Дозировка
Только для внутримышечного применения! Препарат не предназначен для внутривенного введения. Непосредственно перед введением смешивают содержимое ампулы А с ампулой Б (растворителя) в одном шприце. Приготовленный раствор (3 мл) вводят внутримышечно 3 раза в неделю в течение 4-6 недель. Инъекции препарата можно сочетать с приемом глюкозамина внутрь.
Передозировка
Случаев передозировки не выявлено. В состав препарата входит вспомогательное вещество лидокаина гидрохлорид. Первыми симптомами передозировки лидокаина гидрохлорида со стороны ЦНС могут быть: онемение языка и губ, возбужденное состояние, тревога, шум в ушах, головокружение, нечеткость зрения, тремор, депрессия, сонливость. Необходимо контролировать сердечно-сосудистую и дыхательную функции пациента. Изменение этих параметров может указывать на передозировку препарата, поэтому пациенту следует немедленно обеспечить доступ кислорода. Все осложнения требуют симптоматического лечения.
Лекарственная форма
Ампула А - бесцветная или светло-желтая прозрачная жидкость.
Ампула Б (растворитель) - бесцветная прозрачная жидкость.
Раствор: Ампула А + Ампула Б (растворитель) - бесцветная или светло-желтая прозрачная жидкость без взвешенных частиц.
Состав
1 амп. (2 мл)
глюкозамина сульфата натрия хлорид\0009502.5 мг, что соответствует содержанию глюкозамина сульфата 400 мг
натрия хлорида 102.5 мг
Вспомогательные вещества: лидокаина гидрохлорид - 10 мг, натрия дисульфит - 2 мг, хлористоводородная кислота концентрированная - до pH 2.0-3.0, вода д/и - до 2 мл.
Растворитель (раствор Б) амп. 1 мл: диэтаноламин - 24 мг, вода д/и - до 1 мл.
Фармакологическое действие
Препарат оказывает стимулирующее регенерацию хрящевой ткани, анаболическое, антикатаболическое, хондронротективпое, противовоспалительное, анальгезирующее действия.
Глюкозамина сульфат, активный компонент препарата СУСТАГАРД* АРТРО, представляет собой соль натурального аминомоносахаридного глюкозамина, который физиологически содержится в организме. Глюкозамин стимулирует синтез хондроцитами протеогликанов (глюкозаминогликанов и гиалуроновой кислоты) синовиальной жидкости; ингибирует ферменты (коллагеназу, фосфолипазу А2 и др.), вызывающие деструкцию хрящевой ткани; препятствует образованию супероксидных радикалов, подавляет активность лизосомальных ферментов; инициирует процесс фиксации серы в синтезе хондроитинсерной кислоты и способствует нормальному отложению кальция в костной ткани; препятствует повреждающему действию кортикостероидов на хондроциты и нарушению синтеза гликозаминогликанов, индуцированному нестероидными противоспалительными препаратами.
Сульфогруппы также принимают участие в синтезе гликозаминогликанов и метаболизме хрящевой ткани, а сульфоэфиры боковых цепей в составе протеогликанов, способствуя удерживанию воды - в сохранении пластичности матрикса хряща.
Глюкозамииа сульфат останавливает деструкцию хряща и уменьшает симптомы при остеоартрозе. Уменьшение клинических симптомов проявляется обычно через 2 недели от начала лечения с сохранением клинического улучшения в течение 8 недель после отмены препарата.
Фармакокинетика
После внутримышечного введения глюкозамина сульфат быстро проходит через биологические барьеры и проникает в ткани, преимущественно суставного хряща. Период полувыведения Т1/2- около 60 ч, выводится в основном почками.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: метеоризм, диарея, запор.
Аллергические реакции: крапивница, зуд.
Местные реакции: ощущение легкого жжения (исчезает с развитием анестезирующего эффекта в течение 1 мин), тромбофлебит.
