Дозировка
Внутрь, запивая небольшим количеством воды, независимо от времени приема пищи 1 раз в сутки. Рекомендуемая суточная доза - 1 таблетка препарата Вамлосет, содержащая комбинацию амлодипин/валсартан в дозе 5/80 мг, 5/160 мг, 10/160 мг, 5/320 мг или 10/320 мг. Начинать прием препарата Вамлосет рекомендовано с дозы 5/80 мг 1 раз в сутки. Увеличивать дозу можно через 1-2 недели после начала терапии. Максимальная суточная доза - 5/320 мг (в пересчете по вачсартану) или 10/160 мг (в пересчете по амлодипину) или 10/320 мг. Особые группы пациентов: Амлодипин Пациенты с нарушением функции почек: коррекции дозы не требуется. Пациенты с нарушением функции печени: следует применять с осторожностью. Пациенты пожилого возраста: коррекции дозы и режима дозирования не требуется. Валсартан Пациенты с нарушением функции почек: у пациентов с нарушением функции почек (КК > 30 мл/мин) коррекции начальной дозы не требуется. Пациенты с нарушением функции печени: валсартан противопоказан пациентам с тяжелой печеночной недостаточностью, билиарным циррозом и холестазом. Максимальная суточная доза валсартана при печеночной недостаточности легкой и средней степени тяжести - 80 мг. Препарат Вамлосет в дозе 5/160 мг, 5/320 мг, 10/160 мг и 10/320 мг противопоказан. Пациенты пожилого возраста: коррекции дозы не требуется.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой коричневато-желтого цвета с возможными темными вкраплениями, круглые, слегка двояковыпуклые, с фаской
Состав
амлодипин (в форме безилата) 10 мг
валсартан 160 мг
Фармакологическое действие
Комбинированный гипотензивный препарат, содержащий два активных вещества с дополняющим друг друга механизмом контроля артериального давления (АД). Амлодипин, производное дигидропирилина, относится к классу блокаторов «медленных» кальциевых каналов (БМКК), валсартан - к классу антагонистов рецепторов ангиотензина II. Комбинация этих компонентов обладает взаимно дополняющим гипотензивным действием, что приводит к более выраженному снижению АД по сравнению с АД при их раздельном применении.
Фармакодинамика
Амлодипин/Валсартан
Комбинация амлодипина и валсартана аддитивно дозозависимо в терапевтическом диапазоне доз снижает АД. При приеме одной дозы комбинации амлодипии/валсартан гипотензивный эффект сохраняется в течение 24 часов.
Доказана клиническая эффективность комбинации амлодипииа/валсартаиа у пациентов с мягкой и умеренной артериальной гипертепзией (среднее диастолическое АД (ДАД) ? 95 мм рт.ст. и < 110 мм рт.ст.) без осложнений в сравнении с плацебо.
Уровень снижения АД в положении «сидя» при артериальной гипертензии с ДАД ? 110 мм рт.ст. и < 120 мм рт.ст. сравнимо с применением комбинации ингибитора ангиотензинпревращающего фермента (АПФ) и тиазидного диуретика.
Гипотензивный эффект сохраняется длительно. Внезапное прекращение приема препарата не сопровождается резким повышением АД (отсутствует синдром «отмены»). Терапевтическая эффективность не зависит от возраста, пола, расы пациента и индекса массы тела.
При применении комбинированной терапии амлодипин/валсартан достигается сопоставимый контроль АД при меньшей вероятности развития периферических отеков у пациентов с ранее достигнутым контролем АД и выраженными периферическими отеками на фоне терапии амлодипином.
Фармакокинетика
Фармакокинетика амлодипина и валсартана характеризуется линейностью.
Амлодипин/Валсартан
После приема внутрь комбинации амлодипин/валсартан максимальные концентрации валсартана и амлодипина в плазме крови (Cmax) достигаются через 3 ч и 6-8 ч, соответственно. Скорость и степень всасывания эквивалентны биодоступности валсартана и амлодипина при приеме каждого из них по отдельности.
Амлодипин
Всасывание: после приема внутрь амлодипин медленно абсорбируется из ЖКТ. Cmax достигается через 6-12 ч. Абсолютная биодоступность составляет 64-80%. Биодоступность не зависит от приема пищи.
