Дозировка
Для купирования приступа мигрени для приема внутрь доза составляет 100 мг однократно; иногда эффективной может быть доза менее 100 мг; в случае возобновления приступа возможен повторный прием, при этом суточная доза не должна превышать 300 мг. П/к вводят в дозе 6 мг; в случае необходимости повторная инъекция в той же дозе может быть выполнена не ранее, чем через 1 ч после первого введения; максимальная суточная доза п/к - 12 мг. При синдроме Хортона вводят п/к в дозе 6 мг однократно во время приступа; максимальная суточная доза - 12 мг; интервал между инъекциями не менее 1 ч.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой белого или почти белого цвета, круглые, двояковыпуклые; на поперечном разрезе ядро белого или почти белого цвета.
Состав
1 таб.
суматриптан 50 мг
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат - 92 мг, целлюлоза микрокристаллическая - 9 мг, повидон - 3.6 мг, кремния диоксид коллоидный - 1.8 мг, кроскармеллоза натрия - 1.8 мг, магния стеарат - 1.8 мг.
Состав пленочной оболочки: гипромеллоза - 3 мг, тальк - 1 мг, титана диоксид - 0.55 мг, макрогол 4000 - 0.45 мг.
Фармакологическое действие
Средство для лечения мигрени; агонист серотониновых 5-HT1-рецепторов. Терапевтический эффект суматриптана обусловлен, по-видимому, двумя механизмами: вещество возбуждает серотониновые 5-HT1-рецепторы гладких мышц сосудов системы сонных артерий и вызывает их сужение. Сонные артерии снабжают кровью ткани головы, в т.ч. мозговые оболочки; с расширением сосудов оболочек мозга связывают возникновение приступов мигрени. Кроме того, суматриптан активирует рецепторы окончаний афферентных волокон тройничного нерва в твердой мозговой оболочке, в результате уменьшается выделение сенсорных нейропептидов. Суматриптан плохо проникает через ГЭБ и согласно данным экспериментов не обладает собственно болеутоляющими свойствами.
Эффект суматриптана обычно наступает через 30 мин после приема внутрь и через 10-15 мин после п/к введения.
Побочные действия
Со стороны ЦНС: головокружение, слабость, сонливость.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: артериальная гипотензия или кратковременное повышение АД, брадикардия или тахикардия.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота.
Дерматологические реакции: высыпания на коже, эритема, зуд.
Местные реакции: при п/к введении - кратковременная боль в месте инъекции.
Прочие: ощущение тепла, покалывания, боли, давления или сжатия в разных частях тела
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Суматриптан не применяют для предупреждения приступов мигрени.
С осторожностью применяют при нарушениях функции печени и почек, а также у пациентов с эпилепсией или другими нарушениями функции головного мозга.
При купировании приступов лечение целесообразно начинать как можно раньше, однако введение суматриптана в период ауры, до появления других симптомов, может не предотвратить возникновение головной боли.
При лечении суматриптаном иногда возникают симптомы, напоминающие приступы стенокардии - боль, чувство сжатия в грудной клетке. В связи с этим суматриптан не следует применять при подозрении на невыявленные заболевания сердца и сосудов, до проведения соответствующего обследования.
В случае отсутствия эффекта на введение первой дозы суматриптана необходимо верифицировать диагноз.
Безопасность и эффективность применения у детей и подростков в возрасте до 18 лет не установлена.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
При мигрени, а также на фоне терапии суматриптана, возможно развитие сонливости. Поэтому в период применения пациентам следует с особой осторожностью управлять автомобилем и заниматься другими потенциально опасными видами деятельности, требующими высокой скорости психомоторных реакций
Показания
Купирование приступов мигрени и синдрома Хортона (гистаминовой цефалгии).
Противопоказания
ИБС, артериальная гипертензия; одновременный прием препаратов, содержащих алкалоиды спорыньи или близкие к ним соединения, препаратов лития, ингибиторов обратного нейронального захвата серотонина; одновременный прием ингибиторов МАО и период до 14 дней после их отмены; повышенная чувствительность к суматриптану.
Применение при беременности и кормлении грудью
Клинический опыт применения суматриптана при беременности ограничен, в связи с чем противопоказан к применению.
С осторожностью следует применять в период лактации. Не рекомендуется кормить ребенка грудью в течение 24 ч после приема суматриптана.
Применение при нарушениях функции печени
С осторожностью применяют при нарушениях функции печени.
Применение при нарушениях функции почек
С осторожностью применяют при нарушениях функции почек.
Применение у детей
Безопасность и эффективность применения у детей и подростков в возрасте до 18 лет не установлена
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении с солями лития описаны случаи развития серотонинового синдрома.
При одновременном применении с моклобемидом повышается биодоступность моклобемида при отсутствии клинических проявлений.
При одновременном применении с ризатриптаном возникает риск аддитивной гиперстимуляции серотониновых 5-HT1-рецепторов; с эрготамином - возможно развитие спазма сосудов.
При одновременном применении препаратов травы зверобоя возможно усиление серотонинергических эффектов и развитие побочных эффектов.
(3174)
Дозування
Для купірування нападу мігрені для прийому всередину доза становить 100 мг одноразово; іноді ефективною може бути доза менше 100 мг; у разі відновлення нападу можливий повторний прийом, при цьому добова доза не повинна перевищувати 300 мг. П/ш вводять в дозі 6 мг; у разі необхідності повторна ін'єкція в тій же дозі може бути виконана не раніше, ніж через 1 год після першого введення; максимальна добова доза п/к - 12 мг. При синдромі Хортона вводять п/ш у дозі 6 мг одноразово під час нападу; максимальна добова доза - 12 мг; ін��ервал між ін'єкціями не менше 1 ч.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі ядро білого або майже білого кольору.Склад
1 таб.
суматриптан 50 мг
Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 92 мг, целюлоза мікрокристалічна - 9 мг, повідон - 3.6 мг, кремнію діоксид колоїдний - 1.8 мг, натрію кроскармелоза - 1.8 мг, магнію стеарат - 1.8 мг.
Склад плівкової оболонки: гіпромелоза - 3 мг, тальк - 1 мг, титану діоксид - 0.55 мг, макрогол 4000 - 0.45 мг.Фармакологічна дія
Засіб для лікування мігрені; агоніст серотонінових 5-HT1-рецепторів. Терапевтичний ефект суматриптану зумовлений, очевидно, двома механізмами: речовина збуджує серотонінові 5-HT1-рецептори гладких м'язів судин системи сонних артерій і викликає їх звуження. Сонні артерії постачають кров'ю тканини голови, в т. ч. мозкові оболонки; з розширенням судин оболонок мозку пов'язують виникнення нападів мігрені. Крім того, суматриптан активує рецептори закінчень аферентних волокон тройничного нерва в твердій мозковій оболонці, в результаті зменшується виділення сенсорних нейропептидів. Суматриптан погано проникає через ГЕБ і згідно з даними експериментів не володіє власне болезаспокійливими властивостями.
Ефект суматриптану зазвичай настає через 30 хв після прийому всередину і через 10-15 хв після п/к введення.Побічні дії
З боку ЦНС: запаморочення, слабкість, сонливість.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія або короткочасне підвищення артеріального тиску, брадикардія або тах��кардія.
З боку травної системи: нудота, блювання.
Дерматологічні реакції: висипання на шкірі, еритема, свербіж.
Місцеві реакції: при п/к введенні - короткочасна біль у місці ін'єкції.
Інші: відчуття тепла, поколювання, біль, тиску або стискання у різних частинах тілаОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Суматриптан не застосовують для попередження нападів мігрені.
З обережністю застосовують при порушеннях функції печінки і нирок, а також у пацієнтів з епілепсією або іншими порушеннями функції головного мозку.
При купіруванні нападів лікування доцільно починати якомога раніше, проте введення суматриптану в період аури, до появи інших симптомів може не запобігти виникненню головного болю.
При лікуванні суматриптаном іноді виникають симптоми, що нагадують напади стенокардії - біль, відчуття стиснення в грудній клітці. У зв'язку з цим суматриптан не слід застосовувати при підозрі на невиявлені захворювання серця і судин, до проведення відповідного обстеження.
У разі відсутності ефекту на введення першої дози суматриптану необхідно верифікувати діагноз.
Безпека та ефективність застосування у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлена.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
При мігрені, а також на фоні терапії суматриптану, можливий розвиток сонливості. Тому в період застосування пацієнтам слід з особливою обережністю керувати автомобілем і займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, требующими високої швидкості психомоторних реакційСвідчення
Купірування нападів мігрені і синдрому Хортона (гістамінової цефалгії).Протипоказання
ІХС, артеріальна гіпертензія; одночасний прийом препаратів, що містять алкалоїди ріжків або близькі до них сполуки, препаратів літію, інгібіторів зворотного нейронального захоплення серотоніну; одночасний прийом інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни; підвищена чутливість до суматриптану.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Клініісторичний досвід застосування суматриптану при вагітності обмежений, у зв'язку з чим протипоказаний до застосування.
З обережністю слід застосовувати в період лактації. Не рекомендується годувати дитину груддю протягом 24 годин після прийому суматриптану.
Застосування при порушеннях функції печінки
З обережністю застосовують при порушеннях функції печінки.
Застосування при порушеннях функції нирок
З обережністю застосовують при порушеннях функції нирок.
Застосування у дітей
Безпека та ефективність применения у дітей та підлітків віком до 18 років не встановленаЛікарська взаємодія
При одночасному застосуванні з солями літію описані випадки розвитку серотонінового синдрому.
При одночасному застосуванні з моклобемідом підвищується біодоступність моклобемида при відсутності клінічних проявів.
При одночасному застосуванні з ризатриптаном виникає ризик адитивної гіперстимуляції серотонінових 5-HT1-рецепторів; з ерготаміном - можливий розвиток спазму судин.
При одночасному застосуванні викларатів трави звіробою можливо посилення серотонінергічних ефектів і розвиток побічних ефектів.
