Дозировка
Назначают в/в (струйно и капельно) и реже - в/м (только при осложненных или неосложненных инфекциях мочевыводящих путей легкой и средней тяжести, вызванных Escherichia coli). Дозы и путь введения препарата варьируют в зависимости от чувствительности микроорганизмов возбудителей, тяжести инфекции, а также состояния функции почек у больного. Пневмония (среднетяжелая и тяжелая), вызванная Streptococcus pneumoniae (в т.ч. случаи ассоциации с сопутствующей бактериемией), Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella pneumoniae или Enterobacter spp. - в/в по 1-2 г каждые 12 ч в течение 10 дней. Фебрильная нейтропения (эмпирическая терапия) - в/в по 2 г каждые 8 ч в течение 7 дней или до разрешения нейтропении. Осложненные или неосложненные инфекции мочевыводящих путей легкой и средней тяжести, вызванные Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis - в/в или в/м (только для инфекций, вызванных Escherichia coli) по 0.5-1 г каждые 12 ч в течение 7-10 дней. Тяжелые осложненные или неосложненные инфекции мочевыводящих путей (включая пиелонефрит), вызванные Escherichia coli или Klebsiella pneumoniae - в/в по 2 г каждые 12 ч в течение 10 дней. Среднетяжелые и тяжелые инфекции кожи и мягких тканей, вызванные Staphylococcus aureus (только метициллин-чувствительные штаммы), Streptococcus pyogenes - в/в по 2 г каждые 12 ч в течение 10 дней. Осложненные интраабдоминальные инфекции (в комбинации с метронидазолом), вызванные Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter spp., Bacteroides fragilis - в/в по 2 г каждые 12 ч в течение 7-10 дней. Для профилактики инфекции при хирургических вмешательствах на органах брюшной полости - за 60 минут до начала хирургической операции в/в вводится 2 г препарата в течение 30 минут. По окончании вливания дополнительно вводят в/в капельно 500 мг метронидазола. Растворы метронидазола не следует вводить одновременно с цефепимом. Инфузионную систему перед введением метронидазола следует промыть. Во время длительных (более 12 ч) хирургических операций через 12 ч после первой дозы рекомендуется повторное в/в введение 2 г в течение 30 минут с последующим введением 500 мг метронидазола. У детей от 2 мес до 16 лет и с массой тела до 40 кг рекомендуемый режим дозирования по всем показаниям (исключая фебрильную нейтропению) – 50 мг/кг каждые 12 ч в/в; при фебрильной нейтропении – 50 мг/кг каждые 8 ч. Продолжительность лечения такая же, как у взрослых (7-10 дней).
Лекарственная форма
Порошок для приготовления раствора для в/в и в/м введения белого или белого с желтоватым оттенком цвета, гигроскопичен.
Состав
на один флакон: активное вещество: цефепима гидрохлорида моногидрат (в пересчете на цефепим) – 0,5 г, 1 г. вспомогательное вещество: аргинин.
Фармакологическое действие
Антибактериальное средство из группы цефалоспоринов IV поколения. Действует бактерицидно, нарушая синтез клеточной стенки микроорганизмов. Обладает широким спектром действия в отношении грамположительных и грамотрицательных бактерий, штаммов, резистентных к аминогликозидам и/или цефалоспориновым антибиотикам III поколения. Высокоустойчив к гидролизу большинства бета-лактамаз и быстро проникает в грамотрицательные бактериальные клетки. Внутри бактериальной клетки молекулярной мишенью является пенициллин-связывающие белки. Активен in vivo и in vitro в отношении грамположительных аэробов: Staphylococcus aureus (только метициллиночувствительные штаммы), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes (группа A), Streptococcus viridans; грамотрицательных аэробов: Enterobacter spp., Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa. In vitro активен в отношении грамположительных аэробов: Staphylococcus epidermidis (только метициллиночувствительные штаммы), Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus agalactiae (группа В); грамотрицательных аэробов: Acinetobacter lwoffii, Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Enterobacter agglomerans, Haemophilus influenzae (включая штаммы, продуцирующие бета-лактамазу), Hafnia alvei, Klebsiella oxytoca, Moraxella catarrhalis (включая штаммы, продуцирующие бета-лактамазы), Morganella morganii, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Serratia marcescens. Большинство штаммов Enterococсus, в т.ч. Enterococcus faecalis, метициллинорезистентные стафилококки, Stenotrophomonas maltophilia (ранее известная как Xanthomonas maltophilia), Clostridium difficile не чувствительны к цефепиму
