Дозировка
Взрослым и детям с массой тела более 50 кг - по 1-2 г каждые 4-12 ч в/м или в/в (струйно или капельно). Детям с массой тела менее 50 кг - 50-180 мг/кг/сут; кратность введения - 2-6 раз. Максимальные дозы: для взрослых - 12 г/сут, для детей с массой тела менее 50 кг - 180 мг/кг/сут.
Лекарственная форма
Порошок для приготовления раствора для в/в и в/м введения белого или белого с желтоватым оттенком цвета
Состав
1 фл.
цефотаксим (в форме натриевой соли) 1 г
Фармакологическое действие
Цефалоспориновый антибиотик III поколения широкого спектра действия. Оказывает бактерицидное действие за счет ингибирования синтеза клеточной стенки бактерий. Механизм действия обусловлен ацетилированием мембраносвязанных транспептидаз и нарушением перекрестной сшивки пептидогликанов, необходимой для обеспечения прочности и ригидности клеточной стенки.
Высокоактивен в отношении грамотрицательных бактерий (устойчивых к действию других антибиотиков): Escherichia coli, Citrobacter spp., Proteus mirabilis, Providencia spp., Klebsiella spp., Serratia spp., некоторые штаммы Pseudomonas spp., Haemophilus influenzae.
Менее активен в отношении Streptococcus spp. (в т.ч. Streptococcus pneumoniae), Staphylococcus spp., Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Bacteroides spp.
Устойчив к действию большинства ?-лактамаз.
Фармакокинетика
Быстро всасывается из места инъекции. Связывание с белками плазмы составляет 40%. Широко распределяется в тканях и жидкостях организма. Достигает терапевтических концентраций в спинномозговой жидкости, особенно при менингите. Проникает через плацентарный барьер, выделяется с грудным молоком в низких концентрациях. Частично метаболизируется в печени. 40-60% дозы выводится с мочой в неизмененном виде через 24 ч, 20% - в виде метаболитов.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея, транзиторное повышение активности печеночных трансаминаз, холестатическая желтуха, гепатит, псевдомембранозный колит.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, эозинофилия; редко - отек Квинке.
Со стороны системы кроветворения: при длительном применении в высоких дозах возможны изменения картины периферической крови (лейкопения, нейтропения, тромбоцитопения, гемолитическая анемия).
Со стороны системы свертывания крови: гипопротромбинемия.
Cо стороны мочевыделительной системы: интерстициальный нефрит.
Эффекты, обусловленные химиотерапевтическим действием: кандидоз.
Местные реакции: флебит (при в/в введении), болезненность в месте инъекции (при в/м введении).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью применяют цефотаксим при нарушениях функции почек, указаниях на колит в анамнезе, а также у новорожденных.
У пациентов с повышенной чувствительностью к пенициллинам возможны аллергические реакции на цефалоспориновые антибиотики.
В период лечения возможна положительная прямая реакция Кумбса и ложноположительная реакция мочи на глюкозу.
Следует с осторожностью применять одновременно с "петлевыми" диуретиками.
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания тяжелого течения, вызванные чувствительными к цефотаксиму микроорганизмами, в т.ч. перитонит, сепсис, абдоминальные инфекции и инфекции органов малого таза, инфекции нижних отделов дыхательных путей, мочевыводящих путей, инфекции костей и суставов, кожи и мягких тканей, инфицированные раны и ожоги, гонорея, менингит, болезнь Лайма.
Профилактика инфекций после оперативного вмешательства.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к цефотаксиму и другим цефалоспоринам.
Применение при беременности и кормлении грудью
Не рекомендуется применение цефотаксима в I триместре беременности.
Применение во II и III триместрах беременности и в период лактации возможно лишь в тех случаях, когда предполагаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода или грудного ребенка.
Следует иметь в виду, что после в/в введения цефотаксима в дозе 1 г через 2-3 ч максимальная концентрация активного вещества в грудном молоке в среднем составляет 0.32±0.09 мкг/мл. При такой концентрации возможно отрицательное влияние на орофарингеальную флору ребенка.
В экспериментальных исследованиях на животных не обнаружено тератогенных и эмбриотоксических эффектов цефотаксима.
С осторожностью применяют цефотаксим при нарушениях функции почек.
Применение у детей
С осторожностью применяют цефотаксим у новорожденных.
Лекарственное взаимодействие
Цефотаксим, подавляя кишечную флору, препятствует синтезу витамина К. Поэтому при одновременном применении с препаратами, снижающими агрегацию тромбоцитов (НПВС, салицилаты, сульфинпиразон), увеличивается риск развития кровотечений. По этой же причине при одновременном применении с антикоагулянтами отмечается усиление антикоагулянтного действия.
При одновременном применении с аминогликозидами, полимиксином B и "петлевыми" диуретиками повышается риск поражения почек.
При одновременном применении с препаратами, уменьшающими канальцевую секрецию, повышается концентрация цефотаксима в плазме крови.
Пробенецид замедляет выведение цефотаксима за счет снижения канальцевой секреции последнего
(361)
Дозування
Дорослим і дітям з масою тіла більше 50 кг - по 1-2 г кожні 4-12 год в/м або в/в (струминно або краплинно). Дітям з масою тіла менше 50 кг - 50-180 мг/кг/добу; кратність введення - 2-6 разів. Максимальні дози: для дорослих - 12 г/добу, для дітей з масою тіла менше 50 кг - 180 мг/кг/добу.
Лікарська форма
Порошок для приготування розчину для в/в і в/м введення білого або білого з жовтуватим відтінком кольоруСклад
1 фл.
цефотаксим (у формі натрієвої солі) 1 гФармакологічна дія
Цефалоспориновий антибіотик III покоління широког�� спектру дії. Чинить бактерицидну дію за рахунок інгібування синтезу клітинної стінки бактерій. Механізм дії обумовлений ацетилированием мембраносвязанных транспептидаз і порушенням перехресної зшивки пептидогліканів, необхідної для забезпечення міцності та ригідності клітинної стінки.
Високоактивний відносно грамнегативних бактерій (стійких до дії інших антибіотиків): Escherichia coli, Citrobacter spp., Proteus mirabilis, Providencia spp., Klebsiella spp., Serratia spp., деякі штами Pseudomonas spp., Haemophilus influenzae.
Менш активний у відношении Streptococcus spp. (у т. ч. Streptococcus pneumoniae), Staphylococcus spp., Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Bacteroides spp.
Стійкий до дії більшості ?-лактамаз.Фармакокінетика
Швидко всмоктується з місця ін'єкції. Зв'язування з білками плазми становить 40%. Широко розподіляється в тканинах і рідинах організму. Досягає терапевтичних концентрацій у спинномозковій рідині, особливо при менінгіті. Проникає через плацентарний бар'єр, виділяється з грудним молоком у низьких концентраціях. Частково метаболізується в печінці. 40-60% дози виводиться з сечею у неизмененном вигляді через 24 год, 20% - у вигляді метаболітів.Побічні дії
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ, холестатична жовтяниця, гепатит, псевдомембранозний коліт.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, еозинофілія; рідко - набряк Квінке.
З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у високих дозах можливі зміни картини периферічної крові (лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія).
З боку системи згортання крові: гіпопротромбінемія.
З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит.
Ефекти, обумовлені хіміотерапевтичною дією: кандидоз.
Місцеві реакції: флебіт (при внутрішньовенному введенні), болючість у місці ін'єкції (при в/м введенні).Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю застосовують цефотаксим при порушеннях функції нирок, вказівках на коліт в анамнезі, а також у новонароджених.
У пацієнтів з підвищеною��ною чутливістю до пеніцилінів можливі алергічні реакції на цефалоспоринові антибіотики.
У період лікування можлива позитивна пряма реакція Кумбса і псевдопозитивна реакція сечі на глюкозу.
Слід з обережністю застосовувати одночасно з "петльовими" діуретиками.Свідчення
Інфекційно-запальні захворювання тяжкого перебігу, спричинені чутливими до цефотаксиму мікроорганізмами, в т. ч. перитоніт, сепсис, абдомінальні інфекції та інфекції органів малого таза, інфекції нижніх отделоу дихальних шляхів, сечовивідних шляхів, інфекції кісток і суглобів, шкіри і м'яких тканин, інфіковані рани та опіки, гонорея, менінгіт, хвороба Лайма.
Профілактика інфекцій після оперативного втручання.Протипоказання
Підвищена чутливість до цефотаксиму та інших цефалоспоринів.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Не рекомендується застосування цефотаксиму в I триместрі вагітності.
Застосування у II та III триместрах вагітності та в період лактації можливо лише в тих випадках, колитак передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або немовляти.
Слід мати на увазі, що після в/в введення цефотаксиму в дозі 1 г через 2-3 год максимальна концентрація активної речовини у грудному молоці в середньому становить 0.32±0.09 мкг/мл При такій концентрації можливий негативний вплив на орофарингеальную флору дитини.
В експериментальних дослідженнях на тваринах не виявлено тератогенних та ембріотоксичних ефектів цефотаксиму.
З обережністю застосовують при цефотаксим порушення функції нирок.
Застосування у дітей
З обережністю застосовують цефотаксим у новонароджених.Лікарська взаємодія
Цефотаксим, пригнічуючи кишкову флору, перешкоджає синтезу вітаміну К. Тому при одночасному застосуванні з препаратами, що знижують агрегацію тромбоцитів (НПЗЗ, саліцилати, сульфінпіразон), збільшується ризик розвитку кровотеч. З цієї ж причини при одночасному застосуванні з антикоагулянтами відзначається посилення антикоагулянтної дії.
При одночасному застосуванні з а��иногликозидами, поліміксином B і "петльовими" діуретиками підвищується ризик ураження нирок.
При одночасному застосуванні з препаратами, що зменшують канальцеву секрецію, підвищується концентрація цефотаксиму в плазмі крові.
Пробенецид уповільнює виведення цефотаксиму за рахунок зниження канальцевої секреції останнього
