Дозировка
Препарат принимают внутрь в любое время суток, независимо от приема пищи. Таблетку следует проглатывать целиком, запивая водой, не разжевывая и не измельчая. При необходимости приема препарата в дозе 5 мг следует разделить таблетку 10 мг пополам. До начала терапии розувастатином пациент должен начать соблюдать стандартную гиполипидемическую диету и продолжать соблюдать ее во время лечения. Дозу препарата следует подбирать индивидуально в зависимости от показаний и терапевтического ответа, принимая во внимание текущие рекомендации по целевым уровням липидов. Рекомендуемая начальная доза розувастатина для пациентов, начинающих принимать препарат, или для пациентов, переведенных с приема других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы, составляет 5 или 10 мг 1 раз/ При выборе начальной дозы следует руководствоваться содержанием холестерина у пациента и принимать во внимание риск развития сердечно-сосудистых осложнений, а также необходимо оценивать потенциальный риск развития побочных эффектов. В случае необходимости через 4 недели доза может быть увеличена. Пациенты с тяжелой степенью гиперхолестеринемии и с высоким риском сердечно сосудистых осложнений (особенно пациенты с семейной гиперхолестеринемией), у которых не был достигнут желаемый результат при приеме дозы 20 мг в течение 4-недельной терапии, при увеличении дозы препарата до 40 мг должны находиться под контролем врача в связи с возможным повышением риска развития побочных эффектов. Рекомендуется особенно тщательное наблюдение за пациентами, получающими препарат в дозе 40 мг. После 2-4 недель терапии и/или повышении дозы препарата Тевастор необходим контроль показателей липидного обмена. У пациентов пожилого возраста (старше 65 лет) рекомендовано начинать лечение с дозы 5 мг. Пациентам с почечной недостаточностью легкой или средней степени тяжести коррекция дозы не требуется. Противопоказано применение препарата Тевастор в любых дозах при почечной недостаточности тяжелой степени (КК менее 30 мл/мин). Противопоказано применение препарата Тевастор в дозе 40 мг у пациентов с умеренными нарушениями функции почек (КК менее 60 мл/мин). Пациентам с умеренными нарушениями функции почек рекомендуется начальная доза препарата 5 мг. Для пациентов азиатской расы рекомендуемая начальная доза составляет 5 мг. Противопоказано применение препарата Тевастор в дозе 40 мг у пациентов азиатской расы. Противопоказано назначение препарата Тевастор в дозе 40 мг пациентам с факторами, которые могут указывать на предрасположенность к развитию миопатии. При назначении препарата в дозах 10 мг и 20 мг рекомендуется начальная доза для пациентов данной группы 5 мг.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой от светло-желтого или светло-оранжевого (возможен сероватый оттенок) до оранжевого цвета, круглые, двояковыпуклые, с гравировкой "N" на одной стороне и "20" - на другой; на поперечном разрезе - ядро белого или почти белого цвета.
Состав
Розувастатин 20мг;
Вспомогательные в-ва: МКЦ, кросповидон, лактоза, повидон к-30, натрия стеарилфумарат
Фармакологическое действие
Гиполипидемический препарат, селективный конкурентный ингибитор ГМГ-КоА-редуктазы - фермента, превращающего З-гидрокси-3-метилглутарилкоэнзим А в мевалонат, предшественник холестерина (Хс). Основной мишенью действия розувастатина является печень, где осуществляется синтез Хс и катаболизм ЛПНП. Розувастатин увеличивает число рецепторов ЛПНП на поверхности печеночных клеток, повышая захват и катаболизм ЛПНП, что в свою очередь приводит к ингибированию синтеза ЛПОНП, уменьшая тем самым общее количество ЛПНП и ЛПОНП. Розувастатин снижает повышенную концентрацию Хс-ЛПНП, общего холестерина, ТГ, повышает концентрацию Хс-ЛПВП, а также снижает концентрации аполипопротеина В (АпоВ), Хс-неЛПВП, Хс-ЛПОНП, ТГ-ЛПОНП и увеличивает концентрацию аполипопротеина А-1 (АпоА-1), снижает соотношение Хс-ЛПНП/Хс- ЛПВП, общий Хс/Хс-ЛПВП и Хс-неЛПВП/Хс-ЛПВП и соотношение АпоВ/АпоА-1.
Терапевтический эффект появляется в течение 1 недели после начала терапии розувастанином, через 2 недели лечения достигает 90% от максимально возможного эффекта. Максимальный терапевтический эффект обычно достигается к 4 неделе и поддерживается при регулярном приеме.
Фармакокинетика
Всасывание
Cmax розувастатина в плазме крови достигается приблизительно через 5 ч после приема внутрь. Абсолютная биодоступность - примерно 20%
Распределение
Связывание с белками плазмы (преимущественно с альбумином) составляет приблизительно 90%. Розувастатин накапливается преимущественно в печени - основным органе синтеза Хс и клиренса Хс-ЛПНП. Vd - примерно 134 л.
Метаболизм
Биотрансформируется в небольшой степени (около 10%), являясь непрофильным субстратом для метаболизма ферментами системы цитохрома Р450. Основным изоферментом, участвующим в метаболизме розувастатина, является CYP2C9. Изоферменты CYP2C19, CYP3A4 и CYP2D6 вовлечены в метаболизм в меньшей степени. Основными выявленными метаболитами розувастатина являются N-дисметил и лактоновые метаболиты. N-дисметил примерно на 50% менее активен, чем розувастатин, лактоновые метаболиты фармакологически неактивны. Более 90% фармакологической активности по ингибированию циркулирующей ГМГ-КоА-редуктазы обеспечивается розувастатином, остальное - его метаболитами.
Выведение
Т1/2 - примерно 19 ч. Т1/2 не изменяется при увеличении дозы препарата. Около 90% дозы розувастатина выводится в неизмененном виде с калом. Оставшаяся часть выводится с мочой. Среднее значение плазменного клиренса составляет приблизительно 50 л/ч (коэффициент вариации - 21.7%). Как и в случае других ингибиторов ГМГ-КоА-редуказы, в процесс захвата розувастатина печенью вовлечен мембранный анионный переносчик Хс, выполняющий важную роль в печеночной элиминации розувастатина.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Пол и возраст не оказывают клинически значимого влияния на фармакокинетику розувастатина.
У пациентов с легкой и умеренно выраженной почечной недостаточностью величина плазменной концентрации розувастатина или N -дисметила существенно не меняется. У пациентов с выраженной почечной недостаточностью (КК < 30 мл/мин) концентрация розувастатина в плазме крови в 3 раза выше, а концентрация N-дисметила в 9 раз выше, чем у здоровых добровольцев.
Концентрация розувастатина в плазме крови у пациентов на гемодиализе была примерно на 50% выше, чем у здоровых добровольцев.
У пациентов с различными стадиями печеночной недостаточности (балл 7 и ниже по шкале Чайлд-Пью) не выявлено увеличения Т1/2 розувастатина. У 2 пациентов с баллами 8 и 9 по шкале Чайлд-Пью отмечено увеличение Т1/2, по крайней мере, в 2 раза. Опыт применения розувастатина у пациентов с баллом выше 9 по шкале Чайлд-Пью отсутствует.
Сравнительные исследования фармакокинетики розувастатина у японских и китайских пациентов, проживающих в Азии, показали приблизительно двукратное увеличение средних значений AUC, по сравнению с показателями у европейцев, проживающих в Европе и Азии. Не выявлено влияния генетических факторов и факторов окружающей среды на полученные различия в фармакокинетических параметрах. Фармакокинетический анализ среди различных этнических групп пациентов не выявил клинически значимых различий среди европей
Побочные действия
Аллергические реакции: нечасто - крапивница, кожный зуд, сыпь; редко ангионевротический отек, частота неизвестна - синдром Стивенса-Джонсона.
Со стороны нервной системы: часто - головная боль, головокружение; очень редко - полиневропатия, потеря памяти.
