Дозировка
Внутрь по 5 мг (1 таб.) после еды. Препарат применяется 3 раза в сутки. Начальная суточная доза составляет 15 мг. Максимальная суточная доза 30 мг. Продолжительность курса лечения до 3-х месяцев. Возможны повторные курсы 2-3 раза в год. При заболеваниях почек или печени препарат назначают в обычной дозе. Перед отменой, дозировку препарата следует постепенно уменьшать.
Лекарственная форма
таблетки
Состав
винпоцетин 5 мг;
вспомогательные вещества: крахмал картофельный — 64,3 мг, лактозы моногидрат (сахар молочный) — 171,9 мг, кремния диоксид коллоидный (аэросил) — 1,7 мг, тальк — 4,7 мг, магния стеарат — 2,4 мг.
Фармакологическое действие
Вазодилатирующее средство. Улучшает метаболизм головного мозга, увеличивая потребление глюкозы и кислорода тканью головного мозга. Повышает устойчивость нейронов к гипоксии; облегчает транспорт глюкозы к головному мозгу, через гематоэнцефалический барьер; переводит процесс распада глюкозы на энергетически более экономный, аэробный путь; селективно блокирует Са2+-зависимую фосфодиэстеразу; повышает содержание аденозинмонофосфата (AMФ), циклического гуанозинмонофосфата (цГМФ), АТФ, норадреналина, серотонина и соотношение АТФ/АМФ в тканях головного мозга; оказывает антиоксидантное действие.
Снижает агрегацию тромбоцитов и повышенную вязкость крови; увеличивает деформирующую способность эритроцитов и блокирует утилизацию эритроцитами аденозина; способствует повышению отдачи эритроцитами кислорода.
Увеличивает церебральный кровоток; снижает резистентность сосудов головного мозга без существенного изменения показателей системного кровообращения. Не оказывает эффекта «обкрадывания» и усиливает кровоснабжение, прежде всего, в ишемизированных участках мозга.
Фармакокинетика
Быстро всасывается. Время достижения максимальной концентрации в плазме крови - 1 час. Всасывание происходит, главным образом, в проксимальных отделах желудочно-кишечного тракта. При прохождении через стенку кишечника не подвергается метаболизму.
Максимальная концентрация в тканях отмечается через 2-4 ч после приёма внутрь. Связь с белками - 66%, абсолютная биодоступность при приёме внутрь - 7%, повышается при применении препарата после приема пищи. Клиренс 66,7 л/ч. превышает плазменный объём печени (50 л/ч), что свидетельствует о внепечёночном метаболизме.
При повторных приёмах кинетика носит линейный характер. Период полувыведения у человека 4,83±1,29 ч. Выводится почками и через кишечник в соотношении 3:2. Проникает через плацентарный барьер.
Побочные действия
Со стороны сердечно-сосудистой системы: изменение ЭКГ (депрессия ST, удлинение интервала QT), тахикардия, экстрасистолия, лабильность артериального давления, ощущение приливов.
Со стороны центральной нервной системы: нарушения сна (бессонница, повышенная сонливость), головокружение, головная боль, общая слабость, повышенное потоотделение.
Со стороны системы пищеварения: сухость во рту, тошнота, изжога.
Кожные аллергические реакции.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Наличие синдрома пролонгированного интервала QT и приём препаратов, вызывающих удлинение интервала QT, требует периодического контроля ЭКГ.
Показания
неврологические и психические симптомы при различных формах недостаточности мозгового кровообращения (в том числе восстановительная стадия ишемического или гемморагического инсульта, последствия перенесенного инсульта; транзиторная ишемическая атака; сосудистая деменция; вертебробазилярная недостаточность; атеросклероз сосудов головного мозга; посттравматическая и гипертоническая энцефалопатия);
•хронические сосудистые заболевания сосудистой оболочки и сетчатки глаза (вследствие артериосклероза, ангиоспазма, тромбоза); дегенеративные изменения желтого пятна, вызванные атеросклерозом или ангиоспазмом; вторичная глаукома (вследствие обтурации сосудов);
· возрастные сосудистые или токсические (медикаментозные) нарушения слуха, болезнь Меньера, идиопатический шум в ушах,головокружение лабиринтного происхождения;
•вазовегетативные проявления климактерического синдрома.
Противопоказания
острая фаза геморрагического инсульта, ишемическая болезнь сердца, выраженные аритмии.
•гиперчувствительность к любому из компонентов препарата.
•беременность (возможно плацентарное кровотечение и спонтанные аборты, вероятно, в результате усиления плацентарного кровоснабжения).
•период лактации (при применении препарата необходимо прекратить грудное вскармливание).
•дети до 18 лет (в связи с недостаточностью данных).
•таблетки содержат лактозу, в связи с этим препарат не должны принимать пациенты с редкими наследственными заболеваниями, такими как непереносимость галактозы, дефицит лактазы или глюкозо-галактозная мальабсорбция.
Лекарственное взаимодействие
Взаимодействия не наблюдается при одновременном применении с бета-адреноблокаторами (хлоранолол, пиндолол), клопамидом, глибенкламидом, дигоксином, аценокумаролом и гидрохлортиазидом, имипрамином.
Одновременное применение винпоцетина и метилдопы иногда вызывало некоторое усиление гипотензивного эффекта, поэтому при таком лечении требуется регулярный контроль артериального давления.
Повышает риск развития геморрагических осложнений на фоне гепаринотерапии.
Несмотря на отсутствие данных, подтверждающих возможность взаимодействия, рекомендуется проявлять осторожность при одновременном назначении с препаратами центрального, противоаритмического и антикоагулянтного действия.
(2779)
Дозування
Всередину по 5 мг (1 таб.) після їжі. Препарат застосовується 3 рази на добу. Початкова добова доза становить 15 мг. Максимальна добова доза 30 мг. Тривалість курсу лікування до 3-х місяців. Можливі повторні курси 2-3 рази на рік. При захворюваннях нирок або печінки препарат призначають у звичайній дозі. Перед скасуванням, дозу препарату слід поступово зменшувати.
Лікарська форма
таблеткиСклад
вінпоцетин 5 мг;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний — 64,3 мг, лактози моногідрат (цукор молочний) — 171,9 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) — 1,7 мг, тальк — 4,7 мг, магнію стеарат — 2,4 мг.Фармакологічна дія
Вазодилатуючу засіб. Поліпшує метаболізм головного мозку, збільшуючи споживання глюкози і кисню тканиною головного мозку. Підвищує стійкість нейронів до гіпоксії; полегшує транспорт глюкози до головного мозку-через гематоенцефалічний бар'єр; переводить процес розпаду глюкози на енергетично більш економний, аеробний шлях; селективно блокує Са2+-залежну фосфодіестеразу, підвищує вміст аденозинмонофосфата (АМФ), циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ), АТФ, норадреналіну, серотоніну і співвідношення АТФ/АМФ у тканинах головного мозку; виявляє антиоксидантну дію.
Знижує агрегацію тромбоцитів і підвищену в'язкість крові; збільшує деформуючий здатність еритроцитів і блокує утилізацію аденозину еритроцитами; сприяє підвищенню віддачі кисню еритроцитами.
Збільшує церебральний кровообіг; знижує резистентність судин головного мозку без істотної зміни показни��їй системного кровообігу. Не чинить ефекту «обкрадання» і підсилює кровопостачання, насамперед, в ішемізованих ділянках мозку.Фармакокінетика
Швидко всмоктується. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові - 1 година. Всмоктування відбувається головним чином у проксимальних відділах шлунково-кишкового тракту. При проходженні через стінку кишечника не піддається метаболізму.
Максимальна концентрація у тканинах спостерігається через 2-4 год після прийому всередину. Зв'язок з білками - 66%, абсолютна биодоступность при застосуванні внутрішньо - 7%, підвищується при застосуванні препарату після прийому їжі. Кліренс 66,7 л/год, перевищує плазмовий об'єм печінки (50 л/год), що свідчить про внепеченочном метаболізмі.
При повторних прийомах кінетика носить лінійний характер. Період напіввиведення у людини-4,83±1,29 год Виводиться нирками і через кишечник у співвідношенні 3:2. Проникає через плацентарний бар'єр.Побічні дії
З боку серцево-судинної системи: зміна ЕКГ (депресія ST, подовження інтервалу QT, тахікардія, екстрасистолія, лабильность артеріального тиску, відчуття припливів.
З боку центральної нервової системи: порушення сну (безсоння, підвищена сонливість), запаморочення, головний біль, загальна слабкість, підвищене потовиділення.
З боку системи травлення: сухість у роті, нудота, печія.
Шкірні алергічні реакції.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Наявність синдрому пролонгованого інтервалу QT і прийом препаратів, що викликають подовження інтервалу QT, вимагає періодичного контролю ЕКГ.Свідчення
нев��ологические і психічні симптоми при різних формах недостатності мозкового кровообігу (у тому числі відновна стадія ішемічного або геморогічного інсульту, наслідки перенесеного інсульту; транзиторна ішемічна атака; судинна деменція; вертебробазилярна недостатність; атеросклероз судин головного мозку; посттравматична і гіпертонічна енцефалопатія);
•хронічні судинні захворювання судинної оболонки і сітківки ока (внаслідок артеріосклерозу, ангіоспазму, тромбозу); де��енеративные зміни жовтої плями, викликані атеросклерозом або ангиоспазмом; вторинна глаукома (внаслідок обтурації судин);
· вікові судинні або токсичні (медикаментозні) порушення слуху, хвороба Меньєра, ідіопатичний шум у вухах,запаморочення лабіринтового походження;
•вазовегетативные прояви клімактеричного синдрому.Протипоказання
гостра фаза геморагічного інсульту, ішемічна хвороба серця, виражені аритмії.
•гіперчутливість до будь-якого з компо��нтів препарату.
•вагітність (можливо плацентарний кровотеча і спонтанні аборти, ймовірно, в результаті посилення плацентарного кровопостачання).
•період лактації (при застосуванні препарату необхідно припинити грудне вигодовування).
•діти до 18 років (у зв'язку з недостатністю даних).
•таблетки містять лактозу, у зв'язку з цим препарат не повинні приймати пацієнти з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція.<h3>Лікарська взаємодіяВзаємодії не спостерігається при одночасному застосуванні з бета-адреноблокаторами (хлоранолол, піндолол), клопамідом, глібенкламідом, дигоксином, аценокумаролом і гідрохлортіазидом, имипрамином.
Одночасне застосування вінпоцетину і метилдопи іноді спричиняло деяке посилення гіпотензивного ефекту, тому при такому лікуванні потрібен регулярний контроль артеріального тиску.
Підвищує ризик розвитку геморагічних ускладнень на фоні гепаринотерапії.
Незважаючи ��а відсутність даних, що підтверджують можливість взаємодії, рекомендується проявляти обережність при одночасному призначенні з препаратами центральної, протиаритмічних і антикоагулянтної дії.