Дозировка
Растворить содержимое одного пакетика в горячей, но не кипящей воде (250 мл). Дать остыть до приемлемой температуры и выпить. Для взрослых и детей старше 18 лет разовая доза - 1 пакетик. При необходимости препарат можно принимать каждые 4-6 ч, но не более 4 доз (пакетиков) в сутки. Препарат не рекомендуется применять более 5 дней в качестве обезболивающего средства и 3 дней в качестве жаропонижающего средства без консультации с врачом. Если симптомы сохраняются, пациент должен обратиться к врачу.
Лекарственная форма
Порошок для приготовления раствора для приема внутрь лимонный, мелкокристаллический, светло-желтого цвета, с характерным запахом лимона; приготовленный раствор - желтого цвета, с характерным запахом лимона, с опалесценцией.
Состав
5 г
парацетамол 1 г
фенилэфрина гидрохлорид 12.2 мг
Вспомогательные вещества: аскорбиновая кислота - 100 мг, сахароза - 1936 мг, лимонная кислота - 812 мг, натрия цитрат - 501 мг, аспартам - 25 мг, ацесульфам калия - 65 мг, краситель хинолиновый желтый - 1 мг, ароматизатор лимонный F/29088 - 30 мг, ароматизатор лимонный F/29089 - 240 мг, ароматизатор лимонный F/28151 - 240 мг, ароматизатор лимонный F/501.476/АР0504 - 40 мг.
Фармакологическое действие
Комбинированный препарат, действие которого обусловлено составом входящих в него компонентов.
Парацетамол обладает обезболивающим и жаропонижающим действием, данные эффекты обусловлены ингибированием синтеза простагландинов в ЦНС.
Фенилэфрин - постсинаптический агонист ?-адренорецепторов с низкой кардиоселективной аффиностью к ?-адренорецепторам. Противоотечный препарат, сужает сосуды, устраняет отечность
Фармакокинетика
Всасывание и распределение
Парацетамол быстро и полностью всасывается из тонкого кишечника. Cmax в крови наблюдается через 15-20 мин после приема внутрь. Системная биодоступность определяется пресистемным метаболизмом и, в зависимости от дозы, колеблется в пределах от 70% до 90%. Парацетамол быстро распространяется по всем тканям организма и имеет
Фенилэфрин быстро всасывается из ЖКТ. Cmax достигается через 1-2 ч.
Метаболизм и выведение
T1/2 парацетамола - приблизительно 2 ч. Парацетамол метаболизируется в печени и выводится с мочой в виде глюкуронидов и сульфатных соединений (>80%).
Уровень метаболизма фенилэфрина при "первом прохождении" через печень достаточно высок (около 60%), поэтому пероральное применение фенилэфрина снижает его биодоступность (около 40%). T1/2 варьирует от 2 до 3 ч. Выводится с мочой в виде сульфатных соединений.
Побочные действия
Парацетамол
Аллергические реакции: редко - кожная сыпь, крапивница, анафилаксия, бронхоспазм, ангионевротический отек.
Со стороны ЦНС: редко - головокружение.
Со стороны системы кроветворения: редко - апластическая анемия, метгемоглобинемия, повышение АД; очень редко - патологические изменения крови, такие как тромбоцитопения, агранулоцитоз, гемолитическая анемия, нейтропения, лейкопения, панцитопения.
Со стороны пищеварительной системы: редко - тошнота, рвота, сухость слизистой оболочки полости рта, гепатотоксическое действие.
Со стороны мочевыделительной системы: редко - задержка мочи, нефротоксичность (папиллярный некроз).
Прочие: редко - парез аккомодации, повышение внутриглазного давления, мидриаз.
Фенилэфрин
Со стороны сердечно-сосудистой системы: редко - тахикардия, повышение АД.
Со стороны нервной системы: редко - бессонница, нервозность, тремор, тревога, повышенная возбудимость, спутанность сознания, раздражительность и головная боль.
Со стороны пищеварительной системы: часто - анорексия, тошнота и рвота.
Аллергические реакции: редко - аллергические реакции, включая кожную сыпь, крапивницу, анафилаксию и бронхоспазм.
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
В период лечения необходимо воздержаться от приема снотворных, анксиолитических лекарственных средств, а также других препаратов, содержащих парацетамол.
В качестве средства для снижения отечности слизистой оболочки носа фенилэфрин можно принимать внутрь с интервалом в 4-6 ч.
Препарат искажает результаты лабораторных тестов, оценивающих концентрацию глюкозы и мочевой кислоты в плазме.
Препарат содержит сахарозу и поэтому противопоказан пациентам с редкой врожденной непереносимостью фруктозы, с нарушением всасывания глюкозы-галактозы или с дефицитом сахаразы-изомальтазы.
Препарат содержит аспартам (Е951), источник фенилаланина, поэтому может быть токсичным для больных с фенилкетонурией.Прием препарата не следует сочетать с употребление алкоголя.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
При управлении транспортными средствами и занятии другими потенциально опасными видами деятельности необходимо принять во внимание то, что препарат может вызвать такие побочные эффекты, как головокружение и спутанность сознания.
Передозировка
Симптомы: поражение печени возможно у взрослых, принявших парацетамол в количестве 10 г и более. Прием парацетамола в количестве 5 г или более может вызвать поражение печени, если имеются факторы риска: продолжительное лечение карбамазепином, фенобарбиталом, фенитоином, примидоном, рифампицином или иными препаратами, индуцирующими ферменты печени, злоупотребление алкоголем, недостаток глютатиона (например, неправильное питание), муковисцидоз, ВИЧ-инфекция, голодание, кахексия. Бледность кожных покровов, тошнота, рвота, анорексия и боль в области живота. Поражение печени может проявиться в период от 12 до 48 ч после применения препарата. Симптомы могут проявиться лишь частично в виде тошноты или рвоты, и могут не отражать реальную степень передозировки или риска повреждения органов. При тяжелой передозировке - печеночная недостаточность с прогрессирующей энцефалопатией, кома, смерть; острая почечная недостаточность с тубулярным некрозом (в том числе при отсутствии тяжелого поражения печени); аритмия, панкреатит.
Симптомы передозировки фенилэфрина включают раздражительность, головную боль, повышение АД (в случае возникновения этих симптомов необходимо обратится к врачу).
Лечение: несмотря на отсутствие первичных симптомов передозировки, необходимо обратиться за квалифицированной помощью в медицинские учреждения. Для предотвращения тяжелых последствий передозировки следует своевременно принять необходимые меры. Введение донаторов SH-групп и предшественников синтеза глутатиона - метионина в течение 8-9 ч после передозировки и ацетилцистеина - в течение 8 ч. Необходимость в проведении дополнительных терапевтических мероприятий (дальнейшее введение метионина, в/в введение ацетилцистеина) определяется в зависимости от концентрации парацетамола в крови, а также от времени, прошедшего после его приема.
Показания
- Симптомы "простудных" заболеваний и гриппа :
- Головная боль.
- Боль в горле.
- Боли в теле и конечностях.
- Заложенность носа.
- Кашель с затрудненным отхождением вязкой мокроты.
- Повышенная температура тела.
Противопоказания
— артериальная гипертензия;
— ИБС;
— нарушение функции печени;— выраженное нарушение функции почек;
— гипертиреоз;
— сахарный диабет;
— фенилкетонурия (т.к. препарат содержит аспартам);
— одновременный прием трициклических антидепрессантов, ингибиторов МАО, бета-адреноблокаторов или их прием в течение предшествующих 2 недель;
— беременность;
— период лактации (грудного вскармливания);
— гиперплазия предстательной железы;
— глаукома;
— возраст до 18 лет;
— дефицит сахаразы/изомальтазы;
— непереносимость фруктозы;
— глюкозо-галактозная мальабсорбция;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
Не рекомендуется длительное применение препарата. Следует избегать одновременного приема, других противопростудных и/или парацетамол-содержащих препаратов. Не принимать препарат одновременно с приемом алкоголя.
С осторожностью: бронхиальная астма, ХОБЛ, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, заболевания крови, врожденные гипербилирубинемии (синдромы Жильбера, Дубина-Джонсона, Ротора), гипероксалурия.
Применение при беременности и кормлении грудью
Не следует применять препарат при беременности и в период грудного вскармливания.
Лекарственное взаимодействие
Парацетамол
Стимуляторы микросомального окисления в печени (фенитоин, этанол, барбитураты, флумецинол, рифампицин, фенилбутазон, трициклические антидепрессанты) увеличивают продукцию гидроксилированных активных метаболитов, что обусловливает возможность развития тяжелых интоксикаций.
Парацетамол усиливает действие антикоагулянтов непрямого действия и снижает эффективность урикозурических лекарственных средств.
Скорость всасывания парацетамола увеличивается под действием метоклопрамида или домперидона и снижается под действием колестирамина.
Антикоагулянтное действие варфарина и других производных кумаринов усиливается при длительном применении парацетамола.
Препарат усиливает эффекты ингибиторов МАО, седативных препаратов, этанола.
Фенилэфрин
При одновременном применении фенилэфрина с антидепрессантами, противопаркинсоническими, антипсихотическими средствами, фенотиазиновыми производными возможна задержка мочи, сухость слизистой оболочки полости рта, запор.
При применении с ГКС повышается риск развития глаукомы.
Трициклические антидепрессанты увеличивают адреномиметическое действие фенилэфрина, одновременное назначение галотана повышает риск развития желудочковой аритмии.
(4440)
Дозування
Розчинити вміст одного пакетика в гарячій, але не киплячій воді (250 мл). Дати охолонути до прийнятної температури і випити. Для дорослих і дітей старше 18 років разова доза - 1 пакетик. При необхідності препарат можна приймати кожні 4-6 годин, але не більше 4 доз (пакетиків) на добу. Препарат не рекомендується застосовувати більше 5 днів як знеболюючий засіб і 3 днів як жарознижуючий засіб без консультації з лікарем. Якщо симптоми зберігаються, пацієнт повинен звернутися до лікаря.
Лікарська форма
Порошок для приготування розчину для прийому всередину лимонний, дрібнокристалічний, світло-жовтого кольору, з характерним запахом лимона; приготований розчин - жовтого кольору, з характерним запахом лимона, з опалесценцією.Склад
5 г
парацетамол 1 г
фенілефрину гідрохлорид 12.2 мг
Допоміжні речовини: аскорбінова кислота - 100 мг, сахароза - 1936 мг, лимонна кислота - 812 мг, натрію цитрат - 501 мг, аспартам - 25 мг, ацесульфам калію - 65 мг, барвник хіноліновий жовтий - 1 мг, ароматизатор лимонний F/29088 - 30 мг, ароматизатор лимонны�� F/29089 - 240 мг, ароматизатор лимонний F/28151 - 240 мг, ароматизатор лимонний F/501.476/АР0504 - 40 мг.Фармакологічна дія
Комбінований препарат, дія якого обумовлена складом вхідних у нього компонентів.
Парацетамол має знеболювальну і жарознижувальну дію, ці ефекти обумовлені пригніченням синтезу простагландинів у ЦНС.
Фенілефрин - постсинаптический агоніст ?-адренорецепторів з низькою кардиоселективной аффиностью до ?-адренорецепторами. Протинабряковий препарат, звужує судини, усуває отечн��стьФармакокінетика
Всмоктування і розподіл
Парацетамол швидко і повністю всмоктується з тонкого кишечнику. Cmax у крові спостерігається через 15-20 хв після прийому всередину. Системна біодоступність визначається пресистемним метаболізмом і, залежно від дози, коливається в межах від 70% до 90%. Парацетамол швидко поширюється по всіх тканинах організму і має
Фенілефрин швидко всмоктується з ШКТ. Cmax досягається через 1-2 ч.
Метаболізм і виведення
T1/2 парацетамолу - приблизно 2 ч. Парацетамол метабо��изируется в печінці і виводиться з сечею у вигляді глюкуронідів та сульфатних сполук (>80%).
Рівень метаболізму фенілефрину при "першому проходженні" через печінку досить високий (близько 60%), тому пероральне застосування фенілефрину знижує його біодоступність (близько 40%). T1/2 варіює від 2 до 3 год. Виводиться з сечею у вигляді сульфатних сполук.Побічні дії
Парацетамол
Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, кропив'янка, анафілаксія, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк.
З боку ЦНС: рідко - головокру��ок в ток.
З боку системи кровотворення: рідко - апластична анемія, метгемоглобінемія, підвищення артеріального тиску; дуже рідко - патологічні зміни крові, такі як тромбоцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, нейтропенія, лейкопенія, панцитопенія.
З боку травної системи: рідко - нудота, блювання, сухість слизової оболонки порожнини рота, гепатотоксична дія.
З боку сечовидільної системи: рідко - затримка сечі, нефротоксичність (папілярний некроз).
Інші: рідко - парез аккомодациі, підвищення внутрішньоочного тиску, мідріаз.
Фенілефрин
З боку серцево-судинної системи: рідко - тахікардія, підвищення артеріального тиску.
З боку нервової системи: рідко - безсоння, нервозність, тремор, тривога, підвищена збудливість, сплутаність свідомості, дратівливість і головний біль.
З боку травної системи: часто - анорексія, нудота і блювання.
Алергічні реакції: рідко - алергічні реакції, включаючи шкірний висип, кропив'янку, анафілаксію та бронхоспазм.Особливості продажу
Вікається без рецептаОсобливі умови
У період лікування необхідно утриматися від прийому снодійних, анксіолітичних лікарських засобів, а також інших препаратів, що містять парацетамол.
В якості засобу для зниження набряклості слизової оболонки носа фенілефрин можна приймати всередину з інтервалом в 4-6 ч.
Препарат спотворює результати лабораторних тестів, які оцінюють концентрацію глюкози і сечової кислоти в плазмі.
Препарат містить сахарозу і тому протипоказаний пацієнтам з рідкісною вродженою непереносимостью фруктози, порушенням всмоктування глюкози-галактози або дефіцитом сахарази-ізомальтази.
Препарат містить аспартам (Е951), джерело фенілаланіну, тому може бути токсичним для хворих з фенілкетонурією.Прийом препарату не слід поєднувати з вживання алкоголю.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
При керуванні автотранспортом і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності необхідно прийняти до уваги те, що препарат може викликати такие побічні ефекти, як запаморочення та сплутаність свідомості.
Передозування
Симптоми: ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли парацетамол у кількості 10 г і більше. Прийом парацетамолу в кількості 5 г або більше може викликати ураження печінки, якщо є фактори ризику: тривале лікування карбамазепіном, фенобарбітоном, фенітоїном, примідоном, рифампіцином або іншими препаратами, що індукують ферменти печінки, зловживання алкоголем, недолік глютатіону (наприклад, неправильне живлення), муковис��идоз, ВІЛ-інфекція, голод, кахексія. Блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія та біль в області живота. Ураження печінки може проявитися в період від 12 до 48 год після застосування препарату. Симптоми можуть проявитися лише частково у вигляді нудоти або блювоти, і можуть не відображати реальну ступінь передозування чи ризику ураження органів. При важкому передозуванні - печінкова недостатність з прогресуючої енцефалопатії, кома, смерть; гостра ниркова недостатність з тубулярным некрозом (у тому числі при відсутності тяжкого ��оражения печінки); аритмії, панкреатит.
Симптоми передозування фенілефрину включають дратівливість, головний біль, підвищення АТ (у разі виникнення цих симптомів необхідно звернутися до лікаря).
Лікування: незважаючи на відсутність первинних симптомів передозування, необхідно звернутися за кваліфікованою допомогою у медичні заклади. Для запобігання важких наслідків передозування слід своєчасно прийняти необхідні заходи. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону - метіоніну протягом 8-9 год після передозування та ацетилцистеїну - протягом 8 год Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну, в/в введення ацетилцистеїну) визначається в залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що пройшов після його прийому.Свідчення
- Симптоми "простудних" захворювань і грипу :
- Головний біль.
- Біль у горлі.
- Болі в тілі і кінцівках.
- Закладеність носа.
- Кашель з утрудненим відходженням в'язкого мокротиння��.
- Підвищена температура тіла.Протипоказання
— артеріальна гіпертензія;
— ІХС;
— порушення функції печінки;— виражене порушення функції нирок;
— гіпертиреоз;
— цукровий діабет;
— фенілкетонурія (оскільки препарат містить аспартам);
— одночасний прийом трициклічних антидепресантів, інгібіторів МАО, бета-адреноблокаторів або їх прийом протягом останніх 2 тижнів;
— вагітність;
— період лактації (грудного вигодовування);
— гіперплазія передстательной залози;
— глаукома;
— вік до 18 років;
— дефіцит сахарази/ізомальтази;
— непереносимість фруктози;
— глюкозо-галактозна мальабсорбція;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
Не рекомендується тривале застосування препарату. Слід уникати одночасного прийому інших застудних та/або парацетамол-утримуючих препаратів. Не приймати препарат одночасно з прийомом алкоголю.
З обережністю: бронхіальна астма, ХОЗЛ, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання крові, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона, Ротора), гипероксалурия.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Не слід застосовувати препарат при вагітності та в період грудного вигодовування.Лікарська взаємодія
Парацетамол
Стимулятори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, флумецинол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гидроксилированных активних метаболитов, що обумовлює можливість розвитку тяжких інтоксикацій.
Парацетамол посилює дію антикоагулянтів непрямої дії та знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів.
Швидкість всмоктування парацетамолу збільшується під дією метоклопраміду або домперидону і знижується під дією колестираміну.
Антикоагулянтну дію варфарину та інших похідних кумаринів посилюється при тривалому застосуванні парацетамолу.
Препарат посилює ефекти інгібіторів МАО, седативных препаратів, етанолу.
Фенілефрин
При одночасному застосуванні фенілефрину з антидепресантами, протипаркінсонічними, антипсихотичними засобами, фенотіазинового похідними можлива затримка сечі, сухість слизової оболонки порожнини рота, запор.
При застосуванні з ГКС підвищується ризик розвитку глаукоми.
Трициклічні антидепресанти збільшують адреноміметичну дію фенілефрину, одночасне призначення галотана підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії.
