Дозировка
Внутрь, после еды. Взрослый 250 мг 1 раз в сутки. Детям старше 3 лет При массе тела от 20 до 40 кг - 125 мг 1 раз в сутки. При массе тела более 40 кг - 250 мг 1 раз в сутки. Пожилым пациентам коррекции дозы не требуется. Пациентам с хронической почечной недостаточности (КК более 50 мл/мин) - 125 мг 1 раз в день. Продолжительность лечения зависит от показаний и тяжести заболевания. Грибковые инфекции кожи: продолжительность лечения при межпальцевой, подошвенной или по типу «носков» локализации инфекции составляет 2-6 недель; при микозах других участков тела: голеней - 2-4 недели, туловища — 2-4 недели; при микозах, вызванных грибами рода Candida - 2-4 недели; при микозах волосистой части головы - около 4-х недель, при заражении Microsporum canis - более 4 недель. Онихомикоз: продолжительность терапии в среднем 6-12 недель. При поражении ногтей пальцев кистей и стоп (за исключением большого пальца стопы), или при молодом возрасте больного длительность лечения может быть менее 12 недель. При инфекции большого пальца стопы обычно достаточно 3-месячного курса лечения. Некоторым больным, у которых снижена скорость роста ногтей, может потребоваться более длительный срок лечения.
Лекарственная форма
таблетки
Состав
тербинафина гидрохлорид 281,3 мг (эквивалентно 250 мг тербинафина)
вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, 40,5 мг; карбоксиметилкрахмал (тип А), 36,0 мг; гипромеллоза, 7,5 мг; кремния диоксид коллоидный 1,2 мг; магния стеарат 3,5 мг
Фармакологическое действие
Тербинафин относится к группе аллиламинов, обладает широким спектром противогрибкового действия. В низких концентрациях обладает фунгицидной активностью в отношении дерматофитов (Trychophyton rubrum, Trychophyton mentagrophytcs, Trychophyton tonsurans, Trychophyton verrucosum, Trychophyton violaccum, Microsporum canis, Epidermophyton floccosum), дрожжевых грибов, главным образом, Candida albicans. Активность в отношении дрожжевых грибов, в зависимости от их вида, может быть фунгицидной или фунгистатической.
Тербинафин нарушает ранний этап биосинтеза основного компонента клеточной мембраны гриба (эргостерола) путем ингибирования фермента скваленэпоксидазы.
При пероральном применении неэффективен при лечении разноцветного лишая, вызванного Pityrosporum ovale, Pityrosporum orbiculare (Malassezia furfur).
Фармакокинетика
При приеме внутрь абсорбируется более 70%. Абсолютная биодоступность вследствие эффекта "первого прохождения" снижается на 40%. После однократного приема внутрь в дозе 250 мг время достижения максимальной концентрации (ТСmах) около 2 ч; максимальная концентрация (Сmах) - 1 мкг/мл. Площадь под кривой «концентрация - время» (AUC) - 4.56 мкг x ч/мл, при одновременном приеме с пищей AUC увеличивается на 20%. При длительном приеме Сmах увеличивается на 25%, AUC - в 2.5 раза. Эффективный период полувыведения (T1/2) - около 36 ч, терминальный Т1/2 200-400 ч (указывает на длительное выведение из кожи и жировой ткани). Равновесная концентрация (Css) не зависит от возраста. Концентрация тербинафина в плазме не зависит от пола.
Связь с белками плазмы - более 99%. Быстро распределяется в тканях, проникает в дермальный слой кожи и ногтевые пластинки. Проникает в секрет сальных желез и накапливается в высоких концентрациях в волосяных фолликулах, в волосах, коже и подкожной клетчатке. Подвергается значительной биотрансформации, образующиеся метаболиты не обладают противогрибковой активностью. 70% выводятся почками. Не кумулирует в организме. Возраст больных не влияет на фармакокинетику тербинафина, однако элиминация может снижаться при поражениях почек или печени, приводя к высоким концентрациям тербинафина в крови. Выделяется с грудным молоком.
Побочные действия
Частота развития побочных эффектов классифицирована согласно рекомендациям Всемирной организации здравоохранения: очень часто - не менее 10%; часто - не менее 1%, но менее 10%; нечасто - не менее 0,1%, но менее 1%; редко - не менее 0,01%, но менее 0,1%; очень редко - менее 0,01%, включая единичные случаи.
