Дозировка
Таблетки следует принимать после приема пищи, не разжевывая, запивая достаточным количеством жидкости. Суточную дозу назначают в 1 прием или разделяют на 2-3 разовые дозы. В начале лечения разовые дозы принимают в течение дня в строго определенное время. Поддерживающую дозу следует принимать в один прием после завтрака. При тиреотоксикозе в зависимости от тяжести заболевания назначают 20-40 мг/ в течение 3-6 нед. После нормализации функции щитовидной железы (обычно через 3-8 недель) переходят на прием поддерживающей дозы 5-20 мг/ С этого времени рекомендуется дополнительный прием левотироксина. При подготовке к хирургическому лечению тиреотоксикоза назначают 20-40 мг/ до достижения эутиреоидного состояния. С этого времени рекомендуется дополнительный прием левотироксина. С целью сокращения времени, необходимого для подготовки к операции, дополнительно назначают бета-адреноблокаторы и препараты йода. При подготовке к лечению радиоактивным йодом назначают 20-40 мг/ до достижения эутиреоидного состояния. Следует иметь в виду, что тиамазол и производные тиомочевины могут снижать чувствительность ткани щитовидной железы к лучевой терапии. При терапии в латентный период действия радиоактивного йода в зависимости от тяжести заболевания назначают 5-20 мг/ до наступления действия радиоактивного йода (4-6 мес). При длительной тиреостатической поддерживающей терапии Тирозол® назначают в дозах 1.25-2.5-10 мг/ с дополнительным приемом левотироксина в небольших дозах. С целью профилактики тиреотоксикоза при назначении препаратов йода (включая случаи применения йодосодержаших рентгеноконтрастных средств) при наличии латентного тиреотоксикоза, автономных аденом или тиреотоксикоза в анамнезе Тирозол® назначают в дозе 10-20 мг/ и калия перхлорат 1 г/ в течение 8-10 дней перед приемом йодосодержащих средств. Детям Тирозол® назначают в начальной дозе 0.3-0.5 мг/кг массы тела ежедневно. Поддерживающая доза - 0.2-0.3 мг/кг/ При необходимости дополнительно назначают левотироксин. При беременности препарат назначают в минимальных дозах: разовая - 2.5 мг, суточная - 10 мг. При печеночной недостаточности назначают минимальную эффективную дозу препарата. Длительность применения Тирозола при лечении тиреотоксикоза составляет от 1.5 до 2 лет. При подготовке к операции пациентов с тиреотоксикозом лечение препаратом проводится до достижения эутиреоидного состояния в течение 3-4 недель до запланированного дня операции (в отдельных случаях - более длительно) и заканчивается за день до нее. Во всех случаях длительность лечения препаратом определяет врач.
Передозировка
хроническая передозировка Тирозолом приводит к увеличению щитовидной железы и развитию гипотиреоза. Прием Тирозола в очень высоких дозах (около 120 мг/) может привести к развитию миелотоксических эффектов
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой светло-желтого цвета, круглые, двояковыпуклые, с риской на одной стороне; на изломе имеет вид белой или почти белой массы.
Состав
тиамазол5 мг
Вспомогательные вещества: кремния диоксид коллоидный, карбоксиметилкрахмал натрия, магния стеарат, гипромеллоза 2910/15, тальк, целлюлоза (порошок), крахмал кукурузный, лактозы моногидрат, железа оксид желтый, диметикон 100, макрогол 400, титана диоксид
Фармакологическое действие
Антитиреоидный препарат. Нарушает синтез гормонов щитовидной железы, блокируя фермент пероксидазу, участвующую в йодировании тиронина в щитовидной железе с образованием трийод- и тетрайодтиронина.
Препарат эффективен при симптоматической терапии тиреотоксикоза (за исключением случаев развития заболевания вследствие высвобождения гормонов после разрушения клеток щитовидной железы в ходе лечения радиоактивным йодом или при тиреоидите).
Тирозол® не влияет на процесс высвобождения синтезированных тиронинов из фолликулов щитовидной железы. Этим объясняется латентный период различной продолжительности, который может предшествовать нормализации уровня T3 и Т4 в плазме крови и улучшению клинической картины.
Препарат снижает основной обмен, ускоряет выведение из щитовидной железы йодидов, повышает реципрокную активацию синтеза и секреции гипофизом тиреотропного гормона, что может сопровождаться некоторой гиперплазией щитовидной железы.
Продолжительность действия препарата после однократного приема составляет около 24 ч.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема препарата внутрь тиамазол быстро и практически полностью абсорбируется из ЖКТ. Сmax достигается в течение 0.4-1.2 ч.
Распределение
Практически не связывается с белками плазмы. Кумулирует в щитовидной железе.
Метаболизм
Медленно метаболизируется в щитовидной железе, а также в почках и печени.
Выведение
Небольшие количества тиамазола обнаруживают в грудном молоке. T1/2 составляет около 3-6 ч. Тиамазол выводится c мочой (в течение 24 ч 70% препарата, причем 7-12% в неизмененном виде) и желчью.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У пациентов с печеночной недостаточностью T1/2 увеличивается.
Фармакокинетические показатели препарата не зависят от функционального состояния щитовидной железы.
Побочные действия
Иногда - аллергические кожные реакции (зуд, покраснение, высыпания), рвота, артралгия, головокружение, слабость.Редко - повышение температуры, изменение вкусовых ощущений (являются обратимыми).
Приблизительно в 0.3-0.6% случаев - агранулоцитоз (симптомы могут появиться даже спустя недели и месяцы после начала лечения и привести к необходимости отмены препарата).
В единичных случаях - холестатическая желтуха, токсический гепатит, артралгии (развиваются, как правило, медленно и постепенно, спустя несколько месяцев после начала лечения; клинические признаки артрита отсутствовали).
В отдельных случаях - генерализованная лимфаденопатия, острое увеличение слюнных желез, тромбоцитопения, панцитопения, неврит, полиневропатия, волчаночноподобная реакция, аутоиммунный синдром с гипогликемией.
Увеличение массы тела.Субклинический и клинический гипотиреоз может развиться при приеме препарата в высоких дозах. Также может начаться увеличение щитовидной железы, что связано с увеличением содержания ТТГ в крови.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Пациентам со значительным увеличением щитовидной железы, сужающей просвет трахеи, Тирозол® назначают кратковременно в комбинации с левотироксином, т.к. при длительном применении возможно увеличение зоба и еще большее сдавление трахеи. Необходимо проводить тщательное наблюдение за больным (контроль уровня ТТГ и трахеального просвета).
В период лечения препаратом необходим регулярный контроль картины периферической крови.
Если во время лечения препаратом внезапно появляются боли в горле, затрудненное глотание, повышение температуры тела, признаки стоматита или фурункулез (возможные симптомы агранулоцитоза) следует прекратить прием препарата и немедленно обратиться к врачу.
При появлении во время лечения подкожных кровоизлияний или кровотечений неясного генеза, генерализованной кожной сыпи и зуда, упорной тошноты или рвоты, желтухи, сильных эпигастральных болей и выраженной слабости требуется отмена препарата.
В случае раннего прекращения лечения возможен рецидив заболевания.
Появление или ухудшение течения эндокринной офтальмопатии не является побочным действием адекватного лечения Тирозолом.
В редких случаях после окончания лечения может возникнуть поздний гипотиреоз, который не является побочным действием препарата, а связан с воспалительными и деструктивными процессами в ткани щитовидной железы, протекающими в рамках основного заболевания.
Показания
— тиреотоксикоз;
— подготовка к хирургическому лечению тиреотоксикоза;
— подготовка к лечению тиреотоксикоза радиоактивным йодом;
— терапия в латентный период действия радиоактивного йода (проводится до начала действия радиоактивного йода /в течение 4-6 мес/);
— в исключительных случаях длительная поддерживающая терапия тиреотоксикоза, когда в связи с общим состоянием или по индивидуальным причинам невозможно выполнить радикальное лечение;
— профилактика тиреотоксикоза при назначении препаратов йода (включая случаи применения йодсодержащих рентгеноконтрастных средств) при наличии латентного тиреотоксикоза, автономных аденом или тиреотоксикоза в анамнезе
Противопоказания
— агранулоцитоз во время ранее проводившейся терапии карбимазолом или тиамазолом;
— гранулоцитопения (в т.ч. в анамнезе);
— холестаз перед началом лечения;
— терапия тиамазолом в комбинации с левотироксином при беременности;
— повышенная чувствительность к тиамазолу или производным тиомочевины.
Относительное противопоказание: кожные аллергические реакции к производным тиомочевины в анамнезе.
С осторожностью следует применять препарат при зобе очень больших размеров с сужением трахеи (только кратковременное лечение в период подготовки к операции), при печеночной недостаточности.
Лекарственное взаимодействие
При назначении препарата после применения йодосодержащих рентгеноконтрастных средств в высокой дозе возможно ослабление действия Тирозола.
Недостаток йода усиливает действие Тирозола.
У пациентов, принимающих Тирозол® по поводу тиреотоксикоза, после достижения эутиреоидного состояния (нормализации содержания гормонов щитовидной железы в сыворотке крови) может возникнуть необходимость уменьшения принимаемых доз сердечных гликозидов (дигоксина и дигитоксина), аминофиллина, а также увеличения принимаемых доз варфарина и других антикоагулянтов - производных кумарина и индандиона (фармакодинамическое взаимодействие).
Препараты лития, бета-адреноблокаторы, резерпин, амиодарон повышают эффект тиамазола (требуется коррекция его дозы).
При одновременном применении с сульфаниламидами и метамизолом натрия повышается риск развития лейкопении.
Лейкоген и фолиевая кислота при одновременном применении с тиамазолом уменьшают риск развития лейкопении.
(935)
Дозування
Таблетки слід приймати після їди, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Добову дозу призначають в 1 прийом або розділяють на 2-3 разові дози. На початку лікування разові дози приймають протягом дня в строго певний час. Підтримуючу дозу слід приймати в один прийом після сніданку. При тиреотоксикозі, залежно від тяжкості захворювання призначають 20-40 мг/ протягом 3-6 тижнів. Після нормалізації функції щитовидної залози (зазвичай через 3-8 тижнів) переходять на прийом підтримуючої дози 5-20 мг/ З етого часу рекомендується додатковий прийом левотироксину. При підготовці до хірургічного лікування тиреотоксикозу призначають 20-40 мг/ до досягнення еутиреоїдного стану. З цього часу рекомендується додатковий прийом левотироксину. З метою скорочення часу, необхідного для підготовки до операції, додатково призначають бета-адреноблокатори та препарати йоду. При підготовці до лікування радіоактивним йодом призначають 20-40 мг/ до досягнення еутиреоїдного стану. Слід мати на увазі, що тіамазол і похідні тіосечовини можуть знижувати чутливість тканини щитовидної залози до променевої терапії. При терапії у латентний період дії радіоактивного йоду, залежно від тяжкості захворювання призначають 5-20 мг/ до початку дії радіоактивного йоду (4-6 міс). При тривалій тиреостатической підтримуючої терапії Тирозол® призначають у дозах 1.25-2.5-10 мг/ з додатковим прийомом левотироксину в невеликих дозах. З метою профілактики тиреотоксикозу при призначенні препаратів йоду (включаючи випадки застосування йодосодержаших рентгеноконтрастних засобів) при наличии латентного тиреотоксикозу, автономних аденом або тиреотоксикозу в анамнезі Тирозол® призначають у дозі 10-20 мг/ та калію перхлорат 1 м/ протягом 8-10 днів перед застосуванням йодовмісних засобів. Дітям Тирозол® призначають у початковій дозі 0.3-0.5 мг/кг маси тіла щоденно. Підтримуюча доза - 0.2-0.3 мг/кг/ При необхідності додатково призначають левотироксин. При вагітності препарат призначають в мінімальних дозах: разова - 2.5 мг, добова - 10 мг. При печінковій недостатності призначають мінімальну ефективну дозу препарату. Длительнос��ь застосування Тирозола при лікуванні тиреотоксикозу складає від 1.5 до 2 років. При підготовці до операції пацієнтів з тиреотоксикозом лікування препаратом проводиться до досягнення еутиреоїдного стану протягом 3-4 тижнів до запланованого дня операції (у окремих випадках - більш довгостроково) та закінчується за день до неї. У всіх випадках тривалість лікування визначає лікар.Передозування
хронічне передозування Тирозолом призводить до збільшення щитовидної залози та розвитку гіпотиреозу. Прийом Тирозола в дуже високих до��ах (близько 120 мг/) може призвести до розвитку миелотоксических ефектів
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою світло-жовтого кольору, круглі, двоопуклі, з рискою на одній стороні; на зламі має вигляд білого або майже білого маси.Склад
тиамазол5 мг
Допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний, карбоксиметилкрахмал натрію, магнію стеарат, гіпромелоза 2910/15, тальк, целюлоза (порошок), крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, заліза оксид жовтий, диметикон 100, макрогол 400, титану діоксидФармакологічне дію
Антитиреоидный препарат. Порушує синтез гормонів щитовидної залози, блокуючи фермент пероксидазу, що бере участь в йодировании тиронина в щитовидній залозі з утворенням трийод - і тетрайодтиронина.
Препарат ефективний при симптоматичній терапії тиреотоксикозу (за винятком випадків розвитку захворювання внаслідок вивільнення гормонів після руйнування клітин щитовидної залози у ході лікування радіоактивним йодом або при тиреоїдиті).
Тирозол® не впливає на процес вивільнення синтезированн��х тиронинов з фолікулів щитовидної залози. Цим пояснюється латентний період різної тривалості, який може передувати нормалізації рівня T3 і Т4 в плазмі крові і поліпшення клінічної картини.
Препарат знижує основний обмін, прискорює виведення із щитовидної залози йодидів, підвищує реципрокну активацію синтезу і секреції гіпофізом тиреотропного гормону, що може супроводжуватися деякою гіперплазією щитовидної залози.
Тривалість дії препарату після одноразового прийому становитьколо 24 год.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому препарату всередину тіамазол швидко і практично повністю абсорбується із ШКТ. Смах досягається протягом 0.4-1.2 ч.
Розподіл
Практично не зв'язується з білками плазми. Кумулює в щитовидній залозі.
Метаболізм
Повільно метаболізується в щитовидній залозі, а також у нирках і печінці.
Виведення
Невеликі кількості тиамазола виявляють у грудному молоці. T1/2 становить близько 3-6 ч. Тіамазол виводиться c сечею (протягом 24 год 70% препарата, причому 7-12% у незміненому вигляді) і жовчю.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів з печінковою недостатністю T1/2 збільшується.
Фармакокінетичні показники препарату не залежать від функціонального стану щитовидної залози.Побічні дії
Іноді - алергічні шкірні реакції (свербіж, почервоніння, висипання), блювота, артралгія, запаморочення, слабкість.Рідко - підвищення температури, зміна смакових відчуттів (є оборотними).
Приблизно 0.3-0.6% випадків - агранулоцитоз (симптоми можуть з'явитися навіть через тижні і місяці після початку лікування і привести до необхідності відміни препарату).
В поодиноких випадках - холестатична жовтяниця, токсичний гепатит, артралгії (розвиваються, як правило, повільно і поступово, через кілька місяців після початку лікування; клінічні ознаки артриту відсутні).
В окремих випадках - генералізована лімфаденопатія, гостре збільшення слинних залоз, тромбоцитопенія, панцитопенія, неврит, поліневропатія, волчаночноподобная реакція, аутоімунний ��индром з гіпоглікемією.
Збільшення маси тіла.Субклінічний і клінічний гіпотиреоз може розвинутися при прийомі препарату у високих дозах. Також може початися збільшення щитовидної залози, що пов'язане зі збільшенням вмісту ТТГ у крові.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Пацієнтам зі значним збільшенням щитовидної залози, що звужує просвіт трахеї, Тирозол® призначають короткочасно в комбінації з левотироксином, т. к. при тривалому застосуванні можливе збільшення зобу і ще більше здавлення трахеї. Необхідно проводити ретельне спостереження за хворим (контроль рівня ТТГ і трахеального просвіту).
У період лікування препаратом необхідний регулярний контроль картини периферичної крові.
Якщо під час лікування препаратом раптово з'являються болі в горлі, утруднене ковтання, підвищення температури тіла, ознаки стоматиту або фурункульоз (можливі симптоми агранулоцитозу) слід припинити прийом препарату і негайно звернутися до лікаря.
При появі під час лікування підшкірних крововиливів або кровотечен��ї неясного генезу, генералізованої шкірного висипу і свербежу, наполегливої нудоти або блювоти, жовтяниці, сильних епігастральній болю і вираженої слабкості потрібна відміна препарату.
У разі раннього припинення лікування можливий рецидив захворювання.
Поява або погіршення перебігу ендокринної офтальмопатії не є побічною дією адекватного лікування Тирозолом.
У поодиноких випадках після закінчення лікування може виникнути пізній гіпотиреоз, який не є побічною дією препарату, а пов'язаний із запальними та деструктивними процесами в тканини щитовидної залози, що протікають в рамках основного захворювання.Свідчення
— тиреотоксикоз;
— підготовка до хірургічного лікування тиреотоксикозу;
— підготовка до лікування тиреотоксикозу радіоактивним йодом;
— терапія в латентний період дії радіоактивного йоду (проводиться до початку дії радіоактивного йоду /протягом 4-6 міс/);
— у виняткових випадках тривала підтримуюча терапія тиреотоксикозу, коли у зв'язку з загальним станом або за індивідуальними причинам неможливо виконати радикальне лікування;
— профілактика тиреотоксикозу при призначенні препаратів йоду (включаючи випадки застосування йодовмісних рентгеноконтрастних засобів) при наявності латентного тиреотоксикозу, автономних аденом або тиреотоксикозу в анамнезіПротипоказання
— агранулоцитоз під час раніше проводилася терапії карбимазолом або тиамазолом;
— гранулоцитопенія (у т. ч. в анамнезі);
— холестаз перед початком лікування;
— терапія тиамазолом в комбінації з левотироксином при береме��ності;
— підвищена чутливість до тиамазолу або похідних тіосечовини.
Відносне протипоказання: шкірні алергічні реакції до похідних тіосечовини в анамнезі.
З обережністю слід застосовувати препарат при зобі дуже великих розмірів зі звуженням трахеї (тільки короткочасне лікування в період підготовки до операції), при печінковій недостатності.Лікарська взаємодія
При призначенні препарату після застосування йодовмісних рентгеноконтрастних засобів у високій дозі можливо ослабление дії Тирозола.
Нестача йоду посилює дію Тирозола.
У пацієнтів, які приймають Тирозол® з приводу тиреотоксикозу, після досягнення еутиреоїдного стану (нормалізації вмісту гормонів щитовидної залози в сироватці крові) може виникнути необхідність зменшення прийнятих доз серцевих глікозидів (дигоксину та дигітоксину), аминофиллина, а також збільшення прийнятих доз варфарину та інших антикоагулянтів - похідних кумарину та індандіону (фармакодинамічна взаємодія).
Преп��рати літію, бета-адреноблокатори, резерпін, аміодарон підвищують ефект тиамазола (потрібна корекція його дози).
При одночасному застосуванні з сульфаніламідами та метамизолом натрію підвищується ризик розвитку лейкопенії.
Лейкоген і фолієва кислота при одночасному застосуванні з тиамазолом зменшують ризик розвитку лейкопенії.
