Дозировка
Внутрь, независимо от приема пищи, запивая водой. Лечение опоясывающего лишая (Herpes zoster) Взрослые: Рекомендуемая доза составляет 1000 мг 3 раза в день в течение 7 дней. Лечение инфекций, вызванных ВПГ Взрослые: Рекомендуемая доза для терапии эпизода составляет 500 мг 2 раза в день в течение 5 дней. В более тяжелых случаях дебюта заболевания следует начинать как можно раньше, а его продолжительность может быть увеличена с 5 до 10 дней. В случае рецидивов лечение должно продолжаться 3 или 5 дней. При рецидивах ВПГ идеальным считается назначение валацикловира в продромальном периоде или сразу же после появления первых симптомов заболевания. В качестве альтернативы для лечения лабиального герпеса эффективно назначение валацикловира в дозе 2 г два раза в день. Вторая доза должна быть принята приблизительно через 12 часов (но не раньше, чем через 6 часов) после приема первой дозы. При использовании такого режима дозирования продолжительность лечения составляет 1 сутки. Терапия должна быть начата при появлении самых ранних симптомов лабиального герпеса (т.е. пощипывание, зуд, жжение). Профилактика (супрессия) рецидивов инфекций, вызванных ВПГ Взрослые: У пациентов с сохраненным иммунитетом рекомендуемая доза составляет 500 мг один раз в сутки. У пациентов с иммунодефицитом рекомендуемая доза составляет 500 мг 2 раза в сутки. Профилактика передачи генитального герпеса здоровому партнеру Инфицированным иммунокомпетентным лицам с рецидивами не более 9 раз в год рекомендуемая доза валацикловира составляет 500 мг 1 раз в день в течение года и более каждый день. Данные о профилактике инфицирования в других популяциях больных отсутствуют. Профилактика цитомегаловирусной (ЦМВ) инфекции после трансплантации Взрослые и подростки в возрасте от 12 лет и старше: Рекомендуемая доза составляет 2 г 4 раза в день, назначается как можно раньше после трансплантации. Дозу следует снижать в зависимости от клиренса креатинина. Продолжительность лечения составляет 90 дней, но у пациентов с высоким риском курс лечения может быть продлен. Особые группы пациентов Пациенты с нарушением функции почек Лечение опоясывающего лишая и инфекций, вызываемых ВПГ, профилактика (супрессия) рецидивов инфекции, вызванной ВПГ, профилактика передачи генитального герпеса здоровому партнеру
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
валацикловира гидрохлорид – 556,00 мг (в пересчете на валацикловир 500,00 мг).
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая – 95,00 мг, гипролоза (гидроксипропилцеллюлоза) – 14,00 мг, кросповидон – 28,00 мг, магния стеарат – 7,00 мг.
Пленочная оболочка: [гипромеллоза – 10,50 мг, гипролоза (гидроксипропилцеллюлоза) – 4,07 мг, тальк – 4,12 мг, титана диоксид – 2,31 мг] или [сухая смесь для пленочного покрытия – белая, содержащая гипромеллозу (50%), гидроксипропилцеллюлозу (19,4%), тальк (19,6%), титана диоксид (11%)] – 21,00 мг.
Фармакологическое действие
Валацикловир – нуклеозидный ингибитор ДНК-полимеразы вирусов герпеса. Блокирует синтез вирусной ДНК и репликацию вирусов. В организме человека валацикловир полностью превращается в ацикловир и L-валин. Ацикловир in vitro обладает специфической ингибирующей активностью в отношении вирусов простого герпеса (ВПГ) 1,2 типов (Herpes simplex 1,2 типов), вируса ветряной оспы и опоясывающего герпеса (ВЗВ – вируса варицелла-зостер, Varicella zoster), цитомегаловируса (ЦМВ), вируса Эпштейна-Барра (ВЭБ) и вируса герпеса человека 6 типа. Ацикловир ингибирует синтез вирусной ДНК сразу после фосфорилирования и превращения в активную форму ацикловиртрифосфат. Первая стадия фосфорилирования происходит при участии вирусоспецифических ферментов. Для вирусов ВПГ, ВЗВ и ВЭБ таким ферментом является вирусная тимидинкиназа, которая присутствует в пораженных вирусом клетках. Частичная селективность фосфорилирования сохраняется у цитомегаловируса и опосредуется через продукт гена фосфотрансферазы UL 97. Активация ацикловира специфическим вирусным ферментом в значительной степени объясняет его селективность.
Процесс фосфорилирования ацикловира (превращение из моно- в трифосфат) завершается клеточными киназами. Ацикловиртрифосфат конкурентно ингибирует вирусную ДНК-полимеразу и, будучи аналогом нуклеозида, встраивается в вирусную ДНК, что приводит к облигатному разрыву цепи, прекращению синтеза ДНК и, следовательно, к блокированию репликации вируса.
У пациентов с сохраненным иммунитетом вирусы ВПГ и ВЗВ с пониженной чувствитель-ностью к валацикловиру встречаются крайне редко (менее 0,1%), но иногда могут быть обна-ружены у пациентов с тяжелыми нарушениями иммунитета, например, с трансплантатом костного мозга, у получающих химиотерапию по поводу злокачественных новообразований и у ВИЧ-инфицированных.
Резистентность обусловлена дефицитом тимидинкиназы вируса, что приводит к чрезмерному распространению вируса в организме хозяина. Иногда снижение чувствительности к ацикловиру обусловлено появлением штаммов вируса с нарушением структуры вирусной тимидинкиназы или ДНК-полимеразы. Вирулентность этих разновидностей вируса напоминает таковую у его дикого штамма.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь валацикловир хорошо абсорбируется из желудочно-кишечного тракта, быстро и практически полностью превращается в ацикловир и валин. Это превращение катализируется ферментом печени – валацикловиргидролазой.
После однократного приема 250-2000 мг валацикловира средняя максимальная концентрация (Cmax) ацикловира в плазме крови у здоровых добровольцев с нормальной функцией почек составляет в среднем 10-37 мкмоль/л (2,2-8,3 мкг/мл), а среднее время достижения макси-мальной концентрации 1-2 ч. При приеме валацикловира в дозе от 1000 мг биодоступность ацикловира составляет 54% и не зависит от приема пищи. Cmax валацикловира в плазме крови составляет всего 4% от концентрации ацикловира и достигается в среднем через 30-100 мин после приема препарата; через 3 ч уровень Cmax остается прежним или снижается. Валацик-ловир и ацикловир имеют аналогичные фармакокинетические параметры после приема внутрь.
Распределение
Связь с белками валацикловира – 13-18%, ацикловира – 9-33%. Ацикловир хорошо распреде-ляется в тканях и жидкостях организма, включая головной мозг, почки, легкие, печень, водя-нистую влагу, слезную жидкость, кишечник, мышцы, селезенку, матку, слизистую оболочку и секрет влагалища, сперму, амниотическую жидкость, спинномозговую жидкость (50% от кон-центрации в плазме), жидкость герпетических пузырьков. Наиболее высокие концентрации создаются в почках, печени и кишечнике. Проникает через плаценту и в грудное молоко.
Выведение
Валацикловир выводится с мочой, главным образом в виде ацикловира (более 80% дозы) и его метаболита 9-карбоксиметоксиметилгуанина, в неизмененном виде выводится менее 1% препарата. Период полувыведения (T?) валацикловира составляет менее 30 мин, ацикловира – 2,5-3,3 ч. У пожилых пациентов (65-83 лет) Т? ацикловира составляет 3,3-3,7 ч, а у пациентов с терминальной стадией почечной недостаточности – примерно 14 ч.
Фармакокинетика валацикловира и ацикловира в значительной степени не нарушается у паци-ентов, инфицированных вирусами ВПГ и ВЗВ.
У ВИЧ-инфицированных пациентов фармакокинетические параметры ацикловира после приема внутрь валацикловира в дозе 1000 мг и 2000 мг сопоставимы с параметрами, наблюдаемыми у здоровых добровольцев.
У реципиентов трансплантатов органов, получающих валацикловир в дозе 2000 мг 4 раза /сутки, Cmax ацикловира равна или превосходит таковую у здоровых добровольцев, получавших такую же дозу препарата, а суточные показатели площади под фармакокинетической кривой (AUC) были значительно выше.
На поздних сроках беременности устойчивый суточный показатель площади под фармакоки-нетической кривой после приема 1000 мг валацикловира был больше приблизительно в 2 раза, чем таковой при приеме ацикловира в дозе 1200 мг в сутки.
Побочные действия
Со стороны центральной нервной системы: головная боль, головокружение, психотические симптомы, ажитация, снижение умственных способностей, атаксия, кома, спутанность или угнетение сознания, дизартрия, энцефалопатия, мания, галлюцинации, судороги, тремор. Указанные реакции обратимы и обычно наблюдаются у больных с нарушением функции почек или на фоне других предрасполагающих состояний. У больных с трансплантированным органом, получающих валацикловир в высоких дозах (8 г/сут) для профилактики цитомегаловирусной инфекции, неврологические реакции развиваются чаще, чем при приеме в более низких дозах.
Со стороны дыхательной системы: диспноэ.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, чувство дискомфорта в животе, рвота, диарея, обратимые нарушения функциональных печеночных проб (повышение активности аланинаминотрансферазы, аспартатаминотрансферазы, щелочной фосфатазы), которые иногда расценивают как проявления гепатита.
Со стороны системы кроветворения: лейкопения (в основном отмечается у больных со сниженным иммунитетом), тромбоцитопения, анемия, тромботическая тромбоцитопеническая пурпура.
Со стороны кожных покровов: многоформная эритема, высыпания, фотосенсибилизация, алопеция.
Аллергические реакции: зуд, крапивница, ангионевротический отек, анафилаксия.
Со стороны мочевыделительной системы: боль в проекции почек, нарушения функции почек, в т.ч. острая почечная недостаточность, почечная колика. Почечная колика может быть связана с нарушением функции почек.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
У пациентов с риском дегидратации, особенно у пациентов пожилого возраста, в период лече-ния необходимо обеспечить адекватное восполнение жидкости.
Поскольку ацикловир выводится почками, доза препарата Валцикон должна корректироваться в зависимости от степени нарушения почечной функции. У пациентов с почечной недостаточностью отмечается повышенный риск развития неврологических осложнений, таким пациентам необходимо обеспечить тщательное наблюдение. Как правило, эти реакции носят обратимый характер и исчезают после отмены препарата.
У пациентов с хронической почечной недостаточностью (ХПН) рекомендуется часто определять клиренс креатинина, особенно в период, когда функция почек быстро меняется (в частности, сразу после трансплантации или приживления трансплантата), при этом доза валацикловира корректируется в соответствии с показателями клиренса креатинина.
Нет данных о применении валацикловира в высоких дозах (4 г или больше в день) у больных с заболеваниями печени, поэтому высокие дозы препарата Валцикон им должны назначаться с осторожностью.
Супрессивная терапия валацикловиром снижает риск передачи генитального герпеса, но не исключает риск инфицирования и не приводит к полному излечению. Терапия препаратом Валцикон рекомендуется в сочетании с безопасным сексом.
Прием препарата в высоких дозах в течение длительного времени при состояниях, сопровождающихся выраженным иммунодефицитом (трансплантация костного мозга, клинически выраженные формы ВИЧ-инфекции, трансплантация почки), приводил к развитию тромбоцитопенической пурпуры и гемолитико-уремическому синдрому, вплоть до летального исхода.
При возникновении побочных эффектов со стороны центральной нервной системы (в т.ч. ажитаций, галлюцинаций, спутанности сознания, бреда, судорог и энцефалопатии) препарат отменяют.
Показания
Взрослые:
- лечение опоясывающего герпеса (Herpes zoster) (препарат способствует купированию болевого синдрома, уменьшает его продолжительность и процент больных с болями, вызванными опоясывающим лишаем, включая острую и постгерпетическую невралгию);
- лечение инфекций кожи и слизистых оболочек, вызванных вирусом Herpes simplex 1,2 типа, включая впервые выявленный и рецидивирующий генитальный герпес (Herpes genitalis), а также лабиальный герпес (Herpes labialis);
- профилактика (супрессия) рецидивов инфекций кожи и слизистых оболочек, вызванных вирусом Herpes simplex 1,2 типа, включая генитальный герпес;
- профилактика передачи вируса генитального герпеса здоровому партнеру при применении препарата в качестве супрессивной терапии в комбинации с безопасным сексом;
Взрослые и дети в возрасте от 12 лет и старше:
- профилактика цитомегаловирусной (ЦМВ) инфекции, а также реакции острого отторжения трансплантата (у пациентов с трансплантатами почек), оппортунистических инфекций и друг
Противопоказания
Повышенная чувствительность к валацикловиру, ацикловиру и любому другому компоненту, входящему в состав препарата; ВИЧ-инфекция при содержании CD4+ лимфоцитов менее 100 в 1 мкл; детский возраст (до 12 лет при профилактике цитомегаловирусной инфекции после трансплантации, до 18 лет – по остальным показаниям).
Лекарственное взаимодействие
Циметидин и блокаторы канальцевой секреции снижают эффект (снижают скорость, но не полноту превращения в ацикловир). Коррекция режима дозирования у лиц с нормальным клиренсом креатинина не требуется.
Нефротоксичные лекарственные средства повышают риск развития нарушений функции почек. Необходимо соблюдать осторожность (наблюдать за изменением функции почек) при сочетании препарата Валцикон в более высоких дозах (4 г в день и больше) с препаратами, ко-торые оказывают влияние на другие функции почек (например: циклоспорин, такролимус).
Ацикловир выводится почками, в основном в неизмененном виде, посредством активной почечной секреции. Совместное применение лекарственных средств с этим механизмом выведения может привести к повышению концентрации ацикловира в плазме крови.
После назначения препарата Валцикон в дозе 1000 мг циметидин и пробенецид, которые выводятся тем же путем, что и валацикловир, повышают величину АUC ацикловира и таким образом снижают его почечный клиренс. Ввиду широк
(4681)
Дозування
Внутрішньо, незалежно від прийому їжі, запиваючи водою. Лікування оперізувального лишаю (Herpes zoster) Дорослі: Рекомендована доза становить 1000 мг 3 рази на день протягом 7 днів. Лікування інфекцій, викликаних ВПГ Дорослі: Рекомендована доза для терапії епізоду становить 500 мг 2 рази на день протягом 5 днів. У більш важких випадках дебюту захворювання слід починати якомога раніше, а його тривалість може бути збільшена з 5 до 10 днів. У разі рецидивів лікування повинно тривати 3 або 5 днів. При рецидивах ВПГ ідеальним вважається�� призначення валацикловіру у продромальному періоді або одразу ж після появи перших симптомів захворювання. В якості альтернативи для лікування лабіального герпесу ефективно призначення валацикловіру в дозі 2 г два рази на день. Друга доза повинна бути прийнята приблизно через 12 годин (але не раніше, ніж через 6 годин) після прийому першої дози. При використанні такого режиму дозування тривалість лікування становить 1 добу. Терапія повинна бути розпочата при появі ранніх симптомів лабіального герпесу (тобто пощипування, свербіж, печіння). Профілактика (супресія) рецидивів інфекцій, викликаних ВПГ Дорослі: У пацієнтів зі збереженим імунітетом рекомендована доза становить 500 мг один раз на добу. У пацієнтів з імунодефіцитом рекомендована доза становить 500 мг 2 рази на добу. Профілактика передачі генітального герпесу здоровому партнеру Інфікованим иммунокомпетентным особам з рецидивами не більше 9 разів на рік рекомендована доза валацикловіру становить 500 мг 1 раз на день протягом року і більше кожен день. Дані про профілактику інфікування в іншихпуляциях хворих відсутні. Профілактика цитомегаловірусної (ЦМВ) інфекції після трансплантації Дорослі і підлітки у віці від 12 років і старше: Рекомендована доза становить 2 г 4 рази на день, призначається якомога раніше після трансплантації. Дозу слід знижувати залежно від кліренсу креатиніну. Тривалість лікування становить 90 днів, але у пацієнтів з високим ризиком курс лікування може бути продовжений. Особливі групи пацієнтів Пацієнти з порушенням функції нирок Лікування оперізувального лишаю та інфекцій, викликаних ВПГ, профилактика (супресія) рецидивів інфекції, викликаної ВПГ, профілактика передачі генітального герпесу здоровому партнеру
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
валацикловіру гідрохлориду – 556,00 мг (у перерахуванні на валацикловір 500,00 мг).
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 95,00 мг, гипролоза (гідроксипропілцелюлоза) – 14,00 мг, кросповідон – 28,00 мг, магнію стеарат – 7,00 мг.
Плівкова оболонка: [гіпромелоза – 10,50 мг, гипролоза (гідроксипропілцелюлоза) – 4,07 мг, тальк – 4,12 мг, титану діоксид – 2,31 мг] або [суха суміш для плівкового покриття – біла, містить гипромеллозу (50%), гидроксипропилцеллюлозу (19,4%), тальк (19,6%), титану діоксид (11%)] – 21,00 мг.Фармакологічна дія
Валацикловір – нуклеозидний інгібітор ДНК-полімерази вірусів герпесу. Блокує синтез вірусної ДНК та реплікації вірусів. В організмі людини валацикловір повністю перетворюється в ацикловір і L-валін. Ацикловір in vitro має специфічну інгібуючої активності відносно вірусів простого герпесу (ВПГ) 1,2 типів (Herpes simplex 1,2 типів), вірусу вітряної віспи та оперізувального герпесу (ВЗВ – вірусу варіцелла-зостер, Varicella zoster), цитомегаловірусу (ЦМВ), вірусу Епштейна-Барра (ВЕБ) та вірусу герпесу людини 6 типу. Ацикловір інгібує синтез вірусної ДНК одразу після фосфорилування і перетворення в активну форму ацикловиртрифосфат. Перша стадія фосфорилювання відбувається при участі вирусоспецифических ферментів. Для вірусів ВПГ, ВЗВ і ВЕБ таким ферментом є вірусна тимідинкіназа, яка присутня в уражених вірусом клітинах. Часткова селективность фосфорилування зберігається у цитомегаловірусу та опосередковується через продукт гена фосфотрансферазы UL 97. Активація ацикловіру специфічним вірусним ферментом значною мірою пояснює його селективність.
Процес фосфорилування ацикловіру (перетворення з моно - в трифосфат) завершується клітинними киназами. Ацикловиртрифосфат конкурентно інгібує вірусну ДНК-полімеразу та, будучи аналогом нуклеозиду, вбудовується у вірусну ДНК, що призводить до облігатного розриву ланцюга, припинення синтезу ДНК і, отже, до бл��кированию реплікації вірусу.
У пацієнтів зі збереженим імунітетом віруси ВПГ і ВЗВ зі зниженою чутливістю до валацикловіру зустрічаються вкрай рідко (менше 0,1%), але іноді можуть бути виявлені у пацієнтів з тяжкими порушеннями імунітету, наприклад, з трансплантатом кісткового мозку, які отримують хіміотерапію з приводу злоякісних новоутворень та ВІЛ-інфікованих.
Резистентність зумовлена дефіцитом тимідинкінази вірусу, що призводить до надмірного розповсюдження вірусу в організмі хазяїна. Іноді сн��ження чутливості до ацикловіру зумовлена появою штамів вірусу з порушенням структури вірусної тимідинкінази або ДНК-полімерази. Вірулентність цих різновидів вірусу нагадує таку у його дикого штаму.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому внутрішньо валацикловір добре абсорбується з шлунково-кишкового тракту, швидко та майже повністю перетворюється в ацикловір і валін. Це перетворення каталізується ферментом печінки – валацикловиргидролазой.
Після одноразового прийому 250-2000 мг валацик��ввіру середня максимальна концентрація (Cmax) ацикловіру в плазмі крові у здорових добровольців з нормальною функцією нирок становить у середньому 10-37 мкмоль/л (2,2-8,3 мкг/мл), а середній час досягнення макси-мальной концентрації 1-2 ч. При прийомі валацикловіру в дозі від 1000 мг біодоступність ацикловіру становить 54% і не залежить від прийому їжі. Cmax валацикловіру в плазмі становить всього 4% від концентрації ацикловіру і досягається в середньому через 30-100 хв після прийому препарату; через 3 год рівень Cmax залишається незмінним чи знижується. Валацик-ловир і ацикловір мають аналогічні фармакокінетичні параметри після прийому всередину.
Розподіл
Зв'язок з білками валацикловіру – 13-18%, ацикловіру – 9-33%. Ацикловір добре розподіл-ся в тканинах і рідинах організму, включаючи головний мозок, нирки, легені, печінка, водячи-нистую вологу, слізну рідину, кишечник, м'язи, селезінку, матку, слизову оболонку і секрет піхви, сперму, амніотичну рідину, спинномозкову рідину (50% від кон-центрації в плазмі), рідина герпетичних пухирців. Найбільш високі концентрації ств��ються в нирках, печінці та кишечнику. Проникає через плаценту і в грудне молоко.
Виведення
Валацикловір виводиться із сечею, головним чином у вигляді ацикловіру (більше 80% дози) та його метаболіту 9-карбоксиметоксиметилгуаніну, у незміненому вигляді виводиться менше 1% препарату. Період напіввиведення (T?) валацикловіру становить менше 30 хв, ацикловіру – 2,5-3,3 ч. У літніх пацієнтів (65-83 років) Т? ацикловіру становить 3,3-3,7 год, а у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності – приблизно 14 год.
Фармакокінетика валуцикловира і ацикловіру в значній мірі не порушується у пацієнтів, інфікованих вірусами ВПГ і ВЗВ.
У ВІЛ-інфікованих пацієнтів фармакокінетичні параметри ацикловіру після прийому всередину валацикловіру в дозі 1000 мг і 2000 мг порівнянні з параметрами, що спостерігаються у здорових добровольців.
У реципієнтів трансплантатів органів, які отримували валацикловір в дозі 2000 мг 4 рази /добу, Cmax ацикловіру дорівнює або перевищує таку у здорових добровольців, які отримували таку ж дозу препарату, а добові показники площі под фармакокінетичною кривою (AUC) були значно вище.
На пізніх термінах вагітності стійкий добовий показник площі під фармакоки-нетической кривий після прийому 1000 мг валацикловіру був більше приблизно у 2 рази, ніж такої при прийомі ацикловіру в дозі 1200 мг на добу.Побічні дії
З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, психотичні симптоми, ажитація, зниження розумових здібностей, атаксія, кома, сплутаність або пригнічення свідомості, дизартрія, енцефалопатія, манія, галлюцинации, судоми, тремор. Зазначені реакції оборотні і звичайно спостерігаються у хворих з порушенням функції нирок або на тлі інших сприяючих станів. У хворих з трансплантированным органом, які отримували валацикловір у високих дозах (8 г/добу) для профілактики цитомегаловірусної інфекції, неврологічні реакції розвиваються частіше, ніж при прийомі в більш низьких дозах.
З боку дихальної системи: диспное.
З боку травної системи: нудота, відчуття дискомфорту в животі, блювота, діарея, оборотні порушення функциональных печінкових проб (підвищення активності аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази), які іноді розцінюють як прояви гепатиту.
З боку системи кровотворення: лейкопенія (в основному відзначається у хворих зі зниженим імунітетом), тромбоцитопенія, анемія, тромботична тромбоцитопенічна пурпура.
З боку шкірних покривів: багатоформна еритема, висипання, фотосенсибілізація, алопеція.
Алергічні реакції: свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафилаксія.
З боку сечовидільної системи: біль у проекції нирок, порушення функції нирок, у т. ч. гостра ниркова недостатність, ниркова коліка. Ниркова колька може бути пов'язана з порушенням функції нирок.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
У пацієнтів з ризиком дегідратації, особливо у пацієнтів літнього віку, у період лікування необхідно забезпечити адекватне заповнення рідини.
Оскільки ацикловір виводиться нирками, доза препарату Валцикон повинна коригуватися залежно від ступеня ��арушения ниркової функції. У пацієнтів з нирковою недостатністю відмічається підвищений ризик розвитку неврологічних ускладнень, таким пацієнтам необхідно забезпечити ретельне спостереження. Як правило, ці реакції мають оборотний характер і зникають після відміни препарату.
У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю (ХНН) рекомендується часто визначати кліренс креатиніну, особливо у період, коли функція нирок швидко змінюється (зокрема, відразу після трансплантації або приживлення трансплантата), при цьому доза ва��ацикловіру коригується у відповідності з показниками кліренсу креатиніну.
Немає даних про застосування валацикловіру у високих дозах (4 г або більше на день) у хворих із захворюваннями печінки, тому високі дози препарату Валцикон їм повинні призначатися з обережністю.
Супресивна терапія валацикловіром зменшує ризик передачі генітального герпесу, але не виключає ризик інфікування і не призводить до повного виліковування. Терапія препаратом Валцикон рекомендується у комбінації з безпечним сексом.
Прийом препарату у високий��х дозах протягом тривалого часу при станах, що супроводжуються вираженим імунодефіцитом (трансплантація кісткового мозку, клінічно виражені форми ВІЛ-інфекції, трансплантація нирки), приводив до розвитку тромбоцитопенічної пурпури і гемолітико-уремическому синдрому, аж до летального результату.
При виникненні побічних ефектів з боку центральної нервової системи (у т. ч. ажитаций, галюцинації, сплутаності свідомості, марення, судоми і енцефалопатії) препарат відміняють.Свідчення
Дорослі:
- лікування��оясывающего герпесу (Herpes zoster) (препарат сприяє купіруванню больового синдрому, зменшує його тривалість і відсоток хворих з болями, викликаними оперізувальний лишай, включаючи гостру та постгерпетическую невралгію);
- лікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, спричинених вірусом Herpes simplex 1,2 типу, включаючи вперше виявлений і рецидивуючий генітальний герпес (Herpes genitalis), а також лабіальний герпес (Herpes labialis);
- профілактика (супресія) рецидивів інфекцій шкіри та слизових оболонок, спричинених вірусом Herpes simplex 1,2 типу, включа генітальний герпес;
- профілактика передачі вірусу генітального герпесу здоровому партнеру при застосуванні препарату в якості супресивної терапії у комбінації з безпечним сексом;
Дорослі та діти віком від 12 років і старше:
- профілактика цитомегаловірусної (ЦМВ) інфекції, а також реакції гострого відторгнення трансплантата (у пацієнтів з трансплантатами нирок), опортуністичних інфекцій і одинПротипоказання
Підвищена чутливість до валацикловіру, ацикловіру і будь-якого іншого компонента, входящему до складу препарату; ВІЛ-інфекція при вмісті CD4+ лімфоцитів менше 100 в 1 мкл; дитячий вік (до 12 років при профілактиці цитомегаловірусної інфекції після трансплантації, до 18 років – за іншими показаннями).Лікарська взаємодія
Циметидин та блокатори канальцевої секреції знижують ефект (знижує швидкість, але не повноту перетворення в ацикловір). Корекція режиму дозування у осіб з нормальним кліренсом креатиніну не потрібно.
Нефротоксичные лікарські засоби підвищують ризик розвитку порушень функції нирок. Нєобходимо дотримуватися обережності (спостерігати за зміною функції нирок) при поєднанні препарату Валцикон в більш високих дозах (4 г на день і більше) з препаратами, які впливають на інші функції нирок (наприклад: циклоспорин, такролімус).
Ацикловір виводиться нирками, в основному у незміненому вигляді, шляхом активної ниркової секреції. Сумісне застосування лікарських засобів з цим механізмом виведення може призвести до підвищення концентрації ацикловіру в плазмі крові.
Після призначення препарату Валцикон �� дозі 1000 мг циметидин і пробенецид, які виводяться тим же шляхом, що і валацикловір, підвищують величину АUC ацикловіру і таким чином знижують його нирковий кліренс. Зважаючи на широкий