Со стороны пищеварительной системы: очень часто - чувство переполнения желудка, снижение аппетита, диспепсия, тошнота, боль в животе, диарея; нечасто - нарушения или утрата вкусовых ощущений (восстановление происходит в пределах нескольких недель после прекращения лечения), повышение активности «печеночных» трансаминаз; редко - холестаз, желтуха, гепатит; в отдельных случаях - длительные расстройства вкусовых ощущений, приводящие к отказу от приема пищи и значительному снижению массы тела, печеночная недостаточность.
Со стороны крови и лимфатической системы: очень редко - нейтропения, тромбоцитопения, агранулоцитоз, лимфопения, единичные случаи панцитопении.
Со стороны кожных покровов: очень редко — псориазоподобная сыпь, обострение псориаза, острая генерализованная пустулезная экзантема.
Аллергические реакции: очень часто - сыпь, крапивница; очень редко - ангионевротический отек, злокачественная эпидермальная эритема (синдром Стивенса-Джонсона), анафилактоидные реакции, токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).
Со стороны опорно-двигательного аппарата: очень часто — артралгия, миалгия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Нерегулярное применение тербинафина или преждевременное прекращение лечения могут приводить к рецидиву заболевания. Если через 2 недели лечения кожной инфекции не отмечается улучшения состояния, необходимо повторно определить возбудителя заболевания и его чувствительность к препарату.
Системное применение при онихомикозе оправдано только в случае поражения большинства ногтей, наличия выраженного подногтевого гиперкератоза, неэффективности предшествующей местной терапии. При лечении онихомикоза клинический ответ, подтвержденный лабораторно, обычно наблюдается через несколько месяцев после микологического излечения и прекращения курса лечения, что обусловлено скоростью отрастания здорового ногтя. Удаления ногтевых пластинок при лечении онихомикоза кистей в течение 3 недель и онихомикоза стоп в течение 6 недель не требуется.
При наличии заболевания печени клиренс тербинафина может быть снижен. Во время лечения необходимо проводить контроль показателей активности «печеночных» трансаминаз в сыворотке крови.
В редких случаях через 3 месяца лечения возникает холестаз и гепатит. При появлении признаков нарушения функции печени (слабость, персистирующая тошнота, снижение аппетита, чрезмерная боль в животе, желтуха, потемнение мочи или обесцвеченный кал) препарат следует отменить.
Назначение тербинафина больным псориазом требует осторожности, т.к. в очень редких случаях тербинафин может спровоцировать обострение псориаза.
При лечении тербинафином следует соблюдать общие правила гигиены для предотвращения возможности повторного инфицирования через белье и обувь. В процессе лечения (через 2 недели) и в конце его необходимо производить противогрибковую обработку обуви, носков и чулок.
Показания
•Микозы волосистой части головы (трихофития, микроспория).
•Грибковые заболевания кожи и ногтей (онихомпкозы), обусловленные Trychophyton spp. (Т. rubrum, Т. mcntagrophytcs, Т. vcrrucosum, Т. violaceum), Microsporum spp. (M. canis, M. gypscum) и Epidcrmophyton floccosum.
•Тяжелые, распространенные дерматомикозы гладкой кожи туловища и конечностей, требующие системного лечения.
•Кандидозы кожи.
Противопоказания
Гиперчувствительность к компонентам препарата; хронические или активные заболевания печени, хроническая почечная недостаточность (клиренс креатинина (КК) менее 50 мл/мин), детский возраст до 3-х лет и с массой тела до 20 кг (для данной лекарственной формы), период лактации, беременность
Лекарственное взаимодействие
Требуется коррекция дозы тербинафина при одновременном применении с ингибиторами и индукторами изоферментов цитохрома Р450, которые могут замедлять и ускорять выведение тербинафина из организма. Циметидин уменьшает скорость выведения тербинафина на 30%, а рифампицин увеличивает скорость выведения тербинафина на 100%. Исследования in vitro и in vivo показали, что тербинафин, ингибируя изофермент CYP2P6, нарушает метаболизм трициклических антидепрессантов, селективных ингибиторов обратного захвата серотонина (дезипрамин, флувоксамин), бета-адреноблокаторов (метопролол, пропранолол), противоаритмических средств (флекаинида, пропафенона), ингибиторов моноаминоксидазы В (селегилин) и антипсихотических средств (хлорпромазина, галоперидола).
Тербинафин существенно не влияет на скорость выведения толбутамина, терфинадина, триазолама, пероральных контрацептивных средств, которые метаболизируются с помощью других изоферментов цитохрома Р450 (за исключением изофермента CYP2P6).
