Дозировка
Препарат Тевабон состоит из двух лекарственных форм: таблеток алендроновой кислоты и капсул альфакальцидола. Для обеспечения нормального всасывания и снижения риска развития побочных реакций следует строго соблюдать рекомендации по применению и дозированию. Алендроновая кислота Назначают внутрь по 1 таблетки (70 мг) 1 раз в неделю, запивая стаканом воды, не менее чем за 30 мин до первого приема пищи, напитков или других лекарственных средств. Запивают только обычной водой, поскольку другие напитки (включая минеральную воду), пищевые продукты и некоторые лекарственные средства могут снижать биодоступность алендроновой кислоты. Таблетки нельзя разжевывать или рассасывать. После приема таблетки пациент должен сохранять вертикальное положение (стоя или сидя) в течение не менее 30 мин. Нельзя принимать таблетку перед сном или до утреннего подъема с постели. Пожилым пациентам коррекции дозы не требуется. При нарушениях функции почек КК > 35 мл/мин коррекции дозы не требуется. Альфакальцидол Назначают внутрь по 1 капс. (1 мкг) 1 раз/ вечером ежедневно. Капсулы следует проглатывать целиком, запивая достаточным количеством жидкости. Препарат Тевабон предназначен для длительного применения.
Лекарственная форма
Набор таблеток и капсул:
Состав
Таблетки белого или почти белого цвета, круглые, плоские, с фаской, с гравировкой "Т" на одной стороне.
натрия алендроната моногидрат 81.2 мг,
что соответствует содержанию алендроновой кислоты 70 мг
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, кроскармеллоза натрия, магния стеарат.
Капсулы мягкие желатиновые, овальные, белого или почти белого цвета, непрозрачные, с надписью "1.0" черными чернилами; содержимое капсул - бледно-желтый масляный раствор:
альфакальцидол1 мкг
Вспомогательные вещества: лимонная кислота, пропилгаллат, ?-токоферол, этанол, масло арахисовое, желатин, глицерол 85%, анидрисорб 85/70 (сорбитол, сорбитан, маннитол, высшие полиолы, вода), титана диоксид (Е171), чернила черные А10379 (шеллак, краситель железа оксид черный, этанол денатурированный (спирт метилированный), изопропанол, 1-бутанол, этилацетат)
Фармакологическое действие
Комбинированный препарат для лечения остеопороза.
Алендроновая кислота, являясь бисфосфонатом, ингибирует процесс активной резорбции костной ткани, обусловленный остеокластами, не оказывая прямого влияния на образование новой костной ткани. Имея тропность к гидроксиапатиту кости, алендроновая кислота накапливается преимущественно в зонах ее активной резорбции. Механизм действия связан с подавлением функциональной активности и стимулированием апоптоза остеокластов. На фоне терапии алендроновой кислотой происходит повышение минерализации кости и улучшение ее качественных характеристик.
Альфакальцидол - регулятор кальциево-фосфорного обмена, предшественник активного метаболита витамина D3 - кальцитриола. Повышает абсорбцию кальция и фосфора в кишечнике, увеличивает их реабсорбцию в почках, восстанавливает положительный кальциевый баланс при лечении синдрома кальциевой мальабсорбции, снижает концентрацию в крови паратиреоидного гормона. Воздействуя на обе части процесса костного ремоделирования (резорбцию и синтез), альфакальцидол не только увеличивает минерализацию костной ткани, но повышает ее упругость за счет стимулирования синтеза белков матрикса кости, костных морфогенетических белков, факторов роста кости. При лечении альфакальцидолом формируется кость с нормальной гистологической структурой, прочность костной ткани увеличивается во всех отделах скелета.
Алендроновая кислота и альфакальцидол повышают прочность костной ткани, при этом их эффекты синергичны, благодаря различным механизмам действия. Ингибирование алендроновой кислотой катаболических процессов в костях дополняется костным анаболическим эффектом альфакальцидола, что приводит к формированию нормальной костной структуры. Благодаря фармакологическим эффектам обоих веществ, применение их в комбинации позволяет снизить потенциальный риск развития гипокальциемии, гиперкальциемии и гиперкальциурии. Значительное снижение риска переломов достигается не только за счет увеличения прочности кости, но и благодаря внекостному (плейотропному) эффекту альфакальцидола - увеличению мышечной силы, ускорению быстроты мышечной реакции.
