Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Тиапридал 0,1 n20 табл (Тиапридал 0,1 n20 табл)

1 994 грн
0 грн
Рейтинг: 103 (4.9) 5
Артикул: 4197
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Препарат в форме таблеток назначают только взрослым и детям старше 6 лет. Если позволяет состояние больного, лечение следует начинать с низкой дозы препарата, затем постепенно повышая ее. Необходимо всегда подбирать минимальную эффективную дозу. Купирование психомоторного возбуждения и агрессивных состояний, особенно при хроническом алкоголизме: препарат назначают взрослым в дозе 200-300 мг/, курс лечения 1-2 месяца. Пациентам пожилого возраста - по 50 мг 2; дозу можно постепенно увеличивать на 50-100 мг каждые 2-3 дня до максимальной суточной дозы 300 мг. Хорея, синдром Жиля де ла Туретта: взрослым назначают 300-800 мг/; лечение следует начинать с дозы 25 мг/, затем медленно повышать ее до достижения минимальной эффективной дозы. Детям старше 6 лет назначают 3-6 мг/кг/ При интенсивном хроническом болевом синдроме взрослым назначают, как правило, в дозе 200-400 мг/ При расстройствах поведения с ажитацией и агрессивностью у детей в возрасте старше 6 лет доза составляет 100-150 мг/

Передозировка

избыточное седативное действие, сонливость, угнетение сознания вплоть до комы, артериальная гипотензия, экстрапирамидные симптомы.

Лекарственная форма

Таблетки белого или кремово-белого цвета, круглые, плоские, со скошенными с обеих сторон краями, с перекрестной делительной линией на верхней стороне и гравировкой "Tiapridal 100" - на другой; без запаха или со слабым запахом.

Состав

тиаприда гидрохлорид111.1 мг,

что соответствует содержанию тиаприда100 мг

Вспомогательные вещества: маннитол, целлюлоза микрокристаллическая, повидон, кремния диоксид коллоидный, магния стеарат

Фармакологическое действие

Антипсихотический препарат (нейролептик). Оказывает снотворное, седативное, анальгезирующее действие. Устраняет дискинезии центрального происхождения.

Антипсихотическое действие обусловлено блокадой допаминовых D2-рецепторов мезолимбической и мезокортикальной системы.

Обладает выраженным анальгетическим эффектом, как при интероцептивной, так и при экстероцептивной боли. Седативное действие обусловлено блокадой адренорецепторов ретикулярной формации ствола головного мозга; противорвотное действие - блокадой допаминовых D2-рецепторов триггерной зоны рвотного центра; гипотермическое действие - блокадой допаминовых рецепторов гипоталамуса.

Фармакокинетика

После приема внутрь 200 мг тиаприда максимальная концентрация препарата в плазме - 1,3 мкг/мл - достигается за 1 час. После внутримышечной инъекции 200 мг тиаприда максимальная концентрация препарата в плазме - 2,5 мкг/мл - достигается за 30 минут.

Биодоступность таблеток составляет 75%. При приеме их непосредственно перед приемом пищи биодоступность увеличивается на 20%, а максимальная концентрация в плазме - на 40%. Абсорбция в пожилом возрасте замедляется.

Распределение в организме происходит быстро (менее 1 часа). Проникает через гематоэнцефалический барьер и через плаценту, кумуляции не происходит. У животных отмечали проникновение препарата в молоко, с соотношением концентраций в молоке и в крови 1,2.

Связывание с белками плазмы и с эритроцитами слабое.

Метаболизм тиаприда очень невелик: 70% дозы обнаруживается в моче в неизменном виде.

Период полувыведения из плазмы составляет 2,9 часа у женщин и 3,6 часа у мужчин. Выделение происходит преимущественно с мочой, а почечный клиренс достигает 330 мл/мин.

Фармакокинетика в особых клинических случаях

У пациентов с нарушенной функцией почек выделение коррелирует с КК. Если КК ниже 20 мл/мин, суточную дозу препарата следует устанавливать в зависимости от степени тяжести почечной недостаточности: применяют половинную дозу при КК 11-20 мл/мин и четверть дозы при КК 10 мл/мин.

Побочные действия

Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: астения, утомляемость (9.4%); сонливость (6.6%); бессонница (4.4%); ажитация, психомоторное возбуждение (3.7%); апатические состояния (2.8%); головокружение (2.6%); головная боль (2%); паркинсонизм - тремор (2.3%), повышение АД, брадикинезия (1.2%), гиперсаливация (1.2%); редко - ранняя дискинезия и дистония (спазматическая кривошея, окулогирные кризы, тризм), акатизия (0.9%). Эти симптомы обычно обратимы после отмены препарата или назначения антихолинергических противопаркинсонических средств.

При длительном применении - поздняя дискинезия (стереотипные непроизвольные движения языка, лица и конечностей) Антихолинергические противопаркинсонические средства, назначаемые в качестве корректоров могут ухудшить состояние пациента.

Возможно развитие ЗНС.

Со стороны эндокринной системы: гиперпролактинемия и сопряженные с ней расстройства (<0.2%) - аменорея, галакторея, набухание грудных желез, боль в груди, импотенция или нарушения эякуляции, увеличение массы тела.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: удлинение интервала QТ, мерцательная аритмия, постуральная гипотензия.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

ЗНС характеризуется бледностью, гипертермией, ригидностью мышц, дисфункцией периферической нервной системы, нарушением сознания. Признаки дисфункции периферической нервной системы, такие как повышенное потоотделение и лабильность АД, могут предшествовать наступлению гипертермии и, следовательно, представлять собой ранние, предупреждающие сигналы. Некоторые факторы риска, такие как обезвоживание или органическое поражение мозга, несмотря на то, что такое действие нейролептиков может объясняться идиосинкразией, по-видимому, являются предрасполагающими.

Тиаприд вызывает дозозависимое удлинение интервала QТ. Известно, что этот эффект увеличивает риск серьезных желудочковых аритмий, он усиливается на фоне брадикардии, при гипокалиемии, а также в случае врожденного или приобретенного удлинения интервала QТ (при комбинации с препаратами, удлиняющими интервал QТс).

До начала применения препарата следует провести коррекцию гипокалиемии. Следует обеспечить контроль клинической картины, электролитного баланса и ЭКГ.

При экстрапирамидном синдроме, вызванном нейролептиками, вместо применения агонистов допаминовых рецепторов следует назначать антихолинергические препараты.

Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами

В период лечения пациенты должны воздерживаться от занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций

Показания

Для взрослых:

— купирование психомоторного возбуждения и агрессивных состояний, особенно при хроническом алкоголизме или в пожилом возрасте;

— интенсивный хронический болевой синдром.

Для взрослых и детей старше 6 лет:

— различные типы хореи;

— синдром Жиля де ла Туретта.

Для детей старше 6 лет:

— расстройства поведения с ажитацией и агрессивностью

Противопоказания

— диагностированные или подозреваемые пролактин-зависимые опухоли, например, пролактинома гипофиза и рак молочной железы;

— диагностированная или подозреваемая феохромоцитома;

— гипертензивный криз;

— выраженная почечная и/или печеночная недостаточность;

— I триместр беременности;

— период лактации (грудного вскармливания);

— детский возраст (до 6 лет);

— комбинация с cультопридом;

— комбинации с агонистами допаминовых рецепторов (амантадин, апоморфин, бромокриптин, каберголин, энтакапон, лизурид, перголид, пирибедил, прамипексол, хинаголид, ропинирол), за исключением больных, страдающих болезнью Паркинсона;

— комбинации с лекарственными средствами, которые могут вызывать аритмии: антиаритмические препараты класса I А (хинидин, гидрохинидин, дизопирамид) и класса III (амиодарон, соталол, дофетилид, ибутилид), некоторые нейролептики (тиоридазин, хлорпромазин, левомепромазин, трифлуоперазин, циамемазин, амисульприд, сульпирид, пимозид, галоперидол

Лекарственное взаимодействие

Комбинации противопоказаны

При применении совместно с антиаритмическими препаратами класса I А (хинидин, гидрохинидин, дизопирамид) и класса III (амиодарон, соталол, дофетилид, ибутилид), некоторыми нейролептиками (тиоридазин, хлорпромазин, левомепромазин, трифлуоперазин, циамемазин, сульпирид, амисульприд, пимозид, галоперидол, дроперидол) и другими препаратами, такими как бепридил, цизаприд, дифеманил, эритромицин, мизоластин, винкамин, повышается риск желудочковых аритмий, а также мерцательной аритмии.

Этанол усиливает седативное действие антипсихотических средств (нейролептиков).

При одновременном применении леводопы и антипсихотических средств (нейролептиков) наблюдается антагонизм действия.

