Дозировка
Применяется внутрь взрослым и детям старше 15 лет по 1 таблетки 2-3 Максимальная разовая доза для взрослых составляет 2 таблетки, суточная 4 таблетки. Продолжительность приема без консультации с врачом не более 5 дней при назначении в качестве обезболивающего средства и 3 дней - в качестве жаропонижающего средства. При продолжительном применении препарата необходим контроль картины периферической крови и функционального состояния печени. Не превышайте суточную дозу; ее увеличение или более продолжительное лечение возможно только под наблюдением врача, т.к. передозировка препарата может вызвать печеночную недостаточность.
Лекарственная форма
Таблетки белого цвета, круглые, плоские, гладкие, со скошенными краями и риской на одной стороне.
Состав
парацетамол 500 мг
дицикловерина гидрохлорид 20 мг
Фармакологическое действие
Комбинированный препарат, действие которого обусловлено входящими в его состав компонентами.
Парацетамол - ненаркотический анальгетик; блокирует ЦОГ только в ЦНС, воздействуя на центры боли и терморегуляции; оказывает анальгезирующее и жаропонижающее действие.
Дицикловерин - третичный амин с м-холиноблокирующей активностью и прямым миотропным спазмолитическим действием на гладкую мускулатуру внутренних органов. В терапевтических дозах вызывает расслабление гладкой мускулатуры, которое не сопровождается побочными эффектами, характерными для атропина.
Побочные действия
Со стороны желудочно-кишечного тракта: сухость во рту, потеря вкусовых ощущений, снижение аппетита, боли в эпигастрии, запоры, повышение активности печеночных ферментов, как правило, без развития желтухи, гепатонекроз (дозозависимый эффект).
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, крапивница, отек Квинке, мультиформная экссудативная эритема (в т.ч. синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).
Состороны ЦНС (обычно развивается при приеме высоких доз): сонливость, головокруженние, психомоторное возбуждение и нарушение ориентации.
Со стороны эндокринной системы: гипогликемия, вплоть до гипогликемической комы.
Со стороны органов кроветворения: анемия, метгемоглобинемия (цианоз, одышка, боли в сердце), гемолитическая анемия (особенно для больных с дефицитом глюко-6-фосфатдегидрогеназы).
Со стороны мочеполовой системы: пиурия, задержка мочи, интерстициальный нефрит, папиллярный некроз.
Со стороны органов зрения: мидриаз, нечеткость зрительного восприятия, паралич аккомодации, повышение внетриглазного даления.
— снижение потенции
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Показания
— спазм гладкой мускулатуры внутренних органов;
— кишечная, печеночная и почечная колика;
— альгодисменорея;
— головная, зубная, мигренозная боль;
— невралгия;
— миалгия;
— инфекционно-воспалительные заболевания, сопровождающиеся лихорадкой.
Противопоказания
— повышенная чувствительность к парацетамолу и дицикловерину;
— обструктивные заболевания кишечника;
— язвенная болезнь желудка и 12-перстной кишки (фаза обострения);
— рефлюкс-эзофагит;
— гиповолемический шок;
— миастения gravis;
— беременность;
— период лактации;
— детский возраст (до 15 лет).
С осторожностью следует применять у больных с выраженными нарушениями функции печени или почек, при генетическом отсутствии глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, заболевании крови, глаукоме, доброкачественных гипербилирубинемий (в том числе синдром Жильбера), вирусном гепатите, алкогольном поражении печени, алкоголизме, в пожилом возрасте.
(3570)
Дозування
Застосовується внутрішньо дорослим та дітям старше 15 років по 1 таблетки 2-3 Максимальна разова доза для дорослих становить 2 таблетки, добова 4 таблетки. Тривалість застосування без консультації з лікарем не більше 5 днів при призначенні в якості знеболювального засобу і 3 днів як жарознижуючий засіб. При тривалому застосуванні препарату необхідний контроль картини периферичної крові і функціонального стану печінки. Не перевищуйте добову дозу; її збільшення або більш тривале лікування можливе ттільки під наглядом лікаря, тому що передозування препарату може спричинити печінкову недостатність.
Лікарська форма
Таблетки білого кольору, круглі, плоскі, гладкі, зі скошеними краями і рискою на одному боці.Склад
парацетамол 500 мг
дицикловерина гідрохлорид 20 мгФармакологічна дія
Комбінований препарат, дія якого обумовлена вхідними в його склад компонентами.
Парацетамол - ненаркотичний анальгетик; блокує ЦОГ тільки в ЦНС, впливаючи на центри болю та терморегуляції; ок��доводить аналгетичну та антипіретичну дію.
Дицикловерин - третинний амін з м-холиноблокирующей активністю і прямим миотропным спазмолітичну дію на гладку мускулатуру внутрішніх органів. У терапевтичних дозах викликає розслаблення гладкої мускулатури, яке не супроводжується побічними ефектами, характерними для атропіну.Побічні дії
З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, втрата смакових відчуттів, зниження апетиту, біль в епігастрії, запор, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект).
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, мультиформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
З боку ЦНС (звичайно розвивається при прийомі високих доз): сонливість, головокруженние, психомоторне збудження і порушення орієнтації.
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.
З боку органів крово��воріння: анемія, метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в серці), гемолітична анемія (особливо для хворих з дефіцитом глюко-6-фосфатдегідрогенази).
З боку сечостатевої системи: піурія, затримка сечі, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз.
З боку органів зору: мідріаз, нечіткість зорового сприйняття, параліч акомодації, підвищення внетриглазного даления.
— зниження потенціїОсобливості продажу
Відпускається без рецептаСвідчення
— спазм гладкої мускулатури внутрішніх органів;
�� кишкова, печінкова і ниркова коліка;
— альгодисменорея;
— головний, зубний, мігренозна біль;
— невралгія;
— міалгія;
— інфекційно-запальні захворювання, що супроводжуються лихоманкою.Протипоказання
— підвищена чутливість до парацетамолу та дицикловерину;
— обструктивні захворювання кишечника;
— виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки (фаза загострення);
— рефлюкс-езофагіт;
— гіповолемічний шок;
— міастенія gravis;
— беременность;
— період лактації;
— дитячий вік (до 15 років).
З обережністю слід застосовувати у хворих з вираженими порушеннями функції печінки або нирок, при генетичному відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання крові, глаукомі, доброякісних гіпербілірубінемій (у тому числі синдром Жильбера), вірусний гепатит, алкогольне ураження печінки, алкоголізм, у літньому віці.
