Дозировка
Внутрь. Для растворения холестериновых желчных камней средняя суточная доза - 10 мг/кг, что соответствует: для пациентов с массой тела от 34 до 60 кг – 2 капсулы в сутки, соответственно, 61-81 кг – 3 капсулы в сутки, 81 – 100 кг – 4 капсулы в сутки, свыше 100 кг – 5 капсул в сутки. Курс лечения – 6–12 месяцев. Для профилактики повторного образования камней рекомендуется прием препарата в течение еще нескольких месяцев после растворения камней. При билиарном рефлюкс-гастрите доза составляет 250 мг (1 капсула) 1 раз в день. Курс лечения – от 10-14 дней до 6 месяцев, при необходимости – до 2 лет. Симптоматическая терапия первичного билиарного цирроза: средняя суточная доза – 10-15 мг/кг, что соответствует: для пациентов с массой тела от 34 до 50 кг – 2 капсулы в сутки, соответственно, 51-65 кг – 3 капсулы в сутки, 66-85 кг – 4 капсулы в сутки, 86-110 кг – 5 капсул в сутки, свыше 110 кг – 6 капсул в сутки. Капсулы принимают вечером, не разжевывая, запивая небольшим количеством воды. Пациентам с массой тела менее 34 кг рекомендуется прием препарата в виде суспензии.
Лекарственная форма
капсулы
Состав
урсодезоксихолевой кислоты – 250 мг
- вспомогательные вещества: крахмал прежелатинизированный (крахмал 1500), кремния диоксид коллоидный (аэросил), магния стеарат. оболочка капсулы: титана диоксид, желатин
Фармакологическое действие
Гепатопротекторное средство, оказывает также желчегонное, холелитолитическое, гиполипидемическое, гипохолестеринемическое и некоторое иммуномодулирующее действие. Встраивается в мембрану гепатоцита, стабилизирует ее структуру и защищает гепатоцит от повреждающего действия солей желчных кислот, снижая таким образом их цитотоксический эффект. При холестазе активирует кальций (Ca2+) - зависимую альфа-протеазу и стимулирует экзоцитоз, уменьшает концентрацию токсичных желчных кислот (хенодезоксихолевой, литохолевой, дезоксихолевой и др.), концентрации которых у больных с хроническими заболеваниями печени повышенны. Конкурентно снижает всасывание липофильных желчных кислот в кишечнике, повышает их "фракционный" оборот при энтерогепатической циркуляции, индуцирует холерез, стимулирует пассаж желчи и выведение токсичных желчных кислот через кишечник. Экранирует неполярные желчные кислоты (хенодезоксихолевую), благодаря чему формируются смешанные (нетоксичные) мицеллы. Снижает насыщение желчи холестерином путем уменьшения синтеза и секреции холестерина в печени и ингибирования его всасывания в кишечнике. Повышает растворимость холестерина в желчевыводящей системе, стимулирует образование и выделение желчи. Уменьшает литогенность желчи, увеличивает в ней концентрацию желчных кислот, вызывает усиление желудочной и панкреатической секреции, усиливает активность липазы, оказывает гипогликемическое действие. Вызывает частичное или полное растворение холестериновых желчных камней при энтеральном применении, уменьшает насыщенность желчи холестерином, что способствует его мобилизации из желчных камней. Оказывает иммуномодулирующее действие, влияет на иммунологические реакции в печени: уменьшает экспрессию некоторых антигенов гистосовместимости - HLA-1 на мембране гепатоцитов и HLA-2 на холангиоцитах, влияет на количество T-лимфоцитов, образование интерлейкина2, уменьшает количество эозинофилов, подавляет иммунокомпетентные иммуноглобулины (Ig) (в первую очередь IgM).
Фармакокинетика
Урсодезоксихолевая кислота (УДХК) абсорбируется в тонкой кишке за счет пассивной диффузии (около 90%), а в подвздошной кишке посредством активного траспорта. После приема внутрь в разовой дозе (500 мг) максимальная концентрация в сыворотке крови (Cmax) через 30, 60, 90 мин составляет 3.8, 5.5, 3.7 ммоль/л соответственно. Связь с белками плазмы - высокая - до 96-99 %. Проникает через плацентарный барьер. При систематическом приеме урсодезоксихолевая кислота становится основной желчной кислотой сыворотки крови (48 % общего содержания желчных кислот). Терапевтический эффект препарата зависит от концентрации УДХК в желчи. Метаболизируется в печени (клиренс при "первичном прохождении" через печень) в тауриновый и глициновый конъюгаты. Образующиеся конъюгаты секретируются в желчь. Около 50-70% общей дозы выводится через кишечник. Незначительное количество невсосавшейся урсодезоксихолевой кислоты поступает в толстый кишечник, где подвергается расщеплению бактериями (7-дегидроксилирование); образующаяся литохолевая кислота частично всасывается из толстой кишки, но сульфатируется в печени и быстро выводится в виде сульфолитохолилглицинового или сульфолитохолилтауринового конъюгата.
Побочные действия
Тошнота, рвота, диарея, боль в спине, кальцинирование желчных камней, повышение активности "печеночных" трансаминаз, аллергические реакции (в т.ч. крапивница), абдоминальная боль. При лечении первичного билиарного цирроза может наблюдаться преходящая декомпенсация цирроза печени, проходящая после отмены препарата.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Для успешного растворения необходимо, чтобы камни были чисто холестериновые, размером не более 15-20 мм, желчный пузырь заполнен камнями не более чем на половину и желчевыводящие пути полностью сохраняли свою функцию. При длительном (более 1 месяца) приеме препарата каждые 4 недели в первые 3 месяца лечения, в дальнейшем – каждые 3 месяца проводить биохимический анализ крови для определения активности «печеночных» трансаминаз и щелочной фосфотазы, гамма-глютамилтранспептидазы, концентрации билирубина. При сохранении повышенных показателей препарат следует отменить. Контроль эффективности лечения проводить каждые 6 месяцев путем проведения рентгенологического и ультразвукового исследования (УЗИ) желчевыводящих путей в течение первого года терапии. Если в течение 6-12 месяцев после начала терапии частичного растворения конкрементов не произошло, маловероятно, что лечение будет эффективным. Обнаружение во время лечения при УЗИ невизуализируемого желчного пузыря является свидетельством того, что полного растворения конкрементов не произошло, и лечение следует прекратить. После полного растворения конкрементов рекомендуется продолжать применение в течении по крайней мере 3 месяцев, для того чтобы способствовать растворению остатков конкрементов, размеры которых слишком малы для их обнаружения.
Показания
Первичный билиарный цирроз при отсутствии признаков декомпенсации (симптоматическая терапия), растворение мелких и средних холестериновых камней при функционирующем желчном пузыре, билиарный рефлюкс-гастрит.
Противопоказания
Гиперчувствительность;
- Рентгенположительные (с высоким содержанием Ca2+) желчные камни;
- Нефункционирующий желчный пузырь;
- Острые воспалительные заболевания желчного пузыря, желчных протоков и кишечника;
- Цирроз печени в стадии декомпенсации;
- Выраженные нарушения функции печени, почек, поджелудочной железы;
- Панкреатит;
- Беременность, период лактации;
- Взрослые и дети с массой тела до 34 кг.
Лекарственное взаимодействие
Антациды, содержащие алюминий и ионообменные смолы (колестирамин), снижают абсорбцию. Гиполипидемические лекарственные средства (особенно клофибрат), эстрогены, неомицин, пероральные контрацептивы увеличивают насыщение желчи холестерином и могут снижать способность растворять холестериновые желчные конкременты.
(4220)
Дозування
Всередину. Для розчинення холестеринових жовчних каменів середня добова доза - 10 мг/кг, що відповідає: для пацієнтів з масою тіла від 34 до 60 кг – 2 капсули на добу, відповідно, 61-81 кг – 3 капсули на добу, 81 – 100 кг – 4 капсули на добу, понад 100 кг – 5 капсул на добу. Курс лікування – 6-12 місяців. Для профілактики повторного утворення каменів рекомендується прийом препарату протягом ще декількох місяців після розчинення каменів. При біліарному рефлюкс-гастриті доза становить 250 мг (1 капсула) 1 раз в день. Курс лікування – від 10-14 днії до 6 місяців, при необхідності – до 2 років. Симптоматична терапія первинного біліарного цирозу: середня добова доза – 10-15 мг/кг, що відповідає: для пацієнтів з масою тіла від 34 до 50 кг – 2 капсули на добу, відповідно, 51-65 кг – 3 капсули на добу, 66-85 кг – 4 капсули на добу, 86-110 кг – 5 капсул на добу, понад 110 кг – 6 капсул на добу. Капсули приймають ввечері, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води. Пацієнтам з масою тіла менше 34 кг рекомендується прийом препарату у вигляді суспензії.
Лікарська форма
капсулиСклад
ур��одезоксихолевой кислоти – 250 мг
- допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500), кремнію діоксид колоїдний (аеросил), магнію стеарат. оболонка капсули: титану діоксид, желатинФармакологічна дія
Гепатопротекторну засіб, має також жовчогінну, холелитолитическое, гіполіпідемічну, гіпохолестеринемічну і деякий імуномодулюючу дію. Вбудовується в мембрану гепатоцита, стабілізує її структуру і захищає гепатоцити від ушкоджуючої дії солей жовчних кислот, сн��жая таким чином їх цитотоксичний ефект. При холестазе активує кальцій (Ca2+) - залежну альфа-протеазу і стимулює экзоцитоз, зменшує концентрацію токсичних жовчних кислот (хенодезоксихолевой, літохолевої, дезоксихолевой та ін), концентрації яких у хворих з хронічними захворюваннями печінки підвищені. Конкурентно знижує всмоктування ліпофільних жовчних кислот у кишечнику, підвищує їх "фракційний" оборот при ентерогепатичній циркуляції, індукує холерез, стимулює пасаж жовчі та виведення токсичних жовчних до��слот через кишечник. Екранує неполярні жовчні кислоти (хенодезоксихолевую), завдяки чому формуються змішані (нетоксичні) міцели. Знижує насичення жовчі холестерином шляхом зменшення синтезу і секреції холестерину в печінці та інгібування його всмоктування в кишечнику. Підвищує розчинність холестерину в жовчовивідної системі, стимулює утворення та виділення жовчі. Зменшує літогенність жовчі, збільшує в ній концентрацію жовчних кислот, викликає посилення шлункової і панкреатичної секреції, посилює активності��ь ліпази, виявляє гіпоглікемічну дію. Викликає часткове або повне розчинення холестеринових жовчних каменів при ентеральному застосуванні, зменшує насиченість жовчі холестерином, сприяє його мобілізації з жовчних каменів. Має імуномодулюючу дію, впливає на імунологічні реакції в печінці: зменшує експресію деяких антигенів гістосумісності - HLA-1 на мембрані гепатоцитів і HLA-2 на холангиоцитах, впливає на кількість T-лімфоцитів, освіта интерлейкина2, зменшує кількість еозинофілів, ��одавляет імунокомпетентні імуноглобуліни (Ig) (в першу чергу IgM).Фармакокінетика
Урсодезоксихолева кислота (УДХК) абсорбується в тонкій кишці за рахунок пасивної дифузії (близько 90%), а в клубовій кишці шляхом активного транспорту. Після прийому внутрішньо в разовій дозі (500 мг) максимальна концентрація в сироватці крові (Cmax) через 30, 60, 90 хв становить 3.8, 5.5, 3.7 ммоль/л відповідно. Зв'язок з білками плазми - висока - до 96-99 %. Проникає через плацентарний бар'єр. При систематичному прийомі урсодезоксихолева кислота стає ос��овной жовчною кислотою сироватки крові (48 % загального вмісту жовчних кислот). Терапевтичний ефект препарату залежить від концентрації УДХК в жовчі. Метаболізується в печінці (кліренс при "першому проходженні" через печінку) в тауриновый і глициновый кон'югати. Утворюються кон'югати секретуються в жовч. Близько 50-70% загальної дози виводиться через кишечник. Незначна кількість невсосавшейся урсодезоксихолевої кислоти надходить у товстий кишечник, де піддається розщепленню бактеріями (7-дегідроксілірованіе); утворюється читохолевая кислота частково всмоктується з товстої кишки, але сульфатується в печінці і швидко виводиться у вигляді сульфолитохолилглицинового або сульфолитохолилтауринового кон'югату.Побічні дії
Нудота, блювання, діарея, біль у спині, кальцинирование жовчних каменів, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, алергічні реакції (у т.ч. кропив'янка), абдомінальний біль. При лікуванні первинного біліарного цирозу може спостерігатися скороминуща декомпенсація цирозу печінки, що проходить після відміни препарату.Про особливостіпродажу
рецептурніОсобливі умови
Для успішного розчинення необхідно, щоб камені були чисто холестеринові, розміром не більше 15-20 мм, жовчний міхур заповнений каменями не більш ніж на половину і жовчовивідні шляхи повністю зберігали свою функцію. При тривалому (більше 1 місяця) прийомі препарату кожні 4 тижні в перші 3 місяці лікування, надалі – кожні 3 місяці проводити біохімічний аналіз крові для визначення активності «печінкових» трансаміназ і лужної фосфотази, гамма-глютамілтранспептидази, концентрації білірубіну. При збереженні підвищених показників препарат слід відмінити. Контроль ефективності лікування проводити кожні 6 місяців шляхом проведення рентгенологічного та ультразвукового дослідження (УЗД) жовчовивідних шляхів протягом першого року терапії. Якщо протягом 6-12 місяців після початку терапії часткового розчинення конкрементів не сталося, малоймовірно, що лікування буде ефективним. Виявлення під час лікування при УЗД невизуализируемого жовчного міхура є свідченням того, що повного розчинення конкрементів не произошло, і лікування слід припинити. Після повного розчинення конкрементів рекомендується продовжувати застосування протягом принаймні 3 місяців, для того щоб сприяти розчиненню залишків конкрементів, які занадто малі для їх виявлення.Свідчення
Первинний біліарний цироз при відсутності ознак декомпенсації (симптоматична терапія), розчинення дрібних і середніх холестеринових каменів при функціонуючому жовчному міхурі, біліарний рефлюкс-гастрит.Протипоказання
Гіперчутливість;
/> - Рентгенположительные (з високим вмістом Ca2+) жовчні камені;
- Нефункціонуючий жовчний міхур;
- Гострі запальні захворювання жовчного міхура, жовчних протоків і кишечника;
- Цироз печінки у стадії декомпенсації;
- Виражені порушення функції печінки, нирок, підшлункової залози;
- Панкреатит;
- Вагітність, період лактації;
- Дорослі та діти з масою тіла до 34 кгЛікарська взаємодія
Антациди, що містять алюміній та іонообмінні смоли (колестирамін), знижують абсор��цію. Гіполіпідемічні лікарські засоби (особливо клофібрат), естрогени, неоміцин, пероральні контрацептиви збільшують насичення жовчі холестерином і можуть знижувати здатність розчиняти холестеринові жовчні конкременти.