Дозировка
Раствор для инфузии готовится в 2 этапа: 1этап - приготовление восстановленного раствора. К содержимому флакона (500 мг азитромицина) добавляют 4,8 мл стерильной воды для инъекций и тщательно встряхивают до полного растворения порошка. В 1 мл восстановленного раствора содержится 100 мг азитромицина. Восстановленный раствор следует немедленно использовать для дальнейшего разведения. Восстановленный раствор проверяют на отсутствие видимых нерастворенных частиц, в противном случае раствор не должен использоваться. 2этап - разведение восстановленного раствора (100 мг/мл) проводится непосредственно перед введением в соответствии с ниже представленной таблицей. Концентраци яазитромицина в растворе для инфузий Количество растворителя 1,0 мг/мл\0009 500 мл 2,0 мг/мл\0009 250 мл Во флакон с растворителем (физиологический раствор - 0,9% хлорид натрия, 5% раствор декстрозы, раствор Рингера) добавляют восстановленный раствор до получения конечной концентрации азитромицина 1,0-2,0 мг/мл. Приготовленный раствор проверяют на отсутствие видимых нерастворенных частиц, в противном случае раствор не должен использоваться. Приготовленный разведенный раствор следует использовать немедленно.
Передозировка
Симптомы: тошнота, временная потеря слуха, рвота, диарея. Лечение: симптоматическая терапия.
Лекарственная форма
Лиофилизат для приготовления раствора для инфузий в виде порошка или уплотненной массы белого цвета.
Состав
Азитромицина дигидрат 524.1 мг, что соответствует содержанию азитромицина 500 мг
Вспомогательные вещества: лимонной кислоты моногидрат, натрия гидроксид q.s.
Фармакологическое действие
Бактериостатический антибиотик широкого спектра действия из группы макролидов-азалидов. Механизм действия азитромицина связан с подавлением синтеза белка микробной клетки. Связываясь с 50S-субъединицей рибосомы, угнетает пептидтранслоказу на стадии трансляции и подавляет синтез белка, замедляя рост и размножение бактерий. В высоких концентрациях оказывает бактерицидное действие.
Микроорганизмы могут изначально быть устойчивыми к действию антибиотика или могут приобретать устойчивость к нему.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь азитромицин хорошо всасывается и быстро распределяется в организме. После однократного приема 500 мг биодоступность составляет 37% за счет эффекта первого прохождения через печень. Cmax в плазме крови достигается через 2-3 ч и составляет 0.4 мг/л.
Распределение
Связывание с белками обратно пропорционально концентрации в плазме крови и составляет 7-50%. Кажущийся Vd составляет 31.1 л/кг. Проникает через мембраны клеток (эффективен при инфекциях, вызванных внутриклеточными возбудителями). Транспортируется фагоцитами к месту инфекции, где высвобождается в присутствии бактерий. Легко проникает через гистогематические барьеры и поступает в ткани. Концентрация в тканях и клетках в 10-50 раз выше, чем в плазме, а в очаге инфекции - на 24-34% больше, чем в здоровых тканях.
Метаболизм
В печени деметилируется, теряя активность.
Выведение
T1/2 продолжительный - 35-50 ч. T1/2 из тканей значительно больше. Терапевтическая концентрация азитромицина сохраняется до 5-7 дней после приема последней дозы. Азитромицин выводится, в основном, в неизмененном виде - 50% через кишечник, 6% почками.
Побочные действия
Определение частоты побочных реакций: часто (> 1/100 и < 1/10), иногда (> 1/1000 и < 1/100), редко (> 1/10 000 и < 1/1000), очень редко (< 1/10 000).
Со стороны системы кроветворения: редко - тромбоцитопения, нейтропения, эозинофилия.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: иногда - головокружение/вертиго, головная боль, сонливость, судороги; редко - парестезии, астения, бессонница, гиперактивность, агрессивность, беспокойство, нервозность.