Фармакокинетика
Алендроновая кислота
Всасывание
При приеме внутрь натощак в диапазоне доз от 5 до 70 мг непосредственно за 2 ч до завтрака биодоступность алендроновой кислоты у женщин составляет 0.64%, у мужчин - 0.6%. Биодоступность алендроновой кислоты снижается на 40% при приеме натощак за 1-1.5 ч до завтрака. После употребления кофе и апельсинового сока биодоступность снижается примерно на 60%. Концентрация алендроновой кислоты в плазме крови после приема внутрь в терапевтической дозе находится ниже возможного предела определения (менее 5 нг/мл).
Распределение
Связывание алендроновой кислоты с белками плазмы крови составляет около 78%. Алендроновая кислота распределяется в мягких тканях, а затем быстро перераспределяется в кости, где происходит ее фиксация, либо выводится через почки.
Метаболизм и выведение
Не подвергается биотрансформации.
Выводится в неизмененном виде. Процесс выведения характеризуется быстрым снижением концентрации алендроновой кислоты в плазме крови и крайне медленным высвобождением из костей.
Альфакальцидол
Всасывание
После приема внутрь альфакальцидол быстро всасывается из ЖКТ. Cmax достигается через 8-12 ч после однократного приема альфакальцидола. Биодоступность при приеме внутрь составляет около 100%.
Метаболизм
Фармакологические эффекты альфакальцидола реализуются после его превращения в организме в кальцитриол. Превращение альфакальцидола в кальцитриол происходит в печени путем гидроксилирования по 25 атому углерода, причем процесс гидроксилирования происходит очень быстро (носит субстрат-зависимый характер) и не зависит от функционального состояния печени. Максимальная концентрация кальцитриола в организме достигается через 8-12 ч после однократного приема альфакальцидола. В отличие от нативного витамина D альфакальцидол не нуждается в гидроксилировании в почках, поэтому эффективен даже у пациентов со сниженной активностью почечной 1-альфа-гидроксилазы (патология почек, пожилой возраст).
Выведение
Кальцитриол выводится почками и печенью примерно в равных долях, T1/2 составляет около 35 ч.
Побочные действия
При применении алендроновой кислот
Со стороны пищеварительной системы: часто - абдоминальная боль, диспепсия, кислая отрыжка, диарея, дисфагия, метеоризм, гастрит, язва желудка, изъязвление слизистой оболочки пищевода; нечасто - тошнота, рвота, запор, гастрит, эзофагит, эрозия слизистой оболочки пищевода, мелена; редко - стриктура пищевода, изъязвление слизистой оболочки ротоглотки, перфорация пищевода, кровотечение из верхних отделов ЖКТ (связь с приемом алендроновой кислоты не установлена).
Со стороны костно-мышечной системы: часто - боль в костях, мышцах, суставах, судороги в мышцах; редко - остеонекроз челюсти, в основном, у онкологических пациентов, принимавших бисфосфонаты, однако подобные случаи отмечались и у пациентов, находящихся на терапии по поводу остеопороза; неизвестная частота - стресс-перелом проксимального отдела бедренной кости, связанный или не связанный с травмой.
Со стороны обмена веществ: редко - симптоматическая гипокальциемия, обычно связанная с предрасполагающими состояниями, гипофосфатемия.
Со стороны ЦНС: часто - головная боль.
Со стороны органов чувств: редко - увеит, склерит, эписклерит.
Аллергические реакции: нечасто - сыпь, зуд, эритема; редко - сыпь, связанная с фотосенсибилизацией, крапивница, ангионевротический отек; очень редко - тяжелые кожные реакции, включая многоформную экссудативную эритему (синдром Стивенса-Джонсона) и токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Для применения алендроновой кислоты
Следует проявлять особое внимание к любым признакам возникновения побочных реакций в области пищевода. Пациент должен быть проинформирован о необходимости прекращения приема препарата и обращения к врачу при развитии дисфагии, боли при глотании, боли за грудиной, появления или усилении изжоги.
В связи с имеющимся риском раздражения слизистой оболочки верхнего отдела ЖКТ, а также усугубления течения основного заболевания, рекомендуется соблюдать осторожность при назначении препарата пациентам с заболеваниями ЖКТ в фазе обострения, таких как дисфагия, эзофагит, гастрит, дуоденит, язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки, а также недавно перенесенными (в течение предыдущего года) заболеваниями ЖКТ (язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки, активное кровотечение из ЖКТ, хирургическое вмешательство на верхнем отделе ЖКТ, кроме пилоропластики).
