Дозировка
При эссенциальной гипертензии Суточная доза для взрослых обычно составляет 50-100 мг однократно и может быть увеличена до 200 мг, при этом увеличивать дозу следует постепенно, 1 раз в 2 недели. Чтобы добиться адекватного ответа на терапию, препарат необходимо принимать не менее 2 недель. При необходимости проводят корректировку дозы. При идиопатическом гиперальдостеронизме 100-400 мг/сут. При выраженном гиперальдостеронизме и гипокалиемии 300 мг/сут (максимально 400 мг) за 2-3 приема, при улучшении состояния дозу постепенно снижают до 25 мг/сут. Гипокалиемия/гипомагниемия При гипокалиемии и/или гипомагниемии, вызванных терапией диуретиками, назначают препарат в дозе 25-100 мг/сут, однократно или в несколько приёмов. Максимальная суточная доза 400 мг, если пероральные препараты калия или другие методы восполнения его дефицита неэффективны. Диагностика лечение первичного гиперальдостеронизма В качестве диагностического средства при коротком диагностическом тесте: в течение 4 дней по 400 мг/сут, распределив на несколько приемов в день. При увеличении концентрации калия в крови во время приема препарата и снижении после отмены его можно предполагать наличие первичного гиперальдостеронизма. При длительном диагностическом тесте: в той же дозе в течение 3-4 недель. При достижении коррекции гипокалиемии и артериальной гипертензии можно предполагать наличие первичного гиперальдостеронизма. Короткий курс предоперационной терапии первичного гиперальдостеронизма После того как диагноз гиперальдостеронизма установлен с помощью более точных диагностических методов, Верошпилактон следует принимать по 100-400 мг/сут, разделив на 1-4 приёма в сутки в течение всего периода подготовки к хирургической операции. Если операция не показана, то Верошпилактон применяется для проведения длительной поддерживающей терапии, при этом используется наименьшая эффективная доза, которая подбирается индивидуально для каждого пациента. Отеки на фоне нефротического синдрома Суточная доза для взрослых обычно составляет 100-200 мг/сут. Не выявлено влияния Верошпилактона на основной патологический процесс, и потому применение данного препарата рекомендуется только в тех случаях, когда другие виды терапии оказываются неэффективны. При отёчном синдроме на фоне хронической сердечной недостаточности ежедневно, в течение 5 дней по 100-200 мг/сут в 2-3 приёма, в комбинации с «петлевым» или тиазидным диуретиком. В зависимости от эффекта, суточную дозу уменьшают до 25 мг. Поддерживающая доза подбирается индивидуально. Максимальная доза 200 мг/сут. Отеки на фоне цирроза печени Если в моче соотношение ионов натрия и калия (Na+/K+) превышают 1,0, то суточная доза для взрослых обычно составляет 100 мг. Если соотношение меньше 1,0, то суточная доза для взрослых обычно равна 200-400 мг. Поддерживающая доза подбирается индивидуально. Отеки у детей Начальная доза составляет 1-3,3 мг/кг массы тела или 30-90 мг/м2/сут.
Передозировка
тошнота, рвота, головокружение, диарея, кожная сыпь, гиперкалиемия (парестезии, миастения, аритмии), гипонатриемия (сухость в полости рта, жажда, сонливость), гиперкальциемия, дегидратация
Лекарственная форма
таблетки
Состав
спиронолактон – 0,025 г.
Вспомогательные вещества: магния стеарат, лактоза (сахар молочный), крахмал картофельный, кремния диоксид коллоидный (аэросил), тальк.
Фармакологическое действие
Спиронолактон является калийсберегающим диуретиком, специфическим антагонистом альдостерона пролонгированного действия (минералокортикостероидный гормон коры надпочечников). В дистальных отделах нефрона спиронолактон препятствует задержке альдостероном натрия воды и подавляет калийвыводящий эффект альдостерона, снижает синтез пермеаз в альдостерон-зависимом участке собирательных трубочек и дистальных канальцев. Связываясь с рецепторами альдостерона, увеличивает экскрецию ионов натрия, хлора и воды с мочой, уменьшает выведение ионов калия и мочевины, снижает кислотность мочи.
Максимальный эффект наблюдается через 7 часов после приема внутрь и длится не менее 24 ч. Гипотензивное действие препарата обусловлено наличием мочегонного эффекта, который непостоянен: диуретический эффект проявляется на 2-5 день лечения.
Фармакокинетика
При приеме внутрь быстро и полностью всасывается из желудочно-кишечного тракта и превращается в активные метаболиты: метаболит, содержащий серу (80%) и частично канренон (20%). Максимальная концентрация (Cmax) канренона в плазме крови достигается через 2-4 ч, его связь с белками плазмы крови 90%.
Связь с белками плазмы крови около 98% (канренона – 90%).
После ежедневного приема 100 мг спиронолактона в течение 15 дней Cmax достигает 80 мг/мл, время достижения Cmax после очередного утреннего приема – 2-6 ч.
Спиронолактон плохо проникает в органы и ткани, при этом сам и его метаболиты проникают через плацентарный барьер, а канкреон – в грудное молоко. Объем распределения – 0,05 л/кг. Период полувыведения (Т1/2) спиронолактона 13-24 ч, активных метаболитов – до 15 ч.
Выводится почками: 50% – в виде метаболитов, 10% – в неизменном виде и частично – каловыми массами. Выведение канренона (главным образом почками) двухфазное, Т1/2 в первой фазе – 2-3 ч, во второй – 12-96 ч.
При циррозе печени и сердечной недостаточности продолжительность периода полувыведения увеличивается без признаков кумуляции, вероятность которой выше при хронической почечной недостаточности и гиперкалиемии.
Побочные действия
Со стороны желудочно-кишечного тракта: тошнота, рвота, диарея, изъязвления и кровотечения из желудочно-кишечного тракта, гастрит, кишечная колика, боль в животе, запор.
Со стороны печени: нарушение функции печени.
Со стороны центральной нервной системы: атаксия, заторможенность, головокружение, головная боль, сонливость, летаргия, спутанность сознания, мышечный спазм.
Со стороны кроветворной системы: лейкопения (включая агранулоцитоз), тромбоцитопения.
Со стороны эндокринной системы: огрубение голоса, у мужчин – гинекомастия (вероятность развития зависит от дозы, длительности лечения и, обычно, носит обратимый характер); снижение потенции и эрекции; у женщин – нарушение менструального цикла; дисменорея, аменорея, метроррагия в климактерическом периоде, гирсутизм, боли в области молочных желез, карцинома молочной железы (наличие связи с приемом препарата не установлено).
Метаболические нарушения: гиперкреатининемия, повышение концентрации мочевины, нарушение водно-солевого обмена (гиперкалиемия, гипонатриемия) и кислотно-основного равновесия (метаболический гиперхлоремический ацидоз или алкалоз), гиперурикемия.
При применении Верошпилактона может развиться гинекомастия. Вероятность возникновения гинекомастии зависит от дозы препарата и от длительности терапии. При этом гинекомастия обычно носит обратимый характер, и после отмены препарата исчезает, и лишь в редких случаях грудная железа остается несколько увеличенной.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью: гиперкальциемия, метаболический ацидоз, атриовентрикулярная блокада (гиперкалиемия способствует усилению ее), сахарный диабет (при подтвержденной или предполагаемой хронической почечной недостаточности), диабетическая нефропатия, хирургические вмешательства, прием лекарственных средств, вызывающих гинекомастию, местная и общая анестезия, пожилой возраст, нарушение менструального цикла, увеличение молочных желез, печеночная недостаточность.
Показания
Эссенциальная гипертензия (в составе комбинированной терапии);
- отечный синдром при хронической сердечной недостаточности (может применяться в виде монотерапии и в комбинации со стандартной терапией);
- состояния, при которых может обнаруживаться вторичный гиперальдостеронизм, включая цирроз печени, сопровождающийся асцитом и/или отеками, нефротический синдром, а также другие состояния, сопровождающиеся отеками;
- гипокалиемия/гипомагниемия (в качестве вспомогательного средства для ее профилактики во время лечения диуретиками и при невозможности применения других способов коррекции уровня калия);
- первичный гиперальдостеронизм (синдром Конна) – для короткого предоперационного курса лечения;
- для установления диагноза первичного гиперальдостеронизма.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к какому-либо из компонентов препарата, болезнь Аддисона, гиперкалиемия, гипонатриемия, тяжелая почечная недостаточность (клиренс креатинина менее 10 мл/мин), анурия, беременность, период кормления грудью. Детский возраст (до 3 лет), в связи с твердой лекарственной формой.
Лекарственное взаимодействие
Снижает эффект антикоагулянтов, непрямых антикоагулянтов (гепарина, производных кумарина, индандинона) и токсичность сердечных гликозидов (т. к. нормализация уровня калия в крови препятствует токсичности).
Усиливает метаболизм феназола (антипирина).
Снижает чувствительность сосудов к ноэпинефрину (требует соблюдения осторожности при проведении анестезии), увеличивает период полувыведения дигоксина – возможна интоксикация – дигоксином.
Усиливает токсическое действие лития из-за снижения клиренса.
Ускоряет метаболизм и выведение карбеноксолона.
Карбеноксолон способствует задержке натрия спиронолактоном.
Глюкокортикостероидные препараты и диуретики (производные бензотиадиазина, фуросемид, этакриновая кислота) усиливают и ускоряют диуретический и натрийуретический эффекты.
Усиливает действие диуретических и гипотензивных лекарственных средств.
(2436)
Дозування
При есенціальній гіпертензії Добова доза для дорослих зазвичай становить 50-100 мг одноразово і може бути збільшена до 200 мг, при цьому збільшувати дозу слід поступово, 1 раз в 2 тижні. Щоб домогтися адекватної відповіді на терапію, препарат необхідно приймати не менше 2 тижнів. При необхідності проводять коригування дози. При ідіопатичному гіперальдостеронізмі 100-400 мг/добу. При вираженому гіперальдостеронізмі і гіпокаліємії 300 мг/добу (максимально 400 мг) за 2-3 прийоми, при поліпшенні стану дозу поступово знижують дпро 25 мг/добу. Гіпокаліємія/гіпомагніємія При гіпокаліємії та/або гіпомагніємії, викликаних терапією діуретиками, призначають препарат у дозі 25-100 мг/добу, одноразово або в декілька прийомів. Максимальна добова доза 400 мг, якщо пероральні препарати калію або інші методи поповнення його дефіциту неефективні. Діагностика лікування первинного гіперальдостеронізму В якості діагностичного засобу при короткому діагностичному тесті: протягом 4 днів по 400 мг/добу, розподіливши на кілька прийомів на день. При збільшенні концентрації калі�� в крові під час прийому препарату та зниження після скасування його можна припускати наявність первинного гіперальдостеронізму. При тривалому діагностичному тесті: у тій же дозі протягом 3-4 тижнів. При досягненні корекції гіпокаліємії та артеріальної гіпертензії можна припускати наявність первинного гіперальдостеронізму. Короткий курс передопераційної терапії первинного гіперальдостеронізму Після того як діагноз гіперальдостеронізму встановлений з допомогою більш точних діагностичних методів, Верошпилактон слід приймати за 100-400 мг/добу, розділивши на 1-4 прийоми на добу протягом усього періоду підготовки до хірургічної операції. Якщо операція не