Со стороны органов чувств: редко - шум в ушах, обратимое нарушение слуха вплоть до глухоты (при приеме в высоких дозах в течение длительного времени), нарушение восприятия вкуса и запаха.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: редко - сердцебиение, аритмия, включая желудочковую тахикардию, увеличение интервала QT, двунаправленная желудочковая тахикардия.
Со стороны пищеварительной системы: часто - тошнота, рвота, диарея, абдоминальные боли и спазмы; иногда - диарея, метеоризм, расстройства пищеварения, анорексия; редко - запор, изменение цвета языка, псевдомембранозный колит, холестатическая желтуха, гепатит, изменение значений лабораторных показателей функции печени; очень редко - нарушения функции печени и некроз печени (возможно со смертельным исходом).
Аллергические реакции: иногда - зуд, кожные высыпания; редко - ангионевротический отек, крапивница, фотосенсибилизация, анафилактическая реакция.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В случае пропуска приема одной дозы препарата – пропущенную дозу следует принять как можно раньше, а последующие – с перерывами в 24 ч.
Также как при проведении любой антибиотикотерапии, при лечении азитромицином, возможно присоединение суперинфекции (в т.ч. грибковой).
При лечении фарингитов/тонзиллитов, вызванных Streptococcus pyogenes , а также для профилактики острой ревматической лихорадки препаратом выбора обычно является пенициллин. Азитромицин также активен в отношении стрептококковой инфекции в данных случаях, однако неэффективен для предотвращения развития острой ревматической лихорадки.
Пациента следует предупредить о необходимости сообщать врачу о возникновении любого побочного эффекта.
Влияние на способность управлять автотранспортом и механизмами
Препарат не влияет на способность к вождению автотранспорта и другой деятельности, требующей высокой концентрации внимания и скорости психомоторных реакций.
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами:
— инфекции верхних дыхательных путей и ЛОР-органов (фарингит/тонзиллит, синусит, средний отит);
— инфекции нижних дыхательных путей (острый бронхит, обострение хронического бронхита, пневмония, в т.ч. вызванные атипичными возбудителями);
— заболевания желудка и двенадцатиперстной кишки, ассоциированные с Helicobacter pylori (для порошка);
— инфекции кожи и мягких тканей (угревая сыпь средней тяжести, рожа, импетиго, вторично инфицированные дерматозы);
— начальная стадия болезни Лайма (боррелиоз) - мигрирующая эритема (erythema migrans);
— инфекции мочеполовых путей, вызванные Chlamydia trachomatis (уретрит, цервицит).
Противопоказания
— тяжелые нарушения функции печени и почек;
— период лактации (грудного вскармливания);
— одновременный прием с эрготамином и дигидроэрготамином;
— повышенная чувствительность к антибиотикам группы макролидов;
— детский возраст до 12 лет и масса тела менее 45 кг (для капсул и таблеток 500 мг);
— детский возраст до 3 лет (для таблеток 125 мг).
С осторожностью следует назначать препарат при умеренных нарушениях функции печени и почек, пациентам с нарушениями или предрасположенностью к аритмиям и удлинению интервала QT, совместно с терфенадином, варфарином, дигоксином.
Лекарственное взаимодействие
Антацидные средства не влияют на биодоступность азитромицина, но уменьшают Cmax в крови на 30%, поэтому препарат Сумамед® следует принимать, по крайней мере, за 1 ч до или через 2 ч после приема этих препаратов и еды.
При одновременном применении азитромицин не влияет на концентрацию карбамазепина, диданозина, рифабутина и метилпреднизолона в крови.
При парентеральном применении азитромицин не влияет на концентрации в плазме крови циметидина, эфавиренза, флуконазола, индинавира, мидазолама, теофиллина, триазолама, триметоприма/сульфаметоксазола в случае комбинированной терапии, однако не следует исключать возможности такого взаимодействия при назначении препарата Сумамед® внутрь.
Азитромицин не влияет на фармакокинетику теофиллина, однако при совместном приеме с другими макролидами концентрация теофиллина в плазме крови может повышаться.
