Дозировка
Таблетки следует принимать внутрь натощак, не разжевывая, запивая небольшим количеством жидкости. Можно принимать независимо от приема пищи. Если препарат применяется натощак, активная субстанция всасывается быстрее. В этом случае таблетки не следует запивать молочными продуктами или обогащенными кальцием (например, молоко, йогурт, соки с повышенным содержанием кальция). Кальций, содержащийся в обычной пище, не влияет на всасывание ципрофлоксацина. Если из-за тяжести состояния или по иным причинам пациент лишен возможности принимать таблетки, ему рекомендуется проводить парентеральную терапию инфузионным раствором ципрофлоксацина, а после улучшения состояния перейти на прием таблетированной формы препарата.
Передозировка
В случае передозировки при приеме внутрь в нескольких случаях было отмечено обратимое токсическое воздействие на паренхиму почек. Поэтому в случае передозировки, кроме проведения стандартных мероприятий (промывание желудка, применение рвотных препаратов, введение большого количества жидкости,
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
ципрофлоксацина гидрохлорида моногидрат 291 мг,
что соответствует содержанию ципрофлоксацина 250 мг
Вспомогательные вещества: крахмал кукурузный, целлюлоза микрокристаллическая, кросповидон, кремния диоксид коллоидный безводный, магния стеарат, макрогол 4000, гипромеллоза, титана диоксид.
Фармакологическое действие
Ципрофлоксацин представляет собой синтетический антибактериальный препарат широкого спектра действия из группы фторхинолонов.
Ципрофлоксацин in vitro обладает наиболее высокой активностью против грамотрицательных бактерий, в т.ч. против Pseudomonas aeruginosa, а также против таких грамположительных бактерий, как стафилококки и стрептококки. Анаэробные бактерии в целом менее чувствительны к ципрофлоксацину.
Ципрофлоксацин действует как на размножающиеся микроорганизмы, так и на находящиеся в фазе покоя. Препарат ингибирует фермент ДНК-гиразу бактерий, вследствие чего нарушаются репликация ДНК и синтез клеточных белков бактерий.
Резистентность к ципрофлоксацину развивается медленно и постепенно. При применении ципрофлоксацина не отмечалось случаев плазмидной устойчивости, которая нередко развивается при применении бета-лактамных антибиотиков, аминогликозидов и тетрациклинов. Бактерии, содержащие плазмиды, также высокочувствительны к ципрофлоксацину.
В ходе применения ципрофлоксацина не вырабатывается параллельная резистентность возбудителей к антибиотикам других групп: бета-лактамным антибиотикам, аминогликозидам, тетрациклинам, макролидам, сульфаниламидам, производным триметоприма или нитрофурана. Поэтому ципрофлоксацин высоко эффективен против бактерий, резистентных к антибиотикам этих групп.
Ципрофлоксацин сохраняет эффективность в отношении возбудителей, устойчивых к другим ингибиторам гиразы.
Благодаря своей химической структуре ципрофлоксацин высоко эффективен в отношении штаммов, продуцирующих ?-лактамазы.
В соответствии с результатами исследований in vitro к ципрофлоксацину чувствительны следующие патогенные микроорганизмы: Esherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia marcescens, Hafnia alvei, Edwardsiella tarda, Proteus spp. /индол-положительные и индол-отрицательные/, Providencia spp., Morganella morganii, Yersinia spp., Branhamella spp., Moraxella catarrhlis, Neisseria spp., Vibrio spp., Campylobacter spp., Pasteurella multocida, Haemophilus spp., Brucella spp., Aeromonas spp., Plesiomonas spp., Pseudomonas aeruginosa, Legionella spp., неферментирующие бактерии (Acinetobacter spp.), Staphylococcus spp., Listeria spp., Corynebacterium spp., Chlamydia spp.
Как in vitro, так и по данным исследования концентрации препарата в плазме крови (как суррогатного маркера) к ципрофлоксацину также чувствителен Bacillus anthracis.
Следующие микроорганизмы обладают варьирующей чувствительностью к ципрофлоксацину: Gardnerella spp., неферментирующие бактерии (Flavobacterium spp., Alcaligenes spp.), Streptococcus agalactiae, Enterococcus faecalis, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, стрептококки группы Viridans, Mycoplasma hominis, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium fortuitum.
