Дозировка
Внутрь за 1 ч или через 2 ч после еды 1 раз/ Взрослым при инфекциях верхних и нижних отделов дыхательных путей - 500 мг/ за 1 прием в течение 3 дней (курсовая доза - 1.5 г). При инфекциях кожи и мягких тканей - 1 г/ в первый день за 1 прием, далее по 500 мг/ ежедневно со 2-го по 5-й день (курсовая доза - 3 г). При острых инфекциях мочеполовых органов (неосложненный уретрит или цервицит) однократно 1 г. При болезни Лайма (боррелиозе) для лечения начальной стадии (erythema migrans) - 1 г в первый день и 500 мг ежедневно со 2-го по 5-й день (курсовая доза 3 г). При язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori, - 1 г/ в течение 3 дней в составе комбинированной антихеликобактерной терапии. Детям назначают из расчета 10 мг/кг 1 раз/ в течение 3 дней или в первый день - 10 мг/кг, затем 4 дня - по 5-10 мг/кг/ в течение 3 дней (курсовая доза - 30 мг/кг). При лечении болезни Лайма (боррелиозе) для лечения начальной стадии (erythema migrans) у детей доза - 20 мг/кг в первый день и по 10 мг/кг со 2-го по 5-й день.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой
Состав
азитромицин (в форме дигидрата)500 мг
Вспомогательные вещества: кальция фосфата дигидрат, натрия лаурилсульфат, поливинилпирролидон (повидон), полипласдон Икс Эл-10 (кросповидон), магния стеарат.
Состав оболочки: оксипропилметилцеллюлоза, титана диоксид, поливинилпирролидон (повидон), тальк, твин-80 (полисорбат), краситель кислотный красный.
Фармакологическое действие
Антибиотик широкого спектра действия. Является представителем подгруппы макролидных антибиотиков - азалидов. При создании в очаге воспаления высоких концентраций оказывает бактерицидное действие.
К азитромицину чувствительны грамположительные кокки: Streptococcus pneumoniae, St. pyogenes, St. agalactiae, стрептококки групп CF и G, Staphylococcus aureus, St. viridans; грамот-рицательные бактерии: Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis, B.parapertussis, Legionella pneumophila, H.ducrei, Campylobacter jejuni, Neisseria gonorrhoeae и Gardnerella vaginalis; некоторые анаэробные микроорганизмы: Bacteroides bivius, Clostridium perfringens, Peptostreptococcus spp; а также Chlamydia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum, Treponema pallidum, Borrelia burgdoferi. Азитромицин неактивен в отношении грамположительных бактерий, устойчивых к эритромицину.
Азитромицин быстро всасывается из ЖКТ, что обусловлено его устойчивостью в кислой среде и липофильностью. После приема внутрь 500 мг максимальная концентрация азитромицина в плазме крови достигается через 2,5-2,96 ч и составляет 0,4 мг/л. Биодоступность составляет 37%. Азитромицин хорошо проникает в дыхательные пути, органы и ткани урогенитального тракта (в частности, в предстательную железу), в кожу и мягкие ткани. Высокая концентрация в тканях (в 10-50 раз выше, чем в плазме крови) и длительный период полувыведения обусловлены низким связыванием азитромицина с белками плазмы крови, а также его способностью проникать в эукариотические клетки и концентрироваться в среде с низким рН, окружающей лизосомы. Это, в свою очередь, определяет большой кажущийся объем распределения (31,1 л/кг) и высокий плазменный клиренс. Способность азитромицина накапливаться преимущественно в лизосомах особенно важна для элиминации внутриклеточных возбудителей. Доказано, что фагоциты доставляют азитромицин в места локализации инфекции, где он высвобождается в процессе фагоцитоза. Концентрация азитромицина в очагах инфекции достоверно выше, чем в здоровых тканях (в среднем на 24-34 %) и коррелирует со степенью воспалительного отека. Несмотря на высокую концентрацию в фагоцитах, азитромицин не оказывает существенного влияния на их функцию. Азитромицин сохраняется в бактерицидных концентрациях в очаге воспаления в течение 5-7 дней после приема последней дозы, что позволило разработать короткие (3-дневные и 5-дневные) курсы лечения.
В печени деметилируется, образующиеся метаболиты не активны.
Выведение азитромицина из плазмы крови проходит в 2 этапа: период полувыведения составляет 14-20 ч в интервале от 8 до 24 ч после приема препарата и 41 ч - в интервале от 24 до 72 ч, что позволяет применять препарат 1 раз/сут
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: диарея (5%), тошнота (3%), абдоминальные боли (3%); 1% и менее - диспепсия, метеоризм, рвота, мелена, холестатическая желтуха, повышение активности печеночных трансаминаз; у детей - запоры, анорексия, гастрит.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: сердцебиение, боль в грудной клетке (1% и менее).
Со стороны ЦНС: головокружение, головная боль, сонливость; у детей - головная боль (при терапии среднего отита), гиперкинезия, тревожность, невроз, нарушение сна (1% и менее).
Со стороны мочеполовой системы: вагинальный кандидоз, нефрит (1% и менее).
