Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Золофт 0,1 n28 табл п/о (Золофт 0,1 n28 табл п/о)

1 922 грн
0 грн
Рейтинг: 51 (4.1) 5
Артикул: 3857
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Золофт® назначают 1 раз/ утром или вечером. Таблетки можно принимать независимо от приема пищи. При депрессии и ОКР лечение начинают с дозы 50 мг/ Лечение панических расстройств, ПТСР и социальной фобии начинают с дозы 25 мг/, которую увеличивают через 1 неделю до 50 мг/ Применение препарата по такой схеме позволяет снизить частоту ранних нежелательных эффектов лечения, характерных для панического расстройства. При недостаточном эффекте применения сертралина у пациентов в дозе 50 мг/ суточную дозу можно увеличить. Дозу следует повышать с интервалом не чаще чем 1 раз в неделю до максимальной рекомендуемой дозы, составляющей 200 мг/ Начальный эффект может наблюдаться через 7 дней после начала лечения, однако полный эффект обычно достигается через 2-4 недели (или даже в течение более длительного времени при ОКР). При проведении длительной поддерживающей терапии препарат назначают в минимальной эффективной дозе, которую в последующем изменяют в зависимости от клинического эффекта. У детей и подростков в возрасте 13-17 лет, страдающих ОКР, лечение препаратом Золофт® следует начинать с дозы 50 мг/ У детей в возрасте 6-12 лет терапию ОКР начинают с дозы 25 мг/, через 1 неделю ее увеличивают до 50 мг/ В последующем при недостаточном эффекте дозу можно увеличивать ступенчато по 50 мг/ до 200 мг/ по мере необходимости. Чтобы избежать передозировки, при увеличении дозы более 50 мг необходимо принимать во внимание меньшую массу тела у детей по сравнению со взрослыми. Менять дозу следует с интервалом не менее 1 недели. У пациентов пожилого возраста препарат применяют в тех же дозах, что и у более молодых пациентов. У пациентов с нарушениями функции печени препарат следует применять в меньших дозах или увеличивать интервал между приемами. У пациентов с нарушениями функции почек коррекции дозы с учетом степени тяжести почечной недостаточности не требуется.

Передозировка

тяжелых симптомов при передозировке сертралина не выявлено даже при применении препарата в высоких дозах. Однако при одновременном введении с другими препаратами или алкоголем может возникать тяжелое отравление, вплоть до комы и летального исхода

Лекарственная форма

Таблетки, покрытые оболочкой

Состав

сертралин (в форме гидрохлорида)100 мг

Вспомогательные вещества: кальций фосфорнокислый, целлюлоза микрокристаллическая, гидроксипропилцеллюлоза, натрия крахмала гликолат, магния стеарат, гидроксипропилметилцеллюлоза, полиэтиленгликоль, полисорбаты, титана диоксид (E171).

Фармакологическое действие

Антидепрессант, мощный специфический ингибитор обратного захвата серотонина (5-НТ) в нейронах. Оказывает очень слабое влияние на обратный захват норадреналина и допамина. В терапевтических дозах блокирует захват серотонина в тромбоцитах человека. Он не оказывает стимулирующего, седативного или антихолинергического действия. Благодаря селективному угнетению захвата 5-НТ, сертралин не усиливает адренергическую активность. Сертралин не обладает сродством к мускариновым холинорецепторам, серотониновым, допаминовым, гистаминовым, GABA-, бензодиазепиновым и адренорецепторам.

Сертралин не вызывает лекарственной зависимости, не вызывает увеличение массы тела при длительном приеме.

Фармакокинетика

Всасывание

Абсорбция высокая, но с медленной скоростью. При приеме препарата одновременно с пищей биодоступность увеличивается на 25%, Cmax увеличивается на 25% и Tmax уменьшается.

У человека при приеме сертралина в дозе от 50 до 200 мг 1 раз/ в течение 14 дней Cmax достигалась через 4.5-8.4 ч после приема. Cmax и AUC пропорциональны дозе в пределах 50-200 мг сертралина 1 раз/ в течение 14 дней, при этом выявляется линейный характер фармакокинетической зависимости.

Распределение

Связывание с белками плазмы составляет около 98%.

До наступления равновесного состояния через 1 неделю лечения (прием дозы 1 раз/) наблюдается примерно двукратная кумуляция препарата.