Перечисленные ниже микроорганизмы считаются резистентными к ципрофлоксацину: Enterococcus faecium, Ureaplasma urealyticum, Nocardia asteroides.
За некоторыми исключениями, анаэробные микроорганизмы умеренно чувствительны (в т.ч. Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.) или резистентны к ципрофлоксацину (в т.ч. Bacteroides fragilis).
Ципрофлоксацин не эффективен против Treponema pallidum.
Фармакокинетика
Всасывание
После перорального применения ципрофлоксацин быстро всасывается преимущественно
в топком кишечнике. Максимальная концентрация препарата в сыворотке крови достигается через 1-2 часа. Биодоступность составляет около 70-80%.
Распределение
Связь циирофлоксацина с белками плазмы составляет 20-30%; активное вещество присутствует в плазме преимущественно в иеиопизировашюй форме. Ципрофлоксацин свободно распределяется в тканях и жидкостях организма. Объем распределения в организме составляет 2-3 л/кг. Концентрация ципрофлоксацина в тканях значительно превышает концентрацию в сыворотке крови.
Метаболизм
Биотрансформируется в печени. В крови могут обнаруживаться четыре метаболита ципрофлоксацина в небольших концентрациях. Два из них обладают антибактериальной активностью.
Выведение
Ципрофлоксацин выводится из организма преимущественно почками путем клубочковой фильтрации и канальцевой секреции; незначительное количество - через желудочно-кишечный тракт. Примерно 1% вводимой дозы выводится с желчью. В желчи ципрофлоксацин присутствует в высоких концентрациях. У больных с неизмененной функцией почек период полувыведения составляет обычно 3-5 часов. При нарушении функции почек период полувыведения увеличивается.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, диарея.
Со стороны кожных покровов: сыпь.
Со стороны организма в целом: астения (чувство слабости, повышенная утомляемость), кандидоз.
Со стороны пищеварительной системы: боли в области живота; рвота; анорексия; изменение показателей печеночных тестов - АЛТ и АСТ, ЩФ; гипербилирубинемия.
Со стороны системы кроветворения: эозинофилия, лейкопения.
Со стороны мочевыводящей системы: повышение уровня креатинина и азота мочевины.
Со стороны костно-мышечной системы: артралгии.
Со стороны ЦНС: головная боль, головокружение, расстройства сна, ажитация, беспокойство, спутанность сознания.
Со стороны кожных покровов: зуд, крапивница, макуло-папулезная сыпь.
Со стороны органов чувств: нарушение вкуса.
Местные реакции: тромбофлебит (в месте инъекции), местные воспалительные реакции (отек, боль) в месте инъекции.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Было установлено, что ципрофлоксацин, как и другие препараты этого класса, вызывает артропатию крупных суставов у животных. При анализе существующих на сегодняшний день данных по безопасности применения ципрофлоксацина у детей до 18 лет, большинство из которых имеют муковисцидоз легких, не установлено связи между повреждением хряща или суставов с приемом препарата. Не рекомендуется использовать ципрофлоксацин у детей для лечения других заболеваний, кроме лечения осложнений муковисцидоза легких (у детей от 5 до 17 лет), ассоциированных с Pseudomonas aeruginosa и для лечения и профилактики легочной формы сибирской язвы (после предполагаемого или доказанного инфицирования Bacillus anthracis).
При амбулаторном лечении пациентов с пневмонией, вызванной бактериями рода Pneumococcus, ципрофлоксацин не следует использовать, как препарат первого выбора.
В некоторых случаях побочные реакции со стороны ЦНС могут возникнуть после первого применения препарата. В очень редких случаях психоз может проявляться суицидальными попытками. В этих случаях применение ципрофлоксацина следует немедленно прекратить.
Больным с эпилепсией и перенесшим заболевания ЦНС (например, снижение порога судорожной готовности, судорожные припадки в анамнезе, нарушения мозгового кровообращения, органические поражения головного мозга или инсульт) в связи с угрозой развития побочных реакций со стороны ЦНС ципрофлоксацин следует применять только в тех случаях, когда ожидаемый клинический эффект превосходит возможный риск побочного действия препарата.