Имеются сообщения о случаях остеонекроза челюсти, обычно связанном с удалением зуба и/или местной инфекцией (в т.ч. остеомиелитом), у пациентов с онкологическими заболеваниями, получающих схемы лечения, включающие бисфосфонаты (в первую очередь, в/в). Многие из этих пациентов получали также химиотерапию и ГКС. Также имеются сообщения об остеонекрозе челюсти у пациентов с остеопорозом, получающих пероральные бисфосфонаты. До применения бисфосфонатов пациентам с сопутствующими факторами риска (например, рак, химиотерапия, лучевая терапия, терапия ГКС, недостаточная гигиена полости рта) необходимо пройти стоматологическое обследование с соответствующим профилактическим лечением зубов. Пациентам, находящимся на лечении бисфосфонатов, следует по возможности избегать инвазивных стоматологических процедур. У пациентов с остеонекрозом челюсти, находящихся на терапии бисфосфонатами, стоматологические хирургические вмешательства могут привести к ухудшению состояния. При необходимости проведения хирургических вмешательств следует учитывать, что данные о возможности снижения риска развития остеонекроза челюсти после отмены бисфосфонатов отсутствуют. Назначения и рекомендации лечащего врача должны быть основаны на индивидуальной оценке соотношения польза/риск для каждого пациента.
Время появления болей в костях, суставах и мышцах у пациентов во время терапии бисфосфонатами, варьировало от 1 дня до нескольких месяцев после начала лечения. У большинства пациентов после прекращения лечения отмечалось уменьшение выраженности болей, у некоторых пациентов боли вновь появлялись при возобновлении терапии тем же или другим бисфосфонатом.
Если пациент забыл принять таблетку алендроновой кислоты, то ее следует принять утром следующего дня. Не следует принимать 2 таблетки в один день, необходимо продолжать принимать по 1 таблетки 1 раз в неделю в тот день, который был выбран для приема с самого начала лечения
Показания
— постменопаузный остеопороз;
— остеопороз, вызванный применением ГКС.
Противопоказания
— состояния, приводящие к замедлению продвижения пищи по пищеводу (в т.ч. стриктуры или ахалазия пищевода);
— неспособность пациента стоять или сидеть прямо в течение не менее 30 мин;
— гиперкальциемия;
— синдром Бернетта и/или молочно-щелочной синдром (концентрации кальция в плазме > 2.6 ммоль/л, кальция фосфата > 3.7 ммоль/л, рН > 7.44);
— нарушение функции почек тяжелой степени (КК < менее 35 мл/мин);
— пациенты, находящиеся на гемодиализе;
— гипервитаминоз D;
— гиперфосфатемия (за исключением гиперфосфатемии при гипопаратиреозе);
— гипермагниемия;
— дефицит сахаразы/изомальтазы, непереносимость фруктозы, мальабсорбция глюкозы/галактозы;
— детский возраст;
— беременность;
— период лактации (грудного вскармливания);
— повышенная чувствительность к алендроновой кислоте, альфакальцидолу и другим компонентам препарата.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном приеме с пищей, напитками, содержащими кальций (включая минеральную воду), пищевыми добавками, антацидами и другими лекарственными препаратами для приема внутрь возможно нарушение всасывания алендроновой кислоты. В связи с этим интервал между приемом алендроновой кислоты и другими пероральными препаратами должен составлять не менее 30 мин.
Комбинированное применение алендроновой кислоты (но не одновременный прием) с препаратами эстрогенов не сопровождается изменением их действия и развитием побочных эффектов.
Прием преднизолона внутрь не сопровождается клинически значимыми изменениями биодоступности алендроновой кислоты.
ГКС усиливают побочное действие алендроновой кислоты на ЖКТ.
При одновременном применении альфакальцидола с сердечными гликозидами повышается риск развития аритмии.
