Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Тензотран 0,0002 n28 табл п/плен/оболоч (Тензотран 0,0002 n28 табл п/плен/оболоч)

820 грн
0 грн
Рейтинг: 66 (4.6) 5
Артикул: 7698
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Внутрь, независимо от приема пищи, запивая достаточным количеством жидкости. В большинстве случаев начальная доза Тензотрана составляет 0.2 мг/ за один прием, предпочтительнее в утренние часы. При недостаточности терапевтического эффекта дозу можно увеличить после 3-х недель терапии до 0.4 мг/ в 2 приема (утром и вечером) или однократно (утром). Максимальная суточная доза, которую следует разделить на 2 приема (утром и вечером), составляет 0.6 мг. Максимальная однократная доза составляет 0.4 мг. У пожилых пациентов с нормальной функцией почек рекомендации по дозировке такие же, как и для взрослых пациентов. У больных с почечной недостаточностью (КК от 30-60 мл/мин.) и пациентов, находящихся на гемодиализе, разовая доза не должна превышать 0.2 мг. Максимальная суточная доза - 0.4 мг.

Лекарственная форма

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой

Состав

Моксонидин 0,2мг;

Вспомогательные в-ва: лактозы моногидрат, повидон, кросповидон, магния стеарат,

Фармакологическое действие

Селективный агонист имидазолиновых рецепторов, отвечающих за рефлекторный контроль над симпатической нервной системой (локализованы в вентеро-латеральном отделе продолговатого мозга). Обладает низким сродством с центральными альфа2-адренорецепторами, за счет взаимодействия с которыми опосредованы седативный эффект и сухость слизистой оболочки полости рта. Моксонидин улучшает индекс чувствительности к инсулину на 21% по сравнению с плацебо у страдающих ожирением пациентов и инсулинрезистентных пациентов с умеренной степенью артериальной гипертензии.

Влияние на гемодинамику: снижение систолического и диастолического АД при однократном и продолжительном приеме моксонидина связано с уменьшением прессорного действия симпатической системы на периферические сосуды, снижением ОПСС, в то время как сердечный выброс и ЧСС существенно не изменяются.

Фармакокинетика

После приема внутрь моксонидин быстро и почти полностью абсорбируется из верхнего отдела ЖКТ. Тmax составляет приблизительно 1 ч. Абсолютная биодоступность составляет приблизительно 88%, метаболизм "первого прохождения" через печень незначительный. Приём пищи не оказывает влияние на фармакокинетику препарата. Связь с белками плазмы крови составляет 7.2%.

Основной метаболит: дегидрированный моксонидин. Фармакодинамическая активность дегидрированного моксонидина- около 1/10 по сравнению с моксонидином. T1/2 моксонидина и метаболитов составляет 2.5 и 5 ч, соответственно. В течение 24 ч более 90% моксонидина выводится почками, приблизительно 78% в неизмененном виде и 13 % в виде дегидрированного моксонидина. Другие метаболиты в моче составляют приблизительно 8% дозы. Менее 1 % дозы выводится через кишечник.

Фармакокинетика при почечной недостаточности

Выведение моксонидина в значительной степени коррелирует с клиренсом креатинина (КК). У больных с умеренной почечной недостаточностью (КК в интервале 30-60 мл/мин.) равновесные концентрации в плазме крови и конечный период полувыведения приблизительно в 2 и 1.5 раза выше, чем у больных артериальной гипертензией с нормальной функцией почек (КК более 90 мл/мин.). У больных с тяжелой почечной недостаточностью (КК менее 30 мл/мин.) равновесные концентрации в плазме крови и конечный период полувыведения в 3 раза выше, чем у больных с нормальной функцией почек. Назначение многократных доз моксонидина не приводит к кумуляции в организме больных с умеренной и тяжелой почечной недостаточностью. На поздних стадиях у пациентов с терминальной почечной недостаточностью (КК менее 10 мл/мин.), находящихся на гемодиализе, равновесные концентрации в плазме крови и конечный период полувыведения соответственно в 6 и 4 раза выше, чем у больных с нормальной функцией почек. У пациентов с нарушениями функции почек дозировка должна подбираться индивидуально.

Моксонидин в незначительной степени выводится при проведении гемодиализа.

Проникает через гематоэнцефалический барьер.

Побочные действия

Наиболее часто, особенно в начале терапии: сухость во рту, головная боль, астения и сонливость. Интенсивность их проявления и частота уменьшаются при повторном приеме.

Определение частоты побочных реакций: очень часто (более 1/10), часто (более 1/100, менее 1/10), иногда (более 1/1000 и менее 1/100), очень редко (менее 1/1000, включая отдельные сообщения).

Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - вазодилатация; иногда - выраженное снижение АД, ортостатическая гипотензия, парестезии, синдром Рейно, нарушения периферического кровообращения.

Со стороны нервной системы: часто - повышенная утомляемость, сонливость, головная боль, головокружение; иногда - бессонница, астения.

Со стороны пищеварительного тракта: сухость слизистой оболочки полости рта; часто - тошнота, запор и другие нарушения функции ЖКТ; иногда - анорексия; очень редко - гепатит, холестаз.

Аллергические реакции: иногда - кожные проявления, ангионевротический отек.

Со стороны мочевыделительной системы: иногда - задержка мочи или недержание.

Со стороны половой системы: иногда - импотенция, снижение либидо, гинекомастия.

Со стороны органа зрения: иногда - сухость глаз, вызывающая зуд или ощущение жжения.

Прочие: иногда - отеки различной локализации, слабость в ногах, обморок, задержка жидкости, боль в области околоушных желез.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

При необходимости отмены одновременно принимаемых бета-адреноблокаторов и Тензотрана, сначала отменяют бета-адреноблокаторы и только через несколько дней Тензотран.

Не рекомендуется назначать трициклические антидепрессанты одновременно с Тензотраном.

Во время лечения необходим регулярный контроль АД, ЧСС и ЭКГ.

Моксонидин можно назначать с тиазидными диуретиками, ингибиторами АПФ и блокаторами медленных кальциевых каналов.

Прекращать прием Тензотрана следует постепенно.

Пациентам с редкой наследственной патологией непереносимости галактозы, дефицитом лактазы или мальабсорбцией глюкозы-галактозы не следует принимать этот препарат.

Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами

Данные о неблагоприятном влиянии моксонидина на способность к вождению автотранспорта и к управлению машинами и механизмами отсутствуют. Имеются сообщения о сонливости и головокружении в период лечения моксонидином. Это следует учитывать при назначении препарата пациентам, которые занимаются потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и скорости психомоторных реакций.

Показания

артериальная гипертензия

Противопоказания

— СССУ;



— синоатриальная блокада;



— AV-блокада II и III степени;



— выраженная брадикардия (ЧСС менее 50 уд/мин,);



— хроническая сердечная недостаточность III и IV функционального класса по классификации NYHA;



— нестабильная стенокардия;

— ангионевротический отек в анамнезе;

— выраженная печеночная недостаточность (более 9 баллов по шкале Чайлд-Пью);

— хроническая почечная недостаточность (КК < 30 мл/мин, содержание сывороточного креатинина > 160 мкмоль/л);

— возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены);

— период лактации;

— непереносимость галактозы, дефицит лактазы или синдром мальабсорбции глюкозы-галактозы;

— повышенная чувствительность к моксонидину и другим компонентам препарата.

С осторожностью следует применять препарат при болезни Паркинсона (тяжелая форма), эпилепсии, глаукоме, депрессии, перемежающейся хромоте, болезни Рейно, AV-блокаде I степени, хронической почечной недостаточности

Лекарственное взаимодействие

Моксонидин можно назначать с тиазидными диуретиками, блокаторами медленных кальциевых каналов и другими гипотензивными средствами.

Совместное применение моксонидина с этими и другими антигипертензивными средствами приводит к аддитивному эффекту и усилению гипотензивного эффекта.

При назначении моксонидина с гидрохлоротиазидом, глибенкламидом (глибуридом) или дигоксином фармакокинетическое взаимодействие отсутствует.

Трициклические антидепрессанты могут снизить эффективность антигипертензивных средств центрального действия, поэтому не рекомендуется назначать трициклические антидепрессанты одновременно с моксонидином.

Моксонидин умеренно усиливает сниженную когнитивную способность у пациентов, принимающих лоразепам.

Назначение моксонидина совместно с бензодиазепинами может сопровождаться усилением седативного эффекта последних.

Моксонидин способен потенцировать эффект этанола при совместном применении.

При назначении моксонидина совместно с моклобемидом фармакодинами
(6698)


Дозування

Внутрішньо, незалежно від прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини. У більшості випадків початкова доза Тензотрана становить 0.2 мг/ за один прийом, краще в ранкові години. При недостатності терапевтичного ефекту дозу можна збільшити після 3-х тижнів терапії до 0.4 мг/ у 2 прийоми (вранці і ввечері) або одноразово (вранці). Максимальна добова доза, яку слід розділити на 2 прийоми (вранці і ввечері), становить 0.6 мг. Максимальна одноразова доза становить 0.4 мг. У літніх пацієнтів з нормальною функцією��їй нирок рекомендації з дозування такі ж, як і для дорослих пацієнтів. У хворих з нирковою недостатністю (КК від 30-60 мл/хв) і пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, разова доза не повинна перевищувати 0.2 мг. Максимальна добова доза - 0.4 мг.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Склад

Моксонідин 0,2 мг;

Допоміжні в-ва: лактози моногідрат, повідон, кросповідон, магнію стеарат,

Фармакологічна дія

Селективний агоніст имидазолиновых рецепторів, що відповідають за рефлекторний контроль над симпатичної нервової системою (локалізовані в вентеро-латеральному відділі довгастого мозку). Володіє низькою спорідненістю з центральними альфа2-адренорецепторами, за рахунок взаємодії з якими опосередковані седативний ефект і сухість слизової оболонки порожнини рота. Моксонідин покращує індекс чутливості до інсуліну на 21% порівняно з плацебо у страждаючих ожирінням пацієнтів і инсулинрезистентных пацієнтів з помірним ступенем артеріальної гіпертензії.

Вплив на гемодинаміку: зниження систолічного і диасто��ического АТ при одноразовому та тривалому прийомі моксонидина пов'язано з зменшенням пресорного дії симпатичної системи на периферичні судини, зниженням ОПСС, в той час як серцевий викид і ЧСС істотно не змінюються.

Фармакокінетика

Після прийому всередину моксонідин швидко і майже повністю абсорбується з верхнього відділу ШКТ. Тмах становить приблизно 1 ч. Абсолютна біодоступність становить приблизно 88%, метаболізму "першого проходження" через печінку незначний. Прийом їжі не чинить влиян��е на фармакокінетику препарату. Зв'язок з білками плазми крові становить 7.2%.

Основний метаболіт: дегидрированный моксонідин. Фармакодинамічна активність дегидрированного моксонидина - близько 1/10 порівняно з моксонидином. T1/2 моксонидина і метаболітів становить 2,5 і 5 год відповідно. Протягом 24 год більше 90% моксонидина виводиться нирками, приблизно 78% в незміненому вигляді і 13 % у вигляді дегидрированного моксонидина. Інші метаболіти в сечі становлять приблизно 8% дози. Менше 1 % дози виводиться через кишечник.

Фармак��кінетика при нирковій недостатності

Виведення моксонидина в значній мірі корелює з кліренсом креатиніну (КК). У хворих з помірною нирковою недостатністю (КК в інтервалі 30-60 мл/хв.) рівноважні концентрації в плазмі крові і кінцевий період напіввиведення приблизно в 2 і 1,5 рази вище, ніж у хворих артеріальною гіпертензією з нормальною функцією нирок (КК більше 90 мл/хв). У хворих з тяжкою нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв) рівноважні концентрації в плазмі крові і кінцевий період напіввиведення у 3 рази вище, ніж у хворих з нормальною функцією нирок. Призначення багаторазових доз моксонидина не призводить до кумуляції в організмі хворих з помірною і тяжкою нирковою недостатністю. На пізніх стадіях у пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю (КК менше 10 мл/хв), які знаходяться на гемодіалізі, рівноважні концентрації в плазмі крові і кінцевий період напіввиведення відповідно в 6 і 4 рази вище, ніж у хворих з нормальною функцією нирок. У пацієнтів з порушеннями функції нирок доза повинна підбиратися індивідуально.>
Моксонідин незначною мірою виводиться при проведенні гемодіалізу.

Проникає через гематоенцефалічний бар'єр.

Побічні дії

Найбільш часто, особливо на початку терапії: сухість у роті, головний біль, астенія, сонливість. Інтенсивність їх прояви і частота зменшуються при повторному прийомі.

Визначення частоти побічних реакцій: дуже часто (більш 1/10), часто (більше 1/100, менше 1/10), іноді (більше 1/1000 і менш 1/100), дуже рідко (менше 1/1000, включаючи окремі повідомлення).

З боку серцево-судинної сис��емы: часто - вазодилатація; іноді - виражене зниження АТ, ортостатична гіпотензія, парестезії, синдром Рейно, порушення периферичного кровообігу.

З боку нервової системи: часто - підвищена втомлюваність, сонливість, головний біль, запаморочення; іноді - безсоння, астенія.

З боку травного тракту: сухість слизової оболонки порожнини рота; часто - нудота, запор та інші порушення функції ШКТ; іноді - анорексія; дуже рідко - гепатит, холестаз.

Алергічні реакції: іноді - шкірні прояви, ангіоневротичний набряк.

З боку сечовидільної системи: іноді - затримка або нетримання сечі.

З боку статевої системи: іноді - імпотенція, зниження лібідо, гінекомастія.

З боку органу зору: іноді - сухість очей, викликає свербіж або відчуття печіння.

Інші: іноді - набряки різної локалізації, слабкість в ногах, запаморочення, затримка рідини, біль в ділянці привушних залоз.

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

При необхідності відміни одночасно прийнятих бета-адреноблокаторів і Тензотрана, спочатку скасовують бета-адреноблокатори і тільки через кілька днів Тензотран.

Не рекомендується призначати трициклічні антидепресанти одночасно з Тензотраном.

Під час лікування необхідний регулярний контроль АТ, ЧСС і ЕКГ.

Моксонідин можна призначати з тіазидними діуретиками, інгібіторами АПФ і блокаторами повільних кальцієвих каналів.

Припиняти прийом Тензотрана слід поступово.

Пацієнтам з рідкісною спадковою патологією непереносимості галактози, дефіцитом лактази ��чи мальабсорбцією глюкози-галактози не слід приймати цей препарат.

Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами

Дані про несприятливий вплив моксонидина на здатність до водіння автотранспорту і до управління машинами і механізмами відсутні. Є повідомлення про сонливості і запаморочення у період лікування моксонидином. Це слід враховувати при призначенні препарату пацієнтам, які займаються потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації��имания і швидкості психомоторних реакцій.

Свідчення

артеріальна гіпертензія

Протипоказання

— СССУ;



— синоатріальна блокада;



— AV-блокада II і III ступеня;



— виражена брадикардія (ЧСС менше 50 уд/хв);



— хронічна серцева недостатність III і IV функціонального класу по класифікації NYHA;



— нестабільна стенокардія;

— ангіоневротичний набряк в анамнезі;

— виражена печінкова недостатність (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю);

— хронічна ниркова недостатність (КК < 30 мл/хв, вміст сироваткового креатиніну > 160 мкмоль/л);

— вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);

— період лактації;

— непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдром мальабсорбції глюкози-галактози;

— підвищена чутливість до моксонидину та інших компонентів препарату.

З обережністю слід застосовувати препарат при хворобі Паркінсона (важка форма), епілепсії, глаукомі, депресії, переміжної кульгавості, болезни Рейно, AV-блокаді I ступеня, хронічної ниркової недостатності

Лікарська взаємодія

Моксонідин можна призначати з тіазидними діуретиками, блокаторами повільних кальцієвих каналів та іншими гіпотензивними засобами.

Спільне застосування моксонидина з цими та іншими антигіпертензивними засобами призводить до аддитивному ефекту й посилення гіпотензивного ефекту.

При призначенні моксонидина з гідрохлоротіазидом, глібенкламідом (глибуридом) або дигоксином фармакокінетична взаємодія відсутність��участь.

Трициклічні антидепресанти можуть зменшити ефективність антигіпертензивних засобів центральної дії, тому не рекомендується призначати трициклічні антидепресанти одночасно з моксонидином.

Моксонідин помірно посилює знижену когнітивну здатність у пацієнтів, які приймають лоразепам.

Призначення моксонидина спільно з бензодіазепінами може супроводжуватися посиленням седативного ефекту останніх.

Моксонідин здатний потенціювати ефект етанолу при сумісному застосуванв.

При призначенні моксонидина спільно з моклобемідом фармакодинами
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Действующие вещества: Моксонидин
Страна происхождения: Израиль
Форма выпуска: 14 - блистеры (2) - пачки картонные.
Беречь от детей: Да
Производитель: ТЕВА
Общее описание: Селективный агонист имидазолиновых рецепторов. Антигипертензивный препарат
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Кардиомагнил 0,075+0,0152 n100 табл п/плен/оболоч
0 грн
664 грн
Но-шпа 0,04 n100 табл
0 грн
660 грн
Бетофтан 0,5% 5мл гл капли флак/кап
0 грн
602 грн
Кетанов 0,01 n100 табл п/о
0 грн
674 грн
Амлодипин 0,005 n90 табл /канонфарма/
0 грн
556 грн
Аспирин кардио 0,1 n56 табл п/кишеч/оболоч
0 грн
666 грн
Бисопролол 0,0025 n30 табл п/о/вертекс/
0 грн
456 грн
Бисопролол 0,005 n30 табл п/о/озон
0 грн
424 грн
Индапамид ретард 0,0015 n30 табл п/о
0 грн
454 грн
Индапамид ретард-тева 0,0015 n30 табл контр высвоб п/плен/оболоч
0 грн
510 грн
Престариум а 0,005 n30 табл п/о
0 грн
974 грн
Фитомуцил норм 250,0
2 298 грн
2 089 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка