Дозировка
Для взрослых при депрессии и обсессивно-компульсивных расстройствах начальная доза Торина составляет 50 мг 1 раз/ утром или вечером. При необходимости дозу можно постепенно (1 раз в неделю) повышать до максимальной суточной дозы 200 мг. При панических расстройствах и посттравматических стрессорных расстройствах начальная доза составляет 25 мг 1 раз/, утром или вечером. Через неделю можно увеличить дозу до 50 мг 1 раз/, а затем постепенно (1 раз в неделю) повышать до максимальной суточной дозы 200 мг. Удовлетворительный терапевтический результат достигается обычно через 7 дней от начала лечения. Однако для достижения полного терапевтического эффекта требуется регулярный прием препарата в течение 2-4 недель. У пациентов с обсессивно-компульсивными расстройствами для достижения терапевтического эффекта может потребоваться 8-12 недель. Минимальная доза, обеспечивающая лечебное действие, сохраняется в дальнейшем как поддерживающая. Для детей в возрасте от 6 до 12 лет при обсессивно-компульсивных расстройствах начальная доза Торина составляет 25 мг 1 раз/, утром или вечером. Через неделю можно увеличить дозу до 50 мг 1 раз/ Для детей в возрасте от 12 до 17 лет начальная доза составляет 50 мг 1 раз/ утром или вечером. При необходимости дозу можно постепенно (1 раз в неделю) повышать до максимальной суточной дозы 200 мг. При увеличении дозы более 50 мг/ необходимо обеспечить тщательное наблюдение за детьми и при первых признаках передозировки отменить препарат. У лиц пожилого возраста нет необходимости специального подбора дозы. При нарушениях функции печени препарат следует назначать с осторожностью. При тяжелых нарушениях функции печени дозу препарата следует уменьшить или же увеличить интервалы между приемами. У пациентов с нарушениями функции почек специальной коррекции режима дозирования не требуется
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой
Состав
сертралин (в форме гидрохлорида)50 мг
Вспомогательные вещества: кальция фосфат, натрия карбоксиметилкрахмал, целлюлоза микрокристаллическая, кремния диоксид коллоидный (аэросил), поливинилпирролидон (повидон), кальция стеарат, оксипропилметилцеллюлоза, полиэтиленгликоль 4000, титана диоксид, тальк.
Фармакологическое действие
Сертралин - селективный ингибитор обратного захвата серотонина (5-НТ). Он оказывает очень слабое влияние на обратный захват норадреналина и допамина. В терапевтических дозах сертралин блокирует захват серотонина тромбоцитами человека. Он не оказывает стимулирующего, седативного или антихолинергического действия. Сертралин не обладает сродством к мускариновым (холинергическим), серотонинергическим, допаминергическим, ад-ренергическим, гистаминергическим, ГАМК- или бензодиазепиновым рецепторам.
Антидепрессивный эффект отмечается к концу второй недели регулярного приема сертралина, тогда как максимальный эффект достигается только через 6 недель. В отличие от трицик-лических антидепрессантов, при назначении сертралина не происходит увеличения массы тела. Сертралин не вызывает психической или физической лекарственной зависимости.
Фармакокинетика
Всасывание сертралина из желудочно-кишечного тракта значительное, но происходит медленно. Максимум концентрации в плазме крови достигается через 4,5-8,4 часа после приема препарата внутрь. Равновесная концентрация сертралина в плазме крови достигается в пределах недели при однократном ежедневном приёме. Биодоступность во время приёма пищи повышается на 25%, при этом время достижения максимальной концентрации укорачивается.
Распределение. Общее связывание сертралина с белками плазмы составляет 98%. Объем распределения >20л/кг.
Метаболизм и выведение. Сертралин подвергается интенсивному метаболизму при первом прохождении через печень, подвергаясь N-деметилированию. Его основной метаболит - N-десметилсертралин менее активен по сравнению с исходным соединением. Метаболиты выделяются с мочой и калом в равных количествах. Около 0,2% сертралина выводится почками в неизмененном виде. Время полувыведения препарата составляет 22-36 часов и не зависит от возраста или пола. Для N-десметилсертралина этот показатель составляет 62-104 часа.
Время полувыведения сертралина и площадь под кривой концентрации в плазме крови (AUC) увеличиваются при нарушении функции печени. Независимо от выраженности почечной недостаточности фармакокинетика сертралина при его постоянном применении не изменяется.
Сертралин проникает в грудное молоко. Данных о его способности проходить через гемато-плацентарный барьер нет.
Сертралин не диализируется.
Побочные действия
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: сонливость, головная боль, головокружение, тремор, бессонница, тревога, ажитация, гипомания, мания, нарушение походки, слабость, нарушения зрения, экстрапирамидные расстройства, дискинезии, судороги.
Со стороны пищеварительной системы: сухость во рту, снижение аппетита (редко - повышение) вплоть до анорексии, метеоризм, тошнота, рвота, диарея, боль в животе; редко (0.8%), при длительном применении - асимптоматическое повышение активности трансаминаз в сыворотке крови (нормализующееся при отмене препарата).
Со стороны эндокринной и половой системы: расстройства эякуляции, снижение либидо, нарушения менструального цикла, гиперпролактинемия, галакторея.
Дерматологические реакции: кожная сыпь; редко - мультиформная эритема.
Прочие: повышенное потоотделение, снижение массы тела, покраснение кожи.
Со стороны лабораторных показателей: - обратимая гипонатриемия (чаще у лиц пожилого возраста, а также при приеме диуретиков или ряда других препаратов), связанная с синдромом неадекватной секреции АДГ
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Сертралин не следует назначать совместно с ИМАО, а также в течение 14 дней после прекращения лечения ИМАО. Аналогично после отмены сертралина в течение 14 дней не назначают ИМАО.
Необходимо отметить, что у больных, подвергающихся электросудорожной терапии, достаточный опыт применения сертралина отсутствует. Возможный успех или риск подобного комбинированного лечения не изучен.
Больные, страдающие депрессией, являются группой риска в отношении суицидальных попыток. Эта опасность сохраняется до развития ремиссии. Поэтому от начала лечения и до достижения оптимального клинического эффекта за больными следует установить постоянное медицинское наблюдение.
Беременность и грудное вскармливание:
Контролируемых результатов применения сертралина у беременных женщин нет, поэтому назначать им препарат стоит только в том случае, если ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода. Женщинам репродуктивного возраста, которым предполагается назначить сертралин, следует рекомендовать воспользоваться эффективными контрацептивными средствами. Сертралин обнаруживается в грудном молоке, в связи с чем лечение этим препаратом во время грудного вскармливания не рекомендуется. Достоверных данных о безопасности его применения в этом случае нет. Если же лечение все же необходимо, то кормление грудью лучше прекратить.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами:
Назначение,сертралина, как правило, не сопровождается нарушением психомоторных функций. Однако его применение одновременно с другими препаратами может привести к нарушению внимания и координации движений. Поэтому во время лечения сертралином управлять транспортными средствами, специальной техникой или заниматься деятельностью, связанной с повышенным риском не рекомендуется.
Показания
депрессии различной этиологии (лечение и профилактика);
— обсессивно-компульсивные расстройства;
— панические расстройства (с агорафобией или без);
— посттравматические стрессорные расстройства.
Противопоказания
— одновременный прием ингибиторов МАО и период до 14 дней после их отмены;
— одновременное применение триптофана или фенфлурамина;
— нестабильная эпилепсия;
— детский возраст до 6 лет;
— беременность;
— лактация (грудное вскармливание);
— повышенная чувствительность к сертралину и другим компонентам препарата.
Лекарственное взаимодействие
Ингибиторы моноаминоксидазы (ИМАО). Отмечаются тяжелые осложнения при одновременном применении сертралина и ИМАО (включая избирательно действующие (селегилин) ИМАО и с обратимым типом действия (моклобемид). Возможно развитие серотонинового синдрома. Аналогичные осложнения, иногда со смертельным исходом, возникают при назначении ИМАО на фоне лечения антидепрессантами, угнетающими нейрональный захват моноаминов или сразу после их отмены.
При одновременном применении избирательных ингибиторов обратного нейроналъного захвата серотонина и ИМАО возникают: гипертермия, ригидность, миоклонус, лабильность вегетативной нервной системы (быстрые колебания параметров дыхательной и сердечнососудистой системы), изменения психического статуса, включая повышенную раздражительность, выраженное возбуждение, спутанность сознания, которое в некоторых случаях может перейти в делириозное состояние или кому.
Лекарственные средства, угнетающие центральную нервную систему и этанол.
(3223)
Дозування
Для дорослих при депресії та обсесивно-компульсивних розладах початкова доза Торіна становить 50 мг 1 раз/ вранці або ввечері. При необхідності дозу можна поступово (1 разів в тиждень) підвищувати до максимальної добової дози 200 мг. При панічних розладах і посттравматичних стресорних розладах початкова доза становить 25 мг 1 раз/, вранці або ввечері. Через тиждень можна збільшити дозу до 50 мг 1 раз/, а потім поступово (1 разів в тиждень) підвищувати до максимальної добової дози 200 мг. Задовільний терапевтический результат досягається зазвичай через 7 днів від початку лікування. Однак для досягнення повного терапевтичного ефекту необхідне регулярне застосування препарату протягом 2-4 тижнів. У пацієнтів з обсесивно-компульсивними розладами для досягнення терапевтичного ефекту може знадобитися 8-12 тижнів. Мінімальна доза, що забезпечує лікувальну дію, зберігається надалі як підтримуюча. Для дітей віком від 6 до 12 років при обсесивно-компульсивних розладах початкова доза Торіна становить 25 мг 1 раз/, вранці або вечеро��. Через тиждень можна збільшити дозу до 50 мг 1 раз/ Для дітей у віці від 12 до 17 років початкова доза становить 50 мг 1 раз/ вранці або ввечері. При необхідності дозу можна поступово (1 разів в тиждень) підвищувати до максимальної добової дози 200 мг. При збільшенні дози більш 50 мг/ необхідно забезпечити ретельне спостереження за дітьми і при перших ознаках передозування відмінити препарат. В осіб літнього віку немає необхідності спеціального підбору дози. При порушеннях функції печінки препарат слід призначати з обережністю. При важких нар��правовідносинах функції печінки дозу препарату слід зменшити або збільшити інтервали між прийомами. У пацієнтів з порушеннями функції нирок спеціальної корекції режиму дозування не потрібно
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкоюСклад
сертралін (у формі гідрохлориду)50 мг
Допоміжні речовини: кальцію фосфат, натрію карбоксиметилкрахмал, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний (аеросил), полівінілпіролідон (повідон), кальцію стеарат, оксипропилметилцеллюлоза, полиэтиленгликол�� 4000, титану діоксид, тальк.Фармакологічна дія
Сертралін - селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну (5-НТ). Він має дуже слабкий вплив на зворотне захоплення норадреналіну та допаміну. В терапевтичних дозах сертралін блокує захоплення серотоніну тромбоцитами людини. Він не чинить стимулюючої, седативної або антихолінергічної дії. Сертралін не має спорідненості до мускаринових (холінергічними), серотонергічних, допаминергическим, ад-ренергическим, гістамінергіческіх, ГАМК - або бензодиазепиновим рецепторів.
Антидепресивний ефект відзначається до кінця другого тижня регулярного прийому сертраліну, тоді як максимальний ефект досягається лише через 6 тижнів. На відміну від трицик-металевих антидепресантів, при призначенні сертраліну не відбувається збільшення маси тіла. Сертралін не викликає психічної або фізичної лікарської залежності.Фармакокінетика
Всмоктування сертраліну з шлунково-кишкового тракту значне, але відбувається повільно. Максимум концентрації в плазмі крові досягається через 4,5-8,4 часа після прийому препарату всередину. Рівноважна концентрація сертраліну в плазмі крові досягається в межах тижні при щоденному одноразовому прийомі. Біодоступність під час прийому їжі підвищується на 25%, при цьому час досягнення максимальної концентрації коротшає.
Розподіл. Загальне зв'язування сертраліну з білками плазми становить 98%. Об'єм розподілу >20л/кг.
Метаболізм і виведення. Сертралін піддається інтенсивному метаболізму при першому проходженні через печінку, піддаючись N-деметилированию. Його основной метаболіт - N-десметилсертралин менш активний порівняно з вихідним з'єднанням. Метаболіти виділяються з сечею та калом у рівних кількостях. Близько 0,2% сертраліну виводиться нирками у незміненому вигляді. Час напіввиведення препарату становить 22-36 годин і не залежить від віку або статі. Для N-десметилсертраліну цей показник становить 62-104 години.
Час напіввиведення сертраліну та площа під кривою концентрації в плазмі крові (AUC) збільшуються при порушенні функції печінки. Незалежно від вираженості ниркової недостатність�� фармакокінетика сертраліну при його постійному застосуванні не змінюється.
Сертралін проникає в грудне молоко. Даних про його здатність проходити через гемато-плацентарний бар'єр немає.
Сертралін не диализируется.Побічні дії
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: сонливість, головний біль, запаморочення, тремор, безсоння, тривога, ажитація, гипомания, манія, порушення ходи, слабкість, порушення зору, екстрапірамідні розлади, дискінезії, судоми.
З боку травної системи: сухість у роті, зниження апетиту (рідко - підвищення) аж до анорексії, метеоризм, нудота, блювання, діарея, біль у животі; рідко (0.8%), при тривалому застосуванні - асимптоматическое підвищення активності трансаміназ у сироватці крові (нормалізують при відміні препарату).
З боку ендокринної та статевої системи: розлади еякуляції, зниження лібідо, порушення менструального циклу, гіперпролактинемія, галакторея.
Дерматологічні реакції: шкірний висип; рідко - мультиформна еритема.
Інші: підвищене потовиділенняоотделение, зниження маси тіла, почервоніння шкіри.
З боку лабораторних показників: - оборотна гіпонатріємія (частіше в осіб літнього віку, а також при прийомі діуретиків або ряду інших препаратів), пов'язана з синдромом неадекватної секреції АДГОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Сертралін не слід призначати разом з ІМАО, а також протягом 14 днів після припинення лікування ІМАО. Аналогічно після відміни сертраліну протягом 14 днів не призначають ІМАО.
Необхідно відзначити, що у хворих, піддаює електросудомної терапії, достатній досвід застосування сертраліну відсутня. Можливий успіх або ризик такого комбінованого лікування не вивчений.
Хворі, які страждають депресією, є групою ризику щодо суїцидальних спроб. Ця небезпека зберігається до розвитку ремісії. Тому від початку лікування до досягнення оптимального клінічного ефекту за хворими слід встановити постійне медичне спостереження.
Вагітність та грудне вигодовування:
Контрольованих результатів застосування сертраліну у вагітних жінок немає, тому призначати препарат слід тільки у тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Жінкам репродуктивного віку, яким передбачається призначити сертралін, слід рекомендувати скористатися ефективними контрацептивними засобами. Сертралін виявляється в грудному молоці, у зв'язку з чим лікування цим препаратом під час годування груддю не рекомендується. Достовірних даних про безпеку його застосування в цьому випадку немає. Якщо ж лечен��е все ж необхідно, то годування груддю краще припинити.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами:
Призначення,сертраліну, як правило, не супроводжується порушенням психомоторних функцій. Однак його застосування одночасно з іншими препаратами може призвести до порушення уваги і координації рухів. Тому під час лікування сертраліном керувати транспортними засобами, спеціальною технікою або займатися діяльністю, пов'язаною з підвищеним ризиком не рекомендується.Показаний��я
депресії різної етіології (лікування і профілактика);
— обсесивно-компульсивні розлади;
— панічні розлади (з агорафобією або без);
— посттравматичні стресорні розлади.Протипоказання
— одночасний прийом інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни;
— одночасне застосування триптофану або фенфлураміну;
— нестабільна епілепсія;
— дитячий вік до 6 років;
— вагітність;
— лактація (грудне вигодовування);
— підвищена годувствительность до сертраліну та інших компонентів препарату.Лікарська взаємодія
Інгібітори моноаміноксидази (ІМАО). Відзначаються важкі ускладнення при одночасному застосуванні сертраліну та ІМАО (включаючи вибірково діючі (селегілін) ІМАО та з оборотним типом дії (моклобемид). Можливо розвиток серотонінового синдрому. Аналогічні ускладнення, іноді зі смертельним наслідком, що виникають при призначенні ІМАО на фоні лікування антидепресантами, пригнічують нейрональний захоплення моноамінів або відразу після їх відміни.
При одночасному застосуванні виборчих інгібіторів зворотного нейроналъного захоплення серотоніну та ІМАО виникають: гіпертермія, ригідність, міоклонус, лабільність вегетативної нервової системи (швидкі коливання параметрів дихальної і серцево-судинної системи), зміни психічного статусу, включаючи підвищену дратівливість, виражене збудження, сплутаність свідомості, яке в деяких випадках може перейти в делириозное стан або кому.
Лікарські засоби, що пригнічують центральну нервову систему �� етанол.