Дозировка
Препарат принимают внутрь по 250 или 500 мг 1 или 2 Таблетки следует принимать, не разжевывая и запивая достаточным количеством жидкости (от 0.5 до 1 стакана). При необходимости таблетки можно разламывать по разделительной бороздке. Препарат можно принимать перед едой или в любое время между приемами пищи, т.к. прием пищи не влияет на абсорбцию препарата. Препарат следует принимать не менее чем через 2 ч до или через 2 ч после приема антацидных препаратов, содержащих магний и/или алюминий, солей железа или приема сукральфата. Режим дозирования определяется характером и тяжестью инфекции, а также чувствительностью предполагаемого возбудителя. Продолжительность лечения варьирует в зависимости от течения заболевания. Пациентам с нормальной или умеренно сниженной функцией почек (КК >50 мл/мин) рекомендуется следующий режим дозирования и продолжительность лечения. Острый синусит: по 2 таблетки 250 мг или 1 таблетки 500 мг 1 раз/ (соответственно 500 мг левофлоксацина) - 10-14 дней. Обострение хронического бронхита: по 1 таблетки 250 мг (соответственно 250 мг левофлоксацина) или по 2 таблетки 250 мг или по 1 таблетки 500 мг 1 раз/ (соответственно 500 мг левофлоксацина) - 7-10 дней. Внебольничная пневмония: по 2 таблетки 250 мг или по 1 таблетки 500 мг 1-2 (соответственно 500-1000 мг левофлоксацина) - 7-14 дней. Неосложненные инфекции мочевыводящих путей: по 1 таблетки 250 мг 1 раз/ (соответственно 250 мг левофлоксацина) - 3 дня. Осложненные инфекции мочевыводящих путей (включая пиелонефрит): по 1 таблетки 250 мг 1 раз/ (соответственно 250 мг левофлоксацина) - 7-10 дней. Простатит: по 2 таблетки 250 мг или 1 таблетки 500 мг 1 раз/ (соответственно 500 мг левофлоксацина) - 28 дней. Инфекции кожных покровов и мягких тканей: по 1 таблетки 250 мг 1 раз/ (соответственно 250 мг левофлоксацина) или по 2 таблетки 250 мг или по 1 таблетки 500 мг 1-2 (соответственно 500-1000 мг левофлоксацина) - 7-14 дней. Септицемия/бактериемия: по 2 таблетки 250 мг или по 1 таблетки 500 мг 1-2 (соответственно 500-1000 мг левофлоксацина) - 10-14 дней. Инфекции брюшной полости: по 2 таблетки 250 мг или 1 таблетки 500 мг 1 раз/ (соответственно 500 мг левофлоксацина) - 7-14 дней в комбинации с антибактериальными препаратами, действующими на анаэробную флору. В составе комплексной терапии лекарственно-устойчивых форм туберкулеза: по 1-2 таблетки 500 мг 1-2 (соответственно 500-1000 мг левофлоксацина) - до 3 мес.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой бледно-желтовато-розового цвета, продолговатые, двояковыпуклые, с разделительной бороздкой с обеих сторон.
Состав
левофлоксацина гемигидрат \0009512.46 мг,
что соответствует содержанию левофлоксацина \0009500 мг
Вспомогательные вещества: гипромеллоза - 10.8 мг, кросповидон - 14 мг, целлюлоза микрокристаллическая - 67.74 мг, натрия стеарилфумарат - 10 мг.
Состав пленочной оболочки: гипромеллоза - 10.866 мг, макрогол 8000 - 575 мкг, титана диоксид (Е171) - 2.716 мг, тальк - 815 мкг, железа оксид красный (Е172) - 14 мкг, железа оксид желтый (Е172) - 14 мкг.
Фармакологическое действие
Синтетический антибактериальный препарат широкого спектра действия из группы фторхинолонов, содержащий в качестве активного вещества левофлоксацин - левовращающий изомер офлоксацина.
Левофлоксацин блокирует ДНК-гиразу (топоизомеразу II) и топоизомеразу IV, нарушает суперспирализацию и сшивку разрывов ДНК, ингибирует синтез ДНК, вызывает глубокие морфологические изменения в цитоплазме, клеточной стенке и мембранах микробных клеток.
Левофлоксацин активен в отношении большинства штаммов микроорганизмов как в условиях in vitro, так и in vivo.
In vitro чувствительны аэробные грамположительные микроорганизмы: Corynebacterium diphtheriae, Corynebacterium striatum, Enterococcus spp. (в т.ч. Enterococcus faecalis), Listeria monocytogenes, Staphylococcus coagulase-negative methi-S(I) (метициллин-чувствительные/-умеренно чувствительные), Staphylococcus aureus methi-S, Staphylococcus epidermidis methi-S, Staphylococcus spp., Streptococci группы С и G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae peni I/S/R (пенициллин-чувствительные/-умеренно чувствительные/-резистентные), Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans peni -S/R; аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Acinetobacter spp. (в т.ч. Acinetobacter baumannii), Actinobacillus actinimycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter spp. (в т.ч. Enterobacter cloacae), Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (ампициллин-чувствительные/-резистентные), Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp. (в т.ч. Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae), Moraxella cattaralis бета+/бета-, Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurella spp. (в т.ч. Pasteurella canis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp. (в т.ч. Providencia rettgeri, Providencia stuartii), Pseudomonas spp. (в т.ч. Pseudomonas aeruginosa*), Salmonella spp., Serratia spp. (Serratia marcescens); анаэробные микроорганизмы: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterum spp., Veilonella spp.; другие микроорганизмы: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella spp. (в т.ч. Legionella pneumophila), Mycobacterium spp. (в т.ч. Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis), Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum.
*- госпитальные инфекции, вызванные Pseudomonas aeruginosa, могут потребовать комбинированного лечения.
Умеренно чувствительны (МПК = 4 мг/л; зона ингибирования - 16-14 мм) аэробные грамположительные микроорганизмы: Corynebacterium urealiticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis methi-R (метициллин-резистентные), Staphylococcus haemolyticus methi-R; аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Burkholderia cepacia, Campilobacter jejuni, Campilobacter coli; анаэробные микроорганизмы: Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus, Bacteroides ovatus, Prevotella spp., Porphyromonas spp.
К левофолоксацину устойчивы аэробные грамположительные микроорганизмы: Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus aureus methi-R, Staphylococcus coagulase-negative methi-R; аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Alcaligenes xylosoxidans; анаэробные микроорганизмы: Bacteroides thetaiotaomicron; другие микроорганизмы: Mycobacterium avium.
Клиническая эффективность (эффективность в клинических исследованиях при лечении инфекций, вызываемых перечисленными ниже микроорганизмами)
Аэробные грамположительные микроорганизмы: Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes.
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Citrobacter freundii, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxela (Branhamella) catarrhalis, Morganella morganii, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens.
Другие: Chlamydia pneumoniae, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae.
В связи с особенностями механизма действия левофлоксацина обычно не наблюдается перекрестной резистентности между левофлоксацином и другими противомикробными средствами.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь левофлоксацин быстро и практически полностью всасывается из ЖКТ. Прием пищи мало влияет на его абсорбцию. Абсолютная биодоступность при приеме внутрь составляет 99-100%.
После однократного приема 500 мг левофлоксацина Сmax в плазме крови достигается в течение 1-2 ч и составляет 5.2±1.2 мкг/мл.
Фармакокинетика левофлоксацина является линейной в диапазоне доз от 50 до 1000 мг.
Css левофлоксацина в плазме при приеме 500 мг левофлоксацина 1 или 2 достигается в течение 48 ч.
На 10-й день приема внутрь препарата Таваник® 500 мг 1 раз/ Cmax левофлоксацина в плазме составляла 5.7±1.4 мкг/мл, а Cmin левофлоксацина (концентрация перед приемом очередной дозы) в плазме составляла 0.5±0.2 мкг/мл.
На 10-й день приема внутрь препарата Таваник® 500 мг 2 Cmax левофлоксацина в плазме составляла 7.8±1.1 мкг/мл, а Cmin левофлоксацина (концентрация перед приемом очередной дозы) в плазме составляла 3.0+0.9 мкг/мл.
Распределение
Связывание с белками плазмы - 30-40%.
После однократного приема 500 мг левофлоксацина Vd левофлоксацина составляет приблизительно 100 л, что указывает на хорошее проникновение левофлоксацина в органы и ткани организма человека.
