Дозировка
Препарат Виктоза® используют 1 раз/ в любое время, независимо от приема пищи, его можно вводить в виде п/к инъекции в область живота, бедро или плечо. Место и время инъекции могут изменяться без коррекции дозы. Однако предпочтительнее вводить препарат приблизительно в одно и то же время суток, в наиболее удобное для пациента время. репарат Виктоза® нельзя использовать для в/в и в/м введения. Начальная доза препарата составляет 0.6 мг/ После применения препарата в течение минимум одной недели дозу следует увеличить до 1.2 мг. Есть данные о том, что у некоторых пациентов эффективность лечения возрастает при увеличении дозы препарата с 1.2 мг до 1.8 мг. С целью достижения наилучшего гликемического контроля у больного и с учетом клинической эффективности дозу препарата Виктоза® можно увеличить до 1.8 мг после применения его в дозе 1.2 мг в течение минимум одной недели. Применение препарата в ежедневной дозе более 1.8 мг не рекомендуется. Препарат Виктоза® рекомендуется применять дополнительно к существующей терапии метформином или комбинированной терапии метформином с тиазолидиндионом. Терапию метформином и тиазолидиндионом можно продолжить в прежних дозах. Препарат Виктоза® рекомендуется добавлять к проводимой терапии производными сульфонилмочевины или к комбинированной терапии метформином с производными сульфонилмочевины. При добавлении препарата Виктоза® к терапии производными сульфонилмочевины следует учитывать снижение дозы производных сульфонилмочевины с целью минимизации риска возникновения нежелательных гипогликемии. Для коррекции дозы препарата Виктоза® не требуется проведения самоконтроля глюкозы крови. Однако, в начале терапии препаратом Виктоза® в комбинации с производными сульфонилмочевины, такой самоконтроль глюкозы крови может потребоваться для коррекции дозы производных сульфонилмочевины. Не требуется подбора дозы в зависимости от возраста. Имеется ограниченный опыт применения препарата у пациентов в возрасте 75 лет и старше. Не требуется подбора дозы для пациентов с почечной недостаточностью легкой степени. Имеется ограниченный опыт применения препарата у пациентов с умеренной почечной недостаточностью. В настоящее время применение препарата Виктоза® у пациентов с тяжелыми нарушениями функции почек, в т.ч. у больных с терминальной стадией почечной недостаточности, противопоказано. В настоящее время имеется ограниченный опыт применения препарата Виктоза® у пациентов с печеночной недостаточностью, поэтому противопоказано использовать его у пациентов с печеночной недостаточностью легкой, умеренной или тяжелой степени. Отсутствие данных по применению препарата Виктоза® у пациентов младше 18 лет не позволяет рекомендовать его для лечения больных данной группы. Правила использования шприц-ручки Виктоза® Препарат Виктоза® нельзя использовать, если он выглядит иначе, чем прозрачная и бесцветная или почти бесцветная жидкость.
Передозировка
В ходе клинического исследования препарата Виктоза® один из пациентов с сахарным диабетом 2 типа перенес передозировку препарата в однократной дозе 17.4 мг в виде п/к инъекции (в 10 раз больше максимально рекомендованной дозы препарата 1.8 мг). Эффектом передозировки были тяжелые тошнота и рвота.
Лекарственная форма
Раствор для п/к введения бесцветный или почти бесцветный, прозрачный
Шприц-ручка Виктоза® предназначена для использования в комбинации с одноразовыми иглами НовоФайн® или НовоТвист® длиной до 8 мм и толщиной до 32G.
Состав
лираглутид 6 мг/мл
Вспомогательные вещества: натрия гидрофосфата дигидрат, пропиленгликоль, фенол, хлористоводородная кислота или натрия гидроксид, вода д/и.
