Дозировка
Рекомендуемая доза составляет 5 мг (1 таблетки) 1 раз/, внутрь. Тражента может приниматься независимо от приема пищи в любое время дня. При пропуске очередного приема, пациенту следует принять препарат, как только он об этом вспомнит. Не следует принимать двойную дозу в один день.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой светло-красного цвета, круглые, двояковыпуклые, со скошенными краями, с гравировкой символа компании на одной стороне и с гравировкой "D5" - на другой.
Состав
1 таб.
линаглиптин 5 мг
Вспомогательные вещества: маннитол - 130.9 мг, крахмал прежелатинизированный - 18 мг, крахмал кукурузный - 18 мг, коповидон - 5.4 мг, магния стеарат - 2.7 мг.
Состав оболочки: опадрай розовый (02F34337) - 5 мг (гипромеллоза 2910 - 2.5 мг, титана диоксид (E171) - 1.25 мг,тальк - 875 мкг, макрогол 6000 - 250 мкг, краситель железа оксид красный (E172) - 125 мкг).
Фармакологическое действие
Линаглиптин является ингибитором фермента дипептидилпептидазы-4 (ДПП-4), который участвует в инактивации гормонов инкретинов - глюкагоноподобного пептида 1 типа (ГПП-1) и глюкозозависимого инсулинотропного полипептида (ГИП). Эти гормоны быстро разрушаются ферментом ДПП-4. Оба эти инкретина участвуют в поддержании концентрации глюкозы на физиологическом уровне. Базальные концентрации ГПП-1 и ГИП в течение суток низкие, они быстро повышаются в ответ на прием пищи. ГПП-1 и ГИП усиливают биосинтез инсулина и его секрецию бета-клетками поджелудочной железы при нормальной или повышенной концентрации глюкозы крови. Кроме того ГПП-1 снижает секрецию глюкагона альфа-клетками поджелудочной железы, что приводит к уменьшению продукции глюкозы в печени.
Линаглиптин активно связывается с ферментом ДПП-4 (связь обратимая), что вызывает устойчивое повышение концентрации инкретинов и длительное сохранение их активности. Тражента увеличивает глюкозозависимую секрецию инсулина и снижает секрецию глюкагона, что приводит к нормализации уровня глюкозы в крови. Линаглиптин избирательно связывается с ферментом ДПП-4 и обладает в 10 000 раз большей селективностью по отношению к ДПП-4 по сравнению с ферментами дипептилпептидазы-8 или дипептилпептидазы-9 in vitro.
Фармакокинетика
Фармакокинетика линаглиптина была всесторонне изучена при применении у здоровых добровольцев и у пациентов с сахарным диабетом 2 типа. У здоровых добровольцев после приема линаглиптина в дозе 5 мг он быстро всасывался, Cmax линаглиптина в плазме достигалась через 1.5 ч.
Концентрация линаглиптина в плазме снижается трехфазно. Терминальный T1/2 длительный, более 100 ч, что в основном обусловлено устойчивым связыванием линаглиптина с ферментом ДПП-4, однако, так как связь обратимая, накопления линаглиптина не происходит. Эффективный T1/2 после многократного приема линаглиптина в дозе 5 мг составляет примерно 12 ч. В случае приема линаглиптина в дозе 5 мг 1 раз в день устойчивые концентрации линаглиптина в плазме достигаются после третьей дозы.
Фармакокинетика линаглиптина у здоровых добровольцев и у пациентов с сахарным диабетом 2 типа была, в целом, аналогичной.
Всасывание
Абсолютная биодоступность линаглиптина составляет примерно 30%. Прием линаглиптина вместе с пищей, содержащей большое количество жиров, не оказывает клинически существенного влияния на фармакокинетику. В исследованиях in vitro показано, что линаглиптин является субстратом для Р-гликопротеина и изофермента CYP 3A4. Ритонавир, как потенциальный ингибитор Р-гликопротеина и изофермента CYP3A4, может вдвое увеличивать значение AUC. Рифампицин, как потенциальный индуктор Р-гликопротеина и изофермента CYP 3A4, может снижать значение AUC в период равновесного состояния фармакокинетики.
Распределение
Vd после однократного в/в введения линаглиптина в дозе 5 мг здоровым добровольцам составляет, примерно, 1110 л, что указывает на интенсивное распределение в тканях. Связывание линаглиптина с белками плазмы зависит от его концентрации и составляет при концентрации 1 нмоль/л около 99%, а при концентрации более 30 нмоль/л - 75-89%, что отражает насыщение связывания линаглиптина с ДПП-4 по мере увеличения его концентрации. При высокой концентрации, когда возникает полное насыщение ДПП-4, 70-80% линаглиптина связывается с другими белками плазмы (не с ДПП-4), а 30-20% линаглиптина находится в плазме в несвязанном состоянии.
Метаболизм
Приблизительно 5% линаглиптина выводится почками. Метаболизируется незначительная часть линаглиптина. Метаболизм играет второстепенную роль в выведении линаглиптина. Известен один основной метаболит линаглиптина, который не обладает фармакологической активностью.
Выведение
Преимущественный путь выведения - через кишечник. Через 4 дня после перорального применения меченного линаглиптина [14С] у здоровых добровольцев выводилось примерно 85% дозы (через кишечник 80% и с мочой 5%) при КК, примерно, 70 мл/мин.
Побочные действия
Частота побочных эффектов при приеме линаглиптина 5 мг была аналогичной частоте побочных эффектов при приеме плацебо.
Прекращение терапии из-за нежелательных явлений было выше в группе пациентов, получавших плацебо (3.6%), чем в группе, получавших линаглиптин в дозе 5 мг (2.3%).
При монотерапии линаглиптином наблюдались следующие побочные эффекты:
Со стороны иммунной системы: гиперчувствительность.
Со стороны дыхательной системы: кашель.
Со стороны пищеварительной системы: панкреатит.
Инфекционные заболевания: назофарингит.
При применении линаглиптина с метформином:
Со стороны иммунной системы: гиперчувствительность..
Со стороны дыхательной системы: кашель.
Со стороны пищеварительной системы: панкреатит.
Инфекционные заболевания: назофарингит.
При применении линаглиптина с производными сульфонилмочевины:
Со стороны иммунной системы: гиперчувствительность.
Метаболические нарушения: гипертриглицеридемия.
Со стороны дыхательной системы: кашель.
Со стороны пищеварительной системы: панкреатит.
Инфекционные заболевания: назофарингит.
При применении линаглиптина с пиоглитазоном:
Со стороны иммунной системы: гиперчувствительность.
Метаболические нарушения: гиперлипидемия.
Со стороны дыхательной системы: кашель.
Со стороны пищеварительной системы: панкреатит.
Инфекционные заболевания: назофарингит.
Прочие: увеличение массы тела.
При применении линаглиптина с метформином и производными сульфонилмочевины:
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Препарат Тражента противопоказан у пациентов с сахарным диабетом 1 типа или для лечения диабетического кетоацидоза.
Частота развития гипогликемии в случае применения линаглиптина в виде монотерапии была сопоставима с плацебо.
В клинических исследованиях сообщалось, что частота развития гипогликемии в случае применения линаглиптина в комбинации с препаратами, которые, как считается, не вызывают гипогликемию (метформин, производные тиазолидиндиона), была сходной с соответствующим эффектом плацебо.
Производные сульфонилмочевины, как известно, вызывают гипогликемию. Поэтому в случае применения линаглиптина в комбинации с производными сульфонилмочевины следует соблюдать осторожность. При необходимости возможно снижение дозы производных сульфонилмочевины.
Специальных клинических исследований по применению линаглиптина в комбинации с инсулином не проводилось.
Применение линаглиптина не увеличивает риск развития сердечно-сосудистых заболеваний.
Линаглиптин в комбинированной терапии с другими пероральными гипогликемическими препаратами применялся у пациентов с тяжелой почечной недостаточностью.
Линаглиптин обеспечивал значительное снижение концентрации гликозилированного гемоглобина и концентрации глюкозы натощак.
Коррекции дозы при применении у пациентов с нарушениями функции почек, печени и у пожилых пациентов не требуется.
Влияние на способность управлять транспортными средствами и механизмами
Исследований влияния препарата на способность управлять транспортными средствами и механизмами не проводилось. Однако, в связи с возможным развитием головокружения необходимо соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами и механизмами.
Показания
Сахарный диабет 2 типа:
— в качестве монотерапии у пациентов с неадекватным контролем гликемии только на фоне диеты и физических упражнений, при непереносимости метформина или при противопоказании к его применению вследствие почечной недостаточности;
— в качестве двухкомпонентной комбинированной терапии с метформином, производными сульфонилмочевины или тиазолидиндионом в случае неэффективности диетотерапии, физических упражнений и монотерапии этими препаратами;
— в качестве трехкомпонентной комбинированной терапии с метформином и производными сульфонилмочевины в случае неэффективности диетотерапии, физических упражнений и комбинированной терапии этими препаратами.
Противопоказания
— сахарный диабет 1 типа;
— диабетический кетоацидоз;
— беременность;
— период грудного вскармливания;
— детский возраст до 18 лет;
— повышенная чувствительность к любому компоненту препарата.
Лекарственное взаимодействие
Оценка лекарственных взаимодействий in vitro
Линаглиптин является слабым конкурентным ингибитором изофермента CYP3A4.
Линаглиптин не ингибирует другие изоферменты CYP и не является их индуктором.
Линаглиптин является субстратом для Р-гликопротеина и ингибирует в небольшой степени опосредованный Р-гликопротеином транспорт дигоксина.
Оценка лекарственных взаимодействий in vivo
Линаглиптин не оказывает клинически значимого влияния на фармакокинетику метформина, глибенкламида, симвастатина, пиоглитазона, варфарина, дигоксина и пероральных контрацептивных препаратов, что доказано в условиях in vivo, и основывается на низкой способности линаглиптина приводить к лекарственным взаимодействиям с субстратами для CYP3A4, CYP2C9, CYP2C8, Р-гликопротеином и транспортными молекулами органических катионов.
(937)
Дозування
Рекомендована доза становить 5 мг (1 таблетки) 1 раз/, всередину. Тражента може прийматися незалежно від прийому їжі в будь-який час дня. При пропуску чергового прийому, пацієнтові слід прийняти препарат, як тільки вона про це згадає. Не слід приймати подвійну дозу в один день.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою світло-червоного кольору, круглі, двоопуклі, зі скошеними краями, з гравіюванням символу компанії на одному боці та з гравіруванням "D5" - на іншій.Склад
1 таб.
линаг��иптин 5 мг
Допоміжні речовини: манітол - 130.9 мг, крохмаль прежелатинізований - 18 мг, крохмаль кукурудзяний - 18 мг, коповідон - 5.4 мг, магнію стеарат - 2.7 мг.
Склад оболонки: опадрай рожевий (02F34337) - 5 мг (гіпромелоза 2910 - 2.5 мг, титану діоксид (E171) - 1.25 мг,тальк - 875 мкг, макрогол 6000 - 250 мкг, барвник заліза оксид червоний (E172) - 125 мкг).Фармакологічна дія
Линаглиптин є інгібітором ферменту дипептидилпептидазы-4 (ДПП-4), який бере участь в інактивації гормонів инкретинов - глюкагоноподобного пептиду 1 типу (ГПП-1) та глюкозозависимого инсулинотропного поліпептиду (ГІП). Ці гормони швидко руйнуються ферментом ДПП-4. Обидва ці инкретина беруть участь у підтриманні концентрації глюкози на фізіологічному рівні. Базальні концентрації ГПП-1 і ГІП протягом доби низькі, вони швидко підвищуються у відповідь на прийом їжі. ГПП-1 і ГІП підсилюють біосинтез інсуліну та його секреції бета-клітинами підшлункової залози при нормальній або підвищеній концентрації глюкози крові. Крім того ГПП-1 знижує секрецію глюкагону альфа-клітинами підшлункової залози, що призводить до зменшення продукції глюкози в печінці.
Линаглиптин активно зв'язується з ферментом ДПП-4 (зв'язок зворотна), що викликає стійке підвищення концентрації инкретинов і тривале збереження їх активності. Тражента збільшує глюкозозависимую секрецію інсуліну і знижує секрецію глюкагону, що призводить до нормалізації рівня глюкози в крові. Линаглиптин вибірково зв'язується з ферментом ДПП-4 і володіє в 10 000 разів більшою селективністю по відношенню до ДПП-4 порівняно з ферментами дипептилпептидазы-8 або дипептилпептидазы-9 in vitro.3>ФармакокінетикаФармакокінетика линаглиптина була всебічно вивчена при застосуванні у здорових добровольців і у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу. У здорових добровольців після прийому линаглиптина в дозі 5 мг він швидко всмоктується, Cmax линаглиптина в плазмі досягалася через 1.5 ч.
Концентрація линаглиптина в плазмі знижується трехфазно. Термінальний T1/2 тривалий, понад 100 год, що в основному обумовлено стійким зв'язуванням линаглиптина з ферментом ДПП-4, однак, так як зв'язок оборотна, накопичення линаглиптина не відбувається. Ефективний T1/2 після багаторазового прийому линаглиптина в дозі 5 мг становить приблизно 12 год. В разі прийому линаглиптина в дозі 5 мг 1 раз на день стійкі концентрації линаглиптина в плазмі досягаються після третьої дози.
Фармакокінетика линаглиптина у здорових добровольців і у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, в цілому, аналогічною.
Всмоктування
Абсолютна біодоступність линаглиптина становить приблизно 30%. Прийом линаглиптина разом з їжею, що містить велику кількість жирів, не чинить клінічно суттєвіжавного впливу на фармакокінетику. У дослідженнях in vitro показано, що линаглиптин є субстратом для Р-глікопротеїну і ізоферменту CYP 3A4. Ритонавір, як потенційний інгібітор Р-глікопротеїну і ізоферменту CYP3A4, може вдвічі збільшувати значення AUC. Рифампіцин, як потенційний індуктор Р-глікопротеїну і ізоферменту CYP 3A4, може знижувати значення AUC у період рівноважного стану фармакокінетики.
Розподіл
Vd після однократного в/в введення линаглиптина в дозі 5 мг здоровим добровольцям становить, приблизно, 1110 л, що вказує на інтенсивний розподіл у тканинах. Зв'язування линаглиптина з білками плазми залежить від концентрації і становить при концентрації 1 нмоль/л близько 99%, а при концентрації понад 30 нмоль/л - 75-89%, що відображає насичення зв'язування линаглиптина з ДПП-4 по мірі збільшення його концентрації. При високій концентрації, коли виникає повне насичення ДПП-4, 70-80% линаглиптина зв'язується з іншими білками плазми (не з ДПП-4), а 30-20% линаглиптина знаходиться в плазмі в несвязанном стані.
Метаболізм
Приблизно 5% чинаглиптина виводиться нирками. Метаболізується незначна частина линаглиптина. Метаболізм відіграє другорядну роль у виведенні линаглиптина. Відомий один основний метаболіт линаглиптина, який не має фармакологічної активності.
Виведення
Переважний шлях виведення - через кишечник. Через 4 дні після перорального застосування міченого линаглиптина [14С] у здорових добровольців виводилося приблизно 85% дози (через кишечник 80% і з сечею 5%) при КК, приблизно, 70 мл/хв.Побічні дії
Частота побічних еффектов при прийомі линаглиптина 5 мг була аналогічною частоті побічних ефектів при прийомі плацебо.
Припинення терапії через небажаних явищ була вище в групі пацієнтів, які отримували плацебо (3.6%), ніж у групі, що отримували линаглиптин в дозі 5 мг (2.3%).
При монотерапії линаглиптином спостерігалися наступні побічні ефекти:
З боку імунної системи: гіперчутливість.
З боку дихальної системи: кашель.
З боку травної системи: панкреатит.
Інфекційні захворювання: назоф��рингіт.
При застосуванні линаглиптина з метформіном:
З боку імунної системи: гіперчутливість..
З боку дихальної системи: кашель.
З боку травної системи: панкреатит.
Інфекційні захворювання: назофарингіт.
При застосуванні линаглиптина з похідними сульфонілсечовини:
З боку імунної системи: гіперчутливість.
Метаболічні порушення: гіпертригліцеридемія.
З боку дихальної системи: кашель.
З боку травної ��пистемы: панкреатит.
Інфекційні захворювання: назофарингіт.
При застосуванні линаглиптина з піоглітазоном:
З боку імунної системи: гіперчутливість.
Метаболічні порушення: гіперліпідемія.
З боку дихальної системи: кашель.
З боку травної системи: панкреатит.
Інфекційні захворювання: назофарингіт.
Інші: збільшення маси тіла.
При застосуванні линаглиптина з метформіном і похідними сульфонілсечовини:Особливості продажу
рецептурны��Особливі умови
Препарат Тражента протипоказаний у пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу або для лікування діабетичного кетоацидозу.
Частота розвитку гіпоглікемії у разі застосування линаглиптина у вигляді монотерапії була порівнювана з плацебо.
У клінічних дослідженнях повідомлялося, що частота розвитку гіпоглікемії у разі застосування линаглиптина в комбінації з препаратами, які, як вважається, не викликають гіпоглікемію (метформін, похідні тиазолидиндиона), була подібною з відповідним ефектом плацебо.
Похідні сульфонілсечовини, як відомо, викликають гіпоглікемію. Тому в разі застосування линаглиптина у комбінації з похідними сульфонілсечовини слід дотримуватися обережності. При необхідності можливе зниження дози похідних сульфонілсечовини.
Спеціальних клінічних досліджень щодо застосування линаглиптина у комбінації з інсуліном не проводилося.
Застосування линаглиптина не збільшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань.
Линаглиптин в комбінованій терапії з іншими перорал��ьными гіпоглікемічними препаратами застосовувався у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.
Линаглиптин забезпечував значне зниження концентрації глікозильованого гемоглобіну та концентрації глюкози натще.
Корекції дози при застосуванні у пацієнтів з порушеннями функції нирок, печінки та у літніх пацієнтів не потрібно.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Досліджень впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та механізмами н�� проводилося. Однак, у зв'язку з можливим виникненням запаморочення необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та механізмами.Свідчення
Цукровий діабет 2 типу:
— в якості монотерапії у пацієнтів з неадекватним контролем глікемії тільки на тлі дієти і фізичних вправ, при непереносимості метформіну або при протипоказання до його застосування внаслідок ниркової недостатності;
— як двокомпонентної комбінованої терапії з метформіном, похідними сульфонілсечовин�� або тиазолидиндионом у випадку неефективності дієтотерапії, фізичних вправ і монотерапії цими препаратами;
— як трикомпонентної комбінованої терапії з метформіном і похідними сульфонілсечовини у випадку неефективності дієтотерапії, фізичних вправ та комбінованої терапії цими препаратами.Протипоказання
— цукровий діабет 1 типу;
— діабетичний кетоацидоз;
— вагітність;
— період годування груддю;
— дитячий вік до 18 років;
— підвищена ��увствительность до будь-якого компонента препарату.Лікарська взаємодія
Оцінка лікарських взаємодій in vitro
Линаглиптин є слабким конкурентним інгібітором ізоферменту CYP3A4.
Линаглиптин не інгібує інші ізоферменти CYP і не є індуктором.
Линаглиптин є субстратом для Р-глікопротеїну та інгібує незначною мірою опосередкований Р-глікопротеїном транспорт дигоксину.
Оцінка лікарських взаємодій in vivo
Линаглиптин не чинить клінічно значущого влияния на фармакокінетику метформіну, глібенкламіду, симвастатину, піоглітазону, варфарину, дигоксину та пероральних контрацептивних препаратів, що доведено в умовах in vivo, і ґрунтується на низькій здатності линаглиптина призводити до лікарських взаємодій з субстратами для CYP3A4, СУР2С9, CYP2C8, Р-глікопротеїном і транспортними молекулами органічних катіонів.
