Дозировка
Растворить содержимое одного пакетика в горячей, но не кипящей воде (250 мл). Дать остыть до приемлемой температуры и выпить. Для взрослых и детей старше 18 лет разовая доза - 1 пакетик. При необходимости препарат можно принимать каждые 4-6 ч, но не более 4 доз (пакетиков) в сутки. Препарат не рекомендуется применять более 5 дней в качестве обезболивающего средства и 3 дней в качестве жаропонижающего средства без консультации с врачом. Если симптомы сохраняются, пациент должен обратиться к врачу.
Лекарственная форма
Порошок для приготовления раствора для приема внутрь лимонный, мелкокристаллический, светло-желтого цвета, с характерным запахом лимона; приготовленный раствор - желтого цвета, с характерным запахом лимона, с опалесценцией
Состав
5 г
парацетамол 1 г
фенилэфрина гидрохлорид 12.2 мг
Вспомогательные вещества: аскорбиновая кислота - 100 мг, сахароза - 1936 мг, лимонная кислота - 812 мг, натрия цитрат - 501 мг, аспартам - 25 мг, ацесульфам калия - 65 мг, краситель хинолиновый желтый - 1 мг, ароматизатор лимонный F/29088 - 30 мг, ароматизатор лимонный F/29089 - 240 мг, ароматизатор лимонный F/28151 - 240 мг, ароматизатор лимонный F/501.476/АР0504 - 40 мг.
Фармакологическое действие
Комбинированный препарат, действие которого обусловлено составом входящих в него компонентов.
Парацетамол обладает обезболивающим и жаропонижающим действием, данные эффекты обусловлены ингибированием синтеза простагландинов в ЦНС.
Фенилэфрин - постсинаптический агонист ?-адренорецепторов с низкой кардиоселективной аффиностью к ?-адренорецепторам. Противоотечный препарат, сужает сосуды, устраняет отечность и гиперемию слизистой оболочки полости носа.
Фармакокинетика
Всасывание и распределение
Парацетамол быстро и полностью всасывается из тонкого кишечника. Cmax в крови наблюдается через 15-20 мин после приема внутрь. Системная биодоступность определяется пресистемным метаболизмом и, в зависимости от дозы, колеблется в пределах от 70% до 90%. Парацетамол быстро распространяется по всем тканям организма и имеет
Фенилэфрин быстро всасывается из ЖКТ. Cmax достигается через 1-2 ч.
Метаболизм и выведение
T1/2 парацетамола - приблизительно 2 ч. Парацетамол метаболизируется в печени и выводится с мочой в виде глюкуронидов и сульфатных соединений (>80%).
Уровень метаболизма фенилэфрина при "первом прохождении" через печень достаточно высок (около 60%), поэтому пероральное применение фенилэфрина снижает его биодоступность (около 40%). T1/2 варьирует от 2 до 3 ч. Выводится с мочой в виде сульфатных соединений.
Побочные действия
Парацетамол
Аллергические реакции: редко - кожная сыпь, крапивница, анафилаксия, бронхоспазм, ангионевротический отек.
Со стороны ЦНС: редко - головокружение.
Со стороны системы кроветворения: редко - апластическая анемия, метгемоглобинемия, повышение АД; очень редко - патологические изменения крови, такие как тромбоцитопения, агранулоцитоз, гемолитическая анемия, нейтропения, лейкопения, панцитопения.
Со стороны пищеварительной системы: редко - тошнота, рвота, сухость слизистой оболочки полости рта, гепатотоксическое действие.
Со стороны мочевыделительной системы: редко - задержка мочи, нефротоксичность (папиллярный некроз).
Прочие: редко - парез аккомодации, повышение внутриглазного давления, мидриаз.
Фенилэфрин
Со стороны сердечно-сосудистой системы: редко - тахикардия, повышение АД.
Со стороны нервной системы: редко - бессонница, нервозность, тремор, тревога, повышенная возбудимость, спутанность сознания, раздражительность и головная боль.
Со стороны пищеварительной системы: часто - анорексия, тошнота и рвота.
Аллергические реакции: редко - аллергические реакции, включая кожную сыпь, крапивницу, анафилаксию и ронхоспазм.
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
В период лечения необходимо воздержаться от приема снотворных, анксиолитических лекарственных средств, а также других препаратов, содержащих парацетамол.
В качестве средства для снижения отечности слизистой оболочки носа фенилэфрин можно принимать внутрь с интервалом в 4-6 ч.
Препарат искажает результаты лабораторных тестов, оценивающих концентрацию глюкозы и мочевой кислоты в плазме.