При возникновении во время или после лечения ципрофлоксацином тяжелой и длительной диареи следует исключить диагноз псевдомембранозного колита, который требует немедленной отмены препарата и назначения соответствующего лечения (ванкомицин внутрь в дозе 250 мг 4). Противопоказано применение препаратов, подавляющих перистальтику кишечника.
У пациентов, особенно перенесших заболевание печени, может отмечаться холестатическая желтуха, а также временное повышение печеночных трансаминаз и ЩФ.
Соблюдение соответствующего режима дозирования требуется при назначении препарата пациентам с почечной и печеночной недостаточностью.
Иногда уже после приема первой дозы ципрофлоксацина могут наблюдаться аллергические реакции, в очень редких случаях - анафилактический шок. Прием ципрофлоксацина следует немедленно прекратить и провести соответствующее лечение.
При в/в введении ципрофлоксацина возможно возникновение воспалительной (отек, боль) реакции кожи в месте введения препарата. Эта реакция встречается чаще, если время инфузии составляет 30 мин или менее. Реакция быстро проходит после окончания инфузии и не является противопоказанием для последующего введения препарата, если только ее течение не осложнится.
Следует учитывать содержание натрия хлорида в растворе ципрофлоксацина при лечении пациентов, у которых потребление натрия ограничено (сердечная недостаточность, почечная недостаточность, нефротический синдром).
Показания
Неосложненные и осложненные инфекции, вызванные чувствительными к ципрофлоксацину микроорганизмами:
Взрослые
— инфекции дыхательных путей. Ципрофлоксацин рекомендуется назначать при пневмониях, вызванных Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus spp., Esherichia coli, Pseudomonas spp., Haemophilus spp., Branhamella spp., Legionella spp. и Staphylococcus spp.;
— инфекции среднего уха (средний отит), придаточных пазух (синусит), особенно если эти инфекции вызваны грамотрицательными микроорганизмами, включая Pseudomonas spp. или Staphylococcus spp.;
— инфекции глаз;
— инфекции почек и/или мочевыводящих путей;
— инфекции половых органов, включая аднексит, простатит;
— гонорея;
— инфекции брюшной полости (например, бактериальные инфекции ЖКТ или желчевыводящих путей, перитонит)
— инфекции кожи и мягких тканей;
— инфекции костей и суставов;
— сепсис;
— инфекции или профилактика инфекций у пациентов со сниженным иммунитетом (например, у пацие
Противопоказания
— одновременное применение ципрофлоксацина и тизанидина из-за клинически значимых побочных эффектов (гипотензия, сонливость), связанных с увеличением концентрации тизанидина в плазме крови;
— повышенная чувствительность к ципрофлоксацину или другим препаратам из группы фторхинолонов.
С осторожностью следует назначать препарат при заболеваниях ЦНС: эпилепсия, снижение порога судорожной готовности (или судорожные припадки в анамнезе), при снижении кровотока в сосудах мозга, органических поражениях головного мозга или инсульте; психических заболеваниях (депрессия, психоз); при почечной недостаточности (также сопровождающейся печеночной недостаточностью), пациентам пожилого возраста.
Лекарственное взаимодействие
Одновременный прием таблетированных форм ципрофлоксацина и катион-содержащих препаратов и минеральных добавок (например, кальций, алюминий, железо), сукральфата или антацидов, и препаратов с большой буферной емкостью (например, антиретровирусные), содержащих магний, алюминий или кальций, снижает всасывание ципрофлоксацина. В таких случаях ципрофлоксацин следует принимать либо за 1-2 ч до, либо через 4 ч после приема этих препаратов.
Это ограничение не относится к антацидам, принадлежащим к классу блокаторов гистаминовых Н2-рецепторов.
Следует избегать одновременного применения ципрофлоксацина, молочных продуктов или напитков, обогащенных минералами (например, молоко, йогурт, обогащенный кальцием апельсиновый сок), поскольку при этом всасывание ципрофлоксацина может уменьшаться. Однако кальций, входящий в состав других пищевых продуктов, существенно не влияет на всасывание ципрофлоксацина.
