Дозировка
Капсулы Урсосана принимают внутрь, запивая достаточным количеством воды. При диффузных заболеваниях печени, желчнокаменной болезни (холестериновые желчные камни и билиарный сладж) препарат назначают непрерывно в течение длительного времени (от нескольких месяцев до нескольких лет) в суточной дозе от 10 мг/кг массы тела до 12-15 мг/кг (2-5 капс.). При диффузных заболеваниях печени суточная доза Урсосана делится на 2-3 приема, капсулы принимают вместе с едой. При желчнокаменной болезни вся суточная доза принимается однократно на ночь. Продолжительность приема препарата для растворения камней - до полного растворения, а затем еще 3 мес для профилактики рецидивов камнеобразования. При билиарном рефлюкс-гастрите и рефлюкс-эзофагите препарат назначают по 250 мг (1 капс.) в сутки, перед сном. Курс лечения - от 10-14 дней до 6 мес, при необходимости - до 2 лет. После холецистэктомии, для профилактики повторного холелитиаза рекомендуемая доза - 250 мг 2 в течение нескольких месяцев. При токсических, лекарственных поражениях печени, алкогольной болезни печени и атрезии желчных путей суточную дозу устанавливают из расчета 10-15 мг/кг/ в 2-3 приема. Длительность терапии составляет 6-12 мес и более. При первичном билиарном циррозе препарат назначают из расчета 10-15 мг/кг/ (при необходимости - до 20 мг/кг) в 2-3 приема. Длительность терапии составляет от 6 мес до нескольких лет. При первичном склерозирующем холангите - 12-15 мг/кг/ (до 20 мг/кг) в 2-3 приема. Длительность терапии составляет от 6 мес до нескольких лет. При неалкогольном стеатогепатите - 13-15 мг/кг/ в 2-3 приема. Длительность терапии составляет от 6 мес до нескольких лет. При муковисцидозе доза устанавливается из расчета 20-30 мг/кг/ в 2-3 приема. Длительность терапии составляет от 6 мес до нескольких лет. Детям в возрасте старше 2 лет дозу препарата устанавливают индивидуально из расчета 10-20 мг/кг/
Передозировка
Случаи передозировки урсодеоксихолевой кислотой не известны
Лекарственная форма
Капсулы твердые желатиновые, белого цвета, непрозрачные, размер №0; содержимое капсул - белый или почти белый порошок, либо белый или почти белый порошок с кусочками массы, либо белый или почти белый порошок, спрессованный столбиком и распадающийся при надавливании.
Состав
урсодезоксихолевая кислота 250 мг
Вспомогательные вещества: крахмал кукурузный, магния стеарат, кремния диоксид коллоидный, титана диоксид, желатин.
Фармакологическое действие
Гепатопротектор. Оказывает также желчегонное, холелитолитическое, гиполипидемическое, гипохолестеринемическое и некоторое иммуномодулирующее действие.
Обладая высокими полярными свойствами, урсодеоксихолевая кислота образует нетоксичные смешанные мицеллы с аполярными (токсичными) желчными кислотами, что снижает способность желудочного рефлюктата повреждать клеточные мембраны при билиарном рефлюкс-гастрите и рефлюкс-эзофагите. Кроме того, урсодеоксихолевая кислота образует двойные молекулы, способные включаться в состав клеточных мембран гепатоцитов, холангиоцитов, эпителиоцитов ЖКТ, стабилизировать их и делать невосприимчивыми к действию цитотоксичных мицелл.
Уменьшая концентрацию токсичных для гепатоцитов желчных кислот и стимулируя холерез, богатый бикарбонатами, урсодеоксихолевая кислота эффективно способствует разрешению внутрипеченочного холестаза. Уменьшает насыщенность желчи холестерином за счет угнетения его абсорбции в кишечнике, подавления синтеза в печени и понижения секреции в желчь; повышает растворимость холестерина в желчи, образуя с ним жидкие кристаллы; уменьшает литогенный индекс желчи. Результатом является растворение холестериновых желчных камней и предупреждение образования новых конкрементов.
Иммуномодулирующее действие обусловлено угнетением экспрессии антигенов HLA-1 на мембранах гепатоцитов и HLA-2 на холангиоцитах, нормализацией естественной киллерной активности лимфоцитов и др. Достоверно задерживает прогрессирование фиброза у больных первичным билиарным циррозом, муковисцидозом и алкогольным стеатогепатитом; уменьшает риск развития варикозного расширения вен пищевода. Урсодеоксихолевая кислота замедляет процессы преждевременного старения и гибели клеток (гепатоцитов, холангиоцитов).
Фармакокинетика
Всасывание и распределение
Урсодеоксихолевая кислота абсорбируется из тонкой кишки за счет пассивной диффузии (около 90%), а в подвздошной кишке посредством активного транспорта. При этом величина концентрации урсодеоксихолевой кислоты при приеме препарата внутрь в дозе 50 мг через 30, 60, 90 мин составляет 3.8 ммоль/л, 5.5 ммоль/л и 3.7 ммоль/л соответственно. Cmax достигается через 1-3 ч.
Связывание с белками плазмы высокое - до 96-99%. Проникает через плацентарный барьер. При систематическом приеме Урсосана урсодеоксихолевая кислота становится основной желчной кислотой в сыворотке крови и составляет около 48% от общего количества желчных кислот в крови. Терапевтический эффект препарата зависит от концентрации урсодеоксихолевой кислоты в желчи.
Метаболизм и выведение
Метаболизируется в печени (клиренс при первичном прохождении через печень) в тауриновый и глициновый конъюгаты. Образующиеся конъюгаты секретируются в желчь. Около 50-70% общей дозы препарата выводится с желчью. Незначительное количество невсосавшейся урсодеоксихолевой кислоты поступает в толстую кишку, где подвергается расщеплению бактериями (7-дегидроксилирование); образующаяся литохолевая кислота частично всасывается из толстой кишки, но сульфатируется в печени и быстро выводится в виде сульфолитохолилглицинового или сульфолитохолилтауринового конъюгата.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея (может быть дозозависимой), запоры, преходящее (транзиторное) повышение активности печеночных трансаминаз; редко - кальцинирование желчных камней.
Прочие: боль в спине, аллергические реакции, обострение ранее имевшегося псориаза, алопеция; редко - кальцинирование желчных камней..
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При применении препарата с целью растворения желчных камней необходимо соблюдение следующих условий: камни должны быть холестериновыми (рентгенонегативными), их размер не должен превышать 15-20 мм, желчный пузырь должен оставаться функциональным и должен быть наполнен камнями не более чем на половину, проходимость пузырного и общего желчного протока должна быть сохранена.
При длительном (более 1 мес) приеме препарата каждые 4 недели в первые 3 мес лечения, в дальнейшем - каждые 3 мес следует проводить биохимический анализ крови для определения активности печеночных трансаминаз. Контроль эффективности лечения следует проводить каждые 6 мес по данным УЗИ желчевыводящих путей.
После полного растворения камней рекомендуется продолжать применение Урсосана в течение, по крайней мере, 3 мес для того, чтобы способствовать растворению остатков камней, размеры которых слишком малы для их обнаружения и для профилактики рецидива камнеобразования.
В экспериментальных исследованиях на животных не выявлено мутагенного и канцерогенного действия урсодеоксихолевой кислоты.
Показания
— неосложненная желчнокаменная болезнь: билиарный сладж; растворение холестериновых желчных камней в желчном пузыре, при невозможности их удаления хирургическим или эндоскопическим методами; профилактика рецидивов камнеобразования после холецистэктомии;
— хронический активный гепатит;
— острый гепатит;
— токсические (в т.ч. лекарственные) поражения печени;
— алкогольная болезнь печени;
— неалкогольный стеатогепатит;
— первичный билиарный цирроз печени;
— первичный склерозирующий холангит;
— кистозный фиброз (муковисцидоз) печени;
— атрезия внутрипеченочных желчных путей (в т.ч. врожденная атрезия желчного протока);
— дискинезии желчевыводящих путей;
— билиарный рефлюкс-гастрит и рефлюкс-эзофагит;
— билиарный диспептический синдром (при холецистопатии и дискинезии желчевыводящих путей);
— профилактика поражений печени при использовании гормональных контрацептивов и цитостатиков.
Противопоказания
— рентгенположительные (с высоким содержанием кальция) желчные камни;
— не функционирующий желчный пузырь;
— желчно-желудочно-кишечный свищ;
— острый холецистит;
— острый холангит;
— цирроз печени в стадии декомпенсации;
— печеночная недостаточность;
— почечная недостаточность;
— обтурация желчевыводящих путей;
— острые инфекционные заболевания желчного пузыря и желчных протоков;
— эмпиема желчного пузыря;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью применяют Урсосан у детей в возрасте от 2 до 4 лет, т.к. возможно затруднение при проглатывании капсул, хотя урсодеоксихолевая кислота не имеет возрастных ограничений в применении.
Лекарственное взаимодействие
При совместном применении антациды, содержащие алюминий, и ионообменные смолы (колестирамин), снижают абсорбцию УДХК.
При одновременном применении гиполипидемические лекарственные средства (особенно клофибрат), эстрогены, неомицин или прогестины увеличивают насыщение желчи холестерином и могут снижать способность УДХК растворять холестериновые желчные конкременты.
(4227)
Дозування
Капсули Урсосана приймають внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю води. При дифузних захворюваннях печінки, жовчнокам'яної хвороби (холестеринові жовчні камені і біліарний сладж) препарат призначають безперервно протягом тривалого часу (від декількох місяців до декількох років) у добовій дозі від 10 мг/кг маси тіла до 12-15 мг/кг (2-5 капс.). При дифузних захворюваннях печінки добова доза Урсосана ділиться на 2-3 прийоми, капсули приймають разом з їжею. При жовчнокам'яній хворобі вся добова доза приймається одноразово на ніч. Тривалість прийому препарату для розчинення каменів - до повного розчинення, а потім ще 3 місяці для профілактики рецидивів каменеутворення. При біліарному рефлюкс-гастриті і рефлюкс-езофагіті препарат призначають по 250 мг (1 капс.) у добу, перед сном. Курс лікування - від 10-14 днів до 6 міс, при необхідності - до 2 років. Після холецистектомії, для профілактики повторного холелітіазу рекомендована доза - 250 мг 2 протягом декількох місяців. При токсичних, лікарських ураженнях печінки, алкогольної хвороби печінки та атрезії жовчних путїй добову дозу встановлюють з розрахунку 10-15 мг/кг в 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить 6-12 міс і більше. При первинному біліарному цирозі препарат призначають із розрахунку 10-15 мг/кг (при необхідності - до 20 мг/кг) в 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6 місяців до декількох років. При первинному склерозірующем холангіті - 12-15 мг/кг/ (до 20 мг/кг) в 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6 місяців до декількох років. При неалкогольном стеатогепатите - 13-15 мг/кг в 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6 місяців до декількох років. При муковисцидозе доза встановлюється з розрахунку 20-30 мг/кг у 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6 місяців до декількох років. Дітям віком старше 2 років дозу препарату встановлюють індивідуально з розрахунку 10-20 мг/кг/Передозування
Випадки передозування урсодеоксихолевой кислотою не відомі
Лікарська форма
Капсули тверді желатинові, білого кольору, непрозорі, розмір №0; вміст капсул - білий або майже білий порошок, або білий або майже білий порошок з шматочками маси, або білий або майже білий порошок, спресованийний стовпчиком і розпадається при натисканні.Склад
урсодезоксихолева кислота 250 мг
Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, титану діоксид, желатин.Фармакологічна дія
Гепатопротектор. Має також жовчогінну, холелитолитическое, гіполіпідемічну, гіпохолестеринемічну і деякий імуномодулюючу дію.
Володіючи високими полярними властивостями, урсодеоксихолевая кислота утворює нетоксичні змішані міцели з аполярными (токсичними) ��елчными кислотами, що знижує здатність шлункового рефлюктата пошкоджувати клітинні мембрани при біліарному рефлюкс-гастриті і рефлюкс-езофагіті. Крім того, урсодеоксихолевая кислота утворює подвійні молекули, здатні включатися до складу клітинних мембран гепатоцитів, холангиоцитов, епітеліоцитів ШКТ, стабілізувати їх і робити несприйнятливими до дії цитотоксичных міцел.
Зменшуючи концентрацію токсичних для гепатоцитів жовчних кислот і стимулюючи холерез, багатий бікарбонатами, урсодеоксихолевая кислота ефектівано сприяє вирішенню внутрішньопечінкового холестазу. Зменшує насиченість жовчі холестерином за рахунок пригнічення його абсорбції в кишечнику, придушення синтезу в печінці та зниження секреції в жовч; підвищує розчинність холестерину в жовчі, утворюючи з ним рідкі кристали; зменшує літогенний індекс жовчі. Результатом є розчинення холестеринових жовчних каменів і попередження утворення нових конкрементів.
Імуномодулююча дія зумовлена пригніченням експресії антигенів HLA-1 на мембранах гепатоцитів і HLA-2 на холангиоцитах, нормалізацією природної киллерной активності лімфоцитів та ін. Достовірно затримує прогресування фіброзу у хворих на первинний біліарний цироз, муковісцидоз та алкогольних стеатогепатитом; зменшує ризик розвитку варикозного розширення вен стравоходу. Урсодеоксихолевая кислота сповільнює процеси передчасного старіння і загибелі клітин (гепатоцитів, холангиоцитов).Фармакокінетика
Всмоктування і розподіл
Урсодеоксихолевая кислота абсорбується з тонкої кишки за рахунок пасивної діффузии (близько 90%), а в клубовій кишці шляхом активного транспорту. При цьому величина концентрації урсодеоксихолевой кислоти при прийомі препарату внутрішньо у дозі 50 мг через 30, 60, 90 хв становить 3.8 ммоль/л, 5.5 ммоль/л і 3.7 ммоль/л відповідно. Cmax досягається через 1-3 ч.
Зв'язування з білками плазми високе - до 96-99%. Проникає через плацентарний бар'єр. При систематичному прийомі Урсосана урсодеоксихолевая кислота стає основною жовчною кислотою у сироватці крові і складає близько 48% від загальної кількості жовчних кислот у кров��. Терапевтичний ефект препарату залежить від концентрації урсодеоксихолевой кислоти в жовчі.
Метаболізм і виведення
Метаболізується в печінці (кліренс при первинному проходженні через печінку) в тауриновый і глициновый кон'югати. Утворюються кон'югати секретуються в жовч. Близько 50-70% загальної дози препарату виводиться з жовчю. Незначна кількість невсосавшейся урсодеоксихолевой кислоти надходить у товсту кишку, де піддається розщепленню бактеріями (7-дегідроксілірованіе); утворюється літохолева кислота частично всмоктується з товстої кишки, але сульфатується в печінці і швидко виводиться у вигляді сульфолитохолилглицинового або сульфолитохолилтауринового кон'югату.Побічні дії
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея (може бути дозозависимой), запори, минуще (транзиторне) підвищення активності печінкових трансаміназ; рідко - кальцинирование жовчних каменів.
Інші: біль у спині, алергічні реакції, загострення раніше наявного псоріазу, алопеція; рідко - кальцинирование жовчних каменів..Особливості п��одажи
рецептурніОсобливі умови
При застосуванні препарату з метою розчинення жовчних каменів необхідно дотримання наступних умов: камені мають бути бляшками (рентгенонегативными), їх розмір не повинен перевищувати 15-20 мм, жовчний міхур повинен залишатися функціональним і повинен бути наповнений камінням не більше ніж на половину, прохідність міхурової та загальної жовчної протоки повинна бути збережена.
При тривалому (більше 1 міс) прийомі препарату кожні 4 тижні в перші 3 міс лікування, надалі - кожні 3 міс слід проводіть біохімічний аналіз крові для визначення активності печінкових трансаміназ. Контроль ефективності лікування слід проводити кожні 6 місяців за даними УЗД жовчовивідних шляхів.
Після повного розчинення каменів рекомендується продовжувати застосування Урсосана протягом, принаймні, 3 міс для того, щоб сприяти розчиненню залишків каменів, які занадто малі для їх виявлення і для профілактики рецидиву каменеутворення.
В експериментальних дослідженнях на тваринах не виявлено мутагенної і ка��церогенного дії урсодеоксихолевой кислоти.Свідчення
— неускладнена жовчнокам'яна хвороба: біліарний сладж; розчинення холестеринових жовчних каменів у жовчному міхурі, при неможливості їх видалення хірургічним або ендоскопічним методами; профілактика рецидивів каменеутворення після холецистектомії;
— хронічний активний гепатит;
— гострий гепатит;
— токсичні (у т. ч. лікарські) ураження печінки;
— алкогольна хвороба печінки;
— неалкогольний стеатогепатит;
— першою��короткостроковий біліарний цироз печінки;
— первинний склерозуючий холангіт;
— кістозний фіброз (муковісцидоз) печінки;
— атрезія внутрішньопечінкових жовчних шляхів (у т. ч. вроджена атрезія жовчного міхура);
— дискінезії жовчовивідних шляхів;
— біліарний рефлюкс-гастрит і рефлюкс-езофагіт;
— біліарний диспептичний синдром (при холецистопатії і дискінезії жовчовивідних шляхів);
— профілактика уражень печінки при використанні гормональних контрацептивів і цитостатиків.Протипоказання</h3>— рентгенположительные (з високим вмістом кальцію) жовчні камені;
— не функціонуючий жовчний міхур;
— жовчно-шлунково-кишковий свищ;
— гострий холецистит;
— гострий холангіт;
— цироз печінки у стадії декомпенсації;
— печінкова недостатність;
— ниркова недостатність;
— обтурація жовчовивідних шляхів;
— гострі інфекційні захворювання жовчного міхура і жовчних проток;
— емпієма жовчного міхура;
— підвищена чутливість до компонентам препарату.
З обережністю застосовують Урсосан у дітей у віці від 2 до 4 років, оскільки можливо утруднення при ковтанні капсул, хоча урсодеоксихолевая кислота не має вікових обмежень у застосуванні.Лікарська взаємодія
При спільному застосуванні антациди, що містять алюміній, і іонообмінні смоли (колестирамін), знижують абсорбцію УДХК.
При одночасному застосуванні гіполіпідемічні лікарські засоби (особливо клофібрат), естрогени, неоміцин або прогестини збільшують насичення жовчнийі холестерином і можуть знижувати здатність УДХК розчиняти холестеринові жовчні конкременти.
