передозировка
при острой передозировке препарата (ограниченные данные) отмечались нарушение функции почек (в т.ч. почечная недостаточность), изменение электролитного состава (в т.ч. концентраций кальция, фосфатов и магния в плазме крови).
Лекарственная форма
Концентрат для приготовления раствора для инфузий
Состав
золедроновой кислоты моногидрат 4.264 мг,
что соответствует содержанию золедроновой кислоты безводной 4 мг
Вспомогательные вещества: маннитол, натрия цитрат, вода д/и, азот.
Фармакологическое действие
Ингибитор резорбции костной ткани. Бисфосфонат.
Золедроновая кислота относится к высокоэффективным бисфосфонатам, обладающим избирательным действием на кость. Препарат подавляет резорбцию костной ткани, воздействуя на остеокласты.
Селективное действие бисфосфонатов на костную ткань основано на высоком сродстве к минерализованной костной ткани. Точный молекулярный механизм, обеспечивающий ингибирование активности остеокластов, до сих пор остается невыясненным. Золедроновая кислота не оказывает нежелательного воздействия на формирование, минерализацию и механические свойства кости.
Помимо ингибирующего действия на резорбцию костной ткани, золендроновая кислота обладает противоопухолевыми свойствами, обеспечивающими эффективность препарата при метастазах в кости:
In vivo: ингибирование остеокластической резорбции костной ткани, изменяющее микросреду костного мозга, приводящее к снижению роста опухолевых клеток; антиангиогенная активность. Подавление костной резорбции клинически сопровождается также выраженным снижением болевых ощущений.
In vitro: ингибирование пролиферации остеобластов, прямая цитотоксическая и проапоптическая активность, синергический цитостатический эффект с противоопухолевыми препаратами; антиадгезивная/инвазивная активность.
Золедроновая кислота, подавляя пролиферацию и индуцируя апоптоз, оказывает непосредственное противоопухолевое действие в отношении клеток миеломы человека и рака молочной железы, а также уменьшает проникновение клеток рака молочной железы через экстрацеллюлярный матрикс, что свидетельствует о наличии у нее антиметастатических свойств. Кроме того, золедроновая кислота ингибирует пролиферацию клеток эндотелия человека и у животных оказывает антиангиогенное действие.
У больных раком молочной железы, раком предстательной железы и другими солидными опухолями с метастатическим поражением костей Зомета предотвращает развитие патологических переломов, компрессии спинного мозга, снижает потребность в проведении лучевой терапии и оперативных вмешательств, уменьшает опухолевую гиперкальциемию. Препарат способен сдерживать прогрессирование болевого синдрома. Лечебный эффект менее выражен у пациентов с остеобластическими очагами, чем с остеолитическими. У больных множественной миеломой и раком молочной железы при наличии как минимум одного костного очага эффективность Зометы в дозе 4 мг сравнима с памидронатом в дозе 90 мг.
У больных с опухолевой гиперкальциемией действие Зометы характеризуется снижением уровня кальция в сыворотке крови и выведения кальция с мочой. Среднее время до нормализации уровня кальция составляет около 4 дней. К 10-му дню концентрация кальция нормализуется у 87-88% больных. Среднее время до рецидива (скорректированный по альбумину уровень кальция сыворотки не менее 2.9 ммоль/л) составляет 30-40 дней. Значимых различий между эффективностью Зометы в дозах 4 и 8 мг при лечении гиперкальциемии не наблюдается.
Исследования не выявляют значимых различий в отношении частоты и тяжести нежелательных явлений, наблюдавшихся у пациентов, получавших Зомету в дозах 4 мг, 8 мг, памидронат в дозе 90 мг или плацебо как при лечении метастазов в кости, так и гиперкальциемии.
Фармакокинетика
Данные по фармакокинетике при метастазах в кости получены после однократной и повторных 5- и 15-минутных инфузий 2, 4, 8 и 16 мг золедроновой кислоты 64 пациентам. Фармакокинетические параметры не зависят от дозы препарата.
После начала инфузии Зометы сывороточные концентрации быстро увеличиваются, достигая пика в конце инфузии, далее следует быстрое уменьшение концентрации на 10% после 4 ч и на менее чем 1% - после 24 ч с последовательно пролонгированным периодом низких концентраций, не превышающих 0.1% от максимальной до повторной инфузии на 28 день.
Золендроновая кислота, введенная в/в, выводится почками в 3 этапа: быстрое двухфазное выведение препарата из системной циркуляции с T1/2 0.24 ч и 1.87 ч и длительная фаза с конечным T1/2, составляющим 146 ч. Не отмечено кумуляции препарата при повторных введениях каждые 28 дней.
Золедроновая кислота не подвергается системному метаболизму и выводится почками в неизмененном виде. В течение первых 24 ч в моче обнаруживается 39±16% введенной дозы. Остальное количество препарата в основном связывается с костной тканью. Затем медленно происходит обратное высвобождение золендроновой кислоты из костной ткани в системный кровоток и ее выведение почками. Общий плазменный клиренс препарата составляет 5.04±2.5 л/ч и не зависит от дозы препарата, пола, возраста, расовой принадлежности и массы тела пациента. Увеличение времени инфузии с 5 до 15 мин приводит к уменьшению концентрации золендроновой кислоты на 30% в конце инфузии, но не влияет на AUC.
Фармакокинетические исследования у пациентов с гиперкальциемией или недостаточностью функции печени не проводились. По данным, полученным in vitro, золендроновая кислота не ингибирует фермент P450 человека и не подвергается биотрансформации, это позволяет предположить, что состояние функции печени сколько-нибудь существенным образом не влияет на фармакокинетику золендроновой кислоты. С калом выводится менее 3% дозы препарата.
Почечный клиренс золендроновой кислоты положительно коррелирует с клиренсом креатинина и составляет 75±33% от КК, достигающего в среднем 84±29% (диапазон 22-143 мл/мин) у 64 пациентов, включенных в исследование. Анализ популяции показал, что у пациентов с КК 20 мл/мин (почечная недостаточность тяжелой степени) или 50 мл/мин (почечная недостаточность средней степени тяжести) рассчитанный клиренс золедроновой кислоты - 37% и 72% соответственно, от значения клиренса золедроната у пациентов с КК 84 мл/мин. Ограниченные фармакокинетические данные получены для пациентов с почечной недостаточностью тяжелой степени (КК менее 30 мл/мин).
Показано низкое сродство золендроновой кислоты к компонентам крови. Связывание с белками плазмы низкое (около 50%) и не зависит от концентрации Зометы.
Побочные действия
Информация о частоте нежелательных реакций при применении Зометы в дозе 4 мг основывается главным образом на данных, полученных при проведении длительной терапии. Нежелательные реакции, связанные с применением Зометы, обычно слабовыраженные и транзиторные; подобны тем, о которых сообщалось при применении других бисфосфонатов.
При в/в введении обычно отмечалось развитие гриппоподобного синдрома почти у 9% пациентов, при этом наблюдались боли в костях, лихорадка, общее недомогание, озноб.
Иногда (приблизительно у 3% пациентов) сообщалось о случаях артралгии и миалгии.
Часто (приблизительно у 20% пациентов) уменьшение почечной экскреции кальция сопровождалось резким снижением концентрации фосфора, что протекало бессимптомно и не требовало лечения. Приблизительно у 3% пациентов концентрация кальция в сыворотке уменьшалась до гипокальциемии (без клинических проявлений).
Имеются сообщения о реакциях со стороны ЖКТ, таких как тошнота (5.8 %) и рвота (2.6 %), после в/в инфузии Зометы.
Местные реакции в месте инфузии, такие как покраснение или отек и/или боль, наблюдались менее чем у 1% пациентов.
Анорексия наблюдалась у 1.5% пациентов, получавших Зомету в дозе 4 мг.
Наблюдалось несколько случаев сыпи или зуда (менее 1%).
Как и при применении других бисфосфонатов, сообщается о случаях конъюнктивита - приблизительно 1%.
Имеются сообщения о нарушении функции почек (2.3%); однако другие факторы риска у больных этой группы могут также иметь значение.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При решении вопроса о применении Зометы у больных с гиперкальциемией, обусловленной злокачественной опухолью, на фоне нарушения функции почек, необходимо оценить состояние больного и сделать вывод о том, преобладает ли потенциальная польза от введения препарата над возможным риском.
Перед каждым введением Зометы следует определять концентрацию креатинина в сыворотке. В начале лечения препаратом больных с костными метастазами, имеющих нарушения функции почек слабой и средней степени выраженности, рекомендуется применять Зомету в пониженных дозах. У пациентов, у которых нарушение функции почек появилось во время терапии Зометой, можно продолжать терапию препаратом только после того, как концентрация креатинина вернется к значениям, которые находятся в пределах от исходной величины ±10%.
Учитывая возможность нарушения функции почек при применении бисфосфонатов, в т.ч. Зометы, а также ввиду отсутствия исчерпывающих данных о клинической безопасности препарата у больных с тяжелыми нарушениями функции почек (концентрация креатинина в сыворотке ?400 мкмоль/л или ?4.5 мг/дл у больных с гиперкальциемией, обусловленной злокачественной опухолью и ?265 мкмоль/л или ?3.0 мг/дл у больных со злокачественными опухолями с метастазами в кости) и наличия весьма ограниченных фармакокинетических данных у больных с исходными тяжелыми нарушениями функции почек (КК ? 30 мл/мин), применение Зометы у этого контингента больных не рекомендуется.
Перед инфузией следует убедиться в адекватной гидратации пациента. При необходимости рекомендуется введение физиологического раствора перед, параллельно или после инфузии Зометы. Следует избегать гипергидратации пациента из-за риска возникновения осложнений со стороны сердечно-сосудистой системы.
После введения Зометы необходим постоянный контроль концентрации кальция, фосфора, магния и креатинина в сыворотке крови. При развитии гипокальциемии, гипофосфатемии или гипомагниемии может возникнуть необходимость в кратковременном дополнительном введении соответствующих веществ. У пациентов с нелеченной гиперкальциемией, как правило, имеется нарушение функции почек, поэтому необходим тщательный мониторинг функции почек у данной категории больных.
При решении вопроса о лечении Зометой пациентов с метастазами в кости с целью снижения риска патологических переломов, компрессии спинного мозга, гиперкальциемии, обусловленной опухолью, и снижения потребности в проведении лучевой терапии или оперативных вмешательств на кости, следует принимать во внимание, что терапевтический эффект наступает через 2-3 месяца после начала лечения Зометой.
Имеются отдельные сообщения о нарушении функции почек на фоне применения бисфосфонатов. К факторам риска возникновения подобных осложнений относятся дегидратация, предшествующая почечная недостаточность, многократное введение Зометы или других бисфосфонатов, а также применение нефротоксичных лекарственных средств, и слишком быстрое введение препарата. Несмотря на то, что риск вышеописанных осл
Показания
— метастазы в кости распространенных злокачественных опухолей (рак предстательной железы, рак молочной железы) и миеломная болезнь, в т.ч. для снижения риска патологических переломов, компрессии спинного мозга, гиперкальциемии, обусловленной опухолью, и снижения потребности в проведении лучевой терапии или оперативных вмешательств на кости;
— гиперкальциемия, обусловленная злокачественной опухолью.
Противопоказания
— беременность;
— лактация (грудное вскармливание);
— повышенная чувствительность к золедроновой кислоте, другим бисфосфонатам и другим компонентам препарата.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении с Зометой других часто применяемых лекарственных средств (противоопухолевые средства, диуретики, антибиотики, анальгетики) каких-либо клинически значимых взаимодействий не отмечено.
По данным, полученным в исследованиях in vitro, золедроновая кислота не имеет существенного связывания с белками плазмы и не ингибирует ферменты системы цитохрома P450. Тем не менее специальные клинические исследования по изучению лекарственного взаимодействия не проводились.
Рекомендуется соблюдать осторожность при одновременном применении бисфосфонатов и аминогликозидов, поскольку одновременное действие этих препаратов проявляется увеличением продолжительности снижения концентрации кальция в плазме крови.
Осторожность необходима при одновременном применении Зометы с препаратами, потенциально обладающими нефротоксическим действием.
Следует также иметь в виду вероятность развития гипомагниемии.
(5267)
Дозування
При метастазах в кістки поширених злоякісних пухлин і мієломній хворобі дорослим і пацієнтам літнього віку рекомендована доза препарату становить 4 мг. Перед введенням препарату розводять концентрат (вміст 1 флакона) в 100 мл розчину для інфузій, що не містить кальцій (0.9% розчин натрію хлориду або 5% розчин декстрози). Зомету вводять в/в краплинно; тривалість інфузії - не менше 15 хв. Кратність призначення - кожні 3-4 тижні. Пацієнтам також слід додатково призначити кальцію внутрішньо в дозі 500 мг / та вітамін D всередину в дозі 400 МО/ При гіперкальціємії, обумовленій злоякісною пухлиною (концентрація кальцію з корекцією за рівнем альбуміну ?12 мг/дл або 3 ммоль/л), дорослим і пацієнтам літнього віку рекомендована доза препарату становить 4 мг. Перед введенням препарату розводять концентрат (вміст 1 флакона) в 100 мл розчину для інфузій, що не містить кальцій (0.9% розчин натрію хлориду або 5% розчин декстрози). Зомету вводять в/в краплинно; тривалість інфузії - не менше 15 хв. Для забезпечення адекватної гідратації пацієнта рекомендуется введення фізіологічного розчину перед, паралельно або після інфузії Зометы. Рішення про лікування Зометой гіперкальціємії, обумовленої злоякісними пухлинами, у пацієнтів з вираженими порушеннями функції нирок слід приймати тільки після ретельної оцінки ризику застосування препарату і очікуваної користі терапії. Пацієнтам, у яких концентрація креатиніну в сироватці становить <400 мкмоль/л або <4.5 мг/дл, не потрібно корекції режиму дозування. При метастазах в кістки поширених злоякісних пухлин �� мієломної хвороби доза Зометы залежить від вихідного рівня КК, розрахованого за формулою Кокрофта. Не рекомендують застосовувати Зомету у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (значення КК<30 мл/хв). Рекомендовані дози у пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції нирок (значення КК 30-60 мл/хв) наведено нижче.Передозування
при гострому передозуванні препарату (обмежені дані) відзначалися порушення функції нирок (у т. ч. ниркова недостатність), зміна електролітного складу (в т. ч. концентрацій кальцію, фосфатів і магнію в плазмі крові).
Лікарська форма
Концентрат для приготування розчину для інфузійСклад
золедроновой кислоти моногідрат 4.264 мг,
що відповідає змісту золедроновой кислоти безводної 4 мг
Допоміжні речовини: манітол, натрію цитрат, вода д/і, азот.Фармакологічна дія
Інгібітор резорбції кісткової тканини. Бисфосфонат.
Золедроновая кислота відноситься до високоефективним бисфосфонатам, мають вибіркову дію на кістку. Препарат пригнічує резорбцію кісткової тканини, впливаючи на остеокласти.
Селективне дія бісфосфонатів на кісткову тканину грунтується на високій спорідненості до мінералізованої кісткової тканини. Точний молекулярний механізм, який забезпечує інгібування активності остеокластів, дотепер залишається нез'ясованим. Золедроновая кислота не виявляє небажаного впливу на формування, мінералізацію і механічні властивості кістки.
