Дозировка
Внутрь, вне зависимости от приема пищи, запивается водой. Длительность лечения зависит от показания и тяжести течения заболевания. Желательно принимать препарат в одно и то же время. Взрослые По 250 мг один раз в сутки. Инфекции кожных покровов Рекомендуемая продолжительность лечения: дерматомикоз стоп (межпальцевый, подошвенный или по типу носков) – 2-6 недель; ? дерматомикоз туловища, голеней – 2-4 недели; кандидоз кожи – 2-4 недели. Полное исчезновение проявлений инфекции и жалоб, связанных с ней, может наступить не ранее, чем через несколько недель после микологического излечения. Инфекции волос и волосистой части головы Рекомендуемая продолжительность лечения микоза волосистой части головы составляет 4 недели. Микозы волосистой части головы наблюдаются преимущественно у детей. Онихомикоз: Продолжительность лечения составляет у большинства пациентов от 6 до 12 недель. При онихомикозе кистей в большинстве случаев достаточно 6-ти недель лечения. При онихомикозе стоп в большинстве случаев достаточно 12-ти недель лечения. Некоторым пациентам, которые имеют сниженную скорость роста ногтей, может потребоваться более длительное лечение. Оптимальный клинический эффект наблюдается спустя несколько месяцев после микологического излечения и прекращения терапии. Это определяется тем периодом времени, который необходим для отрастания здорового ногтя. Пациенты пожилого возраста Нет оснований полагать, что для пациентов пожилого возраста требуется изменять режим дозирования препарата или что у них отмечаются побочные действия, отличающиеся от таковых у пациентов более молодого возраста. В случае применения в этой возрастной группе препарата следует учитывать возможность сопутствующего нарушения функции печени и/или почек. Дети У детей старше 3 лет препарат назначают один раз в сутки. Разовая доза зависит от массы тела и составляет: для детей с массой тела от 20 до 40 кг – 125 мг (1/2 таблетки 250 мг); ? для детей с массой тела более 40 кг – 250 мг.
Передозировка
СимптомыИмеются сообщения о нескольких случаях передозировки (принятая доза тербинафина составляла до 5 г), при которых отмечались: головная боль, головокружение, тошнота, боль в эпигастральной области, учащенное мочеиспускание, сыпь. Лечение Мероприятия по выведению препарата (промывание желудка, прием активированного угля); при необходимости – симптоматическая и поддерживающая терапия.
Лекарственная форма
Круглые плоскоцилиндрические таблетки белого или почти белого цвета с фаской и риской.
Состав
Одна таблетка содержит:
активное вещество: тербинафина гидрохлорид в пересчете на тербинафин – 0,25 г;
вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая – 0,08 г; гипролоза (гидроксипропилцеллюлоза) – 0,025 г; кроскармеллоза натрия – 0,025 г; кремния диоксид коллоидный – 0,01 г; кальция стеарат – 0,005 г; лактозы моногидрат – до получения таблетки массой 0,5 г.
Фармакологическое действие
Тербинафин представляет собой аллиламин, обладает широким спектром действия в отношении грибов, вызывающих заболевания кожи, волос и ногтей, в том числе дерматофитов, таких как Trichophyton (например, Т. rubrum, Т. mentagrophytes, Т. verrucosum, T. tonsurans, T. violacium), Microsporum (например, М. canis), Epidermophiton floccosum, а также дрожжевых грибов рода Candida (например, C. albicans) и Pityrosporum. В низких концентрациях тербинафин оказывает фунгицидное действие в отношении дерматофитов, плесневых и некоторых диморфных грибов. Активность в отношении дрожжевых грибов, в зависимости от их вида, может быть фунгицидной или фунгистатической.
Тербинафин специфически подавляет ранний этап биосинтеза стеринов в клетке гриба. Это ведет к дефициту эргостерина и к внутриклеточному накоплению сквалена, что вызывает гибель клетки гриба. Действие тербинафина осуществляется путем ингибирования фермента скваленэпоксидазы в клеточной мембране гриба. Этот фермент не относится к системе цитохрома Р450. Тербинафин не оказывает влияния на метаболизм гормонов или других лекарственных препаратов.
При приеме препарата Тербинафин внутрь в коже, волосах и ногтях создаются концентрации препарата, обеспечивающие фунгицидное действие.
Фармакокинетика
Всасывание и распределение
После приема внутрь тербинафин хорошо абсорбируется (> 70 %); абсолютная биодоступность тербинафина вследствие эффекта «первого прохождения» через печень составляет примерно 50 %.