(5176)
Дозування
Всередину, після їжі. Дорослий 250 мг 1 раз на добу. Дітям старше 3 років При масі тіла від 20 до 40 кг - 125 мг 1 раз на добу. При масі тіла більше 40 кг - 250 мг 1 раз на добу. Пацієнтам літнього віку корекції дози не потрібно. Пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю (КК понад 50 мл/хв) - 125 мг 1 раз на день. Тривалість лікування залежить від показань і тяжкості захворювання. Грибкові інфекції шкіри: тривалість лікування при міжпальцевий, фасції або по типу «шкарпеток» локалізації інфекції становить 2-6 тижнів; прі мікозах інших ділянок тіла: гомілок - 2-4 тижні, тулуба — 2-4 тижні; при мікозах, спричинених грибами роду Candida - 2-4 тижні; при мікозах волосистої частини голови - близько 4-х тижнів, при зараженні Microsporum canis - більше 4 тижнів. Оніхомікоз: тривалість терапії в середньому 6-12 тижнів. При ураженні нігтів пальців кистей і стоп (за винятком великого пальця стопи), або при молодому віці хворого тривалість лікування може бути менш як 12 тижнів. При інфекції великого пальця стопи звичайно досить 3-місячного курсу лікування. Деяким хворим, �� яких знижена швидкість росту нігтів, може знадобитися більш тривалий термін лікування.
Лікарська форма
таблеткиСклад
тербінафіну гідрохлорид 281,3 мг (еквівалентно 250 мг тербінафіну)
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, 40,5 мг; карбоксиметилкрахмал (тип А), 36,0 мг; гіпромелоза, 7,5 мг; кремнію діоксид колоїдний 1,2 мг; магнію стеарат 3,5 мгФармакологічна дія
Тербінафін належить до групи аліламінів, володіє широким спектром протигрибкової дії. У низьких концентраціях об��повідомляє фунгіцидною активністю щодо дерматофітів (Trychophyton rubrum, Trychophyton mentagrophytcs, Trychophyton tonsurans, Trychophyton verrucosum, Trychophyton violaccum, Microsporum canis, Epidermophyton floccosum), дріжджових грибів, головним чином, Candida albicans. Активність щодо дріжджових грибів, залежно від їх виду, може бути фунгіцидною або фунгістатичною.
Тербінафін порушує ранній етап біосинтезу основного компонента клітинної мембрани гриба (ергостеролу) шляхом інгібування ферменту скваленепоксидази.
При пероральному застосуванні неефективний при лікуванні різнобарвного лишаю, зумовленого Pityrosporum ovale, Pityrosporum orbiculare (Malassezia furfur).Фармакокінетика
При прийомі внутрішньо абсорбується понад 70%. Абсолютна біодоступність внаслідок ефекту "першого проходження" знижується на 40%. Після одноразового прийому внутрішньо у дозі 250 мг час досягнення максимальної концентрації (ТСмах) близько 2 год; максимальна концентрація (Смах) - 1 мкг/мл, Площа під кривою «концентрація - час» (AUC) - 4.56 мкг х год/мл, при одночасному прийомі з їжею AUC збільшується на 20%. При тривалому прийомі Cmax збільшується на 25%, AUC - в 2.5 рази. Еф��ективный період напіввиведення (T1/2) - близько 36 годин, термінальний T1/2 200-400 год (вказує на тривалий виведення з шкіри і жирової тканини). Рівноважна концентрація (Css) не залежить від віку. Концентрація тербінафіну в плазмі не залежить від статі.
Зв'язок з білками плазми - більше 99%. Швидко розподіляється в тканинах, проникає в дермальний шар шкіри і нігтьові пластинки. Проникає в секрет сальних залоз і накопичується у високих концентрацій у волосяних фолікулах, волоссі, шкірі і підшкірній клітковині. Піддається значній биотранс��ормации, що утворюються метаболіти не володіють протигрибковою активністю. 70% виводяться нирками. Не кумулює в організмі. Вік пацієнтів не впливає на фармакокінетику тербінафіну, однак елімінація може знижуватися при ураженнях нирок або печінки, приводячи до високих концентрацій тербінафіну в крові. Виділяється з грудним молоком.Побічні дії
Частота розвитку побічних ефектів класифіковано згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто - не менше 10%; часто - не менше 1%, але менше 10%; нечасто - не менїї 0,1%, але менш 1%; рідко - не менше 0,01%, але менше 0,1%; дуже рідко - менше 0,01%, включаючи поодинокі випадки.
З боку травної системи: дуже часто - відчуття переповнення шлунку, зниження апетиту, диспепсія, нудота, біль у животі, діарея; нечасто - порушення або втрата смакових відчуттів (відновлення відбувається в межах декількох тижнів після припинення лікування), підвищення активності «печінкових» трансаміназ; рідко - холестаз, жовтяниця, гепатит; в окремих випадках - тривалі розлади смакових відчуттів, що призводять до втказу від прийому їжі і значному зниженню маси тіла, печінкова недостатність.
З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко - нейтропенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лімфопенія, поодинокі випадки панцитопенії.
З боку шкірних покривів: дуже рідко — псоріазоподібний висип, загострення псоріазу, гостра генералізована пустулезная екзантема.
Алергічні реакції: дуже часто - висип, кропив'янка; дуже рідко - ангіоневротичний набряк, злоякісна епідермальна еритема (синдром Стівенса-Джонс��на), анафілактоїдні реакції, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
З боку опорно-рухового апарату: дуже часто — артралгія, міалгія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Нерегулярне застосування тербінафіну або передчасне припинення лікування може призвести до рецидиву захворювання. Якщо через 2 тижні лікування шкірної інфекції не відзначається поліпшення стану, необхідно повторно визначити збудника захворювання і його чутливість до препарату.
Системне п��именение при оніхомікозі є виправданим лише у випадку ураження більшості нігтів, наявності вираженого піднігтьового гіперкератозу, неефективності попередньої місцевої терапії. При лікуванні оніхомікозу клінічний відповідь, підтверджений лабораторно, зазвичай спостерігається через декілька місяців після мікологічного виліковування і припинення курсу лікування, що зумовлено швидкістю відростання здорового нігтя. Видалення нігтьових пластинок при лікуванні оніхомікозу кистей протягом 3 тижнів і оніхомікозу стоп протягом 6 тижнів не потрібно.
При наявності захворювання печінки кліренс тербінафіну може бути знижений. Під час лікування необхідно проводити контроль показників активності «печінкових» трансаміназ у сироватці крові.
У рідкісних випадках через 3 місяці лікування виникає холестаз і гепатит. При появі ознак порушення функції печінки (слабкість, персистуюча нудота, зниження апетиту, надмірна біль у животі, жовтяниця, потемніння сечі або знебарвлений кал) препарат слід відмінити.
Призначення тербінафіну хворим псориазом вимагає обережності, оскільки в дуже рідкісних випадках тербінафін може спровокувати загострення псоріазу.
При лікуванні тербінафіном слід дотримуватися загальні правила гігієни для запобігання можливості повторного інфікування через білизну і взуття. У процесі лікування (через 2 тижні) і в кінці його необхідно проводити протигрибкову обробку взуття, шкарпеток і панчох.Свідчення
•Мікози волосистої частини голови (трихофітія, мікроспорія).
•Грибкові захворювання шкіри і нігтів (онихомпкозы), обумовлені Trychophyton spp. (Т. rubrum, Т. mcntagrophytcs, Т. vcrrucosum, Т. violaceum), Microsporum spp. (M. canis, M. gypscum) і Epidcrmophyton floccosum.
•Важкі, розповсюджені дерматомікози гладкої шкіри тулуба і кінцівок, потребують системного лікування.
•Кандидози шкіри.Протипоказання
Гіперчутливість до компонентів препарату; хронічні або активні захворювання печінки, хронічна ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 50 мл/хв), дитячий вік до 3-х років і з масою тіла до 20 кг (для даної лікарської форми), період лактації, вагітністьЛекарственне взаємодія
Потрібна корекція дози тербінафіну при одночасному застосуванні з інгібіторами та індукторами ізоферментів цитохрому Р450, які можуть сповільнювати і прискорювати виведення тербінафіну з організму. Циметидин зменшує швидкість виведення тербінафіну на 30%, а рифампіцин збільшує швидкість виведення тербінафіну на 100%. Дослідження in vitro і in vivo показали, що тербінафін, інгібуючи ізофермент CYP2P6, порушує метаболізм трициклічних антидепресантів, селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (дезипрамин, флуво��самин), бета-адреноблокаторів (метопролол, пропранолол), противоаритмических коштів (флекаїніду, пропафенону), інгібіторів моноаміноксидази (селегілін) і антипсихотичних засобів (хлорпромазину, галоперидолу).
Тербінафін істотно не впливає на швидкість виведення толбутамина, терфинадина, тріазоламу, пероральних контрацептивних засобів, які метаболізуються за допомогою інших ізоферментів цитохрому Р450 (за винятком ізоферменту CYP2P6).