Метаболизм

Сертралин подвергается активной биотрансформации при "первом прохождении" через печень. Основной метаболит, обнаруживаемый в плазме, - N-десметилсертралин - значительно уступает (примерно в 20 раз) сертралину по активности in vitro и фактически не активен на моделях депрессии in vivo.

Сертралин и N-десметилсертралин активно биотрансформируются.

Выведение

Средний T1/2 сертралина у молодых и пожилых мужчин и женщин составляет 22-36 ч. T1/2 N-десметилсертралина варьирует в пределах 62-104 ч. Метаболиты выводятся с калом и мочой в равных количествах. Только небольшая часть препарата (менее 0.2%) выводится с мочой в неизмененном виде.

Фармакокинетика в особых клинических случаях

Фармакокинетический профиль у подростков и пожилых людей существенно не отличается от такового у пациентов в возрасте от 18 до 65 лет.

Показано, что фармакокинетика сертралина у детей с ОКР сходна с таковой у взрослых (хотя у детей метаболизм сертралина является несколько более активным). Однако учитывая более низкую массу тела у детей (особенно в возрасте 6-12 лет), препарат рекомендуется применять в меньшей дозе, чтобы избежать чрезмерных уровней его в плазме.

У больных циррозом печени увеличиваются T1/2 препарата и AUC по сравнению с таковыми у здоровых людей.

По данным фармакокинетического исследования, при многократном приеме сертралина у больных стабильным циррозом печени легкого течения наблюдалось увеличение T1/2 препарата и почти троекратное увеличение AUC (площадь под кривой концентрация/время) и Cmax препарата по сравнению с таковыми у здоровых людей. Существенных различий в связывании с белками плазмы в 2 группах не было.

У больных с почечной недостаточностью легкой и средней степени тяжести (КК 30-60 мл/мин) и больных с почечной недостаточностью тяжелой степени (КК 10-29 мл/мин) фармакокинетические параметры (AUC0-24 и Сmax) сертралина при многократном его приеме существенно не отличались от контроля. Во всех группах T1/2 препарата был одинаков, равно как не было различий в связывании с белками плазмы.

Побочные действия

Со стороны пищеварительной системы: диспептические симптомы (метеоризм, тошнота, рвота, диарея, запор), боль в животе, панкреатит, сухость во рту, гепатит, желтуха, печеночная недостаточность, снижение аппетита (редко — повышение), вплоть до анорексии. редко, при длительном применении - возникает асимптоматическое повышение активности трансаминаз в сыворотке крови. Отмена препарата в этом случае приводит к нормализации активности ферментов.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: ощущение сердцебиения, тахикардия, артериальная гипертензия.

Со стороны костно-мышечной системы: артралгия, мышечные судороги.

Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: экстрапирамидные расстройства (дискинезии, акатизии, скрежет зубами, нарушение походки), непроизвольные мышечные сокращения, парестезии, обморок, сонливость, головная боль, мигрень, головокружение, тремор, бессонница, тревога, ажитация, гипомания, мания, галлюцинации, эйфория, ночные кошмары, психоз, снижение либидо, суицид, кома.

Со стороны дыхательной системы: бронхоспазм, зевота.

Со стороны мочевыделительной системы: энурез, недержание или задержка мочи.

Со стороны репродуктивной системы: нарушение половой функции (задержка эякуляции, снижение потенции), галакторея, гинекомастия, нарушение менструального цикла, приапизм.

Со стороны органов чувств: нарушение зрения, мидриаз, звон в ушах, периорбитальный отек.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

Сертралин не следует назначать совместно с ингибиторами МАО, а также в течение 14 дней после прекращения лечения ингибиторами МАО. Аналогично после отмены сертралина в течение 14 дней не назначают ингибиторы МАО. При применении селективных ингибиторов обратного захвата серотонина описаны случаи развития серотонинового синдрома и ЗНС, риск которых повышается при комбинировании ингибиторов обратного захвата серотонина с другими серотонинергическими средствами (в т.ч. с триптанами), а также препаратами, влияющими на метаболизм серотонина (в т.ч. с ингибиторами МАО), антипсихотическими средствами и другими антагонистами допаминовых рецепторов. Проявлениями серотонинового синдрома могут быть изменения психического статуса (в частности, ажитация, галлюцинации, кома), вегетативная лабильность (тахикардия, колебания АД, гипертермия), изменения нейромышечной передачи (гиперрефлексия, нарушение координации движений) и/или нарушения со стороны ЖКТ (тошнота, рвота и диарея). Некоторые проявления серотонинового синдрома, в т.ч. гипертермия, ригидность мышц, вегетативная лабильность с возможностью быстрых колебаний параметров жизненно важных функций, а также изменения психического статуса, могут напоминать симптомы, развивающиеся при ЗНС. Необходим мониторинг пациентов на предмет развития клинических проявлений серотониновго синдрома и ЗНС.

Необходима осторожность при одновременном назначении сертралина с другими препаратами, усиливающими серотонинергическую нейротрансмиссию, такими как, триптофан, фенфлурамин или агонисты серотониновых 5-НТ-рецепторов. Такие комбинации, по возможности, следует исключить, учитывая вероятность фармакодинамического взаимодействия.

Опыт клинических исследований, целью которых было определение оптимального времени, необходимого для перевода больных с приема других антидепрессивных и антиобсессивных средств на сертралин, ограничен. Необходимо соблюдать осторожность при таком переходе, особенно с длительно действующих препаратов, например, с флуоксетина. Необходимый интервал между отменой одного селективного ингибитора обратного захвата серотонина и началом приема другого подобного препарата не установлен.

Необходимо отметить, что у больных, подвергающихся электросудорожной терапии, достаточный опыт применения сертралина отсутствует. Возможный успех или риск подобного комбинированного лечения не изучен.

Нет опыта применения сертралина у больных с судорожным синдромом, поэтому следует избегать его применения у больных с нестабильной эпилепсией, а больных с контролируемой эпилепсией необходимо тщательно наблюдать во время лечения. При появлении судорог препарат следует отменить.

Больные, страдающие депрессией, являются группой риска в отношении суицидальных попыток. Эта опасность сохраняется до развития ремиссии. Поэтому от начала лечения и до достижения оптимального клинического эффекта за больными следует установить постоянное медицинское наблюдение.

Показания

— депрессии различной этиологии (лечение и профилактика);

— обсессивно-компульсивные расстройства (ОКР);

— панические расстройства;

— посттравматические стрессорные расстройства (ПТСР);

— социальная фобия.

Противопоказания

— одновременное назначение ингибиторов МАО и пимозида;

— беременность;

— период лактации (грудного вскармливания);

— детский возраст до 6 лет;

— повышенная чувствительность к компонентам препарата.

С осторожностью следует применять препарат при органических заболеваниях головного мозга (в т.ч. задержке умственного развития), эпилепсии, печеночной и/или почечной недостаточности, выраженном снижении массы тела

Лекарственное взаимодействие

При совместном применении сертралина и пимозида отмечалось увеличение концентрации пимозида при его однократном назначении в низкой дозе (2 мг). Увеличение концентрации пимозида не было связано с какими-либо изменениями на ЭКГ. Поскольку механизм этого взаимодействия не известен, а пимозид отличается узким терапевтическим индексом, одновременный прием пимозида и сертралина противопоказан.

Отмечаются тяжелые осложнения при одновременном применении сертралина и ингибиторов МАО, включая избирательно действующие (селегилин) и с обратимым типом действия (моклобемид, а также линезолид). Возможно развитие серотонинового синдрома: гипертермия, ригидность, миоклонус, лабильность вегетативной нервной системы (быстрые колебания параметров дыхательной и сердечно-сосудистой системы), изменения психического статуса, включая повышенную раздражительность, выраженное возбуждение, спутанность сознания, который в некоторых случаях может перейти в делириозное состояние или кому.
(2857)


Дозування

Золофт® призначають 1 раз/ вранці або ввечері. Таблетки можна приймати незалежно від прийому їжі. При депресії та ОКР лікування починають з дози 50 мг/ Лікування панічних розладів, ПТСР та соціальної фобії починають з дози 25 мг, яку збільшують через 1 тиждень до 50 мг/ Застосування препарату за такою схемою дозволяє знизити частоту ранніх небажаних ефектів, характерних для панічного розладу. При недостатньому ефекті застосування сертраліну у пацієнтів в дозі 50 мг/ добову дозу можна збільшити. Дозу слід підвищувати з інтервалом не частіше ніж 1 раз на тиждень до максимальної рекомендованої дози, яка становить 200 мг/ Початковий ефект може спостерігатися через 7 днів після початку лікування, проте повний ефект зазвичай досягається через 2-4 тижні (або навіть протягом більш тривалого часу при ДКР). При проведенні тривалої підтримуючої терапії препарат призначають у мінімальній ефективній дозі, яку в подальшому змінюють залежно від клінічного ефекту. У дітей і підлітків у віці 13-17 років, що страждають ДКР, лікування препаратом Золофт® следует починати з дози 50 мг/ у дітей віком 6-12 років терапію ОКР починають з дози 25 мг, через 1 тиждень її збільшують до 50 мг/ У подальшому при недостатньому ефекті дозу можна збільшувати поступово на 50 мг до 200 мг/ по мірі необхідності. Щоб уникнути передозування, при збільшенні дози більш 50 мг необхідно приймати до уваги меншу масу тіла у дітей у порівнянні з дорослими. Змінювати дозу слід з інтервалом не менше 1 тижня. У пацієнтів літнього віку препарат застосовують у тих самих дозах, що і у більш молодих пацієнтів. У пациентоу з порушеннями функції печінки препарат слід застосовувати у менших дозах або збільшувати інтервал між прийомами. У пацієнтів з порушеннями функції нирок корекції дози з урахуванням ступеня тяжкості ниркової недостатності не потрібна.

Передозування

важких симптомів при передозуванні сертраліну не виявлено навіть при застосуванні препарату в високих дозах. Однак при одночасному введенні з іншими препаратами або алкоголем може виникнути важке отруєння, аж до коми і летального результату

Лікарська форма

Таблетки, п��вкриті оболонкою

Склад

сертралін (у формі гідрохлориду)100 мг

Допоміжні речовини: кальцій фосфорнокислий, целюлоза мікрокристалічна, гідроксипропілцелюлоза, натрію крохмалю гликолат, магнію стеарат, гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь, полісорбати, титану діоксид (E171).

Фармакологічна дія

Антидепресант, потужний специфічний інгібітор зворотного захоплення серотоніну (5-НТ) у нейронах. Має дуже слабкий вплив на зворотне захоплення норадреналіну та допаміну. У терапевтичних дозах блокувует захоплення серотоніну в тромбоцитах людини. Він не чинить стимулюючої, седативної або антихолінергічної дії. Завдяки селективного пригнічення захоплення 5-НТ, сертралін не підсилює адренергическую активність. Сертралін не має спорідненості до мускаринових холінорецепторами, серотонінових, допаминовым, гістамінових, GABA-, бензодіазепіновими і адренорецепторами.

Сертралін не викликає лікарської залежності, не викликає збільшення маси тіла при тривалому прийомі.

Фармакокінетика

Всмоктування

Абсорбція в��ого, але з повільною швидкістю. При прийомі препарату одночасно з їжею біодоступність збільшується на 25%, Cmax збільшується на 25% і Tmax зменшується.

У людини при прийомі сертраліну в дозі від 50 до 200 мг 1 раз/ протягом 14 днів Cmax досягалася через 4.5-8.4 год після прийому. Cmax і AUC пропорційні дозі в межах 50-200 мг сертраліну 1 раз/ протягом 14 днів, при цьому виявляється лінійний характер фармакокінетичною залежності.

Розподіл

Зв'язування з білками плазми становить приблизно 98%.

До настання рівноважного сос��ояния через 1 тиждень лікування (прийом дози 1 раз/) спостерігається приблизно двократна кумуляція препарату.

Метаболізм

Сертралін піддається активній біотрансформації при "першому проходженні" через печінку. Основний метаболіт, виявляється в плазмі, - N-десметилсертралин - значно поступається (приблизно в 20 разів) сертраліну по активності in vitro і фактично не активний на моделях депресії in vivo.

Сертралін та N-десметилсертралин активно биотрансформируются.

Виведення

Середній T1/2 сертраліну у молодих і пожив��х чоловіків і жінок становить 22-36 ч. T1/2, N-десметилсертраліну варіює в межах 62-104 ч. Метаболіти виводяться з калом і сечею в рівних кількостях. Тільки невелика частина препарату (менше 0.2%) виводиться з сечею у незміненому вигляді.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

Фармакокінетичний профіль у підлітків і літніх людей суттєво не відрізняється від такого у пацієнтів у віці від 18 до 65 років.

Показано, що фармакокінетика сертраліну в дітей з ОКР схожа з такою у дорослих (хоча у дітей метаболізм сертрал��на є дещо більш активним). Однак з огляду на більш низьку масу тіла у дітей (особливо у віці 6-12 років), препарат рекомендується застосовувати у меншій дозі, щоб уникнути надмірних рівнів його в плазмі.

У хворих цирозом печінки збільшуються T1/2 препарату і AUC порівняно з такими у здорових людей.

За даними фармакокінетичного дослідження, при багаторазовому прийомі сертраліну у хворих стабільним цирозом печінки легкого перебігу спостерігалося збільшення T1/2 препарату і майже триразове збільшення AUC (площа п��д кривою концентрація/час) і Cmax препарату порівняно з такими у здорових людей. Істотних відмінностей у зв'язуванні з білками плазми у 2 групах не було.

У хворих з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості (КК 30-60 мл/хв) і хворих з нирковою недостатністю важкого ступеня (КК 10-29 мл/хв) фармакокінетичні параметри (AUC0-24 і Cmax) сертраліну при багаторазовому прийомі істотно не відрізнялися від контролю. У всіх групах T1/2 препарату був однаковий, так само як не було відмінностей у зв'язуванні з білками плазми.

Побідиочні дії

З боку травної системи: диспептичні симптоми (метеоризм, нудота, блювання, діарея, запор), біль у животі, панкреатит, сухість у роті, гепатит, жовтяниця, печінкова недостатність, зниження апетиту (рідко — підвищення), аж до анорексії. рідко, при тривалому застосуванні - виникає асимптоматическое підвищення активності трансаміназ у сироватці крові. Відміна препарату в цьому випадку приводить до нормалізації активності ферментів.

З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, тахікардія, артеріальна гіпертензія.

З боку кістково-м'язової системи: артралгія, м'язові судоми.

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: екстрапірамідні розлади (дискінезії, акатизії, скрегіт зубами, порушення ходи), мимовільні м'язові скорочення, парестезії, непритомність, сонливість, головний біль, мігрень, запаморочення, тремор, безсоння, тривога, ажитація, гипомания, манія, галюцинації, ейфорія, нічні кошмари, психоз, зниження лібідо, суїцид, кома.

З боку дихальної системи: бронхоспазм, зів��та.

З боку сечовидільної системи: енурез, нетримання або затримка сечі.

З боку репродуктивної системи: порушення статевої функції (затримка еякуляції, зниження потенції), галакторея, гінекомастія, порушення менструального циклу, пріапізм.

З боку органів чуття: порушення зору, мідріаз, дзвін у вухах, періорбітальний набряк.

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

Сертралін не слід призначати разом з інгібіторами МАО, а також протягом 14 днів після припинення лікування інгібіторами МАТ. Аналогічно після відміни сертраліну протягом 14 днів не призначають інгібітори МАО. При застосуванні селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну описані випадки розвитку серотонінового синдрому і ЗНС, ризик яких підвищується при комбінуванні інгібіторів зворотного захоплення серотоніну з іншими серотонінергічними засобами (у т. ч. з триптанами), а також препаратами, що впливають на метаболізм серотоніну (в т. ч. з інгібіторами МАО), антипсихотичними засобами та іншими антагоністами допамінових рецепторів. Проявами серото��нового синдрому можуть бути зміни психічного статусу (зокрема, ажитація, галюцинації, кома), вегетативна лабільність (тахікардія, коливання артеріального тиску, гіпертермія), зміни нейром'язової передачі (гіперрефлексія, порушення координації рухів) та/або порушення з боку ШКТ (нудота, блювання та діарея). Деякі прояви серотонінового синдрому, в т. ч. гіпертермія, ригідність м'язів, вегетативна лабільність з можливістю швидких коливань параметрів життєво важливих функцій, а також зміни психічного статусу, можуть напоминать симптоми, що розвиваються при ЗНС. Необхідний моніторинг пацієнтів на предмет розвитку клінічних проявів серотониновго синдрому і ЗНС.

Необхідна обережність при одночасному призначенні сертраліну з іншими препаратами, що підсилюють серотонінергічну нейротрансмісію, такими як, триптофан, фенфлурамін або агоністи серотонінових 5-НТ-рецепторів. Такі комбінації, по можливості, слід виключити, враховуючи вірогідність фармакодинамічної взаємодії.

