Дозировка
Таблетки принимают внутрь целиком, запивая водой. Рекомендуемая разовая доза составляет 50 мг (1 таблетки), в некоторых случаях может потребоваться применение препарата в более высокой дозе 100 мг. Если симптомы мигрени не исчезают и не уменьшаются после приема первой дозы, то препарат не следует назначать повторно для купирования продолжающегося приступа. Препарат можно применять для купирования последующих приступов мигрени. Если симптомы уменьшились или прошли, а затем возобновились, можно принять вторую дозу в течение следующих 24 ч. Максимальная доза препарата составляет 300 мг в течение 24 ч.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой оранжевого цвета, круглые, двояковыпуклые, со слегка шероховатой поверхностью.
Состав
суматриптана сукцинат140 мг,
что соответствует содержанию суматриптана100 мг
Вспомогательные вещества: лактоза, целлюлоза микрокристаллическая, натриевая соль кроскармеллозы, магния стеарат, тальк, кремния диоксид коллоидный безводный.
Состав оболочки: гипромеллоза, макрогол 6000, тальк, титана диоксид, триэтилцитрат, лак оранжево-желтый (Е110)
Фармакологическое действие
Противомигренозный препарат. Специфический селективный агонист серотониновых 5HT1D-рецепторов, не влияет на другие подтипы 5HT-серотониновых рецепторов. Серотониновые 5HT1D-рецепторы расположены преимущественно в кровеносных сосудах головного мозга, их стимуляция приводит к сужению этих сосудов. Суматриптан снижает чувствительность тройничного нерва. Оба указанных эффекты лежат в основе противомигренозного действия препарата. Клинический эффект отмечается через 30 мин после приема препарата внутрь.
Фармакокинетика
Всасывание
При приеме препарата внутрь суматриптан быстро абсорбируется из ЖКТ, при этом через 45 мин в плазме достигается 70% от Сmax. При приеме препарата в дозе 100 мг Сmax составляет в среднем 54 нг/мл. Биодоступность при приеме внутрь составляет в среднем 14% за счет пресистемного метаболизма и неполного всасывания.
Распределение
Связывание с белками плазмы составляет 14-21%.
Метаболизм
Биотрансформируется под действием МАО типа А. Главным метаболитом является индолуксусный аналог суматриптана, не обладающий активностью в отношении серотониновых 5НТ1- и 5НТ2-рецепторов.
Выведение
T1/2 составляет 2 ч. Основной метаболит суматриптана выводится преимущественно с мочой в виде свободной кислоты или глюкуронидного конъюгата. Приступы мигрени не оказывают существенного влияния на фармакокинетику суматриптана, принимаемого внутрь.
Побочные действия
Со стороны организма в целом: боль, ощущения жара, покалывания, чувство сдавления или тяжести (обычно преходящие, но могут быть интенсивными и возникать в различных частях тела, в т.ч. в грудной клетке или в горле); возможны также приливы, головокружение, ощущение слабости, чувство усталости, сонливости (обычно слабо или умеренно выражены, носят преходящий характер).
Со стороны сердечно-сосудистой системы: снижение АД, брадикардия, тахикардия, транзиторное повышение АД; редко - нарушения ритма, преходящие изменения ЭКГ ишемического типа, спазм коронарных артерий, инфаркт миокарда; в единичных случаях - синдром Рейно.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, ишемический колит (связь этих явлений с приемом суматриптана точно не установлена); ощущение дискомфорта в животе, дисфагия, повышение активности печеночных трансаминаз.
Со стороны ЦНС: головокружение; редко - приступы судорог (в ряде случаев наблюдались у пациентов с судорогами в анамнезе или при состояниях, предрасполагающих к развитию судорог); иногда - диплопия, скотома, нистагм, снижение остроты зрения; крайне редко - частичная преходящая потеря зрения (следует учитывать, что нарушения зрения могут быть связаны с приступом мигрени).
Аллергические реакции: сыпь, зуд, эритема, крапивница; в единичных случаях - анафилактические реакции.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Сумамигрен® следует назначать только в том случае, когда диагноз мигрени не вызывает сомнения. Применять препарат следует как можно раньше после начала приступа, хотя он одинаково эффективен при использовании на любой стадии приступа.
Препарат не предназначен для профилактики приступов мигрени.
При назначении Сумамигрена пациентам с ранее не диагностированной мигренью или у пациентов с атипичной мигренью необходимо исключить другие потенциально серьезные неврологические состояния. Следует отметить, что у пациентов с мигренью повышен риск развития цереброваскулярных осложнений (инсульта или преходящих нарушений мозгового кровообращения).
Сумамигрен® не следует назначать пациентам с предполагаемым заболеванием сердца без предварительного обследования. Эта категория пациентов включает женщин в постклимактерическом периоде, мужчин в возрасте старше 40 лет, пациентов с факторами риска развития ИБС. Применение препарата возможно только после исключения заболеваний сердечно-сосудистой системы. Если на фоне применения препарата у таких пациентов развиваются симптомы со стороны сердечно-сосудистой системы и есть основания предполагать ИБС, то необходимо провести соответствующее обследование.
Нельзя превышать рекомендуемые дозы препарата.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
На фоне терапии суматриптаном возможно развитие сонливости (как связанной с самим заболеванием, так и с приемом препарата). Поэтому в период применения препарата пациентам следует с особой осторожностью управлять автомобилем и заниматься другими потенциально опасными видами деятельности, требующими высокой скорости психомоторных реакций.
Показания
купирование приступов мигрени с аурой или без нее.
Противопоказания
— гемиплегическая, базилярная и офтальмоплегическая формы мигрени;
— ИБС (в т.ч. стенокардия Принцметала, инфаркт миокарда, постинфарктный кардиосклероз), а также наличие симптомов, позволяющих предположить ИБС;
— окклюзионные заболевания периферических артерий;
— инсульт или преходящее нарушение мозгового кровообращения (в т.ч. в анамнезе);
— неконтролируемая артериальная гипертензия;
— выраженные нарушения функции печени;
— выраженные нарушения функции почек;
— одновременный прием препаратов, содержащих эрготамин или его производные (в т.ч. метисегрид);
— одновременный прием ингибиторов МАО и период до 14 дней после их отмены;
— беременность;
— период лактации (грудного вскармливания);
— возраст пациентов до 18 лет и старше 65 лет;
— повышенная чувствительность к препарату
С осторожностью назначают препарат пациентам с контролируемой артериальной гипертензией, с заболеваниями, при которых могут изменяться всасывание
Лекарственное взаимодействие
Не отмечено лекарственного взаимодействия суматриптана с пропранололом, флунаризином, пизотифеном и этанолом.
При одновременном приеме с эрготамином отмечался длительный спазм сосудов. Суматриптан можно назначать не ранее чем через 24 ч после приема препаратов, содержащих эрготамин, а препараты, содержащие эрготамин, можно назначать не ранее чем через 6 ч после приема суматриптана.
Возможно взаимодействие между суматриптаном и ингибиторами МАО, их одновременное применение противопоказано.
Имеются отдельные сообщения о развитии слабости, гиперрефлексии и нарушении координации у пациентов после одновременного приема суматриптана и селективных ингибиторов обратного захвата серотонина (такая комбинация не рекомендуется, а при необходимости применения такой комбинации следует тщательно контролировать состояние пациента).
(3172)
Дозування
Таблетки приймають внутрішньо цілими, запиваючи водою. Рекомендована разова доза становить 50 мг (1 таблетки), у деяких випадках може знадобитися застосування препарату в більш високій дозі 100 мг. Якщо симптоми мігрені не зникають і не зменшуються після прийому першої дози, то препарат не слід призначати повторно для купірування триваючого нападу. Препарат можна застосовувати для усунення наступних нападів мігрені. Якщо симптоми зменшилися або зникли, а потім поновилися, можна прийняти другу дозу протягом ��настають 24 год. Максимальна доза препарату становить 300 мг протягом 24 год.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою оранжевого кольору, круглі, двоопуклі, зі злегка шорсткою поверхнею.Склад
суматриптану сукцинат140 мг,
що відповідає змісту суматриптана100 мг
Допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, натрієва сіль кроскармеллозы, магнію стеарат, тальк, кремнію діоксид колоїдний безводний.
Склад оболонки: гіпромелоза, макрогол 6000, тальк, титану диок��ід, триэтилцитрат, лак оранжево-жовтий (Е110)Фармакологічна дія
Противомигренозный препарат. Специфічний селективний агоніст серотонінових 5HT1D-рецепторів, що не впливає на інші підтипи 5HT-серотонінових рецепторів. Серотонінові 5HT1D-рецептори розташовані переважно у кровоносних судинах головного мозку, їх стимуляція призводить до звуження цих судин. Суматриптан знижує чутливість трійчастого нерва. Обидва зазначених ефекти лежать в основі противомигренозного дії препарату. Клінічний ефект відзначається через 30 хв після прийому препарату всередину.Фармакокінетика
Всмоктування
При прийомі препарату внутрішньо суматриптан швидко абсорбується з ШКТ, при цьому через 45 хв в плазмі досягається 70% від Смах. При прийомі препарату в дозі 100 мг Смах становить у середньому 54 нг/мл Біодоступність при прийомі внутрішньо становить в середньому 14% за рахунок пресистемного метаболізму та неповного всмоктування.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми становить 14-21%.
Метаболізм
Біотрансформується під дією МАО типу А. Головним метаболітом є индолуксусный аналог суматриптану, не володіє активністю відносно серотонінових 5НТ1 - та 5НТ2-рецепторів.
Виведення
T1/2 складає 2 ч. Основний метаболіт суматриптану, виводиться переважно з сечею у вигляді вільної кислоти або глюкуронидного кон'югату. Напади мігрені не роблять істотного впливу на фармакокінетику суматриптану, що приймається всередину.Побічні дії
З боку організму в цілому: біль, відчуття жару, поколювання, відчуття здавлення або тяжкості (зазвичай минущі, але можуть бути ��нтенсивными і виникати в різних частинах тіла, у т. ч. в грудній клітці або в горлі); можливі також припливи, запаморочення, відчуття слабкості, відчуття втоми, сонливість (зазвичай слабко або помірно виражені, носять минущий характер).
З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, брадикардія, тахікардія, транзиторне підвищення артеріального тиску; рідко - порушення ритму, минущі зміни ЕКГ ішемічного типу, спазм коронарних артерій, інфаркт міокарда; у поодиноких випадках - синдром Рейно.
З боку травної системи: ��ошнота, блювання, ішемічний коліт (зв'язок цих явищ з прийомом суматриптану точно не встановлена); відчуття дискомфорту в животі, дисфагія, підвищення активності печінкових трансаміназ.
З боку ЦНС: запаморочення; рідко - напади судом (у ряді випадків спостерігались у пацієнтів із судомами в анамнезі або при станах, що привертають до розвитку судом); іноді - диплопія, скотома, ністагм, зниження гостроти зору; дуже рідко - часткова минуща втрата зору (слід враховувати, що порушення зору можуть бути пов'язані з ��риступом мігрені).
Алергічні реакції: висип, свербіж, еритема, кропив'янка; в поодиноких випадках - анафілактичні реакції.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Сумамигрен® слід призначати тільки в тому випадку, коли діагноз мігрені не викликає сумніву. Застосовувати препарат слід якомога раніше після початку нападу, хоча він однаково ефективний при використанні на будь-якій стадії нападу.
Препарат не призначений для профілактики нападів мігрені.
При призначенні Сумамигрена пацієнтам з раніше ��е діагностованою мігренню або у пацієнтів з атиповою мігренню необхідно виключити інші потенційно серйозні неврологічні стани. Слід зазначити, що у пацієнтів з мігренню підвищений ризик розвитку цереброваскулярних ускладнень (інсульту або транзиторних порушень мозкового кровообігу).
Сумамигрен® не слід призначати пацієнтам з передбачуваним захворювання серця без попереднього обстеження. Ця категорія пацієнтів включає жінок у постклімактеричному періоді, чоловіків у віці старше 40 років, паці��нтов з факторами ризику розвитку ІХС. Застосування препарату можливо тільки після виключення захворювань серцево-судинної системи. Якщо на тлі застосування препарату у таких пацієнтів розвиваються симптоми з боку серцево-судинної системи і є підстави припускати ІХС, то необхідно провести відповідне обстеження.
Не можна перевищувати рекомендовані дози препарату.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
На тлі терапії суматриптаном можливий розвиток сонливості (як пов'язаної із самим захворюванням, так і з прийомом препарату). Тому в період застосування препарату пацієнтам слід з особливою обережністю керувати автомобілем і займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують високої швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
купірування нападів мігрені з аурою або без неї.Протипоказання
— гемиплегическая, базилярна і офтальмоплегическая форми мігрені;
— ІХС (у т.ч. стенокардія Принцметала, інфаркт міокарда, постінфарктний кардіосклероз), а також навідмінність симптомів, які дозволяють припустити ІХС;
— оклюзійні захворювання периферичних артерій;
— інсульт або минуще порушення мозкового кровообігу (у т.ч. в анамнезі);
— неконтрольована артеріальна гіпертензія;
— виражені порушення функції печінки;
— виражені порушення функції нирок;
— одночасний прийом препаратів, які містять ерготамін чи його похідні (в т. ч. метисегрид);
— одночасний прийом інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни;
— береме��ність;
— період лактації (грудного вигодовування);
— вік пацієнтів до 18 років і старше 65 років;
— підвищена чутливість до препарату
З обережністю призначають препарат пацієнтам з контрольованою артеріальною гіпертензією, з захворюваннями, при яких можуть змінюватися всмоктуванняЛікарська взаємодія
Не відзначено лікарської взаємодії суматриптану з пропранололом, флунаризином, пізотифеном та етанолом.
При одночасному прийомі з ерготаміном відзначався тривалий спазм смокчу��ів. Суматриптан можна призначати не раніше ніж через 24 год після прийому препаратів, що містять ерготамін, а препарати, що містять ерготамін, можна призначати не раніше ніж через 6 год після прийому суматриптану.
Можлива взаємодія між суматриптаном та інгібіторами МАО, їх одночасне застосування протипоказане.
Є окремі повідомлення про розвиток слабкості, гіперрефлексії та порушень координації у пацієнтів після одночасного прийому суматриптану і селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (така комбинація не рекомендується, а при необхідності застосування такої комбінації слід ретельно контролювати стан пацієнта).