Фармакологическое действие
Гипогликемический препарат. Лираглутид представляет собой аналог человеческого глюкагоноподобного пептида-1 (ГПП-1), произведенный методом биотехнологии рекомбинантной ДНК с использованием штамма Saccharomyces cerevisiae, имеющий 97% гомологичности с человеческим ГПП-1, который связывается и активирует рецепторы ГПП-1 у человека. Рецептор ГПП-1 служит мишенью для нативного ГПП-1 - эндогенного гормона инкретина, вызывающего стимуляцию глюкозозависимой секреции инсулина в бета-клетках поджелудочной железы. В отличие от нативного ГПП-1, фармакокинетический и фармакодинамический профили лираглутида позволяют вводить его пациентам ежедневно 1 раз/
Профиль длительного действия лираглутида при п/к инъекции обеспечивается тремя механизмами: самоассоциацией, в результате которой происходит замедленное всасывание препарата; связыванием с альбумином и более высоким уровнем ферментативной стабильности по отношению к дипептидилпептидазе-4 (ДПП-4) и ферменту нейтральной эндопептидазы (НЭП), за счет чего обеспечивается длительный период полувыведения препарата из плазмы. Действие лираглутида осуществляется за счет взаимодействия со специфическими рецепторами ГПП-1, в результате чего повышается уровень циклического аденозинмонофосфата цАМФ. Под действием лираглутида происходит глюкозозависимая стимуляция секреции инсулина. Одновременно лираглутид подавляет излишне высокую глюкозозависимую секрецию глюкагона. Таким образом, при повышении концентрации глюкозы крови происходит стимуляция секреции инсулина и подавление секреции глюкагона. С другой стороны, во время гипогликемии лираглутид снижает секрецию инсулина, но не подавляет секрецию глюкагона. Механизм снижения уровня гликемии включает также небольшую задержку опорожнения желудка. Лираглутид снижает массу тела и уменьшает жировую массу тела при помощи механизмов, вызывающих уменьшение чувства голода и снижение расхода энергии.
Лираглутид обладает длительным 24-часовым действием и улучшает гликемический контроль путем снижения концентрации глюкозы крови натощак и после еды у пациентов с сахарным диабетом 2 типа.
Глюкозозависимая секреция инсулина
При возрастании концентрации глюкозы в крови лираглутид увеличивает секрецию инсулина. При применении поэтапной инфузии глюкозы секреция инсулина после введения однократной дозы лираглутида пациентам с сахарным диабетом типа 2 возрастает до уровня, сопоставимого с таковым у здоровых субъектов.
Клиническая эффективность
В пяти двойных слепых рандомизированных плацебо-контролируемых клинических исследованиях с участием 3978 пациентов с сахарным диабетом 2 типа терапия препаратом Виктоза® вызвала клинически и статистически значимое улучшение по сравнению с плацебо показателя гликозилированного гемоглобина (HbA1c), концентрации глюкозы в плазме натощак и после еды.
Гликемический контроль
Препарат Виктоза® в составе комбинированной терапии с метформином, глимепиридом или сочетанием метформина с росиглитазоном в течение 26 недель вызвал статистически значимое (р<0.0001) и продолжительное снижение показателя HbA1c по сравнению с этим же показателем у пациентов, которые получали терапию препаратом плацебо.
Препарат Виктоза® в виде монотерапии в течение 52 недель вызвал статистически значимое (р<0.0014) и продолжительное снижение показателя HbA1c по сравнению с этим же показателем у пациентов, получавших терапию глимепиридом. При этом отмеченное снижение HbA1c ниже уровня 7% сохранялось на протяжении 12 мес.
У пациентов с HbA1c выше уровня 9.5% в исходной точке исследования данный показатель снизился на 2.1% на фоне монотерапии препаратом Виктоза®, в то время как у пациентов, участвующих в комбинированных клинических исследованиях препарата Виктоза®, средний уровень HbA1c снизился на 1.1-2.5%.
Соотношение пациентов, достигших снижения уровня HbA1c.
На фоне монотерапии препаратом Виктоза® в течение 52-недельного исследования число пациентов, достигших уровня HbA1c < 7%, статистически значимо выросло (р?0.0007) по сравнению с числом пациентов, получающих глимепирид. На 26 неделе применения препарата Виктоза® в сочетании с метформином, препаратами производных сульфонилмочевины, или комбинацией метформина с тиазолидиндионом, число пациентов, достигших уровня HbA1c ? 6.5%, статистически значимо (р ? 0.0001) выросло по отношению к числу пациентов, которые получали терапию одними, без добавления препарата Виктоза®, гипогликемическими препаратами. В ходе 26-недельного исследования комбинированного применения препарата Виктоза® удалось достичь уровня HbA1c< 7% у большего числа пациентов, получавших препарат в виде комбинированной терапии, по сравнению с числом пациентов, получавших его в виде заместительной терапии.
Уровень гликемии натощак
Уровень глюкозы натощак снизился на 13-43.5 мг% (0.72-2.42 ммоль/л) на фоне приема препарата Виктоза® как в виде монотерапии, так и в комбинации с одним или двумя пероральными гипогликемическими средствами. Это снижение наблюдалось уже в течение первых двух недель от начала лечения.
Постпрандиальный уровень гликемии
Применение препарата Виктоза® в течение 3 дней приема стандартной пищи помогло снизить концентрацию постпрандиальной глюкозы на 31-49 мг% (1.68-2.71 ммоль/л).