Досвід клінічних досліджень, метою яких було опр��поділ оптимального часу, необхідного для переведення хворих з прийому інших антидепресивних та антиобсесивних засобів на сертралін, обмежений. Необхідно дотримуватися обережності при такому переході, особливо з тривало діючих препаратів, наприклад, флуоксетину. Необхідний інтервал між скасуванням одного селективного інгібітору зворотного захоплення серотоніну і початком прийому іншого подібного препарату не встановлено.

Необхідно відзначити, що у хворих, що піддаються електросудомної терапії, достатній досвід примі��ения сертраліну відсутня. Можливий успіх або ризик такого комбінованого лікування не вивчений.

Немає досвіду застосування сертраліну у хворих із судомним синдромом, тому слід уникати його застосування у хворих з нестабільною епілепсією, а хворих із контрольованою епілепсією слід ретельно спостерігати під час лікування. При появі судом препарат слід відмінити.

Хворі, які страждають депресією, є групою ризику щодо суїцидальних спроб. Ця небезпека зберігається до розвитку ремісії. Поетом�� від початку лікування і до досягнення оптимального клінічного ефекту за хворими слід встановити постійне медичне спостереження.

Свідчення

— депресії різної етіології (лікування і профілактика);

— обсесивно-компульсивні розлади (ОКР);

— панічні розлади;

— посттравматичні стресорні розлади (ПТСР);

— соціальна фобія.

Протипоказання

— одночасне призначення інгібіторів МАО і пімозиду;

— вагітність;

— період лактації (грудного вигодовування);

— дитячий вік до 6 років;

— підвищена чутливість до компонентів препарату.

З обережністю слід застосовувати препарат при органічних захворюваннях головного мозку (в т. ч. затримці розумового розвитку), епілепсії, печінковій і/або нирковій недостатності, вираженому зниженні маси тіла

Лікарська взаємодія

При сумісному застосуванні сертраліну та пімозиду відзначалося збільшення концентрації пімозиду при його одноразовому призначенні в низькій дозі (2 мг). Збільшення концентрації пімозиду не було ��пов'язано з будь-якими змінами на ЕКГ. Оскільки механізм цієї взаємодії не відомий, а пімозид відрізняється вузьким терапевтичним індексом, одночасний прийом пімозиду і сертраліну протипоказаний.

Відзначаються важкі ускладнення при одночасному застосуванні сертраліну та інгібіторів МАО, включаючи вибірково діючі (селегілін) та з оборотним типом дії (моклобемид, а також лінезолід). Можливо розвиток серотонінового синдрому: гіпертермія, ригідність, міоклонус, лабільність вегетативної нервової системи (швидкі ��олебания параметрів дихальної і серцево-судинної системи), зміни психічного статусу, включаючи підвищену дратівливість, виражене збудження, сплутаність свідомості, який в деяких випадках може перейти в делириозное стан або кому.
Форма выпуска: 14 - блистеры (2) - пачки картонные
Беречь от детей: Да
Производитель: ПФАЙЗЕР
Общее описание: Антидепрессант
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Действующие вещества: Сертралин
Страна происхождения: Италия
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Зоэли 0,0025+0,0015 n28 табл п/о
1 171 грн
1 065 грн
Ринофлуимуцил 10мл назал спрей
0 грн
726 грн
Атаракс 0,025 n25 табл п/плен/оболоч
249 грн
227 грн
Мидокалм 150мг №30 табл п/о
379 грн
296 грн
Сейзар 0,2 n30 табл
0 грн
1 302 грн
Стрезам 0,05 n60 капс
0 грн
1 006 грн
Тералиджен 0,005 n50 табл п/плен/оболоч
1 495 грн
1 359 грн
Триттико 0,15 n20 табл
0 грн
1 194 грн
Финлепсин 0,2 n50 табл
0 грн
666 грн
Флюанксол 0,001 n50 табл п/о
0 грн
916 грн
Эглонил 0,2 n12 табл
0 грн
754 грн
Парацетамол 0,5 n20 табл
0 грн
374 грн
Омез 0,02 n30 капс
0 грн
592 грн
Ацикловир 0,2 n20 табл/белмедпрепараты
0 грн
390 грн
Ибупрофен 0,4 n20 табл п/о
0 грн
414 грн
Индометацин 0,025 n30 табл п/о
0 грн
412 грн
911-шампунь дегтярный п/перхоти 150мл
0 грн
528 грн
Гинкго билоба-вис n40 капс
0 грн
350 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка