Дозировка
Таблетки следует принимать после приема пищи, не разжевывая, запивая достаточным количеством жидкости. Суточную дозу назначают в 1 прием или разделяют на 2-3 разовые дозы. В начале лечения разовые дозы принимают в течение дня в строго определенное время. Поддерживающую дозу следует принимать в один прием после завтрака. При тиреотоксикозе в зависимости от тяжести заболевания назначают 20-40 мг/ в течение 3-6 нед. После нормализации функции щитовидной железы (обычно через 3-8 недель) переходят на прием поддерживающей дозы 5-20 мг/ С этого времени рекомендуется дополнительный прием левотироксина. При подготовке к хирургическому лечению тиреотоксикоза назначают 20-40 мг/ до достижения эутиреоидного состояния. С этого времени рекомендуется дополнительный прием левотироксина. С целью сокращения времени, необходимого для подготовки к операции, дополнительно назначают бета-адреноблокаторы и препараты йода. При подготовке к лечению радиоактивным йодом назначают 20-40 мг/ до достижения эутиреоидного состояния. Следует иметь в виду, что тиамазол и производные тиомочевины могут снижать чувствительность ткани щитовидной железы к лучевой терапии. При терапии в латентный период действия радиоактивного йода в зависимости от тяжести заболевания назначают 5-20 мг/ до наступления действия радиоактивного йода (4-6 мес). При длительной тиреостатической поддерживающей терапии Тирозол® назначают в дозах 1.25-2.5-10 мг/ с дополнительным приемом левотироксина в небольших дозах. С целью профилактики тиреотоксикоза при назначении препаратов йода (включая случаи применения йодосодержаших рентгеноконтрастных средств) при наличии латентного тиреотоксикоза, автономных аденом или тиреотоксикоза в анамнезе Тирозол® назначают в дозе 10-20 мг/ и калия перхлорат 1 г/ в течение 8-10 дней перед приемом йодосодержащих средств. Детям Тирозол® назначают в начальной дозе 0.3-0.5 мг/кг массы тела ежедневно. Поддерживающая доза - 0.2-0.3 мг/кг/ При необходимости дополнительно назначают левотироксин. При беременности препарат назначают в минимальных дозах: разовая - 2.5 мг, суточная - 10 мг. При печеночной недостаточности назначают минимальную эффективную дозу препарата. Длительность применения Тирозола при лечении тиреотоксикоза составляет от 1.5 до 2 лет. При подготовке к операции пациентов с тиреотоксикозом лечение препаратом проводится до достижения эутиреоидного состояния в течение 3-4 недель до запланированного дня операции (в отдельных случаях - более длительно) и заканчивается за день до нее. Во всех случаях длительность лечения препаратом определяет врач.
Передозировка
хроническая передозировка Тирозолом приводит к увеличению щитовидной железы и развитию гипотиреоза. Прием Тирозола в очень высоких дозах (около 120 мг/) может привести к развитию миелотоксических эффектов
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой серо-оранжевого цвета, круглые, двояковыпуклые, с риской на одной стороне; на изломе имеет вид белой или почти белой массы.
Состав
тиамазол10 мг
Вспомогательные вещества: кремния диоксид коллоидный, карбоксиметилкрахмал натрия, магния стеарат, гипромеллоза 2910/15, тальк, целлюлоза (порошок), крахмал кукурузный, лактозы моногидрат, железа оксид желтый, железа оксид красный, диметикон 100, макрогол 400, титана диоксид.
Фармакологическое действие
Антитиреоидный препарат. Нарушает синтез гормонов щитовидной железы, блокируя фермент пероксидазу, участвующую в йодировании тиронина в щитовидной железе с образованием трийод- и тетрайодтиронина.
Препарат эффективен при симптоматической терапии тиреотоксикоза (за исключением случаев развития заболевания вследствие высвобождения гормонов после разрушения клеток щитовидной железы в ходе лечения радиоактивным йодом или при тиреоидите).
Тирозол® не влияет на процесс высвобождения синтезированных тиронинов из фолликулов щитовидной железы. Этим объясняется латентный период различной продолжительности, который может предшествовать нормализации уровня T3 и Т4 в плазме крови и улучшению клинической картины.
Препарат снижает основной обмен, ускоряет выведение из щитовидной железы йодидов, повышает реципрокную активацию синтеза и секреции гипофизом тиреотропного гормона, что может сопровождаться некоторой гиперплазией щитовидной железы.
Продолжительность действия препарата после однократного приема составляет около 24 ч.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема препарата внутрь тиамазол быстро и практически полностью абсорбируется из ЖКТ. Сmax достигается в течение 0.4-1.2 ч.
Распределение
Практически не связывается с белками плазмы. Кумулирует в щитовидной железе.
Метаболизм
Медленно метаболизируется в щитовидной железе, а также в почках и печени.
Выведение
Небольшие количества тиамазола обнаруживают в грудном молоке. T1/2 составляет около 3-6 ч. Тиамазол выводится c мочой (в течение 24 ч 70% препарата, причем 7-12% в неизмененном виде) и желчью.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У пациентов с печеночной недостаточностью T1/2 увеличивается.
Фармакокинетические показатели препарата не зависят от функционального состояния щитовидной железы.
Побочные действия
Иногда - аллергические кожные реакции (зуд, покраснение, высыпания), рвота, артралгия, головокружение, слабость.Редко - повышение температуры, изменение вкусовых ощущений (являются обратимыми).
Приблизительно в 0.3-0.6% случаев - агранулоцитоз (симптомы могут появиться даже спустя недели и месяцы после начала лечения и привести к необходимости отмены препарата).
В единичных случаях - холестатическая желтуха, токсический гепатит, артралгии (развиваются, как правило, медленно и постепенно, спустя несколько месяцев после начала лечения; клинические признаки артрита отсутствовали).
В отдельных случаях - генерализованная лимфаденопатия, острое увеличение слюнных желез, тромбоцитопения, панцитопения, неврит, полиневропатия, волчаночноподобная реакция, аутоиммунный синдром с гипогликемией.
Увеличение массы тела.Субклинический и клинический гипотиреоз может развиться при приеме препарата в высоких дозах. Также может начаться увеличение щитовидной железы, что связано с увеличением содержания ТТГ в крови.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Пациентам со значительным увеличением щитовидной железы, сужающей просвет трахеи, Тирозол® назначают кратковременно в комбинации с левотироксином, т.к. при длительном применении возможно увеличение зоба и еще большее сдавление трахеи. Необходимо проводить тщательное наблюдение за больным (контроль уровня ТТГ и трахеального просвета).
В период лечения препаратом необходим регулярный контроль картины периферической крови.
Если во время лечения препаратом внезапно появляются боли в горле, затрудненное глотание, повышение температуры тела, признаки стоматита или фурункулез (возможные симптомы агранулоцитоза) следует прекратить прием препарата и немедленно обратиться к врачу.
При появлении во время лечения подкожных кровоизлияний или кровотечений неясного генеза, генерализованной кожной сыпи и зуда, упорной тошноты или рвоты, желтухи, сильных эпигастральных болей и выраженной слабости требуется отмена препарата.
В случае раннего прекращения лечения возможен рецидив заболевания.
Появление или ухудшение течения эндокринной офтальмопатии не является побочным действием адекватного лечения Тирозолом.
В редких случаях после окончания лечения может возникнуть поздний гипотиреоз, который не является побочным действием препарата, а связан с воспалительными и деструктивными процессами в ткани щитовидной железы, протекающими в рамках основного заболевания.
Показания
— тиреотоксикоз;
— подготовка к хирургическому лечению тиреотоксикоза;
— подготовка к лечению тиреотоксикоза радиоактивным йодом;
— терапия в латентный период действия радиоактивного йода (проводится до начала действия радиоактивного йода /в течение 4-6 мес/);
— в исключительных случаях длительная поддерживающая терапия тиреотоксикоза, когда в связи с общим состоянием или по индивидуальным причинам невозможно выполнить радикальное лечение;
— профилактика тиреотоксикоза при назначении препаратов йода (включая случаи применения йодсодержащих рентгеноконтрастных средств) при наличии латентного тиреотоксикоза, автономных аденом или тиреотоксикоза в анамнезе
Противопоказания
— агранулоцитоз во время ранее проводившейся терапии карбимазолом или тиамазолом;
— гранулоцитопения (в т.ч. в анамнезе);
— холестаз перед началом лечения;
— терапия тиамазолом в комбинации с левотироксином при беременности;
— повышенная чувствительность к тиамазолу или производным тиомочевины.
Относительное противопоказание: кожные аллергические реакции к производным тиомочевины в анамнезе.
С осторожностью следует применять препарат при зобе очень больших размеров с сужением трахеи (только кратковременное лечение в период подготовки к операции), при печеночной недостаточности.
Лекарственное взаимодействие
При назначении препарата после применения йодосодержащих рентгеноконтрастных средств в высокой дозе возможно ослабление действия Тирозола.
Недостаток йода усиливает действие Тирозола.
У пациентов, принимающих Тирозол® по поводу тиреотоксикоза, после достижения эутиреоидного состояния (нормализации содержания гормонов щитовидной железы в сыворотке крови) может возникнуть необходимость уменьшения принимаемых доз сердечных гликозидов (дигоксина и дигитоксина), аминофиллина, а также увеличения принимаемых доз варфарина и других антикоагулянтов - производных кумарина и индандиона (фармакодинамическое взаимодействие).
Препараты лития, бета-адреноблокаторы, резерпин, амиодарон повышают эффект тиамазола (требуется коррекция его дозы).
При одновременном применении с сульфаниламидами и метамизолом натрия повышается риск развития лейкопении.
Лейкоген и фолиевая кислота при одновременном применении с тиамазолом уменьшают риск развития лейкопении.
(936)
Дозування
Таблетки слід приймати після їди, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Добову дозу призначають в 1 прийом або розділяють на 2-3 разові дози. На початку лікування разові дози приймають протягом дня в строго певний час. Підтримуючу дозу слід приймати в один прийом після сніданку. При тиреотоксикозі, залежно від тяжкості захворювання призначають 20-40 мг/ протягом 3-6 тижнів. Після нормалізації функції щитовидної залози (зазвичай через 3-8 тижнів) переходять на прийом підтримуючої дози 5-20 мг/ З етого часу рекомендується додатковий прийом левотироксину. При підготовці до хірургічного лікування тиреотоксикозу призначають 20-40 мг/ до досягнення еутиреоїдного стану. З цього часу рекомендується додатковий прийом левотироксину. З метою скорочення часу, необхідного для підготовки до операції, додатково призначають бета-адреноблокатори та препарати йоду. При підготовці до лікування радіоактивним йодом призначають 20-40 мг/ до досягнення еутиреоїдного стану. Слід мати на увазі, що тіамазол і похідні тіосечовини можуть знижувати чутливість тканини щитовидної залози до променевої терапії. При терапії у латентний період дії радіоактивного йоду, залежно від тяжкості захворювання призначають 5-20 мг/ до початку дії радіоактивного йоду (4-6 міс). При тривалій тиреостатической підтримуючої терапії Тирозол® призначають у дозах 1.25-2.5-10 мг/ з додатковим прийомом левотироксину в невеликих дозах. З метою профілактики тиреотоксикозу при призначенні препаратів йоду (включаючи випадки застосування йодосодержаших рентгеноконтрастних засобів) при наличии латентного тиреотоксикозу, автономних аденом або тиреотоксикозу в анамнезі Тирозол® призначають у дозі 10-20 мг/ та калію перхлорат 1 м/ протягом 8-10 днів перед застосуванням йодовмісних засобів. Дітям Тирозол® призначають у початковій дозі 0.3-0.5 мг/кг маси тіла щоденно. Підтримуюча доза - 0.2-0.3 мг/кг/ При необхідності додатково призначають левотироксин. При вагітності препарат призначають в мінімальних дозах: разова - 2.5 мг, добова - 10 мг. При печінковій недостатності призначають мінімальну ефективну дозу препарату. Длительнос��ь застосування Тирозола при лікуванні тиреотоксикозу складає від 1.5 до 2 років. При підготовці до операції пацієнтів з тиреотоксикозом лікування препаратом проводиться до досягнення еутиреоїдного стану протягом 3-4 тижнів до запланованого дня операції (у окремих випадках - більш довгостроково) та закінчується за день до неї. У всіх випадках тривалість лікування визначає лікар.Передозування
хронічне передозування Тирозолом призводить до збільшення щитовидної залози та розвитку гіпотиреозу. Прийом Тирозола в дуже високих до��ах (близько 120 мг/) може призвести до розвитку миелотоксических ефектів
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою сіро-помаранчевого кольору, круглі, двоопуклі, з рискою на одній стороні; на зламі має вигляд білого або майже білого маси.Склад
тиамазол10 мг
Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний, карбоксиметилкрахмал натрію, магнію стеарат, гіпромелоза 2910/15, тальк, целюлоза (порошок), крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, заліза оксид жовтий, заліза оксид червоний, диметикон 100, макрогол 400, тітана діоксид.Фармакологічна дія
Антитиреоидный препарат. Порушує синтез гормонів щитовидної залози, блокуючи фермент пероксидазу, що бере участь в йодировании тиронина в щитовидній залозі з утворенням трийод - і тетрайодтиронина.
Препарат ефективний при симптоматичній терапії тиреотоксикозу (за винятком випадків розвитку захворювання внаслідок вивільнення гормонів після руйнування клітин щитовидної залози у ході лікування радіоактивним йодом або при тиреоїдиті).
Тирозол® не впливає на процес высвозвільнення синтезованих тиронинов з фолікулів щитовидної залози. Цим пояснюється латентний період різної тривалості, який може передувати нормалізації рівня T3 і Т4 в плазмі крові і поліпшення клінічної картини.
Препарат знижує основний обмін, прискорює виведення із щитовидної залози йодидів, підвищує реципрокну активацію синтезу і секреції гіпофізом тиреотропного гормону, що може супроводжуватися деякою гіперплазією щитовидної залози.
Тривалість дії препарату після однократ��ого прийому становить близько 24 год.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому препарату всередину тіамазол швидко і практично повністю абсорбується із ШКТ. Смах досягається протягом 0.4-1.2 ч.
Розподіл
Практично не зв'язується з білками плазми. Кумулює в щитовидній залозі.
Метаболізм
Повільно метаболізується в щитовидній залозі, а також у нирках і печінці.
Виведення
Невеликі кількості тиамазола виявляють у грудному молоці. T1/2 становить близько 3-6 ч. Тіамазол виводиться сечею c (протягом 24 год 70% препарату, причому 7-12% у незміненому вигляді) і жовчю.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів з печінковою недостатністю T1/2 збільшується.
Фармакокінетичні показники препарату не залежать від функціонального стану щитовидної залози.Побічні дії
Іноді - алергічні шкірні реакції (свербіж, почервоніння, висипання), блювота, артралгія, запаморочення, слабкість.Рідко - підвищення температури, зміна смакових відчуттів (є оборотними).
Приблизно 0.3-0.6% випадків - агранулоцитоз (симптоми можуть з'явитися навіть через тижні і місяці після початку лікування і привести до необхідності відміни препарату).
В поодиноких випадках - холестатична жовтяниця, токсичний гепатит, артралгії (розвиваються, як правило, повільно і поступово, через кілька місяців після початку лікування; клінічні ознаки артриту відсутні).
В окремих випадках - генералізована лімфаденопатія, гостре збільшення слинних залоз, тромбоцитопенія, панцитопенія, неврит, поліневропатія, волчаночноподобна�� реакція, аутоімунний синдром з гіпоглікемією.
