Вермокс является антигельминтным препаратом широкого спектра действия. Активное вещество препарата — мебендазол — селективно нарушает образование клеточного тубулина у гельминтов, что приводит к торможению транспорта и всасывания питательных веществ, в частности ингибируется утилизация глюкозы. В итоге развивается аутолиз кишечного канала гельминта, приводящий к его гибели.
После приема внутрь препарат всасывается незначительно. Небольшая его часть, попадая в кровь, на 90% связывается с белками плазмы крови и метаболизируется в печени
Побочные действия
Головокружение, тошнота, абдоминальные боли.
При применении в высоких дозах в течение длительного времени: рвот, диарея, головная боль, аллергические реакции (кожная сыпь, крапивница, ангионевротический отек), повышение активности печеночных трансаминаз, гиперкреатининемия, лейкопения, анемия, эозинофилия, выпадение волос, гематурия, цилиндрурия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
при применении Вермокса (в течение 24 ч после приема препарата) употребление алкоголя запрещено
Показания
—энтеробиоз;
— аскаридоз;
— анкилостомидоз;
— стронгилоидоз;
— трихоцефалез;
— трихинеллез;
— тениоз
— эхинококкоз
— альвеококкоз
— капилляриоз;
— гнатостомоз;
— смешанные гельминтозы.
Противопоказания
— неспецифический язвенный колит;
— болезнь Крона;
— печеночная недостаточность;
— детский возраст (до 2 лет);
— беременность и период лактации;
— повышенная чувствительность к любому компоненту препарата. (5363)
Вермокс є антигельмінтним препаратом широкого спектру дії. Активна речовина препарату — мебендазол — селективно порушує утворення клітинного тубуліну у гельмінтів, що призводить до гальмування транспорту і всмоктування поживних речовин, зокрема інгібується утилізація глюкози. У результаті розвивається аутоліз кишкового каналу гельмінтів, що призводить до його загибелі.
Після прийому внутрішньо препарат всмоктується незначно. Невелика його частина, потрапляючи в кров, на 90% зв'язується з білками плазми і метаболізується в печінці
Побічні дії
Запаморочення, нудота, абдомінальні болі.
При застосуванні у високих дозах протягом тривалого часу: блювоти, діарея, головний біль, аллергичеські реакції (шкірний висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк), підвищення активності печінкових трансаміназ, гіперкреатинемія, лейкопенія, анемія, еозинофілія, випадіння волосся, гематурія, циліндрурія.
Особливості продажу
рецептурні
Особливі умови
при застосуванні Вермокса (протягом 24 год після прийому препарату) вживання алкоголю заборонено
Свідчення
—ентеробіоз;
— аскаридоз;
— анкілостомідоз;
— стронгілоїдоз;
— трихоцефальоз;
— трихінельоз;
— теніоз
— ехінококоз
— альвеококоз
— капилляриоз;
— гнатостомоз;
— змішані гельмінтози.
Протипоказання
— неспецифічний виразковий коліт;
— хвороба Крона;
— печінкова недостатність;
— дитячий вік (до 2 років);
— вагітність і період лактації;
— підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.
