Дозировка
Таблетки диспергируют (растворяют) в небольшом количестве воды (около 20 мл) с получением суспензии. Таблетки можно также проглотить целиком, разделить на части или разжевать, запивая водой. Препарат предпочтительно принимать во время еды. Принимают таблетки сидя или стоя, что уменьшает вероятность развития эзофагита и язвы пищевода. Препарат не следует принимать непосредственно перед сном. Обычно продолжительность лечения составляет 5-10 дней. Взрослым и детям старше 8 лет с массой тела более 50 кг в первый день лечения назначают 200 мг/ в 1 или 2 приема, в последующие дни лечения - по 100 мг/ в 1 прием. В случае тяжелых инфекций назначают по 200 мг/ в течение всего периода лечения. Для детей в возрасте 8-12 лет с массой тела менее 50 кг средняя суточная доза - 4 мг/кг в первый день, далее - по 2 мг/кг/ (в 1-2 приема). В случаях тяжелых инфекций препарат назначают в дозе 4 мг/кг ежедневно в течение всего лечения. При инфекции, вызванной Streptococcus pyogenes, продолжительность лечения составляет не менее 10 дней. При неосложненной гонорее (за исключением аноректальных инфекций у мужчин) взрослым назначают по 100 мг 2 до полного излечения (в среднем в течение 7 дней), либо в течение одного дня назначают 600 мг - по 300 мг в 2 приема (второй прием через 1 ч после первого). При первичном сифилисе назначают по 100 мг 2 в течение 14 дней, при вторичном сифилисе - по 100 мг 2 в течение 28 дней. При неосложненных урогенитальных инфекциях, вызванных Chlamydia trachomatis, цервиците, негонококковом уретрите, вызванных Ureaplasma urealiticum, назначают по 100 мг 2 в течение 7 дней. При угревой сыпи назначают по 100 мг/, курс лечения 6-12 недель. Для профилактики малярии назначают по 100 мг 1 раз/ за 1-2 дня до поездки, затем - ежедневно во время поездки и в течение 4 недель после возвращения; детям старше 8 лет - по 2 мг/кг 1 раз/ Длительность профилактики не должна превышать 4 мес. Для профилактики диареи путешественников - 200 мг в первый день поездки в 1 или 2 приема, далее - по 100 мг 1 раз/ в течение всего пребывания в регионе (не более 3 недель). Для лечения лептоспироза - по 100 мг внутрь 2 в течение 7 дней; для профилактики лептоспироза - по 200 мг 1 раз/неделю в течение пребывания в неблагополучном районе и по 200 мг - в конце поездки. С целью профилактики инфекций при медицинском аборте назначают 100 мг за 1 ч до и 200 мг после вмешательства. Максимальные суточные дозы для взрослых - до 300 мг/ или до 600 мг/ в течение 5 дней при тяжелых гонококковых инфекциях. Для детей старше 8 лет с массой тела более 50 кг - до 200 мг, для детей 8-12 лет с массой тела менее 50 кг - 4 мг/кг ежедневно в течение всего лечения. При почечной (КК менее 60 мл/мин) и/или печеночной недостаточности требуется снижение суточной дозы доксициклина, поскольку при этом происходит постепенное накопление его в организме (риск гепатотоксического действия).
Лекарственная форма
Таблетки диспергируемые
Состав
доксициклина моногидрат, в пересчете на доксициклин 100 мг
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, сахарин, гипролоза (низкозамещенная), гипромеллоза, кремния диоксид коллоидный (безводный), магния стеарат, лактозы моногидрат.
Фармакологическое действие
Антибиотик - тетрациклин. Действует бактериостатически, подавляет синтез белка в микробной клетке путем взаимодействия с 30S субъединицей рибосом.
