Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Вигамокс 0,5% 5мл флак/кап гл капли (Вигамокс 0,5% 5мл флак/кап гл капли)

654 грн
0 грн
Рейтинг: 54 (4.5) 5
Артикул: 4636
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Внутрь, 400 мг 1 раз/ Курс лечения при обострении хронического бронхита - 5 дней, внебольничной пневмонии - 10 дней, остром синусите, инфекциях кожи и мягких тканей - 7 дней.

Лекарственная форма

Капли глазные 0.5%

Состав

Моксифлоксацин 5мг.

Вспомогательные в-ва: к-та борная 3мг, кислота хлористоводородная, натрия хлорид, вода очищенная.

Фармакологическое действие

Противомикробное средство из группы фторхинолонов, действует бактерицидно. Проявляет активность в отношении широкого спектра грамположительных и грамотрицательных микроорганизмов, анаэробных, кислотоустойчивых и атипичных бактерий: Mycoplasma spp., Chlamydia spp., Legionella spp. Эффективен в отношении бактериальных штаммов, резистентных к бета-лактамам и макролидам. Активен в отношении большинства штаммов микроорганизмов: грамположительные - Staphylococcus aureus (включая штаммы, нечувствительные к метициллину), Streptococcus pneumoniae (включая штаммы, устойчивые к пенициллину и макролидам), Streptococcus pyogenes (группа А); грамотрицательные - Haemophilus influenzae (включая как продуцирующие, так и не продуцирующие бета-лактамазу штаммы), Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (включая как продуцирующие, так и не продуцирующие бета-лактамазу штаммы), Escherichia coli, Enterobacter cloacae; атипичные - Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae. По данным исследований in vitro, хотя перечисленные ниже микроорганизмы чувствительными к моксифлоксацину, тем не менее безопасность и эффективность его при лечении инфекций не была установлена. Грамположительные микроорганизмы: Streptococcus milleri, Streptococcus mitior, Streptococcus agalactiae, Streptococcus dysgalactiae, Staphylococcus cohnii, Staphylococcus epidermidis (включая штаммы, чувствительные к метициллину), Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus simulans, Corynebacterium diphtheriae. Грамотрицательные микроорганизмы: Bordetella pertussis, Klebsiella oxytoca, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter Intermedius, Enterobacter sakazaki, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia rettgeri, Providencia stuartii. Анаэробные микроорганизмы: Bacteroides distasonis, Bacteroides eggerthii, Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaornicron, Bacteroides uniformis, Fusobacterium spp., Porphyromonas spp., Porphyromonas anaerobius, Porphyromonas asaccharolyticus, Porphyromonas magnus, Prevotella spp., Propionibacterium spp., Clostridium perfringens, Clostridium ramosum. Атипичные микроорганизмы: Legionella pneumophila, Caxiella burnettii.

Блокирует топоизомеразами II и IV, ферменты, контролирующие топологические свойства ДНК, и участвующие в репликации, репарации и транскрипции ДНК. Действие моксифлоксацина зависит от его концентрации в крови и тканях. Минимальные бактерицидные концентрации почти не отличаются от минимальных подавляющих концентраций.

Механизмы развития резистентности, инактивирующие пенициллины, цефалоспорины, аминогликозиды, макролиды и тетрациклины, не влияют на антибактериальную активность моксифлоксацина. Перекрестная резистентность между моксифлоксацином и этими препаратами отсутствует. Плазмидно-опосредованный механизм развития резистентности не наблюдался. Общая частота развития резистентности - низкая. Исследования in vitro показали, что резистентность к моксифлоксацину развивается медленно в результате ряда последовательных мутаций. При многократном воздействии на микроорганизмы моксифлоксацином в субминимальных подавляющих концентрациях лишь незначительно повышаются показатели МПК. Между препаратами из группы фторхинолонов наблюдается перекрестная резистентность. Однако некоторые грамположительные и анаэробные микроорганизмы, устойчивые к другим фторхинолонам, чувствительны к моксифлоксацину.

Фармакокинетика

После приема внутрь моксифлоксацин абсорбируется быстро и почти полностью. После однократного приема моксифлоксацина в дозе 400 мг Cmax в крови достигается в течение 0.5-4 ч и составляет 3.1 мг/л.

После однократной инфузии в дозе 400 мг в течение 1 ч Cmax достигается в конце инфузии и составляет 4.1 мг/л, что соответствует ее увеличению приблизительно на 26% по сравнению с величиной этого показателя при приеме внутрь. При многократных в/в инфузиях в дозе 400 мг продолжительностью 1 ч Cmax варьирует в пределе от 4.1 мг/л до 5.9 мг/л. Средние Css, равные 4.4 мг/л, достигаются в конце инфузии.

Абсолютная биодоступность составляет около 91%.