Распределение: объем распределения составляет примерно 21 л/кг. По данным in vitro: связь с белками плазмы крови составляет 97,5 %.
Биотрансформация: амлодипин интенсивно (около 90 %) метаболизируется в печени с образованием неактивных метаболитов.
Выведение: амлодипин выводится из плазмы крови двухфазно, с терминальным периодом полувыведения (T1/2) от 30 до 50 ч. Равновесные концентрации в плазме крови достигаются после продолжительного применения внутрь в течение 7-8 дней. 10 % неизмененного амлодипина и 60 % амлодипина в виде метаболитов выводится почками.
Валсартан
Всасывание: после приема валсартана внутрь Cmax достигается через 2-3 часа. Средняя абсолютная биодоступность составляет 23 %. При приеме валсартана с пищей отмечается снижение биодоступности (по значению площади под кривой «концентрация-время» (AUC)) примерно на 40 %, а Cmax - примерно на 50 %. Примерно через 8 ч после приема внутрь плазменные концентрации валсартана в группе пациентов, принимавших с пищей, и в группе, принимавшей натощак, выравниваются. Уменьшение AUC не является клинически значимым, поэтому валсартан можно принимать вне зависимости от приема пищи.
Распределение: объем распределения валсартана в период равновесного состояния после внутривенного введения составляет около 17 л, что указывает на отсутствие экстенсивного распределения валсартана в тканях. Валсартан в значительной степени связывается с белками сыворотки крови (94-97 %), в основном с сывороточным альбумином.
Биотрансформация: валсартан не подвергается выраженному метаболизму. Лишь около 20 % принятой дозы определяется в плазме крови в виде метаболитов. Гидроксильный метаболит определяется в плазме крови в низких концентрациях (менее 10 % от AUC валсартана). Этот метаболит фармакологически неактивен.
Выведение: валсартан выводится двухфазно: ?-фаза с периодом полувыведения (T1/2?) менее 1 ч и ?-фаза с T1/2? - около 9 ч. Валсартан выводится в основном в неизмененном виде с желчью через кишечник (около 83 %) и почками (около 13 %). После внутривенного введения, плазменный клиренс валсартана составляет около 2 л/ч и его почечный клиренс составляет 0.62 л/ч (около 30 % общего клиренса). T1/2 валсартана составляет 6 ч.
Фармакокинетика у отдельных групп пациентов
Дети (возраст до 18 лет)
Нет фармакокинетических данных по применению препарата у данной группы пациентов.
Побочные действия
Классификация частоты развития побочных эффектов Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ): очень часто (?1/10), часто (от ? 1/100 до <1/10), нечасто (от ?1 /1000 до <1/100), редко (от ? 1/10000 до <1/1000), очень редко (от <1/10000), частота неизвестна (не может быть оценена на основе имеющихся данных).
Препарат Вамлосет
Инфекционные и паразитарные заболевания: часто - назофарингит, грипп.
Нарушения со стороны иммунной системы: редко - гиперчувствительность.
Нарушения со стороны обмена веществ и питания: часто - гипокалиемия, нечасто - анорексия, гиперкальциемия, гиперлипидемия, гиперурикемия, гипонатриемия.
Нарушения психики: редко - тревожность.
Нарушения со стороны нервной системы: часто - головная боль; нечасто - нарушение координации, головокружение, постуральное головокружение, парестезия, сонливость.
Нарушения со стороны органа зрения: нечасто - ухудшение зрения; редко - нарушение зрения.
Нарушения со стороны органа слуха и лабиринтные нарушения: нечасто - вертиго; редко - шум в ушах.
Нарушения со стороны сердца: нечасто - ощущение сердцебиения, тахикардия; редко - обморок.
Нарушения со стороны сосудов: нечасто - ортостатическая гипотензия; редко - выраженное снижение АД.
Нарушения со стороны дыхательной системы, органов грудной клетки и средостения: нечасто - кашель, боль в глотке и гортани.
Нарушения со стороны пищеварительной системы: нечасто - диарея, тошнота, чувство дискомфорта в животе, боль в верхней части живота, запор,
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Пациенты с гипонатриемией и/или уменьшением ОЦК
У пациентов с неосложненной артериальной гипертензией, принимающих терапию комбинацией амлодипин/валсартан, в 0,4% случаев наблюдалась выраженная артериальная гипотензия.
У пациентов с активированной РААС (например, у пациентов с дегидратацией и/или гипоиатриемиеи. принимающих диуретики в высоких дозах), при приеме антагонистов рецепторов ангиотензина II, возможно развитие симптоматической артериальной гипотензии. Перед началом лечения рекомендовано восстановить содержание натрия и/или восполнить ОЦК, в частности, путем уменьшения доз диуретиков или начинать терапию под тщательным медицинским наблюдением.
При развитии выраженного снижения АД: следует уложить пациента в горизонтатьное положение с приподнятыми ногами и. при необходимости, провести внутривенно инфузию 0.9 % раствора натрия хлорида. Терапию препаратом Вамлосет можно продолжить после стабилизации показателей гемодинамики.
Гиперкалиемия
При одновременном применении калийсберегающих диуретиков, препаратов калия, биологически активных добавок, содержащих калий или других препаратов, способных повышать содержание калия в плазме крови (например, гепарин) следует соблюдать осторожность. Необходимо регулярно контролировать содержание ионов калия в плазме крови.
Стеноз почечной артерии
Препарат Вамлосет следует применять с осторожностью у пациентов с артериальной гинертепзией на фоне одностороннего или двустороннего стеноза почечной артерии или стеноза артерии единственной почки, учитывая возможность увеличения сывороточных концентраций мочевины и креатинина.
Состояние после трансплантации почки
Безопасность применения комбинации амлодипин/валсартан у пациентов, недавно перенесших трансплантацию почки, не установлена.
Нарушение функции печени
Валсартан преимущественно выводится в неизмененном виде с желчью. У пациентов T1/2 удлиняется, a AUC - увеличивается. Следует соблюдать осторожность при применении препарата Вамлосет пациентам с легким (5-6 баллов по шкале Чайлд-Пью) или умеренным (7-8 баллов по шкале Чайлд-Пью) нарушением функции печени или обструктивными заболеваниями желчных путей.
Нарушение функции почек
Коррекции дозы препарата Вамлосет у пациентов с легким и умеренным нарушением функции почек не требуется. У пациентов с умеренным нарушением функции почек рекомендуется контроль содержания калия и концентрации креатинина в плазме крови. Одновременное применение АРА II, включая валсартан, или ингибиторов АПФ с алискиреном противопоказано у пациентов с нарушением функции почек (КК менее 60 мл/мин).
Первичный гиперальдостеронизм
Учитывая поражение РААС при первичном гиперальдостеронизме, данным пациентам не следует назначать антагонисты рецепторов ангиотензина II, в том числе валсартан.
Ангионевротический отек
Показания
— артериальная гипертензия (пациентам, которым показана комбинированная терапия).
Противопоказания
— повышенная чувствительность к амлодипину, другим производным дигидропиридинового ряда, валсартану или к другим компонентам препарата;
— тяжелая печеночная недостаточность (более 9 балов по шкале Чайлд-Пью), билиарный цирроз и холестаз;
— беременность и период грудного вскармливания;
— тяжелая почечная недостаточность (КК менее 30 мл/мин), применение у пациентов, находящихся на гемодиализе;
— тяжелая артериальная гипотензия (систолическое АД менее 90 мм рт.ст.), коллапс, шок (включая кардиогенный шок);
— обструкция выносящего тракта левого желудочка (в т.ч. гипертрофическая обструктивная кардиомиопатия (ГОКМП) и аортальный стеноз тяжелой степени);
— гемодинамически нестабильная сердечная недостаточность после острого инфаркта миокарда;
— первичный гиперальдостеронизм;
— одновременное применение с алискиреном у пациентов с сахарным диабетом или нарушением функции почек (КК менее 60 мл/мин).
Лекарственное взаимодействие
Общие лекарственные взаимодействия для препарата Вамлосет (амлолипин/валсартан)
Одновременное применение, требующее внимания
Другие гипотензивные препараты (например, альфа-адреноблокаторы, диуретики) и лекарственные средства, оказывающие гипотензивное действие (например, трщиклические антидепрессанты, альфа-адреноблокаторы для лечения доброкачественной гиперплазии предстательной железы), могут усилить гипотензивный эффект.
(2638)
Дозування
Внутрішньо, запиваючи невеликою кількістю води, незалежно від часу прийому їжі 1 раз на добу. Рекомендована добова доза - 1 таблетка препарату Вамлосет, що містить комбінацію амлодипін/валсартан у дозі 5/80 мг, 5/160 мг, 10/160 мг, 5/320 мг або 10/320 мг. Починати прийом препарату Вамлосет рекомендовано з дози 5/80 мг 1 раз на добу. Збільшувати дозу можна через 1-2 тижні після початку терапії. Максимальна добова доза - 5/320 мг (у перерахунку за вачсартану) або 10/160 мг (у перерахунку за амлодипіну) або 10/320 мг. Особливі групи пацієнтів: Амлодипи�� Пацієнти з порушенням функції нирок: корекція дози не потребується. Пацієнти з порушенням функції печінки: слід застосовувати з обережністю. Пацієнти літнього віку: корекція дози і режиму дозування не потрібна. Валсартан Пацієнти з порушенням функції нирок: у пацієнтів з порушенням функції нирок (КК > 30 мл/хв) коригування початкової дози не потрібно. Пацієнти з порушенням функції печінки: валсартан протипоказаний пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю, біліарний цироз і холестазом. Максимальна суточ��а доза валсартану при печінковій недостатності легкого і середнього ступеня тяжкості - 80 мг. Препарат Вамлосет в дозі 5/160 мг, 5/320 мг, 10/160 мг і 10/320 мг протипоказаний. Пацієнти літнього віку: корекція дози не потребується.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, коричневато-жовтого кольору з можливими темними вкрапленнями, круглі, злегка двоопуклі, з фаскоюСклад
амлодипін (у формі безилату) 10 мг
валсартан 160 мгФармакологічна дія
Комбінований антигіпертензивний препарат, що містить дв�� активних речовини з доповнюють один одного механізмом контролю артеріального тиску (АТ). Амлодипін, похідне дигидропирилина, відноситься до класу блокаторів «повільних» кальцієвих каналів (БМКК), валсартан - до класу антагоністів рецепторів ангіотензину II. Комбінація цих компонентів має взаємно доповнюють гіпотензивну дію, що призводить до більш вираженого зниження АТ порівняно з АД при їх роздільному застосуванні.
Фармакодинаміка
Амлодипін/Валсартан
Комбінація амлодипіну і валсартану аддитизно дозозалежно в терапевтичному діапазоні доз знижує АТ. При прийомі однієї дози комбінації амлодипии/валсартан гіпотензивний ефект зберігається протягом 24 годин.
Доведена клінічна ефективність комбінації амлодипииа/валсартаиа у пацієнтів з м'якою та помірною артеріальною гипертепзией (середній діастолічний АТ (ДАТ) ? 95 мм рт.ст. та < 110 мм рт.ст.) без ускладнень в порівнянні з плацебо.
Рівень зниження АТ в положенні «сидячи» при артеріальній гіпертензії з ДАТ ? 110 мм рт.ст. < 120 мм рт.ст. порівнянно з застосуванням комбинаціі інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та тіазидного діуретика.
Гіпотензивний ефект зберігається тривалий час. Раптове припинення прийому препарату не супроводжується різким підвищенням артеріального тиску (відсутній синдром «відміни»). Терапевтична ефективність не залежить від віку, статі, раси пацієнта та індексу маси тіла.
При застосуванні комбінованої терапії амлодипін/валсартан досягається такий же контроль АТ за меншої ймовірності розвитку периферичних набряків у пацієнтів з раніше досягнутим контролем ПЕКЛО і вираженими периферичними набряками на тлі терапії амлодипіном.Фармакокінетика
Фармакокінетика амлодипіну і валсартану характеризується лінійністю.
Амлодипін/Валсартан
Після прийому всередину комбінації амлодипін/валсартан максимальні концентрації валсартану та амлодипіну у плазмі крові (Cmax) досягаються через 3 год і 6-8 год, відповідно. Швидкість і ступінь всмоктування еквівалентні біодоступності препарату і амлодипіну при прийомі кожного з них окремо.
Амлодипін
Всмоктування: після прийому внутрь амлодипін повільно абсорбується з ШКТ. Cmax досягається через 6-12 год. Абсолютна біодоступність становить 64-80%. Біодоступність не залежить від прийому їжі.
Розподіл: об'єм розподілу становить приблизно 21 л/кг За даними in vitro: зв'язок з білками плазми крові становить 97,5 %.
Біотрансформація: амлодипін інтенсивно (близько 90 %) метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів.
Виведення: амлодипін виводиться з плазми крові двофазне, з термінальним періодом напіввиведення (T1/2) від 30 до 50 ч. Рав��овесные концентрації в плазмі крові досягаються після тривалого застосування всередину протягом 7-8 днів. 10 % незміненого амлодипіну і 60 % амлодипіну у вигляді метаболітів виводиться нирками.
Валсартан
Всмоктування: після прийому препарату всередину Cmax досягається через 2-3 години. Середня абсолютна біодоступність становить 23 %. При прийомі препарату з їжею відмічається зниження біодоступності (за значенням площі під кривою «концентрація-час» (AUC)) приблизно на 40 %, а Cmax - приблизно на 50 %. Приблизно через 8 год після прийому всередину плазм��нние концентрації валсартану в групі пацієнтів, що приймали з їжею, і в групі, яка приймала натщесерце, вирівнюються. Зменшення AUC не є клінічно значущим, тому валсартан можна приймати незалежно від прийому їжі.
Розподіл: об'єм розподілу препарату в період рівноважного стану після внутрішньовенного введення становить близько 17 л, що вказує на відсутність екстенсивного розподілу препарату в тканинах. Валсартан значною мірою зв'язується з білками сироватки крові (94-97 %), в основном з сироватковим альбуміном.
Біотрансформація: валсартан не піддається вираженого метаболізму. Лише близько 20 % прийнятої дози визначається в плазмі крові у вигляді метаболітів. Гідроксильний метаболіт визначається в плазмі крові у низьких концентраціях (менше 10 % від AUC валсартану). Цей метаболіт фармакологічно неактивний.
Виведення: валсартан виводиться двофазне: ?-фаза з періодом напіввиведення (T1/2?) менше 1 год і ?-фаза з T1/2? - близько 9 год. Валсартан виводиться в основному у незміненому вигляді з жовчю через кишечник (око��про 83 %) та нирками (близько 13 %). Після внутрішньовенного введення, плазмовий кліренс валсартану становить близько 2 л/год та його нирковий кліренс становить 0.62 л/год (близько 30 % загального кліренсу). T1/2 валсартану становить 6 ч.
Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів
Діти (вік до 18 років)
Немає фармакокінетичних даних щодо застосування препарату у даної групи пацієнтів.Побічні дії
Класифікація частоти розвитку побічних ефектів Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ): дуже часто (?1/10), часто (від ? 1/100 до <1/10), нечасто (від ?1 /1000 до <1/100), рідко (від ? 1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (не може бути оцінена на основі наявних даних).
Препарат Вамлосет
Інфекційні та паразитарні захворювання: часто - назофарингіт, грип.
Порушення з боку імунної системи: рідко - гіперчутливість.
Порушення з боку обміну речовин і харчування: часто - гіпокаліємія, нечасто - анорексія, гіперкальціємія, гіперліпідемія, гіперурикемія, гіпонатріємія.
Порушення психіки: рїдко - тривожність.
Порушення з боку нервової системи: часто - головний біль; нечасто - порушення координації, запаморочення, постуральне запаморочення, парестезія, сонливість.
Порушення з боку органа зору: нечасто - погіршення зору; рідко - порушення зору.
Порушення з боку органу слуху й лабіринтові порушення: нечасто - вертиго; рідко - шум у вухах.
Порушення з боку серця: нечасто - відчуття серцебиття, тахікардія; рідко - непритомність.
Порушення ��про боку судин: рідко - ортостатична гіпотензія; рідко - виражене зниження артеріального тиску.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто - кашель, біль у глотці та гортані.
Порушення з боку травної системи: нечасто - діарея, нудота, відчуття дискомфорту в животі, біль у верхній частині живота, запор,Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Пацієнти з гіпонатріємією і/або зменшенням ОЦК
У пацієнтів з неускладненою артеріальною гипертензи��ї, які приймають терапію комбінацією амлодипін/валсартан, в 0,4% випадків спостерігалася виражена артеріальна гіпотензія.
У пацієнтів з активованою РААС (наприклад, у пацієнтів з дегідратацією і/або гипоиатриемиеи. приймають діуретики у високих дозах), при прийомі антагоністів рецепторів ангіотензину II, можливий розвиток симптоматичної артеріальної гіпотензії. Перед початком лікування рекомендовано відновити вміст натрію і/або відновити ОЦК, зокрема, шляхом зменшення доз діуретиків або починати терапію під ретеим медичним наглядом.
При розвитку вираженого зниження АТ: слід покласти пацієнта у горизонтатьное положення з піднятими ногами в. при необхідності, провести внутрішньовенно інфузію 0.9 % розчину натрію хлориду. Терапію препаратом Вамлосет можна продовжити після стабілізації показників гемодинаміки.
Гіперкаліємія
При одночасному застосуванні калійзберігаючих діуретиків, препаратів калію, біологічно активних добавок, що містять калій, або інших препаратів, здатних підвищувати вміст калію в пла��ме крові (наприклад, гепарин) слід дотримуватися обережності. Необхідно регулярно контролювати вміст іонів калію в плазмі крові.
Стеноз ниркової артерії
Препарат Вамлосет слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з артеріальною гинертепзией на тлі одностороннього або двостороннього стенозу ниркової артерії або стеноз артерії єдиної нирки, враховуючи можливість збільшення сироваткових концентрацій сечовини і креатиніну.
Стан після трансплантації нирки
Безпека застосування комбинации амлодипін/валсартан у пацієнтів, що недавно перенесли трансплантацію нирки, не встановлена.
Порушення функції печінки
Валсартан виводиться переважно в незміненому вигляді з жовчю. У пацієнтів T1/2 подовжується, a AUC - збільшується. Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату Вамлосет пацієнтам з легким (5-6 балів за шкалою Чайлд-П'ю) або помірним (7-8 балів за шкалою Чайлд-П'ю) порушенням функції печінки або обструктивними захворюваннями жовчних шляхів.
Порушення функції нирок
Коррекци�� дози препарату Вамлосет у пацієнтів з легким і помірним порушенням функції нирок не потрібна. У пацієнтів з помірним порушенням функції нирок рекомендується контроль вмісту калію та концентрації креатиніну в плазмі крові. Одночасне застосування АРА II, включаючи валсартан, або інгібіторів АПФ з алискиреном протипоказано у пацієнтів з порушенням функції нирок (КК менше 60 мл/хв).
Первинний гіперальдостеронізм
Враховуючи поразку РААС при первинному гіперальдостеронізмі, цим пацієнтам не слід призначати антаго��істи рецепторів ангіотензину II, в тому числі валсартан.
Ангіоневротичний набрякСвідчення
— артеріальна гіпертензія (пацієнтам, яким показана комбінована терапія).Протипоказання
— підвищена чутливість до амлодипіну, інших похідних дигидропиридинового ряду, валсартану або до інших компонентів препарату;
— тяжка печінкова недостатність (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), біліарний цироз і холестаз;
— вагітність і період грудного вигодовування;
— тяжка ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв), застосування у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі;
— тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 90 мм рт.ст.), колапс, шок (включаючи кардіогенний шок);
— обструкція вихідного тракту лівого шлуночка (у т. ч. гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія (ГОКМП) і аортальний стеноз тяжкого ступеня);
— гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда;
— первинний гиперальдостеронизм;
— одночасне застосування з алискиреном у пацієнтів з цукровим діабетом або порушенням функції нирок (КК менше 60 мл/хв).Лікарська взаємодія
Загальні лікарські взаємодії препарату для Вамлосет (амлолипин/валсартан)
Одночасне застосування, що вимагає уваги
Інші гіпотензивні препарати (наприклад, альфа-адреноблокатори, діуретики) та лікарські засоби, що чинять гіпотензивну дію (наприклад, трщиклические антидепресанти, альфа-адреноблокат��ри для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози), можуть посилити гіпотензивний ефект.