Аллергические реакции: сыпь, фотосенсибилизация, отек Квинке.
Прочие: повышенная утомляемость; у детей - конъюнктивит, зуд, крапивница
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Необходимо соблюдать перерыв в 2 ч при одновременном применении антацидов. После отмены лечения реакции гиперчувствительности у некоторых пациентов могут сохраняться, что требует специфической терапии под наблюдением врача.
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами:
— инфекции урогенитального тракта (неосложненный уретрит и/или цервицит);
— инфекции верхних дыхательных путей и ЛОР-органов (ангина, синусит, тонзиллит, фарингит, средний отит);
— скарлатина;
— инфекции кожи и мягких тканей (рожа, импетиго, вторично инфицированные дерматозы);
— болезнь Лайма (боррелиоз), для лечения начальной стадии (erythema migrans);
— заболевания желудка и двенадцатиперстной кишки, ассоциированные с Helicobacter pylori (в составе комбинированной терапии).
Противопоказания
печеночная недостаточность;
— почечная недостаточность;
— лактация (грудное вскармливание);
— детский возраст до 12 лет;
— аритмия (возможны желудочковые аритмии и удлинение интервала QT);
— выраженные нарушения функции печени или почек у детей;
— повышенная чувствительность к азитромицину или другим макролидам.
С осторожностью применяют препарат при беременности
Лекарственное взаимодействие
Антациды (алюминий и магнийсодержащие), этанол и пища замедляют и снижают абсорбцию.
При совместном назначении варфарина и азитромицина (в обычных дозах) изменения протромбинового времени не выявлено, однако, учитывая, что при взаимодействии макролидов и варфарина возможно усиление антикоагуляционного эффекта, пациентам необходим тщательный контроль протромбинового времени.
Дигоксин: повышение концентрации дигоксина.
Эрготамин и дигидроэрготамин: усиление токсического действия (вазоспазм, дизестезия).
Триазолам: снижение клиренса и увеличение фармакологического действия триазолана.
Замедляет выведение и повышает концентрацию в плазме и токсичность циклосерина, непрямых антикоагулянтов, метилпреднизолона, фелодипина, а также ЛС, подвергающиеся микросомальному окислению (карбамазепин, терфенадин, циклоспорин, гексобарбитал, алкалоиды спорыньи, вальпроевая кислота, дизопирамид, бромокриптин, фенитоин, пероральные гипогликемические средства, теофиллин и др. ксантиновые производны
(115)
Дозування
Внутрішньо за 1 год або через 2 год після їжі 1 раз/ Дорослим при інфекціях верхніх і нижніх відділів дихальних шляхів - 500 мг/ за 1 прийом протягом 3 днів (курсова доза - 1,5 г). При інфекціях шкіри та м'яких тканин - 1 г у перший день за 1 прийом, далі по 500 мг щодня з 2-го по 5-й день (курсова доза - 3 г). При гострих інфекціях сечостатевих органів (неускладнений уретрит або цервіцит) одноразово 1 р. При хворобі Лайма (боррелиозе) для лікування початкової стадії (erythema migrans) - 1 г у перший день і 500 мг щодня з 2-го по 5-й день (курсова доза-3 г). При яз��енной хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori, - 1 г/ в протягом 3 днів у складі комбінованої антихелікобактерної терапії. Дітям призначають із розрахунку 10 мг/кг 1 раз/ в протягом 3 днів або в перший день - 10 мг/кг, потім 4 дні - по 5-10 мг/кг протягом 3 днів (курсова доза - 30 мг/кг). При лікуванні хвороби Лайма (боррелиозе) для лікування початкової стадії (erythema migrans) у дітей доза - 20 мг/кг у перший день і по 10 мг/кг з 2-го по 5-й день.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкоюСклад
азитроміцин (у формі дигідрату)500 мг
Допоміжні речовини: кальцію фосфату дигідрат, натрію лаурилсульфат, полівінілпіролідон (повідон), полипласдон Ікс Ес-10 (кросповідон), магнію стеарат.
Склад оболонки: оксипропилметилцеллюлоза, титану діоксид, полівінілпіролідон (повідон), тальк, твін-80 (полісорбат), барвник кислотний червоний.Фармакологічна дія
Антибіотик широкого спектру дії. Є представником підгрупи макролідних антибіотиків - азалідів. При створенні у вогнищі запалення високих концентрацій має бактерицидное дію.
До азитроміцину чутливі грампозитивні коки: Streptococcus pneumoniae, St. pyogenes, St. agalactiae, стрептококи груп CF і G, Staphylococcus aureus, St. viridans; грамнегативні бактерії: Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Bordetella pertussis, B. parapertussis, Legionella pneumophila, H. ducrei, Campylobacter jejuni, Neisseria gonorrhoeae і Gardnerella vaginalis; деякі анаеробні мікроорганізми: Bacteroides bivius, Clostridium perfringens, Peptostreptococcus spp; а також Chlamydia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum, Treponema pallidum, Borrelia burgdoferi. Азитроміцин неактивний відносно грампозитивних бактерій, стійких до еритроміцину.
Азитроміцин швидкий�� всмоктується з ШЛУНКОВО-кишкового тракту, що обумовлено його стійкістю в кислому середовищі і ліпофільністю. Після прийому внутрішньо 500 мг максимальна концентрація азитроміцину в плазмі крові досягається через 2,5-2,96 год і становить 0,4 мг/л. Біодоступність становить 37%. Азитроміцин добре проникає в дихальні шляхи, органи і тканини урогенітального тракту (зокрема в передміхурову залозу), у шкіру і м'які тканини. Висока концентрація в тканинах (у 10-50 разів вище, ніж в плазмі крові) і тривалий період напіввиведення обумовлені низьким зв'язуванням азитроміцину з білками плазми крові, а також його здатністю проникати в эукариотические клітини і концентруватися в середовищі з низьким рН, що оточує лізосоми. Це, в свою чергу, визначає великий уявний об'єм розподілу (31,1 л/кг) і високий плазмовий кліренс. Здатність азитроміцину накопичуватись переважно в лізосомах особливо важлива для елімінації внутрішньоклітинних збудників. Доведено, що фагоцити доставляють азитроміцин до місця локалізації інфекції, де він вивільняється в процесі фагоцитозу. Концентрація азитроміцину в осередках інфекцію�� достовірно вище, ніж в здорових тканинах (у середньому на 24-34 %) та корелює зі ступенем запального набряку. Незважаючи на високу концентрацію у фагоцитах, азитроміцин не чинить істотного впливу на їх функцію. Азитроміцин зберігається в бактерицидних концентраціях у вогнищі запалення протягом 5-7 днів після прийому останньої дози, що дозволило розробити короткі (3-денні і 5-денні) курси лікування.
У печінці деметилюється, що утворюються метаболіти не активні.
Виведення азитроміцину з плазми крові проходить у 2 етапи: період напіввиведення становить 14-20 год в інтервалі від 8 до 24 год після прийому препарату і 41 год - в інтервалі від 24 до 72 год, що дозволяє застосовувати препарат 1 раз/добуПобічні дії
З боку травної системи: діарея (5%), нудота (3%), абдомінальний біль (3%); 1% і менше - диспепсія, метеоризм, блювання, мелена, холестатична жовтяниця, підвищення активності печінкових трансаміназ; у дітей - запори, анорексія, гастрит.
З боку серцево-судинної системи: серцебиття, біль у грудній клітці (1% і менше).
З боку ЦНС: головокружение, головний біль, сонливість; у дітей - головний біль (при терапії середнього отиту), гіперкінезія, тривожність, невроз, порушення сну (1% і менше).
З боку сечостатевої системи: вагінальний кандидоз, нефрит (1% і менше).
Алергічні реакції: висип, фотосенсибілізація, набряк Квінке.
Інші: підвищена стомлюваність; у дітей - кон'юнктивіт, свербіж, кропив'янкаОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Необхідно дотримуватися перерва в 2 год при одночасному застосуванні антацидів. Після відміни лікування реакції гиперчувствительности у деяких пацієнтів можуть зберігатися, що вимагає специфічної терапії під наглядом лікаря.Свідчення
Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
— інфекції урогенітального тракту (неускладнений уретрит і/або цервіцит);
— інфекції верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів (ангіна, синусит, тонзиліт, фарингіт, середній отит);
— скарлатина;
— інфекції шкіри і м'яких тканин (бешиха, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози);
— болез��ь Лайма (бореліоз), для лікування початкової стадії (erythema migrans);
— захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки, асоційовані з Helicobacter pylori (у складі комбінованої терапії).Протипоказання
печінкова недостатність;
— ниркова недостатність;
— лактація (грудне вигодовування);
— дитячий вік до 12 років;
— аритмії (можливі шлуночкові аритмії і подовження інтервалу QT);
— виражені порушення функції печінки або нирок у дітей;
— підвищена чутливість до азитроміцину або інших макролідів.
З обережністю застосовують препарат при вагітностіЛікарська взаємодія
Антациди (алюміній і магнийсодержащие), етанол і їжа сповільнюють і знижують абсорбцію.
При спільному призначенні варфарину та азитроміцину (у звичайних дозах) зміни протромбінового часу не виявлено, однак, враховуючи, що при взаємодії макролідів і варфарину можливе посилення антикоагуляционного ефекту, пацієнтам необхідний ретельний контроль протромбінового часу.
Дигоксин: підвищення концентрації дигоксину.
Ерготамін та дигідроерготамін: посилення токсичної дії (вазоспазм, дизестезия).
Триазолам: зниження кліренсу і збільшення фармакологічної дії триазолана.
Уповільнює виведення і підвищує концентрацію у плазмі та токсичність циклосерину, непрямих антикоагулянтів, метилпреднізолону, фелодипіну, а також ЛЗ, що піддаються микросомальному окислюванню (карбамазепін, терфенадин, циклоспорин, гексобарбітал, алкалоїди ріжків, вальпроєва кислота, дизопірамід, бромокриптин, фенітоїн, перорал��ьные гіпоглікемічні засоби, теофілін та ін ксантинові похідні