Фармакокинетика моксифлоксацина при приеме в однократных дозах от 50 мг до 1200 мг, а также а дозе 600 мг/ в течение 10 дней является линейной.

Равновесное состояние достигается в течение 3 дней.

Связывание с белками крови (главным образом с альбуминами) составляет около 45%.

Моксифлоксацин быстро распределяется в органах и тканях. Vd составляет приблизительно 2 л/кг.

Высокие концентрации моксифлоксацина, превышающие таковые в плазме, создаются в легочной ткани (в т.ч. в альвеолярных макрофагах), в слизистой оболочке бронхов, в носовых пазухах, в мягких тканях, коже и подкожных структурах, очагах воспаления. В интерстициальной жидкости и в слюне препарат определяется в свободном, не связанном с белками виде, в концентрации выше, чем в плазме. Кроме того, высокие концентрации активного вещества определяются в органах брюшной полости и перитонеальной жидкости, а также в тканях женских половых органов.

Биотрансформируется до неактивных сульфосоединений и глюкуронидов. Моксифлоксацин не подвергается биотрансформации микросомальными ферментами печени системы цитохрома Р450.

После прохождения 2-ой фазы биотрансформации моксифлоксацин выводится из организма почками и через кишечник как в неизмененном виде, так и в виде неактивных сульфосоединений и глюкуронидов.

Выводится с мочой, а также с калом, как в неизмененном виде, так и в виде неактивных метаболитов. При однократной дозе 400 мг около 19% выводится в неизмененном виде с мочой, около 25% - с калом. T1/2 составляет примерно 12 ч. Средний общий клиренс после приема в дозе 400 мг составляет от 179 мл/мин до 246 мл/мин.

Побочные действия

Со стороны пищеварительной системы: абдоминальные боли, тошнота, диарея, рвота, диспепсия, метеоризм, запор, повышение активности печеночных трансаминаз, извращение вкуса.

Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головокружение, бессонница, нервозность, чувство тревоги, астения, головная боль, тремор, парестезия, боль в ногах, судороги, спутанность сознания, депрессия.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия, периферические отеки, повышение АД, сердцебиение, боль в груди.

Со стороны лабораторных показателей: снижение уровня протромбина, повышение активности амилазы.

Со стороны системы кроветворения: лейкопения, эозинофилия, тромбоцитоз, тромбоцитопения, анемия.

Со стороны костно-мышечной системы: боль в спине, артралгия, миалгия.

Со стороны половой системы: вагинальный кандидоз, вагинит.

Аллергические реакции: сыпь, зуд, крапивница.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

С осторожностью назначают моксифлоксацин при эпилептическом синдроме (в т.ч. в анамнезе), эпилепсии, печеночной недостаточности, синдроме удлинения интервала QT.

Во время терапии фторхинолонами могут развиваться воспаление и разрыв сухожилия, в особенности у пожилых больных и у пациентов, параллельно получающих ГКС. При первых признаках боли или воспаления сухожилий больные должны прекратить лечение и освободить от нагрузки пораженную конечность.

Показания

Инфекции верхних и нижних отделов дыхательных путей: острый синусит, обострение хронического бронхита, внебольничная пневмония; инфекции кожи и мягких тканей.

Противопоказания

Детский и подростковый возраст до 18 лет, беременность, лактация (период грудного вскармливания), повышенная чувствительность к моксифлоксацину

Лекарственное взаимодействие

При одновременном применении антациды, минеральные вещества, поливитамины ухудшают абсорбцию (вследствие образования хелатных комплексов с поливалентными катионами) и снижают концентрацию моксифлоксацина в плазме (одновременный прием возможен с интервалом в 4 ч до или 2 ч после приема моксифлоксацина).

При приеме моксифлоксацина на фоне применения других фторхинолонов возможно развитие фототоксических реакций.

Ранитидин снижает всасывание моксифлоксацина.
(3636)


Дозування

Всередину 400 мг 1 раз/ Курс лікування при загостренні хронічного бронхіту - 5 днів, позалікарняної пневмонії - 10 днів, гострому синуситі, інфекціях шкіри і м'яких тканин - 7 днів.

Лікарська форма

Краплі очні 0.5%

Склад

Моксифлоксацин 5мг.

Допоміжні в-ва: до-та борна 3мг, кислота хлористоводнева, натрію хлорид, вода очищена.

