Дозировка
Суточная доза распределяется на 3-4 приема. При пероральном приеме - 5-10 мг/сут (анксиолитическое действие), 60-80 мг/сут (снотворное действие). При психотических состояниях - 0.2-0.4 г/сут. Для симптоматического лечения аллергических ркакций. назначают по 10-40 мг/ сутки, высшая доза для взрослых 500мг/сут, для лиц старше 60 ле 200 мг/сут. Детям назначают 7,5-25 мг/сут в зависимости от возраста: средняя терапевтическая доза д/детей 7-14 лет составляет 5 мг/сут (максимальная сут. доза 15 мг/сут), для детей 15-18 лет 10 мг/сут (максимальная суточная доза 50 мг/сут).
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой темно-розового цвета, с выдавленным символом на одной стороне и полоской на другой.
Состав
1 таб.
алимемазина тартрат 5 мг
Вспомогательные вещества: лактоза, кремния диоксид коллоидный, рафинированный сахар (сахароза), крахмал пшеничный, крахмал тапиоки (тапиока), тальк, магния стеарат.
Состав оболочки: гипромеллоза, макрогол 6000, титана диоксид, краситель Оспрей R110 розовый, тальк.
Фармакологическое действие
Антипсихотический препарат (нейролептик). Оказывает антигистаминное, спазмолитическое, серотонинблокирующее, умеренное альфа-адреноблокирующее, противорвотное, снотворное, седативное и противокашлевое действие.
Антипсихотическое действие обусловлено блокадой допаминовых D2-рецепторов мезолимбической и мезокортикальной системы. Обладает низкой антипсихотической активностью, поэтому при острых психотических состояниях малоэффективен.
Седативное действие обусловлено блокадой адренорецепторов ретикулярной формации ствола головного мозга.
Противорвотное действие обусловлено блокадой допаминовых D2-рецепторов триггерной зоны рвотного центра.
Гипотермическое действие обусловлено блокадой допаминовых рецепторов гипоталамуса.
В связи с хорошей переносимостью применяется в детской, подростковой и геронтологической практике.
Фармакокинетика
Всасывание
При приеме внутрь быстро и полностью всасывается из ЖКТ. Cmax в плазме наблюдается через 1-2 ч.
Распределение
Связывание с белками плазмы 20-30%.
Метаболизм
Образуется метаболит - сульфоксид.
Выведение
Выводится в виде метаболита с мочой (70-80%) в течение 48 ч. T1/2 составляет 3.5-4 ч.
Побочные действия
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: сонливость, вялость, быстрая утомляемость (возникают, главным образом, в первые дни приема и редко требуют отмены препарата), парадоксальная реакция (беспокойство, возбуждение, кошмарные сновидения, раздражительность); редко - спутанность сознания, экстрапирамидные расстройства (гипокинезия, акатизия, тремор); учащение ночных апноэ, повышение судорожной активности (у детей).
Со стороны органов чувств: нечеткость зрительного восприятия (парез аккомодации), шум или звон в ушах.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: головокружение, снижение АД, тахикардия.
Со стороны пищеварительной системы: сухость во рту, атония ЖКТ, запоры, снижение аппетита.
Со стороны дыхательной системы: сухость в носу, глотке, повышение вязкости бронхиального секрета.
Со стороны мочевыделительной системы: атония мочевого пузыря, задержка мочи.
Прочие: аллергические реакции, угнетение костномозгового кроветворения, повышенное потоотделение, мышечная релаксация, фотосенсибилизация.
Обычно препарат переносится пациентами хорошо. Побочные эффекты редки и выражены незначительно.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При длительном лечении следует систематически проводить общий анализ крови, оценивать функцию печени.
Алимемазин может маскировать ототоксическое действие (шум в ушах, головокружение) совместно применяемых лекарственных средств.
Для предотвращения искажения результатов кожных скарификационных проб на аллергены следует отменить препарат за 72 ч до аллергологического тестирования.
В период лечения возможны ложноположительные результаты теста на наличие беременности.
В период лечения не следует употреблять алкоголь.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
На фоне лечения препаратом не следует заниматься видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания
Показания
— неврозы и неврозоподобные состояния эндогенного и органического генеза с преобладанием сенестопатических, ипохондрических, фобических и психовегетативных расстройств;
— психопатии с астеническими и психоастеническими расстройствами;
— тревожно-депрессивные состояния в рамках пограничных эндогенных и сосудистых заболеваний;
— сенестопатические депрессии;
— соматизированные психические расстройства;
— состояния волнения и тревоги при соматических заболеваниях;
— нарушения сна различного генеза;
— аллергические реакции (симптоматическое лечение).