Функция бета-клеток поджелудочной железы
В ходе клинических исследований препарата Виктоза® произошло улучшение функции бета-клеток поджелудочной железы, что подтверждается оценкой гомеостатической модели функции бета-клеток поджелудочной железы (НОМА-индекс) и соотношением инсулина к проинсулину. В ходе 52-недельной терапии препаратом Виктоза® в подгруппе пациентов с сахарным диабетом типа 2 наблюдалось улучшение первой и второй фаз секреции инсулина (n=29).
Масса тела
52-недельная монотерапия препаратом Виктоза® ассоциировалась с устойчивым снижением массы тела.
На протяжении всего периода клинического исследования устойчивое снижение массы тела на 1-2.8 кг также ассоциировалось с использованием препарата Виктоза® в комбинации с метформин
Фармакокинетика
Всасывание
Всасывание лираглутида после п/к введения происходит медленно, Тmax в плазме - 8-12 ч после введения дозы препарата. Сmах лираглутида в плазме после п/к инъекции в однократной дозе 600 мкг составляет 9.4 нмоль/л. При введении лираглутида в дозе 1.8 мг средний показатель его равновесной концентрации в плазме достигает приблизительно 34 нмоль/л. Экспозиция лираглутида (подвергание воздействию препарата) усиливается пропорционально введенной дозе. После введения лираглутида в однократной дозе внутрипопуляционный коэффициент вариации AUC составляет 11%. Абсолютная биодоступность лираглутида после п/к введения составляет приблизительно 55%.
Распределение
Кажущийся Vd лираглутида в тканях после п/к введения составляет 11-17 л. Средний Vd лираглутида после в/в введения составляет 0.07 л/кг. Лираглутид в значительной степени связывается с белками плазмы крови (>98%).
Метаболизм
На протяжении 24 ч после введения здоровым добровольцам однократной дозы меченного радиоактивным изотопом [3Н]-лираглутида главным компонентом плазмы оставался неизмененный лираглутид. Были обнаружены два метаболита в плазме (? 9% и ? 5% от уровня общей радиоактивности в плазме крови). Лираглутид метаболизируется эндогенно подобно крупным белкам, без привлечения какого-либо специфического органа в качестве пути выведения.
Выведение
После введения дозы [3Н]-лираглутида, неизмененный лираглутид не определялся в моче или кале. Лишь незначительная часть введенной радиоактивности в виде связанных с лираглутидом метаболитов (6% и 5% соответственно) выводилась почками или через кишечник. Радиоактивные вещества почками или через кишечник выводятся, в основном, в течение первых 6-8 дней после введения дозы препарата, и представляют собой три метаболита. Средний клиренс из организма после п/к введения лираглутида в однократной дозе составляет приблизительно 1.2 л/ч с элиминационным периодом полувыведения примерно 13 ч.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Данные фармакокинетических исследований в группе здоровых добровольцев и анализ фармакокинетических данных, полученных в популяции пациентов (от 18 до 80 лет), свидетельствуют о том, что возраст не оказывает клинически значимого эффекта на фармакокинетические свойства лираглутида.
Популяционный фармакокинетический анализ данных, полученных при исследовании действия лираглутида у пациентов женского и мужского полов, и данные фармакокинетических исследований в группе здоровых добровольцев свидетельствуют о том, что пол не оказывает клинически значимого эффекта на фармакокинетические свойства лираглутида.
Популяционный фармакокинетический анализ данных, полученных при исследовании действия лираглутида у пациентов белой, черной, азиатской и латиноамериканской расовых групп, свидетельствует о том, что этническая принадлежность не оказывает клинически значимого эффекта на фармакокинетические свойства лираглутида.
Побочные действия
В ходе клинических исследований наиболее частыми побочными эффектами являлись нарушения со стороны пищеварительной системы: очень часто - тошнота и диарея; часто - рвота, запор, боли в области живота и диспептические явления. В начале терапии препаратом Виктоза® указанные побочные явления могут развиваться чаще, по мере продолжения лечения реакции обычно уменьшаются в течение нескольких дней или недель. Побочные реакции в виде головной боли и инфекций верхних дыхательных путей наблюдались часто. Часто отмечалось развитие гипогликемических состояний, и очень часто гипогликемия возникала при приеме препарата Виктоза® в сочетании с производными сульфонилмочевины. Большинство случаев гипогликемии произошло именно на фоне комбинированного приема препарата Виктоза® с производными сульфонилмочевины.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Препарат Виктоза® не следует использовать у пациентов с сахарным диабетом 1 типа или для лечения диабетического кетоацидоза.