(272)
Дозування
Розчин для інфузій готується в 2 етапи: 1 етап - приготування відновленого розчину. До вмісту флакона (500 мг азитроміцину) додають 4,8 мл стерильної води для ін'єкцій і ретельно струшують до повного розчинення порошку. В 1 мл відновленого розчину містить 100 мг азитроміцину. Відновлений розчин слід негайно використовувати для подальшого розведення. Відновлений розчин перевіряють на відсутність видимих нерозчинених частинок, інакше розчин не повинен використовуватися. 2этап - ра��ведення відновленого розчину (100 мг/мл) проводиться безпосередньо перед введенням у відповідності з нижче наведеною таблицею. Концентрації яазитромицина в розчині для інфузій Кількість розчинника 1,0 мг/мл\0009 500 мл 2,0 мг/мл\0009 250 мл У флакон з розчинником (фізіологічний розчин - 0,9% хлорид натрію, 5% розчин декстрози, розчин Рінгера) додають відновлений розчин до отримання кінцевої концентрації азитроміцину 1,0-2,0 мг/мл Приготований розчин перевіряють на відсутність видимих нерозчинених частинок, інакше розчин не повинен використовуватися. Приготований розведений розчин слід використовувати негайно.Передозування
Симптоми: нудота, тимчасова втрата слуху, блювання, діарея. Лікування: симптоматична терапія.
Лікарська форма
Ліофілізат для приготування розчину для інфузій у вигляді порошку або ущільненої маси білого кольору.Склад
Азитроміцину дигідрат 524.1 мг, що відповідаєздобуття азитроміцину 500 мг
Допоміжні речовини: лимонної кислоти моногідрат, натрію гідроксид q.s.Фармакологічна дія
Бактеріостатичний антибіотик широкого спектра дії з групи макролідів-азалідів. Механізм дії азитроміцину пов'язаний з пригніченням синтезу білка мікробної клітини. Зв'язуючись із 50S-субодиницею рибосоми, пригнічує пептидтранслоказу на стадії трансляції і пригнічує синтез білка, уповільнюючи ріст і розмноження бактерій. У високих концентраціях виявляє бактерицидну дію.
Мікроорганизмы спочатку можуть бути стійкими до дії антибіотика або можуть набувати стійкість до нього.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому внутрішньо азитроміцин добре всмоктується і швидко розподіляється в організмі. Після одноразового прийому 500 мг біодоступність становить 37% за рахунок ефекту першого проходження через печінку. Cmax в плазмі крові досягається через 2-3 год і становить 0.4 мг/л.
Розподіл
Зв'язування з білками обернено пропорційно концентрації в плазмі крові і становить 7-50%. Удаваний Vd складає 31.1 л/кг. Проникає через мембрани клітин (ефективний при інфекціях, спричинених внутрішньоклітинними збудниками). Транспортується фагоцитами до місця інфекції, де вивільняється у присутності бактерій. Легко проникає через гістогематичні бар'єри і надходить у тканини. Концентрація в тканинах і клітинах у 10-50 разів вище, ніж у плазмі, а у вогнищі інфекції - на 24-34% більше, ніж у здорових тканинах.
Метаболізм
У печінці деметилюється, втрачаючи активність.
Виведення
T1/2 тривалий - 35-50 ч. T1/2 з тканин значноале не більше. Терапевтична концентрація азитроміцину зберігається до 5-7 днів після прийому останньої дози. Азитроміцин виводиться, в основному, у незміненому вигляді - 50% через кишечник, 6% нирками.Побічні дії
Визначення частоти побічних реакцій: часто (> 1/100 і < 1/10), іноді (> 1/1000 і < 1/100), рідко (> 1/10 000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000).
З боку системи кровотворення: рідко - тромбоцитопенія, нейтропенія, еозинофілія.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: іноді - запаморочення/вертиго, головний біль, сонливость, судоми; рідко - парестезії, астенія, безсоння, гіперактивність, агресивність, неспокій, нервозність.
З боку органів чуття: рідко - шум у вухах, оборотне порушення слуху аж до глухоти (при прийомі у високих дозах протягом тривалого часу), порушення сприйняття смаку і запаху.
З боку серцево-судинної системи: рідко - серцебиття, аритмія, включаючи шлуночкову тахікардію, збільшення інтервалу QT, двонаправлена шлуночкова тахікардія.
З боку травної системи: часто - нудота, рвота, діарея, абдомінальні болі і спазми; іноді - діарея, метеоризм, розлади травлення, анорексія; рідко - запор, зміна кольору язика, псевдомембранозний коліт, холестатична жовтяниця, гепатит, зміна значень лабораторних показників функції печінки; дуже рідко - порушення функції печінки і некроз печінки (можливо зі смертельним результатом).
Алергічні реакції: іноді - свербіж, шкірні висипання; рідко - ангіоневротичний набряк, кропив'янка, фотосенсибілізація, анафілактична реакція.Особливості продажу
рецептурні<h3>Особливі умовиУ разі пропуску прийому однієї дози препарату пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні – з перервами у 24 год.
Також як при проведенні антибіотикотерапії, при лікуванні азитроміцином, можливе приєднання суперінфекції (у т. ч. грибкової).
При лікуванні фарингітів/тонзилітів, викликаних Streptococcus pyogenes , а також для профілактики гострої ревматичної лихоманки препаратом вибору зазвичай є пеніцилін. Азитроміцин також активний відносно стрептококової інфекції в даних сл��чаях, однак неефективний для запобігання розвитку гострої ревматичної лихоманки.
Пацієнта слід попередити про необхідність повідомляти лікаря при виникненні будь-якого побічного ефекту.
Вплив на здатність керувати автотранспортом і механізмами
Препарат не впливає на здатність до водіння автотранспорту та іншої діяльності, що вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату микроорг��низмами:
— інфекції верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів (фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит);
— інфекції нижніх дихальних шляхів (гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, пневмонія, в т.ч. спричинені атиповими збудниками);
— захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки, асоційовані з Helicobacter pylori (для порошку);
— інфекції шкіри і м'яких тканин (вугрі середньої тяжкості, бешиха, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози);
— початкова стадія хвороби Лайма (бореліоз) - мигр��рующая еритема (erythema migrans);
— інфекції сечостатевих шляхів, спричинені Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит).Протипоказання
— тяжкі порушення функції печінки і нирок;
— період лактації (грудного вигодовування);
— одночасний прийом з ерготаміном і дигидроэрготамином;
— підвищена чутливість до антибіотиків групи макролідів;
— дитячий вік до 12 років і маса тіла менше 45 кг (для капсул і таблеток 500 мг);
— дитячий вік до 3 років (для таблеток по 125 мг).
З обережністю слід призначатьь препарат при помірних порушеннях функції печінки та нирок, пацієнтам з порушеннями або схильністю до аритмій і подовження інтервалу QT, спільно з терфенадином, варфарином, дигоксином.Лікарська взаємодія
Антацидні засоби не впливають на біодоступність азитроміцину, але зменшують Cmax у крові на 30%, тому препарат Сумамед® слід приймати, принаймні, за 1 год до або через 2 год після прийому цих препаратів і їжі.
При одночасному застосуванні азитроміцин не впливає на концентрацію карбамазепіну, диданозину, ��ифабутина і метилпреднізолону в крові.
При парентеральному застосуванні азитроміцин не впливає на концентрації у плазмі крові циметидину, эфавиренза, флуконазолу, індинавіру, мідазоламу, теофіліну, тріазоламу, триметоприму/сульфаметоксазолу у разі комбінованої терапії, однак не слід виключати можливості такої взаємодії при призначенні препарату Сумамед® всередину.
Азитроміцин не впливає на фармакокінетику теофіліну, однак при сумісному прийомі з іншими макролідами концентрація теофіліну в плазмі крові м��може підвищуватися.
