Дозировка
Взрослым препарат вводят в/м по 2-5 мл раствора 2-3 Продолжительность курса лечения определяется в зависимости от клинической симптоматики и этиопатогенеза заболевания, но не должна превышать 5 дней. Максимальная суточная доза не должна превышать 10 мл (соответственно 5 г метамизола натрия). При отсутствии терапевтического эффекта применение препарата следует прекратить, при хорошем или удовлетворительном эффекте следует перейти к пероральному или ректальному применению. Перед введением инъекционного раствора его следует согреть в руках.
Передозировка
Симптомы: тошнота, рвота, гастралгия, олигурия, гипотермия, снижение АД, тахикардия, одышка, шум в ушах, сонливость, бред, нарушения сознания, острый агранулоцитоз, геморрагический синдром.Лечение: промывание желудка, прием активированного угля, применение водно-солевых растворов.
Лекарственная форма
Раствор для в/м введения прозрачный, бесцветный или слегка окрашенный.
Состав
1 мл 1 амп.
метамизол натрий 500 мг 1 г
фенпивериния бромид 20 мкг 40 мкг
питофенона гидрохлорид 2 мг 4 мг
Вспомогательные вещества: вода д/и.
Фармакологическое действие
Спазмоанальгетик комбинированного состава, сочетание компонентов которого приводит к взаимному усилению их фармакологического действия.
Метамизол натрий - анальгетик-антипиретик, производное пиразолона. Оказывает выраженное анальгезирующее, жаропонижающее и слабое противовоспалительное действие, механизм которого связан с угнетением синтеза простагландинов.
Питофенона гидрохлорид - миотропный спазмолитик, оказывает прямое действие на гладкую мускулатуру внутренних органов и вызывает ее расслабление (папавериноподобное действие).
Фенпивериния бромид, являясь м-холиноблокатором, оказывает дополнительное расслабляющее действие на гладкую мускулатуру.
Фармакокинетика
Всасывание и распределение
После в/м введения активные вещества препарата быстро и в значительной степени всасываются из места инъекции. Связывание с белками плазмы крови составляет 50-60%. При приеме в терапевтических дозах выделяется с грудным молоком.
Метаболизм и выведение
Метамизол натрия подвергается интенсивной биотрансформации в печени. Основными метаболитами являются 4-метиламиноантипирин, 4-формиламиноантипирин, 4-аминоантипирин и 4-ацетиламиноантипирин. Идентифицированы около 20 дополнительных метаболитов, включая производные глюкуроновой кислоты. Основные четыре метаболита обнаруживаются в цереброспинальной жидкости. Выводится в основном почками.
Побочные действия
Со стороны мочевыделительной системы: нарушение функции почек, олигурия, анурия, протеинурия, интерстициальный нефрит, окрашивание мочи в красный цвет.
Со стороны системы кроветворения: агранулоцитоз, лейкопения, тромбоцитопения.
Антихолинергические эффекты: сухость во рту, пониженное потоотделение, парез аккомодации, тахикардия, затруднение мочеиспускания.
Аллергические реакции: крапивница (в т.ч. на конъюнктиве и слизистых оболочках носоглотки), ангионевротический отек; в редких случаях - злокачественная экссудативная эритема (синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), бронхоспазм, анафилактический шок.
Прочие: снижение АД.
Местные реакции: инфильтраты в месте инъекции.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При подозрении на агранулоцитоз или при наличии тромбоцитопении необходимо прекратить применение препарата.
Применение препарата для купирования острых болей в животе недопустимо до выяснения причины заболевания.
Необходимо соблюдать особую осторожность при введении более 2 мл раствора (имеется риск резкого снижения АД).
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Во время лечения следует соблюдать осторожность водителям транспортных средств и лицам, занимающимся потенциально опасными видами деятельности, требующими быстроты физической и психической реакции.
Показания
Слабо или умеренно выраженный болевой синдром при спазмах гладкой мускулатуры внутренних органов:
— почечная колика, спазм мочеточника и мочевого пузыря;
— желчная колика;
— кишечная колика;
— дискинезия желчевыводящих путей;
— постхолецистэктомический синдром;
— хронический колит;
— альгодисменорея;
— заболевания органов малого таза.
Противопоказания
— угнетение костномозгового кроветворения;
— выраженная печеночная недостаточность;
— выраженная почечная недостаточность;
— дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы;
— тахиаритмия;
— тяжелая стенокардия;
— сердечная недостаточность в стадии декомпенсации;
— закрытоугольная глаукома;
— гиперплазия предстательной железы с клиническими проявлениями;
— кишечная непроходимость;
— мегаколон;
— коллапс;
— беременность (особенно I и III триместр);
— период лактации (грудное вскармливание);
— детский возраст до 15 лет;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата и другим производным пиразолона.
С осторожностью назначают при почечной или печеночной недостаточности, бронхиальной астме, "аспириновой триаде" (бронхиальная астма, крапивница и острый ринит, спровоцированные приемом ацетилсалициловой кислоты или других НПВП), склонности к артериальной гипотензии, повышенной чувствительности к НПВП.
Лекарственное взаимодействие
Противопоказано одновременное применение с рентгеноконтрастными лекарственными препаратами, коллоидными кровезаменителями и пенициллином.
При одновременном применении препарата с циклоспорином снижается концентрация последнего в крови.
При одновременном применении метамизол натрий, вытесняя из связи с белком пероральные гипогликемические средства, непрямые антикоагулянты, ГКС и индометацин, увеличивает их активность.
При одновременном применении фенилбутазон, барбитураты и другие индукторы микросомальных ферментов печени уменьшают эффективность метамизол натрия.
При одновременном применении с другими ненаркотическими анальгетиками, трициклическими антидепрессантами, пероральными гормональными контрацептивами и аллопуринолом возможно усиление токсичности.
При одновременном применении седативные средства и анксиолитики (транквилизаторы) усиливают анальгезирующее действие Спазмалгона.
(3555)
Дозування
Дорослим препарат вводять в/м по 2-5 мл розчину 2-3 Тривалість курсу лікування визначається залежно від клінічної симптоматики і етіопатогенезу захворювання, але не повинна перевищувати 5 днів. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 10 мл (відповідно 5 г метамізолу натрію). При відсутності терапевтичного ефекту застосування препарату слід припинити, при доброму або задовільному ефекті слід перейти до перорального або ректальному застосування. Перед введенням ін'єкційного розчину його сліду��т зігріти в руках.Передозування
Симптоми: нудота, блювання, гастралгія, олігурія, гіпотермія, зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка, шум у вухах, сонливість, марення, порушення свідомості, гострий агранулоцитоз, геморагічний синдром.Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, застосування водно-сольових розчинів.
Лікарська форма
Розчин для в/м введення прозорий, безбарвний або злегка забарвлений.Склад
1 мл 1 амп.
метамізол натрій 500 мг 1 р
фенпивериния бромід 20 мкг 40 мкг
питофенона гідрохлорид 2 мг 4 мг
Допоміжні речовини: вода д/в.Фармакологічна дія
Спазмоанальгетик комбінованого складу, поєднання компонентів якого призводить до взаємного посилення їх фармакологічної дії.
Метамізол натрій - анальгетик-антипіретик, похідне піразолону. Чинить виражену аналгетичну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію, механізм якої пов'язаний з пригніченням синтезу простагландинів.
Питофенона гідрохлорид - миотропный спазмолітик, має пряму дію на гладкую мускулатуру внутрішніх органів і викликає її розслаблення (папавериноподобное дія).
Фенпивериния бромід, будучи м-холиноблокатором, надає додаткову розслаблюючу дію на гладку мускулатуру.Фармакокінетика
Всмоктування і розподіл
Після в/м введення активні речовини препарату швидко і значною мірою всмоктуються з місця ін'єкції. Зв'язування з білками плазми становить 50-60%. При прийомі в терапевтичних дозах виділяється з грудним молоком.
Метаболізм і виведення
Метамізол натрію піддається інтенсивній біотрансформації в печінці. Основними метаболітами є 4-метиламиноантипирин, 4-формиламиноантипирин, 4-аминоантипирин і 4-ацетиламиноантипирин. Ідентифіковано близько 20 додаткових метаболітів, включаючи похідні глюкуронової кислоти. Основні чотири метаболіти виявляються у цереброспінальній рідині. Виводиться в основному нирками.Побічні дії
З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, олігурія, анурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, дкрашивание сечі в червоний колір.
З боку системи кровотворення: агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія.
Антихолінергічні ефекти: сухість у роті, знижене потовиділення, парез акомодації, тахікардія, утруднення сечовипускання.
Алергічні реакції: кропив'янка (у т.ч. на кон'юнктиві і слизових оболонках носоглотки), ангіоневротичний набряк; у поодиноких випадках - злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), бронхоспазм, анафилакти��еский шок.
Інші: зниження артеріального тиску.
Місцеві реакції: інфільтрати в місці ін'єкції.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При підозрі на агранулоцитоз або за наявності тромбоцитопенії необхідно припинити застосування препарату.
Застосування препарату для купірування гострих болів у животі неприпустимо до з'ясування причини захворювання.
Необхідно дотримуватися особливої обережності при введенні більше 2 мл розчину (ризик різкого зниження артеріального тиску).
Вплив на здатність до водіння автотрансп��рота і керуванню механізмами
Під час лікування слід дотримуватися обережності водіям транспортних засобів і особам, які займаються потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують швидкості фізичної і психічної реакції.Свідчення
Слабко або помірно виражений больовий синдром при спазмах гладкої мускулатури внутрішніх органів:
— ниркова коліка, спазми сечоводу і сечового міхура;
— жовчна коліка;
— кишкова коліка;
— дискінезія жовчовивідних шляхів;
— постхолецистэктомич��ський синдром;
— хронічний коліт;
— альгодисменорея;
— захворювання органів малого тазу.Протипоказання
— пригнічення кістковомозкового кровотворення;
— виражена печінкова недостатність;
— виражена ниркова недостатність;
— дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
— тахіаритмія;
— важка стенокардія;
— серцева недостатність у стадії декомпенсації;
— закритокутова глаукома;
— гіперплазія передміхурової залози з клінічними прояв��ениями;
— кишкова непрохідність;
— мегаколон;
— колапс;
— вагітність (особливо I і III триместр);
— період лактації (грудне вигодовування);
— дитячий вік до 15 років;
— підвищена чутливість до компонентів препарату та інших похідних піразолону.
З обережністю призначають при нирковій або печінковій недостатності, бронхіальній астмі, "аспірінової тріади" (бронхіальна астма, кропив'янка, гострий риніт, спровоковані застосуванням ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП), схильності до артеріальної гіпотензії, при підвищеній чутливості до НПЗЗ.Лікарська взаємодія
Протипоказане одночасне застосування з рентгеноконтрастними лікарськими препаратами, колоїдними кровозамінниками та пеніциліном.
При одночасному застосуванні препарату з циклоспорином знижується концентрація останнього в крові.
При одночасному застосуванні метамізол натрію, витісняючи із зв'язку з білком пероральні гіпоглікемічні засоби, непрямі антикоагулянти, ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДИ та індометацин, увеличивает їх активність.
При одночасному застосуванні фенілбутазон, барбітурати та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки зменшують ефективність метамізол натрію.
При одночасному застосуванні з іншими ненаркотичними анальгетиками, трициклічними антидепресантами, пероральними гормональними контрацептивами та алопуринолом можливе посилення токсичності.
При одночасному застосуванні седативні засоби і анксіолітики (транквілізатори) посилюють аналгезуючу дію Спазмалгону.