В настоящее время имеется ограниченный опыт применения препарата Виктоза® у пациентов с сердечной недостаточностью I и II функционального класса по классификации NYHA. Отсутствует опыт применения препарата Виктоза® у пациентов с сердечной недостаточностью III и IV функционального класса по классификации NYHA.
Отсутствуют данные по применению препарата Виктоза® у пациентов с воспалительными заболеваниями кишечника и диабетическим парезом желудка; использование препарата Виктоза® в данных группах больных противопоказано. Применение препарата Виктоза® ассоциируется с развитием кратковременных побочных реакций со стороны ЖКТ, таких как тошнота, рвота и диарея.
Использование других агонистов ГПП-1 ассоциировалось с риском развития панкреатита. Сообщалось о нескольких случаях появления острого панкреатита. Пациенты должны быть проинформированы о характерных симптомах развития острого панкреатита: персистирующей сильной боли в области живота. При подозрении на панкреатит терапия препаратом Виктоза® и другими потенциально подозреваемыми лекарственными средствами должна быть немедленно прекращена.
В ходе проведения клинических исследований препарата Виктоза® сообщалось о побочных явлениях со стороны щитовидной железы, в т.ч. о повышенном уровне кальцитонина в сыворотке крови, зобе и новообразованиях щитовидной железы, особенно у пациентов с уже существующими заболеваниями щитовидной железы.
Пациенты, получающие препарат Виктоза® в составе комбинированной терапии с производными сульфонилмочевины, могут иметь повышенный риск развития гипогликемии. Риск возникновения гипогликемии может быть снижен путем сокращения дозы производных сульфонилмочевины.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Исследование по влиянию препарата Виктоза® на способность управления автотранспортом и работу с механизмами не проводилось. Пациенты должны быть предупреждены о том, что им следует соблюдать меры предосторожности во избежание развития у них состояния гипогликемии во время вождения автотранспорта и при работе с механизмами, особенно, если препарат Виктоза® принимают в составе комбинированной терапии с производными сульфонилмочевины.
Показания
Препарат Виктоза® показан в качестве вспомогательного средства на фоне диеты и физических упражнений для достижения гликемического контроля у пациентов с сахарным диабетом 2 типа. Препарат Виктоза® показан в составе комбинированной терапии для достижения гликемического контроля с:
— метформином или производными сульфонилмочевины у пациентов с недостаточным гликемическим контролем, несмотря на максимально переносимые дозы метформина или производных сульфонилмочевины в монотерапии;
— метформином и производными сульфонилмочевины или метформином и тиазолидиндионами у пациентов с недостаточным гликемическим контролем, несмотря на комбинированную терапию двумя препаратами
Противопоказания
— сахарный диабет 1 типа;
— диабетический кетоацидоз;
— беременность;
— период грудного вскармливания;
— повышенная чувствительность к активному веществу или другим компонентам, входящим в состав препарата.
Не рекомендуется применять препарат при:
— тяжелых нарушениях функции почек;
— нарушениях функции печени;
— сердечной недостаточности III и IV функционального класса по классификации NYHA;
— воспалительных заболеваниях кишечника;
— парезе желудка;
— у детей младше 18 лет.
В связи с ограниченным опытом применения рекомендуется применять с осторожностью у пациентов с сердечной недостаточностью I и II функционального класса по классификации NYHA; нарушениями функции почек средней степени тяжести; в возрасте 75 лет и старше.
Лекарственное взаимодействие
Оценка лираглутида in vitro показала его очень низкую способность к фармакокинетическому взаимодействию с лекарственными средствами, которые метаболизируются ферментными системами цитохрома Р450, и к связыванию с белками плазмы.
Небольшая задержка в опорожнении желудка, обусловленная приемом лираглутида, может оказывать влияние на всасывание сопутствующих лекарственных препаратов для перорального применения. Клинические исследования по изучению взаимодействия препарата с другими лекарственными средствами не показали клинически значимого влияния на скорость абсорбции этих препаратов. У нескольких пациентов, получавших лечение препаратом Виктоза®, отмечалось минимум по одному эпизоду острой диареи. Диарея может оказывать влияние на всасывание пероральных лекарственных препаратов, которые используются одновременно с препаратом Виктоза®.
(745)
Дозування
Препарат Виктоза® використовують 1 раз/ у будь-який час, незалежно від прийому їжі, його можна вводити у вигляді п/ш ін'єкції в область живота, стегно або плече. Місце та час ін'єкції можуть змінюватися без корекції дози. Проте краще вводити препарат приблизно в один і той же час доби, в найбільш зручний для пацієнта час. репарат Виктоза® не можна використовувати для в/в і в/м введення. Початкова доза препарату становить 0.6 мг/ Після застосування препарату протягом щонайменше одного тижня дозу слід збільшити до 1.2 мг. Є дані про те, що у деяких пацієнтів ефективність лікування зростає при збільшенні дози препарату з 1.2 до 1.8 мг мг. З метою досягнення оптимального глікемічного контролю у хворого і з урахуванням клінічної ефективності дозу препарату Виктоза® можна збільшити до 1.8 мг після застосування його в дозі 1.2 мг протягом щонайменше одного тижня. Застосування препарату у щоденній дозі понад 1.8 мг не рекомендується. Препарат Виктоза® рекомендується застосовувати додатково до існуючої терапії метформіном або комбінованої терапії з метформіном т��азолидиндионом. Терапію метформіном і тиазолидиндионом можна продовжити в попередніх дозах. Препарат Виктоза® рекомендується додавати до проведеної терапії похідними сульфонілсечовини або до комбінованої терапії метформіном з похідними сульфонілсечовини. При додаванні препарату Виктоза® до терапії похідними сульфонілсечовини слід враховувати зниження дози похідних сульфонілсечовини з метою мінімізації ризику виникнення небажаних гіпоглікемії. Для корекції дози препарату Виктоза® не вимагається проведення з��моконтроля глюкози крові. Однак, на початку терапії препаратом Виктоза® у комбінації з похідними сульфонілсечовини, такий самоконтроль глюкози крові може знадобитися для корекції дози похідних сульфонілсечовини. Не потрібно підбору дози залежно від віку. Є обмежений досвід застосування препарату у пацієнтів віком 75 років і старше. Не потрібно підбору дози для пацієнтів з нирковою недостатністю легкого ступеня. Є обмежений досвід застосування препарату у пацієнтів з помірною нирковою недолі��чностью. В даний час застосування препарату Виктоза® у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок, у т. ч. у хворих з термінальною стадією ниркової недостатності, протипоказано. В даний час є обмежений досвід застосування препарату Виктоза® у пацієнтів з печінковою недостатністю, тому не рекомендується застосовувати його у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого, помірного або тяжкого ступеня. Відсутність даних щодо застосування препарату Виктоза® у пацієнтів молодше 18 років не дозволяє рекомендувати його для лікування хворих даної групи. Правила використання шприц-ручки Виктоза® Препарат Виктоза® не можна використовувати, якщо він виглядає інакше, ніж прозора і безбарвна або майже безбарвна рідина.Передозування
У ході клінічного дослідження препарату Виктоза® один з пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу переніс передозування препарату в одноразовій дозі 17.4 мг у вигляді п/ш ін'єкції (у 10 разів більше максимально рекомендованої дози препарату 1.8 мг). Ефект передозування були тяжкі нудота і блювання.
Лікарська форма
Р��рамку для п/к введення безбарвний або майже безбарвний, прозорий
Шприц-ручка Виктоза® призначена для використання в комбінації з одноразовими голками НовоФайн® або НовоТвист® довжиною до 8 мм і товщиною до 32G.Склад
лираглутид 6 мг/мл
Допоміжні речовини: натрію гідрофосфату дигідрат, пропіленгліколь, фенол, кислота хлористоводнева або натрію гідроксид, вода д/в.Фармакологічна дія
Гіпоглікемічний препарат. Лираглутид являє собою аналог людського глюкагоноподобного пептиду-1 (ГПП-1), вироблений методом біотехнології рекомбінантної ДНК з використанням штаму Saccharomyces cerevisiae, має 97% гомологичности з людським ГПП-1, який зв'язується і активує рецептори ГПП-1 у людини. Рецептор ГПП-1 служить мішенню для нативного ГПП-1 - ендогенного гормону инкретина, що викликає стимуляцію глюкозозависимой секреції інсуліну бета-клітинах підшлункової залози. На відміну від нативного ГПП-1, фармакокінетичний і фармакодинамічний профілі лираглутида дозволяють вводити його пацієнтам щодня 1 раз/
Профіль длятельного дії лираглутида при п/к ін'єкції забезпечується трьома механізмами: самоассоциацией, в результаті якої відбувається уповільнене всмоктування препарату; зв'язуванням з альбуміном і більш високим рівнем ферментативної стабільності по відношенню до дипептидилпептидазе-4 (ДПП-4) і ферменту нейтральною эндопептидазы (НЕП), за рахунок чого забезпечується тривалий період напіввиведення препарату з плазми. Дія лираглутида здійснюється за рахунок взаємодії зі специфічними рецепторами ГПП-1, в результаті чого підвищується ур��рівень циклічного аденозинмонофосфату цАМФ. Під дією лираглутида відбувається глюкозозависимая стимуляція секреції інсуліну. Одночасно лираглутид пригнічує надмірно високу глюкозозависимую секрецію глюкагону. Таким чином, при підвищенні концентрації глюкози крові відбувається стимуляція секреції інсуліну і придушення секреції глюкагону. З іншого боку, під час гіпоглікемії лираглутид знижує секрецію інсуліну, але не пригнічує секрецію глюкагону. Механізм зниження рівня глікемії включає також невелику затримку опорож��ения шлунка. Лираглутид знижує масу тіла і зменшує жирову масу тіла за допомогою механізмів, що викликають зменшення почуття голоду і зниження витрати енергії.