Активен в отношении грамположительных и грамотрицательных бактерий: Streptococcus spp., Treponema spp., Staphylococcus spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp. (включая Enterobacter aerugenes), Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Haemophilus influenzae, Chlamydia spp., Mycoplasma spp., Ureaplasma urealyticum, Listeria monocytogenes, Rickettsia spp. (в т.ч. Rickettsia prowazekii), Escherichia coli, Shigella spp., Campylobacter fetus, Vibrio cholerae, Yersinia spp. (включая Yersinia pestis), Brucella spp., Francisella tularensis, Bacillus anthracis, Bartonella bacilliformis, Pasteurella multocida, Borrelia recurrentis, Clostridium spp. (кроме Clostridium difficile), Actinomyces spp., Fusobacterium fusiforme, Calymmatobacterium granulomatosis, Propionibacterium acnes; некоторых простейших: Entamoeba spp., Plasmodium falciparum.
Как правило, не активен в отношении Acinetobacter spp., Proteus spp., Pseudomonas spp., Serratia spp., Providencia spp., Enterococcus spp.
Следует принимать во внимание возможность приобретенной устойчивости к доксициклину у ряда возбудителей, которая часто является перекрестной внутри группы (т.е. штаммы, устойчивые к доксициклину, одновременно будут устойчивыми ко всей группе тетрациклинов).
Фармакокинетика
Всасывание
Абсорбция - быстрая и высокая (около 100%). Прием пищи незначительно влияет на абсорбцию препарата.
Cmax доксициклина в плазме крови (2.6-3 мкг/мл) достигается через 2 ч после приема 200 мг, через 24 ч концентрация активного вещества в плазме крови снижается до 1.5 мкг/мл.
После приема 200 мг в первый день лечения и 100 мг/ в последующие дни концентрация доксициклина в плазме крови составляет 1.5-3 мкг/мл.
Распределение
Доксициклин обратимо связывается с белками плазмы (80-90%), хорошо проникает в ткани, плохо - в спинномозговую жидкость (10-20% от концентрации в плазме крови), однако концентрация доксициклина в спинномозговой жидкости увеличивается при воспалении спинномозговой оболочки.
Vd - 1.58 л/кг. Через 30-45 мин после приема внутрь доксициклин обнаруживается в терапевтических концентрациях в печени, почках, легких, селезенке, костях, зубах, предстательной железе, тканях глаза, в плевральной и асцитической жидкостях, желчи, синовиальном экссудате, экссудате гайморовых и лобных пазух, в жидкости десневых борозд.
При нормальной функции печени уровень препарата в желчи в 5-10 раз выше, чем в плазме.
В слюне определяется 5-27% от величины концентрации доксициклина в плазме крови.
Доксициклин проникает через плацентарный барьер, в небольших количествах секретируется в грудное молоко.
Накапливается в дентине и костной ткани.
Метаболизм
Метаболизируется только незначительная часть доксициклина.
Выведение
T1/2 после однократного приема внутрь составляет 16-18 ч, после приема повторных доз - 22-23 ч.
Приблизительно 40% принятой дозы выводится в биологически активной форме путем канальцевой секреции в почках, 20-40% выводится через кишечник в виде неактивных форм (хелатов).
Фармакокинетика в особых клинических случаях
T1/2 доксициклина у пациентов с нарушениями функции почек не меняется, т.к. возрастает его выведение через кишечник.
Гемодиализ и перитонеальный диализ не влияют на концентрацию доксициклина в плазме крови.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: анорексия, тошнота, рвота, дисфагия, диарея, энтероколит, псевдомембранозный колит, эзофагит, язва пищевода, темное окрашивание языка, поражение печени (во время длительного приема или у пациентов с почечной или печеночной недостаточностью), холестаз.
Дерматологические реакции: фотосенсибилизация, макуло-папулезная и эритематозная сыпь, эксфолиативный дерматит.
Аллергические реакции: крапивница, ангионевротический отек, анафилактические реакции, обострение системной красной волчанки, перикардит, синдром, сходный с сывороточной болезнью, многоформная эритема.
Со стороны системы кроветворения: гемолитическая анемия, тромбоцитопения, нейтропения, эозинофилия, снижение активности протромбина.
Со стороны эндокринной системы: у пациентов, длительно получавших доксициклин, возможно обратимое темно-коричневое прокрашивание ткани щитовидной железы.
Со стороны ЦНС: доброкачественное повышение внутричерепного давления (анорексия, рвота, головная боль, отек зрительного нерва), вестибулярные нарушения (головокружение или неустойчивость), нечеткость зрения, двоение в глазах.
Со стороны мочевыделительной системы: увеличение остаточного азота мочевины (за счет антианаболического эффекта).
Со стороны костно-мышечной системы: доксициклин замедляет остеогенез, нарушает нормальное развитие зубов у детей (необратимо изменяет цвет зубов, развивается гипоплазия эмали).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Существует возможность перекрестной устойчивости и гиперчувствительности с другими препаратами тетрациклинового ряда.
Тетрациклины могут увеличивать протромбиновое время, назначение тетрациклинов у пациентов с коагулопатиями должно тщательно контролироваться.
Антианаболический эффект тетрациклинов может привести к повышению уровня остаточного азота мочевины в крови. Как правило, это не имеет существенного значения для пациентов с нормальной функцией почек. Однако у пациентов с почечной недостаточностью может наблюдаться нарастание азотемии. Применение тетрациклинов у пациентов с нарушением функции почек требует врачебного контроля.
При длительном применении препарата требуется периодический контроль лабораторных показателей крови, функции печени и почек.
В связи с возможным развитием фотодерматита необходимо ограничение инсоляции во время лечения и в течение 4-5 дней после него.
Длительное применение препарата может вызвать дисбактериоз и вследствие этого - развитие гиповитаминоза (особенно витаминов группы В).
Для предотвращения диспептических явлений рекомендуется принимать препарат во время еды.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Особенности влияния на способность водить автомобиль и управлять механизмами не исследовались.
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами:
— инфекции дыхательных путей (в т.ч. фарингит, острый бронхит, обострение хронической обструктивной болезни легких, трахеит, бронхопневмония, долевая пневмония, внебольничная пневмония, абсцесс легкого, эмпиема плевры);
— инфекции ЛОР-органов (в т.ч. отит, синусит, тонзиллит);
— инфекции мочеполовой системы (цистит, пиелонефрит, бактериальный простатит, уретрит, уретроцистит, урогенитальный микоплазмоз, острый орхиэпидидимит; эндометрит, эндоцервицит и сальпингоофорит /в составе комбинированной терапии/);
— инфекции, передающиеся половым путем (урогенитальный хламидиоз, сифилис у пациентов с непереносимостью пенициллинов, неосложненная гонорея /как альтернативная терапия/, паховая гранулема, венерическая лимфогранулема);
— инфекции ЖКТ и желчевыводящих путей (холера, иерсиниоз, холецистит, холангит, гастроэнтероколит, бациллярная и амебная дизентерия, диарея путешественников);
Противопоказания
— тяжелые нарушения функции печени и/или почек;
— порфирия;
— беременность;
— период лактации (грудного вскармливания);
— детский возраст до 8 лет;
— гиперчувствительность к антибиотикам группы тетрациклинов.
Лекарственное взаимодействие
Антациды, содержащие алюминий, магний, кальций, препараты железа, натрия гидрокарбонат, магнийсодержащие слабительные снижают абсорбцию доксициклина, поэтому их применение должно быть разделено 3-часовым интервалом.
В связи с подавлением доксициклином кишечной микрофлоры снижается протромбиновый индекс, что требует коррекции дозы непрямых антикоагулянтов.
При сочетании доксицилина с бактерицидными антибиотиками, нарушающими синтез клеточной стенки (пенициллины, цефалоспорины), эффективность последних снижается.
Доксициклин снижает надежность контрацепции и повышает частоту ациклических кровотечений при приеме эстроген-содержащих гормональных контрацептивов.
Этанол, барбитураты, рифампицин, карбамазепин, фенитоин, ускоряя метаболизм доксициклина, снижают его концентрацию в плазме крови.
Одновременное применение доксициклина и ретинола способствует повышению внутричерепного давления.
