Дозировка
Назначают по 1 капс./ в одно и то же время в виде ингаляций с помощью ингалятора HandiHaler. Препарат не следует глотать. Спириву не следует применять чаще, чем 1 раз/ Капсулы Спиривы должны применяться только с ингалятором HandiHaler. Пациентам пожилого возраста следует принимать препарат в рекомендуемых дозах. При нарушениях функции почек пациенты могут применять Спириву в рекомендуемых дозах. Однако при назначении Спиривы в комбинации с другими препаратами, которые выводятся преимущественно почками, необходим контроль состояния больных. Пациентам с почечной недостаточностью средней или тяжелой степени (КК?50 мл/мин) необходимо тщательное наблюдение. Пациенты с печеночной недостаточностью могут принимать препарат в рекомендуемых дозах. Способ применения ингалятора HandiHaler® Ингалятор HandiHaler разработан специально для применения Спиривы и не предназначен для приема других препаратов. Ингалятор включает: пылезащитный колпачок, мундштук, основание, прокалывающую кнопку, центральную камеру. Использование ингалятора HandiHaler: 1. открыть пылезащитный колпачок, нажав на прокалывающую кнопку полностью и затем отпустив; 2. полностью открыть пылезащитный колпачок, подняв его вверх; затем открыть мундштук, подняв его вверх; 3. непосредственно перед использованием достать капсулу Спиривы из блистера и положить ее в центральную камеру (не имеет значения, какой стороной капсула помещается в камеру); 4. плотно закрыть мундштук до момента щелчка, пылезащитный колпачок оставить открытым; 5. держа HandiHaler мундштуком вверх, нажать прокалывающую кнопку один раз до конца и затем отпустить; таким образом, образуется отверстие, через которое препарат высвобождается из капсулы во время вдоха; 6. полностью выдохнуть; никогда не выдыхать в мундштук. 7. взять HandiHaler в рот и плотно сжать губы вокруг мундштука; держа голову прямо, следует вдыхать медленно и глубоко, но в то же время с достаточной силой, чтобы услышать вибрацию капсулы; делать вдох до полного заполнения легких; затем задержать дыхание как можно дольше и вынуть HandiHaler изо рта; продолжать дышать спокойно; повторить процедуры 6 и 7 для полного опустошения капсулы. 8. далее следует снова открыть мундштук, достать и выбросить использованную капсулу. Закрыть мундштук и пылезащитный колпачок. Чистка ингалятора HandiHaler® Чистку HandiHaler следует проводить 1 раз в месяц. Для этого необходимо открыть мундштук и пылезащитный колпачок, затем открыть основание прибора, подняв прокалывающую кнопку. Тщательно промыть ингалятор в теплой воде до полного удаления порошка. HandiHaler следует протереть бумажным полотенцем и с открытым мундштуком, основанием и пылезащитным колпачком оставить сохнуть на воздухе в течение 24 ч. После чистки указанным образом прибор готов к последующему использованию. В случае необходимости наружная поверхность мундштука может быть очищена с помощью влажной, но не мокрой ткани.
Передозировка
при применении высоких доз возможны проявления антихолинергического действия - сухость во рту, нарушения аккомодации, увеличение ЧСС.
Лекарственная форма
Капсулы с порошком для ингаляций твердые желатиновые, размер №3, светло-зеленовато-голубого цвета, непрозрачные; с символом компании и "TI 01", напечатанными черными чернилами; содержимое капсул - белый порошок.
Состав
1 капс.
тиотропия 18 мкг
равное тиотропия бромида моногидрата (=тиотропия бромид) 22.5 мкг
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, 200 М; лактозы моногидрат микронизированный.
Состав капсулы: макрогол 3350 (PEG 3350), индигокармин (Е132), титана диоксид (Е171), железа оксид желтый (Е172).
Фармакологическое действие
Бронхолитический препарат - блокатор м-холинорецепторов продолжительного действия.
Обладает одинаковым сродством к различным подтипам мускариновых рецепторов от М1 до М5. В результате ингибирования М3-рецепторов в дыхательных путях происходит расслабление гладкой мускулатуры. Бронходилатирующий эффект зависит от дозы и сохраняется не менее 24 ч. Значительная продолжительность действия связана, вероятно, с очень медленным высвобождением из связи с М3-рецепторами, по сравнению с ипратропия бромидом. При ингаляционном введении тиотропия бромид, как антихолинергическое средство N-четвертичной структуры, оказывает местное избирательное действие, при этом в терапевтических дозах не вызывает системных антихолинергических побочных эффектов. Высвобождение тиотропия бромида из связи с М2-рецепторами происходит быстрее, чем из связи с М3-рецепторами. Высокое сродство к рецепторам и медленное высвобождение из связи с ними обусловливают интенсивный и продолжительный бронходилатирующий эффект у пациентов с ХОБЛ.
Бронходилатация после ингаляции тиотропия бромида является следствием местного, а не системного действия.
В клинических исследованиях было показано, что через 30 мин после однократной дозы Спирива® на протяжении 24 ч значительно улучшает функцию легких (увеличение ОФВ1 и ФЖЕЛ). Фармакодинамическое равновесие достигалось в течение 1-й недели, а выраженный бронходилатирующий эффект наблюдался на 3-й день. Спирива® значительно увеличивает утреннюю и вечернюю пиковую потоковую скорость выдоха, измеряемую больными. Бронходилатирующий эффект Спиривы, оцениваемый на протяжении года, не выявил проявлений толерантности.
Спирива® значительно снижает частоту обострений ХОБЛ и увеличивает период до момента первого обострения по сравнению с плацебо. Значительно улучшает качество жизни, что наблюдается в течение всего периода лечения. Спирива® существенно снижает количество случаев госпитализации, связанной с обострением ХОБЛ, и увеличивает время до момента первой госпитализации.
Фармакокинетика
Тиотропия бромид - четвертичное аммониевое соединение, умеренно растворим в воде.
Тиотропия бромид имеет линейную фармакокинетику в терапевтических пределах после в/в введения и ингаляции сухого порошка.
Всасывание
При ингаляционном введении абсолютная биодоступность тиотропия бромида составляет 19.5%, что свидетельствует о высокой биодоступности фракции препарата, достигающей легких. Cmax в плазме крови достигается через 5 мин после ингаляции. Тиотропия бромид плохо всасывается из ЖКТ. По этой же причине прием пищи не влияет на абсорбцию тиотропия. При приеме внутрь тиотропия бромида в форме раствора абсолютная биодоступность составила 2-3%.
Распределение
Связывание с белками плазмы - 72%. Vd - 32 л/кг. В равновесном состоянии Cmax в плазме крови у пациентов с ХОБЛ составляет 17-19 пг/мл через 5 мин после ингаляции порошка в дозе 18 мкг и быстро снижается. Css в плазме крови составляли 3-4 пг/мл.
Не проникает через ГЭБ.
Метаболизм
Степень биотрансформации незначительна. Тиотропия бромид расщепляется неферментным путем до алкоголь N-метилскопина и дитиенилгликолевой кислоты, которые не связываются с мускариновыми рецепторами.
Нарушение метаболизма возможно при применении ингибиторов изоферментов CYP2D6 и 3A4 (хинидина, кетоконазола, гестодена). Таким образом, изоферменты CYP2D6 и 3A4 включаются в метаболизм препарата. Тиотропия бромид даже в сверхтерапевтических концентрациях не ингибирует изоферменты цитохрома P450 1A1, 1A2, 2B6, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 или 3A4 в микросомах печени человека.
Выведение
После ингаляционного введения терминальный T1/2 составляет 5-6 дней. Общий клиренс при в/в введении здоровым молодым добровольцам составляет 880 мл/мин, при индивидуальной вариабельности 22%. Тиотропия бромид после в/в введения выводится, в основном, с мочой в неизмененном виде - 74%. После ингаляции порошка почечная экскреция составляет 14%, остальная часть, не всосавшаяся в кишечнике, выводится с калом. Почечный клиренс тиотропия бромида превышает КК, что свидетельствует о канальцевой секреции препарата. После длительного приема препарата 1 раз/ у пациентов с ХОБЛ равновесное состояние фармакокинетических параметров достигается через 2-3 недели, при этом в дальнейшем не наблюдается кумуляции.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У пациентов пожилого возраста наблюдается снижение почечного клиренса тиотропия бромида (326 мл/мин у пациентов с ХОБЛ до 58 лет, до 163 мл/мин у пациентов с ХОБЛ старше 70 лет), что обусловлено, по-видимому, снижением функции почек с возрастом. После ингаляции экскреция тиотропия бромида с мочой снижается с 14% (молодые здоровые добровольцы) до 7% (пациенты с ХОБЛ), однако у пациентов пожилого возраста с ХОБЛ не наблюдалось значительных изменений концентрации в плазме крови, если учитывать меж- и внутрииндивидуальную вариабельность (после ингаляции порошка увеличение AUC0-4 на 43%).
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: небольшая сухость во рту, часто исчезающая при продолжении лечения (? 1% и < 10%); кандидоз полости рта (? 0.1% и < 1%); запор, гастроэзофагеальный рефлюкс (? 0.01% и < 1%); в единичных случаях - кишечная непроходимость (включая паралитический илеус), дисфагия.
Со стороны дыхательной системы: дисфония, бронхоспазм, кашель и местное раздражение глотки (? 0.1% и < 1%); носовое кровотечение (? 0.01% и < 1%).
Со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия, сердцебиение (? 0.01% и < 1%); в единичных случаях - суправентрикулярная тахикардия, мерцательная аритмия.
Со стороны ЦНС: головокружение (? 0.1% и < 1%).
Со стороны мочевыделительной системы: затрудненное мочеиспускание и задержка мочеиспускания у мужчин с предрасполагающими факторами, инфекции мочевого тракта (? 0.01% и < 1%).
Аллергические реакции: сыпь, крапивница, зуд, реакции повышенной чувствительности, включая реакции немедленного типа (? 0.01% и < 1%); в единичных случаях - ангионевротический отек.
Прочие: в единичных случаях - нечеткость зрения, повышение внутриглазного давления (? 0.01% и < 1%); глаукома.
Большинство приведенных выше побочных реакций могут быть связаны с антихолинергическим действием Спиривы.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Препарат Спирива® не предназначен для купирования острых приступов бронхоспазма.
После ингаляции порошка Спиривы возможно развитие реакций гиперчувствительности немедленного типа.
Процесс ингаляции Спиривы (как и других ингаляционных препаратов) может вызвать бронхоспазм.
Пациентов с почечной недостаточностью (КК ? 50 мл/мин) при назначении Спиривы следует тщательно наблюдать.
Пациентов следует ознакомить с правилами использования ингалятора. Не следует допускать попадания порошка в глаза. Боль в глазах или дискомфорт, нечеткость зрения, зрительные ореолы в сочетании с покраснением глаз, конъюнктивальным застоем и отеком роговицы могут свидетельствовать об остром приступе закрытоугольной глаукомы. При развитии любой комбинации этих симптомов пациент должен немедленно обратиться к врачу. Применение только препаратов, вызывающих миоз, не является эффективным способом лечения в данном случае.
В одной капсуле содержится 5.5 мг лактозы моногидрата.
Использование в педиатрии
Противопоказано применение препарата у детей и подростков до 18 лет.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Исследований по изучению влияния препарата на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами не проводилось. Случаи головокружения и нечеткости зрения при применении препарата могут оказать негативное влияние на вышеупомянутую способность.
Показания
— в качестве поддерживающей терапии у пациентов с ХОБЛ, включая хронический бронхит и эмфизему (поддерживающая терапия при сохраняющейся одышке и для предупреждения обострений).
Противопоказания
— I триместр беременности;
— детский и подростковый возраст до 18 лет;
— повышенная чувствительность к атропину или его производным (в т.ч. к ипратропию и окситропию);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью следует применять препарат при закрытоугольной глаукоме, гиперплазии предстательной железы, обструкции шейки мочевого пузыря.
Лекарственное взаимодействие
Возможно назначение Спиривы в комбинации с другими препаратами, обычно применяющимися для лечения ХОБЛ: симпатомиметиками, производными метилксантина, пероральными и ингаляционными ГКС.
Ограниченная информация о совместном применении с антихолинергическими препаратами получена из двух клинических исследований: разовое назначение 1 дозы ипратропия бромида на фоне постоянного приема Спиривы у пациентов с ХОБЛ (64 человека) и у здоровых добровольцев (20 человек) не приводила к уменьшению побочных реакций, изменению жизненных параметров и ЭКГ. Однако постоянное сочетанное применение антихолинергических препаратов и Спиривы не изучалось и, следовательно, не рекомендуется.
(1810)
Дозування
Призначають по 1 капс./ в один і той же час у вигляді інгаляцій за допомогою інгалятора HandiHaler. Препарат не слід ковтати. Спириву не слід застосовувати частіше, ніж 1 раз/ Капсули Спіриви повинні застосовуватися тільки з інгалятором HandiHaler. Пацієнтам літнього віку слід приймати препарат у рекомендованих дозах. При порушеннях функції нирок пацієнти можуть застосовувати Спириву в рекомендованих дозах. Однак при призначенні Спіриви в комбінації з іншими препаратами, які виводяться переважно нирками, необхідний контроль стан�� хворих. Пацієнтам з нирковою недостатністю середнього або тяжкого ступеня (КК?50 мл/хв) необхідно ретельне спостереження. Пацієнти з печінковою недостатністю можуть приймати препарат у рекомендованих дозах. Спосіб застосування інгалятора HandiHaler® Інгалятор HandiHaler розроблений спеціально для застосування Спіриви і не призначений для прийому інших препаратів. Інгалятор включає: пилозахисний ковпачок, мундштук, підстава, проколюють кнопку, центральну камеру. Використання інгалятора HandiHaler: 1. відкрити пилозахисний ковпачок, нажа�� на проколюють кнопку повністю і потім відпустивши; 2. повністю відкрити пилозахисний ковпачок, піднявши його вгору; потім відкрити мундштук, піднявши його вгору; 3. безпосередньо перед використанням дістати капсулу Спіриви з блістера і покласти її в центральну камеру (не має значення, якою стороною капсула поміщається в камеру); 4. щільно закрити мундштук до моменту клацання, пилозахисний ковпачок залишити відкритим; 5. тримаючи HandiHaler мундштуком догори, натиснути проколюють кнопку один раз до кінця і потім відпустити; таким чином, утворюється отвір, через який препарат вивільняється з капсули під час вдиху; 6. повністю видихнути; ніколи не видихати в мундштук. 7. взяти HandiHaler в рот і щільно стиснути губи навколо мундштука; тримаючи голову прямо, слід повільно і глибоко вдихати, але в той же час з достатньою силою, щоб почути вібрацію капсули; робити вдих до повного заповнення легенів; потім затримати дихання якомога довше і вийняти HandiHaler з рота; продовжувати дихати спокійно; повторити процедури 6 і 7 для повного спустошення капсули. 8. далі слід знову відкрити мундшткк, дістати і викинути використану капсулу. Закрити мундштук та пилозахисний ковпачок. Чистка інгалятора HandiHaler® Чистку HandiHaler слід проводити 1 раз на місяць. Для цього необхідно відкрити мундштук та пилозахисний ковпачок, потім відкрити основу приладу, піднявши проколюють кнопку. Ретельно промити інгалятор у теплій воді до повного видалення порошку. HandiHaler слід протерти паперовим рушником і з відкритим мундштуком, підставою і пилозахисним ковпачком залишити сохнути на повітрі протягом 24 год. Після чищення зазначеним чином при��ор готовий до подальшого використання. У разі необхідності зовнішня поверхня мундштука може бути очищена за допомогою вологою, але не мокрою тканини.Передозування
при застосуванні високих доз можливі прояви антихолінергічної дії - сухість у роті, порушення акомодації, збільшення ЧСС.
Лікарська форма
Капсули з порошком для інгаляцій, тверді желатинові, розмір №3, світло-зеленувато-блакитного кольору, непрозорі; з символом компанії і "TI 01", надрукованими чорним чорнилом; вміст капсул - білий порошо��.Склад
1 капс.
18 мкг тіотропію
рівне тіотропію броміду моногідрату (=тіотропію бромід) 22.5 мкг
Допоміжні речовини: лактози моногідрат, 200 М; лактози моногідрат мікронізований.
Склад капсули: макрогол 3350 (PEG 3350), індигокармін (Е132), титану діоксид (Е171), заліза оксид жовтий (Е172).Фармакологічна дія
Бронхолитический препарат - блокатор м-холінорецепторів тривалої дії.
Володіє однаковим спорідненістю до різних підтипів мускариновых рецепторів від М1 до М5. В результаті інгібування М3-рецепторів в дихальних шляхах відбувається розслаблення гладкої мускулатури. Бронходилатуючий ефект залежить від дози і зберігається не менше 24 год. Значна тривалість дії пов'язана, ймовірно, з дуже повільним вивільненням із зв'язку з М3-рецепторами, порівняно з іпратропію бромідом. При інгаляційному введенні тіотропію бромід, як антихолінергічну засіб N-четвертинної структури, надає місцеве виборче дію, при цьому в терапевтичних дозах не викликає системних антихолинергичеських побічних ефектів. Вивільнення тіотропію броміду з зв'язку з М2-рецепторами відбувається швидше, ніж з зв'язку з М3-рецепторами. Високу спорідненість до рецепторів і повільне вивільнення з зв'язку з ними обумовлюють інтенсивний і тривалий бронходилатуючий ефект у пацієнтів з ХОЗЛ.
Бронходилатация після інгаляції тіотропію є наслідком місцевого, а не системної дії.
У клінічних дослідженнях було показано, що через 30 хв після разової дози Спирива® протягом 24 год значно улу��підвищує функцію легенів (збільшення ОФВ1 і ФЖЕЛ). Фармакодинамічна рівновага досягалася протягом 1-го тижня, а виражений бронходилатуючий ефект спостерігався на 3-й день. Спирива® значно збільшує ранкову і вечірню пікову потокове швидкість видиху, що вимірюється хворими. Бронходилатуючий ефект Спіриви, оцінюваний протягом року, не виявив проявів толерантності.
Спирива® значно знижує частоту загострень ХОЗЛ і збільшує період до моменту першого загострення порівняно з плацебо. Значно улучшает якість життя, що спостерігається протягом всього періоду лікування. Спирива® істотно знижує кількість випадків госпіталізації, пов'язаної із загостренням ХОЗЛ, та збільшує час до моменту першої госпіталізації.Фармакокінетика
Тіотропію бромід - четвертинні амонієві сполуки, помірно розчинний у воді.
Тіотропію бромід має лінійну фармакокінетику у терапевтичних межах після в/в введення і інгаляції сухого порошку.
Всмоктування
При інгаляційному введенні абсолютна біодоступність тіотропію ��ромида складає 19.5%, що свідчить про високої біодоступності фракції препарату, що досягає легенів. Cmax в плазмі крові досягається через 5 хв після інгаляції. Тіотропію бромід погано всмоктується з ШКТ. З цієї ж причини прийом їжі не впливає на абсорбцію тіотропію. При прийомі всередину тіотропію у формі розчину абсолютна біодоступність становила 2-3%.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми - 72%. Vd - 32 л/кг. В рівноважному стані Cmax в плазмі крові у пацієнтів з ХОЗЛ становить 17-19 пг/мл через 5 хв після ингаляци�� порошку в дозі 18 мкг і швидко знижується. Css в плазмі крові становили 3-4 пг/мл
Не проникає через ГЕБ.
Метаболізм
Ступінь біотрансформації незначна. Тіотропію бромід розщеплюється неферментным шляхом до алкоголь N-метілскопіна і дітіенілгліколевой кислоти, які не зв'язуються з мускариновими рецепторами.
Порушення метаболізму можливо при застосуванні інгібіторів ізоферментів CYP2D6 і 3A4 (хінідину, кетоконазолу, гестодена). Таким чином, ізоферменти CYP2D6 та 3A4 включаються в метаболізм препарату. Тіотропію бромід навіть у сверхтерапевтических концентраціях не інгібує ізоферменти цитохрому P450 1A1, 1A2, 2B6, 2С9, 2С19, 2D6, 2E1 або 3A4 в мікросомах печінки людини.
Виведення
Після інгаляційного введення термінальний T1/2 становить 5-6 днів. Загальний кліренс при в/в введенні здоровим молодим добровольцям становить 880 мл/хв, при індивідуальної варіабельності 22%. Тіотропію бромід після в/в введення виводиться, в основному, із сечею у незміненому вигляді - 74%. Після інгаляції порошку ниркова екскреція становить 14%, інша частина, що не всмокталася в кишечн��ке, виводиться з калом. Нирковий кліренс тіотропію перевищує КК, що свідчить про канальцевої секреції препарату. Після тривалого прийому препарату 1 раз/ у пацієнтів з ХОЗЛ рівноважний стан фармакокінетичних параметрів досягається через 2-3 тижні, при цьому в подальшому не спостерігається кумуляції.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів літнього віку спостерігається зниження ниркового кліренсу тіотропію броміду (326 мл/хв у пацієнтів з ХОЗЛ до 58 років, до 163 мл/хв у пацієнтів з ХОЗЛ старше 70 років), що обумовлено, мабуть, зниженням функції нирок з віком. Після інгаляції екскреція тіотропію броміду з сечею знижується до 14% (у молодих здорових добровольців) до 7% (пацієнти з ХОЗЛ), однак у пацієнтів літнього віку з ХОЗЛ не спостерігалося значних змін концентрації в плазмі крові, якщо враховувати між - і внутрииндивидуальную варіабельність (після інгаляції порошку збільшення AUC0-4 на 43%).Побічні дії
З боку травної системи: невелика сухість у роті, часто зникає при продовженні лікування (? 1% та < 10%); кандидоз порожнини рота (? 0.1% та < 1%); запор, гастроезофагеальний рефлюкс (? 0.01% та < 1%); у поодиноких випадках - кишкова непрохідність (включаючи паралітичний ілеус), дисфагія.
З боку дихальної системи: дисфонія, бронхоспазм, кашель і місцеве подразнення глотки (? 0.1% та < 1%); носова кровотеча (? 0.01% та < 1%).
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, серцебиття (? 0.01% та < 1%); у поодиноких випадках - суправентрикулярная тахікардія, миготлива аритмія.
З боку ЦНС: запаморочення (? 0.1% та < 1%).
Зі сторо��и сечовидільної системи: утруднене сечовипускання і затримка сечовипускання у чоловіків з сприятливими факторами, інфекції сечового тракту (? 0.01% та < 1%).
Алергічні реакції: висип, кропив'янка, свербіж, реакції підвищеної чутливості, включаючи реакції негайного типу (? 0.01% та < 1%); у поодиноких випадках - ангіоневротичний набряк.
Інші: у поодиноких випадках - нечіткість зору, підвищення внутрішньоочного тиску (? 0.01% та < 1%); глаукома.
Більшість наведених вище побічних реакцій можуть бути пов'язані з антихолинергическим дією Спіриви.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Препарат Спирива® не призначений для купірування гострих нападів бронхоспазму.
Після інгаляції порошку Спіриви можливий розвиток реакцій гіперчутливості негайного типу.
Процес інгаляції Спіриви (як і інших інгаляційних препаратів) може спричинити бронхоспазм.
Пацієнтів з нирковою недостатністю (КК ? 50 мл/хв) при призначенні Спіриви слід ретельно спостерігати.
Пацієнтів слід ознайомити з правилами�� використання інгалятора. Не слід допускати потрапляння порошку в очі. Біль або дискомфорт в очах, нечіткість зору, зорові ореоли в поєднанні з почервонінням очей, конъюнктивальным застоєм і набряком рогівки можуть свідчити про гострий напад закритокутової глаукоми. При розвитку будь-якої комбінації цих симптомів пацієнт має негайно звернутися до лікаря. Застосування тільки препаратів, що викликають міоз, не є ефективним способом лікування в даному випадку.
В одній капсулі міститься 5.5 мг лактози моногидрата.
Використання в педіатрії
Протипоказано застосування препарату у дітей і підлітків до 18 років.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Досліджень з вивчення впливу препарату на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами не проводилося. Випадки запаморочення та нечіткості зору при застосуванні препарату можуть негативно вплинути на таку здатність.Свідчення
— в якості підтримуючої терапії у пацієнтів з ХОЗЛ, включаючи хронічний бронхіт та емфізему (підтримуюча терапія при збереженні задишці і для попередження загострень).Протипоказання
— I триместр вагітності;
— дитячий та підлітковий вік до 18 років;
— підвищена чутливість до атропіну або його похідних (у т. ч. до ипратропию і оксітропію);
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід застосовувати препарат при закритокутовій глаукомі, гіперплазії передміхурової залози, обструкція шийки сечового міхура.Лікарських��взаємодія енное
Можливе призначення Спіриви в комбінації з іншими препаратами, зазвичай застосовуються для лікування ХОЗЛ: симпатоміметиками, похідними метилксантину, пероральними та інгаляційними ГКС.
Обмежена інформація про спільному застосуванні з антихолінергічними препаратами отримана з двох клінічних досліджень: разове призначення 1 дози іпратропію броміду на тлі постійного прийому Спіриви у пацієнтів з ХОЗЛ (64 людини) і у здорових добровольців (20 осіб) не призводила до зменшення побічних реакцій, і��трансформаційних змін життєвих параметрів ЕКГ. Однак постійне одночасне застосування антихолінергічних препаратів і Спіриви не вивчалося і, отже, не рекомендується.
