Дозировка
Режим дозирования устанавливают индивидуально, в зависимости от локализации и тяжести течения инфекции, состояния организма, возраста, массы тела, функции почек пациента. При неосложненных заболеваниях почек и мочевыводящих путей препарат назначают по 250 мг 2, при осложненных - по 500-750 мг 2 При заболеваниях нижних отделов дыхательных путей - по 250 мг 2, в тяжелых случаях - по 500-750 мг 2 При лечении гонореи препарат назначают однократно в дозе 250-500 мг. При энтерите, колите тяжелого течения, гинекологических инфекциях, простатите, остеомиелите - по 500-750 мг 2 Для лечения диареи - по 250 мг 2 Для профилактики хирургических инфекций - по 500-750 мг через день. Продолжительность лечения зависит от тяжести заболевания. Пациентам с нарушениями функции почек разовая доза препарата для приема внутрь составляет половину от средней суточной дозы. При хронической почечной недостаточности препарат назначают в зависимости от клиренса креатинина. Клиренс креатинина (мл/мин) Доза >50 обычный режим дозирования 30-50 250-500 мг 1 раз в 12 ч 5-29 250-500 мг 1 раз в 18 ч Пациентам, находящимся на гемодиализе или перитонеальном диализе, препарат назначают после диализа в дозе 250-500 мг 1 раз в 24 ч. Таблетки следует принимать натощак, запивая достаточным количеством жидкости. Возможно в/в введение препарата. Доза Ципринола определяется в зависимости от тяжести заболевания, типа инфекции, состояния организма, возраста, массы тела, функции почек пациента. Средняя рекомендуемая разовая доза - 200 мг (при тяжелых инфекциях - 400 мг), кратность введения - 2; продолжительность лечения - 1-2 недели, при необходимости - более длительно. Препарат можно вводить в/в струйно, но более предпочтительно в/в капельное введение в течение 30 мин (200 мг) и 60 мин (400 мг). При острой гонорее однократно вводят 100 мг препарата. Для профилактики послеоперационных инфекций - за 30-60 мин до операции в/в вводят 200-400 мг Ципринола.
Лекарственная форма
Концентрат для приготовления раствора для инфузий
Состав
1 мл 1 амп.
Ципрофлоксацин (в форме лактата) 10 мг 100 мг
Вспомогательные вещества: молочная кислота, хлористоводородная кислота, динатрия эдетат, вода д/и.
Фармакологическое действие
Противомикробный препарат широкого спектра действия из группы фторхинолонов. Действует бактерицидно. Ингибирует фермент ДНК-гиразу бактерий, вследствие чего нарушаются репликация ДНК и синтез клеточных белков бактерий. Ципрофлоксацин действует как на размножающиеся микроорганизмы, так и на микроорганизмы, находящиеся в фазе покоя.
Препарат активен в отношении грамотрицательных бактерий: Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Serratia marcescens, Hafnia alvei, Edwardsiella tarda, Providencia spp., Morganella morganii, Vibrio spp., Yersinia spp., Haemophilus spp., Pseudomonas aeruginosa, Moraxella catarrhalis, Aeromonas spp., Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Campylobacter jejuni, Neisseria spp.; внутриклеточных микроорганизмов: Legionella pneumophila, Brucella spp., Chlamydia trachomatis, Listeria monocytogenes, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium kansasii, Mycobacterium avium-intracellulare; грамположительных бактерий: Streptococcus spp. (в т.ч. Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae), Staphylococcus spp. (в т.ч. Staphylococcus aureus, Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus). Большинство стафилококков, устойчивых к метициллину, устойчивы и к ципрофлоксацину.
К препарату умеренно чувствительны Streptococcus pneumoniae, Enterococcus faecalis.
К препарату устойчивы Corynebacterium spp., Bacteroides fragilis, Pseudomonas cepacia, Pseudomonas maltophila, Ureaplasma urealyticum, Clostridium difficile, Nocardia asteroides.
Действие препарата в отношении Treponema pallidum изучено недостаточно.
При приеме Ципринола не происходит развития параллельной устойчивости к другим антибиотикам, не принадлежащим к группе ингибиторов гиразы, что делает его высокоэффективным в отношении бактерий, которые устойчивы к аминогликозидам, пенициллинам, цефалоспоринам, тетрациклинам.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема препарата внутрь ципрофлоксацин быстро всасывается из ЖКТ. Прием пищи замедляет всасывание, но не влияет на величину Cmax и на биодоступность. Биодоступность варьирует от 50% до 85%. Cmax в сыворотке крови здоровых добровольцев после приема внутрь препарата в дозе 250 мг, 500 мг, 750 мг и 1000 мг достигается через 1-1.5 ч и составляет 0.76 мг/мл, 1.6 мг/мл, 2.5 мг/мл и 3.4 мг/мл соответственно.
Распределение
Ципрофлоксацин хорошо распределяется в ткани и жидкости организма, при этом высокие концентрации устанавливаются в желчи, легких, почках, печени, желчном пузыре, матке, семенной жидкости, ткани предстательной железы, миндалинах, эндометрии, фаллопиевых трубах и яичниках. Концентрация ципрофлоксацина в этих тканях выше, чем в сыворотке крови. Ципрофлоксацин также хорошо проникает в жидкие среды глаза, в кости, бронхиальный секрет, слюну, кожу, мышцы, в плевру, брюшину и в лимфу. В спинномозговую жидкость проникает в небольшом количестве, концентрация ципрофлоксацина при невоспаленных мозговых оболочках составляет 6-10% от таковой в сыворотке крови, при воспаленных - 14-37%. Концентрация ципрофлоксацина в нейтрофилах в 2-7 раз выше, чем в сыворотке крови.
Vd составляет 2-3.5 л/кг.
Связывание с белками плазмы - 30%.
Проникает через плацентарный барьер.
Метаболизм и выведение
Биотрансформируется в печени (15-30%) с образованием малоактивных метаболитов (диэтилципрофлоксацин, сульфоципрофлоксацин, оксиципрофлоксацин, формилципрофлоксацин). Выводится преимущественно с мочой (50-70%); 15-30% - с калом. T1/2 составляет 3-5 ч.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
При хронической почечной недостаточности T1/2 увеличивается до 12 ч.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея, псевдомембранозный колит, метеоризм, снижение аппетита, холестатическая желтуха (особенно у пациентов с перенесенными заболеваниями печени), гепатит, гепатонекроз, повышение активности печеночных трансаминаз, ЩФ, ЛДГ, билирубина.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, головокружение, повышенная утомляемость, чувство тревоги, тремор, повышение внутричерепного давления, периферическая паралгезия, бессонница, кошмарные сновидения, спутанность сознания, депрессии, галлюцинации и другие проявления психотических реакций (изредка прогрессирующие до состояний, в которых пациент может причинить себе вред), обморок, мигрень, тромбоз церебральных артерий.
Со стороны органов чувств: нарушения вкуса и обоняния, нарушения зрения (диплопия, изменение цветовосприятия), шум в ушах, снижение слуха.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия, нарушения сердечного ритма, артериальная гипотензия, приливы (при в/в введении).
Со стороны системы кроветворения: эозинофилия, лейкопения, тромбоцитопения, нейтропения; при в/в введении также возможны гранулоцитопения, анемия, тромбоцитоз, гемолитическая анемия.
Со стороны костно-мышечной системы: редко - артрит, тендовагинит, разрыв сухожилий; артралгия, миалгия (при в/в введении).
Со стороны мочевыделительной системы: кристаллурия, интерстициальный нефрит, гломерулонефрит, дизурия, полиурия, альбуминурия, гематурия, повышение уровня мочевины.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При развитии во время или после лечения ципрофлоксацином тяжелой и длительной диареи следует исключить диагноз псевдомембранозного колита, который требует немедленной отмены препарата и назначения соответствующего лечения.
При возникновении болей в сухожилиях или при появлении первых признаков тендовагинита лечение следует прекратить в связи с тем, что описаны отдельные случаи воспаления и даже разрыва сухожилий во время лечения фторхинолонами.
В период лечения во избежание развития кристаллурии недопустимо повышение рекомендованной суточной дозы. Пациенты должны получать большое количество жидкости для поддержания нормального диуреза и кислой реакции мочи.
Вследствие возможной фотосенсибилизации в период лечения Ципринолом следует избегать контакта с прямыми солнечными лучами.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управление механизмами
При применении препарата следует воздерживаться от занятий потенциально опасными видами деятельности, требующих повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами, в т.ч.:
— инфекции дыхательных путей;
— инфекции уха, горла и носа;
— инфекции почек и мочевыводящих путей;
— инфекции половых органов (гонорея, простатиты, аднекситы, послеродовые инфекции);
— инфекции пищеварительной системы (в т.ч. рта, зубов, челюстей), желчного пузыря и желчевыводящих путей;
— инфекции кожи, слизистых оболочек и мягких тканей;
— инфекции опорно-двигательного аппарата;
— сепсис;
— перитонит;
— профилактика и лечение инфекций у больных со сниженным иммунитетом (на фоне терапии иммунодепрессантами).
Противопоказания
— псевдомембранозный колит (для в/в введения);
— дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы (для в/в введения);
— беременность;
— период лактации (грудного вскармливания);
— детский и подростковый возраст до 18 лет;
— повышенная чувствительность к ципрофлоксацину или другим препаратам из группы фторхинолонов.
С осторожностью назначают препарат при атеросклерозе сосудов головного мозга, нарушениях мозгового кровообращения, психических заболеваниях, эпилепсии, судорожном синдроме, выраженной почечной или печеночной недостаточности, пациентам пожилого возраста.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении Ципринола с диданозином всасывание ципрофлоксацина снижается вследствие образования комплексов ципрофлоксацина с содержащимися в диданозине солями магния и алюминия.
Вследствие снижения активности процессов микросомального окисления в гепатоцитах ципрофлоксацин повышает концентрацию и увеличивает период полувыведения теофиллина и других ксантинов.
При одновременном применении ципрофлоксацина и пероральных гипогликемических препаратов, непрямых антикоагулянтов отмечается снижение протромбинового индекса.
При одновременном применении ципрофлоксацина и НПВС (исключая ацетилсалициловую кислоту) повышается риск развития судорог.
Одновременный прием антацидов, а также препаратов, содержащих ионы алюминия, цинка, железа и магния, может вызывать снижение всасывания ципрофлоксацина, поэтому интервал между назначением этих препаратов должен быть не менее 4 ч.
(438)
Дозування
Режим дозування встановлюють індивідуально, залежно від локалізації та тяжкості перебігу інфекції, стану організму, віку, маси тіла, функції нирок пацієнта. При неускладнених захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів препарат призначають по 250 мг 2, при ускладнених - по 500-750 мг 2 При захворюваннях нижніх відділів дихальних шляхів - по 250 мг 2, у важких випадках - по 500-750 мг 2 При лікуванні гонореї препарат призначають одноразово в дозі 250-500 мг. При ентериті, коліті важкого перебігу, гінекологічних інфекціях, простатиті, остеомієліті - по 500-750 мг 2 Для лікування діареї - по 250 мг 2 Для профілактики хірургічних інфекцій - по 500-750 мг через день. Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання. Пацієнтам з порушеннями функції нирок разова доза препарату для прийому внутрішньо становить половину від середньої добової дози. При хронічній нирковій недостатності препарат призначають залежно від кліренсу креатиніну. Кліренс креатиніну (мл/хв) Доза >50 звичайний режим дозировання 30-50 250-500 мг 1 раз на 12 год 5-29 250-500 мг 1 раз на 18 год Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі або перитонеальному діалізі, препарат призначають після діалізу у дозі 250-500 мг 1 раз на 24 год. Таблетки слід приймати натщесерце, запиваючи достатньою кількістю рідини. Можливо в/в введення препарату. Доза Ципринола визначається залежно від тяжкості захворювання, типу інфекції, стану організму, віку, маси тіла, функції нирок пацієнта. Сростання рекомендована разова доза - 200 мг (при тяжких інфекціях - 400 мг), кратність введення - 2; тривалість лікування - 1-2 тижні, при необхідності - більш тривалий час. Препарат можна вводити в/в струминно, але більш переважно в/в крапельне введення протягом 30 хв (200 мг) і 60 хв (400 мг). При гострій гонореї одноразово вводять 100 мг препарату. Для профілактики післяопераційних інфекцій - за 30-60 хв до операції в/в вводять 200-400 мг Ципринола.
Лікарська форма
Концентрат для приготування розчину для інфузійСклад
1 мл 1 амп.
Ципрофлоксацин (у формі лактату) 10 мг 100 мг
Допоміжні речовини: молочна кислота, хлористоводнева кислота, динатрію едетат, вода д/в.Фармакологічна дія
Протимікробний препарат широкого спектра дії з групи фторхінолонів. Діє бактерицидно. Інгібує фермент ДНК-гіразу бактерій, внаслідок чого порушуються реплікації ДНК і синтезу клітинних білків бактерій. Ципрофлоксацин діє як на розмножуються мікроорганізми, так і на мікроорганізми, що знаходяться у фазі спокою.
Препа��ат активний відносно грамнегативних бактерій: Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Serratia marcescens, Hafnia alvei, Edwardsiella tarda, Providencia spp., Morganella morganii, Vibrio spp., Yersinia spp., Haemophilus spp., Pseudomonas aeruginosa, Moraxella catarrhalis, Aeromonas spp., Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, Campylobacter jejuni, Neisseria spp.; внутрішньоклітинних мікроорганізмів: Legionella pneumophila, Brucella spp., Chlamydia trachomatis, Listeria monocytogenes, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium kansasii, Mycobacterium avium-intracellulare; грампозитивних бактерій: Streptococcus spp. (в т. ч. Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae), Staphylococcus spp. (в т. ч. Staphylococcus aureus, Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus). Більшість стафілококів, стійких до метициліну, стійкі і до ципрофлоксацину.
До препарату помірно чутливі Streptococcus pneumoniae, Enterococcus faecalis.
До препарату стійкі Corynebacterium spp., Bacteroides fragilis, Pseudomonas cepacia, Pseudomonas maltophila, Ureaplasma urealyticum, Clostridium difficile, Nocardia asteroides.
Дія препарату відносно Treponema pallidum вивчена недостатньо.
При прийомі Ципринола не відбувається розвитку паралельної стійкості до інших антибіотиків, що не належить до групи інгібіторів гірази, що робить його високоефективним щодо бактерій, які стійкі до аміноглікозидів, пеніцилінів, цефалоспоринів, тетрациклінів.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому препарату внутрішньо ципрофлоксацин швидко всмоктується з ШКТ. Прийом їжі уповільнює всмоктування, але не впливає на величину Cmax і на біодоступність. Біодоступність коливається від 50% до 85%. Cmax в сироватці крові здорових добровольців після прийому препарату всередину в дозі 250 мг, 500 мг, 750 мг і 1000 мг досягається через 1-1.5 год і становить 0.76 мг/мл, 1.6 мг/мл, 2.5 мг/мл і 3.4 мг/мл відповідно.
Розподілня
Ципрофлоксацин добре розподіляється в тканини і рідини організму, при цьому високі концентрації встановлюються в жовчі, легенях, нирках, печінці, жовчному міхурі, матці, насінної рідини, тканини передміхурової залози, мигдаликах, ендометрії, фаллопієвих трубах і яєчниках. Концентрація ципрофлоксацину в цих тканинах вище, ніж у сироватці крові. Ципрофлоксацин також добре проникає в рідкі середовища очі, кістки, бронхіальний секрет, слину, шкіру, м'язи, плевру, очеревину і лімфу. У спинномозкову рідину проникає в невеликій кільчестве, концентрація ципрофлоксацину при невоспаленных мозкових оболонках становить 6-10% від такої в сироватці крові, при запалених - 14-37%. Концентрація ципрофлоксацину в нейтрофілах в 2-7 разів вище, ніж у сироватці крові.
Vd складає 2-3.5 л/кг.
Зв'язування з білками плазми - 30%.
Проникає через плацентарний бар'єр.
Метаболізм і виведення
Біотрансформується в печінці (15-30%) з утворенням малоактивних метаболітів (диэтилципрофлоксацин, сульфоципрофлоксацин, оксиципрофлоксацин, формилципрофлоксацин). В��водиться переважно з сечею (50-70%); 15-30% - з калом. T1/2 складає 3-5 ч.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
При хронічній нирковій недостатності T1/2 збільшується до 12 год.Побічні дії
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, псевдомембранозний коліт, метеоризм, зниження апетиту, холестатична жовтяниця (особливо у пацієнтів з перенесеними захворюваннями печінки), гепатит, гепатонекроз, підвищення активності печінкових трансаміназ, ЛФ, ЛДГ, білірубіну.
З боку ЦНС та перифери��еской нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, відчуття тривоги, тремор, підвищення внутрішньочерепного тиску, периферична паралгезия, безсоння, кошмарні сновидіння, сплутаність свідомості, депресії, галюцинації та інші прояви психотичних реакцій (зрідка прогресуючі до станів, у яких пацієнт може заподіяти собі шкоду), непритомність, мігрень, тромбоз церебральних артерій.
З боку органів почуттів: порушення смаку та нюху, порушення зору (диплопія, зміна кольоросприйняття), шум у вухах, зниження слуху.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, порушення серцевого ритму, артеріальна гіпотензія, припливи (при в/в введенні).
З боку системи кровотворення: еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія; при в/в введенні також можливі гранулоцитопенія, анемія, тромбоцитоз, гемолітична анемія.
З боку кістково-м'язової системи: рідко - артрит, тендовагініт, розриви сухожиль; артралгія, міалгія (при в/в введенні).
З боку сечовидільної системи: кристаллури��, інтерстиціальний нефрит, гломерулонефрит, дизурія, поліурія, альбумінурія, гематурія, підвищення рівня сечовини.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При виникненні під час або після лікування ципрофлоксацином важкої і тривалої діареї слід виключити діагноз псевдомембранозного коліту, який вимагає негайної відміни препарату і призначення відповідного лікування.
При виникненні болю в сухожиллях або при появі перших ознак тендовагинита лікування слід припинити у зв'язку з тим, що опис��ни окремі випадки запалення і навіть розриву сухожилля під час лікування фторхінолонами.
У період лікування, щоб уникнути розвитку кристалурії неприпустимо підвищення рекомендованої добової дози. Пацієнти мають отримувати велику кількість рідини для підтримання нормального діурезу і кислої реакції сечі.
Внаслідок можливої фотосенсибілізації в період лікування Ципринолом слід уникати контакту з прямими сонячними променями.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і управління механізмами
Прі застосуванні препарату слід утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами, в т. ч.:
— інфекції дихальних шляхів;
— інфекції вуха, горла і носа;
— інфекції нирок і сечовивідних шляхів;
— інфекції статевих органів (гонорея, простатити, аднексити, післяпологові інфекції);
— інфекції пищеварительной системи (в т. ч. рота, зубів, щелеп), жовчного міхура та жовчовивідних шляхів;
— інфекції шкіри, слизових оболонок і м'яких тканин;
— інфекції опорно-рухового апарату;
— сепсис;
— перитоніт;
— профілактика та лікування інфекцій у хворих зі зниженим імунітетом (на фоні терапії імунодепресантами).Протипоказання
— псевдомембранозний коліт (для в/в введення);
— дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (для в/в введення);
— вагітність;
— період лактації (грудного у��кармливания);
— дитячий та підлітковий вік до 18 років;
— підвищена чутливість до ципрофлоксацину або інших препаратів з групи фторхінолонів.
З обережністю призначають препарат при атеросклерозі судин головного мозку, порушеннях мозкового кровообігу, психічних захворюваннях, епілепсії, судомному синдромі, вираженій нирковій або печінковій недостатності, пацієнтам літнього віку.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні Ципринола з диданозином всмоктування ципрофл��ксацина знижується внаслідок утворення комплексів ципрофлоксацину з містяться в диданозине солями магнію і алюмінію.
Внаслідок зниження активності процесів мікросомального окислення в гепатоцитах ципрофлоксацин підвищує концентрацію і подовжує період напіввиведення теофіліну та інших ксантинів.
При одночасному застосуванні ципрофлоксацину і пероральних гіпоглікемічних препаратів, непрямих антикоагулянтів відзначається зниження протромбінового індексу.
При одночасному застосуванні ципрофлокс��цина та НПЗП (виключаючи ацетилсаліцилову кислоту) підвищується ризик розвитку судом.
Одночасний прийом антацидів, а також препаратів, що містять іони алюмінію, цинку, заліза та магнію, може викликати зниження всмоктування ципрофлоксацину, тому інтервал між призначенням цих препаратів повинен бути не менше 4 ч.