Препарат содержит сахарозу и поэтому противопоказан пациентам с редкой врожденной непереносимостью фруктозы, с нарушением всасывания глюкозы-галактозы или с дефицитом сахаразы-изомальтазы.
Препарат содержит аспартам (Е951), источник фенилаланина, поэтому может быть токсичным для больных с фенилкетонурией.Прием препарата не следует сочетать с употребление алкоголя.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
При управлении транспортными средствами и занятии другими потенциально опасными видами деятельности необходимо принять во внимание то, что препарат может вызвать такие побочные эффекты, как головокружение и спутанность сознания.
Передозировка
Симптомы: поражение печени возможно у взрослых, принявших парацетамол в количестве 10 г и более. Прием парацетамола в количестве 5 г или более может вызвать поражение печени, если имеются факторы риска: продолжительное лечение карбамазепином, фенобарбиталом, фенитоином, примидоном, рифампицином или иными препаратами, индуцирующими ферменты печени, злоупотребление алкоголем, недостаток глютатиона (например, неправильное питание), муковисцидоз, ВИЧ-инфекция, голодание, кахексия. Бледность кожных покровов, тошнота, рвота, анорексия и боль в области живота. Поражение печени может проявиться в период от 12 до 48 ч после применения препарата. Симптомы могут проявиться лишь частично в виде тошноты или рвоты, и могут не отражать реальную степень передозировки или риска повреждения органов. При тяжелой передозировке - печеночная недостаточность с прогрессирующей энцефалопатией, кома, смерть; острая почечная недостаточность с тубулярным некрозом (в том числе при отсутствии тяжелого поражения печени); аритмия, панкреатит.
Симптомы передозировки фенилэфрина включают раздражительность, головную боль, повышение АД (в случае возникновения этих симптомов необходимо обратится к врачу).
Лечение: несмотря на отсутствие первичных симптомов передозировки, необходимо обратиться за квалифицированной помощью в медицинские учреждения. Для предотвращения тяжелых последствий передозировки следует своевременно принять необходимые меры. Введение донаторов SH-групп и предшественников синтеза глутатиона - метионина в течение 8-9 ч после передозировки и ацетилцистеина - в течение 8 ч. Необходимость в проведении дополнительных терапевтических мероприятий (дальнейшее введение метионина, в/в введение ацетилцистеина) определяется в зависимости от концентрации парацетамола в крови, а также от времени, прошедшего после его приема.
Показания
Симптомы простудных заболеваний и гриппа:
— боли различной локализации, в т.ч. головная боль;
— боль в горле;
— заложенность носа;
— повышенная температура тела.
Противопоказания
— артериальная гипертензия;
— ИБС;
— нарушение функции печени;— выраженное нарушение функции почек;
— гипертиреоз;
— сахарный диабет;
— фенилкетонурия (т.к. препарат содержит аспартам);
— одновременный прием трициклических антидепрессантов, ингибиторов МАО, бета-адреноблокаторов или их прием в течение предшествующих 2 недель;
— беременность;
— период лактации (грудного вскармливания);
— гиперплазия предстательной железы;
— глаукома;
— возраст до 18 лет;
— дефицит сахаразы/изомальтазы;
— непереносимость фруктозы;
— глюкозо-галактозная мальабсорбция;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
Не рекомендуется длительное применение препарата. Следует избегать одновременного приема, других противопростудных и/или парацетамол-содержащих препаратов. Не принимать препарат одновременно с приемом алкоголя.
С осторожностью: бронхиальная астма, ХОБЛ, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, заболевания крови, врожденные гипербилирубинемии (синдромы Жильбера, Дубина-Джонсона, Ротора), гипероксалурия.
Применение при беременности и кормлении грудью
Не следует применять препарат при беременности и в период грудного вскармливания.
Лекарственное взаимодействие
Парацетамол
Стимуляторы микросомального окисления в печени (фенитоин, этанол, барбитураты, флумецинол, рифампицин, фенилбутазон, трициклические антидепрессанты) увеличивают продукцию гидроксилированных активных метаболитов, что обусловливает возможность развития тяжелых интоксикаций.
Парацетамол усиливает действие антикоагулянтов непрямого действия и снижает эффективность урикозурических лекарственных средств.
Скорость всасывания парацетамола увеличивается под действием метоклопрамида или домперидона и снижается под действием колестирамина.
Антикоагулянтное действие варфарина и других производных кумаринов усиливается при длительном применении парацетамола.
Препарат усиливает эффекты ингибиторов МАО, седативных препаратов, этанола.
Фенилэфрин
При одновременном применении фенилэфрина с антидепрессантами, противопаркинсоническими, антипсихотическими средствами, фенотиазиновыми производными возможна задержка мочи, сухость слизистой оболочки полости рта, запор.
При применении с ГКС повышается риск развития глаукомы.
Трициклические антидепрессанты увеличивают адреномиметическое действие фенилэфрина, одновременное назначение галотана повышает риск развития желудочковой аритмии.
(4439)
Дозування
Розчинити вміст одного пакетика в гарячій, але не киплячій воді (250 мл). Дати охолонути до прийнятної температури і випити. Для дорослих і дітей старше 18 років разова доза - 1 пакетик. При необхідності препарат можна приймати кожні 4-6 годин, але не більше 4 доз (пакетиків) на добу. Препарат не рекомендується застосовувати більше 5 днів як знеболюючий засіб і 3 днів як жарознижуючий засіб без консультації з лікарем. Якщо симптоми зберігаються, пацієнт повинен звернутися до лікаря.
Лікарська форма
Порошок для приготування розчину для прийому всередину лимонний, дрібнокристалічний, світло-жовтого кольору, з характерним запахом лимона; приготований розчин - жовтого кольору, з характерним запахом лимона, з опалесценцієюСклад
5 г
парацетамол 1 г
фенілефрину гідрохлорид 12.2 мг
Допоміжні речовини: аскорбінова кислота - 100 мг, сахароза - 1936 мг, лимонна кислота - 812 мг, натрію цитрат - 501 мг, аспартам - 25 мг, ацесульфам калію - 65 мг, барвник хіноліновий жовтий - 1 мг, ароматизатор лимонний F/29088 - 30 мг, ароматизатор лимонний F/29089 - 240 мг, ароматизатор лимонний F/28151 - 240 мг, ароматизатор лимонний F/501.476/АР0504 - 40 мг.Фармакологічна дія
Комбінований препарат, дія якого обумовлена складом вхідних у нього компонентів.
Парацетамол має знеболювальну і жарознижувальну дію, ці ефекти обумовлені пригніченням синтезу простагландинів у ЦНС.
Фенілефрин - постсинаптический агоніст ?-адренорецепторів з низькою кардиоселективной аффиностью до ?-адренорецепторами. Протинабряковий препарат, звужує судини, усуває набряковость і гіперемію слизової оболонки порожнини носа.Фармакокінетика
Всмоктування і розподіл
Парацетамол швидко і повністю всмоктується з тонкого кишечнику. Cmax у крові спостерігається через 15-20 хв після прийому всередину. Системна біодоступність визначається пресистемним метаболізмом і, залежно від дози, коливається в межах від 70% до 90%. Парацетамол швидко поширюється по всіх тканинах організму і має
Фенілефрин швидко всмоктується з ШКТ. Cmax досягається через 1-2 ч.
Метаболізм і виведення
T1/2 парацетамола - приблизно 2 ч. Парацетамол метаболізується в печінці та виводиться з сечею у вигляді глюкуронідів та сульфатних сполук (>80%).
Рівень метаболізму фенілефрину при "першому проходженні" через печінку досить високий (близько 60%), тому пероральне застосування фенілефрину знижує його біодоступність (близько 40%). T1/2 варіює від 2 до 3 год. Виводиться з сечею у вигляді сульфатних сполук.Побічні дії
Парацетамол
Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, кропив'янка, анафілаксія, бронхоспазм, ангіоневротичний про��ек.
З боку ЦНС: рідко - запаморочення.
З боку системи кровотворення: рідко - апластична анемія, метгемоглобінемія, підвищення артеріального тиску; дуже рідко - патологічні зміни крові, такі як тромбоцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, нейтропенія, лейкопенія, панцитопенія.
З боку травної системи: рідко - нудота, блювання, сухість слизової оболонки порожнини рота, гепатотоксична дія.
З боку сечовидільної системи: рідко - затримка сечі, нефротоксичність (папілярний не��троянд).
Інші: рідко - парез акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску, мідріаз.
Фенілефрин
З боку серцево-судинної системи: рідко - тахікардія, підвищення артеріального тиску.
З боку нервової системи: рідко - безсоння, нервозність, тремор, тривога, підвищена збудливість, сплутаність свідомості, дратівливість і головний біль.
З боку травної системи: часто - анорексія, нудота і блювання.
Алергічні реакції: рідко - алергічні реакції, включаючи шкірний висип, кропив'янку, анафілаксію і ронхоспазм.Особливості продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
У період лікування необхідно утриматися від прийому снодійних, анксіолітичних лікарських засобів, а також інших препаратів, що містять парацетамол.
В якості засобу для зниження набряклості слизової оболонки носа фенілефрин можна приймати всередину з інтервалом в 4-6 ч.
Препарат спотворює результати лабораторних тестів, які оцінюють концентрацію глюкози і сечової кислоти в плазмі.
Препарат містить сахарозу і тому противопок��зан пацієнтам із рідкісною вродженою непереносимістю фруктози, порушенням всмоктування глюкози-галактози або дефіцитом сахарази-ізомальтази.
Препарат містить аспартам (Е951), джерело фенілаланіну, тому може бути токсичним для хворих з фенілкетонурією.Прийом препарату не слід поєднувати з вживання алкоголю.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
При керуванні автотранспортом і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності необхідно взяти до увагу те, що препарат може спричинити такі побічні ефекти, як запаморочення та сплутаність свідомості.
Передозування
Симптоми: ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли парацетамол у кількості 10 г і більше. Прийом парацетамолу в кількості 5 г або більше може викликати ураження печінки, якщо є фактори ризику: тривале лікування карбамазепіном, фенобарбітоном, фенітоїном, примідоном, рифампіцином або іншими препаратами, що індукують ферменти печінки, зловживання алкоголем, недолік глютатио��а (наприклад, неправильне живлення), муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голод, кахексія. Блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія та біль в області живота. Ураження печінки може проявитися в період від 12 до 48 год після застосування препарату. Симптоми можуть проявитися лише частково у вигляді нудоти або блювоти, і можуть не відображати реальну ступінь передозування чи ризику ураження органів. При важкому передозуванні - печінкова недостатність з прогресуючої енцефалопатії, кома, смерть; гостра ниркова недостатність з тубулярным не��розом (у тому числі при відсутності тяжкого ураження печінки); аритмії, панкреатит.
Симптоми передозування фенілефрину включають дратівливість, головний біль, підвищення АТ (у разі виникнення цих симптомів необхідно звернутися до лікаря).
Лікування: незважаючи на відсутність первинних симптомів передозування, необхідно звернутися за кваліфікованою допомогою у медичні заклади. Для запобігання важких наслідків передозування слід своєчасно прийняти необхідні заходи. Введення донаторів SH-груп і пред��ественников синтезу глутатіону - метіоніну протягом 8-9 год після передозування та ацетилцистеїну - протягом 8 год Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну, в/в введення ацетилцистеїну) визначається в залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що пройшов після його прийому.Свідчення
Симптоми простудних захворювань і грипу:
— болі різної локалізації, у т. ч. головний біль;
— біль у горлі;
— закладеність носа;
— підвищена�� температура тіла.Протипоказання
— артеріальна гіпертензія;
— ІХС;
— порушення функції печінки;— виражене порушення функції нирок;
— гіпертиреоз;
— цукровий діабет;
— фенілкетонурія (оскільки препарат містить аспартам);
— одночасний прийом трициклічних антидепресантів, інгібіторів МАО, бета-адреноблокаторів або їх прийом протягом останніх 2 тижнів;
— вагітність;
— період лактації (грудного вигодовування);
— гіперплазія передміхурової залози; />
— глаукома;
— вік до 18 років;
— дефіцит сахарази/ізомальтази;
— непереносимість фруктози;
— глюкозо-галактозна мальабсорбція;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
Не рекомендується тривале застосування препарату. Слід уникати одночасного прийому інших застудних та/або парацетамол-утримуючих препаратів. Не приймати препарат одночасно з прийомом алкоголю.
З обережністю: бронхіальна астма, ХОЗЛ, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегидрогенази, захворювання крові, вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона, Ротора), гипероксалурия.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Не слід застосовувати препарат при вагітності та в період грудного вигодовування.Лікарська взаємодія
Парацетамол
Стимулятори мікросомального окиснення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, флумецинол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гидроксилированных активних метаболітів, що обумовл��кість можливість розвитку тяжких інтоксикацій.
Парацетамол посилює дію антикоагулянтів непрямої дії та знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів.
Швидкість всмоктування парацетамолу збільшується під дією метоклопраміду або домперидону і знижується під дією колестираміну.
Антикоагулянтну дію варфарину та інших похідних кумаринів посилюється при тривалому застосуванні парацетамолу.
Препарат посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, пов��нола.
Фенілефрин
При одночасному застосуванні фенілефрину з антидепресантами, протипаркінсонічними, антипсихотичними засобами, фенотіазинового похідними можлива затримка сечі, сухість слизової оболонки порожнини рота, запор.
При застосуванні з ГКС підвищується ризик розвитку глаукоми.
Трициклічні антидепресанти збільшують адреноміметичну дію фенілефрину, одночасне призначення галотана підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії.