Дозировка
При парциальных судорогах у взрослых и детей старше 12 лет противоэпилептический эффект обеспечивается при применении препарата в дозе 900-1200 мг/ Оптимальный терапевтический эффект достигается в течение нескольких дней после титрования. Рекомендуемые схемы дозирования: А. В 1-й день - 300 мг габапентина (по 300 мг 1 раз/ или по 100 мг 3). Во 2-й день - 600 мг габапентина (по 300 мг 2 или по 200 мг 3). В 3-й день - 900 мг габапентина (по 300 мг 3). На 4-й день суточную дозу можно увеличить до 1200 мг в 3 приема (по 400 мг 3) или Б. В 1-й день начальная доза - по 300 мг 3 раза, т.е. 900 мг/ Затем суточная доза может быть увеличена до 1200 мг. В зависимости от полученного эффекта дозу можно увеличивать на 300-400 мг/, но не превышая общей суточной дозы 2400 мг (в 3 приема), что связано с недостаточным количеством данных об эффективности и безопасности применения препарата в более высоких дозах. В качестве дополнительной терапии у детей в возрасте 3-12 лет и массе тела более 17 кг рекомендуемая суточная доза препарата составляет 25-35 мг/кг/ в 3 приема. В таблице 2 представлены рекомендуемые суточные дозы препарата Тебантин® в зависимости от массы тела ребенка. Эффективная терапевтическая доза достигается титрованием по следующей схеме: 1-й день - 10 мг/кг/ 2-й день - 20 мг/кг/ 3-й день - 30 мг/кг/, согласно приведенному в таблице методу. Затем, при необходимости, суточную дозу препарата Тебантин® можно повышать до 35 мг/кг/ в 3 приема. Данные долгосрочных клинических исследований подтвердили хорошую переносимость препарата Тебантин® в дозах 40-50 мг/кг/
Передозировка
головокружение, двоение в глазах, сонливость, дизартрия, летаргия и диарея. Симптомы острого, угрожающего жизни отравления не наблюдались даже после суточного приема 49 г препарата
Лекарственная форма
Капсулы
Состав
габапентин 300 мг
Вспомогательные вещества: магния стеарат, крахмал прежелатинизированный, тальк, лактозы моногидрат.
Состав желатиновой капсулы: желатин, краситель железа оксид красный (Е172), краситель железа оксид желтый (Е172), титана диоксид (Е172).
Фармакологическое действие
Противоэпилептический препарат. Габапентин сходен по структуре с нейротрансмиттером гамма-аминомасляной кислотой (GABA). Является липофильным веществом. Однако его механизм действия отличается от такового некоторых других препаратов, взаимодействующих с GABA-рецепторами, включая препараты вальпроевой кислоты, барбитураты, бензодиазепины, ингибиторы GABA-трансферазы, ингибиторы захвата GABA, агонисты GABA и пролекарственные формы GABA: он не обладает GABA-ергическими свойствами и не влияет на захват и метаболизм GABA. Предварительные исследования свидетельствуют о том, что габапентин связывается с альфа2-гамма субъединицей потенциалзависимых кальциевых каналов и подавляет поток ионов кальция, играющий важную роль в возникновении нейропатической боли. Другими механизмами, участвующими в действии габапентина при нейропатической боли являются: уменьшение глутаматзависимой гибели нейронов, увеличение синтеза GABA, подавление высвобождения нейротрансмиттеров моноаминовой группы. Габапентин в клинически значимых концентрациях не связывается с рецепторами других распространенных препаратов или трансмиттеров, включая рецепторы GABAА и GABAВ, бензодиазепиновые, глутамата, глицина или NMDA.
В отличие от фенитоина и карбамазепина габапентин не взаимодействует с натриевыми каналами in vitro. Габапентин частично ослаблял эффекты агониста глутаматных NMDA-рецепторов в некоторых тестах in vitro, но только в концентрации более 100 мкмоль, которая не достигается in vivo. Габапентин несколько уменьшает выброс моноаминовых нейротрансмиттеров и модифицирует активность ферментов GABA-синтетазы и глутамат-синтетазы in vitro. Применение габапентина у крыс приводило к повышению обмена GABA в некоторых участках головного мозга; этот эффект был сходен с таковым вальпроевой кислоты, хотя наблюдался в иных участках головного мозга. Значение этих эффектов габапентина для его противосудорожной активности не установлено. У животных габапентин легко проникает в ткань головного мозга и предупреждает судороги, вызванные максимальным электрошоком, химическими препаратами, включая ингибиторы синтеза GABA, а также обусловленные генетическими факторами.
Фармакокинетика
Всасывание
При приеме внутрь - абсорбция быстрая. Сmax достигается через 3 ч, независимо от дозы, при приеме повторных доз время достижения Сmax 1 ч. Биодоступность не пропорциональна дозе: снижается при увеличении дозы.
Абсолютная биодоступность габапентина в капсулах составляет около 60%. Прием пищи (в т.ч. с высоким содержанием жиров) не оказывает существенного влияния на фармакокинетику, в таких случаях происходит увеличение AUC и Сmax на 14%.
При приеме препарата в дозе 300-4800 мг средние величины Сmax и AUC возрастают по мере увеличения дозы. Отклонение от линейности для обоих показателей очень невелико при дозах, не превышающих 600 мг; при высоких дозах увеличение не столь значительно.
Распределение
Габапентин практически не связывается с белками плазмы (менее 3%), Vd - 57.7 л . Концентрация в спинномозговой жидкости составляет 20% от Css в плазме.
Проникает через ГЭБ, выделяется с грудным молоком.
Метаболизм
Ггабапентин практически не метаболизируется в организме человека и не индуцирует окислительные ферменты печени со смешанной функцией, участвующие в метаболизме лекарственных средств.
Выведение
Выведение из плазмы после в/в введения имеет линейный характер. T1/2 - 5-7 ч, не зависит от дозы. Константа скорости выведения, плазменный клиренс и почечный клиренс габапентина прямо пропорциональны КК. Габапентин выводится почками в неизмененном виде. Удаляется из плазмы при гемодиализе.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
При приеме в однократной дозе габапентина плазменная концентрация препарата у детей от 4 до 12 лет сходна с таковой у взрослых пациентов. При повторных приемах стадия насыщения достигается через 1-2 дня и сохраняется в течение всего курса лечения
Плазменный клиренс габапентина снижается у пациентов пожилого возраста и у пациентов с нарушением функции почек. При КК менее 30 мл/мин T1/2 составляет около 52 ч. У пациентов с нарушением функции почек и пациентов, находящихся на гемодиализе, рекомендуется коррекция дозы.
Побочные действия
При лечении парциальных судорог
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: сонливость, головокружение, головная боль, амнезия, атаксия, депрессия, эмоциональная лабильность, повышенная нервная возбудимость, нистагм (дозозависимый), тремор, подергивание мышц, гиперкинезы, дизартрия, нарушение координации, галлюцинации, двигательные расстройства (хореоатетоз, дискинезия, дистония), нарушение мышления, спутанность сознания, тики, парестезии (дозозависимые), гиперкинезия, усиление, ослабление или отсутствие рефлексов, тревожность, беспокойство, враждебность, бессонница. Кроме того, у детей младше 12 лет отмечалась враждебность и гиперкинезия.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, боль в животе, диспепсия, повышение аппетита, сухость во рту или глотке, запор, диарея, поражения зубов, панкреатит, гепатит, желтуха, повышение активности печеночных трансаминаз, метеоризм, анорексия, гингивит, изменение цвета эмали зубов.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: сердцебиение, симптомы вазодилатации. При назначении с другими лекарственными средствами – повышение АД.
Со стороны системы кроветворения: лейкопения, тромбоцитопения.
Со стороны костно-мышечной системы: артралгия, миалгия, переломы.
Со стороны дыхательной системы: фарингит, ринит, при назначении с другими противоэпилептическими лекарственными средствами - кашель, пневмония.
Со стороны органов чувств: нарушение зрения (амблиопия, диплопия), шум в ушах.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В процессе подбора оптимальной терапевтической дозы нет необходимости в измерении концентрации препарата в плазме.
Препарат неэффективен при абсансах.
При применении габапентина необходим контроль уровня глюкозы в крови у пациентов с сахарным диабетом; иногда возникает необходимость в изменении дозы гипогликемического препарата.
При появлении первых признаков острого панкреатита (продолжительные боли в брюшной полости, тошнота, повторная рвота) следует прекратить лечение габапентином. Следует провести тщательное обследование пациента (клинические и лабораторные тесты) с целью ранней диагностики острого панкреатита.
При непереносимости лактозы следует учесть, что 1 капс. (100 мг) содержит 22.14 мг лактозы, 1 капс. (300 мг) - 66.42 мг лактозы, а 1 капс. (400 мг) - 88.56 мг лактозы.
Снижать дозу, отменять препарат или заменять на другое альтернативное средство следует постепенно в течение минимум 1 недели. Резкое прекращение терапии может спровоцировать эпилептический статус.
В случае проявления у взрослых сонливости, атаксии, головокружения, повышенной утомляемости, тошноты и/или рвоты, увеличения массы тела, а у детей сонливости, гиперкинезии и враждебности, следует прекратить прием препарата и проконсультироваться с лечащим врачом.
Использование в педиатрии
Безопасность и эффективность применения габапентина у детей в возрасте до 3 лет в качестве дополнительной терапии эпилепсии и у детей в возрасте до 12 лет в качестве монотерапии не установлены.
Безопасность и эффективность терапии нейропатической боли у пациентов в возрасте до 18 лет не установлены.
Влияние на способность к управлению автотранспортом и работе с механизмами
В период лечения пациентам необходимо воздерживаться от вождения автотранспорта и занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
— парциальные судороги с вторичной генерализацией или без нее у взрослых и детей старше 12 лет в качестве монотерапии или дополнительной терапии;
— парциальные судороги с вторичной генерализацией или без нее у детей от 3 до 12 лет в качестве дополнительной терапии;
— нейропатическая боль у пациентов старше 18 лет (эффективность и безопасность у пациентов в возрасте до 18 лет не установлены).
Противопоказания
— острый панкреатит;
— монотерапия у детей в возрасте от 3 до 12 лет;
— детский возраст до 3 лет;
— период лактации (грудного вскармливания);
— недостаточность лактазы, непереносимость лактозы, мальабсорбция глюкозы/галактозы (лекарственная форма препарата содержит лактозу);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью следует назначать препарат пациентам с почечной недостаточностью.
Лекарственное взаимодействие
Взаимодействия между габапентином и фенитоином, карбамазепином, вальпроевой кислотой и фенобарбиталом не отмечено. Фармакокинетика габапентина в равновесном состоянии одинакова у здоровых людей и пациентов, получающих другие противоэпилептические средства.
Габапентин не влияет на фармакокинетику и эффективность пероральных контрацептивных препаратов, содержащих норэтистерон и/или этинилэстрадиол. Однако уменьшение/прекращение контрацептивного эффекта этих лекарственных средств возможно при комбинировании препарата Тебантин® с другими противоэпилептическими средствами, снижающими эффективность пероральных контрацептивных средств.
Средства, нейтрализующие кислотность желудка, содержащие магний или алюминий, уменьшают биодоступность габапентина на 24%. Капсулы Тебантин® следует принимать через 2 ч после приема антацидов.
При комбинации циметидина с габапентином несколько уменьшается выведение последнего почками, что, вероятно, не имеет клинического значения.
(3187)
Дозування
При парціальних судомах у дорослих і дітей старше 12 років протиепілептичний ефект забезпечується при застосуванні препарату в дозі 900-1200 мг/ Оптимальний терапевтичний ефект досягається протягом декількох днів після титрування. Рекомендовані схеми дозування: А. В 1-й день - 300 мг габапентину (по 300 мг 1 раз/ або по 100 мг 3). У 2-й день - 600 мг габапентину (по 300 мг 2 або по 200 мг 3). У 3-й день - 900 мг габапентину (по 300 мг 3). На 4-й день добову дозу можна збільшити до 1200 мг в 3 прийоми (по 400 мг 3) або Б. В 1-й день початкова доза - за 300 мг 3 рази, тобто 900 мг/ Потім добова доза може бути збільшена до 1200 мг. залежно від отриманого ефекту дозу можна збільшувати на 300-400 мг/ але не перевищуючи загальної добової дози у 2400 мг (у 3 прийоми), що пов'язано з недостатньою кількістю даних щодо ефективності і безпеки застосування препарату в більш високих дозах. В якості додаткової терапії у дітей у віці 3-12 років та масою тіла понад 17 кг рекомендована добова доза препарату становить 25-35 мг/кг в 3 прийоми. У таблиці 2 представлені рекомендовані добові дози препарату Тебантин® залежно від маси тіла дитини. Ефективна терапевтична доза досягається титруванням за наступною схемою: 1-й день - 10 мг/кг/ 2-й день - 20 мг/кг/ 3-й день - 30 мг/кг/, згідно з наведеним в таблиці методом. Потім, при необхідності, добову дозу препарату Тебантин® можна підвищити до 35 мг/кг у 3 прийоми. Дані довготривалих клінічних досліджень підтвердили хорошу переносимість препарату Тебантин® в дозах 40-50 мг/кг/Передозування
запаморочення, двоїння в очах, сонливість, дизартрія, летаргія та діарея. Симптоми гострого, угрожающего життя отруєння не спостерігалися навіть після добового прийому 49 г препарату
Лікарська форма
КапсулиСклад
габапентин 300 мг
Допоміжні речовини: магнію стеарат, крохмаль прежелатинізований, тальк, лактози моногідрат.
Склад желатинової капсули: желатин, барвник заліза оксид червоний (Е172), барвник заліза оксид жовтий (Е172), титану діоксид (Е172).Фармакологічна дія
Протиепілептичний препарат. Габапентин подібний за структурою з нейротрансмітером гамма-аміномасляною кислотою (GABA). Я��ся ліпофільною речовиною. Однак його механізм дії відрізняється від такого деяких інших препаратів, які взаємодіють з GABA-рецепторами, включаючи препарати вальпроєвої кислоти, барбітурати, бензодіазепіни, інгібітори GABA-трансферази, інгібітори захоплення GABA, агоністи GABA і пролекарственные форми GABA: він не має GABA-ергическими властивостями і не впливає на захоплення і метаболізм GABA. Попередні дослідження свідчать про те, що габапентин зв'язується з альфа2-гамма субодиницею потенциалзависимых кальцієвих каналів і подавшиляет потік іонів кальцію, що грає важливу роль у виникненні нейропатіческой болю. Іншими механізмами, що беруть участь у дії габапентину при нейропатіческой болю є: зменшення глутаматзависимой загибелі нейронів, збільшення синтезу GABA, пригнічення вивільнення моноамінових нейротрансмітерів групи. Габапентин у клінічно значимих концентраціях не зв'язується з рецепторами інших поширених препаратів або трансмітерів, включаючи рецептори GABAА і GABAВ, бензодіазепінові, глутамату, гліцину або NMDA.
