Дозировка
Суточную дозу делят на 2 приема - утром и вечером, вне зависимости от времени приема пищи. Рекомендуемая стартовая доза составляет 50 мг 2 Через 1 неделю дозу увеличивают до 100 мг 2 С учетом эффективности и переносимости поддерживающую дозу можно увеличить при приеме таблеток можно увеличить до 150 мг 2 на третьей неделе приема, при приеме сиропа - на 50 мг 2 каждую неделю, до максимальной суточной дозы 400 мг/ (200 мг 2) с четвертой недели. Отменять Вимпат® рекомендуется постепенно, снижая дозу на 200 мг в неделю.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой синего цвета, овальные, двояковыпуклые, с выдавленной маркировкой "200" на одной стороне и "SP" - на другой.
Состав
лакосамид \0009200 мг
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, гипролоза низкозамещенная, просолв HD 90 (целлюлоза микрокристаллическая, кремния диоксид коллоидный безводный), кросповидон, магния стеарат, гипролоза.
Состав пленочной оболочки: опадрай II 85G20458 синий (поливиниловый спирт, тальк, макрогол 3350, лецитин соевый, титана диоксид (Е171), краситель индиго кармин FD&C синий 2), опадрай YS-3-7413 прозрачный (макрогол 400, макрогол 8000, гипромеллоза 3 ср, гипромеллоза 6 ср, гипромеллоза 50 ср).
Фармакологическое действие
Противоэпилептический препарат.
Точный механизм противоэпилептического действия лакосамида не установлен. Лакосамид селективно усиливает медленную инактивацию вольтаж-зависимых натриевых каналов, что приводит к стабилизации гипервозбудимых оболочек нейронов. Кроме того, лакосамид связывается с фосфопротеином CRMP-2, который экспрессируется преимущественно в нервной системе и участвует в регуляции дифференцировки нейронов и роста аксонов.
Показано, что лакосамид задерживает развитие повышенной судорожной готовности. Лакосамид оказывал синергическое или аддитивное противосудорожное действие в комбинации с леветирацетамом, карбамазепином, фенитоином, вальпроевой кислотой, ламотриджином, топираматом или габапентином.
Фармакокинетика
Фармакокинетические параметры прямо пропорционально зависят от используемой дозы, не меняются со временем и характеризуются низкой индивидуальной вариабельностью.
Всасывание
Лакосамид быстро и полностью всасывается после приема внутрь. Биодоступность лакосамида в таблетках составляет примерно 100%. После приема внутрь концентрация лакосамида в плазме быстро увеличивается, Cmax достигается через 0.5-4 ч. Прием пищи не влияет на скорость и степень всасывания.
Распределение
Связывание с белками плазмы менее 15%. Vd составляет примерно 0.6 л/кг. При применении 2 Css в плазме достигаются в течение 3 дней.
Метаболизм
Образование О-дезметилового метаболита происходит, в основном, под действием изофермента CYP2C19. Другие ферменты, участвующие в метаболизме лакосамида, не установлены. Концентрация О-дезметилового метаболита в плазме составляет примерно 15% от концентрации лакосамида. Этот метаболит не обладает фармакологической активностью.
Выведение
95% дозы выводится с мочой, как в неизмененном виде (около 40% от дозы), так и в виде метаболитов (О-дезметиловый метаболит - менее 30%). Доля полярной фракции в моче (предположительно сериновые производные) составила примерно 20%. Другие метаболиты определяются в моче в количестве 0.5-2%.
T1/2 составляет примерно 13 ч.
Побочные действия
При лечении лакосамидом самыми частыми побочными реакциями были головокружение, головная боль, тошнота и диплопия. Как правило, они были легкими или умеренно выраженными. Выраженность некоторых побочных реакций зависела от дозы и уменьшалась после ее снижения. Частота и тяжесть побочных реакций со стороны ЦНС и пищеварительной системы обычно уменьшалась со временем.
Применение лакосамида сопровождается дозозависимым удлинением интервала PR, вследствие чего возможно развитие таких клинических состояний, как AV-блокада, обмороки и брадикардия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Лечение лакосамидом может сопровождаться головокружением, потенциально приводящим к травмам и падениям. В связи с этим, пациентам следует соблюдать осторожность.
Анализ данных клинических исследований противосудорожных препаратов свидетельствует о небольшом увеличении риска возникновения суицидальных мыслей и суицидального поведения. Механизм повышения риска не ясен, существующие данные не позволяют отрицать существование такого риска при приеме лакосамида. Лица, ухаживающие за пациентами, должны быть предупреждены о существующем риске и необходимости консультации специалиста в случае появления суицидального поведения. Пациенты, получающие лечение лакосамидом, должны находиться под тщательным наблюдением и быть предупреждены о необходимости консультации у специалиста в случае появления суицидальных мыслей.
Учитывая возможность удлинения интервала PR на фоне терапии препаратом Вимпат®, пациентам рекомендуется периодический контроль ЭКГ.
Показания
— в составе комплексной терапии парциальных судорожных припадков, сопровождающихся или не сопровождающихся вторичной генерализацией, у пациентов с эпилепсией в возрасте от 16 лет и старше.
Вимпат® в виде инфузий назначают в тех случаях, когда временно невозможен прием препарата внутрь.
Противопоказания
— AV-блокада II или III степени;
— возраст до 16 лет;
— наследственная непереносимость фруктозы, дефицит сахаразы-изомальтазы, глюкозо-галактозная мальабсорбция (т.к. в состав сиропа входит фруктоза);
— фенилкетонурия (т.к. в состав сиропа входит аспартам);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата, в т.ч. к сое (входит в состав оболочки таблетки), а также к арахису.
С осторожностью следует применять препарат у пациентов с почечной недостаточностью тяжелой степени (КК?30 мл/мин), с нарушениями проводимости, сердечной недостаточностью и инфарктом миокарда в анамнезе. Особую осторожность следует соблюдать у пациентов пожилого возраста, у которых повышен риск заболеваний сердца, а также при использовании лакосамида в комбинации с препаратами, которые вызывают удлинение интервала PR.
Лекарственное взаимодействие
Результаты исследований свидетельствуют о низкой вероятности взаимодействия лакосамида с другими препаратами.
В доклинических исследованиях наблюдался синергизм или аддитивное противосудорожное действие в комбинации с леветирацетамом, карбамазепином, фенитоином, вальпроевой кислотой, ламотриджином, топираматом, габапентином.
Лакосамид следует применять осторожно в сочетании с препаратами, вызывающими удлинение интервала PR (например, карбамазепином, ламотриджином, прегабалином) и антиаритмическими препаратами I класса. Однако в клинических исследованиях не было отмечено дополнительного удлинения интервала PR у больных, которые одновременно принимали лакосамид в комбинации с карбамазепином или ламотриджином.
Лакосамид является субстратом цитохрома Р450 (CYP2C19).
(2776)
Дозування
Добову дозу ділять на 2 прийоми - вранці і ввечері, незалежно від часу прийому їжі. Рекомендована стартова доза становить 50 мг 2 Через 1 тиждень дозу збільшують до 100 мг 2 З урахуванням ефективності і переносимості підтримуючу дозу можна збільшити при прийомі таблеток можна збільшити до 150 мг 2 на третьому тижні прийому, при прийомі сиропу - на 50 мг 2 кожний тиждень до максимальної добової дози 400 мг/ (200 мг 2) з четвертого тижня. Скасовувати Вимпат® рекомендується поступово, знижуючи дозу на 200 мг на тиждень.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою синього кольору, овальні, двоопуклі, з видавленим маркуванням "200" на одному боці та "SP" - на іншому.Склад
лакосамид \0009200 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, гипролоза низкозамещенная, просолв HD 90 (целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний), кросповідон, магнію стеарат, гипролоза.
Склад плівкової оболонки: опадрай II 85G20458 синій (полівініловий спирт, тальк, макрогол 3350, лецитин соєвий, титану діоксид (Е171), барвник ��ндиго кармін FD&C синій 2), опадрай YS-3-7413 прозорий (макрогол 400, макрогол 8000, гіпромелоза 3 ср, гіпромелоза 6 ср, гіпромелоза 50 вт).Фармакологічна дія
Протиепілептичний препарат.
Точний механізм протиепілептичної дії лакосамида не встановлено. Лакосамид селективно підсилює повільну інактивацію вольтаж-залежних натрієвих каналів, що призводить до стабілізації гипервозбудимых оболонок нейронів. Крім того, лакосамид зв'язується з фосфопротеином CRMP-2, що експресується переважно в нервовій зистеме і бере участь в регуляції диференціювання нейронів і зростання аксонів.
Показано, що лакосамид затримує розвиток підвищеної судомної готовності. Лакосамид надавав синергічну або адитивна протисудомну дію в комбінації з леветирацетамом, карбамазепіном, фенітоїном, вальпроєвою кислотою, ламотриджином, топіраматом або габапентином.Фармакокінетика
Фармакокінетичні параметри прямо пропорційно залежать від використовуваної дози, не змінюються з часом і характеризується низькою індивідуальною варіативності��ельностью.
Всмоктування
Лакосамид швидко і повністю всмоктується після прийому внутрішньо. Біодоступність лакосамида в таблетках становить приблизно 100%. Після прийому внутрішньо концентрація лакосамида в плазмі швидко збільшується, Cmax досягається через 0.5-4 ч. Прийом їжі не впливає на швидкість і ступінь всмоктування.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми менше 15%. Vd складає приблизно 0,6 л/кг При застосуванні 2 Css в плазмі досягаються протягом 3 днів.
Метаболізм
Освіта-дезметилового метаболіту про��сходить, в основному, під дією ізоферменту CYP2C19. Інші ферменти, що беруть участь у метаболізмі лакосамида, не встановлені. Концентрація О-дезметилового метаболіту в плазмі становить приблизно 15% від концентрації лакосамида. Цей метаболіт не має фармакологічної активності.
Виведення
95% дози виводиться з сечею як у незміненому вигляді (близько 40% від дози), так і у вигляді метаболітів (Про-дезметиловый метаболіт - менше 30%). Частка полярної фракції в сечі (імовірно серинові похідні) становила приблизно 20%. Інші метаболити визначаються в сечі в кількості 0.5-2%.
T1/2 складає приблизно 13 ч.Побічні дії
При лікуванні лакосамидом найчастішими побічними реакціями були запаморочення, головний біль, нудота та диплопія. Як правило, вони були незначними або помірно вираженими. Вираженість деяких побічних реакцій залежала від дози та зменшувалася після її зниження. Частота та тяжкість побічних реакцій з боку ЦНС та травної системи зазвичай зменшувалася з часом.
Застосування лакосамида супроводжується дозозалежним подовженням інтервала PR, внаслідок чого можливий розвиток таких клінічних станів, AV-блокада, непритомність і брадикардія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Лікування лакосамидом може супроводжуватися запамороченням, потенційно призводить до травм і падінь. У зв'язку з цим, пацієнтам слід дотримуватися обережності.
Аналіз даних клінічних досліджень протисудомних препаратів свідчить про незначне збільшення ризику виникнення суїцидальних думок і суїцидальної поведінки. Механізм підвищення ризик�� не ясний, наявні дані не дозволяють заперечувати існування такого ризику при прийомі лакосамида. Особи, які доглядають за пацієнтами, повинні бути попереджені про існуючому ризик і необхідність консультації фахівця в разі появи суїцидальної поведінки. Пацієнти, які отримують лікування лакосамидом, повинні знаходитися під ретельним спостереженням і бути попереджені про необхідність консультації у фахівця в разі появи суїцидальних думок.
Враховуючи можливість подовження інтервалу PR на тлі терапії препаратом ��импат®, пацієнтам рекомендується періодичний контроль ЕКГ.Свідчення
— у складі комплексної терапії парціальних судомних нападів, що супроводжуються або не супроводжуються вторинною генералізацією, у пацієнтів з епілепсією віком від 16 років і старше.
Вимпат® у вигляді інфузій призначають у тих випадках, коли тимчасово неможливий прийом препарату внутрішньо.Протипоказання
— AV-блокада II або III ступеня;
— вік до 16 років;
— спадкова непереносимість фруктози, дефіцит сахарази-ізомальтази, глюкозо-галактозная мальабсорбція (т. к. до складу сиропу входить фруктоза);
— фенілкетонурія (т. к. до складу сиропу входить аспартам);
— підвищена чутливість до компонентів препарату, в т. ч. до сої (входить до складу оболонки таблетки), а також до арахісу.
З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з нирковою недостатністю важкого ступеня (КК?30 мл/хв), з порушеннями провідності, серцевою недостатністю, інфарктом міокарда в анамнезі. Особливої обережності слід дотримуватись у пацієнтів літнього віку, у якихвышен ризик захворювань серця, а також при використанні лакосамида в комбінації з препаратами, що викликають подовження інтервалу PR.Лікарська взаємодія
Результати досліджень свідчать про низьку ймовірність взаємодії лакосамида з іншими препаратами.
У доклінічних дослідженнях спостерігався синергізм або адитивна протисудомну дію в комбінації з леветирацетамом, карбамазепіном, фенітоїном, вальпроєвою кислотою, ламотриджином, топіраматом, габапентином.
Лакосамид слід прим��нувати обережно у поєднанні з препаратами, що викликають подовження інтервалу PR (наприклад, карбамазепіном, ламотриджином, прегабалином) і антиаритмічними препаратами I класу. Проте в клінічних дослідженнях не було відзначено додаткового подовження інтервалу PR у хворих, які одночасно приймали лакосамид в комбінації з карбамазепіном або ламотриджином.
Лакосамид є субстратом цитохрому Р450 (CYP2C19).
