Дозировка
Внутрь, во время приема пищи, не разжевывая, запивая водой. Тримектал® МВ назначают по 1 таблетке 2 раза в сутки (утром и вечером). Продолжительность курса лечения – по рекомендации врача. Максимальная суточная доза составляет 70 мг. Особые группы пациентов Пациенты с нарушениями функции почек У пациентов с почечной недостаточностью умеренной степени тяжести (КК 30-60 мл/мин) суточная доза составляет 35 мг утром во время завтрака. Пациенты пожилого возраста У пациентов старше 75 лет может наблюдаться повышенная экспозиция триметазидина из-за возрастного снижения функции почек (см. раздел «Фармакокинетика»). Подбор дозы у пациентов старше 75 лет должен происходить с осторожностью (см. раздел «Особые указания»).
Передозировка
В настоящее время о случаях передозировки препарата не сообщалось. В случае передозировки следует проводить симптоматическую терапию.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой, почти белого или белого с желтоватым оттенком цвета, круглые, двояковыпуклые
Состав
Одна таблетка с модифицированным высвобождением, покрытая пленочной оболочкой, содержит:
активное вещество: триметазидина дигидрохлорид – 35,0 мг;
вспомогательные вещества: коллидон SR (поливинилацетат 80 %, повидон 19 %, натрия лаурилсульфат 0,8 %, кремния диоксид 0,2 %) 137,5 мг; кальция гидрофосфата дигидрат 73,8 мг; кремния диоксид коллоидный 1,2 мг; магния стеарат 2,5 мг;
пленочная оболочка: [гипромеллоза 4,80 мг, тальк 1,60 мг, титана диоксид 0,88 мг, макрогол 4000 (полиэтиленгликоль 4000) 0,72 мг] или [сухая смесь для пленочного покрытия, содержащая гипромеллозу (60 %), тальк (20 %), титана диоксид (11 %), макрогол 4000 (полиэтиленгликоль 4000) (9 %)] 8,0 мг.
Фармакологическое действие
Триметазидин оказывает антигипоксантное действие. Непосредственно влияя на кардиомиоциты и нейроны головного мозга, триметазидин оптимизирует их метаболизм и функцию. Цитопротекторный эффект триметазидина обусловлен повышением энергетического потенциала, активацией окислительного декарбоксилирования и рационализацией потребления кислорода (усиление аэробного гликолиза и блокада окисления жирных кислот). Триметазидин ингибирует окисление жирных кислот за счет фермента 3-кетоацил-КоА-тиолазы (3-КАТ) митохондриальной длинноцепочечной изоформы жирных кислот, что приводит к усилению окисления глюкозы и ускорению гликолиза с окислением глюкозы, что и обусловливает защиту миокарда от ишемии. Переключение энергетического метаболизма с окисления жирных кислот на окисление глюкозы лежит в основе фармакологических свойств триметазидина.
Триметазидин поддерживает сократимость миокарда, предотвращает снижение внутриклеточного содержания аденозинтрифосфорной кислоты (АТФ) и фосфокреатина. В условиях ацидоза нормализует функционирование ионных каналов мембран, препятствует накоплению ионов кальция и натрия в кардиомиоцитах, нормализует внутриклеточное содержание ионов калия.
Триметазидин уменьшает внутриклеточный ацидоз и повышенное содержание фосфатов, обусловленные ишемией миокарда и реперфузией. Препятствует повреждающему действию свободных радикалов, сохраняет целостность клеточных мембран, предотвращает активацию нейтрофилов в зоне ишемии, увеличивает продолжительность электрического потенциала, уменьшает выход креатинфосфокиназы (КФК) из клеток и выраженность ишемических повреждений миокарда.
Триметазидин уменьшает головокружение и шум в ушах. При сосудистой патологии глаз улучшает функциональную активность сетчатки глаза.
Экспериментально подтверждено, что триметазидин обладает следующими свойствами:
-поддерживает энергетический метаболизм сердца и нейросенсорных тканей во время ишемии;
-уменьшает выраженность внутриклеточного ацидоза и изменений трансмембранного ионного потока, возникающих при ишемии;
-понижает уровень миграции и инфильтрации полинуклеарных нейтрофилов в ишемизированных и реперфузированных тканях сердца;
-уменьшает размер повреждения миокарда;
-не оказывает прямого воздействия на показатели гемодинамики.
У пациентов со стенокардией триметазидин:
-увеличивает коронарный резерв, тем самым замедляя наступление ишемии, вызванной физической нагрузкой, начиная с 15-го дня терапии;
-ограничивает колебания артериального давления (АД), вызванные физической нагрузкой, без значительных изменений частоты сердечных сокращений;
-значительно снижает частоту приступов стенокардии и потребность в приеме нитроглицерина короткого действия;
-улучшает сократительную функцию левого желудочка у пациентов с ишемической дисфункцией.
Результаты проведенных клинических исследований подтвердили эффективность и безопасность применения триметазидина у пациентов со стабильной стенокардией как в монотерапии, так и в составе комплексной терапии при недостаточном эффекте других антиангинальных препаратов.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь триметазидин быстро и практически полностью абсорбируется в желудочно-кишечном тракте. Биодоступность – 90 %.
Время достижения максимальной концентрации в плазме крови – 5 ч.
Свыше 24 часов концентрация триметазидина в плазме крови остается на уровне, превышающем 75 % концентрации, определяемой через 11 часов.
Равновесное состояние достигается через 60 ч.
Прием пищи не влияет на биодоступность триметазидина.
Распределение
Объем распределения составляет 4,8 л/кг, что предполагает хорошую диффузию распределения триметазидина в тканях. Связь с белками плазмы крови около 16 % in vitro.
Выведение
Триметазидин выводится из организма в основном почками (около 60 % – в неизмененном виде). Период полувыведения около 7 ч, у пациентов старше 65 лет – около 12 ч.
Почечный клиренс триметазидина прямо коррелирует с клиренсом креатинина (КК), печеночный клиренс снижается с возрастом пациента.
Легко проникает через гистогематические барьеры.
Фармакокинетика у особых групп пациентов
Пациенты с нарушениями функции почек
Экспозиция триметазидина в среднем была увеличена в 2,4 раза у пациентов с почечной недостаточностью умеренной степени тяжести (КК 30-60 мл/мин), и в среднем в 4 раза – у пациентов с почечной недостаточностью тяжелой степени (КК менее 30 мл/мин) по сравнению со здоровыми добровольцами с нормальной функцией почек.
Никаких особенностей касательно безопасности у этой популяции пациентов в сравнении с общей популяцией обнаружено не было.
Пациенты пожилого возраста
У пациентов старше 75 лет может наблюдаться повышенная экспозиция триметазидина из-за возрастного снижения функции почек.
Побочные действия
Классификация частоты развития побочных эффектов согласно рекомендациям Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ):
очень часто >1/10;
часто от > 1/100 до < 1/10;
нечасто от > 1/1000 до < 1/100;
редко от > 1/10000 до < 1/1000;
очень редко < 1/10000, включая отдельные сообщения;
частота неизвестна – по имеющимся данным установить частоту возникновения не представляется возможным.
Со стороны пищеварительной системы:
часто-боль в животе, диарея, диспепсия, тошнота, рвота;
частота неизвестна-запор.
Общие расстройства:
часто-астения.
Со стороны центральной нервной системы:
часто-головокружение, головная боль;
частота неизвестна-симптомы паркинсонизма (тремор, акинезия, повышение тонуса), неустойчивость в позе Ромберга и «шаткость» походки, синдром «беспокойных ног», другие связанные с ними двигательные нарушения, обычно обратимые после прекращения терапии; нарушения сна (бессонница, сонливость).
Со стороны кожных покровов:
часто – кожная сыпь, зуд, крапивница;
частота неизвестна-острый генерализованный экзантематозный пустулез, отек Квинке.
Со стороны сердечно-сосудистой системы:
редко-ощущение сердцебиения, экстрасистолия, тахикардия, выраженное снижение АД, ортостатическая гипотензия, которая может сопровождаться общей слабостью, головокружением или потерей равновесия, особенно при одновременном приеме гипотензивных препаратов, «приливы» крови к коже лица.
Со стороны органов кроветворения:
частота неизвестна-агранулоцитоз, тромбоцитопения, тромбоцитопеническая пурпура.
Со стороны печени и желчевыводящих путей:
частота неизвестна-гепатит.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Препарат Тримектал® МВ не предназначен для купирования приступов стенокардии и не показан для начального курса терапии нестабильной стенокардии или инфаркта миокарда на догоспитальном этапе или в первые дни госпитализации.
В случае развития приступа стенокардии следует пересмотреть и адаптировать лечение (лекарственную терапию или проведение процедуры реваскуляризации).
Триметазидин может вызывать или ухудшать симптомы паркинсонизма (тремор, акинезию, повышение тонуса), поэтому следует проводить регулярное наблюдение пациентов, особенно пожилого возраста. В сомнительных случаях пациенты должны быть направлены к неврологу для соответствующего обследования. При появлении двигательных нарушений, таких как симптомы паркинсонизма, синдром «беспокойных ног», тремор, неустойчивость в позе Ромберга и «шаткость» походки, триметазидин следует окончательно отменить. Такие случаи редки, и симптомы обычно проходят после прекращения терапии: у большинства пациентов ? в течение 4 месяцев после отмены препарата. Если симптомы паркинсонизма сохраняются более 4 месяцев после отмены препарата, следует проконсультироваться у невролога. Могут отмечаться случаи падения, связанные с неустойчивостью в позе Ромберга и «шаткостью» походки или выраженным снижением АД, особенно у пациентов, принимающих гипотензивные препараты.
Следует с осторожностью назначать препарат Тримектал® МВ пациентам, у которых возможно повышение его экспозиции: пациентам с почечной недостаточностью умеренной степени тяжести (КК 30-60 мл/мин), а также пожилым пациентам старше 75 лет.
Ввиду лекарственной формы препарата Тримектал® МВ, таблетки с модифицированным высвобождением, покрытые пленочной оболочкой, каркас таблетки препарата может не раствориться в кишечнике и выделиться с калом, что не влияет на терапевтическую эффективность препарата.
Влияние на способность к управлению транспортными средствами и механизмами
Учитывая возможность развития нежелательных реакций со стороны центральной нервной системы при приеме триметазидина (см. раздел «Побочное действие»), следует соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами и другими техническими устройствами, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
Ишемическая болезнь сердца: профилактика приступов стабильной стенокардии (в составе моно- или комбинированной терапии).
Противопоказания
-повышенная чувствительность к какому-либо из компонентов препарата;
-болезнь Паркинсона, симптомы паркинсонизма, тремор, синдром «беспокойных ног» и другие связанные с ними двигательные нарушения;
-почечная недостаточность тяжелой степени тяжести (КК менее 30 мл/мин);
-возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены).
С осторожностью
-почечная недостаточность умеренной степени тяжести (КК 30-60 мл/мин);
-печеночная недостаточность тяжелой степени тяжести (клинические данные ограничены);
-возраст старше 75 лет.
Применение при беременности и в период грудного вскармливания
Беременность
Данные о применении триметазидина у беременных отсутствуют. Исследования на животных не выявили наличие прямой или непрямой репродуктивной токсичности. Исследования репродуктивной токсичности не показали влияния триметазидина на репродуктивную функцию крыс обоего пола. В качестве меры предосторожности не рекомендуется применять препарат Тримектал® МВ во время беременности.
Период грудного вскармливания
Данные о выделении триметазидина или его метаболитов в грудное молоко отсутствуют. Риск для новорожденного/ребенка не может быть исключен. Не следует применять препарат Тримектал® МВ во время грудного вскармливания.
Лекарственное взаимодействие
В клинических исследованиях триметазидина показано, что он способствует увеличению антиишемической активности других антиангинальных препаратов.
Других взаимодействий не наблюдалось.
(6716)
Дозування
Внутрішньо, під час прийому їжі, не розжовуючи, запиваючи водою. Тримектал® МВ призначають по 1 таблетці 2 рази на добу (вранці і ввечері). Тривалість курсу лікування – по рекомендації лікаря. Максимальна добова доза становить 70 мг. Особливі групи пацієнтів Пацієнти з порушеннями функції нирок У пацієнтів з нирковою недостатністю помірного ступеня тяжкості (КК 30-60 мл/хв) добова доза становить 35 мг вранці під час сніданку. Пацієнти літнього віку У пацієнтів старше 75 років може спостерігатися підвищена экспозици�� триметазидину з-за вікового зниження функції нирок (див. розділ «Фармакокінетика»). Підбір дози у пацієнтів старше 75 років повинен відбуватися з обережністю (див. розділ «Особливі вказівки»).Передозування
В даний час про випадки передозування препарату не повідомлялося. У разі передозування слід проводити симптоматичну терапію.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, майже білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, круглі, двоопукліСклад
Одна таблетка з модифікованим высвоб��ждением, вкрита плівковою оболонкою, містить:
активна речовина: триметазидину дигідрохлорид – 35,0 мг;
допоміжні речовини: колідон SR (полівінілацетат 80 %, повідон 19 %, натрію лаурилсульфат 0,8 %, кремнію діоксид 0,2 %) 137,5 мг; кальцію гідрофосфату дигідрат 73,8 мг; кремнію діоксид колоїдний 1,2 мг; магнію стеарат 2,5 мг;
плівкова оболонка: [гіпромелоза 4,80 мг, тальк 1,60 мг, титану діоксид 0,88 мг, макрогол 4000 (поліетиленгліколь 4000) 0,72 мг] або [суха суміш для плівкового покриття, що містить гипромеллозу (60 %), тальк (20 %), тита��а діоксид (11 %), макрогол 4000 (поліетиленгліколь 4000) (9 %)] 8,0 мг.Фармакологічна дія
Триметазидин виявляє антигипоксантное дію. Безпосередньо впливаючи на кардіоміоцити і нейрони головного мозку, триметазидин оптимізує їх метаболізм і функцію. Цитопротекторний ефект триметазидину обумовлений підвищенням енергетичного потенціалу, активацією окисного декарбоксилювання і раціоналізацією споживання кисню (посилення аеробного гліколізу і блокада окислення жирних кислот). Триметазидин інгібує окислення ��ирных кислот за рахунок ферменту 3-кетоацил-КоА-тіолази (3-КАТ) мітохондріальної длинноцепочечной ізоформи жирних кислот, що призводить до посилення окислення глюкози та прискоренню гліколізу з окисленням глюкози, що і обумовлює захист міокарда від ішемії. Переключення енергетичного обміну з окислення жирних кислот на окислення глюкози лежить в основі фармакологічних властивостей триметазидину.
Триметазидин підтримує скоротність міокарда, запобігає зниження внутрішньоклітинного вмісту аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) і фосфокреатіна. В умовах ацидозу нормалізує функціонування іонних каналів мембран, перешкоджає накопиченню іонів кальцію і натрію в кардиомиоцитах, нормалізує внутрішньоклітинний вміст іонів калію.
Триметазидин зменшує внутрішньоклітинний ацидоз і підвищений вміст фосфатів, обумовлені ішемією міокарда і реперфузией. Перешкоджає ушкоджуючої дії вільних радикалів, зберігає цілісність клітинних мембран, запобігає активацію нейтрофілів в зоні ішемії, підвищує тривалість электрического потенціалу, зменшує вихід креатинфосфокінази (КФК) з клітин і вираженість ішемічних ушкоджень міокарда.
Триметазидин зменшує запаморочення і шум у вухах. При судинній патології око покращує функціональну активність сітківки ока.
Експериментально підтверджено, що триметазидин володіє наступними властивостями:
-підтримує енергетичний метаболізм серця та нейросенсорных тканин під час ішемії;
-зменшує вираженість внутрішньоклітинного ацидозу і змін трансмембранного іонного п��струму, що виникають при ішемії;
-знижує рівень міграції та інфільтрації полинуклеарных нейтрофілів в ішемізованих і реперфузированных тканинах серця;
-зменшує розмір пошкодження міокарда;
-не чинить прямого впливу на показники гемодинаміки.
У пацієнтів зі стенокардією триметазидин:
-збільшує коронарний резерв, тим самим сповільнюючи наступ ішемії, спричиненої фізичним навантаженням, починаючи з 15-го дня терапії;
-обмежує коливання артеріального тиску (АТ), викликані фізичним��еской навантаженням, без значних змін частоти серцевих скорочень;
-значно зменшує частоту нападів стенокардії і потреби в прийомі нітрогліцерину короткої дії;
-покращує скоротливу функцію лівого шлуночка у пацієнтів з ішемічною дисфункцією.
Результати проведених клінічних досліджень підтвердили ефективність і безпека застосування триметазидину у пацієнтів зі стабільною стенокардією як у монотерапії, так і в складі комплексної терапії при недостатньому ефекті один��х антиангінальних препаратів.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому всередину триметазидин швидко і практично повністю абсорбується в шлунково-кишковому тракті. Біодоступність – 90 %.
Час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові – 5 ч.
Понад 24 годин концентрація триметазидину у плазмі крові залишається на рівні, що перевищує 75 % концентрації, яка визначається через 11 годин.
Рівноважний стан досягається через 60 ч.
Прийом їжі не впливає на біодоступність триметазидину.
Распределение
Об'єм розподілу становить 4,8 л/кг, що передбачає добру дифузію розподілу триметазидину в тканинах. Зв'язок з білками плазми крові близько 16 % in vitro.
Виведення
Триметазидин виводиться з організму в основному нирками (близько 60 % – у незміненому вигляді). Період напіввиведення близько 7 год, у пацієнтів старше 65 років – близько 12 год.
Нирковий кліренс триметазидину прямо корелює з кліренсом креатиніну (КК), печінковий кліренс знижується з віком пацієнта.
Легко проникає через гістогематичні барьери.
Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів
Пацієнти з порушеннями функції нирок
Експозиція триметазидину в середньому була збільшена в 2,4 рази у пацієнтів з нирковою недостатністю помірного ступеня тяжкості (КК 30-60 мл/хв), і в середньому в 4 рази – у пацієнтів з нирковою недостатністю важкого ступеня (КК менше 30 мл/хв) порівняно зі здоровими добровольцями з нормальною функцією нирок.
Ніяких особливостей щодо безпеки у цій популяції пацієнтів у порівнянні з загальною популяцією виявлено не було��.
Пацієнти літнього віку
У пацієнтів старше 75 років може спостерігатися підвищена експозиція триметазидину з-за вікового зниження функції нирок.Побічні дії
Класифікація частоти розвитку побічних ефектів згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ):
дуже часто >1/10;
часто-від > 1/100 до < 1/10;
нечасто від > 1/1000 до < 1/100;
рідко-від > 1/10000 до < 1/1000;
дуже рідко < 1/10000, включаючи окремі повідомлення;
частота невідома – за наявними даними устанловити частоту виникнення не представляється можливим.
З боку травної системи:
часто-біль у животі, діарея, диспепсія, нудота, блювання;
частота невідома-запор.
Загальні розлади:
часто-астенія.
З боку центральної нервової системи:
часто-запаморочення, головний біль;
частота невідома-симптоми паркінсонізму (тремор, акінезія, підвищення тонусу), нестійкість у позі Ромберга і «хиткість» ходи, синдром «неспокійних ніг», інші пов'язані з ними двигательныті порушення, зазвичай оборотні після припинення терапії; порушення сну (безсоння, сонливість).
З боку шкірних покривів:
часто – шкірний висип, свербіж, кропив'янка;
частота невідома-гострий генералізований екзантематозний пустульоз, набряк Квінке.
З боку серцево-судинної системи:
рідко-відчуття серцебиття, екстрасистолія, тахікардія, виражене зниження АТ, ортостатична гіпотензія, що може супроводжуватися загальною слабкістю, запамороченням або втратою рівноваги, особливо при одноврем��державному прийомі гіпотензивних препаратів, «припливи» крові до шкіри обличчя.
З боку органів кровотворення:
частота невідома-агранулоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів:
частота невідома-гепатит.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Препарат Тримектал® МВ не призначений для купірування нападів стенокардії та не показаний для початкового курсу терапії нестабільної стенокардії або інфаркту міокарда на догоспітальному етапі або в перперші дні госпіталізації.
У випадку розвитку нападу стенокардії слід переглянути і адаптувати лікування (лікарську терапію або проведення процедури реваскуляризації).
Триметазидин може спричиняти або погіршувати симптоми паркінсонізму (тремор, акінезія, підвищення тонусу), тому слід проводити регулярне спостереження пацієнтів, особливо похилого віку. У сумнівних випадках пацієнти повинні бути направлені до невролога для відповідного обстеження. При появі рухових порушень, таких як симптоми паркінсонізму, синдром «неспокійних ніг», тремор, нестійкість в позі Ромберга і «хиткість» ходи, триметазидин слід остаточно скасувати. Такі випадки рідкісні, і симптоми зазвичай минають після припинення терапії: у більшості пацієнтів ? протягом 4 місяців після відміни препарату. Якщо симптоми паркінсонізму зберігаються більше 4 місяців після відміни препарату, слід проконсультуватися у невролога. Можуть відзначатися випадки падіння, пов'язані з нестійкістю в позі Ромберга і «хиткістю» ходи або вираженим зниженням ПЕКЛО, особливо у пацієнтів, які приймають гіпотензивні препарати.
Слід з обережністю призначати препарат Тримектал® МВ пацієнтам, у яких можливе підвищення його експозиції: пацієнтам з нирковою недостатністю помірного ступеня тяжкості (КК 30-60 мл/хв), а також літнім пацієнтам старше 75 років.
Зважаючи лікарської форми препарату Тримектал® МВ, таблетки з модифікованим вивільненням, вкриті плівковою оболонкою, каркас таблетки препарату може не розчинитися в кишечнику і виділитися з калом, що не впливає на ті��апевтическую ефективність препарату.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Враховуючи можливість розвитку небажаних реакцій з боку центральної нервової системи при прийомі триметазидину (див. розділ «Побічна дія»), слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та іншими технічними пристроями, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
Ішемічна хвороба серця: профілактика приступов стабільної стенокардії (у складі моно - чи комбінованої терапії).Протипоказання
-підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату;
-хвороба Паркінсона, симптоми паркінсонізму, тремор, синдром «неспокійних ніг» та інші пов'язані з ними рухові порушення;
-ниркова недостатність тяжкого ступеня тяжкості (КК менше 30 мл/хв);
-вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).
З обережністю
-ниркова недостатність помірного ступеня тяжкості (КК 30-60 мл/хв);
-печінкова недостатність тяжкого ступеня тяжкості (клінічні дані обмежені);
-вік старше 75 років.
Застосування при вагітності і в період грудного вигодовування
Вагітність
Дані про застосування триметазидину у вагітних відсутні. Дослідження на тваринах не виявили наявність прямої або непрямої репродуктивної токсичності. Дослідження репродуктивної токсичності не показали впливу триметазидину на репродуктивну функцію щурів обох статей. В якості міри предосторожнос��і не рекомендується застосовувати препарат Тримектал® МВ під час вагітності.
Період грудного вигодовування
Дані про виділення триметазидину або його метаболітів у грудне молоко відсутні. Ризик для новонародженого/дитину не може бути виключений. Не слід застосовувати препарат Тримектал® МВ під час грудного вигодовування.Лікарська взаємодія
У клінічних дослідженнях триметазидину показано, що він сприяє збільшенню антиишемической активності інших антиангінальних препаратів.
Інших взає��дій не спостерігалося.