На відміну від фенітоїну та карбамазепіну габапентин не взаємодіє з натрієвими каналами in vitro. Габапентин частково послаблює ефекти агоніста глутаматних NMDA-рецепторів у деяких тестах in vitro, але тільки в концентрації більше 100 мкмоль, яка не досягається in vivo. Габапентин дещо зменшує викид моноаминовых нейротрансмітерів і модифікує активність ферментів GABA-синтетази та глутамат-синтетази in vitro. Застосування габапентину у щурів призводило до підвищення обміну GABA в деяких ділянках головного мозку; цей ефект був подібний з таким вальпро��вої кислоти, хоча спостерігалося в інших ділянках головного мозку. Значення цих ефектів габапентину для його протисудомної активності не встановлено. У тварин габапентин легко проникає в тканину головного мозку і попереджає судоми, викликані максимальним електрошоком, хімічними препаратами, включаючи інгібітори синтезу GABA, а також зумовлені генетичними факторами.Фармакокінетика
Всмоктування
При прийомі всередину - абсорбція швидка. Смах досягається через 3 год, незалежно від дози, при прийомі повторних доз час досягнення Смах 1 ч. Біодоступність не пропорційна дозі: знижується при збільшенні дози.
Абсолютна біодоступність габапентину в капсулах становить близько 60%. Прийом їжі (у т. ч. з високим вмістом жирів) не чинить істотного впливу на фармакокінетику, у таких випадках відбувається збільшення AUC і Смах на 14%.
При прийомі препарату в дозі 300-4800 мг середні величини Cmax і AUC зростають по мірі збільшення дози. Відхилення від лінійності для обох показників дуже невелика при дозах, що не перевищують 600 мг; при високих дозах збільшення не зтоль значно.
Розподіл
Габапентин практично не зв'язується з білками плазми (менше 3%), Vd - 57.7 л . Концентрація в спинномозковій рідині становить 20% від Css в плазмі.
Проникає через ГЕБ, виділяється з грудним молоком.
Метаболізм
Ггабапентин практично не метаболізується в організмі людини і не індукує окиснювальні ферменти печінки зі змішаною функцією, які беруть участь у метаболізмі лікарських засобів.
Виведення
Виведення з плазми після в/в введення має лінійний характор. T1/2 - 5-7 год, не залежить від дози. Константа швидкості виведення, плазмовий кліренс і нирковий кліренс габапентину прямо пропорційні КК. Габапентин виводиться нирками у незміненому вигляді. Видаляється з плазми при гемодіалізі.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
При прийомі в одноразовій дозі габапентину плазмова концентрація препарату у дітей від 4 до 12 років подібна до такої у дорослих пацієнтів. При повторних прийомах стадія насичення досягається через 1-2 дні і зберігається протягом усього курсу лікування
Плазменный кліренс габапентину знижується у пацієнтів літнього віку та у пацієнтів з порушенням функції нирок. При КК менше 30 мл/хв T1/2 становить близько 52 ч. У пацієнтів з порушенням функції нирок та пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, рекомендується корекція дози.Побічні дії
При лікуванні парціальних судом
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: сонливість, запаморочення, головний біль, амнезія, атаксія, депресія, емоційна лабільність, підвищена нервова збудливість, ністагм (дозозалежний), тремор, посмикування м'язів, гіперкінези, дизартрія, порушення координації, галюцинації, рухові розлади (хореоатетоз, дискінезія, дистонія), порушення мислення, сплутаність свідомості, тики, парестезії (дозозалежні), гіперкінезія, посилення, ослаблення або відсутність рефлексів, тривожність, занепокоєння, ворожість, безсоння. Крім того, у дітей молодше 12 років відзначалася ворожість і гіперкінезія.
З боку травної системи: нудота, блювання, біль у животі, диспепсія, підвищення апетиту, сухість у роті або глотці, запор, діарея, ураження зубів, панкреатит, гепатит, жовтяниця, підвищення активності печінкових трансаміназ, метеоризм, анорексія, гінгівіт, зміна кольору емалі зубів.
З боку серцево-судинної системи: серцебиття, симптоми вазодилатації. При призначенні з іншими лікарськими засобами – підвищення АТ.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія.
З боку кістково-м'язової системи: артралгія, міалгія, переломи.
З боку дихальної системи: фарингіт, риніт, при призначенні з іншими про��ивоэпилептическими лікарськими засобами - кашель, пневмонія.
З боку органів чуття: порушення зору (амбліопія, диплопія), шум у вухах.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
В процесі підбору оптимальної терапевтичної дози немає необхідності у вимірюванні концентрації препарату в плазмі.
Препарат неефективний при абсансах.
При застосуванні габапентину необхідний контроль рівня глюкози в крові у пацієнтів з цукровим діабетом; іноді виникає необхідність у зміні дози гипогликемичес��ого препарату.
При появі перших ознак гострого панкреатиту (тривалі болі в черевній порожнині, нудота, повторна блювота) слід припинити лікування габапентином. Слід провести ретельне обстеження пацієнта (клінічні і лабораторні тести) з метою ранньої діагностики гострого панкреатиту.
При непереносимості лактози слід врахувати, що 1 капс. (100 мг) містить 22.14 мг лактози, 1 капс. (300 мг) - 66.42 мг лактози, а 1 капс. (400 мг) - 88.56 мг лактози.
Знижувати дозу, відміняти препарат або заміняти на інше альтернатив��е засіб слід поступово протягом мінімум 1 тижня. Різке припинення терапії може спровокувати епілептичний статус.
У випадку прояву у дорослих сонливості, атаксії, запаморочення, підвищеної втомлюваності, нудоти та/або блювання, збільшення маси тіла, а у дітей-сонливості, гиперкинезии і ворожості слід припинити прийом препарату і проконсультуватися з лікарем.
Використання в педіатрії
Безпека та ефективність застосування габапентину у дітей віком до 3 років як доповнительний терапії епілепсії у дітей віком до 12 років в якості монотерапії не встановлені.
Безпека та ефективність терапії нейропатіческой болю у пацієнтів віком до 18 років не встановлені.
Вплив на здатність до керування автотранспортом і роботи з механізмами
В період лікування пацієнтам необхідно утримуватись від керування автотранспортом та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
— парціальні судоми з вторинною генералізацією або без неї у дорослих і дітей старше 12 років у якості монотерапії або додатковій терапії;
— парціальні судоми з вторинною генералізацією або без неї у дітей від 3 до 12 років в якості додаткової терапії;
— нейропатіческая біль у пацієнтів старше 18 років (ефективність і безпека у пацієнтів віком до 18 років не встановлені).Протипоказання
— гострий панкреатит;
— монотерапія у дітей у віці від 3 до 12 років;
— дитячий вік до 3 років;
— період лактації (грудного вигодовування);
— недостатність лактази, непереносимість лактози, мальабсорбція глюкози/галактози (лікарська форма препарату містить лактозу);
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід призначати препарат пацієнтам з нирковою недостатністю.Лікарська взаємодія
Взаємодії між габапентином і фенітоїном, карбамазепіном, вальпроєвою кислотою, фенобарбіталом не відзначено. Фармакокінетика габапентину в рівноважному стані однакова у здорових людей і пацієнтів, які отримують інші протиепілептичні засоби.
Габапентин не впливає на фармакокінетику і ефективність пероральних контрацептивних препаратів, що містять норетистерон та/або етинілестрадіол. Однак зменшення/припинення контрацептивного ефекту цих лікарських засобів можливе при комбінуванні препарату Тебантин® з іншими протиепілептичними засобами, що знижують ефективність пероральних контрацептивних засобів.
Засоби, що нейтралізують кислотність шлунка, содержащ��е магній або алюміній, зменшують біодоступність габапентину на 24%. Капсули Тебантин® слід приймати через 2 год після прийому антацидів.
При комбінації циметидину з габапентином дещо зменшується виведення останнього нирками, що, ймовірно, не має клінічного значення.