(409)
Дозування
Таблетки диспергируют (розчиняють) в невеликій кількості води (близько 20 мл) з отриманням суспензії. Таблетки можна проковтнути цілою, розділити на частини або розжувати, запиваючи водою. Препарат бажано приймати під час їжі. Приймають таблетки сидячи або стоячи, що зменшує ймовірність розвитку езофагіт і виразки стравоходу. Препарат не слід приймати безпосередньо перед сном. Зазвичай тривалість лікування становить 5-10 днів. Дорослим і дітям старше 8 років з масою тіла більше 50 кг у перший день лікування назначают 200 мг/ на 1 або 2 прийоми, у наступні дні лікування - по 100 мг в 1 прийом. У разі тяжких інфекцій призначають по 200 мг/ протягом всього періоду лікування. Для дітей віком 8-12 років з масою тіла менше 50 кг середня добова доза - 4 мг/кг у перший день, далі - по 2 мг/кг (1-2 прийоми). У випадках тяжких інфекцій препарат призначають у дозі 4 мг/кг щодня протягом усього лікування. При інфекції, спричиненої Streptococcus pyogenes, тривалість лікування становить не менше 10 днів. При неускладненій гонореї (за винятком аноректальных інфекцій у чоловіків) доросл��им призначають по 100 мг 2 до повного лікування (в середньому протягом 7 днів), або протягом одного дня призначають 600 мг - по 300 мг у 2 прийоми (другий прийом через 1 год після першого). При первинному сифілісі призначають по 100 мг 2 протягом 14 днів, при вторинному сифілісі - по 100 мг 2 протягом 28 днів. При неускладнених урогенітальних інфекціях, спричинених Chlamydia trachomatis, цервіциті, негонококковом уретриті, викликаних Ureaplasma urealiticum, призначають по 100 мг 2 протягом 7 днів. При вугрової висипки призначають по 100 мг, курс лікування-6-12 тижнів. Для профілактики малярії призначають по 100 мг 1 раз/ за 1-2 дні до поїздки, потім - щодня під час поїздки та протягом 4 тижнів після повернення; дітям старше 8 років - по 2 мг/кг 1 раз/ Тривалість профілактики не повинна перевищувати 4 міс. Для профілактики діареї мандрівників - 200 мг у перший день поїздки в 1 або 2 прийоми, далі - по 100 мг 1 раз/ протягом всього перебування в регіоні (не більше 3 тижнів). Для лікування лептоспірозу - по 100 мг всередину 2 протягом 7 днів; для профілактики лептоспірозу - по 200 мг 1 раз/тиждень протягом перебування в неблагополучному районі і по 200 мг - в кінці поїздки. З метою профілактики інфекцій при медичному аборті призначають 100 мг за 1 год до і 200 мг після втручання. Максимальні добові дози для дорослих - до 300 мг або 600 мг/ протягом 5 днів при важких гонококових інфекцій. Для дітей старше 8 років з масою тіла більше 50 кг - до 200 мг, для дітей 8-12 років з масою тіла менше 50 кг - 4 мг/кг щодня протягом усього лікування. При нирковій (КК менше 60 мл/хв) і/або печінкової недостатності потрібне зниження добової дози доксицикліну, оскільки при цьому відбувається поступове накопичення його в організмі (ризик гепатотоксического дії).
Лікарська форма
Таблетки, що диспергуютьсяСклад
доксицикліну моногідрат, у перерахуванні на доксициклін 100 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, сахарин, гипролоза (низкозамещенная), гіпромелоза, кремнію діоксид колоїдний (безводний), магнію стеарат, лактози моногідрат.Фармакологічна дія
Антибіотик - тетрациклін. Діє бактеріостатично, пригнічує синтез білка в мікробній клітині шляхом взаємодії з 30S субодиницею рибосом.
Активний отношнні грампозитивних і грамнегативних бактерій: Streptococcus spp., Treponema spp., Staphylococcus spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp. (включаючи Enterobacter aerugenes), Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Haemophilus influenzae, Chlamydia spp., Mycoplasma spp., Ureaplasma urealyticum, Listeria monocytogenes, Rickettsia spp. (в т. ч. Rickettsia prowazekii), Escherichia coli, Shigella spp., Campylobacter fetus, Vibrio cholerae, Yersinia spp. (включаючи Yersinia pestis), Brucella spp., Francisella tularensis, Bacillus anthracis, Bartonella bacilliformis, Pasteurella multocida, Borrelia recurrentis, Clostridium spp. (крім Clostridium difficile), Actinomyces spp., Fusobacterium fusiforme, Calymmatobacterium granulomatosis, Propionibacterium acnes; деяких найпростіших: Entamoeba spp., Plasmodium falciparum.
Як правило, не активний відносно Acinetobacter spp., Proteus spp., Pseudomonas spp., Serratia spp., Providencia spp., Enterococcus spp.
Слід брати до уваги можливість набутої стійкості до доксицикліну у ряду збудників, яка часто є перехресної всередині групи (тобто штами, стійкі до доксицикліну, одночасно будуть стійкими до всієї групи тетрациклінів).Фармакокінетика
Всмоктування
Абсорбція - швидка і висока (близько 100%). Прийом їжі незначно впливає на абсорбцію препарату.
Cmax доксицикліну у плазмі крові (2.6-3 мкг/мл) досягається через 2 год після прийому 200 мг, через 24 год концентрація активної речовини у плазмі крові знижується до 1,5 мкг/мл
Після прийому 200 мг у перший день лікування та 100 мг/ у наступні дні концентрація доксицикліну в плазмі крові становить 1.5-3 мкг/мл
Розподіл
Доксициклін оборотно зв'язується з білками плазми (80-90%), добре проникає у тканини, погано - у спинномозкову рідину (10-20% від концентрації в плазмі крові), однак концентрація доксицикліну в спинномозковій рідині збільшується при запаленні спинномозкової оболонки.
Vd - 1.58 л/кг. Через 30-45 хв після прийому всередину доксициклін виявляється в терапевтичних концентраціях у печінці, нирках, легенях, селезінці, кістках, зубах, передміхуровій залозі, тканинах ока, у плевральній і асцитичної рідинах, жовчі, синовиальном ексудаті, ексудаті гайморових і лобних пазух, рідини ясенних борозен.
При нормальній функції печінки рівень препарату в жовчі в 5-10 разів вища, ніж у плазмі.
У слині визначається 5-27% від величини концентрації доксицикліну у плазмі крові.
Доксициклін проникає крізь плацентарний бар'єр у невеликих кількостях секретується в грудне молоко.
Накопичується в дентині і кісткової тканини.
Метаболізм
Метаболізується лише незначна частина доксицикліну.
Виведення
T1/2 після одноразового прийому внутрішньо становить 16-18 год, після прийому повторних доз - 22-23 ч.
Приблизно 40% прийнятої дози виводиться в біологічно активній формі шляхом канальцевої секреції в нирках, 20-40% виводиться через кишечник у вигляді неактивних форм (хелатів).
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
<br /> T1/2 доксицикліну у пацієнтів з порушеннями функції нирок не змінюється, оскільки зростає його виведення через кишечник.
Гемодіаліз і перитонеальний діаліз не впливають на концентрацію доксицикліну в плазмі крові.Побічні дії
З боку травної системи: анорексія, нудота, блювання, дисфагія, діарея, ентероколіт, псевдомембранозний коліт, езофагіт, виразка стравоходу, темне забарвлення мови, ураження печінки (під час тривалого прийому або у пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю), холестаз.
Дерматологические реакції: фотосенсибілізація, макуло-папульозна і еритематозний висип, ексфоліативний дерматит.
Алергічні реакції: кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, загострення системного червоного вовчака, перикардит, синдром, подібний до сироваткової хвороби, багатоформна еритема.
З боку системи кровотворення: гемолітична анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія, еозинофілія, зниження активності протромбіну.
З боку ендокринної системи: у пацієнтів, які тривало отримували доксициклін, можливо оборотне темно-коричневе фарбування тканини щитовидної залози.
З боку ЦНС: доброякісне підвищення внутрішньочерепного тиску (анорексія, блювання, головний біль, набряк зорового нерва), вестибулярні порушення (запаморочення або нестійкість), нечіткість зору, двоїння в очах.
З боку сечовидільної системи: збільшення залишкового азоту сечовини (за рахунок антианаболического ефекту).
З боку кістково-м'язової системи: доксициклін уповільнює остеогенез, порушує нормальний розвиток зубов у дітей (необоротно змінює колір зубів, розвивається гіпоплазія емалі).Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Існує можливість перехресної стійкості і гіперчутливості з іншими препаратами тетрациклінового ряду.
Тетрацикліни можуть збільшувати протромбіновий час, призначення тетрацикліну у пацієнтів з коагулопатії повинно ретельно контролюватися.
Антианаболический ефект тетрациклінів може призвести до підвищення рівня залишкового азоту сечовини в крові. Як правило, це не має істотного значення для пацієнтів з нормальною функцією нирок. Проте у пацієнтів з нирковою недостатністю може спостерігатися наростання азотемії. Застосування тетрациклінів у пацієнтів з порушенням функції нирок вимагає лікарського контролю.
При тривалому застосуванні препарату потрібен періодичний контроль лабораторних показників крові, функції печінки і нирок.
У зв'язку з можливим розвитком фотодерматиту необхідне обмеження інсоляції під час лікування і протягом 4-5 днів після нього.
Тривалий п��именение препарату може викликати дисбактеріоз і внаслідок цього - розвиток гіповітамінозу (особливо вітамінів групи В).
Для запобігання диспептичних явищ рекомендується приймати препарат під час їжі.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Особливості впливу на здатність керувати автомобілем та управляти механізмами не досліджувалися.Свідчення
Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
— інфекції ди��ательных шляхів (у т. ч. фарингіт, гострий бронхіт, загострення хронічної обструктивної хвороби легень, трахеїт, бронхопневмонія, часткова пневмонія, позалікарняна пневмонія, абсцес легені, емпієма плеври);
— інфекції ЛОР-органів (у т. ч. отит, синусит, тонзиліт);
— інфекції сечостатевої системи (цистит, пієлонефрит, бактеріальний простатит, уретрит, уретроцистит, урогенітальний мікоплазмоз, гострий орхиэпидидимит; ендометрит, ендоцервіцит і сальпінгоофорит /у складі комбінованої терапії/);
— інфекції, що передаються статевим шляхом (урогенітальний хламідіоз, сифіліс у пацієнтів з непереносимістю пеніцилінів, неускладнена гонорея /як альтернативна терапія/, пахова гранульома, венерична лімфогранульома);
— інфекції ШЛУНКОВО-кишкового тракту і жовчовивідних шляхів (холера, ієрсиніоз, холецистит, холангіт, гастроентероколіт, bacillary і амебна дизентерія, діарея мандрівників);Протипоказання
— тяжкі порушення функції печінки і/або нирок;
— порфірія;
— вагітність;
— період лактації (грудного вигодовування);
— дитячі і шкілий вік до 8 років;
— гіперчутливість до антибіотиків групи тетрациклінів.Лікарська взаємодія
Антациди, які містять алюміній, магній, кальцій, препарати заліза, натрію гідрокарбонат, магнийсодержащие проносні засоби знижують абсорбцію доксицикліну, тому їх застосування повинно бути розділене 3-годинним інтервалом.
У зв'язку з придушенням доксицикліном кишкової мікрофлори знижується протромбіновий індекс, що вимагає корекції дози непрямих антикоагулянтів.
При поєднанні доксицилина з бактерициднимі антибіотиками, такими, що порушують синтез клітинної стінки (пеніциліни, цефалоспорини), ефективність останніх знижується.
Доксициклін знижує надійність контрацепції та підвищує частоту ациклічних кровотеч при прийомі естроген-містять гормональних контрацептивів.
Етанол, барбітурати, рифампіцин, карбамазепін, фенітоїн, прискорюючи метаболізм доксицикліну, знижують його концентрацію в плазмі крові.
Одночасне застосування доксицикліну та ретинолу сприяє підвищенню внутрішньочерепного тиску.