Дозировка
Внутрь, по 1/4 таблетки (250 мг/25 мг) 2-3, затем дозу увеличивают на 1/4 таблетки через каждые 2-3 дня до достижения оптимального эффекта. Обычно оптимальный эффект отмечается на дозе 1-2 таблетки (по 250 мг/25 мг) в сутки. Максимальная суточная доза - 1.5 г леводопы и 150 мг карбидопы (6 таблетки 250 мг/25 мг).
Передозировка
промывание желудка, тщательное наблюдение и ЭКГ-контроль для своевременного выявления аритмии; при необходимости - антиаритмическая терапия.
Лекарственная форма
таблетки
Состав
леводопа 0,25, карбидопа 0,025
Фармакологическое действие
Противопаркинсоническое комбинированное средство - комбинация карбидопы (ингибитор декарбоксилазы ароматических аминокислот) и леводопы (предшественник доамина). Устраняет гипокинезию, ригидность, тремор, дисфагию, слюнотечение. Противопаркинсоническое действие леводопы обусловлено ее превращением в допамин непосредственно в ЦНС, что приводит к восполнению дефицита допамина в ЦНС. Образовавшийся в периферических тканях допамин не участвует в реализации противопаркинсонического эффекта леводопы (не проникает в ЦНС) и ответствен за большинство побочных эффектов леводопы. Карбидопа - ингибитор периферической дофа-декарбоксилазы, снижает образование допамина в периферических тканях, что косвенным образом приводит к повышению количества леводопы, поступающей в ЦНС. Оптимальное сочетание леводопы и карбидопы 4:1 или 10:1
Действие препарата проявляется в течение первых суток с начала приема, иногда - после приема первой дозы. Полный эффект достигается в течение 7
Фармакокинетика
Данные о фармакокинетике карбидопы ограничены. Леводопа при приеме внутрь быстро всасывается из ЖКТ. Абсорбция - 20-30% дозы, Tmax при пероральном приеме - 2-3 ч. Всасывание зависит от скорости эвакуации содержимого желудка и от pH в нем. Наличие пищи в желудке замедляет всасывание. Некоторые аминокислоты пищи могут конкурировать с леводопой за абсорбцию из кишечника и транспорт через ГЭБ. В большом количестве содержится в тонкой кишке, печени и почках, только около 1-3% проникает в головной мозг. В неизмененном виде выводится почками (35% в течение 7 ч) и через кишечник
T1/2 - около 1 ч, при назначении совместно с карбидопой - около 2 ч.
Метаболизируется во всех тканях, в основном путем декарбоксилирования с образованием допамина, который не проникает через ГЭБ, метаболиты - допамин, норэпинефрин, эпинефрин выводятся почками. Около 75% выводится почками в виде метаболитов в течение 8 ч
После перорального приема здоровыми лицами и пациентами с болезнью Паркинсона карбидопы, меченной радиоактивными изотопами, в разовой дозе максимальный уровень радиоактивности в плазме определяется через 2-4 ч после приема здоровыми лицами и через 1.5-5 ч у пациентов с болезнью Паркинсона
Выведение препарата с мочой и калом примерно одинаково в обеих группах
Среди метаболитов, выделяемых с мочой, основными являются альфа-метил-3-метокси-4-гидроксифенилпропионовая кислота, а также альфа-метил-3,4-дигидроксифенилпропионовая кислота. Они составляют около 14 и 10% выводимых метаболитов соответственно. В меньших количествах обнаруживаются 2 других метаболита. Один из них идентифицирован как 3,4-дигидроксифенилацетон, другой - предварительно как N-метилкарбидопа. Содержание каждого из этих веществ составляет не более 5% от общего количества метаболитов. В моче также обнаруживается неизмененная карбидопа. Конъюгаты не выявлены.
Побочные действия
Со стороны сердечно-сосудистой системы: аритмия и/или сердцебиение, ортостатические реакции, включая снижение или повышение АД, обморок; флебит.
Со стороны пищеварительной системы: рвота, анорексия, диарея, запор, диспепсия, сухость во рту, изменение вкуса, потемнение слюны, кровотечение из ЖКТ, язва двенадцатиперстной кишки.
Со стороны органов кроветворения: лейкопения, тромбоцитопения, анемия, в т.ч. гемолитическая, агранулоцитоз.
Со стороны нервной системы: головокружение, головная боль, сонливость, злокачественный нейролептический синдром, эпизоды брадикинезии (синдром "включения-выключения"), нарушение сна, включая кошмарные сновидения, бессонницу; психотические реакции, включая бред, галлюцинации и параноидальное мышление, спутанность сознания, ажитация, парестезии, депрессия (в т.ч. с суицидальными намерениями), деменция, повышение либидо. Сообщалось о развитии судорог, однако причинно-следственная связь с приемом препарата не установлена.
Аллергические реакции: ангионевротический отек, крапивница, кожный зуд, геморрагический васкулит (пурпура Шенлейна-Геноха), буллезные высыпания (в т.ч. реакции сходные с пузырчаткой).
Со стороны дыхательной системы: диспноэ, инфекции верхних дыхательных путей.
Дерматологические реакции: кожная сыпь, повышенная потливость, потемнение пота, алопеция.
Со стороны мочевыделительной системы: инфекции мочевыводящих путей, частое мочеиспускание, потемнение мочи.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Недопустимо внезапное прекращения приема леводопы (при резкой отмене возможно развитие симптомокомплекса, напоминающего злокачественный нейролептический синдром, включающий мышечную ригидность, повышение температуры тела, отклонения в психике и повышение активности КФК в сыворотке крови).
Необходим контроль за пациентами, которым потребовалось внезапно снизить дозу препарата или прервать его прием, особенно если пациент получает антипсихотические лекарственные средства.
Не назначают для устранения экстрапирамидных реакций, вызванных лекарственными средствами.
В процессе лечения необходим контроль психического статуса пациента, картины периферической крови.
Пища с высоким содержанием белка может нарушать абсорбцию.
Больным глаукомой на фоне приема препарата следует регулярно контролировать внутриглазное давление.
Рекомендуется принимать во время еды или с небольшим количеством жидкости, капсулы проглатывают целиком.
Во время длительного лечения целесообразен периодический контроль функций печени, кроветворения, почек и сердечно-сосудистой системы.
Перед планируемой общей анестезией препарат можно принимать до тех пор, пока пациенту разрешен пероральный прием.
После операции обычная доза может быть назначена вновь, как только пациент будет в состоянии принимать препарат перорально.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
В период лечения необходимо соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и занятии др. потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
— болезнь Паркинсона;
— синдром паркинсонизма (за исключением вызванного антипсихотическими лекарственными средствами);
— постэнцефалитный, на фоне цереброваскулярных заболеваний, интоксикации токсичными веществами (в т.ч. угарным газом или марганцем).
Противопоказания
— гиперчувствительность;
— закрытоугольная глаукома;
— меланома и подозрение на нее и кожные заболевания неизвестной этиологии;
— одновременный прием неселективных ингибиторов МАО;
— возраст до 18 лет.
с осторожностью: инфаркт миокарда с нарушениями ритма (в анамнезе), хроническая сердечная недостаточность и тяжелые заболевания сердечно-сосудистой системы, тяжелые заболевания легких (в т.ч. бронхиальная астма); эпилепсия и судорожные припадки (в анамнезе), эрозивно-язвенные поражения ЖКТ (риск развития кровотечения из верхних отделов ЖКТ), сахарный диабет и декомпенсированные эндокринные заболевания, тяжелая печеночная и/или почечная недостаточность, открытоугольная глаукома, беременность, период лактации
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении леводопы с бета-адреностимуляторами, дитилином и лекарственных средств для ингаляционной анестезии, возможно увеличение риска развития нарушений сердечного ритма; с трициклическими антидепрессантами - уменьшение биодоступности леводопы; с диазепамом, клозапином, фенитоином, клонидином, м-холиноблокаторами, антипсихотическими препаратами (нейролептиками) - производными бутирофенона, дифенилбутилпиперидина, тиоксантена, фенотиазина, а также с пиридоксином, папаверином, резерпином возможно уменьшение противопаркинсонического действия; с препаратами лития повышается риск развития дискинезий и галлюцинаций; с метилдопой - усугубление побочного действия
При одновременном применении леводопы с ингибиторами МАО (за исключением ингибиторов МАО типа В) возможны нарушения кровообращения (прием ингибиторов МАО должен быть прекращен за 2 нед). Это связано с накоплением под влиянием леводопы допамина и норэпинефрина, инактивация которых заторможена ингибиторами МАО,
(3198)
Дозування
Всередину, по 1/4 таблетки (250 мг/25 мг) 2-3, потім дозу збільшують на 1/4 таблетки через кожні 2-3 дні до досягнення оптимального ефекту. Звичайно оптимальний ефект спостерігається на дозі 1-2 таблетки (250 мг/25 мг) на добу. Максимальна добова доза - 1.5 г леводопи і 150 мг карбідопи (6 таблетки 250 мг/25 мг).Передозування
промивання шлунка, ретельне спостереження і ЕКГ-контроль для своєчасного виявлення аритмії; при необхідності - антиаритмічна терапія.
Лікарська форма
таблеткиСклад
леводопа 0,25, карбідопа 0,025Фарма��ологическое дія
Противопаркинсоническое комбінований засіб - комбінація карбідопи (інгібітор декарбоксилази ароматичних амінокислот) та леводопи (попередник доамина). Усуває гипокинезию, ригідність, тремор, дисфагію, слинотеча. Противопаркинсоническое дію леводопи обумовлена її перетворенням у допамін безпосередньо в ЦНС, що призводить до заповнення дефіциту дофаміну в ЦНС. Утворився в периферичних тканинах допамін не бере участь у реалізації протипаркінсонічного ефекту леводопи (не проника��т в ЦНС) та відповідальність за більшість побічних ефектів леводопи. Карбідопа - інгібітор периферичної дофа-декарбоксилази, знижує утворення допаміну в периферичних тканинах, що непрямим чином призводить до підвищення кількості леводопи, що надходить у ЦНС. Оптимальне поєднання леводопи і карбідопи 4:1 або 10:1
Дія препарату проявляється протягом першої доби з початку прийому, іноді - після прийому першої дози. Повний ефект досягається протягом 7Фармакокінетика
Дані щодо фармакокінетики карбідопи обмежені. Леводопа п��і прийомі всередину швидко всмоктується з ШКТ. Абсорбція - 20-30% дози, Tmax при пероральному прийомі - 2-3 ч. Всмоктування залежить від швидкості евакуації вмісту шлунка та від pH в ньому. Наявність їжі в шлунку уповільнює всмоктування. Деякі амінокислоти їжі можуть конкурувати з леводопою за абсорбцію з кишок і транспорт через ГЕБ. У великій кількості міститься в тонкій кишці, печінці та нирках, тільки близько 1-3% проникає в головний мозок. У незміненому вигляді виводиться нирками (35% протягом 7 год) і через кишечник
T1/2 - близько 1 год, при призначенні спільної роботистно з карбідопою - близько 2 ч.
Метаболізується у всіх тканинах, в основному шляхом декарбоксилювання з утворенням дофаміну, який не проникає через ГЕБ, метаболіти - допамін, норепінефріну, епінефрин виводяться нирками. Близько 75% виводиться нирками у вигляді метаболітів протягом 8 год
Після перорального прийому здоровими особами та пацієнтами з хворобою Паркінсона карбідопи, меченной радіоактивними ізотопами, у разовій дозі максимальний рівень радіоактивності в плазмі визначається через 2-4 год після прийому здоровими особами і через 1.5-5 год у пацієнтів з хворобою Паркінсона
Виведення препарату з сечею і калом приблизно однаково в обох групах
Серед метаболітів, що виділяються з сечею, основними є альфа-метил-3-метокси-4-гидроксифенилпропионовая кислота, а також альфа-метил-3,4-дигидроксифенилпропионовая кислота. Вони складають близько 14 і 10% метаболітів виводяться відповідно. У менших кількостях виявляються 2 інших метаболіту. Один з них ідентифікований як 3,4-дигидроксифенилацетон, інший - як попередньо N-метилкарбидопа. Зміст кожого з цих речовин становить не більше 5% від загальної кількості метаболітів. У сечі також виявляється незмінена карбідопа. Кон'югати не виявлено.Побічні дії
З боку серцево-судинної системи: аритмія та/або серцебиття, ортостатичні реакції, включаючи зниження або підвищення артеріального тиску, непритомність; флебіт.
З боку травної системи: блювання, анорексія, діарея, запор, диспепсія, сухість у роті, зміна смаку, потемніння слини, кровотеча з ШЛУНКОВО-кишкового тракту, виразка дванадцятипалої кишки.
З боку органів кроветвор��ня: лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, в т. ч. гемолітична, агранулоцитоз.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, сонливість, злоякісний нейролептичний синдром, епізоди брадикинезии (синдром "включення-виключення"), порушення сну, включаючи кошмарні сновидіння, безсоння; психотичні реакції, включаючи марення, галюцинації і параноїдальне мислення, сплутаність свідомості, ажитація, парестезії, депресія (у т. ч. з суїцидальними намірами), деменція, підвищення лібідо. Повідомлялося про розвиток судом, однак причинно-наслідковий зв'язок з прийомом препарату не встановлено.
Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, кропив'янка, шкірний свербіж, геморагічний васкуліт (пурпура Шенлейна-Геноха), бульозні висипання (у т. ч. реакції подібні з пузырчаткой).
З боку дихальної системи: диспное, інфекції верхніх дихальних шляхів.
Дерматологічні реакції: шкірний висип, підвищена пітливість, потемніння поту, алопеція.
З боку сечовидільної системи: інфекції сечовивідних шляхів, часте мочеиспускани��, потемніння сечі.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Неприпустимо раптове припинення прийому леводопи (при різкій відміні можливий розвиток симптомокомплексу, що нагадує злоякісний нейролептичний синдром, що включає м'язову ригідність, підвищення температури тіла, відхилення у психіці та підвищення активності КФК в сироватці крові).
Необхідний контроль за пацієнтами, яким було раптово знизити дозу препарату або припинити його прийом, особливо якщо пацієнт отримує антипсихотичні лекарственные кошти.
Не призначають для усунення екстрапірамідних реакцій, викликаних лікарськими засобами.
В процесі лікування необхідний контроль психічного статусу пацієнта, картини периферичної крові.
Їжа з високим вмістом білка може порушувати абсорбцію.
Хворим на глаукому на тлі прийому препарату слід регулярно контролювати внутрішньоочний тиск.
Рекомендується приймати під час їжі або з невеликою кількістю рідини, капсули ковтають цілком.
Під час длител��ного лікування доцільний періодичний контроль функцій печінки, кровотворення, нирок і серцево-судинної системи.
Перед планованої загальною анестезією, препарат можна приймати до тих пір, поки пацієнтові дозволений пероральний прийом.
Після операції звичайна доза може бути призначена знову, як тільки пацієнт зможе приймати препарат перорально.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
У період лікування необхідно дотримуватися обережності при водінні автотранспорта і занятті ін потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
— хвороба Паркінсона;
— синдром паркінсонізму (за винятком викликаного антипсихотичними лікарськими засобами);
— постэнцефалитный, на тлі цереброваскулярних захворювань, інтоксикації токсичними речовинами (у т. ч. чадним газом або марганцем).Протипоказання
— гіперчутливість;
— закритокутова глаукома;
— меланома і підозра на неї і шкірні захворювання невідомої етіології;
— одночасний прийом неселективних інгібіторів МАО;
— вік до 18 років.
з обережністю: інфаркт міокарда з порушеннями ритму (в анамнезі), хронічна серцева недостатність і тяжкі захворювання серцево-судинної системи, важкі захворювання легенів (у т.ч. бронхіальна астма); епілепсія та судомні напади (в анамнезі), ерозивно-виразкові ураження ШКТ (ризик розвитку кровотечі з верхніх відділів ШКТ), цукровий діабет і некомпенсовані ендокринні захво��евания, тяжка печінкова і/або ниркова недостатність, відкритокутова глаукома, вагітність, період лактаціїЛікарська взаємодія
При одночасному застосуванні леводопи з бета-адреностимуляторами, дитиліном і лікарських засобів для інгаляційної анестезії, можливе збільшення ризику розвитку порушень серцевого ритму; з трициклічними антидепресантами - зменшення біодоступності леводопи; з діазепамом, клозапіном, фенітоїном, клонідином, м-холиноблокаторами, антипсихотичними засобами (нейролептиками) - похідними бутирофенону, дифенілбутилпіперидину, тиоксантена, фенотіазину, а також з піридоксином, папаверином, резерпіном можливе зменшення протипаркінсонічного дії; з препаратами літію підвищується ризик розвитку дискінезій і галюцинацій; з метилдопой - посилення побічної дії
При одночасному застосуванні леводопи з інгібіторами МАО (за винятком інгібіторів МАО типу В) можливі порушення кровообігу (прийом інгібіторів МАО повинен бути припинений за 2 тижні). Це пов'язано з накопиченням під впливом леводопи допаміну і норадреналіну, інактивація яких загальмована інгібіторами МАО,