Збільшення маси тіла.Субклінічний і клінічний гіпотиреоз може розвинутися при прийомі препарату у високих дозах. Також може початися збільшення щитовидної залози, що пов'язане зі збільшенням вмісту ТТГ у крові.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Пацієнтам зі значним збільшенням щитовидної залози, що звужує просвіт трахеї, Тирозол® призначають короткочасно в комбінації з левотироксином, т. к. при тривалому застосуванні можливе збільшення зобу та ще большее здавлення трахеї. Необхідно проводити ретельне спостереження за хворим (контроль рівня ТТГ і трахеального просвіту).
У період лікування препаратом необхідний регулярний контроль картини периферичної крові.
Якщо під час лікування препаратом раптово з'являються болі в горлі, утруднене ковтання, підвищення температури тіла, ознаки стоматиту або фурункульоз (можливі симптоми агранулоцитозу) слід припинити прийом препарату і негайно звернутися до лікаря.
При появі під час лікування підшкірних крово��злияний або кровотеч неясного генезу, генералізованої шкірного висипу і свербежу, наполегливої нудоти або блювоти, жовтяниці, сильних епігастральній болю і вираженої слабкості потрібна відміна препарату.
У разі раннього припинення лікування можливий рецидив захворювання.
Поява або погіршення перебігу ендокринної офтальмопатії не є побічною дією адекватного лікування Тирозолом.
У поодиноких випадках після закінчення лікування може виникнути пізній гіпотиреоз, який не є побічною дією препарату, а связан з запальними та деструктивними процесами в тканини щитовидної залози, що протікають в рамках основного захворювання.Свідчення
— тиреотоксикоз;
— підготовка до хірургічного лікування тиреотоксикозу;
— підготовка до лікування тиреотоксикозу радіоактивним йодом;
— терапія в латентний період дії радіоактивного йоду (проводиться до початку дії радіоактивного йоду /протягом 4-6 міс/);
— у виняткових випадках тривала підтримуюча терапія тиреотоксикозу, коли у зв'язку з загальним станом і��і за індивідуальними причин неможливо виконати радикальне лікування;
— профілактика тиреотоксикозу при призначенні препаратів йоду (включаючи випадки застосування йодовмісних рентгеноконтрастних засобів) при наявності латентного тиреотоксикозу, автономних аденом або тиреотоксикозу в анамнезіПротипоказання
— агранулоцитоз під час раніше проводилася терапії карбимазолом або тиамазолом;
— гранулоцитопенія (у т. ч. в анамнезі);
— холестаз перед початком лікування;
— терапія тиамазолом в комбінації з ле��отироксином при вагітності;
— підвищена чутливість до тиамазолу або похідних тіосечовини.
Відносне протипоказання: шкірні алергічні реакції до похідних тіосечовини в анамнезі.
З обережністю слід застосовувати препарат при зобі дуже великих розмірів зі звуженням трахеї (тільки короткочасне лікування в період підготовки до операції), при печінковій недостатності.Лікарська взаємодія
При призначенні препарату після застосування йодовмісних рентгеноконтрастних засобів ��ысокой дозі можливе послаблення дії Тирозола.
Нестача йоду посилює дію Тирозола.
У пацієнтів, які приймають Тирозол® з приводу тиреотоксикозу, після досягнення еутиреоїдного стану (нормалізації вмісту гормонів щитовидної залози в сироватці крові) може виникнути необхідність зменшення прийнятих доз серцевих глікозидів (дигоксину та дигітоксину), аминофиллина, а також збільшення прийнятих доз варфарину та інших антикоагулянтів - похідних кумарину та індандіону (фармакодинамічна взаєсприяння).
Препарати літію, бета-адреноблокатори, резерпін, аміодарон підвищують ефект тиамазола (потрібна корекція його дози).
При одночасному застосуванні з сульфаніламідами та метамизолом натрію підвищується ризик розвитку лейкопенії.
Лейкоген і фолієва кислота при одночасному застосуванні з тиамазолом зменшують ризик розвитку лейкопенії.
