Дозировка
Устанавливают индивидуально. Начальная доза составляет в среднем 400 мг/ При условии хорошей переносимости, дозу можно увеличивать приблизительно на 25% от начальной каждые 2-3 дня до достижения оптимального терапевтического эффекта. Максимальные дозы, которые можно применять без контроля концентрации теофиллина в плазме крови: дети в возрасте 3-9 лет - 24 мг/кг/, 9-12 лет - 20 мг/кг/, 12-16 лет - 18 мг/кг/; пациенты в возрасте 16 лет и старше - 13 мг/кг/ или 900 мг/ Если при применении в указанных дозах появляются симптомы токсического действия или возникает необходимость дальнейшего увеличения дозы (вследствие недостаточного терапевтического эффекта), рекомендуется контролировать концентрацию теофиллина в плазме крови. Оптимальные терапевтические концентрации теофиллина - 10-20 мкг/мл. При меньших концентрациях терапевтическое действие выражено слабо, при больших - не отмечается значительного усиления терапевтического действия, в то время как существенно увеличивается риск развития побочных эффектов. Частота приема зависит от лекарственной формы.
Лекарственная форма
Таблетки пролонгированного действия
Состав
теофиллин 200мг
Фармакологическое действие
Ингибитор фосфодиэстераз, производное пурина. Увеличивает накопление в тканях цАМФ, блокирует аденозиновые (пуриновые) рецепторы; снижает поступление ионов кальция через каналы клеточных мембран, уменьшает сократительную активность гладкой мускулатуры. Расслабляет мускулатуру бронхов, кровеносных сосудов (главным образом сосудов мозга, кожи и почек); оказывает периферическое вазодилатирующее действие, увеличивает почечный кровоток, обладает умеренно выраженным диуретическим эффектом. Стабилизирует мембрану тучных клеток, тормозит высвобождение медиаторов аллергических реакций. Увеличивает мукоцилиарный клиренс, стимулирует сокращение диафрагмы, улучшает функцию дыхательных и межреберных мышц, стимулирует дыхательный центр. Нормализуя дыхательную функцию, способствует насыщению крови кислородом и снижению концентрации углекислоты; стимулирует центры дыхания. Усиливает вентиляцию легких в условиях гипокалиемии.
Оказывает стимулирующее влияние на деятельность сердца, увеличивает силу сердечных сокращений и ЧСС, повышает коронарный кровоток и потребность миокарда в кислороде. Снижает тонус кровеносных сосудов (главным образом сосудов мозга, кожи и почек). Уменьшает легочное сосудистое сопротивление, понижает давление в малом круге кровообращения.
Увеличивает почечный кровоток, оказывает умеренный диуретический эффект. Расширяет внепеченочные желчные пути. Тормозит агрегацию тромбоцитов (подавляет фактор активации тромбоцитов и PgE2?), повышает устойчивость эритроцитов к деформации (улучшает реологические свойства крови), уменьшает тромбообразование и нормализует микроциркуляцию.
Фармакокинетика
При приеме внутрь теофиллин быстро и полностью абсорбируется из ЖКТ. Присутствие пищи в желудке может влиять на скорость (но не на степень) всасывания теофиллина, а также на его клиренс. При применении лекарственной формы обычной продолжительности действия Cmax в плазме достигается через 1-2 ч.
После в/м инъекции абсорбция медленная и неполная.
Связывание с белками плазмы составляет приблизительно 40%; у новорожденных, а также у взрослых с заболеваниями связывание уменьшается.
Теофиллин метаболизируется в печени при участии нескольких изоферментов цитохрома P450, наиболее важным из которых является CYP1A2. В процессе метаболизма образуются 1,3-диметилмочевая кислота, 1-метилмочевая кислота и 3-метилксантин. Эти метаболиты выводятся с мочой. В неизмененном виде у взрослых выводится 10%. У новорожденных значительная часть выводится в виде кофеина (из-за незрелости путей его дальнейшего метаболизма), в неизмененном виде - 50%.
Значительные индивидуальные различия скорости печеночного метаболизма теофиллина являются причиной выраженной вариабельности значений клиренса, концентрации в плазме, периода полувыведения. На печеночный метаболизм влияют такие факторы как возраст, пристрастие к курению табака, диета, заболевания, одновременно проводимая лекарственная терапия.
T1/2 теофиллина у некурящих пациентов с бронхиальной астмой практически без патологических изменений со стороны других органов и систем составляет 6-12 ч, у детей - 1-5 ч, у курильщиков - 4-5 ч, у новорожденных и недоношенных детей - 10-45 ч.
T1/2 теофиллина увеличивается у лиц пожилого возраста и у пациентов с сердечной недостаточностью или заболеваниями печени.
Клиренс уменьшается при сердечной недостаточности, нарушениях функции печени, хроническом алкоголизме, отеке легких, при ХОБЛ.
Побочные действия
Со стороны ЦНС: головокружение, головная боль, бессонница, возбуждение, тревожность, раздражительность, тремор.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: сердцебиение, тахикардия (в т.ч. у плода при приеме в III триместре), аритмии, снижение АД, кардиалгия, увеличение частоты приступов стенокардии.
Со стороны пищеварительной системы: гастралгия, тошнота, рвота, гастроэзофагеальный рефлюкс, изжога, обострение язвенной болезни, диарея, при длительном приеме - снижение аппетита.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, лихорадка.
Прочие: боль в груди, тахипноэ, ощущение приливов к лицу, альбуминурия, гематурия, гипогликемия, усиление диуреза, повышенное потоотделение. Побочные эффекты уменьшаются при снижении дозы
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
C осторожностью применять при тяжелой коронарной недостаточности (острая фаза инфаркта миокарда, стенокардия), распространенном атеросклерозе сосудов, гипертрофической обструктивной кардиомиопатии, желудочковой экстрасистолии, хронической сердечной недостаточности, повышенной судорожной готовности, при печеночной и/или почечной недостаточности, язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки (в анамнезе), при неконтролируемом гипотиреозе (возможность кумуляции) или тиреотоксикозе, длительной гипертермии, гастроэзофагеальном рефлюксе, гипертрофии предстательной железы, при беременности, в период лактации, у пациентов пожилого возраста, у детей (особенно для пероральных форм).
С осторожностью применять ректально при диарее и заболеваниях прямой кишки.
Интенсивность действия теофиллина может уменьшаться у курящих.
Теофиллин не применяют одновременно с другими производными ксантина.
При тяжелых заболеваниях сердечно-сосудистой системы, печени, вирусных инфекциях, а также у больных пожилого возраста дозу теофиллина следует уменьшить.
Показания
Бронхообструктивный синдром различного генеза: бронхиальная астма (препарат выбора при астме физического напряжения и как дополнительное средство при других формах бронхиальной астмы), ХОБЛ (хронический обструктивный бронхит, эмфизема легких). Легочная гипертензия, легочное сердце, отечный синдром почечного генеза (в составе комбинированной терапии), ночное апноэ.
Противопоказания
Эпилепсия, язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в фазе обострения, гастрит с повышенной кислотностью, недавнее кровотечение из ЖКТ, тяжелая артериальная гипер- или гипотензия, тяжелые тахиаритмии, геморрагический инсульт, кровоизлияние в сетчатку глаза, детский возраст (до 3 лет, для пролонгированных пероральных форм - до 12 лет), повышенная чувствительность к теофиллину и к другим производным ксантина (кофеину, пентоксифиллину, теобромину)
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении с антибиотиками группы макролидов, аллопуринолом, циметидином, пероральными контрацептивами, изопреналином, линкомицином уменьшается клиренс теофиллина.
При одновременном применении бета-адреноблокаторы, особенно неселективные, могут вызывать сужение бронхов, что уменьшает бронходилатирующий эффект теофиллина. Возможно уменьшение эффективности бета-адреноблокаторов.
При одновременном применении стимуляторов ?2-адренорецепторов, кофеина, фуросемида действие теофиллина усиливается.
При одновременном применении с аминоглутетимидом возможно уменьшение эффективности теофиллина вследствие повышения его выведения из организма.
При одновременном применении с ацикловиром возможно повышение концентрации теофиллина в плазме крови и усиление побочных реакций.
(1840)
Дозування
Встановлюють індивідуально. Початкова доза складає в середньому 400 мг/ За умови доброї переносимості, дозу можна збільшувати приблизно на 25% від початкової кожні 2-3 дні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Максимальні дози, які можна застосовувати без контролю концентрації теофіліну в плазмі крові: діти віком 3-9 років - 24 мг/кг, 9-12 років - 20 мг/кг/, 12-16 років - 18 мг/кг; пацієнти у віці 16 років і старше - 13 мг/кг/ або 900 мг/ Якщо при застосуванні у зазначених дозах з'являються симптоми токсичної дії і��і виникає необхідність подальшого збільшення дози (внаслідок недостатнього терапевтичного ефекту), рекомендується контролювати концентрацію теофіліну в плазмі крові. Оптимальні терапевтичні концентрації теофіліну - 10-20 мкг/мл При менших концентраціях терапевтична дія виражена слабо, при великих - не відмічається значного посилення терапевтичної дії, в той час як суттєво збільшується ризик розвитку побічних ефектів. Частота прийому залежить від лікарської форми.
Лікарська форма
Таблетки пролонгованої діїСклад
теофілін 200мгФармакологічна дія
Інгібітор фосфодіестерази, похідне пурину. Збільшує накопичення в тканинах цАМФ, блокує аденозинові (пуринові) рецептори; знижує надходження іонів кальцію через канали клітинних мембран, зменшує скоротливу активність гладкої мускулатури. Розслаблює мускулатуру бронхів, кровоносних судин (головним чином судин мозку, шкіри і нирок); надає периферичний вазодилатуючу дію, збільшує нирковий кровотік, облада��т помірно вираженим діуретичним ефектом. Стабілізує мембрани тучних клітин, гальмує вивільнення медіаторів алергічних реакцій. Збільшує мукоциліарний кліренс, стимулює скорочення діафрагми, поліпшує функцію дихальних і міжреберних м'язів, стимулює дихальний центр. Нормалізуючи дихальну функцію, сприяє насиченню крові киснем і зниження концентрації вуглекислоти; стимулює центри дихання. Підсилює вентиляцію легень в умовах гіпокаліємії.
Виявляє стимулюючий вплив на діяльно��ть серця, збільшує силу серцевих скорочень і ЧСС, підвищує коронарний кровотік та потребу міокарда в кисні. Знижує тонус кровоносних судин (головним чином судин мозку, шкіри і нирок). Зменшує легеневий судинний опір, знижує тиск у малому колі кровообігу.
Збільшує нирковий кровотік, виявляє помірний діуретичний ефект. Розширює позапечінкові жовчні шляхи. Гальмує агрегацію тромбоцитів (пригнічує фактор активації тромбоцитів і PgE2?), підвищує стійкість еритроцитів до деформації (поліпшує реологічні властивості крові), зменшує тромбоутворення та нормалізує мікроциркуляцію.Фармакокінетика
При внутрішньому прийомі теофілін швидко і повністю абсорбується з ШКТ. Присутність їжі в шлунку може впливати на швидкість (але не на ступінь) всмоктування теофіліну, а також на його кліренс. При застосуванні лікарської форми звичайної тривалості дії Cmax в плазмі досягається через 1-2 ч.
Після в/м ін'єкції повільна абсорбція і неповна.
Зв'язування з білками плазми становить приблизно 40%; у нов��народжених, а також у дорослих з захворюваннями зв'язування зменшується.
Теофілін метаболізується в печінці за участі декількох ізоферментів цитохрому P450, найбільш важливим з яких є CYP1A2. В процесі метаболізму утворюються 1,3-диметилмочевая кислота, 1-метилмочевая кислота і 3-метилксантини. Ці метаболіти виводяться з сечею. У незміненому вигляді у дорослих виводиться 10%. У новонароджених значна частина виводиться у вигляді кофеїну (через незрілість шляхів його подальшого метаболізму), у незміненому вигляді - 50%.
Значні�� індивідуальні відмінності швидкості печінкового метаболізму теофіліну є причиною вираженої варіабельності значень кліренсу, концентрації в плазмі, період напіввиведення. На печінковий метаболізм впливають такі фактори як вік, пристрасть до куріння тютюну, дієта, захворювання, одночасно проводиться медикаментозна терапія.
T1/2 теофіліну у некурящих пацієнтів з бронхіальною астмою практично без патологічних змін з боку інших органів і систем становить 6-12 год, у дітей - 1-5 год, у курців - 4-5 год, у новонародсований і недоношених дітей - 10-45 год.
T1/2 теофіліну збільшується в осіб літнього віку та у пацієнтів із серцевою недостатністю або захворюваннями печінки.
Кліренс зменшується при серцевій недостатності, порушеннях функції печінки, хронічному алкоголізмі, набряку легень, при ХОЗЛ.Побічні дії
З боку ЦНС: запаморочення, головний біль, безсоння, збудження, тривожність, дратівливість, тремор.
З боку серцево-судинної системи: серцебиття, тахікардія (у т.ч. у плода при прийомі в III триместрі), аритмії, зниження артеріального тиску, кардіалгія, збільшення частоти нападів стенокардії.
З боку травної системи: гастралгія, нудота, блювання, гастроезофагеальний рефлюкс, печія, загострення виразкової хвороби, діарея, при тривалому прийомі - зниження апетиту.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, лихоманка.
Інші: біль у грудях, тахіпное, відчуття припливів до обличчя, альбумінурія, гематурія, гіпоглікемія, посилення діурезу, підвищене потовиділення. Побічні ефекти зменшуються при зниженні дозиОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
C обережністю застосовувати при тяжкій коронарної недостатності (гостра фаза інфаркту міокарда, стенокардія), поширеному атеросклерозі судин, гіпертрофічної обструктивної кардіоміопатії, шлуночкової екстрасистолії, хронічної серцевої недостатності, підвищеної судомної готовності, при печінковій і/або нирковій недостатності, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки (в анамнезі), при неконтрольованому гіпотиреозі (можливість кумуляції) або тиреотоксикозі, тривалої гі��ертермии, гастроэзофагеальном рефлюксі, гіпертрофії передміхурової залози, при вагітності, в період лактації, у пацієнтів літнього віку, у дітей (особливо для пероральних форм).
З обережністю застосовувати ректально при діареї і захворюваннях прямої кишки.
Інтенсивність дії теофіліну може зменшуватись у курців.
Теофілін не застосовують одночасно з іншими похідними ксантину.
При важких захворюваннях серцево-судинної системи, печінки, вірусних інфекціях, а також у хворих літнього віку дозу теофіліну треба зменшити.Свідчення
Бронхообструктивный синдром різного генезу: бронхіальна астма (препарат вибору при астмі фізичного напруження і як додатковий засіб при інших формах бронхіальної астми), ХОЗЛ (хронічний обструктивний бронхіт, емфізема легенів). Легенева гіпертензія, легеневе серце, набряковий синдром ниркового генезу (у складі комбінованої терапії), нічне апное.Протипоказання
Епілепсія, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення, гастрит з підвищеною�� кислотністю, недавня кровотеча з ШКТ, тяжка артеріальна гіпер - або гіпотензія, важкі тахіаритмії, геморагічний інсульт, крововилив у сітківку ока, дитячий вік (до 3 років, для пролонгованих пероральних форм - до 12 років), підвищена чутливість до теофіліну та до інших похідних ксантину (кофеїну, пентоксифиллину, теоброміну)Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні з антибіотиками групи макролідів, алопуринолом, циметидином, пероральними контрацептивами, изопреналином, лінкоміцином ��меньшается кліренс теофіліну.
При одночасному застосуванні бета-адреноблокатори, особливо неселективні, можуть викликати звуження бронхів, що зменшує бронходилатуючий ефект теофіліну. Можливе зменшення ефективності бета-адреноблокаторів.
При одночасному застосуванні стимуляторів ?2-адренорецепторів, кофеїну, фуросеміду дію теофіліну посилюється.
При одночасному застосуванні з аминоглутетимидом можливе зменшення ефективності теофіліну внаслідок підвищення його виведення з організму.
При одночасному застосуванні з ацикловіром можливе підвищення концентрації теофіліну в плазмі крові та посилення побічних реакцій.
