Дозировка
Рекомендуемая доза - 8 мг однократно, одновременно с приемом пищи, предпочтительно в одно и то же время суток.Необходимо проглатывать капсулу целиком, желательно запивая стаканом воды. Для лечения пациентов с умеренной почечной недостаточностью (клиренс креатинина >30 -<50 мл/мин) рекомендуется в течение первой недели принимать начальную дозу по 4 мг в сутки, при хорошей индивидуальной переносимости затем можно увеличить дозу до 8 мг в сутки.
Передозировка
выраженное снижение АД, компенсаторная тахикардия
Лекарственная форма
Капсулы
Состав
силодозин 4 мг
Вспомогательные вещества: маннитол, крахмал прежелатинизированный (крахмал 1500, крахмал PCS PC-10), натрия лаурилсульфат, магния стеарат.
Состав желатиновой капсулы: желатин, титана диоксид, краситель железа оксид желтый (Е172).
Фармакологическое действие
Высокоселективный конкурентный антагонист альфа1А-адренорецепторов, блокирует постсинаптические альфа1А-адренорецепторы, находящиеся в гладкой мускулатуре предстательной железы, шейке мочевого пузыря и простатической части мочеиспускательного канала. Снижает тонус гладкой мускулатуры предстательной железы, шейки мочевого пузыря и простатической части мочеиспускательного канала, улучшая отток мочи. Одновременно уменьшаются симптомы обструкции и раздражения, связанные с доброкачественной гиперплазией предстательной железы.
Сродство к альфа1А-адренорецепторам, расположенным в мочевом пузыре, в 162 раза превосходит его способность взаимодействовать с альфа1B-адренорецепторами, которые расположены в гладких мышцах сосудов. Благодаря высокой селективности не вызывает клинически значимого снижения АД у пациентов с исходно нормальным АД.
Фармакокинетика
Всасывание и распределение
При приеме внутрь силодозин хорошо абсорбируется. Абсолютная биодоступность составляет 32%. Прием пищи снижает Cmax примерно на 30%, увеличивая время достижения Cmax примерно до 1 ч и оказывает минимальное влияние на AUC. Cmax 87±51 мг/мл, Tmax - 2.5 ч, средняя концентрация в моче 433±286 нг?ч/мл.
Vd силодозина составляет 0/81 л/кг и связывается с белками плазмы на 96.6%. Связывание силодозина карбамоилглюкуронида белками плазы составляет 91%.
Метаболизм и выведение
Силодозин метаболизируется посредством глюкуронирования (с участием UGT2B7), с участием алкогольдегидрогеназы и альдегиддегидрогеназы, окислительных путей, в основном с участием CYP 3A4. Основной активный метаболит в плазме карбамоилглюкуронид ( KMD-3213G) достигает плазменной концентрации в 4 раза большей, чем сам силодозин. Силодозин не обладает потенциалом индукции или ингибирования изоферментов цитохрома Р450.
33.5% силодозина выводится через почки и 54.9% через кишечник. Клиренс силодозина составляет около 23.1 л/ч. Силодозин экскретируется в основном в виде метаболитов и в очень малом количестве в неизмененном виде с мочой. T1/2 силодозина и карбамоилглюкуронида составляет 11 ч и 18 ч соответственно.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Фармакокинетика силодозина и метаболитов существенно не зависела от возраста. Клиренс силодозина не изменялся у пациентов старше 75 лет.
У больных с умеренным нарушением функции печени (7-9 баллов по шкале Чайлд-Пью), фармакокинетика силодозина значимо не меняется. У пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью фармакокинетику силодозина не изучали.
Побочные действия
Со стороны ЦНС: часто - головокружение; частота неизвестна - синкопе.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - ортостатическая гипотензия.
Со стороны дыхательной системы: часто - заложенность носа.
Со стороны пищеварительной системы: часто - диарея; нечасто - тошнота, сухость во рту.
Со стороны половой системы: очень часто - ретроградная эякуляция, анэякуляция; нечасто - снижение либидо, эректильная дисфункция.
Прочие: частота неизвестна - интраоперационный синдром "дряблой" радужки во время операций по поводу катаракты.
Особенности продажи
рецептурные
Показания
доброкачественная гиперплазия предстательной железы.
Противопоказания
— почечная недостаточность тяжелой степени (КК < 30 мл/мин);
— тяжелая печеночная недостаточность (недостаточно клинических данных);
— детский возраст до 18 лет;
— повышенная чувствительность к активному веществу или любому из вспомогательных компонентов или их непереносимость
С осторожностью следует применять при почечной недостаточности средней степени тяжести (КК от 30 до 50 мл/мин).
Лекарственное взаимодействие
Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Не рекомендуется сочетание с другими альфа-адреноблокаторами из-за возможного потенцирования действия.
Совместное применение ингибиторов изофермента CYP3A4 (кетоконазола, кларитромицина, итраконазола, ритонавира) не рекомендуется, так как увеличивает концентрацию силодозина в плазме.
Ингибиторы фосфодиэстеразы-5 (силденафил, тадалафил) при совместном применении могут повышать риск развития головокружение.
Гипотензивные препараты бета-адреноблокаторы, антагонисты кальция, препараты, действующие на ренин-ангиотензин альдостероновую систему, диуретики при совместном применении усиливают ортостатическую гипотензию.
(2606)
Дозування
Рекомендована доза - 8 мг одноразово, одночасно з прийомом їжі, бажано в один і той же час доби.Необхідно проковтнути капсулу цілком, бажано запиваючи склянкою води. Для лікування пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну >30 -<50 мл/хв) рекомендується протягом першого тижня приймати початкову дозу 4 мг на добу, при добрій індивідуальної переносимості потім можна збільшити дозу до 8 мг на добу.Передозування
виражене зниження АТ, компенсаторна тахікардія
Лікинна форма
КапсулиСклад
силодозин 4 мг
Допоміжні речовини: манітол, крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500, крохмаль PCS PC-10), натрію лаурилсульфат, магнію стеарат.
Склад желатинової капсули: желатин, титану діоксид, барвник заліза оксид жовтий (Е172).Фармакологічна дія
Високоселективний конкурентний антагоніст альфа1А-адренорецепторів, блокує постсинаптичні альфа1А-адренорецептори, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийці сечового міхура і простатичної частини мочеиспускательного каналу. Знижує тонус гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура і простатичної частини сечівника, покращуючи відтік сечі. Одночасно зменшуються симптоми обструкції та подразнення, пов'язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози.
Спорідненість до альфа1А-адренорецепторами, розташованими в сечовому міхурі, 162 рази перевершує його здатність взаємодіяти з альфа1В-адренорецепторами, які розташовані в гладких м'язах судин. Завдяки високій селективності не спричиняє клінічно значущого зниження артеріального тиску у пацієнтів з початково нормальним АТ.Фармакокінетика
Всмоктування і розподіл
При прийомі всередину силодозин добре абсорбується. Абсолютна біодоступність становить 32%. Прийом їжі знижує Cmax приблизно на 30%, збільшуючи час досягнення Cmax приблизно до 1 год і надає мінімальний вплив на AUC. Cmax 87±51 мг/мл, Tmax - 2.5 год, середня концентрація у сечі 433±286 нг?год/мл
Vd силодозина становить 0/81 л/кг і зв'язується з білками плазми на 96.6%. Зв'язування силодозина карбамоилглюкуронида белками плази становить 91%.
Метаболізм і виведення
Силодозин метаболізується за допомогою глюкуронирования (з участю UGT2B7), за участю алкогольдегідрогенази та альдегіддегідрогенази, окислювальних шляхів, в основному за участю CYP 3A4. Основний активний метаболіт у плазмі карбамоилглюкуронид ( KMD-3213G) досягає плазмової концентрації в 4 рази більшою, ніж сам силодозин. Силодозин не володіє потенціалом індукції або інгібування ізоферментів цитохрому Р450.
33.5% силодозина виводиться через нирки і 54.9% через кишечник. Кліренс силодозина становить близько 23.1 л/ч. Силодозин екскретується в основному у вигляді метаболітів і в дуже малій кількості в незміненому вигляді з сечею. T1/2 силодозина і карбамоилглюкуронида становить 11 год і 18 год відповідно.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Фармакокінетика силодозина і метаболітів істотно не залежала від віку. Кліренс силодозина не змінювався у пацієнтів старше 75 років.
У хворих з помірним порушенням функції печінки (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), фармакокінетика силодозина значимо не змінюється. У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю фармакокінетику силодозина не вивчали.Побічні дії
З боку ЦНС: часто - запаморочення; частота невідома - синкопе.
З боку серцево-судинної системи: часто - ортостатична гіпотензія.
З боку дихальної системи: часто - закладеність носа.
З боку травної системи: часто - діарея; нечасто - нудота, сухість у роті.
З боку статевої системи: дуже часто - ретроградна еякуляція, анеякуляція; нечасто - зниження ліб��до, еректильна дисфункція.
Інші: частота невідома - інтраопераційний синдром "в'ялої" райдужки під час операцій з приводу катаракти.Особливості продажу
рецептурніСвідчення
доброякісна гіперплазія передміхурової залози.Протипоказання
— ниркова недостатність тяжкого ступеня (КК < 30 мл/хв);
— тяжка печінкова недостатність (недостатньо клінічних даних);
— дитячий вік до 18 років;
— підвищена чутливість до активної речовини або будь-якого з допоміжні��их компонентів або їх непереносимість
З обережністю слід застосовувати при нирковій недостатності середнього ступеня тяжкості (КК від 30 до 50 мл/хв).Лікарська взаємодія
Взаємодія з іншими лікарськими засобами
Не рекомендується поєднання з іншими альфа-адреноблокаторами через можливе потенціювання дії.
Спільне застосування інгібіторів ізоферменту CYP3A4 (кетоконазолу, кларитроміцину, ітраконазолу, ритонавіру) не рекомендується, так як збільшує концентрацію сі��одозина в плазмі.
Інгібітори фосфодіестерази-5 (силденафіл, тадалафіл) при сумісному застосуванні можуть підвищувати ризик розвитку запаморочення.
Гіпотензивні препарати бета-адреноблокатори, антагоністи кальцію, препарати, що діють на ренін-ангіотензин альдостероновую систему, діуретики при спільному застосуванні підсилюють ортостатичну гіпотензію.