Крім інгібуючої дії на резорбцію кісткової тканини, золендроновая кислота має протипухлинні властивості, забе��випускають ефективність препарату при метастазах в кістки:
Іп vіvo: інгібування остеокластичної резорбції кісткової тканини, яке змінює мікросередовище кісткового мозку, що приводить до зниження росту пухлинних клітин; антиангиогенная активність. Пригнічення кісткової резорбції клінічно супроводжується також вираженим зниженням больових відчуттів.
In vitro: інгібування проліферації остеобластів, пряма цитотоксическая і проапоптическая активність, синергічний цитостатичний ефект з протипухлинними препаратами; антиадгезивна��/інвазивна активність.
Золедроновая кислота, пригнічуючи проліферацію і індукуючи апоптоз, надає безпосередню протипухлинну дію щодо клітин мієломи людини і раку молочної залози, а також зменшує проникнення клітин раку молочної залози через экстрацеллюлярный матрикс, що свідчить про наявність у неї антиметастатических властивостей. Крім того, золедроновая кислота інгібує проліферацію клітин ендотелію людини і у тварин надає антиангіогенна дію.
У хворих на рак молочної жлезы, рак передміхурової залози та іншими солідними пухлинами з метастатичним ураженням кісток Зомета запобігає розвиток патологічних переломів, компресії спинного мозку, знижує потребу у проведенні променевої терапії та оперативних втручань, зменшує пухлинну гіперкальціємію. Препарат здатний стримувати прогресування больового синдрому. Лікувальний ефект менш виражений у пацієнтів з остеобластическими вогнищами, ніж з остеолітичних. У хворих множинною миеломой і раком молочної залози при наявності як мі��имум одного кісткового вогнища ефективність Зометы в дозі 4 мг порівнянна з памидронатом в дозі 90 мг.
У хворих з пухлинною гіперкальціємією дію Зометы характеризується зниженням рівня кальцію в сироватці крові та виведення кальцію з сечею. Середній час до нормалізації рівня кальцію становить близько 4 днів. До 10-го дня нормалізується концентрація кальцію у 87-88% хворих. Середній час до рецидиву (скоригований за альбуміну рівень кальцію сироватки не менш 2.9 ммоль/л) складає 30-40 днів. Значущих відмінностей між ефективністю Зометы в дозах 4 і 8 мг при лікуванні гіперкальціємії не спостерігається.
Дослідження не виявляють значущих відмінностей щодо частоти й тяжкості небажаних явищ, що спостерігалися у пацієнтів, які отримували Зомету в дозах 4 мг, 8 мг, памідронат у дозі 90 мг або плацебо при лікуванні метастазів в кістки, так і гіперкальціємії.Фармакокінетика
Дані по фармакокінетиці при метастазах в кістки отримані після одноразової та повторних 5 - і 15-хвилинних інфузій 2, 4, 8 і 16 мг золедроновой кислоти 64 пацієнтам. Фармакокінетичні параметри не залежать�� від дози препарату.
Після початку інфузії Зометы сироваткові концентрації швидко збільшуються, досягаючи піка наприкінці інфузії, далі слід швидке зменшення концентрації на 10% після 4 год і на менше ніж 1% - після 24 год з послідовно пролонгованим періодом низьких концентрацій, що не перевищують 0,1% від максимальної до повторної інфузії на 28 день.
Золендроновая кислота, введена внутрішньовенно, виводиться нирками в 3 етапи: швидке двофазне виведення препарату із системної циркуляції з T1/2 0.24 год і 1.87 год і тривала фаза з кінцевим T1/2, упоряд��вляющим 146 ч. Не відзначено кумуляції препарату при повторних введеннях кожні 28 днів.