У пациентов с болезнью Паркинсона рекомендуется применять минимальные эффективные дозы леводопы и тиаприда. Агонисты допаминовых рецепторов способны вызывать или усиливать психотические нарушения. Если лечение нейролептиками необходимо пациенту, страдающему болезнью Паркинсона
(3197)


Дозування

Препарат у формі таблеток призначають тільки дорослим і дітям старше 6 років. Якщо дозволяє стан хворого, лікування слід починати з низької дози препарату, потім поступово підвищуючи її. Необхідно завжди підбирати мінімальну ефективну дозу. Купірування психомоторного збудження і агресивних станів, особливо при хронічному алкоголізмі: препарат призначають дорослим у дозі 200-300 мг/ курс лікування 1-2 місяці. Пацієнтам літнього віку - по 50 мг 2; дозу можна поступово збільшувати на 50-100 мг кожні 2-3 дні до максимальн��ї добової дози 300 мг. Хорея, синдром Жиля де ла Туретта: дорослим призначають 300-800 мг/; лікування слід починати з дози 25 мг/, потім повільно підвищувати її до досягнення мінімальної ефективної дози. Дітям старше 6 років призначають 3-6 мг/кг/ При інтенсивному хронічному больовому синдромі дорослим призначають, як правило, у дозі 200-400 мг/ При розладах поведінки з ажитацією і агресивністю у дітей віком старше 6 років доза становить 100-150 мг/

Передозування

надмірне седативну дію, сонливість, пригнічення свідомості аж до коми, артериа��ьная гіпотензія, екстрапірамідні симптоми.

Лікарська форма

Таблетки білого або кремово-білого кольору, круглі, плоскі, зі скошеними з обох сторін краями, з перехресною ділильної лінією на верхній стороні і гравіюванням "Tiapridal 100" - на іншому; без запаху або зі слабким запахом.

Склад

тиаприда гидрохлорид111.1 мг,

що відповідає змісту тиаприда100 мг

Допоміжні речовини: манітол, целюлоза мікрокристалічна, повідон, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат

Фармакологічна дії��ие

Антипсихотичний засіб (нейролептик). Надає снодійну, седативну, аналгезуючу дію. Усуває дискінезії центрального походження.

Антипсихотична дія обумовлена блокадою допамінових D2-рецепторів мезолимбической і мезокортикальной системи.

Має виражену аналгетичну ефектом, як при интероцептивной, так і при экстероцептивной болю. Седативна дія обумовлена блокадою адренорецепторів ретикулярної формації стовбура головного мозку; протиблювотна дія - блокадою ��опаминовых D2-рецепторів тригерної зони блювотного центру; гіпотермічну дію - блокадою допамінових рецепторів гіпоталамуса.

Фармакокінетика

Після прийому всередину 200 мг тиаприда максимальна концентрація препарату в плазмі - 1,3 мкг/мл - досягається за 1 годину. Після внутрішньом'язової ін'єкції 200 мг тиаприда максимальна концентрація препарату в плазмі - 2,5 мкг/мл - досягається через 30 хвилин.

Біодоступність таблеток становить 75%. При прийомі їх безпосередньо перед прийомом їжі біодоступність збільшується на 20%, а максимальна кінцінтрация в плазмі - на 40%. Абсорбція в літньому віці сповільнюється.

Розподіл в організмі відбувається швидко (менш 1 години). Проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плаценту, кумуляції не відбувається. У тварин відмічали проникнення препарату у молоко, із співвідношенням концентрацій у молоці та в крові 1,2.

Зв'язування з білками плазми і з еритроцитами слабке.

Метаболізм тиаприда дуже невеликий: 70% дози виявляється у сечі в незмінному вигляді.

Період напіввиведення з плазми становить 2,9 години у жінок і 3,6 години у чоловіків. Виділення відбувається переважно із сечею, а нирковий кліренс досягає 330 мл/хв.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

У пацієнтів з порушеною функцією нирок виділення корелює з КК. Якщо КК нижче 20 мл/хв добову дозу препарату слід встановлювати залежно від ступеня тяжкості ниркової недостатності: застосовують половинну дозу при КК 11-20 мл/хв і чверть дози при КК 10 мл/хв.

Побічні дії

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: астенія, втомлюваність (9.4%); сонливість (6.6%); безсоння (4.4%); ажитація, психомоторне збудження (3.7%); апатичні стани (2.8%); запаморочення (2.6%); головний біль (2%); паркінсонізм - тремор (2.3%), підвищення артеріального тиску, брадикінезія (1.2%), гіперсалівація (1.2%); рідко - рання дискінезія і дистонія (спазматична кривошея, окулогірні кризи, тризм), акатизія (0.9%). Ці симптоми зазвичай оборотні після відміни препарату або призначення антихолінергічних протипаркінсонічних засобів.

При тривалому застосуванні - пізня дискінезія (стереотипні мимовільні рухи язика, обличчя і конечностей) Антихолінергічні протипаркінсонічні засоби, призначувані в якості коректорів можуть погіршити стан пацієнта.

Можливо розвиток ЗНС.

З боку ендокринної системи: гіперпролактинемія і пов'язані з нею розлади (<0.2%) - аменорея, галакторея, нагрубання грудних залоз, біль у грудях, імпотенція або порушення еякуляції, збільшення маси тіла.

З боку серцево-судинної системи: подовження інтервалу QT, миготлива аритмія, постуральна гіпотензія.

Особливості продажу

рецептурні

Осібті умови

ЗНС характеризується блідістю, гіпертермією, ригідністю м'язів, дисфункцією периферичної нервової системи, порушенням свідомості. Ознаки дисфункції периферичної нервової системи, такі як підвищене потовиділення та лабільність АТ, можуть передувати наступу гіпертермії і, отже, представляти собою ранні, попереджуючі сигнали. Деякі фактори ризику, такі як зневоднення або органічне ураження мозку, незважаючи на те, що така дія нейролептиків може пояснюватися ідіосинкразією, бачимо��го, є сприятливими.

Тиаприд викликає дозозалежне подовження інтервалу QТ. Відомо, що цей ефект збільшує ризик серйозних шлуночкових аритмій, він посилюється на фоні брадикардії, при гіпокаліємії, а також у випадку уродженого або набутого подовження інтервалу QТ (комбінація з препаратами, які подовжують інтервал QТс).

До початку застосування препарату слід провести корекцію гіпокаліємії. Слід забезпечити контроль клінічної картини, електролітного балансу і ЕКГ.

При екстрапірамідному синдромі, спричиненому нейролептиками, замість застосування агоністів допамінових рецепторів слід призначати антихолінергічні препарати.

Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами

У період лікування пацієнти повинні утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій

Свідчення

Для дорослих:

— купірування психомоторного збудження і агресивних станів, особливо при хронічному ��лкоголизме або в літньому віці;

— інтенсивний хронічний больовий синдром.

Для дорослих і дітей старше 6 років:

— різні типи хореї;

— синдром Жиля де ла Туретта.

Для дітей старше 6 років:

— розлади поведінки з ажитацією і агресивністю

Протипоказання

— діагностовані або підозрювані пролактин-залежні пухлини, наприклад, пролактинома гіпофіза та рак молочної залози;

— діагностована або підозрювана феохромоцитома;

— гіпертензивний криз;

— вираженная ниркова і/або печінкова недостатність;

— I триместр вагітності;

— період лактації (грудного вигодовування);

— дитячий вік (до 6 років);

— комбінація з сультопридом;

— комбінації з агоністами допамінових рецепторів (амантадин, апоморфін, бромокриптин, каберголін, ентакапон, лизурид, перголід, пірибедил, праміпексол, хінаголід, ропінірол), за винятком хворих, що страждають хворобою Паркінсона;

— комбінації з лікарськими засобами, які можуть викликати аритмії: антиаритмичестакі препарати класу I А (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід) і класу III (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід), деякі нейролептики (тіоридазин, хлорпромазин, левомепромазин, трифлуоперазин, циамемазин, амісульприд, сульпірид, пімозид, галоперидол

Лікарська взаємодія

Комбінації протипоказані

При застосуванні разом з антиаритмічними препаратами класу I А (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід) і класу III (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід), деякими нейролептиками (тіоридазин, хлорпромазин, левомепромазін, трифлуоперазин, циамемазин, сульпірид, амісульприд, пімозид, галоперидол, дроперидол) та іншими препаратами, такими як бепридил, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин, мізоластин, вінкамін, підвищується ризик шлуночкових аритмій, а також миготливої аритмії.

Етанол посилює седативну дію антипсихотичних засобів (нейролептиків).

При одночасному застосуванні леводопи та антипсихотичних засобів (нейролептиків) спостерігається антагонізм дії.

У пацієнтів з хворобою Паркінсона рекомендується застосовувати мі��имальные ефективні дози леводопи і тиаприда. Агоністи допамінових рецепторів здатні викликати або посилити психотичні порушення. Якщо лікування нейролептиками необхідно хворому, який страждає хворобою Паркінсона
Производитель: ФармФирма "Сотекс",ЗАО
Общее описание: Антипсихотический препарат (нейролептик)
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Действующие вещества: Тиаприд
Страна происхождения: Франция
Форма выпуска: 10 - блистеры (2) - коробки
Беречь от детей: Да
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Мемантин канон 0,01 n90 табл п/плен/оболоч
0 грн
2 434 грн
Паксил 0,02 n30 табл п/о
0 грн
1 274 грн
Пропазин 0,025 n50 табл п/о
0 грн
1 226 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка