Дозировка
Внутрь, после еды, не разжевывая, запивая жидкостью (водой, чаем, фруктовым соком и т.п.). Доза зависит от веса тела пациента. Взрослым и детям старше 12 лет с весом - менее 50 кг: по 1/2 таблетки 4 раза в день; - от 50 до 70 кг: по 1 таблетке 3 раза в день; - от 70 до 90 кг: по 12 таблетке 3 раза в день; - более 90 кг: по 1/2 таблетке 4 раза в день. Интервал между приемами должен быть 4-6 часов.
Лекарственная форма
Таблетки
Состав
Бутамирата цитрат -4,0 мг; гвайфенезин - 100,0 мг.
Вспомогательные вещества: Кремния диоксид коллоидный, маннитол, целлюлоза микрокристаллическая, глицерил трибегенат, магния стеарат
Фармакологическое действие
Комбинированный препарат, оказывающий противокашлевое и отхаркивающее действие. Бутамират оказывает периферическое местноанестезирующее действие на чувствительные нервные окончания слизистой оболочки бронхов, что обеспечивает противокашлевой эффект. Гвайфенезин повышает секрецию бронхиальных желез и снижает вязкость слизи. Повышение секреции вызывается как прямым действием на бронхиальные железы - стимуляцией выделения секрета из бронхиальных желез и удаления кислых гликопротеинов из ацинарных клеток, так и рефлекторным путем, когда происходит раздражение афферентных парасимпатических волокон слизистой оболочки желудка и угнетение дыхательного центра. Повышение тонуса N. vagus стимулирует выработку бронхиального секрета. Слизь, продуцируемая бронхиальными железами, усиливает активность реснитчатого эпителия, вследствие чего облегчается эвакуация слизи из бронхов и ее откашливание.
Фармакокинетика
При приеме внутрь бутамират быстро и полностью всасывается. Связь с белками плазмы составляет 94%. Подвергается метаболизму с образованием 2 метаболитов, также обладающих противокашлевым действием. Метаболиты выводятся в основном (90%) почками и лишь небольшая часть через кишечник. Период полувыведения (Т1/2) - 6 ч.
Гвайфенезин при приеме внутрь быстро всасывается из желудочно-кишечного тракта. Связь с белками плазмы незначительная. Гвайфенезин быстро метаболизируется с образованием неактивных метаболитов, которые выводятся почками. Т1/2 - 1 ч.
Побочные действия
При соблюдении рекомендуемого режима дозирования обычно пациенты переносят препарат хорошо. Могут наблюдаться тошнота, рвота, диарея, снижение аппетита, боль в желудке, головокружение, головная боль, сонливость, крапивница и кожная сыпь. Эти эффекты появляются примерно у 1% пациентов и обычно проходят без снижения дозы.
Частота побочных реакций, приведенных ниже, определялась соответственно следующим критериям: очень часто (не менее 1/10), часто (более 1/100, менее 1/10); нечасто (более 1/1000, менее 1/100); редко (более 1/10000, менее 1/1000); очень редко (менее 1/10000), включая отдельные сообщения.
Со стороны центральной нервной системы: часто - головная боль.
Со стороны органа слуха и равновесия: часто -головокружение.
Со стороны органов пищеварения: часто -тошнота, анорексия, боли в животе, рвота, диарея; очень редко - горький привкус во рту, изжога, чувство тяжести в эпигастрии.
Со стороны органов дыхания: очень редко -одышка.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: редко - боль в груди; очень редко - тахикардия, ощущение сердцебиения.
Со стороны кожи и подкожно-жировой клетчатки: очень редко - зуд, экзантема, крапивница, «приливы».
Прочие: очень редко - боль вокруг глаз.
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
При сохранении симптомов следует рассмотреть вопрос об изменении лечения. Препарат не следует назначать при продуктивном кашле пациентам, страдающим длительным или хроническим кашлем (в том числе вызванным курением), бронхитом или эмфиземой легких.
Влияние на способность водить машину и работу с техникой:
Препарат Стоптуссин может оказывать неблагоприятное влияние на способность управлять транспортными средствами и на занятия другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций, в связи с тем, что может вызывать головокружение и другие побочные эффекты.
Показания
Сухой и раздражающий кашель различной этиологии (в том числе при инфекционновоспалительных заболеваниях верхних и нижних отделов дыхательных путей).
Противопоказания
Повышенная чувствительность к составляющим препарат компонентам; миастения; детский возраст до 12 лет; I триместр беременности; период грудного вскармливания
Лекарственное взаимодействие
Гвайфенезин усиливает анальгезирующее действие парацетамола и ацетилсалициловой кислоты; усиливает действие алкоголя, седативных, снотворных средств и общих анестетиков на центральную нервную систему; усиливает действие миорелаксантов.
При определении концентрации ванилилминдальной и 5-гидроксииндолуксусной кислоты с использованием нитрозонафтола в качестве реагента могут быть получены ложноположительные результаты. Поэтому лечение гвайфенезином необходимо прекратить за 48 часов до сбора мочи для данного анализа.
(1815)
Дозування
Всередину, після їди, не розжовуючи, запиваючи рідиною (водою, чаєм, фруктовим соком тощо). Доза залежить від маси тіла пацієнта. Дорослим і дітям старше 12 років з вагою менше 50 кг: по 1/2 таблетки 4 рази в день; - від 50 до 70 кг: по 1 таблетці 3 рази в день; - від 70 до 90 кг: по 12 таблетці 3 рази в день; - понад 90 кг: по 1/2 таблетці 4 рази на день. Інтервал між прийомами повинен бути 4-6 годин.
Лікарська форма
ТаблеткиСклад
Бутамірату цитрат -4,0 мг; гвайфенезин - 100,0 мг.
Допоміжні речовини: Кремнію діоксид колоїдний, ма��нитол, целюлоза мікрокристалічна, глицерил трибегенат, магнію стеаратФармакологічна дія
Комбінований препарат, що виявляє протикашльову та відхаркувальну дію. Бутамірат надає периферичний місцевоанестезуючу дію на чутливі нервові закінчення слизової оболонки бронхів, що забезпечує властива протикашльова ефект. Гвайфенезин підвищує секрецію бронхіальних залоз, знижує в'язкість слизу. Підвищення секреції викликається як прямою дією на бронхіальні залози - стимуляцією виділення секрета з бронхіальних залоз і видалення кислих глікопротеїнів з ацинарных клітин, так і рефлекторним шляхом, коли відбувається подразнення аферентних парасимпатичних волокон слизової оболонки шлунка і пригнічення дихального центру. Підвищення тонусу N. vagus стимулює вироблення бронхіального секрету. Слиз, що продукуються бронхіальними залозами, посилює активність війчастого епітелію, внаслідок чого полегшується евакуація слизу з бронхів та її відкашлювання.Фармакокінетика
При прийомі всередину бутамірат швидко і повністю всарозписується. Зв'язок з білками плазми становить 94%. Зазнає метаболізму з утворенням 2 метаболітів, які також володіють протикашльовою дією. Метаболіти виводяться в основному (90%) нирками і лише невелика частина через кишечник. Період напіввиведення (Т1/2) - 6 ч.
Гвайфенезин при прийомі всередину швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Зв'язок з білками плазми незначний. Гвайфенезин швидко метаболізується з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться нирками. Т1/2 - 1 ч.Побічні дії
При дотриманоіі рекомендованого режиму дозування зазвичай пацієнти переносять препарат добре. Можуть спостерігатися нудота, блювання, діарея, зниження апетиту, біль у шлунку, запаморочення, головний біль, сонливість, кропив'янка та шкірні висипання. Ці ефекти з'являються приблизно у 1% пацієнтів і зазвичай проходять без зниження дози.
Частота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до наступних критеріїв: дуже часто (не менше 1/10), часто (більше 1/100, менше 1/10); нечасто (більш 1/1000, менш 1/100); рідко (більше 1/10000, менше 1/1000); дуже рідко (менше 1/10000), включаючи окремі повідомлення.
З боку центральної нервової системи: часто - головний біль.
З боку органа слуху та рівноваги: часто -запаморочення.
З боку органів травлення: часто -нудота, анорексія, біль у животі, блювання, діарея; дуже рідко - гіркий присмак у роті, печія, відчуття тяжкості в епігастрії.
З боку органів дихання: дуже рідко -задишка.
З боку серцево-судинної системи: рідко - біль у грудях; дуже рідко - тахікардія, відчуття серцебиття.
З боку шкіри і підшкірно-жирової клітковини: дуже рідко - свербіж, екзантема, кропив'янка, «припливи».
Інші: дуже рідко - біль навколо очей.Особливості продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
При збереженні симптомів слід розглянути питання про зміну лікування. Препарат не слід призначати при продуктивному кашлі пацієнтам, страждаючим тривалим або хронічним кашлем (у тому числі викликаних курінням), бронхітом або емфіземою легенів.
Вплив на здатність керувати автомобілем та роботу з технікою:
Препарат може Дигідрогеноцитратпісля чинити несприятливий вплив на здатність керувати транспортними засобами і на заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, у зв'язку з тим, що може викликати запаморочення та інші побічні ефекти.Свідчення
Сухий і дратівливий кашель різної етіології (у тому числі при инфекционновоспалительных захворюваннях верхніх і нижніх відділів дихальних шляхів).Протипоказання
Підвищена чутливість до складових препарат компонентів; міастенія; дитячий вік до 12 років; I триместр вагітності; період грудного вигодовуванняЛікарська взаємодія
Гвайфенезин посилює аналгетичну дію парацетамолу і ацетилсаліцилової кислоти; посилює дію алкоголю, седативних, снодійних засобів, загальних анестетиків на центральну нервову систему, посилює дію міорелаксантів.
При визначенні концентрації ванилилминдальной і 5-гидроксииндолуксусной кислоти з використанням нитрозонафтола в якості реагенту можуть бути приїгени хибнопозитивні результати. Тому лікування гвайфенезином необхідно припинити за 48 годин до збору сечі для аналізу.