показана, то Верошпилактон застосовується для проведення тривалої підтримуючої терапії, при цьому використовується найменша ефективна доза, яка підбирається індивідуально для кожного пацієнта. Набряки на фоні нефротичного синдрому Добова доза для дорослих звичайно становить 100-200 мг/добу. Не виявлено впливу Верошпилактона на основний патологічний процес, і тому застосування даного препарату рекомендується т��лише в тих випадках, коли інші види терапії виявляються неефективними. При набряковому синдромі на тлі хронічної серцевої недостатності щоденно, протягом 5 днів по 100-200 мг/добу в 2-3 прийоми, в комбінації з «петльовим» або тіазидним діуретиком. Залежно від ефекту, добову дозу зменшують до 25 мг. Підтримуюча доза підбирається індивідуально. Максимальна доза 200 мг/добу. Набряки на фоні цирозу печінки Якщо в сечі співвідношення іонів натрію і калію (Na+/K+) перевищують 1,0, то добова доза для дорослих зазвичай становить 100 мг. Якщо співвідношення менше 1,0, то добова доза для дорослих зазвичай дорівнює 200-400 мг. Підтримуюча доза підбирається індивідуально. Набряки у дітей Початкова доза становить 1-3,3 мг/кг маси тіла або 30-90 мг/м2/добу.Передозування
нудота, блювання, запаморочення, діарея, шкірний висип, гіперкаліємія (парестезії, міастенія, аритмії), гіпонатріємія (сухість у роті, спрага, сонливість), гіперкальціємія, дегідратація
Лікарська форма
таблеткиСклад
спіронолактон – 0,025 р.
Допоміжні речовини: магнію стеарат, лактоза (цукор молочний), крахмал картопляний, кремнію діоксид колоїдний (аеросил), тальк.Фармакологічна дія
Спіронолактон є калийсберегающим діуретиком, специфічним антагоністом альдостерону пролонгованої дії (минералокортикостероидный гормон кори надниркових залоз). У дистальних відділах нефрону спіронолактон перешкоджає затримці альдостероном води і натрію пригнічує калийвыводящий ефект альдостерону, знижує синтез пермеаз в альдостерон-залежному ділянці збірних трубочок і дистальних канальців. Зв'язуючись з рецепторами альдостерону, збільшує екскрецію іонів натрію, хлору і води з сечею, зменшує виведення іонів калію і сечовини, знижує кислотність сечі.
Максимальний ефект спостерігається через 7 годин після прийому всередину і триває не менше 24 год. Гіпотензивна дія препарату зумовлена наявністю сечогінного ефекту, який непостійний: діуретичний ефект проявляється на 2-5 день лікування.Фармакокінетика
При прийомі всередину швидко і повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту і перетворюється в активні метаболіти: метаболи�� містить сірку (80%) і частково канренон (20%). Максимальна концентрація (Cmax) канренона в плазмі крові досягається через 2-4 год, його зв'язок з білками плазми крові 90%.
Зв'язок з білками плазми крові близько 98% (канренона – 90%).
Після щоденного прийому 100 мг спіронолактону протягом 15 днів Cmax досягає 80 мг/мл, час досягнення Cmax після чергового ранкового прийому – 2-6 год.
Спіронолактон погано проникає в органи і тканини, при цьому сам і його метаболіти проникають через плацентарний бар'єр, а канкреон – в грудне м��локо. Об'єм розподілу – 0,05 л/кг, Період напіввиведення (Т1/2) спіронолактону 13-24 год, активних метаболітів – до 15 год
Виводиться нирками: 50% – у вигляді метаболітів, 10% – у незміненому вигляді та частково – каловими масами. Виведення канренона (головним чином нирками) двофазне, Т1/2 у першій фазі – 2-3 год, у другій – 12-96 ч.
При цирозі печінки та серцевої недостатності тривалість періоду напіввиведення збільшується без ознак кумуляції, ймовірність якої вище при хронічній нирковій недостатності і гіперкалиемии.Побічні дії
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, виразки та кровотечі з шлунково-кишкового тракту, гастрит, кишкова коліка, біль у животі, запор.
