Дозировка
Перед применением препарата Тулип® больному необходимо рекомендовать стандартную гипохолестеринемическую диету, которую он должен продолжать соблюдать в течение всего периода терапии. Рекомендуется применять препарат Тулип® внутрь в любое время суток, независимо от времени приема пищи. Доза препарата колеблется в пределах от 10 мг до 80 мг в сутки, и подбирается с учетом исходных концентраций холестерина-ЛПНП, цели терапии и индивидуального терапевтического ответа на проводимую терапию. Для большинства пациентов начальная доза составляет 10 мг 1 раз в сут (возможно применение препарата аторвастатин в лек. форме: таблетки по 10 и 20 мг). В начале лечения и/или во время повышения дозы препарата Тулип®, необходимо каждые 2-4 недели контролировать концентрации липидов в плазме крови и соответствующим образом коррегировать дозу препарата. Максимальная суточная доза - 80 мг/ки. Гомозиготная семейная гиперхолестеринемия Препарат Тулип® применяют в дозе 80 мг (2 таблетки по 40 мг) 1 раз в Коррекции дозы препарата Тулип® у пациентов с нарушением функции почек и у пациентов старше 70 лет не требуется. Дозу препарата Тулип® у пациентов с недостаточностью функции печени необходимо снижать при постоянном контроле активности «печеночных» трансаминаз: аспартатаминотрансферазы (ACT) и аланинаминотрансферазы (АЛТ).
Передозировка
Лечение симптоматическое; предпринимают меры для поддержания жизненно важных функций и предупреждение дальнейшего всасывания препарата (промывание желудка, прием активированного угля).
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
1 таб.
Аторвастатин 20 мг
Фармакологическое действие
Аторвастатин является селективным конкурентным ингибитором ГМГ-КoA-редуктазы, фермента, участвующего в превращении 3-гидрокси-3-метилглутарил-коэнзима A в мевалонат, предшественника стероидов, в т.ч. холестерина. Холестерин и триглицериды (TГ) циркулируют в сосудистом русле в составе молекул липопротеидов. Из триглицеридов и холестерина в печени синтезируются ЛПОНП. Из печени они попадают в плазму крови и доставляются к периферическим тканям. ЛПНП образуются из ЛПОНП, катаболизм их осуществляется, в основном, посредством взаимодействия с рецепторами ЛПНП. Аторвастатин снижает синтез и содержание холестерина ЛПНП, содержание общего холестерина, аполипопротеина В у пациентов с гомозиготной и гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией, первичной гиперхолестеринемией и смешанной гиперлипидемией. Он вызывает также снижение уровня холестерина ЛПОНП и триглицеридов и повышение уровней ЛПВП-холестерина и аполипопротеина A. Аторвастатин снижает содержание общего холестерина, ЛПНП-холестерина, ЛПОНП-холестерина, аполипопротеина В, триглицеридов и не-ЛПВП-холестерина и повышает уровень ЛПВП-холестерина у пациентов с изолированной гипертриглицеридемией, уровень ЛПСП-холестерина у пациентов с дисбеталипопротеинемией. Как и ЛПНП, липопротеиды, обогащенные холестерином и богатые триглицеридами (ЛПОНП, липопротеиды промежуточной плотности и остатки хиломикронов) могут также способствовать прогрессированию атеросклероза. Повышение уровня триглицеридов в плазме крови часто сочетается со снижением уровня ЛПВП и появлением частиц ЛПНП небольшого размера, а также другими нелипидными метаболическими факторами риска ИБС.
Фармакокинетика
Абсорбция и распределение
Абсорбция — высокая. Cmax в плазме крови после приема внутрь достигается через 1–2 ч. Cmax у женщин выше на 20%, АUС — на 10% ниже, чем у мужчин. Cmax у больных алкогольным циррозом печени (класс В по шкале Чайлд-Пью) в 16 раз, а АUС — в 11 раз выше нормы.
Прием пищи несколько снижает скорость и степень абсорбции препарата (на 25 и 9% соответственно), однако снижение холестерина-ЛПНП сходно с таковым при применении аторвастатина без одновременного приема пищи.
После приема внутрь аторвастатина в вечернее время концентрация в плазме крови ниже (Cmax и AUC приблизительно на 30%), чем после приема в утренние часы, однако снижение концентрации холестерина-ЛПНП не зависит от времени суток, в которое принимают препарат. Выявлена линейная зависимость между степенью всасывания и дозой препарата.
Биодоступность составляет 12%, системная биодоступность ингибирующей активности в отношении ГМГ-КоА-редуктазы — около 30%. Низкая системная биодоступность обусловлена пресистемным метаболизмом в ЖКТ и при первом прохождении через печень.
Средний Vd — 381 л, связь с белками плазмы крови — 98%.
Метаболизируется преимущественно в печени под действием цитохрома P4503A4 c образованием фармакологически активных метаболитов (орто- и парагидроксилированных производных, продуктов бета-окисления). Тулип® (таблетки по 10 и 20 мг) вызывает снижение уровня общего холестерина на 29 и 33%, ЛПНП-холестерина — на 39 и 43%, аполипопротеина В на 32 и 35% и триглицеридов — на 14 и 26%. Уровень ЛПВП-холестерина при этом повышается соответственно на 6 и 9%. Выводится в основном с желчью после печеночного и/или внепеченочного метаболизма (аторвастатин не подвергается выраженной кишечно-печеночной рециркуляции, не выводится с помощью гемодиализа). T1/2 — 14 ч. Ингибирующая активность в отношении ГМГ-КоА-редуктазы сохраняется около 20–30 ч благодаря наличию активных метаболитов. Менее 2% от принятой внутрь дозы препарата определяется в моче.
Побочные действия
По данным Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ) нежелательные эффекты классифицированы в соответствии с их частотой развития следующим образом: часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, <1/100), редко (>1/10000, <1/1000) и очень редко (<1/10000), включая отдельные сообщения.
Со стороны центральной и периферической нервной системы: часто - головная боль, головокружение, бессоница, астенический синдром, недомогание, слабость, парестезии, гипестезии; нечасто - периферическая нейропатия, амнезия.
Со стороны пищеварительного тракта: часто - запор, метеоризм, диспепсия, тошнота, диарея, боль в животе; нечасто -анорексия, рвота, панкреатит; редко - гепатит, холестатическая желтуха (в том числе и обструктивная).
Со стороны опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани: часто - миалгия, боль в суставах, боль в спине; нечасто - миопатия, судороги мышц и артралгии; редко - миозит, рабдомиолиз.
Со стороны органа слуха: нечасто -шум в ушах.
Со стороны кожных покровов и подкожно-жировой клетчатки: часто - кожная сыпь и зуд, аллергические реакции; нечасто -крапивница; очень редко - ангионевротический отек, буллезная сыпь, полиморфная экссудативная эритема (в том числе и синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).
Со стороны эндокринной системы: нечасто - алопеция, гипергликемия, гипогликемия, повышение активности сывороточной креатининфосфокиназы (КФК).
Со стороны органов кроветворения: нечасто - тромбоцитопения.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Нарушение функции печени. Применение ингибиторов ГМГ-КoA-редуктазы для снижения уровня липидов в крови может приводить к изменению биохимических показателей, отражающих функцию печени.
Функцию печени следует контролировать перед началом лечения, через 6 нед, 12 нед после начала приема Тулипа® и после каждого повышения дозы, а также периодически, например, каждые 6 мес. Изменение активности ферментов печени обычно наблюдается в течение первых трех месяцев после начала приема Тулипа®. Пациенты, у которых отмечается повышение уровня трансаминаз, должны находиться под контролем до возвращения уровня ферментов в норму. В том случае, если значения АЛТ или АСТ более чем в 3 раза превышают уровень верхнего допустимого предела, рекомендуется снизить дозу Тулипа® или прекратить лечение.
Скелетная мускулатура. Пациенты с диффузной миалгией, вялостью или слабостью мышц и/или значительным повышением КФК представляют собой группу риска в отношении развития миопатии (определяемой как боли в мышцах с сопутствующим повышением уровня КФК более чем в 10 раз по сравнению с верхней границей нормы).
При назначении сочетанной терапии Тулипом® и циклоспорином, производными фибровой кислоты, эритромицином, кларитромицином, иммунодепрессантами и противогрибковыми препаратами азоловой структуры, а также вызывающими снижение уровня липидов дозами ниацина, необходимо сопоставить потенциальную пользу и степень риска при данном лечении и осуществлять наблюдение за пациентами, у которых появляются признаки или симптомы мышечных болей, вялости или слабости, особенно в течение первых месяцев лечения и при повышении дозы какого-либо из препаратов.
Лечение Тулипом® должно быть временно приостановлено или прекращено при развитии тяжелого состояния, могущего явиться следствием миопатии, а также при наличии факторов риска в отношении развития острой почечной недостаточности вследствие рабдомиолиза (например, острой тяжелой инфекции, артериальной гипотензии, обширного хирургического вмешательства, травмы, тяжелых метаболических и эндокринных нарушений, а также нарушений электролитного баланса).
Больной должен немедленно обратиться к врачу при появлении необъяснимых болей или слабости в мышцах, особенно, если они сопровождаются недомоганием и лихорадкой. Женщинам репродуктивного возраста следует применять надежные методы контрацепции.
Влияние на способность управлять транспортными средствами и занятие другими видами деятельности, требующими концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций
Тулип® не оказывает влияния на способность к управлению автомобилем и механизмами.
Показания
Препарат Тулип® применяется:
— в сочетании с гипохолестеринемической диетой для снижения повышенных концентраций общего холестерина, холестерина-ЛПНП, аполипопротеина В и триглицеридов и повышения концентрации холестерина-ЛПВП у больных с первичной гиперхолестеринемией, гетерозиготной семейной и несемейной гиперхолестеринемией и комбинированной (смешанной) гиперлипидемией (тип IIа и IIb по классификации Фредериксона), когда диетотерапия и другие нефармакологические методы лечения оказываются недостаточно эффективными;
— для снижения концентрации общего холестерина и холестерина/ЛПНП у больных с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией, когда диетотерапия и другие нефармакологические методы лечения оказываются недостаточно.
Противопоказания
— повышенная чувствительность к аторвастатину и другим вспомогательным компонентам препарата;
— заболевания печени в активной стадии или повышение сывороточной активности «печеночных» трансаминаз в плазме крови неясного генеза (более чем в 3 раза по сравнению с верхней границей нормы);
— миопатия;
— беременность и период лактации;
— возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены);
— дефицит лактазы, непереносимость лактозы, синдром глюкозо-галактозной мальабсорбции.
С осторожностью. Злоупотребление алкоголем, заболевания печени в анамнезе, заболевания мышечной системы (в анамнезе от применения других представителей группы ГМГ-КоА-редуктазы ингибиторов), тяжелые нарушения электролитного баланса, эндокринные (гипертиреоз) и метаболические нарушения, артериальная гипотензия, тяжелые острые инфекции (сепсис), неконтролируемая эпилепсия, обширные хирургические вмешательства, травмы.
Лекарственное взаимодействие
Антациды: при одновременном назначении аторвастатина и антацидных препаратов в форме суспензии, содержащей магния и алюминия гидроокиси, концентрация аторвастатина в плазме крови снижается приблизительно на 35%, при этом степень снижения уровня холестерина ЛПНП остается неизменным.
Колестипол: при одновременном применении аторвастатина и колестипола концентрация аторвастатина в плазме крови снижается приблизительно на 25%, при этом гиполипидемический эффект комбинации аторвастатина и колестипола превосходит таковой каждого препарата в отдельности.
Дигоксин: при многократном одновременном приеме аторвастатина и дигоксина концентрация дигоксина в плазме крови повышается примерно на 20%, в связи с чем больной должен находиться под наблюдением.
Эритромицин: при одновременном приеме аторвастатина и эритромицина, оказывающего ингибирующее воздействие на цитохром P450 CYP3A4, концентрация аторвастатина в плазме крови увеличивается приблизительно на 40%.
(6733)
Дозування
Перед застосуванням препарату Туліп® хворому необхідно рекомендувати стандартну гипохолестеринемическую дієту, якої він повинен продовжувати дотримуватися протягом усього періоду терапії. Рекомендується застосовувати препарат Туліп® внутрішньо у будь-який час доби, незалежно від часу прийому їжі. Доза препарату коливається в межах від 10 мг до 80 мг на добу, підбирається з урахуванням вихідних концентрацій холестерину-ЛПНЩ, мети терапії та індивідуальної терапевтичної відповіді на проведену терапію. Для більшості пацієнтів почав��ва доза становить 10 мг 1 раз на добу (можливе застосування препарату аторвастатин у лек. формі: таблетки по 10 і 20 мг). На початку лікування та/або під час підвищення дози препарату Туліп®, необхідно кожні 2-4 тижні контролювати концентрації ліпідів у плазмі крові і відповідним чином коригувати дозу препарату. Максимальна добова доза - 80 мг/ки. Гомозиготная сімейна гіперхолестеринемія Препарат Туліп® застосовують у дозі 80 мг (2 таблетки по 40 мг) 1 раз в Корекції дози препарату Туліп® у пацієнтів з порушенням функції нирок і у хворим��ів старше 70 років не потрібно. Дозу препарату Туліп® у пацієнтів з недостатністю функції печінки необхідно знижувати при постійному контролі активності «печінкових» трансаміназ: аспартатамінотрансферази (АСТ) та аланінамінотрансферази (АЛТ).Передозування
Лікування симптоматичне; вживають заходів щодо підтримки життєво важливих функцій та попередження подальшого всмоктування препарату (промивання шлунка, прийом активованого вугілля).
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
1 таб.
Ат��рвастатин 20 мгФармакологічна дія
Аторвастатин є селективним конкурентним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази, ферменту, який бере участь у перетворенні 3-гідрокси-3-метилглутарил-коензиму A у мевалонат, попередник стероїдів, у т.ч. холестерину. Холестерин та тригліцериди (ТГ) циркулюють у судинному руслі в складі молекул ліпопротеїдів. З тригліцеридів і холестерину в печінці синтезуються ЛПДНЩ. Із печінки вони потрапляють у плазму крові і доставляються до периферичним тканинам. ЛПНЩ утворюються з ЛПДНЩ, катаболізм їх здійснюється��ться, в основному, за допомогою взаємодії з рецепторами ЛПНЩ. Аторвастатин знижує синтез і вміст холестерину ЛПНЩ, вміст загального холестерину, аполіпопротеїну В у пацієнтів з гомозиготною і гетерозиготною родинною гіперхолестеринемією, первинною гіперхолестеринемією і змішаною гіперліпідемією. Він викликає також зниження рівня холестерину ЛПДНЩ і тригліцеридів і підвищення рівня ЛПВЩ-холестерину та аполіпопротеїну A. Аторвастатин знижує вміст загального холестерину, ЛПНЩ-холестерину, ЛПДНЩ-холестерину, аполипопротеина В, тригліцеридів і не-ЛПВЩ-холестерину і підвищує рівень ЛПВЩ-холестерину у пацієнтів з ізольованою гіпертригліцеридемією, рівень ЛПСП-холестерину у пацієнтів з дисбеталіпопротеїнемією. Як і ЛПНЩ, ліпопротеїди, збагачені багаті холестерином і тригліцеридами (ЛПДНЩ, ліпопротеїди проміжної щільності і залишки хіломікронів) можуть також сприяти прогресуванню атеросклерозу. Підвищення рівня тригліцеридів у плазмі крові часто поєднується зі зниженням рівня ЛПВЩ і появою частинок ЛПНЩ невеликого розміру, а також іншими нелипидными метаболічними факторами ризику ІХС.Фармакокінетика
Абсорбція та розподіл
Абсорбція — висока. Cmax в плазмі крові після прийому внутрішньо досягається через 1-2 ч. Cmax у жінок вище на 20%, АUС — на 10% нижче, ніж у чоловіків. Cmax у хворих на алкогольний цироз печінки (клас В за шкалою Чайлд-П'ю) в 16 разів, а АUС — в 11 разів вище норми.
Прийом їжі дещо знижує швидкість та ступінь абсорбції препарату (на 25% і 9% відповідно), однак зниження холестерину-ЛПНЩ подібно з таким при застосуванні аторвастатину без одноврем��нного прийому їжі.
Після прийому всередину аторвастатину у вечірній час концентрація в плазмі крові нижче (Cmax і AUC приблизно на 30%), ніж після прийому в ранкові години, однак зниження концентрації холестерину-ЛПНЩ не залежить від часу доби, в який приймають препарат. Виявлена лінійна залежність між ступенем всмоктування і дозою препарату.
Біодоступність становить 12%, системна біодоступність інгібуючої активності щодо ГМГ-КоА-редуктази — близько 30%. Низька системна біодоступність обумовлена пресистемним метаболізмом у ШКТ і при першому проходженні через печінку.
Середній Vd — 381 л, зв'язок з білками плазми — 98%.
Метаболізується переважно в печінці під впливом цитохрому P4503A4 c утворенням фармакологічно активних метаболітів (орто - і парагідроксильованих похідних та продуктів бета-окислення). Туліп® (таблетки по 10 і 20 мг) викликає зниження рівня загального холестерину на 29 і 33%, ЛПНЩ-холестерину — на 39 і 43%, аполіпопротеїну В-на 32 і 35% і тригліцеридів — на 14 і 26%. Рівень ЛПВЩ-холестерину при цьому підвищується соответстве��але на 6 і 9%. Виводиться в основному з жовчю після печінкового та/або внепеченочного метаболізму (аторвастатин не піддається вираженій кишково-печінковій рециркуляції, не виводиться за допомогою гемодіалізу). T1/2 — 14 год. Інгібуюча активність відносно ГМГ-КоА-редуктази зберігається близько 20-30 год завдяки наявності активних метаболітів. Менше 2% від прийнятої внутрішньо дози препарату визначається в сечі.Побічні дії
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) небажані ефекти класифіковані згідно з їх частотою розвиток наступним чином: часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, <1/100), рідко (>1/10000, <1/1000) та дуже рідко (<1/10000), включаючи окремі повідомлення.
З боку центральної і периферичної нервової системи: часто - головний біль, запаморочення, безсоння, астенічний синдром, нездужання, слабкість, парестезії, гіпестезії; нечасто - периферична нейропатія, амнезія.
З боку травного тракту: часто - запор, метеоризм, диспепсія, нудота, діарея, біль у животі; нечасто -анорексія, блювання, панкреатит; рідко - гепатит, холестатиче��кая жовтяниця (у тому числі і обструктивна).
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: часто - міалгія, біль у суглобах, біль у спині; нечасто - міопатія, судоми м'язів і артралгії; рідко - міозит, рабдоміоліз.
З боку органа слуху: нечасто -шум у вухах.
З боку шкірних покривів і підшкірно-жирової клітковини: часто - шкірний висип і свербіж, алергічні реакції; нечасто -кропив'янка; дуже рідко - ангіоневротичний набряк, бульозні висипи, поліморфна ексудативна еритема (у тому числі синдром Стівенса-Джо��сона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
З боку ендокринної системи: нечасто - алопеція, гіперглікемія, гіпоглікемія, підвищення активності сироваткової креатинінфосфокінази (КФК).
З боку органів кровотворення: рідко - тромбоцитопенія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Порушення функції печінки. Застосування інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази для зниження рівня ліпідів в крові може призводити до зміни біохімічних показників, що відображають функцію печінки.
Функцію печеноі слід контролювати перед початком лікування, через 6 тижнів, 12 тижнів після початку прийому Тулипа® та після кожного підвищення дози, а також періодично, наприклад, кожні 6 міс. Зміна активності ферментів печінки звичайно спостерігається протягом перших трьох місяців після початку прийому Тулипа®. Пацієнти, у яких спостерігається підвищення рівня трансаміназ, повинні знаходитися під контролем до повернення рівня ферментів в норму. У тому випадку, якщо значення АЛТ або АСТ більш ніж у 3 рази перевищують рівень верхньої допустимої межі, рекомендується сн��зить дозу Тулипа® або припинити лікування.
Скелетна мускулатура. Пацієнти з дифузною міалгією, млявістю або слабкістю м'язів і/або суттєвим підвищенням КФК являють собою групу ризику щодо розвитку міопатії (визначається як болі в м'язах з супутнім підвищенням рівня КФК більш ніж у 10 разів порівняно з верхньою межею норми).
При призначенні поєднаної терапії Тулипом® і циклоспорином, похідними фібрової кислоти, еритроміцином, кларитроміцином, імунодепресантами та протигрибковими препаратами ��золовим структури, а також викликають зниження рівня ліпідів дозами ніацину, необхідно зіставити потенційну користь і ступінь ризику при даному лікуванні і здійснювати спостереження за пацієнтами, у яких з'являються ознаки або симптоми м'язових болю, млявості або слабкості, особливо протягом перших місяців лікування та при підвищенні дози будь-якого з препаратів.
Лікування Тулипом® повинно бути тимчасово припинено або припинено при розвитку тяжкого стану, що може бути наслідком міопатії, а також при наявності фа��торів ризику стосовно розвитку гострої ниркової недостатності внаслідок рабдоміолізу (наприклад, гострої важкої інфекції, артеріальної гіпотензії, великого хірургічного втручання, травми, тяжких метаболічних та ендокринних порушень, а також порушень електролітного балансу).
Хворий повинен негайно звернутися до лікаря при появі непояснених болю або слабкості у м'язах, особливо, якщо вони супроводжуються нездужанням та лихоманкою. Жінкам репродуктивного віку слід застосовувати надійні методи контраце��ції.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та заняття іншими видами діяльності, що вимагають концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій
Туліп® не впливає на здатність до керування автомобілем та механізмами.Свідчення
Препарат Туліп® застосовується:
— в поєднанні з гіпохолестеринемічної дієти для зниження підвищених концентрацій загального холестерину, холестерину-ЛПНЩ, аполіпопротеїну В і тригліцеридів і підвищення концентрації холестерину-ЛПВЩ у хворих з первичн��ї гіперхолестеринемією, гетерозиготною сімейної і несімейної гіперхолестеринемією і комбінованою (змішаною) гіперліпідемією (тип ІІа і IIb за класифікацією Фредериксона), коли дієтотерапія та інші нефармакологічні методи лікування виявляються недостатньо ефективними;
— для зниження концентрації загального холестерину і холестерину/ЛПНЩ у хворих з гомозиготною родинною гіперхолестеринемією, коли дієтотерапія та інші нефармакологічні методи лікування виявляються недостатньо.Протипоказання
— підвищена відчуває��вительность до аторвастатину та інших допоміжних компонентів препарату;
— захворювання печінки в активній стадії або підвищення сироваткової активності «печінкових» трансаміназ у плазмі крові неясного генезу (більш ніж у 3 рази порівняно з верхньою межею норми);
— міопатія;
— вагітність і період лактації;
— вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
— дефіцит лактази, непереносимість лактози, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.
З обережністю. Злоупотребление алкоголем, захворювання печінки в анамнезі, захворювання м'язової системи в анамнезі від застосування інших представників групи ГМГ-КоА-редуктази інгібіторів), тяжкі порушення електролітного балансу, ендокринні (гіпертиреоз) та метаболічні порушення, артеріальна гіпотензія, тяжкі гострі інфекції (сепсис), неконтрольована епілепсія, великі хірургічні втручання, травми.Лікарська взаємодія
Антациди: при одночасному призначенні аторвастатину та антацидних препаратів у формі суспензії, що містить магня і алюмінію гідроксиду, концентрація аторвастатину в плазмі крові знижується приблизно на 35%, при цьому ступінь зниження рівня холестерину ЛПНЩ залишається незмінним.
Колестипол: при одночасному застосуванні аторвастатину і колестиполу концентрація аторвастатину в плазмі крові знижується приблизно на 25%, при цьому гіполіпідемічний ефект комбінації аторвастатину та колестиполу перевершує такий кожного препарату окремо.
Дигоксин: при багаторазовому одночасному прийомі аторвастатину і дигоксину конц��нтрация дигоксину в плазмі крові підвищується приблизно на 20%, у зв'язку з чим хворий повинен перебувати під наглядом.
Еритроміцин: при одночасному прийомі аторвастатину та еритроміцину, здійснює інгібуючу дію на цитохром P450 CYP3A4, концентрація аторвастатину в плазмі крові збільшується приблизно на 40%.