Фармакокинетика
Биодоступность 100%. Время достижения максимальной концентрации (TCmax) после внутривенного (в/в) и внутримышечного (в/м) введения в дозе 0.5 г - к концу инфузии и 1-2 ч соответственно. Максимальная концентрация (Cmax) при в/м введении в дозах 0.5, 1 и 2 г - 14, 30 и 57 мкг/мл соответственно; при в/в введении в дозах 0.25, 0.5, 1 и 2 г - 18, 39, 82 и 164 мкг/мл соответственно; время достижения средней терапевтической концентрации в плазме - 12 ч; средняя терапевтическая концентрация при в/м введении - 0.2 мкг/мл, при в/в - 0.7 мкг/мл. Высокие концентрации определяются в моче, желчи, перитонеальной жидкости, экссудате волдыря, слизистом секрете бронхов, мокроте, предстательной железе, аппендиксе и желчном пузыре. Объем распределения - 0.25 л/кг, у детей от 2 мес до 16 лет - 0.33 л/кг. Связь с белками плазмы - 20%. Метаболизируется в печени и почках на 15%. Период полувыведения (T1/2) - 2 ч, общий клиренс - 120 мл/мин, почечный клиренс - 110 мл/мин. Выводится почками (путем гломерулярной фильтрации в неизмененном виде - 85%), с грудным молоком. T1/2 при гемодиализе - 13 ч, при непрерывном перитонеальном диализе - 19 ч.
Побочные действия
Аллергические реакции: кожная сыпь (в т.ч. эритематозные высыпания), зуд, лихорадка, анафилактоидные реакции, эозинофилия, мультиформная экссудативная эритема (в т.ч. синдром Стивенса-Джонсона), редко - токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).
Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, бессонница, парестезии, чувство беспокойства, спутанность сознания, судороги, энцефалопатия (при отсутствии коррекции дозы у пациентов с нарушением функции почек).
Со стороны мочеполовой системы: вагинит.
Со стороны мочевыделительной системы: нарушение функции почек.
Со стороны желудочно-кишечного тракта: диарея, тошнота, рвота, запор или понос, боль в животе, диспепсия, псевдомембранозный колит.
Со стороны органов кроветворения: анемия, тромбоцитопения, лейкопения, нейтропения, панцитопения, гемолитическая анемия, кровотечения.
Со стороны дыхательной системы: кашель, боль в груди.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия, одышка, периферические отеки.
Лабораторные показатели: снижение гематокрита, увеличение протромбинового времени, повышение концентрации мочевины, гиперкреатининемия, гиперкальциемия, повышение активности "печеночных" трансаминаз и щелочной фосфатазы, гипербилирубинемия, положительный тест Кумбса (без гемолиза).
Местные реакции: при внутривенном введении - флебиты, при внутримышечном - гиперемия и болезненность в месте введения.
Прочие: боль в горле, торакалгия, повышенное потоотделение, боли в спине, астения, развитие суперинфекции, орофарингеальный кандидоз.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При использовании цефепима может возникнуть псевдомембранозный колит. Поэтому важно иметь ввиду этот диагноз в случае возникновения диареи во время лечения препаратом. Лёгкие формы колита не требуют специального лечения, достаточно прекратить введение препарата; умеренные или тяжелые случаи могут потребовать специального лечения.
Возможна перекрестная гиперчувствительность у пациентов с аллергическими реакциями на пенициллины.
При сочетанной тяжелой почечной и печеночной недостаточности следует регулярно определять концентрацию препарата в плазме (проводят коррекцию дозы в зависимости от клиренса креатинина).
При длительном лечении необходим регулярный контроль периферической крови, показателей функционального состояния печени и почек.
При смешанной аэробно-анаэробной инфекции до идентификации возбудителей целесообразна комбинация с лекарственными средствами, активным в отношении анаэробов. Больным, у которых из удаленного очага инфекции происходит менингеальная диссеминация, имеются подозрения на менингит или диагноз менингита подтвержден, следует назначить альтернативный антибиотик с подтвержденной для данной ситуации клинической эффективностью.
Возможно обнаружение положительного теста Кумбса, ложноположительного теста на глюкозу в моче.
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами:
Пневмония (среднетяжелая и тяжелая), вызванная Streptococcus pneumoniae (в т.ч. случаи ассоциации с сопутствующей бактериемией), Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella pneumoniae или Enterobacter spp..
