Дозировка
Внутрь, не разжевывая, запивая небольшим количеством воды, за 1 ч до еды и перед сном. Язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в фазе обострения: внутрь по 1 таблетке (1 г) четыре раза в сутки или по 2 таблетки (2 г) два раза в сутки. Максимальная суточная доза - 8 г. Средняя продолжительность курса лечения составляет 4-6 недель, при необходимости - до 12 недель. Профилактика обострений язвенной болезни двенадцатиперстной кишки: по 1 таблетке два раза в сутки. Рефлюкс эзофагит: по 1 таблетке три раза в день перед каждым приемом пищи и 1 таблетка перед сном. Гиперфосфатемия: по 1 таблетке четыре раза в сутки перед приемом пищи и перед сном. У пациентов с гиперфосфатемией при снижении концентрации фосфатов в плазме доза сукральфата может быть уменьшена. Длительность терапии рефлюкс эзофагита, гиперфосфатемии, а также с целью профилактики обострений язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки определяется клиническим состоянием пациента и результатами обследования в динамике, индивидуально лечащим врачом. Дети старше 4 лет: по 1/2 - 1 таблетке (0,5 -1,0 г) четыре раза в сутки за час до приема пищи и на ночь, т.е. в дозе 40-80 мг на кг массы тела в сутки, разделенной на 4 приема.
Лекарственная форма
таблетки
Состав
сукральфат 1 г
Вспомогательные вещества: крахмал кукурузный, тальк, кремния диоксид коллоидный, безводный, магния стеарат
Фармакологическое действие
Взаимодействуя с белками некротизированной ткани язвы или эрозии, препарат формирует защитный слой, который в течение продолжительного периода времени защищает пораженные участки слизистой оболочки от влияния агрессивных факторов (соляной кислоты, пепсина и желчных кислот).
Умеренно (30%) ингибирует активность пепсина.
Снижает всасывание фосфатов из желудочно-кишечного тракта.
Сукральфат плохо всасывается (5% дисахаридного компонента и менее 0,005% алюминия Аl3+) в желудочно-кишечном тракте и поэтому не оказывает существенного системного действия. Небольшое количество препарата (3-5%) выводится из организма почками
Побочные действия
Запор, редко - тошнота, рвота, диарея, метеоризм, сухость во рту, головная боль, бессонница, сонливость, головокружение, гастралгия, боль в области поясницы, аллергические реакции (кожный зуд, сыпь, крапивница).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При недостаточности функции почек необходим контроль за концентрацией алюминия и фосфатов в сыворотке крови. Риск накопления алюминия в организме увеличивается при одновременном применении препаратов, содержащих алюминий (некоторые антациды). Введение Вентера через назогастральный зонд может приводить к образованию безоара (конкремент, образующийся в пищеварительном тракте и имеющий форму шарика) с другими лекарственными средствами или растворами для энтерального питания (может связывать белок).
Показания
•Язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в фазе обострения;
•Профилактика обострения язвенной болезни двенадцатиперстной кишки;
•Гиперфосфатемия у пациентов с уремией, находящихся на гемодиализе;
•Рефлюкс-эзофагит;
•Профилактика стрессовых язв
Противопоказания
Выраженные нарушения функции почек, детский возраст до 4 лет, повышенная чувствительность к сукральфату и другим компонентам препарата. С осторожностью: хроническая почечная недостаточность (ХПН) (риск развития интоксикации алюминием), беременность, период лактации.
Лекарственное взаимодействие
При необходимости одновременного назначения Вентера и антацидов, последние следует принимать за 30 мин до или через 30 мин после приема Вентера.
Снижает абсорбцию тетрациклинов, циметидина, ранитидина, ципрофлоксацина, норфлоксацина, офлоксацина, дигоксина, непрямых антикоагулянтов и теофиллина (интервал между их приемом должен быть не менее 2 ч).
Снижает всасывание и равновесную концентрацию фенитоина (возможно возобновление судорог). Интервал между приемом - 2 ч.
(3834)
Дозування
Внутрішньо, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води, за 1 год до їди і перед сном. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки у фазі загострення: всередину по 1 таблетці (1 г) чотири рази на добу або по 2 таблетки (2 г) два рази на добу. Максимальна добова доза - 8 р. Середня тривалість курсу лікування становить 4-6 тижнів, при необхідності - до 12 тижнів. Профілактика загострень виразкової хвороби дванадцятипалої кишки: по 1 таблетці два рази на добу. Рефлюкс езофагіт: по 1 таблетці три рази на день перед кожним прийомом їжі і 1 таблетка перед сном. Гіперфосфатемія: по 1 таблетці чотири рази на добу перед прийомом їжі і перед сном. У пацієнтів з гіперфосфатемією при зниженні концентрації фосфатів у плазмі доза сукральфату може бути зменшена. Тривалість терапії рефлюкс езофагіту, гіперфосфатемії, а також з метою профілактики загострень виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки визначається клінічним станом пацієнта та результатів обстеження в динаміці, індивідуально лікарем. Діти старше 4 років: по 1/2 - 1 таблетці (0,5 -1,0 г) чотири рази на добу за годину до прийому їжі і на ніч, тобто в дозі 40-80 мг на кг маси тіла на добу, розділена на 4 прийоми.
Лікарська форма
таблеткиСклад
сукральфат 1 г
Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, тальк, кремнію діоксид колоїдний, безводний, магнію стеаратФармакологічна дія
Взаємодіючи з білками некротизованої тканини виразки або ерозії, препарат формує захисний шар, який протягом тривалого періоду часу захищає уражені ділянки слизової оболонки від впливу агресивних факторів (соляної кислоти, пепсину і жовчних кислот).
Помірно (30%) інгібує активність пепсину.
Знижує всмоктування фосфатів з шлунково-кишкового тракту.
Сукральфат погано всмоктується (5% дисахаридного компонента і менше 0,005% алюмінію Аl3+) у шлунково-кишковому тракті і тому не робить істотного системної дії. Невелика кількість препарату (3-5%) виводиться з організму ниркамиПобічні дії
Запор, рідко - нудота, блювання, діарея, метеоризм, сухість у роті, головний біль, бесс��нница, сонливість, запаморочення, біль у шлунку, біль в області попереку, алергічні реакції (шкірний свербіж, висип, кропив'янка).Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При недостатності функції нирок необхідний контроль за концентрацією алюмінію і фосфатів в сироватці крові. Ризик накопичення алюмінію в організмі збільшується при одночасному застосуванні препаратів, що містять алюміній (наприклад, деякі антациди). Введення Вентера через назогастральний зонд може призводити до утворення безоара (конкремент, що утворюється в харарительном тракті і має форму кульки) з іншими лікарськими засобами або розчинами для ентерального харчування (може зв'язувати білок).Свідчення
•Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки у фазі загострення;
•Профілактика загострення виразкової хвороби дванадцятипалої кишки;
•Гіперфосфатемія у пацієнтів з уремією, які перебувають на гемодіалізі;
•Рефлюкс-езофагіт;
•Профілактика стресових виразокПротипоказання
Виражені порушення функції нирок, дитячий вік до 4 років, підвищенийва чутливість до сукральфату та інших компонентів препарату. З обережністю: хронічна ниркова недостатність (ХНН) (ризик розвитку інтоксикації алюмінієм), вагітність, період лактації.Лікарська взаємодія
При необхідності одночасного призначення Вентера і антацидів, останні слід приймати за 30 хв до або через 30 хв після прийому Вентера.
Знижує абсорбцію тетрациклінів, циметидину, ранітидину, ципрофлоксацину, норфлоксацину, офлоксацину, дигоксину, непрямих антикоагулянтів і теофіліну (інтервал між їх прийомом повинен бути не менше 2 год).
Знижує всмоктування і рівноважну концентрацію фенітоїну (можливе відновлення судом). Інтервал між прийомом - 2 ч.