Со стороны пищеварительной системы: часто - запор, тошнота, боли в животе; редко - незначительное, бессимптомное, транзиторное дозозависимое повышение активности печеночных ферментов; очень редко - желтуха, гепатит; частота неизвестна - диарея. Как и при применении других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы, частота возникновения побочных эффектов носит дозозависимый характер.
Со стороны костно-мышечной системы: часто - миалгия; редко - миопатия; очень редко - рабдомиолиз с острой почечной недостаточностью или без нее, артралгия. Дозозависимое повышение активности КФК наблюдается у небольшого числа пациентов, принимавших розувастатин. В большинстве случаев повышение активности КФК было незначительным, бессимптомным и временным. В случае повышения активности КФК более чем в 5 раз выше ВГН терапию розувастатином следует приостановить.
Со стороны мочевыделительной системы: часто - протеинурия для дозы 40 мг, нечасто - протеинурия для дозы 10-20 мг (в большинстве случаев протеинурия уменьшается или исчезает в процессе терапии, редко - гематурия).
Лабораторные показатели: повышение концентрации глюкозы, билирубина, активности ГГТ, ЩФ, нарушения функции щитовидной железы.
Прочие: часто - астенический синдром.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Протеинурия, по большей части почечного происхождения, обнаруженная в результате тестирования, наблюдается у пациентов, принимающих розувастатин в дозе 40 мг и выше, и в большинстве случаев носит транзиторный характер. Такая протеинурия не является симптомом острой или прогрессирующей почечной патологии. Общее количество случаев серьезных почечных осложнений отмечается при применении розувастатина в дозе 40 мг. При применении препарата Тевастор в дозе 40 мг рекомендуется контролировать показатели функции почек.
Влияние на скелетную мускулатуру (миалгия, миопатия и очень редко рабдомиолиз) наблюдается у пациентов, принимающих препарат Тевастор, в частности, в дозе более 20 мг. Были зарегистрированы очень редкие случаи рабдомиолиза при применении эзетимиба с ингибиторами ГМГ-КоА-редуктазы. Вероятность развития рабдомиолиза, как при применении розувастатина, так и других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы, выше при дозе 40 мг.
Определение активности КФК не следует проводить после интенсивных физических нагрузок или при наличии других возможных причин увеличения активности КФК из-за вероятного искажения полученных результатов. В случае, если исходная активность КФК существенно повышена (в 5 раз выше ВГН), через 5-7 дней следует провести повторное измерение. Не следует начинать терапию, если повторный тест подтверждает исходную активность КФК (в 5 раз выше ВГН).
Следует предупредить пациентов о необходимости немедленно сообщить врачу при появлении новых, ранее не отмечавшихся симптомов, необъяснимой мышечной боли, слабости или судорог, особенно сочетающихся с лихорадкой и недомоганием. Терапию необходимо прекратить, если активность КФК в 5 раз выше ВГН или при наличии серьезных мышечных симптомов, вызывающих постоянный дискомфорт. При исчезновении симптомов и нормализации активности КФК, следует рассмотреть вопрос о повторном применении розувастатина при минимальной дозе и тщательном контроле. Рутинный мониторинг активности КФК при отсутствии симптомов нецелесообразен.
Рекомендуется проводить функциональную диагностику печени до, и в течение 3 месяцев после начала терапии. У пациентов с вторичной гиперхолестеринемией, обусловленной гипотиреоидизмом или нефротическим синдромом, следует проводить терапию первичного заболевания перед назначением препарата Тевастор.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Исследований, направленных на изучение влияния препарата Тевастор на способность к управлению автотранспортом и работу с техникой, не проводилось. При применении препарата Тевастор следует соблюдать осторожность в связи с тем, что возможно развитие головокружения.
Показания
— первичная гиперхолестеринемия (тип IIа, включая семейную гетереозиготную гиперхолестреинемию) или смешанная гиперхолестеринемия (тип IIb) - в качестве дополнения к диете, когда диета и другие немедикаментозные методы лечения, например, физические упражнения, снижение массы тела, оказываются недостаточными;
— семейная гомозиготная гиперхолестеринемия - в качестве дополнения к диете и другой холестеринснижающей терапии или в случаях, когда подобная терапия не подходит пациенту.
