Дозировка
Препарат вводится в/в струйно (очень медленно) в течение 5-10 мин. Для уменьшения риска экстравазации рекомендуется вводить Заведос через трубку системы для в/в введения (во время инфузии 0.9% раствора натрия хлорида). Капсулы принимают внутрь, запивая небольшим количеством воды. Можно принимать вместе с пищей. Капсулу следует глотать целиком (не раскусывать, не рассасывать, не разжевывать). При остром нелимфобластном лейкозе (ОНЛЛ) взрослым препарат вводят в/в в дозе 12 мг/м2 площади поверхности тела ежедневно в течение 3 дней (в сочетании с цитарабином) или по 8 мг/м2 ежедневно в течение 5 дней в виде монотерапии или в сочетании с другими противоопухолевыми препаратами. При невозможности в/в введения идарубицин назначают внутрь по 30 мг/м2/ в течение 3 дней в виде монотерапии или по 15-30 мг/м2 ежедневно в течение 3 дней в комбинации с другими противолейкозными препаратами. При остром лимфобластном лейкозе взрослым назначают по 12 мг/м2, детям - по 10 мг/м2; препарат вводят в/в ежедневно в течение 3 дней в виде монотерапии. При распространенном раке молочной железы препарат назначают внутрь в виде монотерапии из расчета 45 мг/м2 в течение одного дня, либо по 15 мг/м2/ в течение 3-х дней каждые 3-4 недели в зависимости от гематологического статуса пациента. При комбинированной химиотерапии препарат применяется в дозе 35 мг/м2 в течение одного дня. Все приведенные схемы должны использоваться с учетом гематологического статуса больного, а также доз других цитотоксических препаратов, применяемых при комбинированной терапии. При нарушениях функции печени и почек данные по применению препарата Заведос ограничены. При повышенном содержании билирубина и/или креатинина в сыворотке крови рекомендуется применять препарат в сниженных дозах. При содержании билирубина в сыворотке крови в пределах 1.2-2 мг% дозу антрациклинов обычно снижают на 50%, выше 2 мг% - препарат отменяют.
Лекарственная форма
Лиофилизат для приготовления раствора для в/в введения в виде пористой массы (порошка) или таблетки красно-оранжевого цвета
Состав
идарубицина гидрохлорид5 мг
Вспомогательные вещества: лактоза.
Фармакологическое действие
Заведос - противоопухолевый препарат из группы антрациклиновых антибиотиков. Идарубицин, встраиваясь в молекулу ДНК, взаимодействует с топоизомеразой II и ингибирует синтез нуклеиновых кислот. Идарубицин обладает высокой липофильностью и характеризуется более высокой скоростью проникновения в клетки по сравнению с доксорубицином и даунорубицином.
Основной метаболит идарубицина - идарубицинол обладает противоопухолевой активностью и имеет менее выраженную кардиотоксичность, чем идарубицин
Побочные действия
Со стороны сердечно-сосудистой системы: флебиты, тромбофлебиты и тромбоэмболия, в т.ч. эмболия легочной артерии. Проявлением ранней (острой) кардиотоксичности является синусовая тахикардия и/или изменения на ЭКГ (неспецифические изменения сегмента ST или зубца T). Также могут отмечаться тахиаритмии, включая желудочковую экстрасистолию и желудочковую тахикардию, брадикардия, AV-блокада и блокада ножек пучка Гиса. Возникновение этих явлений не всегда является прогностическим фактором развития впоследствии отсроченной кардиотоксичности, они редко бывают клинически значимыми и не требуют отмены терапии Заведосом. Поздняя (отсроченная) кардиотоксичность обычно отмечается во время последних курсов терапии или через несколько месяцев или лет после завершения терапии. Поздняя кардиомиопатия проявляется снижением фракции выброса левого желудочка и/или симптомами застойной сердечной недостаточности (одышка, отек легких, гипостатический отек, кардиомегалия и гепатомегалия, олигурия, асцит, экссудативный плеврит, ритм галопа). Также может отмечаться подострые явления (перикардит/миокардит). Наиболее тяжелой формой вызванной антрациклинами кардиомиопатии является опасная для жизни застойная сердечная недостаточность, которая ограничивает суммарную дозу препарата.
Со стороны системы кроветворения: лейкопения, нейтропения, тромбоцитопения, анемия. Число нейтрофилов и тромбоцитов обычно достигает наиболее низких значений к 10-14 дню после введения препарата
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Заведос должен применяться только под наблюдением врача, имеющего опыт проведения цитотоксической химиотерапии.
Перед началом применения препарата Заведос следует убедиться в отсутствии у пациента признаков острой токсичности (стоматит, нейтропения, тромбоцитопения, генерализованные инфекции), возникшей в результате предшествующей терапии цитотоксическими препаратами.
Показания
— острый нелимфобластный или миелобластный лейкоз у взрослых (терапия первой линии для индукции ремиссии, а также при рецидивах или резистентных случаях);
— острый лимфобластный лейкоз у взрослых и детей (терапия второй линии);
— распространенный рак молочной железы (при неэффективности химиотерапии первой линии, не включающей в себя антрациклины).
Противопоказания
— выраженная печеночная или почечная недостаточность;
— выраженная сердечная недостаточность;
— недавно перенесенный инфаркт миокарда;
— клинически значимые аритмии;
— стойкая миелосупрессия;
— предшествующая терапия с применением максимальных кумулятивных доз идарубицина и/или других антрациклинов или антрацендионов;
— беременность;
— лактация (грудное вскармливание);
— повышенная чувствительность к идарубицину и/или другим компонентам препарата, а также к другим антрациклинам и антрацендионам.
С осторожностью следует назначать препарат при миокардите, ветряной оспе, опоясывающем лишае, подагре или уратном нефролитиазе (в анамнезе), инфекциях, лейкопении, тромбоцитопении, пациентам пожилого возраста (старше 60 лет).
(5266)
Дозування
Препарат вводиться в/в струминно (дуже повільно) протягом 5-10 хв. Для зменшення ризику екстравазації рекомендується вводити Заведос через трубку системи для в/в введення (під час інфузії 0.9% розчину натрію хлориду). Капсули приймають всередину, запиваючи невеликою кількістю води. Можна приймати разом з їжею. Капсулу слід ковтати цілою (не розкушувати, не розсмоктувати, не розжовувати). При гострому нелимфобластном лейкозі (ОНЛЛ) дорослим препарат вводять в/в у дозі 12 мг/м2 площі поверхні тіла щоденно протягом 3 днів (зочетании з цитарабином) або по 8 мг/м2 щодня протягом 5 днів у вигляді монотерапії або у поєднанні з іншими протипухлинними препаратами. При неможливості в/в введення идарубицин призначають всередину по 30 мг/м2 в/ в протягом 3 днів у вигляді монотерапії або по 15-30 мг/м2 щоденно протягом 3 днів у комбінації з іншими противолейкозными препаратами. При гострому лімфобластному лейкозі дорослим призначають по 12 мг/м2, дітям - по 10 мг/м2; препарат вводять в/в щоденно протягом 3 днів у вигляді монотерапії. При поширеному раку молочної залози препарат н��значают всередину у вигляді монотерапії з розрахунку 45 мг/м2 протягом одного дня, або по 15 мг/м2 в/ в протягом 3-х днів кожні 3-4 тижні залежно від гематологічного статусу пацієнта. При комбінованій хіміотерапії препарат застосовується в дозі 35 мг/м2 протягом одного дня. Всі наведені схеми повинні використовуватися з урахуванням гематологічного статусу хворого, а також доз інших цитотоксичних препаратів, що застосовуються при комбінованій терапії. При порушеннях функції печінки і нирок дані щодо застосування препарату Заведос обмежені. При підвищений вміст білірубіну і/або креатиніну в сироватці крові рекомендується застосовувати препарат у знижених дозах. При вмісті білірубіну в сироватці крові в межах 1.2-2 мг% дозу антрациклинов зазвичай знижують на 50%, вище 2 мг% - препарат відміняють.
Лікарська форма
Ліофілізат для приготування розчину для в/в введення у вигляді пористої маси (порошку) або таблетки червоно-оранжевого кольоруСклад
ідарубіцин гидрохлорид5 мг
Допоміжні речовини: лактоза.Фармакологічна дія
Заведос - противоопухол��вий препарат з групи антрациклиновых антибіотиків. Идарубицин, вбудовуючись у молекулу ДНК, взаємодіє з топоизомеразой II і пригнічує синтез нуклеїнових кислот. Идарубицин має високу ліпофільність і характеризується більш високою швидкістю проникнення в клітини у порівнянні з доксорубіцином і даунорубицином.
Основний метаболіт ідарубіцин - идарубицинол володіє протипухлинною активністю і має менш виражену кардіотоксичність, ніж идарубицинПобічні дії
З боку серцево-судинної си��ми: флебіти, тромбофлебіт і тромбоемболія, в т. ч. емболія легеневої артерії. Проявом ранньої (гострої) кардіотоксичності є синусова тахікардія і/або зміни на ЕКГ (неспецифічні зміни сегмента ST або зубця T). Також можуть відзначатися тахіаритмії, включаючи шлуночкову екстрасистолію і шлуночкову тахікардію, брадикардія, AV-блокада і блокада ніжок пучка Гіса. Виникнення цих явищ не завжди є прогностичним чинником розвитку згодом відстроченої кардіотоксичності, вони рідко бувають клінічно значущими і не вимагають відміни терапії Заведосом. Пізня (відстрочена) кардіотоксичність звичайно відзначається під час останніх курсів терапії або через кілька місяців або років після завершення терапії. Пізня кардіоміопатія проявляється зменшенням фракції викиду лівого шлуночка та/або симптомами застійної серцевої недостатності (задишка, набряк легенів, гипостатический набряк, кардіомегалія і гепатомегалія, олігурія, асцит, ексудативний плеврит, ритм галопу). Також може відзначатися підгострі явища (перикардит/міокардит). Найбільш важкої форм��ї спричиненої антрациклінами кардіоміопатії є небезпечна для життя застійна серцева недостатність, що обмежує сумарну дозу препарату.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія. Число нейтрофілів і тромбоцитів звичайно досягає найбільш низьких значень до 10-14 дня після введення препаратуОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Заведос слід застосовувати тільки під наглядом лікаря, який має досвід проведення цитотоксичної хіміотерапії.
Перед ��ачалом застосування препарату Заведос слід переконатися у відсутності у пацієнта ознак гострої токсичності (стоматит, нейтропенія, тромбоцитопенія, генералізовані інфекції), що виникла внаслідок попередньої терапії цитотоксичними препаратами.Свідчення
— гострий нелимфобластный або мієлобластний лейкоз у дорослих (терапія першої лінії для індукції ремісії, а також при рецидивах або резистентних випадках);
— гострий лімфобластний лейкоз у дорослих та дітей (терапія другої лінії);
— поширений рак молочної залози (при неефективності хіміотерапії першої лінії, що не включає в себе антрациклины).Протипоказання
— виражена печінкова або ниркова недостатність;
— виражена серцева недостатність;
— нещодавно перенесений інфаркт міокарда;
— клінічно значущі аритмії;
— стійка мієлосупресія;
— попередня терапія із застосуванням максимальних кумулятивних доз ідарубіцин та/або інших антрациклинов або антрацендионов;
— вагітність;
— лактація (грудне вскармливання);
— підвищена чутливість до идарубицину та/або інших компонентів препарату, а також до інших антрациклинам і антрацендионам.
З обережністю слід призначати препарат при міокардиті, вітряній віспі, оперізуючому лишаї, подагрі або уреатному нефролітіазі (в анамнезі), інфекціях, лейкопенії, тромбоцитопенії, пацієнтам літнього віку (старше 60 років).