После однократного приема внутрь 500 мг левофлоксацина Cmax левофлоксацина в слизистой оболочке бронхов и жидкости эпителиальной выстилки достигались в течение 1-4 ч и составляли 8.3 мкг/г и 10.8 мкг/мл, соответственно, с коэффициентами пенетрации в слизистую оболочку бронхов и жидкость эпителиальной выстилки по сравнению с концентрацией в плазме, составляющими 1.1-1.8 и 0.8-3.0 соответственно.
После 5 дней приема внутрь 500 мг левофлоксацина средние концентрации левофлоксацина через 4 ч после последнего приема препарата в жидкости эпителиальной выстилки составляли 9.94 мкг/мл и в альвеолярных макрофагах - 97.9 мкг/мл.
Cmax в легочной ткани после приема внутрь 500 мг левофлоксацина составляли приблизительно 11.3 мкг/г и достигались через 4-6 ч после приема препарата с коэффициентами пенетрации 2-5 по сравнению с концентрацией в плазме.
После 3 дней приема 500 мг левофлоксацина 1 раз или 2 Cmax левофлоксацина в альвеолярной жидкости достигались через 2-4 ч после приема препарата и составляли 4.0 и 6.7 мкг/мл, соответственно с коэффициентом пенетрации до сравнению с концентрациями в плазме составляющим 1.
Левофлоксацин хорошо проникает в кортикальную и губчатую костную ткань, как в проксимальных, так и в дистальных отделах бедренной кости с коэффициентом пенетрации (костная ткань/плазма) 0.1-3. Cmax левофлоксацина в губчатой костной ткани проксимального отдела бедренной кости после приема 500 мг препарата внутрь составляли приблизительно 15.1 мкг/г (через 2 часа после приема препарата).
Левофлоксацин плохо проникает в спинномозговую жидкость.
Побочные действия
Данные из клинических исследований и постмаркетингового применения препарата
Со стороны сердечно-сосудистой системы: редко - синусовая тахикардия, снижение АД; с неизвестной частотой (постмаркетинговые данные) - удлинение интервала QT.
Со стороны системы кроветворения: нечасто - лейкопения, эозинофилия; редко - нейтропения, тромбоцитопения; с неизвестной частотой (постмаркетинговые данные) - панцитопения, агранулоцитоз, гемолитическая анемия.
Со стороны нервной системы: часто - головная боль, головокружение; нечасто - сонливость, тремор, дисгевзия (извращение вкуса); редко - парестезия, судороги; с неизвестной частотой (постмаркетинговые данные) - периферическая сенсорная невропатия, периферическая сенсорно-моторная невропатия, дискинезия, экстрапирамидные расстройства, потеря вкусовых ощущений, паросмия (расстройство ощущения запаха, особенно субъективное ощущение запаха, объективно отсутствующего), включая потерю обоняния.
Со стороны органа зрения: очень редко - нарушения зрения, такие как расплывчатость видимого изображения.
Со стороны органа слуха и лабиринтные нарушения: нечасто - вертиго; редко - звон в ушах; с неизвестной частотой (постмаркетинговые данные) - снижение слуха.
Со стороны психики: часто - бессонница; нечасто - чувство беспокойства, спутанность сознания; редко - психические нарушения (например, с галлюцинациями), депрессия, ажитация (возбуждение), нарушения сна, ночные кошмары; с неизвестной частотой (постмаркетинговые данные) - нарушения
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Госпитальные инфекции, вызванные синегнойной палочкой (Pseudomonas aeruginosa), могут потребовать комбинированного лечения.
Пациенты, предрасположенные к развитию судорог
Как и другие хинолоны, левофлоксацин должен с большой осторожностью применяться у пациентов с предрасположенностью к судорогам. К таким пациентам относятся пациенты с предшествующими поражениями ЦНС, такими как инсульт, тяжелая черепно-мозговая травма, пациенты, одновременно получающие препараты, снижающие порог судорожной готовности головного мозга, такие как фенбуфен и другие подобные ему НПВС или другие препараты, понижающие порог судорожной готовности, такие как теофиллин.
Псевдомембранозный колит
Развившаяся во время или после лечения левофлоксацином диарея, особенно тяжелая, упорная и/или с кровью может быть симптомом псевдомембранозного колита, вызываемого Clostridium difficile. В случае подозрения на развитие псевдомембранозного колита лечение левофлоксацином следует немедленно прекратить и сразу же начать специфическую антибиотикотерапию (ванкомицин, тейкопланин или метронидазол внутрь).
Тендинит
Редко наблюдаемый тендинит при применении хинолонов, включая левофлоксацин, может приводить к разрыву сухожилий, включая ахиллово сухожилие. Этот побочный эффект может развиться в течение 48 ч после начала лечения и может быть двусторонним. Больные пожилого возраста более предрасположены к развитию тендинита. Риск разрыва сухожилий может повышаться при одновременном приеме ГКС. При подозрении на тендинит следует немедленно прекратить лечение препаратом Таваник® и начать соответствующее лечение пораженного сухожилия, например, обеспечив ему достаточную иммобилизацию.
Пациенты с почечной недостаточностью
Так как левофлоксацин экскретируется главным образом через почки, у пациентов с нарушением функции почек требуется обязательный контроль за функцией почек, а также коррекция режима дозирования. При лечении больных пожилого возраста следует иметь в виду, что больные этой группы часто страдают нарушениями функции почек.
Предотвращение развития реакций фотосенсибилизации
Хотя фотосенсибилизация при применении левофлоксацина встречается очень редко, для предотвращения ее развития пациентам не рекомендуется подвергаться без особой нужды сильному солнечному или искусственному ультрафиолетовому облучению (например, посещать солярий).
Суперинфекция
Как и при применении других антибиотиков, применение левофлоксацина, особенно в течение длительного времени, может приводить к усиленному размножению нечувствительных к нему микроорганизмов, что может вызывать изменения микрофлоры (бактерии и грибы), которая в норме присутствует у человека, что может приводить к развитию суперинфекции. Поэтому в ходе лечения обязательно проводить повторную оценку состояния пациента и в случае развития во время лечения суперинфекции следует принимать соответствующие меры.
Показания
Бактериальные инфекции, вызванные чувствительными к левофлоксацину микроорганизмами, у взрослых:
— острый синусит;
— обострение хронического бронхита;
— внебольничная пневмония;
— неосложненные инфекции мочевыводящих путей;
— осложненные инфекции мочевыводящих путей (включая пиелонефрит);
— хронический бактериальный простатит;
— инфекции кожных покровов и мягких тканей;
— септицемия/бактериемия, связанная с указанными выше показаниями;
— инфекции брюшной полости;
— для комплексного лечения лекарственно-устойчивых форм туберкулеза.
Противопоказания
— эпилепсия;
— поражения сухожилий, связанные с приемом фторхинолонов в анамнезе;
— детский и подростковый возраст до 18 лет (в связи с незавершенностью роста скелета, т.к. нельзя полностью исключить риск поражения хрящевых точек роста);
— беременность (нельзя полностью исключить риск поражения хрящевых точек роста у плода);
— период лактации (нельзя полностью исключить риск поражения хрящевых точек роста костей у ребенка);
— повышенная чувствительность к левофлоксацину или к другим хинолонам.
С осторожностью следует применять препарат:
— у пациентов, предрасположенных к развитию судорог (у пациентов с предшествующими поражениями ЦНС, такими как инсульт, тяжелая черепно-мозговая травма), у пациентов, одновременно получающих препараты, снижающие порог судорожной готовности головного мозга, такие как фенбуфен, теофиллин;
— у пациентов с латентным или манифестированным дефицитом глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы (повышенный риск гемолитических реакций при лечении хинол
Лекарственное взаимодействие
Взаимодействия, требующие соблюдения осторожности
Препараты, содержащие двухвалентные или трехвалентные катионы, такие как соли железа, антацидные средства, содержащие магний и/или алюминий, рекомендуется принимать не менее чем за 2 ч до или через 2 ч после приема таблеток Таваник®. С карбонатом кальция взаимодействия не выявлено.
Действие препарата Таваник® значительно ослабляется при одновременном применении сукральфата. Пациентам, получающим левофлоксацин и сукральфат, рекомендуется принимать сукральфат через 2 ч после приема левофлоксацина.
Фармакокинетического взаимодействия левофлоксадина с теофиллином не выявлено. Концентрация левофлоксацина при одновременном приеме фенбуфена повышается только на 13%. Однако при одновременном назначении хинолонов и теофиллина, НПВП и других препаратов, снижающих порог судорожной готовности головного мозга, возможно выраженное снижение порога судорожной готовности головного мозга.
(286)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо по 250 або 500 мг 1 або 2 Таблетки слід приймати, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю рідини (від 0.5 до 1 склянки). При необхідності таблетки можна розламувати по розділовій борозенці. Препарат можна приймати перед їжею або у будь-який час між прийомами їжі, оскільки прийом їжі не впливає на абсорбцію препарату. Препарат слід приймати не менш ніж через 2 год до або через 2 год після прийому антацидних препаратів, що містять магній та/або алюміній, солей заліза або прийому сукральфату. Режим дозування визначається характером і тяжкістю інфекції, а також чутливістю передбачуваного збудника. Тривалість лікування варіює залежно від перебігу захворювання. Пацієнтам з нормальною або помірно зниженою функцією нирок (КК >50 мл/хв) рекомендується наступний режим дозування і тривалість лікування. Гострий синусит: по 2 таблетки 250 мг або 1 таблетки 500 мг 1 раз/ (відповідно 500 мг левофлоксацину) - 10-14 днів. Загострення хронічного бронхіту: по 1 таблетки 250 мг (відповідно 250 мг левофлоксацину) або п�� 2 таблетки 250 мг або по 1 таблетки 500 мг 1 раз/ (відповідно 500 мг левофлоксацину) - 7-10 днів. Позалікарняна пневмонія: по 2 таблетки 250 мг або по 1 таблетки 500 мг 1-2 (відповідно 500-1000 мг левофлоксацину) - 7-14 днів. Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів: по 1 таблетки 250 мг 1 раз/ (відповідно 250 мг левофлоксацину) - 3 дні. Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит): по 1 таблетки 250 мг 1 раз/ (відповідно 250 мг левофлоксацину) - 7-10 днів. Простатит: по 2 таблетки 250 мг або 1 таблетки 500 мг 1 раз/ (відповідно 500 мг левофлокс��цина) - 28 днів. Інфекції шкіри та м'яких тканин: по 1 таблетки 250 мг 1 раз/ (відповідно 250 мг левофлоксацину) або по 2 таблетки 250 мг або по 1 таблетки 500 мг 1-2 (відповідно 500-1000 мг левофлоксацину) - 7-14 днів. Септицемія/бактеріємія: по 2 таблетки 250 мг або по 1 таблетки 500 мг 1-2 (відповідно 500-1000 мг левофлоксацину) - 10-14 днів. Інфекції черевної порожнини: по 2 таблетки 250 мг або 1 таблетки 500 мг 1 раз/ (відповідно 500 мг левофлоксацину) - 7-14 днів в комбінації з антибактеріальними препаратами, що діють на анаеробну флору. У складі компплексної терапії лікарсько-стійких форм туберкульозу: по 1-2 таблетки 500 мг 1-2 (відповідно 500-1000 мг левофлоксацину) - до 3 міс.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою блідо-жовтувато-рожевого кольору, довгасті, двоопуклі, з розділювальною борозенкою з обох сторін.Склад
левофлоксацину гемігідрат \0009512.46 мг,
що відповідає змісту левофлоксацину \0009500 мг
Допоміжні речовини: гіпромелоза - 10.8 мг, кросповідон - 14 мг, целюлоза мікрокристалічна - 67.74 мг, натрію стеарилфумарат - 10 мг.
Склад плівкової оболонки: гіпромелоза - 10.866 мг, макрогол 8000 - 575 мкг, титану діоксид (Е171) - 2.716 мг, тальк - 815 мкг, заліза оксид червоний (Е172) - 14 мкг, заліза оксид жовтий (Е172) - 14 мкг.Фармакологічна дія
Синтетичний антибактеріальний препарат широкого спектра дії з групи фторхінолонів, що містить в якості активної речовини левофлоксацин - левовращающій ізомер офлоксацину.
Левофлоксацин блокує ДНК-гіразу (топоизомеразу II) і топоизомеразу IV, порушує суперспирализацию та зшивання розривів ДН��, інгібує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни в цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах мікробних клітин.
Левофлоксацин активний відносно більшості штамів мікроорганізмів як в умовах in vitro, так і in vivo.
In vitro чутливі аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium diphtheriae, Corynebacterium striatum, Enterococcus spp. (у т. ч. Enterococcus faecalis), Listeria monocytogenes, Staphylococcus coagulase-negative methi-S(I) (метицилін-чутливі/-помірно чутливі), Staphylococcus aureus methi-S, Staphylococcus epidermidis methi-S, Staphylococcus spp., Streptococci групи С і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae peni I/S/R (пеніцилін-чутливі/-помірно чутливі/-резистентні), Streptococcus pyogenes, Streptococcus viridans peni -S/R; аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter spp. (в т. ч. Acinetobacter baumannii), Actinobacillus actinimycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter spp. (в т. ч. Enterobacter cloacae), Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (ампіцилін-чутливі/-резистентні), Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp. (в т. ч. Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae), Moraxella cattaralis бета+/бета-, Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurella spp. (в т. ч. Pasteurella canis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp. (в т. ч. Providencia rettgeri, Providencia stuartii), Pseudomonas spp. (в т. ч. Pseudomonas aeruginosa*), Salmonella spp., Serratia spp. (Serratia marcescens); анаеробні мікроорганізми: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterum spp., Veilonella spp.; інші мікроорганізми: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella spp. (в т. ч. Legionella pneumophila), Mycobacterium spp. (в т. ч. Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis), Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum.
*- госпітальні інфекції, викликані Pseudomonas aeruginosa, можуть потребувати комбінованого лікування.
Розум��ренно чутливі (МПК = 4 мг/л; зона інгібування - 16-14 мм) аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium urealiticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis methi-R (метицилін-резистентні), Staphylococcus haemolyticus methi-R; аеробні грамнегативні мікроорганізми: Burkholderia cepacia, Campilobacter jejuni, Campilobacter coli; анаеробні мікроорганізми: Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus, Bacteroides ovatus, Prevotella spp., Porphyromonas spp.
До левофолоксацину стійкі аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus aureus methi-R, Staphylococcus coagulase-negative methi-R; аеробні грамнегативні мі��роорганизмы: Alcaligenes xylosoxidans; анаеробні мікроорганізми: Bacteroides thetaiotaomicron; інші мікроорганізми: Mycobacterium avium.
Клінічна ефективність (ефективність у клінічних дослідженнях при лікуванні інфекцій, спричинених перерахованими нижче мікроорганізмами)
Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes.
Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Citrobacter freundii, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxela (Branhamella) catarrhalis, Morganella morganii, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens.
Інші: Chlamydia pneumoniae, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae.
У зв'язку з особливостями механізму дії левофлоксацину зазвичай не спостерігається перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими протимікробними засобами.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому внутрішньо левофлоксацин швидко та практично повністю всмоктується з ШКТ. Прийом їжі мало впливає на його абсорбцію. Абсолютна біодоступність при прийомі внутрішньо становить 99-100%.
Після одноразового прийому 500 мг левофлоксацину Смах в плазмі кро��і досягається протягом 1-2 год і становить 5.2±1.2 мкг/мл
Фармакокінетика левофлоксацину є лінійною в діапазоні доз від 50 до 1000 мг.
Css левофлоксацину в плазмі при прийомі 500 мг левофлоксацину 1 або 2 досягається протягом 48 год.
На 10-й день прийому внутрішньо препарату Таванік® 500 мг 1 раз/ Cmax левофлоксацину в плазмі становила 5.7±1.4 мкг/мл, а Cmin левофлоксацину (концентрація перед прийомом чергової дози) в плазмі становила 0.5±0.2 мкг/мл
На 10-й день прийому внутрішньо препарату Таванік® 500 мг 2 Cmax левофлоксацину в плазмі становив�� 7.8±1.1 мкг/мл, а Cmin левофлоксацину (концентрація перед прийомом чергової дози) в плазмі становила 3.0+0.9 мкг/мл
Розподіл
Зв'язування з білками плазми - 30-40%.
Після одноразового прийому 500 мг левофлоксацину Vd левофлоксацину становить приблизно 100 л, що вказує на гарне проникнення левофлоксацину в органи і тканини організму людини.
Після одноразового прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину Cmax левофлоксацину у слизовій оболонці бронхів та рідини епітеліальної вистилки досягалися протягом 1-4 год і сосзалишали 8.3 мкг/г та 10.8 мкг/мл, відповідно, з коефіцієнтами пенетрації в слизову оболонку бронхів і рідина епітеліальної вистилки порівняно з концентрацією у плазмі, складовими 1.1-1.8 та 0.8-3.0 відповідно.
Після 5 днів прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину середні концентрації левофлоксацину через 4 год після останнього прийому препарату в рідині епітеліальної вистилки становили 9.94 мкг/мл та в альвеолярних макрофагах - 97.9 мкг/мл
Cmax в легеневій тканині після прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину становили приблизно 11.3 мкг/г та досягалися через 4-6 годин після прийому препарату з коефіцієнтами пенетрації 2-5 порівняно з концентрацією у плазмі.
Після 3 днів прийому 500 мг левофлоксацину 1 раз або 2 Cmax левофлоксацину в альвеолярній рідини досягалися через 2-4 год після прийому препарату і становили 4.0 і 6,7 мкг/мл, відповідно з коефіцієнтом до пенетрації порівнянні з концентраціями в плазмі становить 1.
Левофлоксацин добре проникає в кортикальну і губчасту кісткову тканину, як у проксимальних, так і дистальних відділах стегнової кістки з коефициентом пенетрації (кісткова тканина/плазма) 0.1-3. Cmax левофлоксацину у губчастої кісткової тканини проксимального відділу стегнової кістки після прийому 500 мг препарату перорально становили приблизно 15.1 мкг/г (через 2 години після прийому препарату).
Левофлоксацин погано проникає в спинномозкову рідину.Побічні дії
Дані клінічних досліджень та постмаркетингового застосування препарату
З боку серцево-судинної системи: рідко - синусова тахікардія, зниження артеріального тиску; з невідомою частотою (постмаркетингові дані) - подовження інтервалу QT.
З боку системи кровотворення: нечасто - лейкопенія, еозинофілія; рідко - нейтропенія, тромбоцитопенія; з невідомою частотою (постмаркетингові дані) - панцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія.
З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення; нечасто - сонливість, тремор, дисгевзія (збочення смаку); рідко - парестезія, судоми; з невідомою частотою (постмаркетингові дані) - периферична сенсорна нейропатія, периферична сенсорно-моторна невропатія, дискинезия, екстрапірамідні розлади, втрата смакових відчуттів, паросмія (розлад відчуття запаху, особливо суб'єктивне відчуття запаху, об'єктивно відсутнього), включаючи втрату нюху.
З боку органа зору: дуже рідко - порушення зору, такі як розпливчастість видимого зображення.
З боку органа слуху й лабіринтові порушення: нечасто - вертиго; рідко - дзвін у вухах; з невідомою частотою (постмаркетингові дані) - зниження слуху.
З боку психіки: часто - безсоння; нечасто - відчуття беспоко��ства, сплутаність свідомості; рідко - психічні порушення (наприклад, з галюцинаціями), депресія, ажитація (порушення), порушення сну, нічні кошмари; з невідомою частотою (постмаркетингові дані) - порушенняОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Госпітальні інфекції, викликані синьогнійної палички (Pseudomonas aeruginosa), можуть потребувати комбінованого лікування.
Пацієнти, схильні до розвитку судом
Як і інші хінолони, левофлоксацин повинен з великою обережністю застосовуватися у пацієнтів з п��едрасположенностью до судом. До таких пацієнтів відносяться пацієнти з попередніми ураженнями ЦНС, такими як інсульт, тяжка черепно-мозкова травма, пацієнти, які одночасно отримують препарати, що знижують поріг судомної готовності головного мозку, такі як фенбуфен і інші подібні НПЗЗ або інші препарати, що знижують поріг судомної готовності, такі як теофілін.
Псевдомембранозний коліт
Розвинулася під час або після лікування левофлоксацином діарея, особливо тяжка, завзята, та/або з кров'ю може побуть симптомом псевдомембранозного коліту, спричиненого Clostridium difficile. У разі підозри на розвиток псевдомембранозного коліту лікування левофлоксацином слід негайно припинити та розпочати специфічну антибіотикотерапію (ванкоміцин, тейкопланін або метронідазол внутрішньо).
Тендиніт
Рідко спостерігається тендиніт при застосуванні хінолонів, включаючи левофлоксацин, може призводити до розриву сухожиль, включаючи ахіллове сухожилля. Цей побічний ефект може розвинутися протягом 48 год після початку лікування і може бути двусторонним. Хворі літнього віку більш схильні до розвитку тендиніту. Ризик розриву сухожиль може підвищуватися при одночасному прийомі ГКС. При підозрі на тендиніт слід негайно припинити лікування препаратом Таванік® та почати відповідне лікування ураженого сухожилля, наприклад, забезпечивши йому достатню іммобілізацію.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Оскільки левофлоксацин екскретується головним чином через нирки, у пацієнтів з порушенням функції нирок потрібна обов'язковий контроль за функфункцією нирок, а також корекція режиму дозування. При лікуванні хворих літнього віку слід мати на увазі, що хворі цієї групи часто страждають порушеннями функції нирок.
Запобігання розвитку реакцій фотосенсибілізації
Хоча фотосенсибілізація при застосуванні левофлоксацину зустрічається дуже рідко, для запобігання її розвитку пацієнтам не рекомендується без особливої потреби піддаватися сильному сонячного або штучного ультрафіолетового опромінення (наприклад, відвідувати солярій).
Суперінфекція
��ак і при застосуванні інших антибіотиків, застосування левофлоксацину, особливо протягом тривалого часу, може призводити до посиленого розмноження нечутливих до нього мікроорганізмів, що може викликати зміни мікрофлори (бактерії та гриби), яка в нормі присутній у людини, що може призводити до розвитку суперінфекції. Тому в ході лікування обов'язково проводити повторну оцінку стану пацієнта і в разі розвитку під час лікування суперінфекції слід приймати відповідні заходи.Свідчення
Бактеріальні таінфекції, спричинені чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами, у дорослих:
— гострий синусит;
— загострення хронічного бронхіту;
— позалікарняна пневмонія;
— неускладнені інфекції сечовивідних шляхів;
— ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит);
— хронічний бактеріальний простатит;
— інфекції шкіри та м'яких тканин;
— септицемія/бактеріємія, пов'язана з зазначеними вище показаннями;
— інфекції черевної порожнини;
— для доомплексного лікування лікарсько-стійких форм туберкульозу.Протипоказання
— епілепсія;
— ураження сухожиль, пов'язані з прийомом фторхінолонів в анамнезі;
— дитячий та підлітковий вік до 18 років (у зв'язку з незавершеністю зростання скелета, т. к. не можна повністю виключити ризик ураження хрящових точок зростання);
— вагітність (не можна повністю виключити ризик ураження хрящових точок росту плода);
— період лактації (не можна повністю виключити ризик ураження хрящових точок росту кісток у дитини);/>
— підвищена чутливість до левофлоксацину або до інших хінолонів.
З обережністю слід застосовувати препарат:
— у пацієнтів, схильних до розвитку судом (у пацієнтів з попередніми ураженнями ЦНС, такими як інсульт, тяжка черепно-мозкова травма), у пацієнтів, які одночасно отримують препарати, що знижують поріг судомної готовності головного мозку, такі як фенбуфен, теофілін;
— у пацієнтів з латентним або маніфестаційним дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (підвищений ризик ге��політичних реакцій при лікуванні хинолЛікарська взаємодія
Взаємодії, що потребують дотримання обережності
Препарати, що містять двовалентні чи тривалентні катіони, такі як солі заліза, антацидні засоби, що містять магній та/або алюміній, рекомендується приймати не менш ніж за 2 год до або через 2 год після прийому таблетки Таванік®. З карбонатом кальцію взаємодії не виявлено.
Дія препарату Таванік® значно зменшується при одночасному застосуванні сукральфату. Пацієнтам, які отримують левофлоксацин і сукральфат, рекомендується приймати сукральфат через 2 год після прийому левофлоксацину.
Фармакокінетичної взаємодії левофлоксадина з теофіліном не виявлено. Концентрація левофлоксацину при одночасному прийомі фенбуфену підвищується тільки на 13%. Однак при одночасному призначенні хінолонів і теофіліну, НПЗП та інших препаратів, що знижують поріг судомної готовності головного мозку, можливо виражене зниження порога судомної готовності головного мозку.