Из-за входящего в состав препарата лидокаина возможны побочные реакции, характерные для этого компонента со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота; со стороны нервной системы: онемение языка и слизистой оболочки рта, сонливость, диплопия, головная боль, головокружение, тремор, эйфория, дезориентация;
со стороны сердечно-сосудистой системы: нарушение сердечной проводимости; аллергические реакции: отек, анафилактический шок.
Входящий в состав препарата натрия дисульфит способен в редких случаях вызывать тяжелые реакции гиперчувствительности и бронхоспазм.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
СУСТАГАРД* АРТРО следует с осторожностью назначать пациентам с нарушением толерантности к глюкозе. С осторожностью применять при лечении пациентов с бронхиальной астмой.
Одна доза препарата содержит 40.8 мг натрия. Это следует учитывать при назначении пациентам, которым показана строгая бессолевая диета.
Вследствие того, что в состав инъекционной формы препарата входит вспомогательное вещество лидокаин, перед его применением необходимо провести кожную пробу на индивидуальную чувствительность к препарату, о которой могут свидетельствовать отек и покраснение места инъекции.
Влияние на способность управлять транспортными средствами и механизмами
Влияние глюкозамина на способность управлять транспортными средствами и механизмами не рассматривалось. Следует учитывать, что в состав входит лидокаин, который может оказывать временное влияние на двигательную способность икоординацию. В период лечения необходимо соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами и занятии другими потенциально опасными видами деятельности.
Показания
Первичный и вторичный остеоартроз, плечелопаточный периартрит, остеохондроз, спондилез, хондромаляция надколенника.
Противопоказания
Гиперчувствительность к глюкозамину, лидокаину и другим компонентам препарата СТАГАРД АРТРО.
Вследствие содержания лидокаина: нарушения сердечной проводимости, острая сердечная недостаточность, эпилептиформные судороги в анамнезе, тяжелые нарушения функции печени и почек; период беременности и грудного вскармливания, детский и подростковый возраст до 18 лет.
С осторожностью
Пациентам с хронической сердечной недостаточностью, артериальной гипотензией препарат следует применять с осторожностью.
При непереносимости морепродуктов (креветки, моллюски) увеличивается вероятность развития аллергических реакций на препарат.
Безопасность применения анестетиков группы лидокаина сомнительна у больных, склонных к злокачественной гипертермии, поэтому в таких случаях следует избегать их
применения. Следует соблюдать особую осторожность при применении препарата у пациентов с недостаточностью кровообращения, артериальной гипотензией, нарушениями функции печени и/или почек. Следует соблюдать осторожность при назначении лидокаииа пациентам пожилого возраста, больным эпилепсией, при нарушении проводимости сердца, придыхательной недостаточности.
Лекарственное взаимодействие
Глюкозамина сульфат совместим с нестероидными противовоспалительными средствами, парацетамолом и глюкокортикостероидами.
В состав препарата входит вспомогательное вещество лидокаин. Циметидин, пептидин, бупивакаин, пропранолол, хинидин, дизопирамид, амитриптилин, нортриптилин, хлорпромазин, имипрамин повышают уровень лидокаина в плазме крови, уменьшая его печеночный метаболизм. При одновременном применении с антиаритмическими препаратами IA класса (в том числе с хинидином, прокаинамидом, дизопирамидом) происходит удлинение интервала Q-Т, в очень редких случаях возможно развитие А V -блокады или фибрилляции желудочков. При одновременном применении с седативными средствами успокаивающий эффект усиливается. Фенитоии усиливает кардиодепрессивное действие лидокаина. При одновременном применении с прокаинамидом возможны бред, галлюцинации. Лидокаин может усиливать действие препаратов, которые предопределяют блокаду нейромышечной передачи, поскольку последние снижают проводимость нервных импульсов. Этанол усиливает угнетающее действие лидокаина на дыхание.
(2204)
Дозування
Тільки для внутрішньом'язового застосування! Препарат не призначений для внутрішньовенного введення. Безпосередньо перед введенням змішують вміст ампули А з ампулою Б (розчинника) в одному шприці. Приготований розчин (3 мл) вводять внутрішньом'язово 3 рази на тиждень протягом 4-6 тижнів. Ін'єкції препарату можна поєднувати з прийомом глюкозаміну всередину.Передозування
Випадків передозування не виявлено. До складу препарату входить допоміжна речовина лідокаїну гідрохлорид. Першими симптомами передозування лідокаїну гід��охлорида з боку ЦНС можуть бути: оніміння язика і губ, збуджений стан, тривога, шум у вухах, запаморочення, нечіткість зору, тремор, депресія, сонливість. Необхідно контролювати серцево-судинну та дихальну функції пацієнта. Зміна цих параметрів може вказувати на передозування препарату, тому пацієнту слід негайно забезпечити доступ кисню. Всі ускладнення вимагають симптоматичного лікування.
Лікарська форма
Ампула А - безбарвна або світло-жовта прозора рідина.
Ампула Б (растворитель) - безбарвна прозора рідина.
Розчин: Ампула А + Ампула Б (розчинник) - безбарвна або світло-жовта прозора рідина без зважених часток.Склад
1 амп. (2 мл)
глюкозаміну сульфату натрію хлорид\0009502.5 мг, що відповідає вмісту глюкозаміну сульфату 400 мг
натрію хлориду 102.5 мг
Допоміжні речовини: лідокаїну гідрохлорид - 10 мг, натрію дисульфит - 2 мг, кислота хлористоводнева концентрована - до pH 2.0-3.0, вода д/і - до 2 мл
Розчинник (розчин Б) амп. 1 мл: діетаноламін - 24 мг, вода д/і - до 1 млФармакологічна дія
Препарат чинить стимулюючий регенерацію хрящової тканини, анаболічну, антикатаболічну, хондронротективпое, протизапальну, аналгезуючу дії.
Глюкозаміну сульфат, активний компонент препарату СУСТАГАРД* АРТРИТ, являє собою сіль натурального аминомоносахаридного глюкозаміну, який фізіологічно міститься в організмі. Глюкозамін стимулює синтез хондроцитами протеогліканів (глюкозаміногліканів і гіалуронової кислоти) синовіальної жи��кістки; інгібує ферменти (коллагеназу, фосфоліпазу А2 та ін), що викликають деструкцію хрящової тканини; перешкоджає утворенню супероксидных радикалів, пригнічує активність лізосомальних ферментів; ініціює процес фіксації сірки в синтезі хондроїтинсірчаної кислоти і сприяє нормальному відкладенню кальцію в кістковій тканині; перешкоджає ушкоджуючої дії кортикостероїдів на хондроцити та порушення синтезу глікозаміногліканів, індукованого нестероїдні протизапальних препаратами.
Сульфогрупи також принимають участь у синтезі глікозаміногліканів і метаболізмі хрящової тканини, а сульфоэфиры бічних ланцюгів у складі протеогліканів, сприяючи утриманню води - у збереженні пластичності матриксу хряща.
Глюкозамииа сульфат зупиняє деструкції хряща та зменшує симптоми при остеоартрозі. Зменшення клінічних симптомів проявляється зазвичай через 2 тижні від початку лікування зі збереженням клінічного поліпшення протягом 8 тижнів після відміни препарату.Фармакокінетика
Після внутрішньом'язового введення глюкозаміну сульфат швидрв проходить через біологічні бар'єри і проникає в тканини, переважно суглобного хряща. Період напіввиведення Т1/2 - близько 60 год, виводиться переважно нирками.Побічні дії
З боку травної системи: метеоризм, діарея, запор.
Алергічні реакції: кропив'янка, свербіж.
Місцеві реакції: відчуття легкого печіння (зникає із розвитком анестезуючого ефекту протягом 1 хв), тромбофлебіт.
Через що входить до складу препарату лідокаїну можливі побічні реакції, характерні для цього компонента з боку п��щеварительной системи: нудота, блювання; з боку нервової системи: оніміння язика та слизової оболонки рота, сонливість, диплопія, головний біль, запаморочення, тремор, ейфорія, дезорієнтація;
з боку серцево-судинної системи: порушення серцевої провідності; алергічні реакції: набряк, анафілактичний шок.
Вхідний до складу препарату натрію дисульфит здатний в рідкісних випадках викликати тяжкі реакції гіперчутливості та бронхоспазм.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
СУСТАГАРД* АРТРИТ з��едует з обережністю призначати пацієнтам з порушенням толерантності до глюкози. З обережністю застосовувати при лікуванні пацієнтів з бронхіальною астмою.
Одна доза препарату містить 40.8 мг натрію. Це слід враховувати при призначенні пацієнтам, яким показано сувора безсольова дієта.
Внаслідок того, що до складу ін'єкційної форми препарату входить допоміжна речовина лідокаїн, перед його застосуванням необхідно провести шкірну пробу на індивідуальну чутливість до препарату, про яку можуть свидетельствоват�� набряк і почервоніння місця ін'єкції.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами
Вплив глюкозаміну на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не розглядалося. Слід враховувати, що до складу входить лідокаїн, який може надавати тимчасовий вплив на рухову здатність икоординацию. У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності.Свідчення
Первичн��ї та вторинний остеоартроз, плечолопатковий періартрит, остеохондроз, спондильоз, хондромаляция надколінка.Протипоказання
Гіперчутливість до глюкозаміну, лидокаину та інших компонентів препарату СТАГАРД АРТРИТ.
Внаслідок змісту лідокаїну: порушення серцевої провідності, гостра серцева недостатність, епілептиформні судоми в анамнезі, тяжкі порушення функції печінки й нирок; період вагітності й годування груддю, дитячий і підлітковий вік до 18 років.
З обережністю
Пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю, артеріальною гіпотензією препарат слід застосовувати з обережністю.
При непереносимості морепродуктів (креветки, молюски) збільшується ймовірність розвитку алергічних реакцій на препарат.
Безпека застосування анестетиків групи лідокаїну сумнівна у хворих, схильних до злоякісної гіпертермії, тому в таких випадках слід уникати їх
застосування. Слід дотримуватися особливої обережності при застосуванні препарату у пацієнтів із недостатністю кровообіг, норрощення, артеріальною гіпотензією, порушеннями функції печінки і/або нирок. Слід дотримуватися обережності при призначенні лидокаииа пацієнтам літнього віку, хворим на епілепсію, при порушенні провідності серця, придыхательной недостатності.Лікарська взаємодія
Глюкозаміну сульфат сумісний з нестероїдними протизапальними засобами, парацетамолом та глюкокортикостероїдами.
До складу препарату входить допоміжна речовина лідокаїн. Циметидин, пептидин, бупівакаїн, пропранолол, хінідин, дизопирамід, амітриптилін, нортриптиліну або хлорпромазин, іміпрамін підвищують рівень лідокаїну в плазмі крові, зменшуючи його печінковий метаболізм. При одночасному застосуванні з антиаритмічними препаратами IA класу (у тому числі з хінідином, прокаїнамідом, дизопірамідом) відбувається подовження інтервалу Q-Т, в дуже рідкісних випадках можливий розвиток А V -блокади або фібриляції шлуночків. При одночасному застосуванні з седативними засобами заспокійливий ефект посилюється. Фенитоии посилює кардіодепресивну дію лідокаїну. При одновремен��му застосуванні з прокаїнамідом можливі марення, галюцинації. Лідокаїн може посилювати дію препаратів, що зумовлюють блокаду нейром'язової передачі, оскільки останні зменшують провідність нервових імпульсів. Етанол посилює пригнічуючу дію лідокаїну на дихання.