Фебрильная нейтропения (эмпирическая терапия).
Осложненные и неосложненные инфекции мочевыводящих путей (включая пиелонефрит), вызванные Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis.
Неосложненные инфекции кожи и мягких тканей, вызванные Staphylococcus aureus (только метициллиночувствительные штаммы), Streptococcus pyogenes.
Осложненные интраабдоминальные инфекции (в комбинации с метронидазолом), вызванные Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter spp., Bacteroides fragilis.
Профилактика инфекций при проведении полостных хирургических операций.
Противопоказания
Гиперчувствительность к компонентам, входящим в состав препарата (в т.ч. к антибиотикам цефалоспоринам, пенициллинам и другим бета-лактамным антибиотикам);
детский возраст до 2 месяцев (для внутривенного способа введения) (безопасность и эффективность у детей младше 2 месяцев не установлена); детский возраст до 12 лет (для внутримышечного способа введения).
Применение при беременности
При беременности применяют только в случае, если предполагаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода. Во время лечения препаратом в период лактации, грудное вскармливание следует прекратить.
Лекарственное взаимодействие
Фармацевтически несовместим с другими противомикробными лекарственными средствами и гепарином.
Диуретики, аминогликозиды, полимиксин В снижают канальцевую секрецию цефепима и повышают его концентрацию в сыворотке крови, удлиняют Т1/2, усиливают нефротоксичность (повышается риск развития нефронекроза). Цефепим повышает ототоксичность аминогликозидов.
Нестероидные противовоспалительные препараты, замедляя выведение цефалоспоринов, повышают риск развития кровотечения. При одновременном назначении с бактерицидными антибиотиками (аминогликозиды) проявляется синергизм, с бактериостатическими (макролиды, хлорамфеникол, тетрациклины) - антагонизм.
Несовместим с раствором метронидазола (перед введением раствора метронидазола для профилактики инфекций при проведении хирургических вмешательств следует промыть инфузионную систему от раствора цефепима). Во избежание возможного лекарственного взаимодействия с другими препаратами, растворы цефепима (как и большинства других бета-лактамных антибиотиков) не должны вводиться одновременно с растворами ванкомицина, гентамицина, тобрамицина, нетилмицина. При назначении цефепима с перечисленными препаратами следует вводить каждый антибиотик отдельно.
(435)
Дозування
Призначають в/в (струминно і крапельно) і рідше - в/м (тільки при ускладнених або неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів легкої та середньої тяжкості, спричинених Escherichia coli). Дози і шлях введення препарату варіюють залежно від чутливості мікроорганізмів збудників, тяжкості інфекції, а також стану функції нирок хворого. Пневмонія (середньотяжка та тяжка), викликана Streptococcus pneumoniae (у т. ч. випадки асоціації з супутньою бактеріємією), Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella pneumoniae або Enterobacter spp. - в/в по 1-2 г кожні 12 год протягом 10 днів. ��ебрильная нейтропенія (емпірична терапія) - в/в по 2 г кожні 8 год протягом 7 днів або до зникнення нейтропенії. Ускладнені або неускладнені інфекції сечовивідних шляхів легкої та середньої тяжкості, спричинені Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis - в/в або в/м (тільки для інфекцій, спричинених Escherichia coli) по 0.5-1 г кожні 12 год протягом 7-10 днів. Важкі ускладнені або неускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит), спричинені Escherichia coli або Klebsiella pneumoniae - в/в по 2 г кожні 12 год протягом 10 днів. Середньотяжкі та тяжкі інфекції шкіри та м'якіх тканин, спричинені Staphylococcus aureus (тільки метицилін-чутливі штами), Streptococcus pyogenes - в/в по 2 г кожні 12 год протягом 10 днів. Ускладнені інтраабдомінальні інфекції (у комбінації з метронідазолом), спричинені Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter spp., Bacteroides fragilis - в/в по 2 г кожні 12 год протягом 7-10 днів. Для профілактики інфекцій при хірургічних втручаннях на органах черевної порожнини - за 60 хвилин до початку хірургічної операції в/в вводиться 2 г препарату протягом 30 хвилин. Після закінчення вливання додатково вводять в/в крапельно 500 мг метронідазолу. Розчини метронідазолу не слід вводити одночасно з цефепімом. Інфузійну систему перед введенням метронідазолу слід промити. Під час тривалих (понад 12 год) хірургічних операцій через 12 годин після першої дози рекомендується повторне/в введення 2 г протягом 30 хвилин з наступним введенням 500 мг метронідазолу. У дітей від 2 місяців до 16 років і з масою тіла до 40 кг рекомендований режим дозування за всіма показниками (крім фебрільну нейтропенію) – 50 мг/кг кожні 12 год в/в; при фебрильної нейтропенії становить 50 мг/кг кожні 8 ч. П��одолжительность лікування така ж, як у дорослих (7-10 днів).
Лікарська форма
Порошок для приготування розчину для в/в і в/м введення білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, гігроскопічний.Склад
на один флакон: активна речовина: цефепіма гідрохлориду моногідрат (у перерахунку на цефепім) – 0,5 г, 1 р. допоміжна речовина: аргінін.Фармакологічна дія
Антибактеріальний засіб групи цефалоспоринів IV покоління. Діє бактерицидно, порушуючи синтез клітинної стінки мікроорганізмів. Володіє широким спектром дії відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій, штамів, резистентних до аміноглікозидів та/або цефалоспоринових антибіотиків III покоління. Високостійкий до гідролізу більшості бета-лактамаз і швидко проникає в грамнегативні бактеріальні клітини. Усередині бактеріальної клітини молекулярною мішенню є пеніцилін-зв'язуючі білки. Активний in vivo та in vitro відносно грампозитивних аеробів: Staphylococcus aureus (лише метициллиночувствительные штами), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes (група A), Streptococcus viridans; гр��мотрицательных аеробів: Enterobacter spp., Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa. In vitro активний відносно грампозитивних аеробів: Staphylococcus epidermidis (тільки метициллиночувствительные штами), Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus agalactiae (група В); грамнегативних аеробів: Acinetobacter lwoffii, Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Enterobacter agglomerans, Haemophilus influenzae (включаючи штами, що продукують бета-лактамазу), Hafnia alvei, Klebsiella oxytoca, Moraxella catarrhalis (включаючи штами, що продукують бета-лактамази), Morganella morganii, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Serratia marcescens. Більшість штамів Enterococсus, в т. ч. Enterococcus faecalis, метицилінорезистентних стафілококи, Stenotrophomonas maltophilia (раніше відома як Xanthomonas maltophilia), Clostridium difficile не чутливі до цефепимуФармакокінетика
Біодоступність 100%. Час досягнення максимальної концентрації (TCmax) після внутрішньовенного (в/в) та внутрішньом'язового (в/м) введення в дозі 0.5 г - до кінця інфузії і 1-2 год відповідно. Максимальна концентрація (Cmax) при в/м введенні в дозах 0.5, 1 і 2 м - 14, 30 і 57 мкг/мл відповідно; при в/в введенні в дозах 0.25, 0.5, 1 і 2 м - 18, 39, 82 і 164 мкг/мл відповідно; час досягнення середньої терапевтичної кінцінтрации в плазмі - 12 годин; середня терапевтична концентрація при в/м введенні - 0.2 мкг/мл, при в/в - 0.7 мкг/мл Високі концентрації визначаються в сечі, жовчі, перитонеальній рідині, ексудаті пухиря, слизовому секреті бронхів, мокротинні, передміхуровій залозі, апендиксі і жовчному міхурі. Об'єм розподілу - 0,25 л/кг, у дітей від 2 місяців до 16 років - 0.33 л/кг. Зв'язок з білками плазми - 20%. Метаболізується в печінці і нирках на 15%. Період напіввиведення (T1/2) - 2 год, загальний кліренс - 120 мл/хв, нирковий кліренс - 110 мл/хв. Виводиться нирками (шляхом клубочкової фільтр��ції у незміненому вигляді - 85%), з грудним молоком. T1/2 при гемодіалізі - 13 год, при безперервному перитонеальному діалізі - 19 ч.Побічні дії
Алергічні реакції: шкірний висип (в т. ч. еритематозні висипання), свербіж, пропасниця, анафілактоїдні реакції, еозинофілія, мультиформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), рідко - токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння, парестезії, відчуття занепокоєння, сплутаність свідомості, судоми, энцеф��лопатия (при відсутності корекції дози у пацієнтів з порушенням функції нирок).
З боку сечостатевої системи: вагініт.
З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок.
З боку шлунково-кишкового тракту: діарея, нудота, блювання, запор або пронос, біль у животі, диспепсія, псевдомембранозний коліт.
З боку органів кровотворення: анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія, гемолітична анемія, кровотечі.
З боку дихальної системи: кашель, біль у грудях.>
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, задишка, периферичні набряки.
Лабораторні показники: зниження гематокриту, збільшення протромбінового часу, підвищення концентрації сечовини, гіперкреатинемія, гіперкальціємія, підвищення активності "печінкових" трансаміназ і лужної фосфатази, гіпербілірубінемія, позитивний тест Кумбса без гемолізу).
Місцеві реакції: при внутрішньовенному введенні - флебіти, при внутрішньом'язовому - гіперемія і болючість у місці введення.
Інші: біль у горлі, торакалгия, підвищене потовиділення, біль у спині, астенія, розвиток суперінфекції, орофарингіальний кандидоз.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При використанні цефепіма може виникнути псевдомембранозний коліт. Тому важливо мати на увазі цей діагноз у випадку виникнення діареї під час лікування препаратом. Легкі форми коліту не вимагають спеціального лікування, достатньо припинити введення препарату; помірні або тяжкі випадки можуть потребувати спеціального лікування.
Можлива перехресна гиперчув��твительность у пацієнтів з алергічними реакціями на пеніциліни.
При поєднаної тяжкій нирковій та печінковій недостатності слід регулярно визначати концентрацію препарату в плазмі (проводять корекцію дози залежно від кліренсу креатиніну).
При тривалому лікуванні необхідний регулярний контроль периферичної крові, показників функціонального стану печінки і нирок.
При змішаній аеробно-анаеробної інфекції до ідентифікації збудників доцільна комбінація з лікарськими засобами, активним щодо анаеробів. Хворим, у яких з віддаленого вогнища інфекції відбувається менінгеальна дисемінація, є підозри на менінгіт або діагноз менінгіту підтверджений, слід призначити альтернативний антибіотик з підтвердженою для даної ситуації клінічною ефективністю.
Можливо виявлення позитивного тесту Кумбса, хибних результатів тесту на глюкозу в сечі.Свідчення
Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
Пневмонія (среднетябажаючи і важка), викликана Streptococcus pneumoniae (у т. ч. випадки асоціації з супутньою бактеріємією), Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella pneumoniae або Enterobacter spp..
Фебрильна нейтропенія (емпірична терапія).
Ускладнені і неускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит), спричинені Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis.
Неускладнені інфекції шкіри і м'яких тканин, спричинені Staphylococcus aureus (лише метициллиночувствительные штами), Streptococcus pyogenes.
Ускладнені інтраабдомінальні інфекції (у комбінації з метронідазолом), викликаний��ті Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter spp., Bacteroides fragilis.
Профілактика інфекцій при проведенні порожнинних хірургічних операцій.Протипоказання
Гіперчутливість до компонентів, що входять до складу препарату (у т. ч. до антибіотиків цефалоспоринів, пеніцилінів та інших бета-лактамних антибіотиків);
дитячий вік до 2 місяців (для внутрішньовенного способу введення) (безпека і ефективність у дітей віком до 2 місяців не встановлена); дитячий вік до 12 років (для внутрішньом'язового способу введення).
Застосуванняня при вагітності
При вагітності застосовують тільки у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Під час лікування препаратом у період лактації, грудне вигодовування слід припинити.Лікарська взаємодія
Фармацевтично несумісний з іншими протимікробними лікарськими засобами та гепарином.
Діуретики, аміноглікозиди, поліміксин В знижують канальцеву секрецію цефепіма і підвищують його концентрацію в сироватці крові, подовжують T1/2, посилюють нефротоксич��ость (підвищується ризик розвитку нефронекроза). Цефепім підвищує ототоксичність аміноглікозидів.
Нестероїдні протизапальні препарати, сповільнюючи виведення цефалоспоринів, підвищують ризик розвитку кровотечі. При одночасному застосуванні з бактерицидними антибіотиками (аміноглікозиди) проявляється синергізм, з бактеріостатичними (макроліди, хлорамфенікол, тетрациклін) - антагонізм.
Несумісний з розчином метронідазолу (перед введенням розчину метронідазолу для профілактики інфекцій при проведенні хірургичних втручань слід промити інфузійну систему від розчину цефепіма). Щоб уникнути можливої лікарської взаємодії з іншими препаратами, розчини цефепіма (як і більшості інших бета-лактамних антибіотиків) не повинні вводитися одночасно з розчинами ванкоміцину, гентаміцину, тобраміцину, нетилмицина. При призначенні цефепіма з перерахованими препаратами слід вводити кожен антибіотик окремо.