После однократного приема тербинафина внутрь в дозе 250 мг его максимальная концентрация в плазме крови (Cmax) достигается через 1,5 часа и составляет 1,3 мкг/мл. При постоянном приеме тербинафина его Cmax в среднем увеличивается на 25 %, по сравнению с однократным приемом; площадь под кривой «концентрация-время» (AUC) увеличивается в 2,3 раза. Эффективный период полувыведения составляет 30 часов. Прием пищи в умеренной степени влияет на биодоступность препарата (AUC увеличивается менее чем на 20 %), но коррекции дозы тербинафина при одновременном приеме с пищей не требуется.
Тербинафин в значительной степени связывается с белками плазмы крови (99 %). Он быстро проникает в дермальный слой кожи и концентрируется в липофильном роговом слое. Тербинафин также проникает в секрет сальных желез, что приводит к созданию высоких концентраций в волосяных фолликулах, волосах и в коже, богатой сальными железами. Показано также, что тербинафин проникает в ногтевые пластинки в первые несколько недель после начала терапии.
Метаболизм и выведение
Тербинафин метаболизируется быстро и в существенной степени при участии как минимум семи изоферментов цитохрома Р450, при этом основную роль играют изоферменты CYP2C9, CYP1A2, CYP3A4, CYP2C8 и CYP2C19. В результате биотрансформации тербинафина образуются метаболиты, не обладающие противогрибковой активностью и выводящиеся преимущественно почками. Многократное применение тербинафина, приводящее к повышению его концентрации в плазме крови, сопровождается трехфазным выведением с конечным периодом полувыведения около 16,5 суток. Выводится почками в виде метаболитов (около 70 %), остальная часть – через кишечник.
Не кумулирует. Выделяется с грудным молоком.
Фармакокинетика у особых групп пациентов
Пациенты пожилого возраста
Не выявлено изменений равновесной концентрации тербинафина в плазме крови в зависимости от возраста.
Пациенты с нарушениями функции печени и/или почек
В фармакокинетических исследованиях разовой дозы тербинафина у больных с сопутствующими нарушениями функции почек (клиренс креатинина (КК) менее 50 мл/мин) и с заболеваниями печени была показана возможность снижения клиренса препарата на 50 %.
Побочные действия
Классификация частоты развития побочных эффектов согласно рекомендациям Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ):
очень часто > 1/10;часто от > 1/100 до < 1/10;нечасто от > 1/1000 до < 1/100;редко от > 1/10000 до < 1/1000;очень редко < 1/10000, включая отдельные сообщения;
частота неизвестна – по имеющимся данным установить частоту возникновения не представляется возможным.
По данным клинических исследований
Нарушения со стороны крови и лимфатической системы:
нечасто – анемия;очень редко – нейтропения, агранулоцитоз, панцитопения, тромбоцитопения.
Нарушения со стороны иммунной системы:
очень редко – анафилактоидные реакции (включая ангионевротический отек), кожная и системная красная волчанка (или их обострение).
Нарушения со стороны психики:часто – депрессия;нечасто – тревожность.
Нарушения со стороны нервной системы:очень часто – головная боль;
часто – головокружение; нарушения вкусовых ощущений, вплоть до их потери (обычно восстановление происходит в пределах нескольких недель после прекращения лечения);нечасто – парестезии, гипестезии;очень редко – длительные нарушения вкусовых ощущений, истощение.
Нарушения со стороны органа зрения:нечасто – нарушение зрения.
Нарушения со стороны органа слуха и лабиринтные нарушения:нечасто – шум в ушах.
Нарушения со стороны печени и желчевыводящих путей:
редко – гепатобилиарная дисфункция (преимущественно холестатаческой природы), в том числе печеночная недостаточность, включая очень редкие случаи развития тяжелой печеночной недостаточности (некоторые со смертельным исходом или требующие трансплантации печени; в большинстве случаев, когда развивалась печеночная недостаточность, пациенты имели серьезные сопутствующие системные заболевания и причинно-следственная связь печеночной недостаточности с приемом тербинафина была сомнительной), гепатит, желтуха, холестаз, повышение активности «печеночных» ферментов.
Нарушения со стороны пищеварительной системы:очень часто – вздутие живота, снижение аппетита, диспепсия, тошнота, слабо выраженные боли в животе, диарея.
Нарушения со стороны кожи и подкожной клетчатки:очень часто – сыпь, крапивница;нечасто – реакции точувствительности;очень редко – синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, острый генерализованный экзантематозный пустулез, многоформная эритема, токсическая кожная сыпь, эксфолиативный дерматит, буллезный дерматит, псориазоподобные высыпания на коже или обострения псориаза, алопеция.
Нарушения со стороны скелетно-мышечной и соединительной ткани:очень часто – артралгия, миалгия.
Общие расстройства:
часто – чувство усталости;нечасто – повышение температуры тела.
Лабораторные и инструментальные данные:
нечасто – снижение веса (вторично по отношению к нарушению вкусовых ощущений).
По данным пострегистрационного применения (частота нежелательных явлений не может быть установлена)
Нарушения со стороны иммунной системы:
анафилактические реакции; синдром, подобный сывороточной болезни.
Нарушения со стороны органа зрения:
затуманивание зрения, снижение остроты зрения.
Нарушения со стороны кожи и подкожной клетчатки:
лекарственная сыпь с эозинофилией и системными симптомами (сыпь, отеки, лихорадка и увеличение лимфатических узлов).
Нарушения со стороны органа слуха и лабиринтные нарушения:тугоухость, нарушение слуха.
Нарушения со стороны сосудов:васкулит.
Нарушения со стороны нервной системы: потеря обоняния, в том числе на длительный период времени; снижение обоняния.
Нарушения со стороны пищеварительной системы: панкреатит.
рабдомиолиз.
Общие расстройства:гриппоподобный синдром.
Лабораторные и инструментальные данные: повышение активности креатинфосфокиназы в плазме крови.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Нерегулярное применение или досрочное окончание лечения повышает риск развития рецидива.
Если через 2 недели лечения не отмечается улучшения состояния, необходимо повторно определить возбудителя заболевания и его чувствительность к препарату.
Перед началом и в процессе лечения (через 4-6 недель после начала лечения) необходим контроль показателей функции печени. Гепатотоксичность может возникнуть как у пациентов с предшествующими заболеваниями печени, так и без них. В случае повышения активности «печеночных» проб и/или при выявлении симптомов, позволяющих предположить нарушение функции печени (снижение аппетита, стойкая тошнота, желтуха, темная моча, светлый кал, чрезмерная утомляемость) необходимо отменить препарат.
Необходимо соблюдать осторожность при применении препарата пациентами с угнетением костномозгового кроветворения, кожной красной волчанкой или системной красной волчанкой.
Серьезные кожные реакции (в том числе синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, лекарственная сыпь с эозинофилией и системными симптомами) крайне редко отмечались на фоне применения тербинафина.
При применении тербинафина в таблетках отмечались крайне редкие случаи изменения клеточного состава крови (нейтропения, агранулоцитоз, тромбоцитопения, панцитопения). В случае развития качественных или количественных изменений со стороны форменных элементов крови следует установить причину нарушений и рассмотреть вопрос о снижении дозы препарата или, при необходимости, о прекращении терапии препаратом Тербинафин (см. подраздел «Фармакокинетика»).
Поскольку применение тербинафина у пациентов с нарушением функции почек (КК менее 50 мл/мин или концентрация креатинина в плазме крови более 300 мкмоль/л) недостаточно изучено, препарат Тербинафин не рекомендуется применять у пациентов с нарушением функции почек.
При наличии у пациента в анамнезе псориаза следует с осторожностью применять препарат Тербинафин, поскольку имеются данные о случаях обострения болезни.
Системное применение при онихомикозе оправдано только в случае тотального поражения большинства ногтей, наличия выраженного подногтевого гиперкератоза, неэффективности предшествующей местной терапии.
Удаление ногтевых пластинок при лечении онихомикоза кистей в течение 3 недель и онихомикоза стоп в течение 6 недель не требуется.
В процессе лечения (через 2 недели) и в конце необходимо производить противогрибковую обработку обуви, носков и чулок.
Влияние на управление транспортными средствами и механизмами
Нет данных о влиянии Тербинафина на способность к управлению транспортными средствами и механизмами. При развитии головокружения на фоне терапии препаратом Тербинафин пациентам не следует управлять транспортными средствами и/или заниматься потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
онихомикоз, вызванный грибами дерматофитами;
микозы волосистой части головы;
грибковые инфекции кожи – лечение дерматомикозов туловища, голеней, стоп, а также дрожжевых инфекций кожи, вызываемых грибами рода Candida (например, Candida albiсans) – в тех случаях, когда локализация, выраженность или распространенность инфекции обусловливают целесообразность пероральной терапии.
Противопоказания
повышенная чувствительность к тербинафину или другим компонентам препарата;
тяжелые, хронические или активные заболевания печени;
хроническая почечная недостаточность (КК менее 50 мл/мин или концентрация креатинина в плазме крови более 300 мкмоль/л);
детский возраст (до 3 лет, с массой тела до 20 кг);
период грудного вскармливания;
? дефицит лактазы, непереносимость лактозы, синдром глюкозо-галактозной мальабсорбции.
? нарушения функции печени;
? алкоголизм;
? угнетение костномозгового кроветворения;
? кожная красная волчанка или системная красная волчанка;
? псориаз;
? болезни обмена веществ;
? окклюзионные заболевания сосудов конечностей.
Применение при беременности и в период грудного вскармливания
Беременность
Данные экспериментальных исследований не дают оснований предполагать наличие нежелательных явлений в отношении токсического действия на плод. Поскольку клинический опыт применения тербинафина у беременных женщин ограничен, не следует применять препарат во время беременности, за исключением тех случаев, когда ожидаемая польза от проведения терапии для матери превышает потенциальный риск для плода.
Период грудного вскармливания
Тербинафин выделяется с грудным молоком, поэтому женщины, получающие препарат Тербинафин внутрь, не должны кормить грудью.
Влияние на фертильность
Данных о влиянии препарата Тербинафин на фертильность у людей нет. Исследования у крыс не выявили нежелательного влияния на фертильность и репродуктивную способность.
Лекарственное взаимодействие
Влияние других лекарственных средств на тербинафин
Плазменный клиренс тербинафина может ускоряться под влиянием препаратов-индукторов метаболизма и подавляться под влиянием ингибиторов цитохрома P450. При необходимости одновременного применения вышеуказанных препаратов и тербинафина может потребоваться соответствующая коррекция режима дозирования последнего.
Циметидин может усиливать действие тербинафина или увеличивать его концентрацию в плазме крови. Циметидин снижает клиренс тербинафина на 33 %.
Флуконазол увеличивает Cmax и AUC тербинафина на 52 % и 69 % соответственно, в связи с угнетением изоферментов CYP2C9 и CYP3A4. Подобное увеличение экспозиции тербинафина может возникать при применении других препаратов, ингибирующих изоферменты CYP2C9 и CYP3A4, например, кетоконазола и амиодарона.
Рифампицин может ослаблять действие тербинафина или уменьшать его концентрацию в плазме крови. Рифампицин увеличивает клиренс тербинафина на 100 %.
Влияние тербинафина на другие лекарственные средства
В исследованиях in vivo и in vitro было показано, что тербинафин подавляет метаболизм, опосредуемый изоферментом 2D6 (CYP2D6). Эти данные могут оказаться клинически значимыми для тех препаратов, которые метаболизируются преимущественно этим ферментом: трициклические антидепрессанты, бета-адреноблокаторы (метопролол, пропранолол), селективные ингибиторы обратного захвата серотонина, противоаритмические препараты (IA, IB, IC класса), антипсихотические препараты (хлорпромазин, галоперидол) и ингибиторы моноаминоксидазы B типа (селегилин), – в том случае, если применяемый одновременно препарат имеет малый диапазон терапевтической концентрации.
Тербинафин снижает клиренс дезипрамина на 82 %.
В исследованиях на здоровых добровольцах с активным метаболизмом декстрометорфана (противокашлевое средство и субстрат CYP2D6) тербинафин увеличивал метаболический коэффициент декстрометорфан/декстрорфан в моче
в 16-97 раз. Таким образом, тербинафин у лиц с высокой активностью изофермента CYP2D6 может снизить активность последнего.
Тербинафин снижает клиренс кофеина при внутривенном введении на 19 %.
При совместном применении с этанолом или препаратами, обладающими гепатотоксическим действием, возникает риск развития лекарственного поражения печени.
При одновременном применении с варфарином тербинафин снижает протромбиновое время (причинно-следственная связь не установлена).
Тербинафин повышает клиренс циклоспорина на 15 %.
Лекарственные взаимодействия, не оказывающие или оказывающие незначительное влияние
Результаты исследований, проведенных in vitro и у здоровых добровольцев, показывают, что тербинафин обладает незначительным потенциалом для подавления или усиления клиренса большинства препаратов, которые метаболизируются при участии системы цитохрома P450 (например, терфенадина, триазолама, толбутамида, пероральных контрацептивов), за исключением тех, которые метаболизируются с участием изофермента CYP2D6.
Тербинафин не влияет на клиренс феназона или дигоксина.
Тербинафин не оказывает существенного влияния на фармакокинетику флуконазола.
Не было выявлено клинически значимых взаимодействий между тербинафином и компонентами ко-тримоксазола (триметопримом и сульфаметоксазолом), зидовудином или теофиллином.
Имеются сообщения о нескольких случаях нарушения менструального цикла у пациенток, принимавших тербинафин совместно с пероральными контрацептивами, хотя частота этих нарушений не превышает среднюю частоту таких нарушений у пациенток, принимающих только пероральные контрацептивы.
Взаимодействие с продуктами питания и напитками
Продукты питания незначительно влияют на биодоступность тербинафина (увеличение AUC < 20 %), что не требует изменения дозы препарата.
(5171)
Дозування
Внутрішньо, незалежно від прийому їжі, запивається водою. Тривалість лікування залежить від показань і тяжкості перебігу захворювання. Бажано приймати препарат в один і той же час. Дорослі По 250 мг один раз на добу. Інфекції шкірних покривів Рекомендована тривалість лікування: дерматомікоз стоп (міжпальцевий, підошовний або за типом шкарпеток) – 2-6 тижнів; ? дерматомікоз тулуба, гомілок – 2-4 тижні; кандидоз шкіри – 2-4 тижні. Повне зникнення проявів інфекції і скарг, пов'язаних з нею, може настати не ра��її, ніж через кілька тижнів після мікологічного вилікування. Інфекції волосся і волосистої частини голови Рекомендована тривалість лікування мікозу волосистої частини голови-4 тижні. Мікози волосистої частини голови спостерігається переважно у дітей. Оніхомікоз: Тривалість лікування становить у більшості пацієнтів від 6 до 12 тижнів. При оніхомікозі кистей у більшості випадків достатньо 6-ти тижнів лікування. При оніхомікозі стоп у більшості випадків достатньо 12-ти тижнів лікування. Деяким пацієнтам, ко��які мають знижену швидкість росту нігтів, може знадобитися більш тривале лікування. Оптимальний клінічний ефект спостерігається через кілька місяців після мікологічного лікування і припинення терапії. Це визначається тим періодом часу, який необхідний для відростання здорового нігтя. Пацієнти літнього віку Немає підстав вважати, що для пацієнтів літнього віку потрібно змінювати режим дозування препарату або що у них відзначаються побічні дії, які відрізняються від таких у пацієнтів більш молодого в��зраста. У разі застосування в цій віковій групі препарату слід враховувати можливість супутнього порушення функції печінки і/або нирок. Діти У дітей старше 3 років препарат призначають один раз на добу. Разова доза залежить від маси тіла і становить: для дітей з масою тіла від 20 до 40 кг – 125 мг (1/2 таблетки 250 мг); ? для дітей з масою тіла більше 40 кг – 250 мг.Передозування
СимптомыИмеются повідомлення про декілька випадків передозування (прийнята доза тербінафіну становила до 5 г), при яких відзначалися: головний біль, головокруженії, нудота, біль в епігастральній ділянці, прискорене сечовипускання, висип. Лікування Заходи по виведенню препарату (промивання шлунка, прийом активованого вугілля); при необхідності – симптоматична і підтримуюча терапія.
Лікарська форма
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з фаскою і рискою.Склад
Одна таблетка містить:
активна речовина: тербінафіну гідрохлорид у перерахуванні на тербінафін – 0,25 г;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 0,08 г; гипролоза (гідроксипропілцелюлоза) – 0,025 г; натрію кроскармелоза – 0,025 г; кремнію діоксид колоїдний – 0,01 г; кальцію стеарат – 0,005 г; лактози моногідрат – до отримання таблетки масою 0,5 р.Фармакологічна дія
Тербінафін являє собою аллиламин, володіє широким спектром дії відносно грибів, що викликають захворювання шкіри, волосся і нігтів, в тому числі дерматофітів, таких як Trichophyton (наприклад, T. rubrum, T. mentagrophytes, T. verrucosum, T. tonsurans, T. violacium), Microsporum (наприклад, М. canis), Epidermophiton floccosum, а також дріжджових грибів роду Candida (наприклад, C. albicans) та Pityrosporum. В низьких концентраціях тербінафін виявляє фунгіцидну дію відносно дерматофітів, пліснявих і деяких диморфних грибів. Активність щодо дріжджових грибів, залежно від їх виду, може бути фунгіцидною або фунгістатичною.
Тербінафін специфічно пригнічує ранній етап біосинтезу стеринів у клітині гриба. Це веде до дефіциту ергостерину і до внутрішньоклітинного накопичення сквалену, що викликає загибель клітини гриба. Дія тербінафіну здійснюється шляхом інгібування ферменту скваленепоксидази у клітинній мембрані гриба. Цей фермент не належить до системи цитохрому Р450. Тербінафін не впливає на метаболізм гормонів або інших лікарських препаратів.
При прийомі препарату Тербінафін всередину в шкірі, волоссі і нігтях утворюються концентрації препарату, що забезпечують фунгіцидну дію.Фармакокінетика
Всмоктування і розподіл
Після прийому всередину тербінафін добре абсорбується (> 70 %); абсолютна біодоступність тербінафіну внаслідок ефекту «першого проходження» через печінку становить прим��рно 50 %.
Після одноразового прийому тербінафіну внутрішньо в дозі 250 мг його максимальна концентрація в плазмі крові (Cmax) досягається через 1,5 години і становить 1,3 мкг/мл При постійному прийомі тербінафіну його Cmax в середньому збільшується на 25 %, порівняно з одноразовим прийомом; площа під кривою «концентрація-час» (AUC) збільшується у 2,3 рази. Ефективний період напіввиведення становить 30 годин. Прийом їжі в помірному ступені впливає на біодоступність препарату (AUC збільшується не менш ніж на 20 %), але корекції дози тербінафіну при одноврем��державному прийомі з їжею не потрібно.
Тербінафін значною мірою зв'язується з білками плазми крові (99 %). Він швидко проникає в дермальний шар шкіри і концентрується в ліпофільному роговому шарі. Тербінафін також проникає в секрет сальних залоз, що призводить до утворення високих концентрацій у волосяних фолікулах, волоссі і шкірі, багатій сальними залозами. Показано також, що тербінафін проникає в нігтьові пластинки у перші декілька тижнів після початку терапії.
Метаболізм і виведення
Тербінафін метаболизиру��ться швидко і суттєвою мірою за участю як мінімум семи ізоферментів цитохрому Р450, при цьому основну роль відіграють ізоферменти CYP2C9, CYP1A2, CYP3A4, CYP2C8 та CYP2C19. Внаслідок біотрансформації тербінафіну утворюються метаболіти, які не мають протигрибкової активності і виводяться переважно нирками. Багаторазове застосування тербінафіну, що приводить до підвищення його концентрації в плазмі крові, супроводжується трифазним виведенням з кінцевим періодом напіввиведення близько 16,5 діб. Виводиться нирками у вигляді метаболітів (близько 70 %), остальна частина – через кишечник.
Не кумулює. Виділяється з грудним молоком.
Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів
Пацієнти літнього віку
Не виявлено змін рівноважної концентрації тербінафіну в плазмі крові в залежності від віку.
Пацієнти з порушеннями функції печінки та/або нирок
У фармакокінетичних дослідженнях разової дози тербінафіну у хворих із супутніми порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну (КК) менше 50 мл/хв) і з захворюваннями печінки була показана можливо��ність зниження кліренсу препарату на 50 %.Побічні дії
Класифікація частоти розвитку побічних ефектів згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ):
дуже часто > 1/10;часто-від > 1/100 до < 1/10;нечасто від > 1/1000 до < 1/100;рідко-від > 1/10000 до < 1/1000;дуже рідко < 1/10000, включаючи окремі повідомлення;
частота невідома – за наявними даними встановити частоту виникнення не представляється можливим.
За даними клінічних досліджень
Порушення з боку крові і лімфатичної систем��ми:
нечасто – анемія;дуже рідко – нейтропенія, агранулоцитоз, панцитопенія, тромбоцитопенія.
Порушення з боку імунної системи:
дуже рідко – анафілактоїдні реакції (включаючи ангіоневротичний набряк), шкірні та системний червоний вовчак (або їх загострення).
Порушення з боку психіки:часто – депресія;нечасто – тривожність.
Порушення з боку нервової системи:дуже часто – головний біль;
часто – запаморочення; порушення смакових відчуттів, аж до їх втрати (зазвичай відновлення відбувається в межах декількох тижнів після припинення лікування);рідко – парестезії, гіпестезії;дуже рідко – тривалі порушення смакових відчуттів, виснаження.
Порушення з боку органа зору:нечасто – порушення зору.
Порушення з боку органу слуху й лабіринтові порушення:нечасто – шум у вухах.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів:
рідко – гепатобіліарна дисфункція (переважно холестатаческой природи), у тому числі печінкова недостатність, включаючи дуже рідкі випадки розвиток важкої печінкової недостатності (деякі зі смертельним наслідком або потребують трансплантації печінки; у більшості випадків, коли розвивалася печінкова недостатність, пацієнти мали серйозні супутні системні захворювання і причинно-наслідковий зв'язок печінкової недостатності з прийомом тербінафіну була сумнівною), гепатит, жовтяниця, холестаз, підвищення активності «печінкових» ферментів.
Порушення з боку травної системи:дуже часто – здуття живота, зниження апетиту, диспепсія, тошнота, слабо виражені болі в животі, діарея.
Порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини:дуже часто – висипання, кропив'янка;нечасто – реакції точувствительности;дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, багатоформна еритема, токсична шкірний висип, ексфоліативний дерматит, бульозний дерматит, псоріазоподібні висипання на шкірі або загострення псоріазу, алопеція.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини:дуже часто ��� артралгія, міалгія.
Загальні розлади:
часто – відчуття втоми;нечасто – підвищення температури тіла.
Лабораторні та інструментальні дані:
нечасто – зниження ваги (вдруге по відношенню до порушення смакових відчуттів).
За даними пострегистрационного застосування (частота небажаних явищ не може бути встановлена)
Порушення з боку імунної системи:
анафілактичні реакції, синдром, подібний до сироваткової хвороби.
Порушення з боку органа зору:
затуманивание зору, зниження гостроти зору.
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини:
лікарська висип з еозинофілією та системними симптомами (висип, набряки, пропасниця і збільшення лімфатичних вузлів).
Порушення з боку органу слуху й лабіринтові порушення:приглухуватість, порушення слуху.
Порушення з боку судин:васкуліт.
Порушення з боку нервової системи: втрата нюху, у тому числі на тривалий період часу; зниження нюху.
Порушення з боку травної системи: п��нкреатит.
рабдоміоліз.
Загальні розлади:грипоподібний синдром.
Лабораторні та інструментальні дані: підвищення активності креатинфосфокінази в плазмі крові.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Нерегулярне застосування або дострокове закінчення лікування підвищує ризик розвитку рецидиву.
Якщо через 2 тижні лікування не відзначається поліпшення стану, необхідно повторно визначити збудника захворювання і його чутливість до препарату.
Перед початком і в процесі лікування (ч��рез 4-6 тижнів після початку лікування необхідний контроль показників функції печінки. Гепатотоксичність може виникнути як у пацієнтів з попередніми захворюваннями печінки, так і без них. У випадку підвищення активності «печінкових» проб і/або при виявленні симптомів, що дозволяють припустити порушення функції печінки (зниження апетиту, стійка нудота, жовтяниця, темна сеча, світлий кал, надмірна втомлюваність) необхідно відмінити препарат.
Необхідно дотримуватись обережності при застосуванні препарату пацієнтами з пригніченням кос��номозгового кровотворення, шкірної червоним вовчаком або системним червоним вовчаком.
Серйозні шкірні реакції (у тому числі синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, медикаментозна висипка з еозинофілією та системними симптомами) вкрай рідко відзначалися на тлі застосування тербінафіну.
При застосуванні тербінафіну в таблетках відзначалися вкрай рідкісні випадки зміни клітинного складу крові (нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія). У разі розвитку якісних або кількісних зменений з боку формених елементів крові слід встановити причину порушень та розглянути питання про зниження дози препарату або, при необхідності, про припинення терапії препаратом Тербінафін (див. підрозділ «Фармакокінетика»).
Оскільки застосування тербінафіну у пацієнтів з порушенням функції нирок (КК менше 50 мл/хв або концентрація креатиніну в плазмі крові більше 300 мкмоль/л) недостатньо вивчено, препарат Тербінафін не рекомендується застосовувати у пацієнтів з порушенням функції нирок.
При наявності у пацієнта в анамнезі псоріазу слід з обережністю застосовувати препарат Тербінафін, оскільки є дані про випадки загострення хвороби.
Системне застосування при оніхомікозі є виправданим лише у випадку тотального ураження більшості нігтів, наявності вираженого піднігтьового гіперкератозу, неефективності попередньої місцевої терапії.
Видалення нігтьових пластинок при лікуванні оніхомікозу кистей протягом 3 тижнів і оніхомікозу стоп протягом 6 тижнів не потрібно.
У процесі лікування (через 2 тижні) і в кінці необхідно виробляє�� протигрибкову обробку взуття, шкарпеток і панчох.
Вплив на керування транспортними засобами і механізмами
Немає даних про вплив Тербінафіну на здатність до керування транспортними засобами і механізмами. При розвитку запаморочення на фоні терапії препаратом Тербінафін пацієнтам не слід керувати транспортними засобами та/або займатися потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
оніхомікоз, спричинений грибами дерматофитами;
мікози волосистої частини голови;
грибкові інфекції шкіри – лікування дерматомікозів тулуба, гомілок, стоп, а також дріжджових інфекцій шкіри, спричинених грибами роду Candida (наприклад, Candida albiсans) – у тих випадках, коли локалізація, вираженість або поширеність інфекції зумовлюють доцільність пероральної терапії.Протипоказання
підвищена чутливість до тербінафіну або до інших компонентів препарату;
важкі хронічні або активні захворювання печінки;
хронічна почечн��я недостатність (КК менше 50 мл/хв або концентрація креатиніну в плазмі крові більше 300 мкмоль/л);
дитячий вік (до 3 років, з масою тіла до 20 кг);
період грудного вигодовування;
? дефіцит лактази, непереносимість лактози, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.
? порушення функції печінки;
? алкоголізм;
? пригнічення кістковомозкового кровотворення;
? шкірний червоний вовчак або системний червоний вовчак;
? псоріаз;
? хвороби обміну речовин;
? оклюзійні захворювання судин кінцівок.
Застосування при вагітності і в період грудного вигодовування
Вагітність
Дані експериментальних досліджень не дають підстав припускати наявність небажаних явищ стосовно токсичної дії на плід. Оскільки клінічний досвід застосування тербінафіну у вагітних жінок обмежений, препарат не слід застосовувати під час вагітності, за винятком тих випадків, коли очікувана користь від проведення терапії для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Період гр��ного вигодовування
Тербінафін виділяється з грудним молоком, тому жінки, які отримують препарат Тербінафін всередину, не повинні годувати груддю.
Вплив на фертильність
Даних про вплив препарату Тербінафін на фертильність у людей немає. Дослідження у щурів не виявлено небажаного впливу на фертильність та репродуктивну здатність.Лікарська взаємодія
Вплив інших лікарських засобів на тербінафін
Плазмовий кліренс тербінафіну може прискорюватися під впливом препаратів-індукторів мет��болизма і придушуватися під впливом інгібіторів цитохрому P450. При необхідності одночасного застосування вищевказаних препаратів і тербінафіну може знадобитися відповідна корекція режиму дозування останнього.
Циметидин може посилювати дію тербінафіну або збільшувати його концентрацію в плазмі крові. Циметидин знижує кліренс тербінафіну на 33 %.
Флуконазол збільшує Cmax та AUC тербінафіну на 52 % і 69 % відповідно, у зв'язку з пригніченням ізоферментів CYP2C9 та CYP3A4. Подібне збільшення експозиції тербінафіну може виникати при застосуванні інших препаратів, що інгібують ізоферменти CYP2C9 та CYP3A4, наприклад, кетоконазолу і аміодарону.
Рифампіцин може послаблювати дію тербінафіну або зменшувати його концентрацію в плазмі крові. Рифампіцин збільшує кліренс тербінафіну на 100 %.
Вплив тербінафіну на інші лікарські засоби
У дослідженнях in vivo та in vitro було показано, що тербінафін пригнічує метаболізм, опосредуемый ізоферментом 2D6 (CYP2D6). Ці дані можуть виявитися клінічно значущими для тих препаратів, які метаб��лізуються переважно цим ферментом: трициклічні антидепресанти, бета-адреноблокатори (метопролол, пропранолол), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, протиаритмічні препарати (IA, IB, IC класу), антипсихотичні препарати (аміназин, галоперидол) і інгібітори моноаміноксидази типу B (селегілін), – в тому випадку, якщо застосовується одночасно препарат має малий діапазон терапевтичної концентрації.
Тербінафін зменшує кліренс дезипраміну на 82 %.
У дослідженнях на здорових добровольцях �� активним метаболізмом декстрометорфану (протикашльовий засіб і субстрат CYP2D6) тербінафін збільшував метаболічний коефіцієнт декстрометорфан/декстрорфан в сечі
у 16-97 раз. Таким чином, тербінафін у осіб з високою активністю ізоферменту CYP2D6 може знизити активність останнього.
Тербінафін зменшує кліренс кофеїну при внутрішньовенному введенні на 19 %.
При спільному застосуванні з етанолом або препаратами, що володіють гепатотоксичною дією, виникає ризик розвитку лікарської ураження печінки.
П��та одночасному застосуванні з варфарином тербінафін знижує протромбіновий час (причинно-наслідковий зв'язок не встановлений).
Тербінафін збільшує кліренс циклоспорину на 15 %.
Лікарські взаємодії, не надають або надають незначний вплив
Результати досліджень, проведених in vitro і у здорових добровольців, показують, що тербінафін має незначний потенціал для пригнічення або посилення кліренсу більшості препаратів, які метаболізуються за участю системи цитохрому P450 (н��приклад, терфенадину, тріазоламу, толбутаміду, пероральних контрацептивів), за винятком тих, які метаболізуються за участю ізоферменту CYP2D6.
Тербінафін не впливає на кліренс феназону або дигоксину.
Тербінафін не чинить істотного впливу на фармакокінетику флуконазолу.
Не було виявлено клінічно значущих взаємодій між тербінафіном і компонентами ко-тримоксазола (триметопримом і сульфаметоксазолом), зидовудином або теофіліном.
Є повідомлення про декілька випадків порушення менстрпроцесуального циклу у пацієнток, які приймали тербінафін спільно з пероральними контрацептивами, хоча частота цих порушень не перевищує середню частоту таких порушень у пацієнток, які приймають тільки пероральні контрацептиви.
Взаємодія з продуктами харчування і напоями
Продукти харчування незначно впливають на біодоступність тербінафіну (збільшення AUC < 20 %), що не вимагає зміни дози препарату.