Индукторы микросомальных ферментов печени (в т.ч. фенитоин и фенобарбитал) снижают, а ингибиторы - повышают концентрацию альфакальцидола в плазме
(2205)
Дозування
Препарат Тевабон складається з двох лікарських форм: таблеток алендроновой кислоти і капсул альфакальцидола. Для забезпечення нормального всмоктування і зниження ризику розвитку побічних реакцій слід суворо дотримуватися рекомендації щодо застосування та дозування. Алендроновая кислота Призначають всередину по 1 таблетки (70 мг) 1 раз на тиждень, запиваючи склянкою води, не менше ніж за 30 хв до першого прийому їжі, напоїв або інших лікарських засобів. Запивають лише звичайною водою, оскільки інші напої (включаючи мінеральну вод��), харчові продукти і деякі лікарські засоби можуть знижувати біодоступність алендроновой кислоти. Таблетки не можна розжовувати або розсмоктувати. Після прийому таблетки пацієнт повинен зберігати вертикальне положення (стоячи або сидячи) протягом не менше 30 хв не Можна приймати таблетку перед сном або до ранкового підйому з ліжка. Пацієнтам літнього віку корекції дози не потрібно. При порушеннях функції нирок КК > 35 мл/хв коригування дози не потрібно. Альфакальцидол Призначають всередину по 1 капс. (1 мкг) 1 раз/ ввечері щоденно. Капсули зслід проковтувати цілком, запиваючи достатньою кількістю рідини. Препарат Тевабон призначений для тривалого застосування.
Лікарська форма
Набір таблеток та капсул:Склад
Таблетки білого або майже білого кольору, круглі, плоскі, з фаскою, з гравіруванням "Т" на одній стороні.
натрію алендроната моногідрат 81.2 мг,
що відповідає змісту алендроновой кислоти 70 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кроскармелоза натрію, магнію стеарат.
Капсули м'які ж��латиновые, овальні, білого або майже білого кольору, непрозорі, з написом "1.0" чорними чорнилами; вміст капсул - блідо-жовтий масляний розчин:
альфакальцидол1 мкг
Допоміжні речовини: лимонна кислота, пропилгаллат, ?-токоферол, етанол, олія арахісова, желатин, гліцерин 85%, анидрисорб 85/70 (сорбітол, сорбитан, манітол, вищі поліоли, вода), титану діоксид (Е171), чорнила чорні А10379 (шелак, барвник заліза оксид чорний, етанол денатурований (спирт метилированный), ізопропанол, 1-бутанол, етилацетат)Фармакологическое дія
Комбінований препарат для лікування остеопорозу.
Алендроновая кислота, будучи бисфосфонатом, інгібує процес активної резорбції кісткової тканини, обумовлений остеокластами без прямого впливу на утворення нової кісткової тканини. Маючи тропність до гидроксиапатиту кістки, алендроновая кислота накопичується переважно в зонах її активної резорбції. Механізм дії пов'язаний з пригніченням функціональної активності і стимулюванням апоптозу остеокластів. На тлі терапії алендроновой кислотой відбувається підвищення мінералізації кістки і поліпшення її якісних характеристик.
Альфакальцидол - регулятор кальцієво-фосфорного обміну, попередником активного метаболіту вітаміну D3 - кальцитріолу. Підвищує абсорбцію кальцію і фосфору в кишечнику, збільшує їх реабсорбцію в нирках, відновлює позитивний кальцієвий баланс при лікуванні синдрому кальцієвої мальабсорбції, знижує концентрацію в крові паратиреоїдного гормону. Впливаючи на обидві частини процесу кісткового ремоделювання (резорбцію і синтез), альфакальцидол не тільки збільшує мінералізацію кісткової тканини, але підвищує її пружність за рахунок стимулювання синтезу білків матриксу кістки, кісткових морфогенетичних білків, факторів росту кістки. При лікуванні альфакальцидолом формується кістка з нормальною гістологічною структурою, міцність кісткової тканини збільшується у всіх відділах скелета.
Алендроновая кислота та альфакальцидол підвищують міцність кісткової тканини, при цьому їх ефекти синергичны, завдяки різним механізмам дії. Інгібування алендроновой кислото�� катаболічних процесів у кістках доповнюється кістковим анаболічним ефектом альфакальцидола, що призводить до формування нормальної кісткової структури. Завдяки фармакологічних ефектів обох речовин, застосування їх у комбінації дозволяє знизити потенційний ризик розвитку гіпокальціємії, гіперкальціємії і гіперкальціурії. Значне зниження ризику переломів досягається не тільки за рахунок збільшення міцності кістки, але і завдяки внекостному (плейотропному) ефекту альфакальцидола - збільшення м'язової сили, прискорення швидроти м'язової реакції.Фармакокінетика
Алендроновая кислота
Всмоктування
При прийомі внутрішньо натщесерце в діапазоні доз від 5 до 70 мг за 2 год до сніданку біодоступність алендроновой кислоти у жінок становить 0.64%, у чоловіків - 0.6%. Біодоступність алендроновой кислоти знижується на 40% при прийомі натще за 1-1.5 год до сніданку. Після вживання кави і апельсинового соку біодоступність знижується приблизно на 60%. Концентрація алендроновой кислоти в плазмі крові після прийому внутрішньо терапевтичної дози знаходиться нижче воозможного межі визначення (менше 5 нг/мл).