Лираглутид володіє тривалим 24-годинною дією, покращує глікемічний контроль шляхом зниження концентрації глюкози крові натще і після їжі у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу.
Глюкозозависимая секреція інсуліну
При зростанні концентрації глюкози в крові лираглутид збільшує секрецію інсуліну. При застосуванні поетапної інфузії глюкози з��креция інсуліну після введення одноразової дози лираглутида пацієнтам з цукровим діабетом типу 2 зростає до рівня, порівнянного з таким у здорових суб'єктів.
Клінічна ефективність
У п'яти подвійних сліпих рандомізованих плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях з участю 3978 пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу терапія препаратом Виктоза® викликала клінічно і статистично значуще поліпшення порівняно з плацебо показника глікозильованого гемоглобіну (HbA1c), концентрації глюкози в плазмі натощадо і після їжі.
Глікемічний контроль
Препарат Виктоза® у складі комбінованої терапії з метформіном, глимепиридом або поєднанням метформіну з росиглитазоном протягом 26 тижнів викликав статистично значуще (р<0.0001) і тривале зниження показника HbA1c у порівнянні з цим же показником у пацієнтів, які отримували терапію препаратом плацебо.
Препарат Виктоза® у вигляді монотерапії протягом 52 тижнів викликав статистично значуще (р<0.0014) та тривале зниження показника HbA1c у порівнянні з цим же поки��ателем у пацієнтів, які отримували терапію глимепиридом. При цьому зазначене зниження HbA1c нижче рівня 7% зберігалося протягом 12 міс.
У пацієнтів з HbA1c вище рівня 9.5% у вихідній точці дослідження даний показник знизився на 2,1% на тлі монотерапії препаратом Виктоза®, в той час як у пацієнтів, які беруть участь у комбінованих клінічних дослідженнях препарату Виктоза®, середній рівень HbA1c знизився на 1.1-2.5%.
Співвідношення пацієнтів, які досягли зниження рівня HbA1c.
На фоні монотерапії препаратом Виктоза® протягом 52-нед��льного дослідження кількість пацієнтів, що досягли рівня HbA1c < 7%, статистично значуще зросла (р?0.0007) порівняно з кількістю пацієнтів, які отримують глімепірид. На 26 тижні застосування препарату Виктоза® у комбінації з метформіном, препаратами похідних сульфонілсечовини, або комбінацією метформіну з тиазолидиндионом, кількість пацієнтів, що досягли рівня HbA1c ? 6.5%, статистично значимо (р ? 0.0001) зросла по відношенню до кількості пацієнтів, які отримували терапію одними, без додавання препарату Виктоза®, гіпоглікемічними препаратами. В ході 26-тижнівельного дослідження комбінованого застосування препарату Виктоза® вдалося досягти рівня HbA1c< 7% у більшої кількості пацієнтів, які отримували препарат у вигляді комбінованої терапії, порівняно з кількістю пацієнтів, які отримували його у вигляді замісної терапії.
Рівень глікемії натще
Рівень глюкози натще знизився на 13-43.5 мг% (0.72-2.42 ммоль/л) на фоні прийому препарату Виктоза® як у вигляді монотерапії, так і в комбінації з одним або двома пероральними гіпоглікемічними засобами. Це зниження спостерігалося вже протягом ознаки вагітності і пропон�� двох тижнів від початку лікування.
Постпрандиальный рівень глікемії
Застосування препарату Виктоза® протягом 3 днів прийому стандартної їжі допомогло знизити концентрацію постпрандіальної глюкози на 31-49 мг% (1.68-2.71 ммоль/л).
Бета-клітин підшлункової залози
У ході клінічних досліджень препарату Виктоза® відбулося поліпшення функції бета-клітин підшлункової залози, що підтверджується оцінкою гомеостатичної моделі функції бета-клітин підшлункової залози (НОМА-індекс) і з��тношением інсуліну до проинсулину. У ході 52-тижневої терапії препаратом Виктоза® у підгрупі пацієнтів з цукровим діабетом типу 2 спостерігалося поліпшення першої та другої фаз секреції інсуліну (n=29).
Маса тіла
52-тижнева монотерапія препаратом Виктоза® асоціювалася зі стійким зниженням маси тіла.
Протягом усього періоду клінічного дослідження стійке зниження маси тіла на 1-2.8 кг також асоціювалося з використанням препарату Виктоза® у комбінації з метформінФармакок��нетика
Всмоктування
Всмоктування лираглутида після п/к введення відбувається повільно, Тмах в плазмі - 8-12 год після введення дози препарату. Смах лираглутида в плазмі після п/к ін'єкції в одноразовій дозі 600 мкг становить 9.4 нмоль/л При введенні лираглутида в дозі 1.8 мг середній показник його рівноважної концентрації в плазмі досягає приблизно 34 нмоль/л Експозиція лираглутида (піддає впливу препарату) посилюється пропорційно введеній дозі. Після введення лираглутида в одноразовій дозі внутрипопуляционный коэффициент варіації AUC становить 11%. Абсолютна біодоступність лираглутида після п/к введення становить приблизно 55%.
Розподіл
Здається Vd лираглутида в тканинах після п/к введення становить 11-17 л. Середній Vd лираглутида після в/в введення становить 0.07 л/кг. Лираглутид значною мірою зв'язується з білками плазми крові (>98%).
Метаболізм
Протягом 24 год після введення здоровим добровольцям разової дози міченого радіоактивним ізотопом [3Н]-лираглутида головним компонентом плазми залишався неізмененный лираглутид. Були виявлені два метаболіту в плазмі (? 9% і ? 5% від рівня загальної радіоактивності у плазмі крові). Лираглутид метаболізується ендогенно подібно великим білків, без залучення будь-якого специфічного органу в якості шляхи виведення.
Виведення
Після введення дози [3Н]-лираглутида, незмінений лираглутид не визначався в сечі або калі. Лише незначна частина введеної радіоактивності у вигляді пов'язаних з лираглутидом метаболітів (6% і 5% відповідно) виводилася нирками або через кишечник. Радиоактивные речовини нирками або через кишечник виводяться, в основному, протягом перших 6-8 днів після введення дози препарату, і являють собою три метаболіти. Середній кліренс з організму після п/к введення лираглутида в одноразовій дозі становить приблизно 1.2 л/год з элиминационным періодом напіввиведення приблизно 13 ч.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Дані фармакокінетичних досліджень у групі здорових добровольців і аналіз фармакокінетичних даних, отриманих в популяції пацієнтів (від 18 до 80 років), свідчать про те, що вік не має клінічно значимого ефекту на фармакокінетичні властивості лираглутида.
Популяційний фармакокінетичний аналіз даних, отриманих при дослідженні дії лираглутида у пацієнтів жіночої та чоловічої статей, і дані фармакокінетичних досліджень у групі здорових добровольців свідчать про те, що стать не має клінічно значущого ефекту на фармакокінетичні властивості лираглутида.
Популяційний фармакокінетичний аналіз даних, отриманих при іс��ледовании дії лираглутида у пацієнтів білої, чорної, азіатською та латиноамериканською расових груп, свідчить про те, що етнічна приналежність не чинить клінічно значущого ефекту на фармакокінетичні властивості лираглутида.Побічні дії
У ході клінічних досліджень найчастішими побічними ефектами були порушення з боку травної системи: дуже часто - нудота та діарея; часто - блювання, запор, болі в області живота і диспептичні явища. На початку терапії препаратом Виктоза® зазначені побічні явища можуть розвиватися частіше, у міру продовження лікування реакції зазвичай зменшуються протягом декількох днів або тижнів. Побічні реакції у вигляді головного болю і інфекцій верхніх дихальних шляхів спостерігалися часто. Часто зазначалося розвиток гіпоглікемічних станів, і дуже часто гіпоглікемія виникала при прийомі препарату Виктоза® у комбінації з похідними сульфонілсечовини. Більшість випадків гіпоглікемії сталося саме на тлі комбінованого прийому препарату Виктоза® з похідними сульфонілсечовини.Ос��сті продажу
рецептурніОсобливі умови
Препарат Виктоза® не слід використовувати у пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу або для лікування діабетичного кетоацидозу.
В даний час є обмежений досвід застосування препарату Виктоза® у пацієнтів з серцевою недостатністю I та II функціонального класу за класифікацією NYHA. Відсутній досвід застосування препарату Виктоза® у пацієнтів з серцевою недостатністю III і IV функціонального класу по класифікації NYHA.
Відсутні дані щодо застосування препарату ��иктоза® у пацієнтів з запальними захворюваннями кишечника і діабетичним парезом шлунка; використання препарату Виктоза® в даних групах хворих протипоказане. Застосування препарату Виктоза® асоціюється з розвитком короткочасних побічних реакцій з боку ШКТ, такі як нудота, блювання і діарея.
Використання інших агоністів ГПП-1 асоціювалося з ризиком розвитку панкреатиту. Повідомлялося про декілька випадків появи гострого панкреатиту. Пацієнти повинні бути проінформовані про характерних симптомах розвитку гострого панкреатиту: персистуючої сильної болі в області живота. При підозрі на панкреатит терапія препаратом Виктоза® та іншими потенційно підозрюваними лікарськими засобами повинна бути негайно припинена.
В ході проведення клінічних досліджень препарату Виктоза® повідомлялося про побічні явища з боку щитовидної залози, в т. ч. про підвищений рівень кальцитоніну в сироватці крові, зобі і новоутвореннях щитовидної залози, особливо у пацієнтів з уже наявними захворюваннями щитовидної залози.
> Пацієнти, які отримують препарат Виктоза® у складі комбінованої терапії з похідними сульфонілсечовини, можуть мати підвищений ризик розвитку гіпоглікемії. Ризик виникнення гіпоглікемії може бути знижений шляхом скорочення дози похідних сульфонілсечовини.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Дослідження щодо впливу препарату Виктоза® на здатність керування автотранспортом та роботу з механізмами не проводилося. Пацієнти повинні бути попереджені про те, що їм слід з��людать заходів обережності, щоб уникнути розвитку у них стану гіпоглікемії під час керування автотранспортом та при роботі з механізмами, особливо, якщо препарат Виктоза® приймають у складі комбінованої терапії з похідними сульфонілсечовини.Свідчення
Препарат Виктоза® показаний у якості допоміжного засобу на тлі дієти та фізичних вправ для досягнення глікемічного контролю у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу. Препарат Виктоза® показаний у складі комбінованої терапії для досягнення глікемічного контролю з:
— метформіном або похідними сульфонілсечовини у пацієнтів з недостатнім глікемічним контролем, незважаючи на максимально стерпні дози метформіну або похідних сульфонілсечовини в монотерапії;
— метформіном і похідними сульфонілсечовини або метформіном і тіазолідиндіонів у пацієнтів з недостатнім глікемічним контролем, незважаючи на комбіновану терапію двома препаратамиПротипоказання
— цукровий діабет 1 типу;
— діабетичний кетоацидоз;
— вагітність;
/> — період грудного вигодовування;
— підвищена чутливість до активної речовини або інших компонентів, що входять до складу препарату.
Не рекомендується застосовувати препарат при:
— тяжких порушеннях функції нирок;
— порушення функції печінки;
— серцевої недостатності III і IV функціонального класу по класифікації NYHA;
— запальних захворюваннях кишечника;
— парезі шлунка;
— у дітей молодше 18 років.
У зв'язку з обмеженим досвідом застосування рекомендується применя��ь з обережністю у пацієнтів з серцевою недостатністю I та II функціонального класу за класифікацією NYHA; порушеннями функції нирок середнього ступеня тяжкості; у віці 75 років і старше.Лікарська взаємодія
Оцінка лираглутида in vitro показала його дуже низьку здатність до фармакокинетическому взаємодії з лікарськими засобами, які метаболізуються ферментними системами цитохрому P450, і до зв'язування з білками плазми.
Невелика затримка спорожнення шлунка, обумовлена прийомом лираглутида, може ока��ывать вплив на всмоктування супутніх лікарських препаратів для перорального застосування. Клінічні дослідження з вивчення взаємодії препарату з іншими лікарськими засобами не показали клінічно значущого впливу на швидкість абсорбції цих препаратів. У кількох пацієнтів, які отримували лікування препаратом Виктоза®, зазначалося мінімум по одному епізоду гострої діареї. Діарея може впливати на всмоктування пероральних лікарських препаратів, які використовуються одночасно з препаратом Виктоза®.