З боку печінки: порушення функції печінки.
З боку центральної нервової системи: атаксія, загальмованість, запаморочення, головний біль, сонливість, летаргія, сплутаність свідомості, м'язовий спазм.
З боку кровотворної системи: лейкопенія (включаючи агранулоцитоз), тромбоцитопенія.
З боку ендокринної системи: огрубіння голосу, у чоловіків – гінекомастія (ймовірність розвитку залежить від дози, тривалості лікування і, як правило, носить оборотний характер); зниження потенції і ерекції; у жінок – порушення менструального циклу; дисменорея, аменорея, метрорагія в клімактеричному періоді, гірсутизм, болі в області молочних залоз, карцинома молочної залози (наявність зв'язку з прийомом препарату не встановлено).
Метаболічні порушення: гіперкреатинемія, підвищення концентрації сечовини, порушення водно-сольового обміну (гіперкаліємія, гіпо��атриемия) і кислотно-основної рівноваги (метаболічний гіперхлоремічний ацидоз або алкалоз), гіперурикемія.
При застосуванні Верошпилактона може розвинутися гінекомастія. Ймовірність виникнення гінекомастії залежить від дози препарату і тривалості терапії. При цьому гінекомастія зазвичай носить зворотний характер, і після відміни препарату зникає, і лише в рідкісних випадках грудна залоза залишається декілька збільшеною.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю: гіперкальціємія, метаболічно�� ацидоз, атріовентрикулярна блокада (гіперкаліємія сприяє посиленню її), цукровий діабет (за наявності підтвердженої або передбачуваної хронічної ниркової недостатності), діабетична нефропатія, хірургічні втручання, прийом лікарських засобів, що викликають гінекомастію, місцева і загальна анестезія, похилий вік, порушення менструального циклу, збільшення молочних залоз, печінкова недостатність.Свідчення
Есенціальна гіпертензія (у складі комбінованої терапії);
- набряковий синдром при хронічній серд��чной недостатності (може застосовуватися у вигляді монотерапії і в комбінації зі стандартною терапією);
- стани, при яких може виявлятися вторинний гіперальдостеронізм, включаючи цироз печінки, що супроводжується асцитом та/чи набряками, нефротичний синдром, а також інші стани, що супроводжуються набряками;
- гіпокаліємія/гіпомагніємія (в якості допоміжного засобу для її профілактики під час лікування діуретиками і при неможливості застосування інших засобів корекції рівня калію);
- первинний риперальдостеронизм (синдром Конна) – для короткого передопераційного курсу лікування;
- для встановлення діагнозу первинного гіперальдостеронізму.Протипоказання
Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату, хвороба Аддісона, гіперкаліємія, гіпонатріємія, тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв), анурія, вагітність, період годування груддю. Дитячий вік (до 3 років), у зв'язку з твердої лікарської формою.Лікарська взаємодія
Знижує ефект антикоагулянтів, ��епрямых антикоагулянтів (гепарину, похідних кумарину, индандинона) і токсичність серцевих глікозидів (т. к. нормалізація рівня калію в крові перешкоджає токсичності).
Підсилює метаболізм феназола (антипірину).
Знижує чутливість судин до ноэпинефрину (вимагає дотримання обережності при проведенні анестезії), збільшує період напіввиведення дигоксину – можлива інтоксикація – дигоксином.
Підсилює токсичну дію літію через зниження кліренсу.
Прискорює метаболізм і виведення karbenоксолона.
Карбеноксолон сприяє затримці натрію спіронолактоном.
Глюкокортикостероидные препарати і діуретики (похідні бензотіадіазіна, фуросемід, етакринова кислота) посилюють і прискорюють діуретичний і натрийуретический ефекти.
Підсилює дію діуретичних та гіпотензивних лікарських засобів.