Противопоказания
— заболевания печени в активной фазе, включая стойкое повышение активности печеночных трансаминаз или любое повышение активности печеночных трансаминаз (более чем в 3 раза по сравнению с ВГН);
— тяжелые нарушения функции печени (более 9 баллов по шкале Чайлд-Пью) (отсутствует опыт применения);
— тяжелые нарушения функции почек (КК менее 30 мл/мин);
— миопатия;
— одновременный прием циклоспорина;
— беременность;
— период грудного вскармливания;
— отсутствие надежных методов контрацепции;
— непереносимость лактозы, дефицит лактазы или глюкозо-галактозная мальабсорбция (препарат содержит лактозу);
— возраст до 18 лет (недостаточно данных по эффективности и безопасности);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
наличие факторов риска развития миопатии и/или рабдомиолиза - почечная недостаточность, гипотиреоз, личный или семейный анализ наследственных мышечных заболеваний и предшествующий анамнез мышечной токсичности при применении других ингибиторов ГМГ-Ко-А-редук
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении розувастатина и циклоспорина AUC розувастатина была в среднем в 7 раз выше значения, которое отмечалось у здоровых добровольцев, плазменная концентрация циклоспорина при этом не менялась. Одновременное применение приводит к повышению плазменной концентрации розувастатина в плазме крови в 11 раз.
Начало терапии розувастатином или повышение дозы препарата у пациентов, получающих одновременно антагонисты витамина К (например, варфарин), может приводить к увеличению протромбинового времени (увеличению MHO). Отмена розувастатина или снижение его дозы может приводить к уменьшению MHO (в таких случаях рекомендуется мониторинг MHO).
Одновременное применение розувастатина и эзетимиба не выявило изменений AUC или Cmax ни у одного препарата. Однако их фармакодинамическое взаимодействие и возникновение неблагоприятных эффектов исключить нельзя.
(6692)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо у будь-який час доби, незалежно від прийому їжі. Таблетку слід ковтати цілком, запиваючи водою, не розжовуючи і не подрібнюючи. При необхідності прийому препарату в дозі 5 мг слід розділити таблетку 10 мг навпіл. До початку терапії розувастатином пацієнт повинен дотримуватися стандартної гиполипидемическую дієту і продовжувати дотримуватися під час лікування. Дозу препарату слід підбирати індивідуально залежно від показань і терапевтичного відповіді, беручи до уваги поточні рекомендации по цільових рівнів ліпідів. Рекомендована початкова доза розувастатина для пацієнтів, які починають приймати препарат, або для пацієнтів, переведених з прийому інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, становить 5 або 10 мг 1 раз/ При виборі початкової дози слід керуватися вмістом холестерину у пацієнта і брати до уваги ризик розвитку серцево-судинних ускладнень, а також необхідно оцінювати потенційний ризик розвитку побічних ефектів. У разі необхідності через 4 тижні доза може бути збільшена. Пацієнтів й індустріалькопіюв. з важким ступенем гіперхолестеринемії і з високим ризиком серцево-судинних ускладнень (особливо пацієнти з сімейною гіперхолестеринемією), у яких не був досягнутий бажаний результат при прийомі дози 20 мг протягом 4-тижневої терапії, при збільшенні дози препарату до 40 мг повинні перебувати під контролем лікаря у зв'язку з можливим підвищенням ризику розвитку побічних ефектів. Рекомендується особливо ретельний нагляд за пацієнтами, які отримують препарат у дозі 40 мг. Після 2-4 тижнів терапії і/або підвищення дози препарату Тевастор необхідний контроль показників ліпідного обміну. У пацієнтів літнього віку (старше 65 років) рекомендовано починати лікування з дози 5 мг. Пацієнтам з нирковою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна. Протипоказано застосування препарату Тевастор в будь-яких дозах при нирковій недостатності тяжкого ступеня (КК менше 30 мл/хв). Протипоказано застосування препарату Тевастор у дозі 40 мг у пацієнтів з помірними порушеннями функції нирок (КК менше 60 мл/хв). Пацієнтам з помірними порушеннями функції зчек рекомендується початкова доза препарату 5 мг. Для пацієнтів азіатської раси рекомендована початкова доза становить 5 мг. Протипоказано застосування препарату Тевастор у дозі 40 мг у пацієнтів азіатської раси. Протипоказане призначення препарату Тевастор в дозі 40 мг пацієнтам з факторами, які можуть вказувати на схильність до розвитку міопатії. При призначенні препарату в дозах 10 мг і 20 мг рекомендується початкова доза для пацієнтів даної групи 5 мг.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою від світлопро-жовтого або світло-оранжевого (можливий сіруватий відтінок) до помаранчевого кольору, круглі, двоопуклі, з гравіюванням "N" на одному боці та "20" - на іншому; на поперечному розрізі - ядро білого або майже білого кольору.Склад
Розувастатин 20мг;
Допоміжні в-ва: МКЦ, кросповідон, лактоза, повідон к-30, натрію стеарилфумаратФармакологічна дія
Гіполіпідемічний препарат, селективний конкурентний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази - ферменту, що перетворює З-гідрокси-3-метилглутарилкоэнзим А у мевалонат, що передуєвенник холестерину (Хс). Основною мішенню дії розувастатина є печінка, де відбувається синтез Хс та катаболізм ЛПНЩ. Розувастатин збільшує число рецепторів ЛПНЩ на поверхні печінкових клітин, збільшуючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, що, у свою чергу, призводить до інгібування синтезу ЛПДНЩ, зменшуючи тим самим загальну кількість ЛПНЩ та ЛПДНЩ. Розувастатин зменшує підвищену концентрацію Хс-ЛПНЩ, загального холестерину, ТГ, підвищує концентрацію Хс-ЛПВЩ, а також знижує концентрацію аполіпопротеїну В (АпоВ), Хс-неЛПВП, Хс-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПОНП і збільшує концентрацію аполіпопротеїну А-1 (АпоА-1), зменшує співвідношення Хс-ЛПНЩ/Хс - ЛПВЩ, загальний Хс/Хс-ЛПВЩ і Хс-неЛПВП/Хс-ЛПВЩ та співвідношення АпоВ/АпоА-1.
Терапевтичний ефект з'являється протягом 1 тижня після початку терапії розувастанином, через 2 тижні лікування досягає 90% від максимально можливого ефекту. Максимальний терапевтичний ефект зазвичай досягається через 4 тижні і підтримується при регулярному прийомі.Фармакокінетика
Всмоктування
Cmax розувастатина в плазмі крові досягається приблизно через 5 год пос��е прийому всередину. Абсолютна біодоступність - приблизно 20%
Розподіл
Зв'язування з білками плазми (переважно з альбуміном) становить приблизно 90%. Розувастатин накопичується переважно в печінці, основним органі синтезу Хс і кліренсу Хс-ЛПНЩ. Vd - приблизно 134 л
Метаболізм
Біотрансформується в незначною мірою (близько 10%), є непрофільним субстратом для метаболізму ферментами системи цитохрому Р450. Основним ізоферментом, який бере участь у метаболізмі розувастатина, є CYP2C9. Ізоферменти CYP2C19, CYP3A4 та CYP2D6 залучені до метаболізму в меншій мірі. Основними виявленими метаболітами розувастатина є N-дисметил та лактоновые метаболіти. N-дисметил приблизно на 50% менш активний, ніж розувастатин, лактоновые метаболіти фармакологічно неактивні. Більше 90% фармакологічної активності по інгібуванню циркулюючої ГМГ-КоА-редуктази забезпечується розувастатином, решта - його метаболітами.
Виведення
Т1/2 - приблизно 19 ч. Т1/2 не змінюється при збільшенні дози препарату. Близько 90% дози розувастатина виводиться в ��еизмененном вигляді з калом. Частина, що залишилася, виводиться з сечею. Середнє значення плазмового кліренсу становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації - 21.7%). Як і у випадку інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуказы, процес захоплення розувастатина печінкою залучений мембранний аніонний переносник Хс, виконує важливу роль у печінковій елімінації розувастатина.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Вік і стать не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику розувастатина.
У пацієнтів з легкою та помірно вираженою нирковою недостатністю величина плазмової концентрації розувастатина або N -дисметила істотно не змінюється. У пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю (КК < 30 мл/хв) концентрація розувастатина в плазмі крові в 3 рази вища, а концентрація N-дисметила в 9 разів вище, ніж у здорових добровольців.
Концентрація розувастатина в плазмі крові у пацієнтів на гемодіалізі, була приблизно на 50% вище, ніж у здорових добровольців.
У пацієнтів з різними стадіями печінкової недостатності (бал 7 і нижче ппро шкалою Чайлд-П'ю) не виявлено збільшення Т1/2 розувастатина. У 2 пацієнтів з балами 8 та 9 за шкалою Чайлд-П'ю відзначено збільшення Т1/2, принаймні, в 2 рази. Досвід застосування розувастатина у пацієнтів з балом вище 9 за шкалою Чайлд-П'ю відсутній.
Порівняльні дослідження фармакокінетики розувастатина у японських і китайських пацієнтів, які проживають в Азії, показали приблизно дворазове збільшення середніх значень AUC порівняно з показниками європейців, що проживають в Європі та Азії. Не виявлено впливу генетичних фактором, що вп�� і факторів навколишнього середовища на отримані відмінності у фармакокінетичних параметрах. Фармакокінетичний аналіз серед різних етнічних груп пацієнтів не виявив клінічно значущих відмінностей серед європейськихПобічні дії
Алергічні реакції: нечасто - кропив'янка, шкірний свербіж, висип; рідко-ангіоневротичний набряк, частота невідома - синдром Стівенса-Джонсона.
З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення; дуже рідко - поліневропатія, втрата пам'яті.
З боку травної системи: часто - запор, нудота, біль у животі; рідко - незначне, безсимптомний, транзиторне дозозалежне підвищення активності печінкових ферментів; дуже рідко - жовтяниця, гепатит; частота невідома - діарея. Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота виникнення побічних ефектів носить дозозалежний характер.
З боку кістково-м'язової системи: часто - міалгія; рідко - міопатія; дуже рідко - рабдоміоліз з гострою нирковою недостатністю або без неї, артралгія. Дозозалежне підвищення активності КФК спостерігається у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин. У більшості випадків підвищення активності КФК було незначним, безсимптомним та тимчасовим. У випадку підвищення активності КФК більше ніж у 5 разів вище ВМН терапії розувастатином слід припинити.
З боку сечовидільної системи: часто - протеїнурія для дози 40 мг, нечасто - протеїнурія для дози 10-20 мг (у більшості випадків протеїнурія зменшується або зникає в процесі терапії, рідко - гематурія).
Лабораторні показники: підвищення концентрації глюкози, бивирубина, активності ГГТ, ЛФ, порушення функції щитовидної залози.
Інші: часто - астенічний синдром.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Протеїнурія, по більшій частині ниркового походження, виявлена в результаті тестування, спостерігається у пацієнтів, які приймали розувастатин у дозі 40 мг і вище, і в більшості випадків має транзиторний характер. Така протеїнурія не є симптомом гострої або прогресуючої ниркової патології. Загальна кількість випадків серйозних ниркових ускладнень відзначається пр�� застосування розувастатина в дозі 40 мг. При застосуванні препарату Тевастор в дозі 40 мг рекомендується контролювати показники функції нирок.
Вплив на скелетну мускулатуру (міалгія, міопатія і дуже рідко рабдоміоліз) спостерігається у пацієнтів, які приймають препарат Тевастор, зокрема, у дозі понад 20 мг. Були зареєстровані поодинокі випадки рабдоміолізу при застосуванні езетімібу з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Ймовірність розвитку рабдоміолізу, як при застосуванні розувастатина, так і інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, ��ыше при дозі 40 мг.
Визначення активності КФК не слід проводити після інтенсивних фізичних навантажень або за наявності інших можливих причин збільшення активності КФК через ймовірного викривлення отриманих результатів. У випадку, якщо вихідна активність КФК значно підвищений (у 5 разів вище ВМН), через 5-7 днів слід провести повторне вимірювання. Не слід починати терапію, якщо повторний тест підтверджує вихідну активність КФК (у 5 разів вище ВМН).
Слід попередити пацієнтів про необхідність негайно повідомити врачу при появі нових, раніше не відзначалися симптомів, незрозумілою м'язовий біль, слабкість або судоми, особливо поєднаних з лихоманкою і нездужанням. Терапію необхідно припинити, якщо активність КФК у 5 разів вище ВМН або при наявності серйозних м'язових симптомів, що викликають постійний дискомфорт. При зникненні симптомів та нормалізації активності КФК, слід розглянути питання про повторному застосуванні розувастатина при мінімальній дозі і ретельному контролі. Рутинний моніторинг активності КФК при відсутності симптомів нецелевідповідає.
Рекомендується проводити функціональну діагностику печінки до та протягом 3 місяців після початку терапії. У пацієнтів із вторинною гіперхолестеринемією, обумовленої гипотиреоидизмом або нефротичним синдромом, слід проводити терапію первинного захворювання перед призначенням препарату Тевастор.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Досліджень, спрямованих на вивчення впливу препарату Тевастор на здатність до керування автотранспортом і роботу з технікой, не проводилося. При застосуванні препарату Тевастор слід дотримуватися обережності у зв'язку з тим, що можливий розвиток запаморочення.Свідчення
— первинна гіперхолестеринемія (тип ІІа, включаючи сімейну гетереозиготную гиперхолестреинемию) або змішана гіперхолестеринемія (тип IIb) як доповнення до дієти, коли дієта та інші немедикаментозні методи лікування (наприклад, фізичні вправи, зменшення маси тіла, виявляються недостатніми;
— сімейна гомозиготная гіперхолестеринемія - як доповнення до дієтиє й інший холестеринснижающей терапії або у випадках, коли така терапія не підходить пацієнту.Протипоказання
— захворювання печінки в активній фазі, включаючи стійке підвищення активності печінкових трансаміназ або будь-яке підвищення активності печінкових трансаміназ (більш ніж у 3 рази порівняно з ВМН);
— тяжкі порушення функції печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) (відсутній досвід застосування);
— тяжкі порушення функції нирок (КК менше 30 мл/хв);
— міопатія;
— одночасний прийом циклоспори��а;
— вагітність;
— період годування груддю;
— відсутність надійних методів контрацепції;
— непереносимість лактози, дефіциту лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу);
— вік до 18 років (недостатньо даних щодо ефективності та безпеки);
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
наявність факторів ризику розвитку міопатії і/або рабдоміолізу - ниркова недостатність, гіпотиреоз, особистий або сімейний аналіз спадкових мышечных захворювань і попередній анамнез м'язової токсичності при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-Ко-А-редукЛікарська взаємодія
При одночасному застосуванні розувастатина та AUC циклоспорину розувастатина була в середньому в 7 разів вище значення, яке відзначалося у здорових добровольців, плазмова концентрація циклоспорину при цьому не змінювалася. Одночасне застосування призводить до підвищення плазмової концентрації розувастатина в плазмі крові в 11 разів.
Початок терапії розувастатином або підвищення дози препарату у пациентов, які отримують одночасно антагоністи вітаміну К (наприклад, варфарин), може призводити до збільшення протромбінового часу (збільшення MHO). Скасування розувастатина або зниження його дози може призводити до зменшення MHO (у таких випадках рекомендується моніторинг MHO).
Одночасне застосування розувастатина і езетімібу не виявило змін AUC або Cmax ні в одного препарату. Однак їх фармакодинамічна взаємодія і виникнення несприятливих ефектів виключити не можна.