Противопоказания
— закрытоугольная глаукома;
— гиперплазия предстательной железы;
— тяжелые заболевания печени;
— тяжелые заболевания почек;
— паркинсонизм;
— миастения;
— синдром Рейе;
— одновременное применение ингибиторов МАО;
— беременность;
— период грудного вскармливания;
— детский возраст до 7 лет;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью следует применять препарат при хроническом алкоголизме, если в анамнезе имеются указания на осложнения при применении препаратов фенотиазинового ряда, при обструкции шейки мочевого пузыря, предрасположенности к задержке мочи, при эпилепсии, открытоугольной глаукоме, желтухе, угнетении функции костного мозга, артериальной гипотензии.
Применение при беременности и кормлении грудью
Противопоказано применение препарата при беременности и в период грудного вскармливания
Лекарственное взаимодействие
Алимемазин усиливает действие опиоидных анальгетиков, снотворных, анксиолитических (транквилизаторов) и антипсихотических (нейролептики) лекарственных средств, а также лекарственных средств для общей анестезии, м-холиноблокаторов и гипотензивных лекарственных средств. Следует корректировать дозу алимемазина при одновременном применении с вышеупомянутыми лекарственными средствами.
При одновременном применении алимемазина с производными амфетамина, м-холиномиметиками, эфедрином, гуанетидином, леводопой, допамином ослабляется действие последних.
При одновременном применении алимемазина с этанолом и лекарственными средствами, подавляющими ЦНС, наблюдается угнетение ЦНС.
При одновременном применении алимемазина с противоэпилептическими лекарственными средствами и барбитуратами снижается порог судорожной готовности (требуется коррекция дозы препарата).
При одновременном применении алимемазина с бета-адреноблокаторами повышается концентрация последних в плазме (возможно выраженное снижение АД, аритмии).
При одн
(3195)
Дозування
Добова доза розподіляється на 3-4 прийоми. При пероральному прийомі - 5-10 мг/добу (анксіолітичну дію), 60-80 мг/добу (снодійну дію). При психотичних станах - 0.2-0.4 г/добу. Для симптоматичного лікування алергічних ркакций. призначають по 10-40 мг/ добу, вища доза для дорослих-500 мг/добу, для осіб старше 60 ле 200 мг/добу. Дітям призначають 7,5-25 мг/добу в залежності від віку: середня терапевтична доза д/дітей 7-14 років становить 5 мг/добу (максимальна добу. доза 15 мг/добу), для дітей 15-18 років 10 мг/добу (максимальна добова доза 50 мг/с��т).
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою темно-рожевого кольору, з видавленим символом на одній стороні й рискою-на іншій.Склад
1 таб.
алимемазина тартрат 5 мг
Допоміжні речовини: лактоза, кремнію діоксид колоїдний, рафінований цукор (сахароза), крохмаль пшеничний, крохмаль тапіока (тапіока), тальк, магнію стеарат.
Склад оболонки: гіпромелоза, макрогол 6000, титану діоксид, барвник Оспрей R110 рожевий, тальк.Фармакологічна дія
Антипсихотичний препарат (нейролептик). Чинить антигістамінну, спазмолітичну, серотонинблокирующее, помірне альфа-адреноблокуючу, протиблювотний, снодійну, седативну та протикашльову дію.
Антипсихотична дія обумовлена блокадою допамінових D2-рецепторів мезолимбической і мезокортикальной системи. Володіє низькою антипсихотичної активністю, тому при гострих психотичних станах малоефективний.
Седативна дія обумовлена блокадою адренорецепторів ретикулярної формації стовбура головного мозку.
Противорвотное дія обумовлена блокадою допамінових D2-рецепторів тригерної зони блювотного центру.
Гіпотермічну дія обумовлена блокадою допамінових рецепторів гіпоталамуса.
У зв'язку з хорошою переносимістю застосовується дитячої, підліткової та геронтологічної практиці.Фармакокінетика
Всмоктування
При прийомі всередину швидко і повністю всмоктується з ШКТ. Cmax в плазмі спостерігається через 1-2 ч.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми 20-30%.
Метаболізм
Утворюється метаболи�� - сульфоксид.
Виведення
Виводиться у вигляді метаболіту із сечею (70-80%) протягом 48 год T1/2 становить 3.5-4 ч.Побічні дії
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: сонливість, млявість, швидка стомлюваність (виникають, головним чином, у перші дні прийому і рідко потребують відміни препарату), парадоксальна реакція (занепокоєння, збудження, кошмарні сновидіння, дратівливість); рідко - сплутаність свідомості, екстрапірамідні розлади (гіпокінезія, акатизія, тремор); почастішання нічних апное, підвищення судомної активности (у дітей).
З боку органів чуття: нечіткість зорового сприйняття (парез акомодації), шум або дзвін у вухах.
З боку серцево-судинної системи: запаморочення, зниження артеріального тиску, тахікардія.
З боку травної системи: сухість у роті, атонія ШЛУНКОВО-кишкового тракту, запори, зниження апетиту.
З боку дихальної системи: сухість у носі, глотці, підвищення в'язкості бронхіального секрету.
З боку сечовидільної системи: атонія сечового міхура, затримка сечі.
Інші: алергічні реакції, угнетение кістковомозкового кровотворення, підвищене потовиділення, м'язова релаксація, фотосенсибілізація.
Зазвичай препарат добре переноситься пацієнтами. Побічні ефекти рідкісні і виражені незначно.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При тривалому лікуванні слід систематично проводити загальний аналіз крові, оцінювати функцію печінки.
Алимемазин може маскувати ототоксичну дію (шум у вухах, запаморочення) спільно застосовуваних лікарських засобів.
Для запобігання искаже��ія результатів шкірних скаріфікаціонних проб на алергени слід відмінити препарат за 72 год до алергологічного тестування.
У період лікування можливі хибнопозитивні результати тесту на наявність вагітності.
В період лікування не слід вживати алкоголь.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
На тлі лікування препаратом не слід займатися видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації увагиСвідчення
— неврози та неврозоподібні стани ендогенного та органічного генезу з переважанням сенестопатических, іпохондричних, фобічних та психовегетативних розладів;
— психопатії з астенічними і психоастеническими розладами;
— тривожно-депресивні стани у межах прикордонних ендогенних і судинних захворювань;
— сенестопатические депресії;
— соматизированные психічні розлади;
— стану хвилювання і тривоги при соматичних захворюваннях;
— порушення сну різного генезу;
— алергічні реакции (симптоматичне лікування).Протипоказання
— закритокутова глаукома;
— гіперплазія передміхурової залози;
— тяжкі захворювання печінки;
— тяжкі захворювання нирок;
— паркінсонізм;
— міастенія;
— синдром Рейє;
— одночасне застосування інгібіторів МАО;
— вагітність;
— період годування груддю;
— дитячий вік до 7 років;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід застосовувати препарат п��і хронічному алкоголізмі, якщо в анамнезі є вказівки на ускладнення при застосуванні препаратів фенотіазинового ряду, при обструкції шийки сечового міхура, схильності до затримки сечі, при епілепсії, відкритокутовій глаукомі, жовтяниці, пригнічення функції кісткового мозку, артеріальній гіпотензії.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Протипоказано застосування препарату при вагітності і в період грудного вигодовуванняЛікарська взаємодія
Алимемазин посилює дію опіоїдних анальгетиков, снодійних, анксіолітичних (транквілізаторів) і антипсихотичних (нейролептики) лікарських засобів, а також лікарських засобів для загальної анестезії, м-холіноблокаторів і гіпотензивних лікарських засобів. Слід коригувати дозу алимемазина при одночасному застосуванні з вищезгаданими лікарськими засобами.
При одночасному застосуванні алимемазина з похідними амфетаміну, м-холіноміметиками, ефедрином, гуанетидином, леводопою, допаміном послаблюється дія останніх.
При одночасномуом застосуванні алимемазина з етанолом і лікарськими засобами, що пригнічують ЦНС, спостерігається пригнічення ЦНС.
При одночасному застосуванні алимемазина з протиепілептичними лікарськими засобами та барбітуратами знижується поріг судомної готовності (потрібна корекція дози препарату).
При одночасному застосуванні алимемазина з бета-адреноблокаторами підвищується концентрація останніх у плазмі (можливо виражене зниження артеріального тиску, аритмії).
При одн