Фармакологічна дія

Протимікробний засіб із групи фторхінолонів, діє бактерицидно. Виявляє активність відносно широкого спектра грампозитивних і грам��трицательных мікроорганізмів, анаеробних, кислотостійких та атипових бактерій: Mycoplasma spp., Chlamydia spp., Legionella spp. Ефективний відносно бактеріальних штамів, резистентних до бета-лактамів і макролідів. Активний відносно більшості штамів мікроорганізмів: грампозитивні - Staphylococcus aureus (включаючи штами, нечутливі до метициліну), Streptococcus pneumoniae (включаючи штами, стійкі до пеніциліну та макролідів), Streptococcus pyogenes (група А); грамнегативні - Haemophilus influenzae (включаючи як продукуючі, так і не продукують бета-лактамази штами), Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (включаючи як продукуючі, так і не продукують бета-лактамази штами), Escherichia coli, Enterobacter cloacae; атипові - Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae. За даними досліджень in vitro, хоча перелічені нижче мікроорганізми чутливі до моксифлоксацину, тим не менш безпека і ефективність його при лікуванні інфекцій не була встановлена. Грампозитивні мікроорганізми: Streptococcus milleri, Streptococcus mitior, Streptococcus agalactiae, Streptococcus dysgalactiae, Staphylococcus cohnii, Staphylococcus epidermidis (включаючи штами, чутливі до метициліну), Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus simulans, Corynebacterium diphtheriae. Грамнегативні мікроорганізми: Bordetella pertussis, Klebsiella oxytoca, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter Intermedius, Enterobacter sakazaki, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia rettgeri, Providencia stuartii. Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides distasonis, Bacteroides eggerthii, Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaornicron, Bacteroides uniformis, Fusobacterium spp., Porphyromonas spp., Porphyromonas anaerobius, Porphyromonas asaccharolyticus, Porphyromonas magnus, Prevotella spp., Propionibacterium spp., Clostridium perfringens, Clostridium ramosum. Атипові мікроорганізми: Legionella pneumophila, Caxiella burnettii.

Блокує топоизомеразами II і IV, ферменти, контролирующие топологічні властивості ДНК, і беруть участь в реплікації, репарації та транскрипції ДНК. Дія моксифлоксацину залежить від його концентрації в крові і тканинах. Мінімальні бактерицидні концентрації майже не відрізняються від мінімальних пригнічуючих концентрацій.

Механізми розвитку резистентності, инактивирующие пеніциліни, цефалоспорини, аміноглікозиди, макроліди і тетрацикліни, не впливають на антибактеріальну активність моксифлоксацину. Перехресна резистентність між моксифлоксацином і цими препаратами відсутнпотребу. Плазмидно-опосередкований механізм розвитку резистентності не спостерігався. Загальна частота розвитку резистентності - низька. Дослідження in vitro показали, що резистентність до моксифлоксацину розвивається повільно в результаті ряду послідовних мутацій. При багаторазовому впливі на мікроорганізми моксифлоксацином в субминимальных концентраціях пригнічують лише незначно підвищуються показники МПК. Між препаратами з групи фторхінолонів спостерігається перехресна резистентність. Проте деякі грампозитивні та ��наэробные мікроорганізми, стійкі до інших фторхінолонів, чутливі до моксифлоксацину.

Фармакокінетика

Після прийому всередину моксифлоксацин абсорбується швидко і майже повністю. Після одноразового прийому моксифлоксацину у дозі 400 мг Cmax у крові досягається протягом 0.5-4 год і становить 3.1 мг/л.

Після одноразової інфузії в дозі 400 мг протягом 1 год Cmax досягається в кінці інфузії і становить 4.1 мг/л, що відповідає її збільшенню приблизно на 26% в порівнянні з величиною цього показника при прийомі всередину. При багато разів��их в/в інфузій у дозі 400 мг тривалістю 1 год Cmax варіює в межах від 4.1 мг/л до 5.9 мг/л. Середні Css, рівні 4.4 мг/л, досягаються в кінці інфузії.

Абсолютна біодоступність становить приблизно 91%.

Фармакокінетика моксифлоксацину при прийомі в однократних дозах від 50 мг до 1200 мг, а також у дозі 600 мг/ протягом 10 днів є лінійною.

Рівноважний стан досягається протягом 3 днів.

Зв'язування з білками крові (головним чином з альбумінами) становить приблизно 45%.

Моксифлоксацин швидко розподіляється в органух і тканинах. Vd складає приблизно 2 л/кг.

Найвищі концентрації моксифлоксацину, що перевищують такі в плазмі, створюються в легеневій тканині (в т. ч. в альвеолярних макрофагах), слизовій бронхів, у носових пазухах, у м'яких тканинах, шкірі і підшкірних структурах, вогнищах запалення. В інтерстиціальній рідині та в слині препарат визначається у вільному, не зв'язаному з білками вигляді, в концентрації вище, ніж у плазмі. Крім того, високі концентрації активної речовини визначаються в органах черевної порожнини і перитонеальній жи��кістки, а також у тканинах жіночих статевих органів.

Біотрансформується до неактивних сульфосоединений і глюкуронідів. Моксифлоксацин не піддається біотрансформації микросомальными ферментами печінки системи цитохрому Р450.

Після проходження 2-ої фази біотрансформації моксифлоксацин виводиться з організму нирками та через кишечник в незміненому вигляді, так і у вигляді неактивних сульфосоединений і глюкуронідів.

Виводиться з сечею, а також з калом як у незміненому вигляді, так і у вигляді неактивних метаболітів. При однок��атной дозі 400 мг близько 19% виводиться в незміненому вигляді з сечею, близько 25% - з калом. T1/2 складає приблизно 12 ч. Середній загальний кліренс після прийому в дозі 400 мг становить від 179 мл/хв до 246 мл/хв.

Побічні дії

З боку травної системи: абдомінальні болі, нудота, діарея, блювання, диспепсія, метеоризм, запор, підвищення активності печінкових трансаміназ, збочення смаку.

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: запаморочення, безсоння, нервозність, відчуття тривоги, астенія, головний біль, тремор, парестезія, бо��ь в ногах, судоми, сплутаність свідомості, депресія.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, периферичні набряки, підвищення АТ, серцебиття, біль у грудях.

З боку лабораторних показників: зниження рівня протромбіну, підвищення активності амілази.

З боку системи кровотворення: лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитоз, тромбоцитопенія, анемія.

З боку кістково-м'язової системи: біль у спині, артралгія, міалгія.

З боку статевої системи: вагінальний кандидоз, вагініт.

Алергіїбіологічні реакції: висип, свербіж, кропив'янка.

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

З обережністю призначають моксифлоксацин при епілептичному синдромі (в т. ч. в анамнезі), епілепсії, печінкової недостатності, синдром подовження інтервалу QT.

Під час терапії фторхінолонами можуть розвиватися запалення і розрив сухожилля, особливо у літніх хворих та у пацієнтів, які паралельно отримують ГКС. За перших ознак болю або запалення сухожиль хворі повинні припинити лікування і звільнити від навантаження уражену донечность.

Свідчення

Інфекції верхніх і нижніх відділів дихальних шляхів: гострий синусит, загострення хронічного бронхіту, позалікарняна пневмонія; інфекції шкіри і м'яких тканин.

Протипоказання

Дитячий та підлітковий вік до 18 років, вагітність, лактація (період грудного вигодовування), підвищена чутливість до моксифлоксацину

Лікарська взаємодія

При одночасному застосуванні антациди, мінеральні речовини, полівітаміни погіршують абсорбцію (внаслідок утворення хелатних комплексів з полівалентними катионами) і знижують концентрацію моксифлоксацину у плазмі (одночасний прийом можливий з інтервалом 4 год до або 2 год після прийому моксифлоксацину).

При прийомі моксифлоксацину на фоні застосування інших фторхінолонів можливий розвиток фототоксических реакцій.

Ранітидин зменшує всмоктування моксифлоксацину.
Действующие вещества: Моксифлоксацин
Страна происхождения: США
Форма выпуска: 5 мл - флакон-капельницы пластиковые (1) - пачки картонные.
Беречь от детей: Да
Производитель: НОВАРТИС ФАРМА
Общее описание: Противомикробное средство из группы фторхинолонов
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Гепар композитум 2,2мл n100 амп р-р в/м
0 грн
17 112 грн
Эутирокс 25мкг n100 табл
0 грн
478 грн
Микоспор 10,0 мазь+пластырь+шабер
0 грн
1 750 грн
Вобэнзим n200 табл п/кишечнораств/оболоч
0 грн
2 095 грн
Ксарелто 0,01 n30 табл п/п/о
0 грн
4 876 грн
Мальтофер 0,1 n30 жев табл
0 грн
762 грн
Мальтофер фол n30 жев табл
0 грн
1 080 грн
Гипотиазид 0,1 n20 табл
0 грн
508 грн
Омник окас 0,0004 n30 табл с контрол высвоб п/о
0 грн
2 424 грн
Пирацетам 0,4 n60 табл п/о
0 грн
444 грн
Индоколлир 0,1% 5мл капли глазные флак/кап
0 грн
796 грн
Корнерегель 5% 10,0 гл гель
0 грн
990 грн
Ксалаком 2,5мл гл капли флак/кап
0 грн
1 236 грн
Ксалатан 0,005% 2,5мл n3 гл капли флак/кап
0 грн
2 340 грн
Флоксал 0,003/г 3,0 гл мазь
0 грн
574 грн
Низорал 2% шампунь 60мл флак
0 грн
1 172 грн
Лозап плюс 0,05+0,0125 n90 табл п/плен/оболоч
0 грн
1 450 грн
Нормодипин 0,005 n30 табл
0 грн
840 грн
Геладринк форте 420,0 пор /клубника/
0 грн
3 910 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка