Дозировка
Препарат принимают внутрь или вводят в/в по 250-500 мг 1-2 Дозы определяются характером и тяжестью инфекции, а также чувствительностью предполагаемого возбудителя. Пациентам с нормальной или незначительно нарушенной функцией почек (КК >50 мл/мин) препарат рекомендуется назначать в следующих дозах. Синусит: внутрь 2 таблетки 250 мг или 1 таблетки 500 мг (500 мг левофлоксацина) 1 раз/ Курс лечения - 10-14 дней. Обострение хронического бронхита: внутрь по 1 таблетки 250 мг (250 мг левофлоксацина), или по 2 таблетки 250 мг или по 1 таблетки 500 мг (500 мг левофлоксацина) 1 раз/ Курс лечения - 7-10 дней. Внебольничная пневмония: внутрь по 2 таблетки 250 мг или по 1 таблетки 500 мг 1-2 (500-1000 мг левофлоксацина/); или в/в - по 500 мг 1-2 Курс лечения - 7-14 дней. Неосложненные инфекции мочевыводящих путей: внутрь по 1 таблетки 250 мг (250 мг левофлоксацина) 1 раз/; или в/в - 250 мг 1 раз/ Курс лечения - 3 дня. Осложненные инфекции мочевыводящих путей (включая пиелонефрит): внутрь по 1 таблетки 250 мг (250 мг левофлоксацина) 1 раз/; или в/в - 250 мг 1 раз/ При тяжелых инфекциях доза для в/в введения может быть увеличена. Курс лечения - 7-10 дней. Простатит: внутрь 2 таблетки 250 мг или 1 таблетки 500 мг (500 мг левофлоксацина) 1 раз/; или в/в - 500 мг 1 раз/ Курс лечения - 28 дней. Септицемия/бактериемия: внутрь по 2 таблетки 250 мг или по 1 таблетки 500 мг 1-2 (500-1000 мг левофлоксацина/); или в/в - по 500 мг 1-2 Курс лечения - 10-14 дней. Интраабдоминальная инфекция: внутрь 2 таблетки 250 мг или 1 таблетки 500 мг (500 мг левофлоксацина) 1 раз/; или в/в - по 500 мг 1 раз/ Курс лечения - 7-14 дней в комбинации с антибактериальными препаратами, действующими на анаэробную флору. Инфекции кожи и мягких тканей: внутрь по 1 таблетки 250 мг (250 мг левофлоксацина) 1 раз/, или по 2 таблетки 250 мг или по 1 таблетки 500 мг (500 мг левофлоксацина) 1-2 (соответственно 500-1000 мг левофлоксацина в сут). Курс лечения - 7-14 дней. В составе комплексной терапии лекарственно-устойчивых форм туберкулеза Таваник® назначают внутрь по 1-2 таблетки 500 мг 1-2 (500-1000 мг левофлоксацина/) до 3 мес. Пациентам с нарушением функции почек требуется коррекция режима дозирования в зависимости от величины КК.
Передозировка
спутанность сознания, головокружение, нарушения сознания и приступы судорог по типу эпилептических припадков, тошнота, эрозивные поражения слизистых оболочек. В клинико-фармакологических исследованиях при применении левофлоксацина в дозах, превышающих средние терапевтические
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой бледно-желтовато-розового цвета, продолговатые, двояковыпуклые, с разделительной бороздкой
Состав
левофлоксацина гемигидрат 512.46 мг,
что соответствует содержанию левофлоксацина 500 мг
Вспомогательные вещества: кросповидон, метилгидроксипропилцеллюлоза, целлюлоза микрокристаллическая, натрия стеарилфумарат, макрогол 8000, тальк, титана диоксид (Е171), железа оксид красный (Е172), железа оксид желтый (Е172).
Фармакологическое действие
Противомикробный препарат из группы фторхинолонов, левовращающий изомер офлоксацина. Обладает широким спектром противомикробного действия.
Левофлоксацин блокирует ДНК-гиразу (топоизомеразу II) и топоизомеразу IV, нарушает суперспирализацию и сшивку разрывов ДНК, ингибирует синтез ДНК, вызывает глубокие морфологические изменения в цитоплазме, клеточной стенке и мембранах.
Левофлоксацин активен в отношении большинства штаммов микроорганизмов как в условиях in vitro, так и in vivo.
In vitro чувствительны (МПК ? 2 мг/мл) аэробные грамположительные микроорганизмы: Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus spp. (в т.ч. Enterococcus faecalis), Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. (коагулаза-негативные метициллин-чувствительные/метициллин-умеренно чувствительные штаммы), Staphylococcus aureus (метициллин-чувствительные штаммы), Staphylococcus epidermidis (метициллин-чувствителъные штаммы), Staphylococcus spp. (CNS), Streptococcus spp. группы С и G (в т.ч. Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae (пенициллин-чувствительные/умеренно чувствительные/резистентные штаммы), Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans (пенициллин-чувствительные/резистентные штаммы); аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Acinetobacter baumannii, Acinetobacter spp., Actinobacillus actinimycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter spp. (в т.ч. Enterobacter cloacae), Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (ампициллин-чувствительные/резистентные штаммы), Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp. (в т.ч. Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae), Moraxella cattaralis (штаммы, продуцирующие и непродуцирующие ?-лактамазу), Morganella morganii, Neisseria gonnorrhoeae (штаммы, продуцирующие и непродуцирующие пенициллиназу), Neisseria meningitidis, Pasteurella spp. (в т.ч. Pasteurella conis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp. (в т.ч. Providencia rettgeri, Providencia stuartii), Pseudomonas spp. (в т.ч. Pseudomonas aeruginosa), Salmonella spp., Serratia spp. (Serratia marcescens); анаэробные микроорганизмы: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterum spp., Veilonella spp.; другие микроорганизмы: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp., Mycobacterium spp. (в т.ч. Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis), Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum.
Левофлоксацин умеренно активен (МПК ? 4 мг/л) в отношении аэробных грамположительных микроорганизмов: Corynebacterium urealiticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis (метициллин-резистентные штаммы), Staphylococcus haemolyticus (метициллин-резистентны штаммы); аэробных грамотрицательных микроорганизмов: Burkholderia cepacia, Campilobacter jejuni, Campilobacter coli; анаэробных микроорганизмов: Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus, Bacteroides ovaius, Prevotella spp., Porphyromonas spp.
К левофолоксацину устойчивы ( МПК ? 8 мг/л) аэробные грамположительные микроорганизмы: Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus aureus (метициллин-резистентные штаммы), Staphylococcus spp. (коагулаза-негативные метициллин-резистентные штаммы); аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Alcaligenes xylosoxidans; другие микроорганизмы: Mycobacterium avium.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь левофлоксацин быстро и практически полностью всасывается из ЖКТ. Прием пищи мало влияет на скорость и полноту абсорбции.
При разовой дозе 500 мг Сmax в плазме крови достигается через 1.3 ч и составляет 5.2-6.9 мкг/мл. Биодоступность - 100%.
После в/в 60-минутной инфузии левофлоксацина в дозе 500 мг здоровым добровольцам средняя Сmax в плазме составила 6.2±1.0 мкг/мл, Tmax - 1.0±0.1 ч. Фармакокинетика левофлоксацина имеет линейный характер и предсказуема при однократном и многократном введении препарата. Плазменный профиль концентраций левофлоксацина после в/в введения аналогичен таковому при приеме таблеток. Поэтому пероральный и в/в пути введения могут считаться взаимозаменяемыми.
Распределение
Связывание с белками плазмы - 30-40%.
Хорошо проникает в органы и ткани: легкие, слизистую оболочку бронхов, мокроту, органы мочевыделительной системы, половые органы, костную ткань, спинномозговую жидкость, предстательную железу, полиморфноядерные лейкоциты, альвеолярные макрофаги.
Средний Vd левофлоксацина составляет от 89 до 112 л после однократного и многократного в/в введения в дозе 500 мг.
Метаболизм
В печени небольшая часть левофлоксацина окисляется и/или дезацетилируется.
Выведение
После приема в разовой дозе 500 мг Т1/2 составляет 6-8 ч.
После разового в/в введения в дозе 500 мг T1/2 - 6.4±0.7 ч.
Выводится преимущественно почками путем клубочковой фильтрации и канальцевой секреции.
Средний конечный Т1/2 составляет от 6 до 8 ч после однократного и многократного введения.
Около 87% дозы выводится с мочой в неизмененном виде в течение 48 ч. Менее 4% обнаружено в кале за период 72 ч.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
При почечной недостаточности уменьшение клиренса препарата и его выведения почками зависит от степени снижения КК.
Побочные действия
Определение частоты побочных эффектов:
часто у 1-10 больных из 100
иногда менее чем у 1 больного из 100
редко менее чем у 1 больного из 1000
очень редко менее чем у 1 больного из 10 000
в отдельных случаях еще реже
Аллергические реакции: иногда - зуд и покраснение кожи; редко - анафилактические и анафилактоидные реакции (проявляющиеся такими симптомами, как крапивница, бронхоспазм и возможное тяжелое удушье); очень редко - отеки кожи и слизистых оболочек (например, в области лица, гортани), внезапное падение АД, шок, аллергический пневмонит, васкулит; в отдельных случаях - синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла) и экссудативная многоформная эритема.
Дерматологические реакции: очень редко - фотосенсибилизация.
Со стороны пищеварительной системы: часто - тошнота, диарея, повышение активности АЛТ, АСТ; иногда - потеря аппетита, рвота, боли в животе, нарушения пищеварения; редко - повышение уровня билирубина в сыворотке крови, диарея с кровью (в очень редких случаях это может являться признаком воспаления кишечника или псевдомембранозного колита); очень редко - гепатит.
Со стороны обмена веществ: очень редко - гипогликемия (проявляющаяся резким повышением аппетита, нервозностью, испариной, дрожью). Опыт применения других хинолонов свидетельствует о том, что они способны вызывать обострение имеющейся порфирии, в отдельных случаях подобный эффект не исключается и при применении препарата Таваник®.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При назначении препарата пациентам старческого возраста следует иметь в виду, что больные этой группы часто имеют нарушения функции почек.
Во время лечения препаратом Таваник® возможно развитие приступа судорог у пациентов с предшествующим поражением головного мозга (в т.ч. с инсультом или тяжелой травмой головного мозга). Судорожная готовность может повышаться и при одновременном применении фенбуфена, сходных с ним НПВС или теофиллина.
При применении препарата у пациентов с сахарным диабетом следует иметь в виду, что Таваник® может вызывать гипогликемию.
При тяжелой пневмонии, вызванной пневмококком, применение препарата Таваник® может быть недостаточно эффективным. Госпитальные инфекции, вызванные Pseudomonas aeruginosa, могут потребовать применения комбинированной терапии.
Несмотря на то, что фотосенсибилизация отмечается при применении левофлоксацина очень редко, для предотвращения ее развития больным следует избегать пребывания на солнце или УФ-облучения.
При подозрении на псевдомембранозный колит следует немедленно отменить Таваник® и начать соответствующее лечение. В таких случаях нельзя применять лекарственные средства, угнетающие моторику кишечника.
У пациентов пожилого возраста при применении препарата Таваник® вероятность развития тендинита увеличивается. При применении ГКС, по-видимому, повышается риск разрыва сухожилий. При подозрении на тендинит следует немедленно отменить Таваник® и начать соответствующее лечение, обеспечив состояние покоя в области поражения.
С осторожностью следует назначать Таваник® одновременно с пробенецидом и циметидином, которые блокируют канальцевую секрецию; под их действием выведение левофлоксацина слегка замедляется. Это взаимодействие практически не имеет никакого клинического значения и может касаться прежде всего больных с нарушением функции почек.
При одновременном применении Таваника и антагонистов витамина К необходимо контролировать состояние свертывающей системы крови.
При проведении антибиотикотерапии могут наблюдаться изменения микрофлоры (бактерии, грибы), которая в норме присутствует у человека. По этой причине возможно повышенное размножение бактерий и грибов, устойчивых к применяемому антибиотику (вторичная инфекция и суперинфекция), которое в редких случаях может потребовать дополнительного лечения.
Опыт применения других хинолонов свидетельствует о том, что они способны вызывать обострение порфирии. Подобный эффект не исключается и при применении препарата Таваник®.
При применении хинолонов у пациентов с недостаточностью глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы возможен гемолиз эритроцитов. Учитывая это, лечение Таваником данной категории пациентов следует проводить с особой осторожностью.
Следует строго придерживаться рекомендуемой продолжительности введения, которая должна составлять не менее 60 мин для 100 мл инфузионного раствора. Опыт применения левофлоксацина показывает, что во время инфузии может наблюдаться усиленное сердцебиение и транзиторное падение АД.
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания легкой и средней степени тяжести, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами:
— острый синусит (для приема внутрь);
— обострение хронического бронхита (для приема внутрь);
— инфекции кожи и мягких тканей (для приема внутрь);
— в составе комплексной терапии лекарственно устойчивых форм туберкулеза (для приема внутрь);
— внебольничная пневмония (для обеих лекарственных форм);
— осложненные инфекции почек и мочевыводящих путей, включая пиелонефрит (для обеих лекарственных форм);
— неосложненные инфекции мочевыводящих путей (для обеих лекарственных форм);
— простатит (для обеих лекарственных форм);
— септицемия/бактериемия, связанная с указанными выше показаниями (для обеих лекарственных форм);
— интраабдоминальная инфекция (для обеих лекарственных форм).
Противопоказания
— эпилепсия;
— поражения сухожилий, связанные с приемом хинолонов в анамнезе;
— детский и подростковый возраст до 18 лет;
— беременность;
— лактация (грудное вскармливание);
— повышенная чувствительность к левофлоксацину или к другим хинолонам.
С осторожностью следует применять препарат у пациентов пожилого возраста в связи с высокой вероятностью наличия сопутствующего снижения функции почек, при дефиците глюкозо-6-фосфатд
Лекарственное взаимодействие
Хинолоны могут усиливать способность препаратов (в т.ч. фенбуфена и сходных с ним НПВС, теофиллина) понижать порог судорожной готовности.
Действие препарата Таваник® значительно уменьшается при одновременном применении с сукральфатом, магний- или алюминийсодержащими антацидными средствами, а также с солями железа (интервал между приемом Таваника и этих лекарственных средств должен составлять не менее 2 ч). С кальция карбонатом взаимодействия не выявлено.
При одновременном применении антагонистов витамина К необходим контроль за свертывающей системой крови.
Выведение (почечный клиренс) левофлоксацина слегка замедляется под действием циметидина и пробенецида, что практически не имеет клинического значения.
Таваник® вызывает небольшое увеличение T1/2 циклоспорина из плазмы крови.
Одновременный прием с ГКС повышает риск развития разрыва сухожилий.
(287)
Дозування
Препарат приймають усередину або вводять в/в по 250-500 мг 1-2 Дози визначаються характером і тяжкістю інфекції, а також чутливістю передбачуваного збудника. Пацієнтам з нормальною або незначно порушеною функцією нирок (КК >50 мл/хв) препарат рекомендується призначати в наступних дозах. Синусит: внутрішньо 2 таблетки 250 мг або 1 таблетки 500 мг (500 мг левофлоксацину) 1 раз/ Курс лікування - 10-14 днів. Загострення хронічного бронхіту: всередину по 1 таблетки 250 мг (250 мг левофлоксацину), або по 2 таблетки 250 мг або по 1 таблетки 500 мг (500 мг левофлоксацину) 1 раз/ Курс лікування - 7-10 днів. Позалікарняна пневмонія: всередину по 2 таблетки 250 мг або по 1 таблетки 500 мг 1-2 (500-1000 мг левофлоксацину/); або в/в - по 500 мг 1-2 Курс лікування - 7-14 днів. Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів: всередину по 1 таблетки 250 мг (250 мг левофлоксацину) 1 раз/; або в/в - 250 мг 1 раз/ Курс лікування - 3 дні. Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит): всередину по 1 таблетки 250 мг (250 мг левофлоксацину) 1 раз/; або в/в - 250 мг 1 раз/ При тяжких інфекціях доза для в/в введення може бути збільшена. Курс лікування - 7-10 днів. Простатит: внутрішньо 2 таблетки 250 мг або 1 таблетки 500 мг (500 мг левофлоксацину) 1 раз/; або в/в - 500 мг 1 раз/ Курс лікування - 28 днів. Септицемія/бактеріємія: всередину по 2 таблетки 250 мг або по 1 таблетки 500 мг 1-2 (500-1000 мг левофлоксацину/); або в/в - по 500 мг 1-2 Курс лікування - 10-14 днів. Інтраабдомінальная інфекція: внутрішньо 2 таблетки 250 мг або 1 таблетки 500 мг (500 мг левофлоксацину) 1 раз/; або в/в - по 500 мг 1 раз/ Курс лікування - 7-14 днів в комбінації з антибактеріальними препаратами, що діють на анаеробну флору. Інфекції шкіри і м'яких тканин: всередину по 1 та��таблетки 250 мг (250 мг левофлоксацину) 1 раз/, або по 2 таблетки 250 мг або по 1 таблетки 500 мг (500 мг левофлоксацину) 1-2 (відповідно 500-1000 мг левофлоксацину у добу). Курс лікування - 7-14 днів. У складі комплексної терапії лікарсько-стійких форм туберкульозу Таванік® призначають внутрішньо по 1-2 таблетки 500 мг 1-2 (500-1000 мг левофлоксацину/) до 3 міс. Пацієнтам з порушенням функції нирок потрібна корекція режиму дозування залежно від величини КК.Передозування
сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості і напади судом за типом епилептических припадків, нудота, ерозивні ураження слизових оболонок. У клініко-фармакологічних дослідженнях при застосуванні левофлоксацину у дозах, що перевищують середні терапевтичні
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою блідо-жовтувато-рожевого кольору, довгасті, двоопуклі, з розділювальною борозенкоюСклад
левофлоксацину гемігідрат 512.46 мг,
що відповідає змісту левофлоксацину 500 мг
Допоміжні речовини: кросповідон, метилгидроксипропилцеллюлоза, целюлоза мік��окристаллическая, натрію стеарилфумарат, макрогол 8000, тальк, титану діоксид (Е171), заліза оксид червоний (Е172), заліза оксид жовтий (Е172).Фармакологічна дія
Протимікробний препарат з групи фторхінолонів, левовращающій ізомер офлоксацину. Володіє широким спектром протимікробної дії.
Левофлоксацин блокує ДНК-гіразу (топоизомеразу II) і топоизомеразу IV, порушує суперспирализацию та зшивання розривів ДНК, інгібує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни в цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах.
Левофлоксацин активний відносно більшості штамів мікроорганізмів як в умовах in vitro, так і in vivo.
In vitro чутливі (МПК ? 2 мг/мл) аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus spp. (у т. ч. Enterococcus faecalis), Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. (коагулазо-негативні метицилін-чутливі/метицилін-помірно чутливі штами), Staphylococcus aureus (метицилін-чутливі штами), Staphylococcus epidermidis (метицилін-чувствителъные штами), Staphylococcus spp. (CNS), Streptococcus spp. групи С і G (у т. ч. Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-��увствительные/помірно чутливі/резистентні штами), Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans (пеніцилін-чутливі/резистентні штами); аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter baumannii, Acinetobacter spp., Actinobacillus actinimycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter spp. (в т. ч. Enterobacter cloacae), Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (ампіцилін-чутливі/резистентні штами), Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp. (в т. ч. Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae), Moraxella cattaralis (штами, що продукують і непродуцирующие ?-лактамазу), Morganella morganii, Neisseria gonnorrhoeae (штами, що продукують і непродуцирующие пеніциліназу), Neisseria meningitidis, Pasteurella spp. (в т. ч. Pasteurella conis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp. (в т. ч. Providencia rettgeri, Providencia stuartii), Pseudomonas spp. (в т. ч. Pseudomonas aeruginosa), Salmonella spp., Serratia spp. (Serratia marcescens); анаеробні мікроорганізми: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterum spp., Veilonella spp.; інші мікроорганізми: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp., Mycobacterium spp. (в т. ч. Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis), Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum. />
Левофлоксацин помірно активний (МПК ? 4 мг/л) відносно аеробних грампозитивних мікроорганізмів: Corynebacterium urealiticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis (метицилін-резистентні штами), Staphylococcus haemolyticus (метицилін-резистентні штами); аеробних грамнегативних мікроорганізмів: Burkholderia cepacia, Campilobacter jejuni, Campilobacter coli; анаеробних мікроорганізмів: Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus, Bacteroides ovaius, Prevotella spp., Porphyromonas spp.
До левофолоксацину стійкі ( МПК ? 8 мг/л) аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus aureus (метицилли��-резистентні штами), Staphylococcus spp. (коагулазо-негативні метицилін-резистентні штами); аеробні грамнегативні мікроорганізми: Alcaligenes xylosoxidans; інші мікроорганізми: Mycobacterium avium.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому внутрішньо левофлоксацин швидко та практично повністю всмоктується з ШКТ. Прийом їжі мало впливає на швидкість і повноту абсорбції.
При разовій дозі 500 мг Смах в плазмі крові досягається через 1.3 год і становить 5.2-6.9 мкг/мл Біодоступність - 100%.
Після в/в 60-хвилинної інфузії левофлоксацину у дозі 500 мг зд��ровым добровольцям середня Смах в плазмі становила 6.2±1.0 мкг/мл, Tmax - 1.0±0.1 ч. Фармакокінетика левофлоксацину має лінійний характер і передбачувана при одноразовому та багаторазовому введенні препарату. Плазмовий профіль концентрації левофлоксацину після в/в введення аналогічний такому при прийомі таблеток. Тому пероральний та в/в шляху введення можуть вважатися взаємозамінними.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми - 30-40%.
Добре проникає в органи і тканини: легені, слизову оболонку бронхів, мокротиння, органи сечі��ыделительной системи, статеві органи, кісткову тканину, спинномозкову рідину, передміхурову залозу, поліморфноядерні лейкоцити, альвеолярні макрофаги.
Середній Vd левофлоксацину становить від 89 до 112 л після одноразового і багаторазового в/в введення в дозі 500 мг.
Метаболізм
У печінці невелика частина левофлоксацину окислюється і/або дезацетилируется.
Виведення
Після прийому в разовій дозі 500 мг Т1/2 становить 6-8 год.
Після одноразового в/в введення в дозі 500 мг T1/2 - 6.4±0.7 ч.
Виводиться преимущественн�� нирками шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції.
Середній кінцевий Т1/2 становить від 6 до 8 год після одноразового та багаторазового введення.
Близько 87% дози виводиться з сечею у незміненому вигляді протягом 48 год Менше 4% виявлено в калі за період 72 ч.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
При нирковій недостатності зменшення кліренсу препарату і його виведення нирками залежить від ступеня зниження КК.Побічні дії
Визначення частоти побічних ефектів:
часто у 1-10 хворих з 100
іноді менш ніж у 1 хворого з 100
рідко менш ніж у 1 хворого з 1000
дуже рідко менш ніж у 1 хворого з 10 000
в окремих випадках ще рідше
Алергічні реакції: іноді - свербіж і почервоніння шкіри; рідко - анафілактичні та анафілактоїдні реакції (які проявляються такими симптомами, як кропив'янка, спазм бронхів і можливе важка задуха); дуже рідко - набряки шкіри та слизових оболонок (наприклад, в області обличчя, гортані), раптове падіння артеріального тиску, шок, алергічний пневмоніт, васкуліт; в окремих випадках - синдром Стивенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) та ексудативна багатоформна еритема.
Дерматологічні реакції: дуже рідко - фотосенсибілізація.
З боку травної системи: часто - нудота, діарея, підвищення активності АЛТ, АСТ; іноді - втрата апетиту, блювота, болі в животі, порушення травлення; рідко - підвищення рівня білірубіну в сироватці крові, діарея з кров'ю (в дуже рідкісних випадках це може бути ознакою запалення кишечнику або псевдомембранозного коліту); дуже рідко - гепатит.
З боку обміну речовин: дуже рідко - гіпоглікемія (проявляється різким підвищенням апетиту, нервозністю, потом, тремтінням). Досвід застосування інших хінолонів свідчить про те, що вони здатні викликати загострення наявної порфірії, в окремих випадках подібний ефект не виключається і при застосуванні препарату Таванік®.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При призначенні препарату пацієнтам старечого віку слід мати на увазі, що хворі цієї групи часто мають порушення функції нирок.
> Під час лікування препаратом Таванік® можливий розвиток нападів судом у хворих з попереднім ураженням головного мозку (в т. ч. з інсультом або тяжкою травмою головного мозку). Судомна готовність може підвищуватися при одночасному застосуванні фенбуфену, схожих з ним НПЗЗ або теофіліну.
При застосуванні препарату у пацієнтів із цукровим діабетом слід мати на увазі, що Таванік® може викликати гіпоглікемію.
При важкої пневмонії, викликаної пневмококком, застосування препарату Таванік® може бути недостатньо ��ффективность. Госпітальні інфекції, викликані Pseudomonas aeruginosa, можуть потребувати застосування комбінованої терапії.
Незважаючи на те, що фотосенсибілізація відзначається при застосуванні левофлоксацину дуже рідко, для запобігання її розвитку хворим слід уникати перебування на сонці або УФ-опромінення.
При підозрі на псевдомембранозний коліт слід негайно відмінити Таванік® і розпочати відповідне лікування. В таких випадках не можна застосовувати лікарські засоби, що пригнічують моторику кишечнику.
У пациенто�� похилого віку при застосуванні препарату Таванік® ймовірність розвитку тендиніту збільшується. При застосуванні ГКС, мабуть, підвищується ризик розриву сухожиль. При підозрі на тендиніт слід негайно відмінити Таванік® і розпочати відповідне лікування, забезпечивши стан спокою в області поразки.
З обережністю слід призначати Таванік® одночасно з пробенецидом та циметидином, які блокують канальцеву секрецію; під їх дією виведення левофлоксацину злегка сповільнюється. Це взаємодія практичо��ки не має ніякого клінічного значення і може стосуватися перш за все хворих з порушенням функції нирок.
При одночасному застосуванні Таваника і антагоністів вітаміну К необхідно контролювати стан системи згортання крові.
При проведенні антибіотикотерапії можуть спостерігатися зміни мікрофлори (бактерії, гриби), яка в нормі присутній у людини. З цієї причини можливе посилене розмноження бактерій і грибів, стійких до застосовуваному антибіотика (вторинна інфекція і суперінфекція), яке у рідкісних випадках може вимагати додаткового лікування.
Досвід застосування інших хінолонів свідчить про те, що вони здатні викликати загострення порфірії. Подібний ефект не виключається і при застосуванні препарату Таванік®.
При застосуванні хінолонів у пацієнтів з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можливий гемоліз еритроцитів. З огляду на це, лікування Таваником даної категорії пацієнтів слід проводити з особливою обережністю.
Слід суворо дотримуватися рекомендованої тривалості введения, яка повинна становити не менше 60 хв для 100 мл інфузійного розчину. Досвід застосування левофлоксацину показує, що під час інфузії може спостерігатися посилене серцебиття та транзиторне падіння артеріального тиску.Свідчення
Інфекційно-запальні захворювання легкого та середнього ступеня тяжкості, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
— гострий синусит (для прийому всередину);
— загострення хронічного бронхіту (для прийому всередину);
— інфекції шкіри і м'яких тканин (для прийому всередину);
— до складуе комплексної терапії лікарсько-стійких форм туберкульозу (для прийому всередину);
— позалікарняна пневмонія (для обох лікарських форм);
— ускладнені інфекції нирок і сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит (для обох лікарських форм);
— неускладнені інфекції сечовивідних шляхів (для обох лікарських форм);
— простатит (для обох лікарських форм);
— септицемія/бактеріємія, пов'язана з зазначеними вище показаннями (для обох лікарських форм);
— інтраабдомінальная інфекція (для обох лікарських форм).Протипоказання
— епілепсія;
— ураження сухожиль, пов'язані з прийомом хінолонів в анамнезі;
— дитячий та підлітковий вік до 18 років;
— вагітність;
— лактація (грудне вигодовування);
— підвищена чутливість до левофлоксацину або до інших хінолонів.
З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів літнього віку у зв'язку з високою вірогідністю наявності супутнього зниження функції нирок, при дефіциті глюкозо-6-фосфатдЛікарська взаємодія
Хінолони можуть посилювати здатність препаратів (у т. ч. фенбуфену і подібних з ним НПЗЗ, теофіліну) знижувати поріг судомної готовності.
Дія препарату Таванік® значно зменшується при одночасному застосуванні з сукральфатом, магній - або алюмініймісткими антацидними засобами, а також з солями заліза (інтервал між прийомом Таваника і цих лікарських засобів повинен становити не менше 2 год). З кальцію карбонатом взаємодії не виявлено.
При одночасному застосуванні антагоністів вітамі��а необхідний контроль за системою згортання крові.
Виведення (нирковий кліренс) левофлоксацину трохи уповільнюється під дією циметидину і пробенециду, що практично не має клінічного значення.
Таванік® викликає невелике збільшення T1/2 циклоспорину з плазми крові.
Одночасний прийом з ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДАМИ підвищує ризик розвитку розриву сухожилля.