(382)
Дозування
Таблетки слід приймати внутрішньо натщесерце, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини. Можна приймати незалежно від прийому їжі. Якщо препарат застосовується натщесерце, активна субстанція всмоктується швидше. У цьому випадку таблетки не слід запивати молочними продуктами або збагаченими кальцієм (наприклад, молоко, йогурт, соки з підвищеним вмістом кальцію). Кальцій, що міститься в звичайній їжі не впливає на всмоктування ципрофлоксацину. Якщо із-за тяжкості стану або з інших причин пацієнт позбавлений мо��сти приймати таблетки, йому рекомендується проводити парентеральную терапію інфузійних розчином ципрофлоксацину, а після покращання стану перейти на прийом таблетованої форми препарату.Передозування
У разі передозування при прийомі всередину в декількох випадках було відзначено оборотна токсична дія на паренхіму нирок. Тому у випадку передозування, крім проведення стандартних заходів (промивання шлунка, застосування блювотних препаратів, введення великої кількості рідини,
Лікарська форма
Таб��етки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
ципрофлоксацину гідрохлориду моногідрат 291 мг,
що відповідає змісту ципрофлоксацину 250 мг
Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, макрогол 4000, гіпромелоза, титану діоксид.Фармакологічна дія
Ципрофлоксацин являє собою синтетичний антибактеріальний препарат широкого спектра дії з групи фторхінолонів.
Ципрофлоксацин in vitro володіє найбільш високою активністю проти грамнегативних бактерій, у т. ч. проти Pseudomonas aeruginosa, а також проти таких грампозитивних бактерій, як стафілококи і стрептококи. Анаеробні бактерії в цілому менш чутливі до ципрофлоксацину.
Ципрофлоксацин діє як на розмножуються мікроорганізми, так і на ті, що перебувають у фазі спокою. Препарат інгібує фермент ДНК-гіразу бактерій, внаслідок чого порушуються реплікації ДНК і синтезу клітинних білків бактерій.
Резистентність до ципрофлоксацину розвивається мо��лен і поступово. При застосуванні ципрофлоксацину не спостерігалось випадків плазмідної стійкості, яка нерідко розвивається при застосуванні бета-лактамних антибіотиків, аміноглікозидів і тетрациклінів. Бактерії, що містять плазміди, також високочутливі до ципрофлоксацину.
В ході застосування ципрофлоксацину не виробляється паралельна резистентність збудників до антибіотиків інших груп: бета-лактамних антибіотиків, аміноглікозидів, тетрациклінів, макролідів, сульфаніламідів, похідним триметоприму або нітрофурану. Тому ципрофлоксацин високо ефективний проти бактерій, резистентних до антибіотиків цих груп.
Ципрофлоксацин зберігає ефективність відносно збудників, стійких до інших інгібіторів гірази.
Завдяки своїй хімічній структурі ципрофлоксацин високо ефективний відносно штамів, що продукують ?-лактамази.
Згідно з результатами досліджень in vitro до ципрофлоксацину чутливі наступні патогенні мікроорганізми: Esherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia marcescens, Hafnia alvei, Edwardsiella tarda, Proteus spp. /індол-позитивні та індол-негативні/, Providencia spp., Morganella morganii, Yersinia spp., Branhamella spp., Moraxella catarrhlis, Neisseria spp., Vibrio spp., Campylobacter spp., Pasteurella multocida, Haemophilus spp., Brucella spp., Aeromonas spp., Plesiomonas spp., Pseudomonas aeruginosa, Legionella spp., неферментирующие бактерії (Acinetobacter spp.), Staphylococcus spp., Listeria spp., Corynebacterium spp., Chlamydia spp.
Як in vitro, так і за даними дослідження концентрації препарату в плазмі крові (як сурогатного маркера) до ципрофлоксацину також чутливий Bacillus anthracis.
Наступні мікроорганізми володіють варьирующей чутливістю до ципрофлоксацину: Gardnerella spp., неферментирующие бактерії (Flavobacterium spp., Alcaligenes spp.), Streptococcus agalactiae, Enterococcus faecalis, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, стрептококи групи Viridans, Mycoplasma hominis, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium fortuitum.
Перелічені нижче мікроорганізми вважаються резистентними до ципрофлоксацину: Enterococcus faecium, Ureaplasma urealyticum, Nocardia asteroides.
За деякими винятками, анаеробні мікроорганізми помірно чутливі (у т. ч. Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.) або резистентні до ципрофлоксацину (у т. ч. Bacteroides fragilis).
Ципрофлоксацин не ефективний проти Treponema pallidum.Фарм��кокинетика
Всмоктування
Після перорального застосування ципрофлоксацин швидко всмоктується переважно
у багнистому кишечнику. Максимальна концентрація препарату в сироватці крові досягається через 1-2 години. Біодоступність становить близько 70-80%.
Розподіл
Зв'язок циирофлоксацина з білками плазми становить 20-30%; активна речовина присутня у плазмі переважно в иеиопизировашюй формі. Ципрофлоксацин вільно розподіляється в тканинах та рідинах організму. Об'єм розподілу в організмі складає��ет 2-3 л/кг Концентрація ципрофлоксацину в тканинах значно перевищує концентрацію в сироватці крові.
Метаболізм
Біотрансформується в печінці. У крові можуть виявлятися чотири метаболіту ципрофлоксацину в невеликих концентраціях. Два з них володіють антибактеріальною активністю.
Виведення
Ципрофлоксацин виводиться з організму переважно нирками шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції; незначна кількість - через шлунково-кишковий тракт. Приблизно 1% введеної дози виводиться з жовчю. В жовчі ципрофлоксацин присутній у високих концентраціях. У хворих з незміненою функцією нирок період напіввиведення становить зазвичай 3-5 годин. При порушенні функції нирок період напіввиведення збільшується.Побічні дії
З боку травної системи: нудота, діарея.
З боку шкірних покривів: висип.
З боку організму в цілому: астенія (відчуття слабкості, підвищена стомлюваність), кандидоз.
З боку травної системи: болі в області живота; блювання; анорексія; зміна показати��лей печінкових тестів - АЛТ і АСТ, ЛФ; гіпербілірубінемія.
З боку системи кровотворення: еозинофілія, лейкопенія.
З боку сечовивідної системи: підвищення рівня креатиніну та азоту сечовини.
З боку кістково-м'язової системи: артралгії.
З боку ЦНС: головний біль, запаморочення, розлади сну, ажитація, занепокоєння, сплутаність свідомості.
З боку шкірних покривів: свербіж, кропив'янка, макуло-папульозний висип.
З боку органів почуттів: порушення смаку.
Місцеві реакції: тромбофлебит (в місці ін'єкції), місцеві запальні реакції (набряк, біль) у місці ін'єкції.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Було встановлено, що ципрофлоксацин, як і інші препарати цього класу, викликає артропатию великих суглобів у тварин. При аналізі наявних на сьогоднішній день даних з безпеки застосування ципрофлоксацину у дітей до 18 років, більшість з яких мають муковісцидоз легенів, не встановлено зв'язку між ушкодженням хряща або суглобів з прийомом препарату. Не рекомендується використовувати ци��рофлоксацин у дітей для лікування інших захворювань, крім лікування ускладнень муковісцидозу легень (у дітей від 5 до 17 років), асоційованих з Pseudomonas aeruginosa і для лікування та профілактики легеневої форми сибірки (після можливого або доведеного інфікування Bacillus anthracis).
При амбулаторному лікуванні пацієнтів з пневмонією, викликаної бактеріями роду Pneumococcus, ципрофлоксацин не слід застосовувати як препарат першого вибору.
У деяких випадках побічні реакції з боку ЦНС можуть виникнути після першого застосування п��епарата. У дуже рідкісних випадках психоз може проявлятися суїцидальними спробами. У цих випадках застосування ципрофлоксацину слід негайно припинити.
Хворим з епілепсією і перенесли захворювання ЦНС (наприклад, зниження порога судомної готовності, судомні напади в анамнезі, порушення мозкового кровообігу, органічні ураження головного мозку або інсульт) у зв'язку з загрозою розвитку побічних реакцій з боку ЦНС, ципрофлоксацин слід застосовувати тільки в тих випадках, коли очікуваний клінічний ефект прево��ходить можливий ризик побічної дії препарату.
При виникненні під час або після лікування ципрофлоксацином важкої і тривалої діареї слід виключити діагноз псевдомембранозного коліту, який вимагає негайної відміни препарату і призначення відповідного лікування (ванкоміцин всередину в дозі 250 мг 4). Протипоказано застосування препаратів, що пригнічують перистальтику кишечника.
У пацієнтів, особливо перенесли захворювання печінки може спостерігатися холестатична жовтяниця, а також тимчасове підвищення печеноч��их трансаміназ і ЛФ.
Дотримання відповідного режиму дозування потрібна при призначенні препарату пацієнтам з нирковою і печінковою недостатністю.
Іноді вже після прийому першої дози ципрофлоксацину можуть спостерігатися алергічні реакції, дуже рідко - анафілактичний шок. Прийом ципрофлоксацину слід негайно припинити і провести відповідне лікування.
При в/в введенні ципрофлоксацину можливе виникнення запальної (набряк, біль) реакції шкіри у місці введення препарату. Ця р��акція зустрічається частіше, якщо час інфузії становить 30 хв або менше. Реакція швидко проходить після закінчення інфузії і не є протипоказанням для подальшого введення препарату, якщо тільки не ускладниться.
Слід враховувати вміст натрію хлориду в розчині ципрофлоксацину при лікуванні пацієнтів, у яких споживання натрію обмежена (серцева недостатність, ниркова недостатність, нефротичний синдром).Свідчення
Неускладнені та ускладнені інфекції, спричинені чутливими до ципрофлокс��цину мікроорганізмами:
Дорослі
— інфекції дихальних шляхів. Ципрофлоксацин рекомендується призначати при пневмоніях, спричинених Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus spp., Esherichia coli, Pseudomonas spp., Haemophilus spp., Branhamella spp., Legionella spp. і Staphylococcus spp.;
— інфекції середнього вуха (середній отит), придаткових пазух (синусит), особливо якщо ці інфекції спричинені грамнегативними мікроорганізмами, зокрема Pseudomonas spp. або Staphylococcus spp.;
— інфекції очей;
— інфекції нирок та/або сечовивідних шляхів;
— інфекції статевих органів, включаючи аднексит, простатит;
— гонорея;
— інфекції черевної порожнини (наприклад, бактеріальні інфекції ШКТ або жовчовивідних шляхів, перитоніт)
— інфекції шкіри та м'яких тканин;
— інфекції кісток і суглобів;
— сепсис;
— інфекції або профілактика інфекцій у пацієнтів зі зниженим імунітетом (наприклад, у пацієнтів й індустріальПротипоказання
— одночасне застосування ципрофлоксацину та тизанідину через клінічно значущі побічні ефекти (гіпотензія, сонливість), пов'язані зі збільшенням концентрації тизанідину в плазм�� крові;
— підвищена чутливість до ципрофлоксацину або інших препаратів з групи фторхінолонів.
З обережністю слід призначати препарат при захворюваннях ЦНС: епілепсія, зниження порога судомної готовності (або судомні напади в анамнезі), при зниженні кровотоку в судинах мозку, органічні ураження головного мозку або інсульт; психічних захворюваннях (депресія, психоз); при нирковій недостатності (також супроводжується печінковою недостатністю), пацієнтам літнього віку.Лікарська взаємодія
Одночасний прийом таблетованих форм ципрофлоксацину та катіон-вмісних препаратів і мінеральних добавок (наприклад, кальцій, алюміній, залізо), сукральфату або антацидів і препаратів з великою буферною ємністю (наприклад, антиретровірусні), що містять магній, алюміній або кальцій, знижує всмоктування ципрофлоксацину. У таких випадках ципрофлоксацин слід приймати або за 1-2 години до або через 4 год після прийому цих препаратів.
Це обмеження не відноситься до антацидам, що належать до класу блокаторів гіста��иновых Н2-рецепторів.
Слід уникати одночасного застосування ципрофлоксацину, молочних продуктів або напоїв, збагачених мінералами (наприклад, молоко, йогурт, збагачений кальцієм апельсиновий сік), оскільки при цьому всмоктування ципрофлоксацину може зменшуватися. Проте кальцій, що входить до складу інших харчових продуктів, істотно не впливає на всмоктування ципрофлоксацину.