Розподіл
Зв'язування алендроновой кислоти з білками плазми крові становить близько 78%. Алендроновая кислота розподіляється в м'яких тканинах, потім швидко перерозподіляється в кістки, де відбувається її фіксація, або виводиться через нирки.
Метаболізм і виведення
Не піддається біотрансформації.
Виводиться в незміненому вигляді. Процес виведення характеризується швидким зниженням концентрації алендроновой кислоти в плазмі крові і вкрай повільним высвобождением з кісток.
Альфакальцидол
Всмоктування
Після прийому внутрішньо альфакальцидол швидко всмоктується з ШКТ. Cmax досягається через 8-12 годин після одноразового прийому альфакальцидола. Біодоступність при прийомі внутрішньо становить близько 100%.
Метаболізм
Фармакологічні ефекти альфакальцидола реалізуються після його перетворення в організмі в кальцитріол. Перетворення альфакальцидола в кальцитріол відбувається в печінці шляхом гідроксилювання по 25 атому вуглецю, причому процес гідроксилювання відбувається очень швидко (носить субстрат-залежний характер) і не залежить від функціонального стану печінки. Максимальна концентрація кальцитріолу в організмі досягається через 8-12 годин після одноразового прийому альфакальцидола. На відміну від нативного вітаміну D-альфакальцидол не потребує гидроксилировании в нирках, тому ефективний навіть у пацієнтів зі зниженою активністю ниркової 1-альфа-гідроксилази (патологія нирок, літній вік).
Виведення
Кальцитріол виводиться нирками і печінкою приблизно в рівних частках, T1/2 становить око��про 35 ч.Побічні дії
При застосуванні алендроновой кислот
З боку травної системи: часто - абдомінальний біль, диспепсія, кисла відрижка, діарея, дисфагія, метеоризм, гастрит, виразка шлунка, виразка слизової оболонки стравоходу; нечасто - нудота, блювання, запор, гастрит, езофагіт, ерозія слизової оболонки стравоходу, мелена; рідко - стриктура стравоходу, виразка слизової оболонки ротоглотки, перфорація стравоходу, кровотеча з верхніх відділів ШКТ (зв'язок з прийомом алендроновой кислоти не встановлена).
З��ороны кістково-м'язової системи: часто - біль у кістках, м'язах, суглобах, судоми в м'язах; рідко - остеонекроз щелепи, в основному, в онкологічних пацієнтів, які приймали бісфосфонати, однак подібні випадки відзначалися і у пацієнтів, які перебувають на терапії з приводу остеопорозу; невідома частота - стрес-перелом проксимального відділу стегнової кістки, пов'язаний чи не пов'язаний з травмою.
З боку обміну речовин: рідко - симптоматична гіпокальціємія, зазвичай пов'язана з сприятливими станами, гіпофосфатемія.
З боку ЦНС: часто - головний біль.
З боку органів чуття: рідко - увеїт, склерит, эписклерит.
Алергічні реакції: нечасто - висип, свербіж, еритема; рідко - висип, пов'язана з фотосенсибілізацією, кропив'янка, ангіоневротичний набряк; дуже рідко - тяжкі шкірні реакції, включаючи многоформную ексудативну еритему (синдром Стівенса-Джонсона) та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Для застосування алендроновой кислоти
Слід виявляти особливу ува��ання до ознаками виникнення побічних реакцій в області стравоходу. Пацієнт повинен бути поінформований про необхідність припинення прийому препарату та звернення до лікаря при розвитку дисфагії, болю при ковтанні, болю за грудниною, появи або посилення печії.
У зв'язку з наявним ризиком подразнення слизової оболонки верхнього відділу ШКТ, а також погіршення перебігу основного захворювання, рекомендується дотримуватись обережності при призначенні препарату пацієнтам із захворюваннями ШКТ у фазі загострення, таких як дисфагія, эзоф��гіт, гастрит, дуоденіт, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, а також нещодавно перенесеними (протягом попереднього року) захворюваннями ШКТ (виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, активна кровотеча з ШКТ, хірургічне втручання на верхньому відділі ШЛУНКОВО-кишкового тракту, крім пилоропластики).
