Дозировка
Препарат назначают внутрь, за 1 ч до еды или через 2 ч после еды. Рекомендуемая доза - по 1 таблетки 2 в течение 5-10 дней. Таблетки следует принимать, запивая достаточным количеством воды. Не следует разламывать, разжевывать или разрушать таблетку.
Передозировка
Симптомы: в случаях острой передозировки превалирующими будут симптомы обратимого поражения мочевыделительной системы, возможны судороги. Лечение: индукция рвоты, промывание желудка. Симптоматическая, поддерживающая терапия (в т.ч. адекватная гидратация организма). Специфического антидота нет.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой светло-оранжевого или оранжевого цвета с многочисленными мелкими вкраплениями более темного цвета, овальной формы, с разделительной риской на одной стороне и гладкие с другой.
Состав
1 таб.
ципрофлоксацина гидрохлорида моногидрат 582.285 мг,
что соответствует содержанию ципрофлоксацина 500 мг
тинидазол 600 мг
Вспомогательные вещества: крахмал кукурузный, кроскармеллоза натрия, целлюлоза микрокристаллическая, карбоксиметилкрахмал натрия (тип А), кремния диоксид коллоидный, тальк, магния стеарат.
Состав пленочной оболочки: гипромеллоза (6 cps), сорбиновая кислота, титана диоксид, тальк, макрогол 6000, полисорбат 80, диметикон, краситель солнечный закат желтый (Е110).
Фармакологическое действие
Комбинированный препарат, действие которого обусловлено компонентами, входящими в его состав.
Ципрофлоксацин - противомикробное средство широкого спектра действия, производное фторхинолона, подавляет бактериальную ДНК-гиразу (топоизомеразы II и IV, ответственные за процесс суперспирализации хромосомной ДНК вокруг ядерной РНК, что необходимо для считывания генетической информации), нарушает синтез ДНК, рост и деление бактерий; вызывает выраженные морфологические изменения (в т.ч. клеточной стенки и мембран) и быструю гибель бактериальной клетки.
Действует бактерицидно на грамотрицательные организмы в период покоя и деления (поскольку влияет не только на ДНК-гиразу, но и вызывает лизис клеточной стенки), на грамположительные микроорганизмы - только в период деления. Низкая токсичность для клеток макроорганизма объясняется отсутствием в них ДНК-гиразы. На фоне приема ципрофлоксацина не происходит параллельной выработки устойчивости к другим антибиотикам, не принадлежащим к группе ингибиторов гиразы, что делает его высокоэффективным по отношению к бактериям, устойчивым к аминогликозидам, пенициллинам, цефалоспоринам, тетрациклинам и многим другим антибиотикам.
Ципрофлоксацин активен в отношении грамотрицательных аэробных бактерий: Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Serratia marcescens, Hafnia alvei, Edwardsiella tarda, Providencia spp., Morganella morganii, Vibrio spp., Yersinia spp.; других грамотрицательных бактерий - Haemophilus spp., Pseudomonas aeruginosa, Moraxella catarrhalis, Aeromonas spp., Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Campylobacter jejuni, Neisseria spp.); некоторых внутриклеточных возбудителей - Legionella pneumophila, Brucella spp., Listeria monocytogenes, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium kansasii; грамположительных аэробных бактерий: Staphylococcus spp. (Staphylococcus aureus, Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus), Streptococcus spp. (Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae).
Большинство стафилококков, устойчивых к метициллину, резистентны и к ципрофлоксацину. Резистентность развивается крайне медленно, поскольку, с одной стороны, после действия ципрофлоксацина практически не остается персистирующих микроорганизмов, а с другой - у бактериальных клеток нет ферментов его инактивирующих.
К препарату устойчивы: Bacteroides fragilis, Pseudomonas cepacia, Pseudomonas maltophilia, Ureaplasma urealyticum, Clostridium difficile, Nocardia asteroides. He эффективен в отношении Treponema pallidum.