Золедроновая кислота не піддається системному метаболізму і виводиться нирками в незміненому вигляді. Протягом перших 24 год у сечі виявляється 39±16% введеної дози. Інша кількість препарату в основному зв'язується з кістковою тканиною. Потім повільно відбувається зворотне вивільнення золендроновой кислоти з кісткової тканини в системний кровоток і її виведення нирками. Загальний плазмовий кліренс препарату становить 5.04±2.5 л/год і не залежить від дози препарата, статі, віку, расової приналежності і маси тіла пацієнта. Збільшення часу інфузії з 5 до 15 хв призводить до зменшення концентрації золендроновой кислоти на 30% наприкінці інфузії, але не впливає на AUC.
Фармакокінетичні дослідження у пацієнтів з гіперкальціємією або недостатністю функції печінки не проводилися. За даними, отриманими in vitro, золендроновая кислота не інгібує фермент Р450 людини і не піддається біотрансформації, це дозволяє припустити, що стан функції печінки скільки-небудь істотним образом не впливає на фармакокінетику золендроновой кислоти. З калом виводиться менше 3% дози препарату.
Нирковий кліренс золендроновой кислоти позитивно корелює з кліренсом креатиніну і становить 75±33% від КК, що досягає в середньому 84±29% (діапазон 22-143 мл/хв) у 64 пацієнтів, включених в дослідження. Аналіз популяції показав, що у пацієнтів із КК 20 мл/хв (ниркова недостатність важкого ступеня) або 50 мл/хв (ниркова недостатність середнього ступеня тяжкості) розрахований кліренс золедроновой кислоти - 37% і 72% відповідно, від значення кліренсу золедроната у пацієнтів із КК 84 мл/хв Обмежені фармакокінетичні дані отримані для пацієнтів з нирковою недостатністю важкого ступеня (КК менше 30 мл/хв).
Показано низьку спорідненість золендроновой кислоти до компонентів крові. Зв'язування з білками плазми низьке (близько 50%) і не залежить від концентрації Зометы.Побічні дії
Інформація про частоту небажаних реакцій при застосуванні Зометы в дозі 4 мг ґрунтується головним чином на даних, отриманих при проведенні тривалої терапії. Небажані реа��ції, пов'язані із застосуванням Зометы, зазвичай слабко виражені та транзиторні; подібні тим, про які повідомлялося при застосуванні інших бісфосфонатів.
При в/в введенні зазвичай відзначали розвиток грипоподібного синдрому майже у 9% пацієнтів, при цьому спостерігались болі в кістках, лихоманка, загальне нездужання, озноб.
Іноді (приблизно у 3% пацієнтів) повідомлялося про випадки артралгії та міалгії.
Часто (приблизно у 20% пацієнтів) зменшення ниркової екскреції кальцію супроводжувалося різким зниженням концентрації фосфору, що протікав безсимптомно і не вимагало лікування. Приблизно у 3% пацієнтів концентрація кальцію в сироватці зменшувалася до гіпокальціємії (без клінічних проявів).
Є повідомлення про реакції з боку ШКТ, такі як нудота (5.8 %) та блювання (2.6 %), після в/в інфузії Зометы.
Місцеві реакції у місці інфузії, такі як почервоніння або набряк та/або біль, спостерігались менш ніж у 1% пацієнтів.
Анорексія спостерігалася у 1.5% пацієнтів, які отримували Зомету в дозі 4 мг.
Спостерігалось декілька випадків висипу або свербежу (менше 1%).>
Як і при застосуванні інших бісфосфонатів, повідомляється про випадки кон'юнктивіту - приблизно 1%.
Є повідомлення про порушення функції нирок (2.3%); проте інші фактори ризику у хворих цієї групи можуть також мати значення.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При вирішенні питання про застосування Зометы у хворих з гіперкальціємією, обумовленої злоякісними пухлинами, на тлі порушення функції нирок, необхідно оцінити стан хворого і зробити висновок про те, чи переважає потенційна користь від запровадженнюня препарату над можливим ризиком.
Перед кожним введенням Зометы слід визначати концентрацію креатиніну в сироватці. На початку лікування препаратом хворих з кістковими метастазами, які мають порушення функції нирок слабкого та середнього ступеня вираженості, рекомендується застосовувати Зомету в знижених дозах. У пацієнтів, У яких порушення функції нирок з'явилося під час терапії Зометой, можна продовжувати терапію препаратом тільки після того, як концентрація креатиніну повернеться до значень, які знаходяться в межах від початково�� величини ±10%.
Враховуючи можливість порушення функції нирок при застосуванні бісфосфонатів, у т. ч. Зометы, а також через відсутність вичерпних даних щодо клінічної безпеки препарату у хворих з тяжкими порушеннями функції нирок (концентрація креатиніну в сироватці ?400 мкмоль/л або ?4.5 мг/дл у хворих з гіперкальціємією, обумовленої злоякісною пухлиною і ?265 мкмоль/л або ?3.0 мг/дл у хворих зі злоякісними пухлинами з метастазами в кістки) і наявності досить обмежених фармакокінетичних даних у хворих з вихідними тяжкими порушеннями функції нирок (КК ? 30 мл/хв), застосування Зометы у цього контингенту хворих не рекомендується.
Перед інфузією варто переконатися в адекватної гідратації пацієнта. При необхідності рекомендується введення фізіологічного розчину перед, паралельно або після інфузії Зометы. Слід уникати гіпергідратації пацієнта через ризик виникнення ускладнень з боку серцево-судинної системи.
Після введення Зометы необхідний постійний контроль концентрації кальцію, фосфору, магнію і креатиніну в сыворотку крові. При розвитку гіпокальціємії, гіпофосфатемії або гіпомагніємії може виникнути необхідність у короткочасному додатковому введенні відповідних речовин. У пацієнтів з нелікованою гіперкальціємією, як правило, є порушення функції нирок, тому необхідний ретельний моніторинг функції нирок у даної категорії хворих.
При вирішенні питання про лікування Зометой пацієнтів з метастазами в кістки з метою зниження ризику патологічних переломів, компресії спинного мозку, гіперкальціємії, обумовленої пухлинаю, і зниження потреби у проведенні променевої терапії або оперативних втручань на кістки, слід брати до уваги, що терапевтичний ефект настає через 2-3 місяці після початку лікування Зометой.
Є окремі повідомлення про порушення функції нирок на фоні застосування бісфосфонатів. До факторів ризику виникнення подібних ускладнень належать дегідратація, попередня ниркова недостатність, багаторазове введення Зометы або інших бісфосфонатів, а також застосування нефротоксичних лікарських засобів, та слі��ком швидке введення препарату. Незважаючи на те, що ризик вищеописаних ослСвідчення
— метастази в кістки поширених злоякісних пухлин (рак передміхурової залози, рак молочної залози) і мієломна хвороба, в т. ч. для зниження ризику патологічних переломів, компресії спинного мозку, гіперкальціємії, обумовленої пухлиною, і зниження потреби у проведенні променевої терапії або оперативних втручань на кістки;
— гіперкальціємія, зумовлена злоякісними пухлинами.Протипоказання
— вагітність;
— лактація (грудне вигодовування);
— підвищена чутливість до золедроновой кислоти, інших бисфосфонатам та інших компонентів препарату.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні з Зометой інших часто застосовуваних лікарських засобів (протипухлинні засоби, діуретики, антибіотики, аналгетики) будь-яких клінічно значущих взаємодій не відзначено.
За даними, отриманим у дослідженнях in vitro, золедроновая кислота не має істотного зв'язування з білками плазми і не ингибирует ферменти системи цитохрому P450. Проте спеціальні клінічні дослідження з вивчення лікарської взаємодії не проводилися.
Рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванні бісфосфонатів і аміноглікозидів, оскільки одночасна дія цих препаратів проявляється збільшенням тривалості зниження концентрації кальцію у плазмі крові.
Обережність необхідна при одночасному застосуванні Зометы з препаратами, що потенційно мають нефротоксичну дією.
Следует також мати на увазі імовірність розвитку гіпомагніємії.