Є повідомлення про випадки остеонекроза щелепи, зазвичай пов'язане з видаленням зуба та/або місцевою інфекцією (у т. ч. остеомієліт), у пацієнтів з онкологічними захворюваннями, які отримують схеми лікування, які включають бисфосфо��ати (в першу чергу, в/в). Багато з цих пацієнтів отримували також хіміотерапію та ГКС. Також є повідомлення про умов остеонекрозу щелепи у пацієнтів з остеопорозом, які одержують пероральні бісфосфонати. До застосування бісфосфонатів пацієнтам із супутніми факторами ризику (наприклад, рак, хіміотерапія, променева терапія, терапія ГКС, недостатня гігієна порожнини рота) необхідно пройти стоматологічне обстеження з відповідним профілактичним лікуванням зубів. Пацієнтам, які перебувають на лікуванні бісфосфонатів, слід по можливості уникати інвазивних стоматологічних процедур. У пацієнтів з остеонекрозом щелепи, які перебувають на терапії бисфосфонатами, стоматологічні хірургічні втручання можуть призвести до погіршення стану. При необхідності проведення хірургічних втручань слід враховувати, що дані про можливість зниження ризику розвитку остеонекроза щелепи після відміни бісфосфонатів відсутні. Призначення і рекомендації лікаря повинні бути засновані на індивідуальній оцінці співвідношення користь/ризик для кожного пацієнта.
Час появи болю в кістках, суглобах та м'язах у пацієнтів під час терапії бисфосфонатами, варіював від 1 дня до декількох місяців після початку лікування. У більшості пацієнтів після припинення лікування відмічалося зменшення вираженості болю, у деяких пацієнтів болю знову з'являлися при поновленні терапії тим же або іншим бисфосфонатом.
Якщо пацієнт забув прийняти таблетку алендроновой кислоти, то її слід прийняти вранці наступного дня. Не слід приймати 2 таблетки в один день, необхідно продовжувати приймати по 1 таблетки 1 раз в тиждень в той день, який був обраний для прийому з самого початку лікуванняСвідчення
— постменопаузный остеопороз;
— остеопороз, спричинений застосуванням ГКС.Протипоказання
— стани, що призводять до уповільнення просування їжі по стравоходу (у т. ч. стриктури або ахалазія стравоходу);
— нездатність пацієнта стояти або сидіти прямо протягом щонайменше 30 хв;
— гіперкальціємія;
— синдром Бернетта та/або молочно-лужний синдром (концентрації кальцію у плазмі > 2.6 ммоль/л, кальцію фосфату > 3.7 ммоль/л, рН > 7.44);
— порушення функції нирок тяжкого ступеня (КК < менше 35 мл/хв);
— пацієнти, які перебувають на гемодіалізі;
— гіпервітаміноз D;
— гіперфосфатемія (за винятком гіперфосфатемії при гіпопаратеріозе);
— гіпермагніємія;
— дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, мальабсорбція глюкози/галактози;
— дитячий вік;
— вагітність;
— період лактації (грудного вигодовування);
— підвищена чутливість до алендроновой кислоті, аль��акальцидолу та інших компонентів препарату.Лікарська взаємодія
При одночасному прийомі з їжею, напоями, що містять кальцій (включаючи мінеральну воду), харчовими добавками, антацидами та іншими лікарськими препаратами для прийому всередину можливе порушення всмоктування алендроновой кислоти. У зв'язку з цим інтервал між прийомом алендроновой кислоти та іншими пероральними препаратами повинен становити не менше 30 хв.
Комбіноване застосування алендроновой кислоти (але не одночасний прийом) з препаратами ест��огенов не супроводжується зміною їх дії і розвитком побічних ефектів.
Прийом преднізолону всередину не супроводжується клінічно значущими змінами біодоступності алендроновой кислоти.
ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДИ посилюють побічну дію алендроновой кислоти на ШКТ.
При одночасному застосуванні альфакальцидола з серцевими глікозидами підвищується ризик розвитку аритмії.
Індуктори мікросомальних ферментів печінки (у т. ч. фенітоїн і фенобарбітал) знижують, а інгібітори - підвищують концентрацію в плазмі альфакальцидола