Тинидазол - противопротозойное и противомикробное средство, производное имидазола. Активен в отношении Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolitica, Lamblia, а также возбудителей анаэробных инфекций - Clostridium spp., Bacteroides fragilis, Bacteroides melaninogenicus, Eubacter spp., Fusobacterium spp., Peptococcus spp. и Peptostreptococcus spp.
Являясь высоколипофильным соединением, тинидазол проникает внутрь трихомонад и анаэробных микроорганизмов, где восстанавливается нитроредуктазой, угнетает синтез и повреждает структуру ДНК.
Фармакокинетика
Всасывание
Как ципрофлоксацин, так и тинидазол хорошо всасываются из ЖКТ после приема внутрь. Прием пищи замедляет всасывание, но не изменяет величину Cmax и биодоступность.
Распределение
Ципрофлоксацин
Биодоступность - 50-85%, Vd - 2-3.5 л/кг, связывание с белками плазмы - 20-40%, Тmax после приема внутрь - 60-90 мин, Cmax после приема внутрь в дозе 500 мг - 0.2 мкг/мл.
Тинидазол
Биодоступность - 100%, связывание с белками плазмы - 12%, Тmax после приема внутрь - 2 ч, Cmax после приема внутрь в дозе 500 мг - 47.7 мкг/мл.
Метаболизм и выведение
Тинидазол проникает в спинномозговую жидкость в концентрации, равной таковой в плазме и подвергается обратному всасыванию в почечных канальцах. T1/2 - 12- 14 ч. Тинидазол метаболизируется в печени с участием ферментной системы цитохрома Р450 (CYP3A4). Около 50% выводится с желчью, 25% - почками, 12% - в виде метаболитов. Подвергается обратному всасыванию в почечных канальцах.
Ципрофлоксацин хорошо проникает в жидкостные среды и ткани организма (исключая ткань, богатую жирами, например, нервную ткань). Концентрация в тканях в 2-12 раз выше, чем в плазме. Терапевтические концентрации достигаются в слюне, миндалинах, печени, желчном пузыре, желчи, кишечнике, органах брюшной полости и малого таза, матке, семенной жидкости, ткани простаты, эндометрии, фаллопиевых трубах и яичниках, почках и мочевыводящих органах, легочной ткани, бронхиальном секрете, костной ткани, мышцах, синовиальной жидкости и суставных хрящах, перитонеальной жидкости, коже. В спиномозговую жидкость проникает в небольшом количестве, где его концентрация, при отсутствии воспаления мозговых оболочек, составляет 6-10% от сывороточной, а при воспаленных - 14-37%. Ципрофлоксацин хорошо проникает также в глазную жидкость, бронхиальный секрет, плевру, брюшину, лимфу, через плаценту. Концентрация ципрофлоксацина в нейтрофилах в 2-7 раз выше, чем в плазме крови. Активность несколько снижается при значениях рН менее 6. Метаболизируется в печени (15-30%) с образованием малоактивных метаболитов (диэтилципрофлоксацин, сульфоципрофлоксацин, оксоципрофлоксацин, формилципрофлоксацин).
T1/2 - около 4 ч. Выводится, в основном, почками путем канальцевой фильтрации и канальцевой секреции в неизмененном виде (40-50%) и в виде метаболитов (15%), остальная часть - через ЖКТ. Небольшое количество выводится с грудным молоком. Почечный клиренс - 3-5 мл/мин/кг; общий клиренс - 8-10 мл/мин/кг.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Фармакокинетические параметры тинидазола у пациентов с хронической почечной недостаточностью (КК выше 22 мл/мин) не отличаются от таковых у здоровых.
У ципрофлоксацина при хронической почечной недостаточности T1/2 увеличивается до 12 ч. При ХПН (КК выше 20 мл/мин) процент выводимого через почки препарата снижается, но кумуляции в организме не происходит вследствие компенсаторного увеличения метаболизма препарата и его выведения через ЖКТ.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: снижение аппетита, сухость слизистой оболочки полости рта, "металлический" привкус во рту, тошнота, рвота, диарея, боль в животе, метеоризм, холестатическая желтуха (особенно у пациентов с перенесенными заболеваниями печени), гепатит, гепатонекроз.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, головокружение, повышенная утомляемость, нарушения координации движений (в т.ч. локомоторная атаксия), дизартрия, периферическая невропатия; редко - судороги, слабость, тревожность, тремор, бессонница, кошмарные сновидения, периферическая паралгезия (аномалия восприятия чувства боли), повышение внутричерепного давления, спутанность сознания, депрессия, галлюцинации, а также другие проявления психотических реакций, мигрень, обморочные состояния, тромбоз церебральных артерий, повышенное потоотделение.
Со стороны органов чувств: нарушения вкуса и обоняния, нарушение зрения (диплопия, изменение цветовосприятия), шум в ушах, снижение слуха.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия, аритмия, снижение АД.
Со стороны органов кроветворения: лейкопения, гранулоцитопения, анемия (в т.ч. гемолитическая), тромбоцитопения, лейкоцитоз, тромбоцитоз.
Со стороны мочевыделительной системы: гематурия, кристаллурия (при щелочной реакции мочи и снижении диуреза), гломерулонефрит, дизурия, полиурия, задержка мочи, альбуминурия, снижение азотовыделительной функции почек, интерстициальный нефрит.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Следует учитывать возможность возникновения перекрестных аллергических реакций. У пациентов с повышенной чувствительностью к другим производным имидазола может развиться перекрестная чувствительность и на тинидазол; развитие перекрестной аллергической реакции на ципрофлоксацин возможно также и у пациентов с повышенной чувствительностью к другим производным фторхинолонов.
Во время лечения рекомендуется избегать контакта с прямыми солнечными лучами. При возникновении реакций фотосенсибилизации следует немедленно прекратить применение препарата.
В период лечения не рекомендуется принимать этанол (риск развития дисульфирамоподобных реакций на фоне тинидазола, входящего в состав препарата).
Во избежание развития кристаллурии нельзя превышать рекомендованную суточную дозу, необходимо также достаточное потребление жидкости и поддержание кислой реакции мочи.
Препарат вызывает темное окрашивание мочи, что не имеет клинического значения.
Пациентам с эпилепсией, судорогами в анамнезе, сосудистыми заболеваниями и органическими поражениями мозга, в связи с угрозой развития побочных реакций со стороны ЦНС, препарат следует назначать только по жизненным показаниям.
При возникновении во время или после лечения тяжелой и длительной диареи следует исключить диагноз псевдомембранозного колита, который требует немедленной отмены препарата и назначения соответствующего лечения.
При появлении болей в сухожилиях или при проявлении первых признаков тендовагинита лечение следует прекратить.
При лечении более 6 дней следует контролировать картину периферической крови.
Показано, что тинидазол способен оказывать мутагенное и канцерогенное действие.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами.
Во время лечения пациент должен воздержаться от занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
Смешанные бактериальные инфекции, вызванные чувствительными грамположительными и грамотрицательными микроорганизмами, в ассоциации с анаэробными микроорганизмами и/или простейшими:
— инфекции дыхательных путей (острый бронхит, хронический бронхит в стадии обострения, пневмония, бронхоэктатическая болезнь);
— инфекции ЛОР-органов (средний отит, гайморит, фронтит, синусит, мастоидит, тонзиллит, фарингит);
— инфекции ротовой полости (острый язвенный гингивит, периодонтит, периостит);
— инфекции почек и мочевыводящих путей (цистит, пиелонефрит);
— инфекции органов малого таза и половых органов (простатит, аднексит, сальпингит, оофорит, эндометрит, тубулярный абсцесс, пельвиоперитонит);
— интраабдоминальные инфекции (инфекции ЖКТ, желчных путей, внутрибрюшинные абсцессы);
— инфекции кожи и мягких тканей (инфицированные язвы, раны, ожоги, абсцессы, флегмона, язвенные поражения кожи при синдроме диабетической стопы, пролежни);
Противопоказания
— заболевания крови (в анамнезе);
— угнетение костномозгового кроветворения;
— органические заболевания ЦНС;
— беременность;
— период лактации (грудное вскармливание);
— одновременный прием с тизанидином (риск выраженного снижения АД, сонливости);
— острая порфирия;
— детский и подростковый возраст до 18 лет;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата;
— повышенная чувствительность к производным фторхинолона или имидазола.
С осторожностью следует применять препарат при выраженном атеросклерозе сосудов головного мозга, нарушении мозгового кровообращения, психических заболеваниях, при эпилепсии, указаниях на судороги в анамнезе, при выраженной почечной и/или печеночной недостаточности, у пациентов пожилого возраста.
Лекарственное взаимодействие
Эффекты, обусловленные тинидазолом
Ципролет®А усиливает эффект непрямых антикоагулянтов. Для уменьшения риска развития кровотечений дозу препарата Ципролет®А снижают на 50%.
Усиливает действие этанола (дисульфирамоподобные реакции).
Фенобарбитал ускоряет метаболизм тинидазола.
Ципролет®А не рекомендуется назначать одновременно с этионамидом.
Эффекты, обусловленные ципрофлоксацином
Вследствие снижения активности процессов микросомального окисления в гепатоцитах повышает концентрацию и удлиняет T1/2 теофиллина и других ксантинов, в т.ч. кофеина, пероральных гипогликемических лекарственных средств, непрямых антикоагулянтов, способствует снижению протромбинового индекса.
Усиливает нефротоксическое действие циклоспорина, отмечается увеличение сывороточного креатинина, у таких пациентов необходим контроль этого показателя 2 раза в неделю.
(386)
Дозування
Препарат призначають всередину, за 1 год до їди або через 2 год після їди. Рекомендована доза - по 1 таблетки 2 протягом 5-10 днів. Таблетки слід приймати, запиваючи достатньою кількістю води. Не слід розламувати, розжовувати або руйнувати таблетку.Передозування
Симптоми: у випадках гострого передозування будуть переважати симптоми оборотного ураження сечовидільної системи, можливі судоми. Лікування: індукція блювання, промивання шлунка. Симптоматична, підтримуюча терапія (у т. ч. адекватна гідратація організ��а). Специфічного антидоту немає.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою світло-оранжевого або оранжевого кольору з численними дрібними вкрапленнями більш темного кольору, овальної форми, з розподільчою рискою на одному боці і гладенькі з іншого.Склад
1 таб.
ципрофлоксацину гідрохлориду моногідрат 582.285 мг,
що відповідає змісту ципрофлоксацину 500 мг
тинідазол 600 мг
Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, натрію кроскармелоза, целюлоза микрокристаллическая, карбоксиметилкрахмал натрію (тип А), кремнію діоксид колоїдний, тальк, магнію стеарат.
Склад плівкової оболонки: гіпромелоза (6 cps), сорбінова кислота, титану діоксид, тальк, макрогол 6000, полісорбат 80, диметикон, барвник сонячний захід жовтий (Е110).Фармакологічна дія
Комбінований препарат, дія якого зумовлена компонентами, що входять до його складу.
Ципрофлоксацин - протимікробний засіб широкого спектру дії, похідне фторхинолона, пригнічує бактеріальну ДНК-гіразу (топоизомерази II і IV, відповідальні за процес суперспіралізації хромосомної ДНК навколо ядерної РНК, що необхідно для зчитування генетичної інформації), порушує синтез ДНК, ріст і ділення бактерій; викликає виражені морфологічні зміни (у т. ч. клітинної стінки і мембран) і швидку загибель бактеріальної клітини.
Діє бактерицидно на грамнегативні організми в період спокою та поділу (тому що впливає не тільки на ДНК-гіразу, але і викликає лізис клітинної стінки), на грампозитивні мікроорганізми - тільки в період поділу. Н��зкая токсичність для клітин макроорганізму пояснюється відсутністю в них ДНК-гірази. На тлі прийому ципрофлоксацину не відбувається паралельної вироблення стійкості до інших антибіотиків, що не належить до групи інгібіторів гірази, що робить його високоефективним по відношенню до бактерій, стійких до аміноглікозидів, пеніцилінів, цефалоспоринів, тетрациклінів і багатьом іншим антибіотиків.
Ципрофлоксацин активний щодо грамнегативних аеробних бактерій: Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Serratia marcescens, Hafnia alvei, Edwardsiella tarda, Providencia spp., Morganella morganii, Vibrio spp., Yersinia spp.; інших грамнегативних бактерій - Haemophilus spp., Pseudomonas aeruginosa, Moraxella catarrhalis, Aeromonas spp., Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Campylobacter jejuni, Neisseria spp.); деяких внутрішньоклітинних збудників - Legionella pneumophila, Brucella spp., Listeria monocytogenes, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium kansasii; грампозитивних аеробних бактерій: Staphylococcus spp. (Staphylococcus aureus, Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus), Streptococcus spp. (Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae).
Більшість стафілококів, стійких до метициліну, резистентні і до цвпрофлоксацину. Резистентність розвивається вкрай повільно, оскільки, з одного боку, після дії ципрофлоксацину практично не залишається персистуючих мікроорганізмів, а з іншого - у бактеріальних клітин немає ферментів, инактивирующих його.
До препарату стійкі: Bacteroides fragilis, Pseudomonas cepacia, Pseudomonas maltophilia, Ureaplasma urealyticum, Clostridium difficile, Nocardia asteroides. He ефективний щодо Treponema pallidum.
Тинідазол - протипротозойну та протимікробну засіб, похідне імідазолу. Активний щодо Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolitica, Lamblia, а також запали��ялин анаеробних інфекцій - Clostridium spp., Bacteroides fragilis, Bacteroides melaninogenicus, Eubacter spp., Fusobacterium spp., Peptococcus spp. і Peptostreptococcus spp.
Будучи высоколипофильным з'єднанням, тинідазол проникає всередину трихомонад і анаеробних мікроорганізмів, де відновлюється нитроредуктазой, пригнічує синтез і пошкоджує структуру ДНК.Фармакокінетика
Всмоктування
Як ципрофлоксацин, так і тинідазол добре всмоктуються із ШКТ після прийому внутрішньо. Прийом їжі уповільнює всмоктування, але не змінює величину Cmax та біодоступність.
Розподіл
Ціп��офлоксацин
Біодоступність - 50-85%, Vd - 2-3.5 л/кг, зв'язування з білками плазми - 20-40%, Тмах після прийому всередину - 60-90 хв, Cmax після прийому внутрішньо в дозі 500 мг - 0.2 мкг/мл
Тинідазол
Біодоступність - 100%, зв'язування з білками плазми - 12%, Тмах після прийому всередину - 2 год, Cmax після прийому внутрішньо в дозі 500 мг - 47.7 мкг/мл
Метаболізм і виведення
Тинідазол проникає в спинномозкову рідину в концентрації, рівній такої в плазмі і піддається зворотному всмоктуванню в ниркових канальцях. T1/2 - 12- 14 ч. Тинідазол метаболізується в печінці за участю ферментної системи цитохрому Р450 (CYP3A4). Близько 50% виводиться з жовчю, 25% - нирками, 12% - у вигляді метаболітів. Піддається зворотному всмоктуванню в ниркових канальцях.
Ципрофлоксацин добре проникає в рідинні середовища і тканини організму (виключаючи тканину, багату жирами, наприклад, нервову тканину). Концентрація в тканинах у 2-12 разів вище, ніж у плазмі. Терапевтичні концентрації досягаються в слині, мигдаликах, печінці, жовчному міхурі, жовчі, кишечнику, органах черевної порожнини і малого тазу, матки, насінної рідини, тканини простати, эндоме��рії, фаллопієвих трубах і яєчниках, нирках і сечовивідних органах, легеневої тканини, бронхіальному секреті, кістковій тканині, м'язах, синовіальної рідини і суглобових хрящах, перитонеальній рідині, шкірі. У спиномозговую рідину проникає в невеликій кількості, де його концентрація, при відсутності запалення мозкових оболонок, становить 6-10% від сироваткової, а при запалених - 14-37%. Ципрофлоксацин добре проникає також в очну рідину, бронхіальний секрет, плевру, очеревину, лімфу, через плаценту. Концентрація ципрофлоксацину в нейтрофи��ах в 2-7 разів вище, ніж у плазмі крові. Активність дещо знижується при значеннях рН менше 6. Метаболізується в печінці (15-30%) з утворенням малоактивних метаболітів (диэтилципрофлоксацин, сульфоципрофлоксацин, оксоципрофлоксацин, формилципрофлоксацин).
T1/2 - близько 4 ч. Виводиться, в основному, нирками шляхом канальцевої фільтрації і канальцевої секреції в незміненому вигляді (40-50%) і у вигляді метаболітів (15%), інша частина - через ШЛУНКОВО-кишкового тракту. Невелика кількість виводиться з грудним молоком. Нирковий кліренс - 3-5 мл/хв/кг; загальний кліренс - 8-10 мл/хв/дор.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Фармакокінетичні параметри тинідазолу у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю (КК вище 22 мл/хв) не відрізняються від таких у здорових.
У ципрофлоксацину при хронічній нирковій недостатності T1/2 збільшується до 12 год. При ХНН (КК вище 20 мл/хв) відсоток виведеного через нирки препарату знижується, але кумуляції в організмі не відбувається внаслідок компенсаторного збільшення метаболізму препарату і його виведення через ШЛУНКОВО-кишкового тракту.Побічні дії
З боку травної системи: зниження апетиту, сухість слизової оболонки порожнини рота, "металевий" присмак у роті, нудота, блювання, діарея, біль у животі, метеоризм, холестатична жовтяниця (особливо у пацієнтів з перенесеними захворюваннями печінки), гепатит, гепатонекроз.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, порушення координації рухів (у т. ч. локомоторна атаксія), дизартрія, периферична невропатія; рідко - судоми, слабкість, тривожність, тремор, бессо��ніца, кошмарні сновидіння, периферична паралгезия (аномалія сприйняття почуття болю), підвищення внутрішньочерепного тиску, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації, а також інші прояви психотичних реакцій, мігрень, непритомні стани, тромбоз церебральних артерій, підвищене потовиділення.
З боку органів почуттів: порушення смаку та нюху, порушення зору (диплопія, зміна кольоросприйняття), шум у вухах, зниження слуху.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, аритмія, зниження артеріального тиску.
/> З боку органів кровотворення: лейкопенія, гранулоцитопенія, анемія (в т.ч. гемолітична), тромбоцитопенія, лейкоцитоз, тромбоцитоз.
З боку сечовидільної системи: гематурія, кристалурія (при лужної реакції сечі та зниження діурезу), гломерулонефрит, дизурія, поліурія, затримка сечі, альбумінурія, зниження азотовидільної функції нирок, інтерстиціальний нефрит.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Слід враховувати можливість виникнення перехресних алергічних реакцій. У пацієнтів з ��овышенной чутливістю до інших похідних імідазолу може розвинутися перехресна чутливість і на тинідазол; розвиток перехресної алергічної реакції на ципрофлоксацин можливо також і у пацієнтів з підвищеною чутливістю до інших похідних фторхінолонів.
Під час лікування рекомендується уникати контакту з прямими сонячними променями. При виникненні реакцій фотосенсибілізації слід негайно припинити застосування препарату.
У період лікування не рекомендується приймати етанол (ризик розвиненийія дисульфирамоподобных реакцій на тлі тинідазолу, що входить до складу препарату).
Щоб уникнути розвитку кристалурії не можна перевищувати рекомендовану добову дозу, необхідно також достатнє споживання рідини та підтримання кислої реакції сечі.
Препарат викликає темне забарвлення сечі, що не має клінічного значення.
Пацієнтам з епілепсією, судомами в анамнезі, судинними захворюваннями та органічними ураженнями мозку, у зв'язку з загрозою розвитку побічних реакцій з боку ЦНС препарат слід назначать тільки за життєвими показаннями.
При виникненні під час або після лікування тяжкої і тривалої діареї слід виключити діагноз псевдомембранозного коліту, який вимагає негайної відміни препарату і призначення відповідного лікування.
При появі болю в сухожиллях або при прояві перших ознак тендовагинита лікування слід припинити.
При лікуванні більше 6 днів слід контролювати картину периферичної крові.
Показано, що тинідазол здатний надавати мутагенну і канцерогее дію.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами.
Під час лікування пацієнт повинен утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
Змішані бактеріальні інфекції, спричинені чутливими грампозитивними і грамнегативними мікроорганізмами в асоціації з анаеробними мікроорганізмами та/або найпростішими:
— інфекції дихальних шляхів (гострий бронхіт, хр��нический бронхіт у стадії загострення, пневмонія, бронхоектатична хвороба);
— інфекції ЛОР-органів (середній отит, гайморит, фронтит, синусит, мастоїдит, тонзиліт, фарингіт);
— інфекції ротової порожнини (гострий виразковий гінгівіт, періодонтит, періостит);
— інфекції нирок і сечовивідних шляхів (цистит, пієлонефрит);
— інфекції органів малого тазу і статевих органів (простатит, аднексит, сальпінгіт, оофорит, ендометрит, тубулярний абсцес, пельвіоперитоніт);
— інтраабдомінальні інфекції (інфекції ШКТ, ж��лчных шляхів, внутрішньочеревне абсцеси);
— інфекції шкіри і м'яких тканин (інфіковані виразки, рани, опіки, абсцеси, флегмона, виразкові ураження шкіри при синдромі діабетичної стопи, пролежні);Протипоказання
— захворювання крові (в анамнезі);
— пригнічення кістковомозкового кровотворення;
— органічні захворювання ЦНС;
— вагітність;
— період лактації (грудне вигодовування);
— одночасний прийом з тизанідином (ризик вираженого зниження артеріального тиску, сонливості);
— гостра порфірія;
/> — дитячий та підлітковий вік до 18 років;
— підвищена чутливість до компонентів препарату;
— підвищена чутливість до похідних фторхинолона або імідазолу.
З обережністю слід застосовувати препарат при вираженому атеросклерозі судин головного мозку, порушенні мозкового кровообігу, психічні захворювання, при епілепсії, вказівках на судоми в анамнезі, при вираженій нирковій і/або печінковій недостатності, у пацієнтів літнього віку.Лікарська взаємодія
Ефекти, про��домовлені тинидазолом
Ципролет®посилює ефект непрямих антикоагулянтів. Для зменшення ризику розвитку кровотеч дозу препарату Ципролет®А знижують на 50%.
Підсилює дію етанолу (дисульфирамоподобные реакції).
Фенобарбітал прискорює метаболізм тинідазолу.
Ципролет®не рекомендується призначати одночасно з этионамидом.
Ефекти, обумовлені ципрофлоксацином
Внаслідок зниження активності процесів мікросомального окислення в гепатоцитах підвищує концентрацію і подовжує T1/2 теофіліну та інших ксантинів, в т. ч. кофеїну), пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів, непрямих антикоагулянтів, сприяє зниженню протромбінового індексу.
Підсилює нефротоксичну дію циклоспорину, відзначається збільшення сироваткового креатиніну, у таких пацієнтів необхідний контроль цього показника 2 рази на тиждень.